berezanskij-dnz-sonechko.webnode.com.ua · Web viewЗа ситуацію, що склалася...

Відділ освіти Березанської районної державної адміністрації

Миколаївської областіРайонний методичний кабінет

Березанський дошкільний навчальний заклад «Сонечко»

57400 Миколаївська обл., Березанський р-н, смт. Березанка, пр. Банківський, 16, тел. 2-12-04

Національне виховання дошкільників сучасного дошкільного закладу через впровадження ідей

С.Русової

НОМІНАЦІЯ: «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В

МЕТОДИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ»

Качуряк Галина Олексіївна,

вихователь-методист Березанського ДНЗ «Сонечко»

2017 рік

Укладач та автор:Г.О.Качуряк, вихователь-методист Березанського ДНЗ «Сонечко» Березанського району Миколаївської області

Рецензенти:Л.Ф.Чернікова, методист Березанського РМК відділу освіти Березанської райдержадміністрації Березанського району Миколаївської області

Рекомендовано педагогічною радою Березанського ДНЗ «Сонечко», протокол від 22.03.2017р. № 3.

Відповідальні за випуск:Л.А.Письменна, завідувач Березанським ДНЗ «Сонечко» Березанського району Миколаївської області

Дитячий садок ХХІ ст… Сад, де розквітає

майбутнє нашої країни, майбутнє нації… Святий

обов’язок і почесна місія на землі керівника

навчального закладу – створити сучасний дитячий

садок, у якому буде щасливою кожна дитина. А для

Г.О.Качуряк, 2017 1

цього треба виплекати ніжні паростки своєї мрії теплом

серця, посадити їх на благодійній ниві колективної

думки, напоїти із джерела мудрості і творчості – і тоді

вона обов’язково стане реальністю.

У брошурі представлено матеріали теоретичного

та практичного змісту, що охоплює широке коло питань

та міцно пов’язані із національним вихованням

дошкільників, які якісно впроваджує у свою діяльність

вихователь-методист Березанського дошкільного

закладу «Сонечко» - Качуряк Галина Олексіївна, а

також результативність впровадження інновацій та

власних розробок в контексті висвітленого питання.

Матеріали будуть корисними для методистів,

вихователів-методистів, педагогів, вихователів, батьків.


За ситуацію, що склалася сьогодні в Україні,

питання національного виховання є надзвичайно

актуальним. Ні для кого не секрет, що в суспільстві

спостерігається духовна деградація, а засилля

іноземщини та її впливу на душі маленьких українців –

більш ніж досить. Тому на тлі цього виникає потреба

рухатися до рідного, справжнього, українського. А

рідне і справжнє – це педагогічна спадщина Софії

Федорівни Русової, зокрема її концепція національної

дошкільної освіти, створена наприкінці ХІХ – на

початку ХХ століття.

Софія – то

мудрість, яка не

втратила своєї

актуальності й

сьогодні: «Світло душі

твоєї засяяло в рідній

Олешні і світить всій Україні». Але й зараз світло її ідей

надихає на творчий пошук шляхів удосконалення


національного виховання. Як це актуально нині!

Зміст та ідеї національного виховання С. Русової

співзвучні сьогоденню. Сучасні погляди психологів,

педагогів, нові програми навчання та виховання,

основні положення Базового компоненту дошкільної

освіти багато в чому збігаються з ідеями С.Русової.

В основу програми «Дитина», схваленої

Міністерством освіти і науки України, покладено

принципи, що за ними, як вважала С.Русова, необхідно

будувати роботу в українському дошкільному закладі.

С.Ф.Русова переконувала нас, що, «навчаючись

любити і свідомо ставитись до свого люду, до свого

краю, ми разом із цим навчаємося шанувати і других

людей, що живуть поруч з нами, і закладати з ними

певні товариські стосунки. Культурно, педагогічно

поставлена національна школа ніколи не приводить ані

до обмеженого безпросвітного шовінізму, ані до

людожерства».


З 2012 р. спрямувала діяльність педагогічного

колективу нашого закладу на пошук шляхів реалізації

проблеми формування національної свідомості

маленького українця, його духовності на основі думки

С.Русової про те, що «тільки тоді виховання буде

дієвим, коли базуватиметься на національному

ґрунті…».

Була поставлена мета створити в дошкільному

закладі «Світлицю радості»; задовольнити можливість

перебування дитини в атмосфері щирої приязні,

доброти, уваги, підпорядкованій дитячим інтересам і

потребам; створити емоційний клімат, що сприяє

розвитку соціальної та інтелектуальної активності дітей;

забезпечити мовленнєво-комунікативний розвиток

дитини; формувати у вихованців національну

свідомість, почуття гідності, патріотизму, духовності

через упровадження педагогічних ідей національного

виховання Софії Русової; формувати соціальні навички,


естетичне світосприймання, відчуття радості від

результатів своєї роботи, високоморальну особистість;

розвивати свідоме ставлення до себе, як самостійної

особистості, члена суспільства, сприяти розвитку

творчих здібностей дітей, самовираженості особистості;

виховувати громадянську свідомість.

Визначили шляхи реалізації провідних

педагогічних ідей Софії Русової у роботі дошкільного

навчального закладу (Додаток 1).

Розробили основні напрями діяльності ДНЗ

(Додаток 2).

Життєве кредо педагогічного колективу –

«Жодного дня – без творчості!», а дороговказом у

створенні системи методичної роботи з кадрами,

спрямованої на формування творчої особистості

педагога, стали слова мудрої Софії: «Вихователь має

бути творцем, а якщо його праця лише ремесло, то

немає в світі тяжчого ремесла».

Методична робота з кадрами спрямована на


пошук шляхів реалізації проблеми формування

національної свідомості маленького українця, його

духовності й самоцінності. Що надихало на цей творчий

пошук? Насамперед розуміння сучасних проблем

дошкілля. Адже не секрет, що попри всі реформи і

новації в освіті у дошкільних закладах на першому місці

залишилося навчання і розумовий розвиток дитини.

Вихованість дітей – то проблема, про яку точиться

багато розмов, але вона насправді реалізується

недостатньо.

Риштування дитячої душі добром, вірою,

любов’ю, розумінням, не час від часу, а постійно, в

цілісній системі, набагато важливіше, аніж накопичення

нових знань.

Для цього ми розробили і втілюємо у практику

роботу з дошкільниками інтегровано освітньо-виховну

систему «Світ малого українця», спрямували

методичну роботу з кадрами та батьківською громадою

на вдосконалення виховання дошкільників у світлі


Концепції громадянського виховання.

Творчий пошук шляхів реалізації навчально-

виховної системи «Світ малого українця» базується на

ґрунтовній основі,

що була створена

творчою групою

«Джерельна

криниця»

(керівник

Михальчук О.П.) (Додаток 3).

Кожен день її діяльності – то яскрава сторінка

відкриття шляхів удосконалення, формування основи

світогляду малого українця.

Найцікавіші та найефективніші форми роботи

нашої творчої групи це колективне проектування,

фестиваль творчих педагогічних знахідок.

Творча група розробила заняття та методичні

посібники:


«Спалахнула свічечка ніжним полум’ям, підійдіть,

погрійтеся, кому холодно…», або «Сорок стежинок

формування краси людських стосунків через

творчість Великого Добротворця – Василя

Олександровича Сухомлинського»;

«Сад дитинства – колиска любові» - методичні

рекомендації щодо впровадження інноваційних

технологій у формуванні компетентності малого

українця у предметному довкіллі засобами музейної

педагогіки;

«Ідеї Софії Русової живуть у дитсадку» - педагогічні

роздуми і творчі здобутки педагогічного колективу;

Працювали над проектами етично-духовного

розвитку особистості малого українця «Храм душі

моєї». «Мораль і духовність – грані виховання»,

«Формування основ духовно-етичної культури

малого українця».

Здавалося б, по-новому постали перед педагогами

відомі слова С.Русової: «Дитина – квітка трепетна і


ніжна, і доглядати її треба, як садівникові сад». З

глибини століть засяяла мудра посмішка Софії: у

дитячому садку мають бути справжні садівниці.

Педагогічна мудрість… Вона асоціюється в нашій уяві з

образом видатного педагога – Софії Русової, яка

подарувала світові найкраще визначення професії

вихователя – Садівниці!

Так народилася думка про створення «Саду

дитинства», де розквітне особистість кожного малюка

на національних джерелах.

У нашому освітньо-виховному центрі працюють

не просто групи, а світлиці, а

в них є міні-музеї.

Знайомтесь:

«Лелеча світлиця» і міні-

музей гончарства та

прикладного мистецтва

(вихователь Коз О.М.);

«Веселкова світлиця» і


міні-музей природи (вихователь Григоренко Н.В.);

«Ромашкова світлиця» і міні-музей вишиванки

(вихователь Тітова О.М.);

«Зіркова світлиця»

і міні-музей картин

художників-земляків

(вихователь

Каражей Т.С.);

«Калиноньчина

світлиця» і міні-музей лялькова країна (вихователь

Михальчук О.П.);

«Світлячкова світлиця» і міні-музей книги та

цікавих речей (вихователь Вернер Н.М.);

«Дзвіночкова світлиця» і міні-фотомузей «Україна

– моя Батьківщина» (вихователь Ященко І.Б);

«Краплинкова світлиця» і міні-фотомузей

«Вулицями рідного селища» (вихователь Вдовіцька

Л.М.).


В умовах дитячого садка неможливо створити

експозиції, що відповідають вимогам музейної справи.

Тому періодичні та постійно діючі виставки ми назвали

«міні-музеями». Важлива особливість цих елементів

розвивального середовища – участь у їх створенні дітей

і батьків. Дошкільники відчувають свою причетність:

беруть участь в обговоренні тематики, приносять з дому

експонати. Вихованці поповнюють виставку своїми

малюнками. У справжніх музеях не можна торкатися

експонатів руками, а от у міні-музеях не лише можна, а

й потрібно! Їх можна відвідувати щодня, самому

міняти, переставляти експонати, брати у руки і

розглядати. У звичайному музеї дитина – лише

пасивний споглядач, а тут вона – співавтор, творець

експозиції. Причому не лише вона сама, а й її тато,

мама, бабуся і дідусь. Наш міні-музей – результат

спілкування, спільної роботи педагога, вихованців і їх

родин.

Але є у дошкільному закладі і постійно діюча


кімната «Світлиця – чарівниця» або «Бабусина хата»

(Додаток 4), як лагідно називають її малята і дуже часто

відвідують її. Дуже часто у «Світлиці – чарівниці»

проводяться заняття, які знайомлять дітей з побутом

української хати, свята, вечорниці («На гостини до

бабусі Галини», «Закосичення», «Максимові іменини»

та інші). Тому що тут силами педагогів, батьків,

небайдужих людей селища зібрано і облаштовано

предмети домашнього вжитку української хати.

Але для того, щоб

вихователька, яка переступила

поріг дитячого садка, стала

справжньою садівницею, її

треба виростити і бережно

виплекати – лише тоді можна

сподіватися на плоди творчості.

І тоді наш методичний

кабінет перетворився на «Сад творчості», де плекають

садівниць. На центральній його стіні – портрет Софії. У


неї вчимося. З нею радимося. Їй довіряємо свої таємниці

і творчі знахідки (Додаток 5):

Робота з молодими педагогами, підвищення їх

фахової майстерності: плекаємо ніжні паростки.

Розвиток педагогічної творчості: вирощуємо квіти

творчості.

Інноваційна, експериментально-пошукова

діяльність: суцвіття

ідей.

Результативність

педагогічної роботи:

сад плодоносить.

Інформаційно-

методичний центр став осередком генерування

передових ідей, центром підвищення науково-

педагогічного рівня вихователів, серцем педагогічної

діяльності всього колективу.

«Дошкільний інтернет» у методичному кабінеті –


це:

широке інформаційне забезпечення за напрямами

особистісного розвитку дитини:

- я у світлиці природи;

- я – родина – Україна;

- я серед краси;

- загадки мого Я.

це чітка

систематизація

матеріалів

Базового

компонента дошкільної освіти, розділами

програми, темами, що дає можливість вихователю

швидко знайти відповіді на всі запитання з

оновлення форм і змісту сучасного освітньо-

виховного процесу;

можливість користуватися сучасними ТЗН під час

самопідготовки та взаємозбагачення знаннями,


такими як комп’ютер, телевізор, відеотехніка,

магнітофон, магнітна дошка.

Важливу роль в інформаційному забезпеченні

педагогів відіграють тематичні куточки, виставки, як-

от:

музейні полички: «Вчимося мудрості у Софії» та

«Звіряємо думки з В.Сухомлинським»;

тематичні стенди: «Науково-методична проблема:

пошук і знахідки», «Атестація – школа творчості»,

«Педагогічна рада – скарбниця мудрості» тощо;

виставки-конкурси «Наші садівниці: квітобуяння

творчості», «Моє творче хобі», «Іграшка мого

дитинства» (методичних розробок, родинних газет,

творчих робіт вихователів, батьків, дітей).

Цікаву інформацію з проблеми національного

виховання педагоги можуть знайти у «Чарівному

кошику новин», який поповнюється відповідно до

народного календаря, пори року тощо.

У ДНЗ створена система методичної роботи з


кадрами, що передбачає роботу проблемних семінарів:

«До перлин народної мудрості», майстер-клас «Народні

іграшки виготовляємо власноруч» (Додаток 6),

«Мистецтво розмальовування писанки», круглий стіл

«Формування професійної компетентності педагогів

через інноваційну діяльність» (Додаток 7), ділова гра

«Хай вогник творчості яскраво сяє» (Додаток 8) та ін., в

організації роботи яких широко використовуються

тренінги із застосуванням інтерактивних технологій

навчання, методичні панорами, а ще – методичні

фестивалі, конкурси педагогічної майстерності,

тестування, експрес опитування, бліц-турніри, ігри «За

сімома печатками», «Хто розумніший від дошкільника»,

«Інтелектуал тижня», «Сучасне розвивальне

середовище, як компонент освітнього процесу», «Сад

дитинства і паростки творчості», «Сад здійснення

бажань», «Розвиток здібностей кожної дитини» тощо,

де можна перевірити свою компетентність і

взаємозбагатитися.


Успішно втілюються в навчально-виховному

процесі досвід з проблеми «Формування у вихованців

національної моралі, прилучення до національних

надбань нашого народу, його соціального досвіду через

педагогічну спадщину Софії Русової та впровадження

інноваційних технологій в навчально-виховний процес».

Своїх дітлахів ми вчимо всьому цьому, тому що

діє в ДНЗ проект «До джерел народних» (Додаток 9).

(«Ознайомлення дошкільників та їх батьків з

народними звичаями та обрядами»).

Про результативність роботи над науково-

методичною проблемою свідчать такі показники:

підвищення педагогічної майстерності, творчого

потенціалу педагогів;

використання набутого досвіду більшістю педагогів;

наявність власних напрацювань: методичних

рекомендацій, посібників;

удосконалення змісту, форм і методів методичної

роботи;


усебічний розвиток особистості дошкільника через

залучення до духовної скарбниці українського

народу;

підвищення дитячого інтересу до пізнання свого

роду, родоводу, до своєї Батьківщини;

створення творчої атмосфери в колективі;

тісна співпраця педагогічного колективу з родинами

вихованців у справі виховання.

Завдяки проекту «Садок і родина – сім'я єдина»

нам вдалося створити єдину сім’ю однодумців-

педагогів та батьків, які реалізують виховну систему

«Світ малого українця», щиро вірять у її вагомий

кінцевий результат. Їх творчому зростанню сприяє

участь у роботі школи «Світ малого українця», клубу

«Агентство люблячих сердець» (Додаток 10).

Бентежить, а швидше, ображає думка, що через

кілька десятиліть нинішні дошкільнята можуть забути

заповіді батьків та дідів: берегти і шанувати рідну мову,

вивчати історію народу, розвивати національне


мистецтво, жити, дотримуючись народної моралі,

прагнути через красу до духовності.

Спрямованість національного виховання через

впровадження ідей С.Русової на загальний особистісний

розвиток дитини, його неперервність у педагогічному

процесі, багатоманітність напрямів і методів вимагає

високої професійної та моральної культури вихователя-

методиста, гуманістичної спрямованості його

педагогічної діяльності, вміння розуміти дитину і діяти

спільно з нею. Результатом такої роботи може стати

вищий рівень моральної вихованості дітей — здатність

до морального самовдосконалення, усвідомлена потреба

в ньому.


ДОДАТКИ

Додаток 1

Шляхи реалізації провідних педагогічних ідей

Софії Русової у роботі дошкільного навчального

закладу:

Усе виховання будується на пошані до особи;

22

Все виховання має бути позначене мистецтвом,

естетичним сприйманням і емоціями;

Розвиток творчих здібностей має пробуджуватися

і розвиватися саме засобами націон. матеріалу;

Виховання має бути індив., націонал., мусить

відповідати, соціально-культурним вимогам часу;

Формування у дитини морально-духовних оцінок

з позицій правди, честі, людяності й справедл.;

Реалізація гуманно-особистісного толерантного

підходу до кожного малюка;

Життя дітей не може бути відірване від природи;

Родина – це природний осередок найближчих

людських почуттів;

Дошкільний заклад має працювати на засадах

сучасних досягнень педагогіки та психології;

Поєднання традицій і перспективи – необхідна

умова вічності нації;

Мова рідна є могутнім засобом загального

розвитку дитини.

23

Додаток 2

Основні напрями діяльності ДНЗ:

Основні напрями діяльності ДНЗ щодо впровадження в

практику ідей української просвітительки, педагога

Софії Федорівни Русової

24

Додаток 3

План роботи творчої групи

«Джерельна криниця»

Проблема: «Національне виховання дошкільників через

впровадження ідеї Софії Русової»

Мета: напрацювати, систематизувати методичні

матеріали; розробити проекти навчальних планів щодо

національного виховання дошкільників через

№ з/п

Зміст роботи Термін виконання

Хто відповідає

І Організаційне засідання.1.1. Затвердження

плану роботи; розподіл обов'язків

1.2. Окреслення пріоритетних напрямків роботи щодо зазначеної теми

Листопад Методист: Качуряк Г.О.,Керівник творчої групи, вихователі

25

1.3 Презентація методичних наробок колективу

ІІ Дослідницька робота «Наше історичне минуле»2.1. Відвідування краєзнавчого музею2.2. Зустрічі з видатними людьми селища2.3. Презентація дидактичних посібників для роботи з дітьми «Посібник своїми руками»

Лютий Члени творчої групи

ІІІ Аналіз ефективності роботи з даної проблеми.3.1. Презентація напрацьованого матеріалу3.2. Анкетування педагогів і батьків з даної проблеми3.3. Перспективні плани на наступний навчальний рік

Травень Керівник творчої групи

26

Додаток 4

Світлиця – чарівниця – джерело національного духу

Народознавство – джерело національного духу

Дитинство – найважливіший період у житті

людини. Доля будь-якої спільноти, нації, держави

залежить від того, як поставлене в ній виховання.

«Найдорожчий скарб у кожного народу – його діти»,

- писала видатний український педагог Софія Русова.

Реалізація провідних педагогічних ідей Софії

Русової у роботі дошкільного навчального закладу:

- Дошкільний заклад має працювати на засадах сучасних

досягнень педагогіки та психології;

- «Все виховання має бути позначене мистецтвом,

естетичним сприйманням і емоціями»;

- «Усе виховання будується на пошані до особи»;

- «Життя ідей не може бути відірване від природи»;

- «Розвиток творчих здібностей має пробуджуватись і

розвиватися саме засобами національного матеріалу»;

27

- «Мова рідна є могутнім засобом загального розвитку

дитини»;

- «Виховання має бути індивідуальним, національним,

мусить відповідати соціально-культурним вимогам

часу»;

- «Родина – це природний осередок найближчих

людських почуттів: тут народжується любов до матері,

роду і народу»;

- «Поєднання традицій і перспективи – необхідна умова

почуття вічності нації»;

- «Формування у дитини морально-духовних оцінок з

позицій добра, правди, честі, людяності й

справедливості»;

- Реалізація гуманно-особистісного толерантного підходу

до кожного малюка.

Гасло садочка, що впроваджує в роботі

педагогічні ідеї С.Русової:

«Дарувати радість вам –

Нашим милим малюкам».

28

Мета: створити у дошкільному закладі Русівську

«світлицю радості»; задовольнити можливість

перебування дитини в атмосфері щирої приязні,

доброти, уваги, підпорядкованій дитячим інтересам і

потребам; створити емоційний клімат, що сприяє

розвитку соціальної та інтелектуальної активності дітей;

забезпечити мовленнєво-комунікативний розвиток

дитини; формувати у вихованців національну

свідомість, почуття гідності, патріотизму, духовності

через упровадження педагогічних ідей національного

29

виховання Софії Русової; формувати соціальні навички,

естетичне світосприймання, відчуття радості від своєї

роботи, високоморальну особистість; розвивати свідоме

ставлення до себе, як самостійної особистості, члена

суспільства, сприяти розвитку творчих здібностей дітей,

самовираженості особистості; виховувати громадську

свідомість.

Щоб полюбити рідну землю і свій народ, діти

мають пізнати їх, перейнятися красою природи, рідного

слова, людської праці, відчути гордість за свою

приналежність до такого талановитого, працьовитого і

добросердечного народу.

Саме тому ми намагаємося якомога ширше

ознайомлювати дітей з особливостями традицій рідного

краю та різними аспектами життя українців, їхньої

історії та культури.

Напрями народознавчої роботи:

- Рідна мова.

- Родовід.

30

- Історія рідного краю.

- Природа рідного краю.

- Усна народна творчість.

- Родинно-побутова культура.

- Художня народна творчість (декоративно-прикладне

мистецтво).

- Народні традиції.

- Національна символіка.

- Здобутки видатних земляків.

З першого дня в дитсадку починаємо

ознайомлювати малят з національними духовними

цінностями, формуючи в них насамперед такі морально-

етичні засади:

- почуття власної гідності;

- почуття колективізму (вміння виконувати доручення,

бажання допомогти слабшому);

- прагнення уникати конфліктних ситуацій;

- повагу до старших;

- любов до рідних (піклування про їхнє здоров’я,

31

- прагнення підтримати їх).

Ознайомленню з національною культурою та

створенню відповідної атмосфери сприяє організоване в

дошкільному закладі етносередовище. Так, в інтер’єрі

та екстер’єрі дитсадка використані елементи

українського традиційного мистецтва та побуту. Одна з

групових кімнат облаштована як українська світлиця з

великою мальованою піччю, мисником з глиняним та

дерев’яним посудом, столом та лавами, старовинним

ліжком, скринею, в якій зберігаються полотно,

рушники, одяг, вінки, жіночі прикраси. Стіни оздоблені

яскравим розписом та вишитими рушниками, на покуті

– ікона, підлога й лави застелені домотканими

килимами, на ліжку – ліжник і вишиті подушки.

Діти радо відвідують українську світлицю, де

ознайомлюються з українським мистецтвом,

розглядають елементи розпису, які зможуть

використати на заняттях з декоративного малювання,

аплікації. Тут проводяться заняття з народознавства.

32

Дівчатка і хлопчики залюбки сідають на старовинне

ліжко, лави, а то й долі на килимі, слухаючи розповідь

вихователя, народні казки, загадки, промовки,

скоромовки тощо. Часто тут лунають народні пісні та

мелодії, причому не тільки у записі, а й у виконанні

вихователів і дітей.

А які цікаві зустрічі з батьками, бабусями й

дідусями вихованців відбуваються у цій світлиці!

Виявляється, серед них багато майстрів, які охоче

діляться своїми знаннями та вміннями з дітьми.

Крім того, в групових кімнатах оформлені

українські куточки, в яких ознайомлюємо дітей з

культурою, літературою, традиціями українського

народу, проводимо фольклорні посиденьки разом з

батьками (відповідно до народного календаря).

Елементи ознайомлення з національною

культурою поступово впроваджуємо в усі види занять, у

повсякденне життя групи. А завершують цю роботу

свята, що є результатом співтворчості дітей і дорослих у

33

надбанні народного, словесно-поетичного, музичного,

танцювального, драматичного мистецтва. Тому щорічно

в нашому садочку проводяться веселий ярмарок, свята й

розваги народознавчої тематики.

Значна увага у закладі приділяється

ознайомленню дітей з рідним краєм, з історичними та

державними символами українського народу:

Прапором, Гербом, Гімном. Крім державної та

національної символіки, в Україні історично склалася

народна: вишиті рушники, вінок, червона калина, верба,

криниця, журавель. Їм присвячено окремі заняття з

народознавства з використанням фото, відео

презентацій та образотворчої діяльності, що забезпечує

більш глибоке опанування дітьми тематики та викликає

зацікавленість.

Народознавчий матеріал використовуємо у різних

сферах життєдіяльності дітей. Завдяки цьому малюки

глибше відчувають, що набуття знань про свій народ –

це пізнання себе як його частини. Системність у

34

народознавчій роботі сприяє формуванню основ

національної свідомості.

Пропонуємо вашій увазі приклад заняття з

народознавства, яке можна провести в українській

світлиці.

Орієнтовний перспективний план занять з народознавства у світлиці-чарівниці (середня група)

№ Дата проведен

ня

Тема Форма роботи

1 Вересень 1. Загадки, примовлянки, лічилки, скоромовки: це все – душа мого народу.

2. На гостину до бабусі.

Сюжетно-ігрове заняття

2 Жовтень 1. Ознайомлення з українським народним посудом.

2. Смачний борщ з пампушками.

3. Дружно тісто замісили – вареників наліпили.

Комплексне заняття

Інтегроване заняттяІнтегроване заняття

35

3 Листопад 1. На бабусиному подвір’ї.

2. Одяг, взуття із бабусиної скрині.

Заняття – гра

Інтегроване заняття

4 Грудень 1. Ознайомлення дітей із народними іграшками (іграшки з бабусиної скрині).

2. На Андрія муку сію.

Заняття – гра

Вечорниці

5 Січень 1. Українське житло «Бабусина хата».

2. Обереги нашого дому «Віночок – оберіг дівочий».

3. «Рушник – одвічний людський символ».

Інтегроване заняттяКомплексне заняття

Комплексне заняття

6 Лютий 1. Кімнатні квіти у бабусиній світлиці.

2. На Максимові іменини.

Комплексне заняттяРозваги з ознайомленням з традицією

36

7 Березень 1. Побут сім’ї: бабусині помічники.

2. Щоб добробут мати – треба працювати (вечорниці).


Розвага

8 Квітень 1. Великодні гостинці від бабусі Галини.


9 Травень 1. Заспівайте нам бабусю «Українська народна пісня»

Заняття - змагання

Бабусина хатаПрограмовий зміст: закріплювати знання дітей

про інтер’єр української хати, про рушники, про

колискові, про хустини, їх роль у вихованні дітей;

розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу; виховувати

почуття любові до народних звичаїв, естетичні смаки,

37

інтерес до народних оберегів.

Матеріал: інтер’єр української хати, рушники,

хустки.

Хід заняття:

Вихователь: Діти,

сьогодні ми отримали

запрошення від бабусі

Галини, вона запрошує нас

до себе в гості. Чи підемо?

Чи з порожніми руками приходять до «Світлиці-

чарівниці»? Підемо в гості?

Дітей зустрічає бабуся.

Бабуся: заходьте, діти-квіти. Я рада вітати вас у

себе та все, що в моїй світлиці вам показати. У моїй хаті

є багато старовинних речей, про які ви, мабуть, і не

чули. Давайте про них поговоримо.

Осі річ, без якої жодна хата на Україні не

обходиться. Це (діти… піч), вірно. А що ви знаєте про

піч? (Бесіда про піч на основі попередніх знань дітей).

38

Що на ній роблять? А які ви знаєте українські

страви? (Борщ, вареники, каші, млинці). А давайте разом

зваримо смачний український борщ.

Діти добирають овочі, кладуть їх у казан, бабуся

ставить борщ у піч варитися.

Бабуся: А ще у мене є чарівна скриня. А

відчиниться вона тоді, коли ви розгадаєте загадку:

Говорила доріжка –

Два вишитих кінця:

«Помийся, ти хоч трішки,

Бруд змий з свого лиця». (Рушник)

Відчиняється скриня. Бабуся показує рушник та

розказує: для дівчаток - росяночки , для хлопчиків –

грайлик, сімейний та утирач.

Росяночка – рушничок з яскравими квітами.

Грайлик – рушничок із блакитними квіточками.

Сімейний – сімейний рушник із барвистими

квітами по краях.

Утирач – рушник без квітів з орнаментами.

39

Бабуся: Про рушник складено багато прислів’їв.

Чи знаєте ви їх?

- Рушничок на кілочку – хата у віночку;

- Хата без рушників – родина без дітей;

- Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим

гостей шанувати.

А зараз давайте пограємось з рушниками-

веселушками.

Дидактична гра «Знайди рушничок»

Діти за описом обирають відповідний рушничок і

називають його.

Вихователь: А хто це плаче в колисці?

Бабуся: Та це ж моя онука Даринка.

Вихователь: Як її можна заспокоїти?

Бабуся: Заспіваймо їй колискову та погойдаємо.

Діти співають колискові та гойдають колиску.

Ходить Сонко по вулиці

Носить спання в рукавиці.

Ходи, сонку, ходи до нас

40

Буде тобі добре у нас.

У нас хата теплесенька

І дитина малесенька.

Колисонько, колисонько,

Колиши нам дитиноньку,

А щоб стало – не плакало,

А щоб росло – не боліло,

Ні голівка, ні все тіло,

Ой, ходила журавочка

Та й по комишу,

А я свою дитиноньку

Та й заколишу.

Бабуся: Поки Даринка заснула, ми ще

роздивимося українські хустини із моєї скрині. А чи

знаєте ви, навіщо хустина? Вірно, щоб була голова

жінки чи дівчини в теплі. А ще хустка – оберіг жіночий.

Ось послухайте пісню про хустку (Співає пісню

«Хустка»).

41

А давайте перевіримо,

якими красунями стають

дівчатка, коли одягнуть

хустку.

Гра «Одягни хустку»

(Хлопчики обирають

хустинки, приносять дівчатам, вони складають її та

одягають на голову, танцюють з хлопчиками під

музику).

Бабуся: Ось, діти і час промайнув швидко.

Дякую, що завітали до мене.

Діти прощаються з бабусею й обіцяють їй

завітати до неї на гостину й наступного разу та

принести намальовану хустину.

Віночок – оберіг дівочийПрограмовий зміст: поглиблювати й

закріплювати знання дошкільнят про українське

національне вбрання, про дівочий вінок як оберіг, про

42

значення квітів та стрічок у ньому; розвивати слухову

увагу, зв’язне мовлення, пам'ять; виховувати любов до

України, інтерес до національних звичаїв.


Організовують дітей біля національного куточка.

Вихователь: Діти, як ми сьогодні гарно вбрані.

На нас незвичайне вбрання. Як воно називається? Так,

правильно, це український національний одяг. А одягли

ми його саме сьогодні тому, що отримали запрошення

від бабусі Галини з проханням завітати до її Світлиці-

чарівниці. То чи підемо в гості? А чи з порожніми

руками відправимося до бабусі? Що візьмемо? (Хліб,

пиріжки).

Діти переходять до світлиці-чарівниці, де їх

зустрічає бабуся Галина.

- Доброго дня, бабусенько!

Бабуся: Заходьте, заходьте, мої діточки-квіточки.

Радо вас вітаю. Розсаджуйтеся всі, кому де зручно:

43

хлопці на лаві, дівчатка – на ослінчиках. Сьогодні ми

будемо плести віночок з квіточок для наших дівчат.

Здавна в Україні всі дівчата носили віночки. Вінок – це

своєрідний оберіг, «знахар» душі, в ньому є така сила,

що біль знімає і береже волосся. Із чого плели віночки?

Вірно, із квітів. Але ось я бачу лише одні серединки від

квіточок, а пелюсток немає. То може ви складете

квіточки?

Гра «Склади квітку для віночка»

(Діти добирають пелюстки і складають квітку).

Яка квітка вийшла у нас? Вірно. Мак.

Найпочесніше місце займає у вінку. Оця гарна квітка

була символом краси.

А у вас? Так, правильно, це барвінок. Ця

блакитна квітка – символ життя.

Ось ця жовта квітка – це безсмертник. Він дарує

здоров’я роду людському і всі рани загоює. Повторіть,

як називаються ці жовті квіточки.

44

Ну а ось ці ви впізнали: звичайно це

чорнобривці. Чорнобривці допомагають позбутися

болю голови.

А це – тендітна синьоока незабудка: допомагає

розвивати зір.

Одне з найпочесніших місць у вінку належить

деревію: ось цим дрібнесеньким, малесеньким

квіточкам, які здалеку нагадують одну велику квітку

(показую суцвіття).

Коли квіточки відцвітають, вітер розносить

насіння далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця

рослина, вона завжди цвіте. Тому й вплітали їх у вінок,

як символ нескореності.

А які ще квіти ви

склали? (Волошка,

ромашка). Давайте ж

сплетемо віночок з ваших

квіточок.

45

Обігрують вірш «Віночок», стаючи в коло.

Дівчина вінок сплітала,

Кожну квіточку питала:

«А чи хочеш ти зі мною

Поділитися красою?»

Відповів червоний мак:

- Так!

Приєднався деревій:

- Я твій!

Тут прибіг барвінок:

- Неодмінно!

І волошка каже теж:

- Авжеж!

Чорнобривець і безсмертник

Теж відповіли:

- Ми з вами разом!

Озвалися колоски:

- Залюбки!

І навіть троянда чайна:

46

- Звичайно!

Всі погодились красою

Поділитись чарівною.

І дівчина в тім вінку

Закружляла у танку,

Така гарна!

Спокійний таночок під пісню «Віночок»

Присядьте, будь-ласка, та згадаємо прислів’я про

віночок:

- Гарний віночок – краса дівоча;

- Віночок на голові – для здоров’я;

- У віночку калина – гарна дівчина;

- Який віночок – такий голосочок.

Ось у наш віночок

вплетені квіти. А чого ще не

вистачає? Так, вірно,

стрічок, як і квітка на

віночку має своє значення.

47

Ось які гарні стрічки різнокольорові. Я назву

значення, а ви доберіть колір:

- Символ матері – землі (діти – коричневий);

- Символ життя, молодості (діти – зелений);

- Символ сонця, світла (діти – жовтий);

- Символ неба (діти – блакитний);

- Символ чистоти і добра (діти – рожева);

- Символ пам’яті (діти – червона).

Ой, молодці, все вірно назвали. А тепер

запам’ятайте: стрічки зв’язували так, щоб вони були

довші за косу. Вважалося, що вони оберігають її від

злого ока.

Ось і сплели віночок, подивіться, кожна з дівчаток

має віночок, які сплели для них мами, щоб оберігали

їхні голівки й коси. Давайте, побачимо у кого він

найкращий.

Гра-хоровод «Чий вінок кращий»

Діти утворюють два кола, ідуть по колу,

співаючи:

48

Візьмемось за руки,

Підемо на луки,

Зберемо квіточок,

Сплетемо віночок,

Чий найкращий вінок

Той і піде у танок.

Утворюють віночки, поклавши одне одному руки

на плечі в крузі та піднявши голови. У кого вінок кращий

– ті танцюють, інші плескають.

І погралися, і попрацювали сьогодні на славу. Ви

приходьте іще до мене. Я завжди буду рада вас бачити.

А на згадку про сьогоднішню зустріч, ось печиво-

квіточки

Максимові імениниМета: формувати у дітей та їх батьків

народознавчі традиції святкування дня народження

дитини в сім’ї. розвивати вміння визначати позитивні

сторони цього образу. Виховувати повагу до народних

49

традицій, вміння і бажання відтворювати їх в сім’ї.


У світлиці над частуванням і накриванням столу

чаклують мама, тато і Максимко. Чого тільки немає

на столі! І тільки-но Максимко промовляє до мами

«Оце вже все, стіл прибраний і гостей чекає, чути

стук у двері.

Максимко: Заходьте, друзі, заходьте, я вже

зачекався вас.

Мама: Роздягайтеся, діти, роздягайтеся. Ну ж бо,

Максимку, допоможи дівчаткам повісити їх одяг.

Роздягнувшись діти стають гуртом і

промовляють «З святом вітаємо, з святом іменин!»

Потім кожен по-черзі підходить і дає свій

подарунок.

Світланка підносить квітку і бажає:

Дарую оберіг тобі

І прошу пам’ятати:

50

Ця квітка від полин-землі,

Де б’є водиця-мати,

Як хочеш мудрим ти зрости,

Науку маєш знати,

Що квітку можна із лози

На свято дарувати.

Максимко цілує Світланку в щічку і відказує:

Це дарунок дорогий

А для дому він святий!

Спокій, радість береже

І від суму стереже.

Підходять два друга Данилко і Вадимко і

підносять свої дарунки-обереги:

Ось тобі ключик

Не треба й замок:

Він вхід відкриває

До наших думок.

Будеш з любистком

Ось цим берегти

51

Матимеш друзів

Багато ще ти.

За ними Даринка – розумниця в червоній суконці.

- А я тобі Максимку, дарую миску. Це теж незвична річ.

Мій дідусь – гончар і маляр. Він допоміг мені зробити

миску, а я за його порадою розмалювала її квітами, які

оберігають людей від усього злого. Дивись: це волошка

– щоб тебе не злякала Мавки, а ось русики хмелю із

шишечками – щоб волосся твоє пишним було, а розум

гнучким. На краєчку житні колосочки – щоб ти був

добрим господарем і мав міцне здоров’я. Бери, я

малювала, а дідусь робив і обпалював. а ще він просить

таке передати: "Як буде тобі колись сумно, постав перед

собою цю миску, налий у неї водиці і кажи: «Я не

сумний, я радісний, то хмаринка сумна на небі блука,

але квіточка ллє – тугу розвіє». Бережи її як оберіг і

вона заступатиме тобі лихо.

Максимко: Дякую тобі, Даринко.

52

До Максимка підбігають Катруся і Олексійко і

прикладають до Максимкових грудей сорочку-

вишиванку.

- Не ми її шили, а бабуся – вона чари знає. Вишивала тобі

на здоров’я, щоб добре ріс. А ми ниточки в голку

всиляли і ґудзики пришивали, а ще пісеньку для бабусі

співали ось таку.

Пісня «Сорочка-вишиванка»

Катруся: Бабуся наказувала, щоб цю вишиванку

носив у понеділок, вівторок, четвер і обов’язково вдягав

на чисте тіло, примовляючи:

Сорочечку одягаю

Маму, тата звеселяю

Від хвороб її ношу

І здоров’я бережу.

Максимко повторює слова і дякує: Дякую вам і

вашій бабусі.

До Максимка підходить Настуся:

- Ось тобі, Максимку, хустинка в кишеню. Я її сама

53

- вишивала, з правого боку в куточку насіння васильків

та корінець любистку зашила. А ось тобі ще й

старовинний гребінчик, з рога він зроблений, - це вже

від мого дідуся подарунок. Зачісуйся ним – матимеш

густе і гарне волосся.

Підбігає Сергійко:

- Прийми від мене сопілочку-чарівниченьку. Як

засумуєш колись, то знай:

Маєш дудочку брати

Та на дудочці грати,

Її ніжними словами

Серце звеселяти.

Максимко: Дякую тобі, Сергійку, і вам усім,

друзі. Скільки ж добра ви мені надарували!

Мати з батьком: І ми вам вдячні.

Мама: Запрошую всіх гостей подивитися, який

віночок здоров’я сплели ми з татом для синочка.

(На столику – на рушникові лежить віночок з

барвінку із вплетеними в нього цвітом безсмертника,

54

деревію та перев’язаний голубою стрічкою, а всередині

свічечка і склянка з водою).

Тато: Сідай, синочку на рушничок, (стільчик

застелений рушником) будемо в Бога здоров’ячка для

тебе просити.

(Батько запалює свічку і нахиляє її над водою у

склянці)

Вогнику, вогнику, розтечи

На Максимка – синочка пошепчи,

Щоб зростав здоровеньким, не хворів

Тата, маму, друженьків веселив.

(Розтоплені краплинки воску падають у воду і

застигають. Тато передає свічку мамі і просить, щоб

синок загасив її, хлопчик дмухає під татові слова).

Вогник гасне – ти живеш

В сонця зайчика займеш.

Як уранці він прийде

Сон у ліжку пропаде.

Тож вставай і не барись

55

І на сонечко дивитись

Через ці ось намистинки,

Що упали із світлинки.

(Обіймає сина за плечі).

Батько: Добре, синку?

Син: Добре, татку.

Батько: А щоб водиці не боявся і росою

вмивався, умиває тебе мама. Так я кажу, діти?

Діти: Так! Так!

Мама: А коли так, то одягнемо тобі віночок, щоб

жив довго наш синочок.

(Мама одягає віночок).

Хоровод «Віночок»

Як на свято ми йшли

То віночок знайшли

Та не знали де діти

Мали з того радіти.

А тепер, ось який

Той віночок ясний

56

На голівці лежить –

Буде радість в нім жить.

(Тато тричі піднімає Максимка до стелі, а діти

запитують)

Діти: А що хочеш мати?

Максимко: Силу.

Діти: А що хочеш казати?

Максимко: Де ночує ніч.

Діти: А кого любити?

Максимко: Людей.

(Віночок знімають з голови зі словами)

Мама: Хай добро буде

Якщо не добро

Хай буде здоров’я,

Бо так велено.

(Господарі запрошують гостей пройти до

світлиці, де на них чекає святковий пиріг)

Мама з татом: За стіл сідайте,

Та пам’ятайте

57

На свято із радістю йдуть

І радість з собою несуть.

Всі пригощаються солодощами, пирогами.

На гостини до тітки ГалиниГосподиня в світлиці. Гості заходять,

вітаються.

- Добрий вечір, тітко Галино!

Дозвольте вітати,

Найкращого в світі бажати,

Щоб у вашій світлій хаті

Квіти розквітали,

Щоб дні ваші прийдешні

Ще кращими стали

Тітка Галина:

- Доброго вечора вам, гості шановні!

Сердечно вітаю вас у своїй господі

І запрошую на вечорниці,

Щоб усі могли себе показати,

58

Та гарні звичаї від бабусь, прадідів пригадати.

Гості

розміщуються.

- До джерел народних

звертаємося сьогодні

ми,

Щоб навчитися

працювати і відпочивати так,

Як це робили наші бабусі, коли ще були молодими.

«Ніколи бабуся моя престаріла не втратила навіть

хвилини без діла» - цьому вчать і нас ці вечорниці.

Чути спів дівчат, вони заходять до хати з піснею.

Дівчата:

- Добрий вечір у вашій хаті! Чи пустите на вечорниці?

Господиня:

- Заходьте дівчата, гостям таким завжди рада. Можна і до

хатньої роботи приступати, а щоб веселіше

працювалось, всім дозволяється співати, танцювати, з

59

хлопцями жартувати. Щось затримуються наші хлопці.

Дівчата розміщуються. Все ближче чути перегук

хлопців.

- Передай канат через 20 хат!

- На чию?

- На Пилипову та Василинину!

- А про що саме?

- Нехай дочки на печі не ховають, а на вечорниці

пускають.

Хлопці заходять разом з тіткою Одаркою.

Тітка Одарка:

- Подивіться-но,

дівчата, яких я вам

хлопців на вечорниці

привела, майстри на

всі руки! Ось Сергій –

гончар, про якого

кажуть: «В його руках глина співає».

Дівчинка:

60

- Сергійку, гончарику, а що ти нам приніс?

Сергійко:

- Миски для вареників (показує) та свищиків для

Забавлянок (свистить).


- А ось і Марк – бондар.

Дівчинка:

- Бондар, бондарю. А що ти робиш?

Хлопчик:

- Стружу, стружу дошку на дубову бочку, а ще цебра

виготовляю (показує), в них воду всі наливають.


- А ось Олексійко-столярик та Рома – чоботарик…

Дівчинка:

- Та знаємо, знаємо, тітонько Одарко, і Артема-

мірошника.

- І Вадима-коваля.

- І Данилка-пекаря.

Всі:

61

- Дуже раді такій громаді.

Хлопці співають пісню «Добрий вечір, дівчатонька».

1-ий хлопчик:

- Добрий вечір, тітонько Галино (кланяється).

2-ий хлопчик:

- Добрий вечір, і вам дівчатонька! (кланяється)

3-ій хлопчик:

- А чи пустите на вечорниці? Нас тут небагато, хати не

пересидимо.

Господиня:

- Заходьте, хлопці! Дуже раді! З вами і робота веселіше

піде. Хлопці проходять, розміщуються, а там, де

стояли вони, спить Гриць.

Господиня:

- А це хто? Що з ним? Може перевтомився?

Гриць:

- Так, так, тітонько, перевтомився. Дуже перевтомився.

Погодували б мене, чи що?

Хтось із хлопців:

62

- Грицю! Ану втихомирся… (показує кулак і забирає

Гриця до гурту).

Господиня:

- Ой, як гарно сьогодні в моїй хаті. Дівчата, хлопці! Щоб

мене потім ваші мами не сварили, що ніби ви тут

байдики били, беріться-но до справи: дівчата діставайте

своє вишивання та в’язання, хлопці – до чоловічої

роботи приступайте. За

роботою краще співати,

жартувати будем.

Всі виймають свої

роботи і працюють.

Дівчата заводять

пісню «А в тому

садку».

Господиня:

- Добре працюєте, подивіться-но, який гарний рушник у

Даринки буде. Хлопці, а Катруся вже весільний рушник

вишиває…

63

Заходить дівчинка, яка запізнилася:

- Ой, а я думала, що вже запізнилася, а так на вечорниці

хотіла, що й додому не забігла.

Співає пісню «Ой, я молода».

Господиня:

- О добре, Юшка буде. Ой, заспівалися, заговорилися, а

про вечерю і забула. Допоможіть-но мені, дівчата,

вечерю готувати.

Дівчата встають допомагати вареники ліпити.

В цей час заходить знову дівчинка:

- Добрий вечір вам! Переказували, щоб на вечорниці

приходила. А в мене ось черевички порвалися.

Співає пісню «Як би мені черевички».

Господиня:

- А ти Ганнусю, не хвилюйся. Наш Рома зараз же тобі їх

відремонтує.

Пісня-сценка «Чоботарик» - хлопчики вручають

чобітки Ганнусі.

Хлопчик:

64

- Носи, Ганнусю, на здоров’я та про мене не забувай.

Дівчинка взуває чобітки, вибігає посеред хати:

- Ой веселі черевички, як піду гуляти,

Черевички тупотять, хочуть танцювати.

Пісня «Чоботята – дроботята» - всі.

Таночок «Гопачок» - всі.

Розмовляючи, заходять дві дівчинки:

1-ша дівчинка:

- Ой, людоньки, що мені на божому світі робити? Не

можна за лихими сусідами на селі вдержатися.

Співає пісню «Чом я не хазяйка»

2-га дівчинка:

- І на мене набріхують. Через мою сусідку, бабу Палажку,

не можна не те, що на селі вдержатися, не можна на

світі божому жити.

Співає пісню «Два городи обробила»

Господиня:

- А ви, дівчатонька, проходьте до нас. У нас чомусь

навчитеся і легше на світі жити стане.

65

Дівчата сідають, беруться до роботи.

Господиня:

- А де ж це наш Гриць? Ми вже вареників наліпили. Пора

води та дров принести.

Дівчинка:

- Де ж він?! Он на печі спить.

Господиня:

- Ану, дівчата, будіть його!

Пісня-сценка «Грицю, Грицю…»

Дівчинка:

- На кінець-то підняли. Грицю, по дрова та по воду. Тоді

вже й їсти заробиш. Хіба не знаєш: «Хто не робить – то

й не їсть».

Діти по черзі вчать Гриця, промовляючи приказки:

- Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

- Наївся, напився та й спати завалився.

- Працюй не язиком, а руками.

- Кінчив діло – гуляй сміло.

- В невмілого руки не болять.

66

- Сім раз відміряй, один раз відріж.

- Зроблено поспіх – курям на сміх.

- Поспішиш – людей насмішиш.

Гриць:

- Та йду вже йду! Досить мене вчити.

Гриць іде за водою, по дрова.

Господиня:

- Хлопці, дівчатка, поки Гриць із своєю роботою

впорається, пограйте в «Зозуленьку».

Гра «Ой, летіла Зозуленька»

Господиня ставить вареники варитися.

Господиня:

- Поки вареники будуть варитися, пожартуйте трохи.

Пісня-діалог «Чого-чого».

Смішинки-веселинки:

- Рома, ким твій тато працює?

- Він соліст.

- А де він співає?

- Він не співає, а солить капусту, огірки, помідори.

67

- Максиме, ти мариновані помідори любиш?

- Люблю, але не їм.

- Чому?

- Голова в банку не влазить

- Місився, ліпився, в окропі зварився, в сметані

купається, своєї черги дожидається.

1-ша дівчинка:

- Геть не смішно!

2-га дівчинка:

- Дівчата, та це ж наші хлопці вже вареників просять.

Пісня «Вареники».

Господиня:

- Що ж, вареники готові!

Ой, які вони чудові!

Справжні господині наші дівчата.

Дівчата:

- Милі, хлопці, просим сісти, вареники будемо їсти.

- Вареники не погані, вареники у сметані.

Господиня:

68

- Круглогруді, білолиці,

З березанської пшениці.

Всі пригощаються вареничками.

Дівчата співають:

- Тітонько, Галино, нам уже пора, бо мами будуть

сваритися.

- Дякуємо за хату, за науку, за гостину.

Всі вклоняються:

- Залишайтеся здорові!

Хлопці встають:

- Та й нам уже пора.

Всі:

- Прощавайте! (кланяються)

Пісня «Скільки б не співали»

Виходять.

Господиня:

- Приходьте ще. Таким гостям завжди рада я і моя хата.

Всі виходять. Чути пісню «Солом’яна хата».

69

Ознайомлення дітей із народними іграшкамиПрограмовий зміст: формувати у дітей уявлення

про українську народну іграшку; ознайомити з

ганчірною лялькою-мотанкою, іграшкою з природного

матеріалу; розвивати творчу уяву, фантазію під час

виготовлення іграшки; виховувати інтерес до минулого

свого народу.


Вихователь:

Дітки, сьогодні нам у

дитячий садок

привезли нові

іграшки. Усі вони

дуже красиві,

яскраві, різнокольорові. Ось вони у кошику. Давайте їх

розглянемо і поставимо на поличку.

Бесіда з дітьми:

- А де беруться іграшки? Так, їх купують у магазинах, а

виготовляють на фабриці.

70

- Із чого зроблені ці іграшки?

- А скажіть, будь ласка, чи знаєте ви, якими іграшками

гралися ваші дідусі і бабусі?

Давайте сходимо до бабусі Галини, вона напевно

нам розкаже і покаже чим вони гралися.

Переходять до «Світлиці», вітаються.

Бабуся: Добрий день, мої рідненькі. Дуже рада

вас всіх бачити, проходьте, проходьте, розсаджуйтеся,

які гарні іграшки у вас (кожен з дітей має іграшку).

Вихователь: Бабусю, а чи не розказали б ви

малечі, чим колись гралися діти, які в них були

іграшки?

Бабуся: Розповім, а чому ж ні. Колись дуже

давно, коли ще не було фабрик, де виготовляли дитячі

іграшки, їх робили самі батьки. ті іграшки були зовсім

не схожі на сучасні.

Ось вони. (Бабуся виймає із скрині іграшки,

зроблені із тканини, ниток, природного матеріалу,

розповідає про них, про те, як їх робили). Ось у мене на

71

столі багато різних речей. Подумайте, які іграшки

можна з них зробити?

З кукурудзи – ляльку, поросятко, з дерев’яної

палички – сопілку, з паперу – пташку; з ниток –

ляльку.

Діти розмірковують, як саме можна виготовити

іграшку, як її прикрасити.

Бабуся пропонує покласти свої іграшки,

розділитися на групи і спробувати виготовити народні

іграшки: ляльку-мотанку з ганчірок, поросяток із

кукурудзяного качана, ляльок із шерстяних ниток. Діти

разом із бабусею, вихователем, помічником вихователя

виготовляють іграшки.

Бабуся: Діти, допоможіть, будь-ласка,

розібратися з цими іграшками, бо мені одній не

впоратися.

Гра «Кожній іграшці своє місце»

Діти розкладають іграшки на різні полички:

окремо – сучасні іграшки й народні.

72

Бабуся: Молодці, внучатка! Гарну справу ми з

вами сьогодні зробили. А що це ми робили? За це вам –

іграшки в групу (дає кошик з іграшками). І знову буду

вас чекати в гості. До побачення.

«Котилася писанка з гори на

долину»(інтегроване заняття у Світлиці-чарівниці)

Мета:

поглиблювати й розширювати знання дітей про народні

великодні традиції, обряди, зокрема про писанку як

символ та оберіг українського народу;

стимулювати прагнення до пошуково-дослідницької

діяльності;

розвивати цілеспрямованість, наполегливість,

кмітливість, допитливість, увагу, творче й логічне

мислення;

удосконалювати навички виразного розповідання,

73

монологічне й діалогічне мовлення;

поповнювати активний словник прикметниками і

словами інших частин мови;

виховувати свідоме ціннісне ставлення до народних

традицій, культури, обрядів.



Діти, іграшки складаймо

До Світлиці вирушаймо,

В ній цікавинки знайдемо,

Весна Великдень наближає

І бабуся нас чекає.

Діти переходять до Світлиці, де на них чекає

бабуся Галина:

Як довго я на вас чекала

Все до Великодня приготувала:

Ось паски величаві

А ось писанки і крашанки веселі.

Діти, гадаю вам цікаво дізнатися, чим

74

відрізняються писанка від крашанки?

Тож послухайте:

Котилася писанка з гори на долину,

Прикотилась простісінько до нас на гостину.

Писанка – це по-мистецькому розписані

символічними знаками великодні яйця. Однобарвні

зварені яйця називали крашанками, а писанку, навпаки,

ніколи не варили, щоб не знищити життєдайну силу. Її

ніколи не використовували в їжу. Майстрів, які

розписують писанки, називають писанкарями. Для

розписування писанок народні умільці використовували

сік різних рослин. Писанки розмальовували лише у

Великий піст, тобто протягом двох тижнів перед

Великоднем. На наступному занятті ми з вами

спробуємо видобути власноруч сік рослин та розписати

ним писанку.

Зверніть увагу на колекцію наших писанок. Чи всі

вони однакові? Що їх відрізняє? Чому немає жодної

однакової писанки? Не випадково слово «писанка»

75

походить від слова «писати» - писати знаками,

символами. Серед найяскравіших і найпоширеніших

символів є зображення сонця, дерева життя, жінки-

Берегині.

Зачаровує у писанках також орнамент:

- сонце – символ світла і життя;

- дерево життя – символ небесної осі;

- квітка – символ дівочої вроди;

- риба – символ здоров’я;

- вода – символ багатого врожаю;

- хрест – символ початку і кінця, власне життя;

- олень – символ здоров’я і довголіття.


Діти, вашим домашнім завданням було

самостійно дізнатися від своїх рідних, які символи

найчастіше зображували в давнину. Розкажіть, будь-

ласка, про що ви дізналися (розповіді дітей). Недарма в

народі кажуть: «Український народ доти буде творцем,

поки будуть розмальовувати писанки».

76

Діти, ви хочете отримати великодні символи?

Пропоную цікаву гру: я буду показувати символ, а хто

пригадає, що він означає, отримає картку із

зображенням цього символа.

Логіко-математична гра

«На яку геометричну фігуру схожий символ»

Діти отримують картки, на яких зображені

геометричні фігури та писанкові символи. Завданням є

дібрати до геометричної фігури схожий символ.

Дидактична гра

«Цікавий символ»

Кожна дитина отримує картинку символ і має

дібрати до неї відповідний кольоровий малюнок.

Бабуся: Молодці, діти! Ми розглянули з вами

орнаменти, намальовані на писанках. А тепер пропоную

відшукати такі самі орнаменти на писанках із моєї

колекції.

Пошукова гра

«Знайди схожі писанки»

77

Діти обстежують по черзі писанки із колекції і

сортують їх за певною спільною ознакою.

Бабуся: Діти, ми з вами погрались і трішки

відпочили. А тепер знайдіть серед колекції кожен свою

писаночку і розкажіть про символи, що на ній

зображені. (Розповіді дітей). А на моїй писаночці

зображена квіточка – символ дівочої вроди, людської

душі. Моя писанка чарівна і таїть в собі легенду, яку

хоче вам розповісти.

Бабуся розповідає дітям легенду про писанку

Легенда про писанку

Настала сувора зима. Однак деякі птахи не

встигли відлетіти на південь і гинули на лютому морозі.

Люди поважали птахів як Божих створінь, що

приносять весну й тепло після холодної зими. Тож

забрали всіх їх додому, відігріли й утримували в

домівках упродовж цілої зими. Згодом сонечко почало

пригрівати сильніше – наближалася весна. Птахи

вилетіли з людських домівок і полетіли вдалину. Але

78

згодом повернулися й принесли писанки й весну.

Відтоді й почали люди розмальовувати писанки.

Бабуся: Діти, чи знаєте ви, що кожен колір на

писанці має своє значення:

- червоний символізує радість життя, любов, надію;

- жовтий і жовтогарячий – тепло, світло, врожай;

- зелений – весну, пробудження природи, багатство

рослинного і тваринного світу;

- коричневий – землю-матір;

- чорний – темряву ночі, родючість землі;

- блакитний – небо, повітря.

Мовленнєва гра

«Оживи предмет із колекції»

Діти «оживляють» вибрану писанку і від її імені,

«розшифровуючи» символіку кольорів, складають

побажання своїм друзям.

Бабуся: Діти, а куди господині складали свої

розмальовані писанки, готуючи їх до освячення в

церкві. (Відповіді батьків). Ось і в мене є кошик з

79

чарівними великодніми писанками і крашанками.


Діти, а де ще в житті можна зустріти писанку?

(Відповіді дітей)

Можливо хтось із вас хоче розповісти віршика чи

заспівати пісеньку про писанку?

Діти розповідають вірші та співають пісні про

писанку.


Писанки оспівані не лише у віршах, піснях,

легендах, а й у назвах міст, сіл і прізвищах людей.

Бабуся: Ось погляньте, експонатів колекції є

фотографії. Як ви гадаєте, що зображено на них?

(Вихователь демонструє фото, на якому – споруда у

вигляді писанки). Це – музей писанки в містечку

Коломия, що поблизу Івано-Франківська. Споруда

музею виконана у формі яйця – писанки. Але

унікальність музею не лише в цьому. Приміщення

повністю виготовлене з кольорового скла. До речі, воно

80

не має даху! (Вихователь показує фото, на ньому –

українське село). Писанка це назва українського села в

Кіровоградській області. (Вихователь показує фото

української акторки й телеведучої Руслани Писанки).

Як ви гадаєте, хто ця жінка на фото? Де ви могли її

побачити? (Відповіді дітей).

Люди споконвіку складали прислів’я та приказки

про писанку. Як ви думаєте, що означає вислів: «Гарна

дівчина, як писанка»? (Відповіді дітей).

Погляньте, у нашому чарівному кошику ще щось

залишилось! Так, це ключик. А що можна ним

відчинити? (Відповіді дітей). Ми відчинемо двері до

чарівної майстерні, де будемо виготовляти підставки

для писанок, що зберігатимуться у нашій колекції.

Діти заходять до майстерні, сідають за столики

та виготовляють підставки для писанок. Під час

роботи звучить українська інструментальна музика.

Вихователь: Молодці, діти, дуже гарні

підставочки виготовили для нашої колекції. Пропоную

81

поставити наші писаночки на ці чудові підставки.

Рухлива гра

«Поза колом я гуляю»

Вихователь: Діти, разом ми плідно працювали,

багато цікавого почули одне від одного і від бабусі.

Нумо підсумуймо, що нового ми сьогодні дізнались про

писанки?

Вихователь: Подякуймо бабусі і її господі за те,

що приймає нас та всьому доброму навчала.

Діти повертаються до групової кімнати.

Дружно тісто замісили, вареничків

наліпилиІнтегроване заняття для старших дошкільнят.

Мета: Закріплювати знання дітей про український

посуд та послідовність його виготовлення.

Розширювати уявлення про страви національної кухні.

Удосконалювати вміння складати ціле з частин,

82

компонувати візерунки з елементів петриківського

розпису. Формувати вміння та закріплювати навички

приготування традиційної української страви –

вареників. Розвивати наочно-образне мислення, окомір,

дрібну моторику рук і координацію рухів. Розвивати

зв’язне мовлення, вміння складати описові загадки.

Виховувати інтерес до традицій та звичаїв українського

народу.

Матеріал: традиційний український посуд:

макітра, горщик, кухоль, барильце, глечик, полумисок;

картки з тіньовими зображеннями елементів посуду;

набір фотографій і карток із зображенням послідовності

виготовлення глиняного посуду; іграшковий котик;

магнітна дошка; площинні зображення великого та

малих горщиків; набір елементів петриківського

розпису на магнітах; тісто, вишні, дощечки та качалки,

фартушки.


Діти підходять до української світлиці, де їх

83

зустрічає Господиня тітка Галина (вихователь).

Господиня: Добрий день, любі діти! Ласкаво

прошу до моєї світлиці! Я вас довго тут чекаю. З

добрим серцем зустрічаю, щиро кожного вітаю!

Підводить дітей до тину, на кілочках якого

сушиться посуд. Діти відгадують загадки про

український посуд.

Складання загадки

Господиня: Як ви гадаєте, для чого такий посуд

як глечик? Роздивіться уважно, яку форму має глечик?

(Вихователь просить когось із дітей знайти на тину

горщик і поставити його біля глечика). Чим

відрізняється глечик від горщика? Чим вони схожі?

(Відповіді дітей). Зможете придумати загадку про

глечик?

Діти по черзі складають описові загадки. Потім

обговорюють їх. Господиня звертає увагу на цікаві

спостереження кожного вихованця.

Бесіда «Як виготовляють глечик»

84

Господиня: Молодці, чудові загадки склали. А

тепер послухайте мою:

У землі родився,

На крутелі вертівся,

На вогні пікся,

На базарі бував,

Людей годував. (Глечик)

Господиня: Чи не помилилася я, коли сказала, що

глечик у землі народився? (Діти висловлюють

припущення, вихователь показує два фото: зображення

земної кори в розрізі, на якому видно родовище глини,

та процес її видобування). Як глечик на крутелі

вертівся? (Діти згадують про гончарний круг, дорослий

демонструє фото або відеозапис – виготовлення

глечика на гончарному крузі). А потім що з глечика

роблять? (Відповіді дітей).

Господиня нагадує: щоб виріб не протікав, на

його поверхню наносять глазур і випалюють у печі або

задимлюють його. Демонструє фото, на якому

85

майстри оздоблюють посуд.

Дидактична гра «Що спочатку, а що потім?»

Господиня: Ми пригадали з вами, як

виготовляють глиняний посуд, а тепер за допомогою

картинок відтворимо послідовність дій гончара.

Робота в парах: діти розкладають картки,

відтворюючи послідовність виготовлення глечика;

розглядають готові зображення та пригадують разом з

вихователем загадку про глечик.

Господиня: Поки ми говорили, мій посуд уже й

висох. Допоможете занести його до світлиці?

Діти обережно

знімають посуд з

кілочків. Називають

кожну річ, ставлять на

стіл, на якому вже є

інші предмети посуду

Бесіда «Український посуд»

86

Господиня: Це – традиційний український посуд.

Здавна майстри виготовляли багато його різновидів:

барильця, куманці, миски, полумиски, горнятка тощо.

Страви, які готували та зберігали в такому посуді, -

найсмачніші та найкорисніші для людини. У нашій

світлиці для посуду відведено спеціальне місце. Де в

українській хаті традиційно зберігався посуд? (У

миснику). Зараз ми з вами пограємо і посуд в мисник

поскладаємо.

Дидактична гра «Розстав посуд за контуром»

Діти беруть предмети посуду, знаходять на

миснику картки із зображеннями контурів таких самих

посудин і ставлять предмети на відповідні полички,

позначаючи їх.

Бесіда «Українські страви»

Господиня: Щиро дякую вам, малята. Тепер

світлиця стала прибрана й затишна. З діда-прадіда в

Україні існує добра традиція – пригощати гостей

смачними стравами. А чи добре знаєте ви українські

87

страви? Зараз ми це перевіримо: я описуватиму страви.

А ви їх називайте. (Діти відгадують назви українських

страв). Які українські страви ви ще не згадали?

(Відповіді дітей). В Україні вареники з давних-давен

варили у горщику. (Просить дітей взяти у миснику

горщик і принести. Діти не можуть його знайти).

Дидактична гра «Склади горщик»

Господиня: Зачекайте, але ж горщик був у

миснику! Де він подівся? Діти, прислухайтесь! Чуєте,

ніби хтось муркоче? Хто це, як гадаєте? (Відповіді

дітей)

Заходить котик Мурчик (дитина)

Котик Мурчик:

Я так весело тут грався

Та за мишею ганявся,

Хвіст за горщик зачепився,

Він хитнувся… і розбився…

Котик Мурчик просить допомогти йому скласти

горщик. Діти на дошці з частин на магнітах

88

викладають горщик.


От, спасибі вам, малята!

Разом легко працювати,

Ну ж бо, діти, як майстри,

Складіть кожен горщик свій!

Діти самостійно складають горщики з частин.

Завдання варіюються відповідно до рівня розвитку:

низький рівень – 3 частини, середній – 8, високий – 10.

Дидактична гра «Прикрась горщик»

Господиня: Чим горщики, які ви склали,

відрізняються від посуду, що стоїть у миснику?

(Петриківським).


А тепер собі на щастя

Власні горщики прикрасьте!

Господиня роздає дітям контурні зображення

горщиків, вирізані з фетру. Господиня активізує в

мовленні дітей назви елементів розпису.

89

Господиня: Ну що ж, Мурчику, горщик ми

відновили, тепер час вареників наліпити та в печі їх

зварити. А ти нам допомагай. Але перед роботою треба

розім’яти пальчики. (Проводить пальчикову

гімнастику).

Ліплення вареників

Діти вдягають фартушки. Господиня розповідає і

показує, як з тіста ліплять вареники. Разом з дітьми

вирішують, скільки вишень можна покласти у вареник,

як треба заліплювати тісто, щоб воно не розповзалося,

тощо.

Господиня: Дружно в коло всі ставайте,

Готувати починайте!

Спочатку діти, промовляючи текст, імітують

рухи, потім із готового тіста ліплять вареники.

Пухке тісто замісили –

Ось так, ось так,

Вареничків наліпили –


90

Для них вишеньок нарвали –


В серединку повкладали –


Пальчиками заліпили –


У горщику їх варили –


Будем разом смакувати –


І гостей всіх пригощати –

Ось так, ось так.

Діти разом з Господинею та Мурчиком смакують

вареники.

Рости, коса, до поясаУ світлиці зібралися гості: мами, родичі,

дівчатка, подружки дівчаток. З піснею «Хороші гості у

мене» заходить господиня.

Господиня: Доброго дня, родино мила

91

Для гостей таких та добрих справ

Відкрита моя хата біла.

Сьогодні в нашій родині свято, яке зветься

«Свято першого закосичення».

А наші дівчатка й хлопчики на свято прийшли?

Діти: Прийшли.

Господиня: А хлопчики подарунки принесли?

Хлопці: Принесли.

Господиня: Тоді прошу всіх до хати.

Діти заходять «струмочком», розсаджуються по

місцях.

Господиня: За традиціями нашого народу

дівчатка до 5-7 років в давні часи носили розпущене

волосся і тільки злегка притримували його, зав’язуючи

навколо голови стрічку або одягаючи плетенку із

соломи, кори, очерету. Ось так як зараз у наших

дівчаток. Пройдіться дівчатка по колу і покажіть ваші

зачіски.

Дівчатка проходять по колу під тиху музику, а

92

господиня розповідає:

Погляньте, гості, яке гарне волосся у наших

дівчаток довге, густе, чисте, пахуче. Щоб волосся було

таким бабусі, мами мили голови дівчаткам різними

травами. Допоможіть мені, діти, назвати ці трави

(ромашка, лопух, листя дубу, коріння кульбаби). Ці

рослини вважалися оберегами, що оберігали волосся від

злого ока та від усяких хвороб.

Дівчатка:

Хай чисті роси миють моє личко,

А русі коси джерельна водичка;

Нехай волосся пахне м’ятою і чебрецем,

Запам’ятаймо правило оце;

Щоби коса була густа та пишна

Ти мий її в барвінкові і вишні;

Блискучою косу лиш зробить звіробій

Пушистим із цибулі, ромашки і шавлії;

А щоб була вона яскрава і красива

Шукай поради у пекучої кропиви.

93

Діти співають пісню «Наша Ганнуся»

Господиня: А вже після 5-7 років дівчатка

ставали самостійними і їх залучали до посильної

роботи: няньчити дитину, годувати худобу, пасти

птицю та іншу. Про таких дівчаток говорили

«Дівчинка вже при ділі». А пізнавали таких дівчаток по

зачісці. Дійсно, коли дівчинка починала займатися

якоюсь справою: чи то йшла в няньки, чи в найми, чи до

школи в науку-їй вже заважало розпущене волосся,

тому треба було вже підбирати його, а точніше-

заплітати.

Та не міг наш народ не відзначити такої події у

житті дівчинки. Тому народився дивної краси, великого

змісту обряд першого закосичення.

Наші дівчатка-україночки завжди ходили з

непокритою головою, що робило їх акуратними,

чарівними – справжніми красунями. Погляньте на

ваших подруг, справді: коса – дівоча краса.

94

По кругу проходять дівчатка-подруги з

заплетеними по-різному косами, а господиня

розповідає:

У будень дівчата заплітались як от… робили

рівний проділ посередині голови, волосся розчісували

на два боки і заплітали на дві коси. Потім косами

обвивали голову, як вінками, або зав’язували «вушка».

Правда ж гарно? А до того ж зручно.

У неділю чи в свято заплітали одну косу, яку

прикрашали стрічкою, а зверху віночком із стрічками,

які обов’язково прикривали косу дівчини. Як ви

думаєте, чому? (ховали косу від дурного ока, від

зглазу).

Віночок… Він дівчат оберігає

І про красу дівочого волосся дбає.

І щоб голівонька ніколи не боліла

І щоб дівчатка і росли й міцніли

Неначе квітничок, віночок гарний –

95

У ньому квіти і стрічки зійшлись не марно.

Господиня: Погляньте, які у віночка гарні

стрічки. Як ви гадаєте, що символізує кожна стрічка?

Діти (по черзі):

Ось жовта – сонечко.

А синя - то водиця.

Коричнева – земелька-годівниця.

Малинова – душевність.

А зелена – краса природи, що і досі не збагненна.

Бузкова – символ розуму народу.

А біла – чистота його і врода.

Рожева – то добробуту розмай.

Оранжева – це хліба коровай.

Червона стрічка – любові безкрай.

Господиня: Так молодці. Дійсно стрічка не тільки

прикрашала гарне волосся, а й охороняла, оберігала

його, надавала певного змісту. Тож коли матуся

вплітала в косу своєї доні червону стрічку, то бажала їй

любові, коли рожеву – добробуту, малинову –

96

душевності, бузкову – розуму…

Наші дівчатка стали також уже самостійними,

вміють багато дечого робити. Прийшов і їм час косу

заплітати. А, що, дівчатка, чи хочеться вам вже коси

заплітати і в стрічки вбирати?

Дівчатка: Хочемо.

Господиня: Але спочатку давайте покажете

нашим гостям, що ви вже справді можете бути

«дівчатками при ділі» та і я зайвий раз переконаюся.

Ігри: 1. «Одягни братика (сестричку) на

прогулянку»

2. «Накрий стіл до сніданку»

3. «Прибери стіл».

Господиня: За звичаєм хлопчики обов’язково

дарували дівчаткам стрічки, от і наші хлопчики

сьогодні приготували для своїх подружок подарунки-

стрічки. Будь-ласка, хлопчики, привітайте дівчаток з

їхнім святом, тим більше, що вони на ділі доказали: вже

можна їх закосичувати.

97

Хлопчики дарують стрічки. Пісня дівчаток

«Стрічка»

Господиня: Тож розпочинаємо обряд

закосичення. Все, що необхідно для цього мати у нас є:

світлиця, мами, стрічки. А головною на святі має бути

Сахівна. Це жінка, яка добре знає кожну із дівчаток,

вміє плести коси і знає обряд. Дозвольте мені бути

Сахівною (одягає хустку).

Сахівна: Чи дівчата на свято прийшли?

Дівчата: Прийшли.

Сахівна: Чи новий гребінчик принесли?

Дівчата: Принесли.

Сахівна: А мами про дочок дбали?

Мами: Дбали.

Сахівна: Рушник до свята вишивали?

Мами: Вишивали.

Сахівна: То підходьте, дівчата, до мам

дорогеньких та просіть благословення косу заплітати.

Дівчата підходять до мам:

98

Благословіть, мати,

Косу заплітати.

Косу заплітати.

В стрічку убирати.

Щоб росли довгі

Густі та красиві,

Та раніш своїх годочків

Щоб не були сиві.

Мами: Я благословляю і хай Бог благословляє.

Сахівна: Матусі, застеляйте своїм донечкам

рушник першого Закосичення та збережіть його аж до

весілля, щоб послужив і тоді, коли косу розплітати

будете. А ви, дівчатка, сідайте, заплітайтеся та

старайтеся ніколи хорошого діла не цурайтеся.

Мами заплітають донечок під пісню «Мамина

коса».

Сахівна: За звичаєм хлопчики ще тягли дівчаток

за косички. Щоб коси росли довгими. Будь-ласка,

хлопчики, побажайте дівчаткам всього того, що

99

бажають в таке свято.

Хлопчики підходять до дівчаток, легенько

тягнуть за косички промовляючи:

Рости коса до пояса

Від пояса до п’яти,

Щоб росла така, як ти.

Всі сідають, залишається хлопчик.

«Косички у дівчаток,

Щоб смикати за них».

Так думав я спочатку,

А виявилось – ні.

Вони ростуть для того,

Щоб заплітати довго,

Щоб хтось про них сказав

«Ах, ах! Яка краса!»

Сахівна: Покажіть свої коси гостям, дівчатка та й

заховайте їх під оберіг-віночок.

Таночок із віночком.

Хлопчик: Народ нам мудрість передав свою,

100

Що диха в звичаях, обрядах і повір’ях

«Ой, ти не ріж косу!» -

Благали мами доньок

В калинових сузір’ях.

Пісня «Розпустили кучері дівчата».

Сахівна: І обов’язково хлопчики запрошували

дівчаток до танцю.

Хлопчик: Ой веселі черевички

Як піду гуляти

Черевички тупотять –

Хочуть танцювати

Сахівна: А дівчатка їм не заперечували.

Пісня «Веселий гопачок»

Сахівна: І всі разом танцювали.

Танок «Гопачок»

Сахівна: А тепер за гарне закосичення буду

дякувати вашим матерям та родичам і пригощати

короваєм з такою гарною косицею.

Всі пригощаються короваєм, пирогами.

101

Додаток 5

Педагогічні читання «Педагогічна

спадщина С.Русової»Кожну державу формує народ, який живе на її

теренах і творить національну культуру. Саме на

національній свідомості громадян будується країна, що

посідає гідне місце серед інших країн.

Нині перед людством постають дуже складні

проблеми, від розв’язання яких залежить наше

майбутнє. Щоб змінювати світ, впливати на нього

позитивно, суспільству потрібна сильна самовиражена

особистість. Цілком закономірно, що виховання дітей

має бути національним. Для української дитини

потрібен національний дитячий садок.

Специфіку нашого дитячого садка на сучасному

етапі вбачаю у виразній перевазі в системі виховання й

розвитку дітей власне українського: мови, фольклору,

художньої літератури, мистецтва, музики, народних

102

звичаїв і традицій… Це створить для дітей національну

картину світу, формуватиме самосвідомість і гордість –

обов’язкові складники духовної особистості.

З перших хвилин перебування в дитячому садку

дитину слід оточити увагою, дати їй відчути, що тут до

неї ставляться з любов’ю та повагою, готові одразу

прийти на допомогу, підтримати, зрозуміти. Атмосфера

тепла та доброзичливості, постійного інтересу як до

особистості і формує сильну самовиражену особистість.

Ще в далекому 1919 р. у праці «В дитячому садку»

С.Русова накреслила основні вимоги до українського

дошкільного закладу: від має бути пройнятий

національним духом, велике місце належить відводити

природознавству та мистецтву, особливо народним

творам; моральне виховання дітей повинно будуватися з

урахуванням національних рис народу.

Виховання в дитячому садку має відповідати

соціально-культурним вимогам часу. Саме Русова

103

сформувала основні принципи системи національного

дошкільного виховання – народність, індивідуалізація,

демократизація, гуманізація. Ця система витримала

випробування часом, є актуальною і сьогодні. На основі

ідей народності видатний педагог і теоретик розкриває

важливість дошкільного виховання, яке, на її думку, має

спрямовуватися на гармонійний розвиток дітей,

фізичне, моральне, трудове, розумове, естетичне

виховання.

Продовжуючи проводити різні заходи по

реалізації

проблемної теми в

цьому році ми й

зібралися сьогодні

за круглим столом

для того, щоб

пригадати сказане

раніше, дізнатися щось нове. А тому я пропоную

розпочати засідання круглого столу з теми:

104

«Педагогічна спадщина С.Русової».

А щоб його розпочати необхідно визначити своє

місце за круглим столом. Для цього кожен з вас обере

стрічку свого улюбленого кольору і займе місце за

столиком такого ж кольору. (Учасники вибирають і

розсаджуються).

До речі, можливо з вас хтось уже помітив рубрику

в «Інформаційно-методичному віснику», «Методика.

Ваша діяльність у

відображенні вашого

кольору».

Хочу сказати по

відібраних вами

кольорах, що у нас

зібралися добрі,

сміливі в своїх починаннях, вольові, допитливі,

інтелігентні, делікатні, емоційні, чуттєві, впевнені в собі

і досить товариські люди. (А детальніше кожен про себе

зможе дізнатися із цієї рубрики).

105

Ну, а коли так, то розпочнемо засідання круглого

столу.

А) Кожен з вас на попередніх педагогічних

читаннях отримував завдання: віднайти із творів

С.Русової цитату, яка вам найбільше до душі, визначити

її ідею. Будь – ласка, створимо квітку ідей С.Русової.

(Кожен з учасників виконує завдання, утворюючи

квітку із пелюсток).

Б) Виступом «Досвід С.Русової в сучасних

дошкільних закладах» збагатить наші знання Тітова

О.М., учасниця зеленого столу, де зібралися люди, які

не бояться труднощів, а якщо необхідно закриють

грудьми амбразуру (виступи).

В) Сьогодні ми ще раз звернемося до педагогічної

спадщини С.Русової. З цього питання послухаємо

Михальчук О.П. та її однодумців, які зібралися за

червоним столом, людей сміливих, владних, вольових,

запальних і досить товариських.

- Спадщина – Михальчук О.П.

106

- Джерела і проблематика – Нофлік З.Л.

Г) А учасники синього та жовтого столів – люди

мрійники, скромні, доброзичливі; зупиняться сьогодні

на одній з праць С.Русової «Дошкільне виховання»:

Лук’янова О.А. та Вернер Н.М.

Шановні колеги, сьогодні ми з вами зробили ще

один крок до реалізації проблемної теми. А їх, на мою

думку, було уже не мало:

А) Ми звами створили діючу творчу групу

«Джерельна криниця», за планом якої відвідали

бібліотеку, інтернет, музей, пошук історичного

минулого краю;

Б) Методична година «Сад дитинства: паростки

творчості – знайомство з технологією С.Русової»,

педагогічні читання «Сад дитинства – колиска любові»;

В) Втілили в життя проект «Територія ДНЗ –

складова освітнього простору ДНЗ»;

Г) На разі конкурс на краще оформлення груп

сучасного національного дошкільного закладу;

107

Д) Провели семінар-практикум «Сучасний

розвиток середовища, як компонент освітнього

простору».

І наступним кроком буде опрацювання книги

«Нова школа національного виховання» та «Нові

методи дошкільного виховання». Та поїздка в

с.Олешню, що на Чернігівщині – на святу землю, що

дала світові мудру Софію. Що й запишемо в рішення

сьогоднішнього зібрання.

108

Додаток 6

Майстер-клас

«Народна іграшка виготовлена

власноруч»Мета: поглибити знання про народну іграшку,

методику їх використання, удосконалювати навички,

прийоми виготовлення м’якої іграшки та ляльки-

мотанки. Налаштовувати педагогів на використання

народних іграшок для всебічного розвитку дітей.

Наочність: готові іграшки, викрійки, різні

шматки тканини.

Хід майстер-класу:

І. Організаційно-теоретична частина.

1.1 Міні-лекція «Народна іграшка в

життєдіяльності дошкільників» (Вихователь-методист,

Г.О.Качуряк).

Важливі умови ефективної організації

життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному

109

закладі – створення розвивального предметно-ігрового

середовища, забезпечення емоційного комфорту.

Дбаючи про розвиток особистості своїх вихованців,

педагог спрямовує їх на пізнання та емоційне

сприйняття краси довкілля, а також активну діяльність

у ньому, оскільки для дитини важливо не тільки те, що

вона бачить, що пізнає, а й те, як вона діє і застосовує

свої знання.

Ігрова діяльність – провідна для дошкільнят. У

системі педагогічних засобів впливу на них важливу

роль відіграють іграшки. Проте випадковий добір їх не

дасть бажаного ефекту. Лише за системного підходу до

формування асортименту іграшок для певного віку вони

можуть стати повноцінним компонентом предметного

розвивального середовища дитини.

Для всебічного розвитку малюкам потрібні різні

види іграшок: дидактичні, сюжетно-образні, технічні,

спортивні, народні.

110

Але найближча, найрідніша іграшка для дитини

та, що створена власноруч бабусею, мамою, дідусем,

татом.

Світ української народної іграшки багатий і

розмаїтий – це пов’язано з розмаїттям сюжетів, образів,

матеріалів тощо.

І тому сьогодні я хочу запросити вас у майстерню

народної іграшки, де майстринями будуть ваші колеги.

ІІ. Практична частина

2.1 Виготовлення м’якої іграшки

(Вихователь А.А.Дмуховська).

2.2 2.2 Виготовлення ляльки-мотанки

(Вихователь І.Б.Ященко).

Ось майстерня

виготовлення м’якої

іграшки. Майстриня

Анастасія Анатолівна

Дмуховська розповість

вам про свої творіння і

111

поділиться досвідом пошиття будь-якого героя до

казки, подарує вам викрійки.

Перегляд виставки.

Міні-лекція «Народна іграшка, історія та

сучасність».

Показ етапу пошиття іграшки, викрійок.

А ще до своєї майстерні вас запрошує Ірина

Борисівна Ященко. Її ляльки-мотанки – одні з

найулюбленіших іграшок її дошкільнят.

Екскурсія «майстернею» з оповіданням про

ляльку мотанку, переглядом прийомів створення.

ІІІ. Підсумок роботи

Методичні

рекомендації щодо

використання народної

іграшки.

Подякуємо нашим

майстриням. А наступного разу зустрінемося в

майстернях паперової іграшки та

112

іграшок із соломи, кукурудзи, трави.

І на останок пропоную пригадати методичні

рекомендації щодо використання народної іграшки

(роздаю кожному із педагогів).

113

Додаток 7

Круглий стіл

«Формування професійної

компетентності педагогів через інноваційну

діяльність»Мета: підвищення рівня професійної майстерності

педагогів закладу в опануванні сучасних освітніх

технологій в умовах інноваційного освітнього простору;

пропагування інновацій та досвіду інноваційної

діяльності в педагогічній практиці.

План підготовки до засідання круглого столу

№ Зміст роботи Завдання Відповідальні1 Створити робочу

групу в складі: завідувач, вихователь-методист, практичний психолог, педагоги-новатори

Розробити план заходів на виконання комплексно-цільової програми з впровадження інноваційних процесів

Члени робочої групи

1142 Підготувати

електронну презентацію «Інноваційна діяльність у ДНЗ»

Визначити напрямки та шляхи реалізації нововведень у навчально-виховний процес

Вихователь-методист

3 Здійснити аналіз анкетування педагогів з поданої проблеми

Узагальнити матеріали педагогічної діагностики

Вихователь-методист

4 Здійснити моніторинг впровадження інноваційних технологій в освітній процес ДНЗ

Визначити результативність, поширення досвіду роботи

Моніторингова група

Форма проведення: колективна творча діяльність

(КТД)

115Хід роботи:

Вихователь-методист: «Спалахнула свічечка

пишним полум’ям,

Підійдіть погрійтеся, кому холодно…-

Як свічечка дає тепло, так і я

Пропоную Вам, сьогодні

отримати тепло від своїх

колег і віддати часточку

свою комусь із колег,

поділившись досвідом

використання інноваційних педагогічних технологій,

що впроваджуються в навчально-виховний процес.

Але сьогодні ще й свято Андрія Первозданного,

тож пропоную провести нам сьогоднішній захід з

Калитою, з вареничками.

Для початку роботи нам потрібно розділитися на

три підгрупи. Цьому допоможе нам гра «Варенички».

116

У великій макітрі «Варенички» з різної муки

(пшеничної – білі, житньої – сірі, кукурудзяної – жовті).

Хто який вареник взяв (за кольором), утворилися групи.

Вихователь-методист: Запрошую всіх до Калити

(за кожним із столів

– Калита з написом):

І. «Професійна

готовність»

ІІ. «Інноваційний

простір»

ІІІ.

Вихователь-методист: Шановні колеги! В

умовах модернізації дошкільної освіти ключовим

питанням є підвищення його якості, приведення у

відповідність до світових стандартів. Великі можливості

підвищення якості освіти дає організація і

впровадження в педагогічну практику дошкільних

навчальних закладів принципів інноваційної діяльності,

спрямованої на проектування стратегії оновлення

117

управління ДНЗ, а також організацію інноваційної

методичної роботи з педагогічними кадрами.

Сьогодні у сфері дошкільної освіти існує велика

кількість інновацій різного характеру, направленості і

значущості, проводяться державні реформи,

впроваджується нововведення в організацію і зміст,

методику і технологію викладання. Розвиток

інноваційної діяльності – один зі стратегічних

напрямків дошкільної освіти.

Зміст інноваційної діяльності нашого дошкільного

навчального закладу визначається пріоритетними

завданнями програми та «Банком інноваційних

педагогічних технологій, що впроваджуються в

навчально-виховний процес. Це дає можливість виявити

та розвивати можливості інновацій, сприяє

впровадженню передових ідей в освітню систему ДНЗ.

Пропоную вашій увазі електронну презентацію

«Банк інноваційних педагогічних технологій, що

впроваджуються в навчально-виховний процес» нашого

118

дошкільного закладу.

Вихователь-методист: Пропоную перейти до

колективної творчої діяльності, «скуштувати» Калити,

«вареничків». Кожна з груп відрекомендується,

обговорює завдання, що у «смішних вареничках», які

потребують обговорення за темою круглого столу.

Перша група – «Професійна готовність»

Запитання для обговорення

Вихователь-методист: Обґрунтуйте, які знання,

уміння необхідні педагогові дошкільного навчального

закладу для роботи в режимі інноваційної діяльності.

Відповідь (орієнтовна):

На наш погляд, саме інноваційна діяльність

змінює традиційну управлінську піраміду і на чільне

місце ставить педагога і вихованців, керівників освітніх

закладів, вихователів – методистів, їхні професійні

запити і потреби. Руховою силою розвитку сучасного

дошкільного навчального закладу є реальний, творчий

потенціал педагогів: їх професійне зростання, ставлення

119

до роботи, здатність розкривати потенційні можливості

своїх вихованців. Серед професійних якостей

вихователя, який працює в режимі інноваційної

діяльності, можна виділити основні:

1. Мотиваційно-творча спрямованість

особистості: творчий інтерес, прагнення до

творчих досягнень, самовдосконалення та

отримання високої оцінки творчої діяльності від

адміністрації.

2. Креативність: високий рівень розвитку уяви,

фантазії, здатність відмовитись від стереотипів

у педагогічній діяльності, критичність

мислення, здатність до самоаналізу, рефлексії,

самооцінки.

Серед професійних здібностей слід визначити:

знання методик, технологій, освітніх програм, творче і

правильне використання набутих знань в освітньому

процесі, опанування методів педагогічних досліджень,

здатність впроваджувати педагогічний досвід інших

120

педагогів, уміння творчо підходити до розв’язання

конфліктів та до співпраці та взаємодопомоги у творчій

діяльності.

Важливою складовою для професійної готовності

педагога до інноваційної діяльності є індивідуальні

особливості: впевненість у собі, працездатність,

прагнення постійно вдосконалювати свої професійні

вміння, високий інноваційних потенціал,

відповідальність до роботи, чесність і правдивість,

здатність до самоорганізації тощо.

Вихователь-методист: Результати анкетування,

проведеного з педагогами закладу з метою визначення

рівня їхньої фахової компетентності; вивчення їх

особистісних якостей, готовності та здатності до

інноваційної діяльності; виявлення особливостей

впровадження вихователями нововведень в освітній

процес дають змогу говорити про те, що вихователі

ДНЗ оцінюють основні змістовні показники своєї

фахової компетентності на високому рівні.

121

Пропоную вашій увазі Аналітичний звіт про

результати анкетування.

Переходимо до другої Калити та вареничків. Ці

господині ще смачніше приготували.

Друга група – «Інноваційний простір»


Назвіть умови, які необхідно створити в дитячому

садку для стимулювання розвитку інновацій.


Ми вважаємо, що для успішної інноваційної

діяльності в закладі перш за все необхідно створити такі

умови:

забезпечення високої інформаційної

усвідомленості учасників навчально-виховного

процесу про новітні технології, що поліпшить

умови прийняття педагогами новацій та

спонукатиме їх до роботи в інноваційному

режимі;

122

оптимальне поєднання всіх рівней управління,

що передбачає раціональний розподіл мети і

завдань з упровадження інновацій;

інтегрування ідей, тобто узгодженість інновацій з

головною метою діяльності закладу і завданнями,

а також визначення можливостей колективу

згідно з його потребами;

пошук ідей для реалізації планів досягнення

інноваційних цілей;

створення сприятливого психологічного клімату,

атмосфери творчості для стабільної роботи

колективу із засвоєння новацій;

гнучкий контроль інноваційних процесів з метою

створення умов для повноцінної реалізації

нововведення;

забезпечення дидактичної, матеріально-

технічної, інформаційної допомоги для

формування оптимального предметно-

розвивального середовища; надання додаткових

123

освітніх послуг відповідно до запитів батьків та

інтересів дітей;

створення згуртованого колективу дітей,

педагогів, батьків;

наявність у членів педагогічного колективу

особистого плану розвитку;

здійснення аналізу досягнень та успіхів у роботі

педагогів, створення творчої атмосфери в

колективі.

Третя група – «Результативність

інноваційної діяльності»


Визначте, які ключові проблеми життєдіяльності

дошкільного навчального закладу допомагає розв’язати

інноваційна діяльність.


У зв’язку з введенням у дію нової редакції

Базового компонента дошкільної освіти виникла

необхідність оновлення і підвищення якості надання

124

освітніх послуг. Програмно-методичне забезпечення

дошкільної освіти нового покоління спрямоване на

виявлення і розвиток творчих, пізнавальних здібностей

дітей.

Саме робота закладу в режимі інноваційної

діяльності допомагає розв’язувати ключові проблеми

діяльності дитячого садка. Серед них ми виокремили

основні:

участь усіх суб’єктів освітнього процесу в

управлінні закладом, прийняття колегіальних

рішень з питань функціонування та здійснення

освітнього процесу в ДНЗ;

реалізація освітніх послуг з урахуванням

особистісних інтересів потреб дітей, батьків та

педагогів;

підвищення професійної компетентності

педагогів в опануванні сучасних освітніх

технологій;

створення моделі інноваційного простору в

125

ДНЗ;

розкриття індивідуальності кожного педагога,

членів батьківської громадськості;

забезпечення наступності і єдності вимог ДНЗ

та родини щодо продуктивної взаємодії

педагогічного, батьківського і дитячого

колективів;

розвиток пізнавальних, комунікативних

здібностей і соціальних навичок дітей у процесі

впровадження інновацій;

реалізація інноваційних програм, методик і

технологій, що сприяють оригінальності

розв’язання навчально-виховних завдань;

узагальнення та розповсюдження інноваційного

педагогічного досвіду роботи на різних рівнях;

формування позитивного іміджу ДНЗ,

орієнтованого на режим розвитку, підвищення

його конкурентоспроможності відносно

традиційних закладів.

126

Вихователь-методист: Підбиваючи підсумки

нашої колективної творчої діяльності щодо

концептуальних підходів до організації інноваційної

діяльності в ДНЗ, можемо констатувати, що активний

пошук нових оригінальних рішень, як практичних, так і

теоретичних, і з цієї проблеми підвів нас до визначення

подальших напрямків розвитку інноваційних процесів у

закладі.

Для їх визначення

пропонуємо гру

«Пазли».

Педагоги кожної

групи отримують картки,

на зворотному боці яких

написано напрямки

діяльності колективу з проблеми впровадження

інновацій. Кожен педагог (член групи) має прочитати

напрям і обрати до нього певні форми роботи колективу

(пазли). Потім усі члени колективу складають загальну

127

картинку «Інноваційний простір професійно

компетентного педагога». Якщо обраний пазл не

підходить, дати обґрунтовану відповідь.

Орієнтовні написи на картках:

1. «Інновації в керівницькій діяльності».

2. «Інновації в роботі з педагогічними кадрами».

3. «Інновації у змісті освіти».

Орієнтовні написи на пазлах до карток:

До картки №1:

«Розробка концепції розвитку ДНЗ»;

«Програма розвитку ДНЗ»;

«Створення нормативно-правової бази щодо

інноваційної діяльності»;

«Створення єдиної програми управління

інноваційної діяльності»;

«Розробка алгоритму проведення внутрішнього

контролю за якістю освіти».


«Створення системи безперервної освіти та

128

самоосвіти педагогів»;

«Розробка програми формування кадрового

потенціалу»;

«Використання активних методів навчання

педагогів»;

«Узагальнення ППД»;

«Використання інноваційних авторських

технологій»;

«Подальша інтеграція інноваційних процесів у

різні напрямки роботи ДНЗ»;

«Створення системи стимулювання інноваційної

педагогічної майстерності».


«Адаптація і впровадження нових, авторських,

парціальних програм»;

«Розробка та реалізація власних програм та

педагогічних технологій»;

«Організація додаткових освітніх послуг».

129

Вихователь-методист: Таким чином,

результатом нашої колективної творчої діяльності є

створена модель «Інноваційний простір професійно

компетентного педагога», яка дає можливість успішно

реалізувати зусилля педагогічного колективу щодо

професійного зростання в режимі інноваційної

діяльності.

130

Додаток 8

Ділова гра «Хай вогник творчості

яскраво сяє»Мета: розкрити творчі здібності педагогів, їхній

потенціал у формуванні креативності та творчої

активності дошкільнят. Привчати вихователів не

боятися незвичного, відходити від стандартів. Сприяти

формуванню гнучкості мовлення, оригінальності

мислення.

Матеріали: репродукції картин М.Пиманенко,

Є.Тапчинської, О.Шупляка, аркуші з паперу, на якому

піктограми, кольорові олівці, музика для релаксації.

Хід гри:

Вихователь-методист: Виховати творчу дитину

може лише творчий педагог. Упевнена: у кожному з вас

горить вогник творчості. Спробуємо сьогодні дужче

розпалити його. А допоможе нам в цьому мистецтво.

Сприймання творів мистецтва – це поштовх і

131

психологічна основа естетичного ставлення до світу,

розуміння краси і гармонії. Картини, музика, художнє

слово торкаються глибини душі, дарують яскраві

враження і натхнення.

Формування творчих груп

Демонструю

репродукції картин

українських художників і

пропоную кожному

обрати твір близький

йому за світосприйняттям.

Відповідно до вибору твору педагогами формуються

групи:

- картини М.Пимоненка – група «Педагоги

творці»;

- картини Є.Рапчинської – група «Педагоги –

діти»;

- картини О.Шупляка – група «Педагоги –

креативи».

132

Творчі завдання:

Вихователь-методист: А зараз пропоную вам

застосувати своє творче бачення.

Завдання для педагогів – творців: проявити

творчу уяву і вибрати будь-який предмет, на

використання якого можна поглянути по-новому, а

такаж назвати його властивості.

Завдання для педагогів-дітей: знайти якомога

більше можливостей застосування предмета, обраного

колегами (подібно до того, як діти використовують у

своїх іграх предмети – замінники).

Завдання для педагогів – креативів: висунути

якомога більше версій, припущень щодо можливостей

наслідків (як позитивних, так і негативних)

нестандартного використання предмета.

Тест на креативність: (Інтерпретація зображень

за Дж. Гілфордом)

133

Найпоширеніші варіанти відповідей:

1. (Кола на воді, мішень, самбреро, кришка люка,

сонячна система і т.д.);

2. (Два отвори у люку, яблука на тарілці, окуляри,

п’ятачок і т.д.);

3. (Скакалка, гори, хвилі і т.д.)

Яка з команд назве більше (кожна відповідь 1 бал,

останні відповіді – придумані ще – 2 бали).

Результати визначають за сумою балів:

8 – низький

9-13 – достатній

14 – 21 – середній

22-24 – високий

25 і більше – дуже високий.

134

Практична перетворювальна діяльність:

Кожна група із своєї

піктограми (попереднього

тесту) створює

оригінальну картину.

Представляє роботу.

Підбиття підсумків.

Вихователь-методист:

Як відомо, найкращим

методом розвитку

креативності дошкільнят

є гра. Сьогодні ми з вами

теж грали, взявши на себе ролі дорослого і дитини,

намагаючись краще зрозуміти одне одного, проявити

творчі нахили, використовуючи інноваційні

135

підходи. А тому пропоную вам анкету (заповнюють).

Релаксація.

Усі стають в коло. Звучить музика. Ведуча запалює

ароматну лампу, яку учасники передають з рук в руки,

як іскорку Тепла, Доброти і Розуміння.

136

Додаток 9

Перспективний план роботи по

ознайомленню дошкільників та їх батьків з

народними звичаями та обрядами «До джерел

народних»№ Народно-

календарні

звичаї та

обряди

Форма

проведення

Мета


Робота з

батьками

Дата

проведен

ня

1 Обжинки

(збір

урожаю)

Молодша

група

Заняття –

диво «Це

диво дивне

осінь

чарівна»

Середня

Ознайомити

дітей з

обрядами

закінчення

жнив, збору

урожаю,

традиціями


Оформлен

ня

батьківсько

го куточка

інформацій

ним

матеріалом

. Участь у

Вересень

– жовтень

група

Заняття-

розвага

вечорниць,

ярмарку.

Збагачувати

підготовці

до

ярмарку,

137

«Осінь на

ярмарок

всіх

запросила»

Старша

група

Вечорниці

«На гостини

до тітки

Галини»

дітей

фольклорним

матеріалом.

Виховувати

інтерес і

повагу до

праці,

бажання

прилучатися

до неї.

безпосеред

ня участь у

вечорницях

.

2 Бабуси

на

педагог

іка

(цикл

занять,

розваг

по

ознайо

Молодша

група «З

бабусиної

скриньки»

Середня

група

Заняття-

подорож «В

гості до


дітей та їх

батьків з

споконвічним

и традиціями,

символами-

оберегами

українського

народу.

Виставка

народних

символів-

оберегів,

залучення

батьків до

участі у

проведенні

розваг.

Листо

пад

мленню

з

оберега

бабусі»

Старша

група

Розширити і

поглибити

знання дітей

138

ми,

звичаями

повсякден

ного

буття

Заняття-

розвага «На

Максимові

іменини»

про

народну

символік

у:

рушник,

сорочку,

калину і

т.д., їх

значення.

Виховува

ти

почуття

приналеж

ності до

свого

народу,

його

духовної

культури.

3 Свято

Калити

Молодша

група

Свято для

Ознайом

ити дітей

з обряда

Вивчення

батьками

сценарію

13

грудня

139

дітей від

батьків «На

Андрія муку

сію»

Старша

група

Свято для

батьків від

дітей

ми, які

супроводжую

ть свято

Калити,

виховувати

гостинність,

доброзичливі

сть.

Поглибити


щодо

святкування

народних

свят,

додержанням

народних

традицій.


обряду,

показ свята

для дітей

4 Свято

Мико

Молодша

група


дітей із

Бесіди –

поради про

19

груд

лая Заняття-гра

«Ой, хто,

хто

змістом і

виникненням

свята, вчити

стан

морально-

етичного

ня

140

Миколая

любить»

Середня

група Свято

для всіх діток

дошкільного

закладу

«Святий

Миколаю,

прийди до нас

з раю»

Старша група

Заняття-звіт

«Як я

змінився на

краще»

оцінювати

свої вчинки;

виховувати

позитивні

моральні

якості.

виховання в

групі,

виготовленн

я атрибутів

для діток-

артистів,

приготуванн

я

подарунків.

5 Різдво

різдвя

на


Театралізован

е дійство для


дітей і батьків

з обрядом

Участь у

підготовці

до дійства,

6-7

січня

вечеря батьків

«Різдвяні

дзвіночки»

приготування

різдвяної

вечері на

участь у

ньому.

141


Різдва.

6 Новий

(старий)

рік,

Василя

Молодша

група

Відвідування

груп, кабінетів

дошкільного

закладу

«Вчимося

щедрувати»

Середня і

старша групи

Театралізоване

дійство

щедрування

по

організаціях

селища,

домівках


дітей з

традицією

щедрування, з

персонажами

народного

Новоріччя,

збагачувати


щодо


народного

свята,

додержанням

традицій.

Виховувати

гостинність,

Оформлення

для батьків

інформацій

ного

матеріалу,

підготовка

дитячих

костюмів,

приймання

щедрівників.

14

січ

ня

батьків групи

«Добрий вечір

тобі, пане

почуття

гордості за

свій народ.

142

господарю»

7 Водох

реще

Молодша

група

Заняття-гра

«Водичко-

водичко»

Середня

група

Заняття-

відкриття «Ой

водице-

студенице»


Заняття-

пошук «А що,

якщо…»

В доступній

для дітей

формі

ознайомити їх

з обрядом

Водохреха,

збагатити їх

знання про

значення води

і збереження

її чистоти.

Висвітлення

в

батьківськом

у куточку

традицій по

темі

19

січня

8 Зако

сичен

ня


Заняття-

розвага

Обіграти

обряд

закосичення,

Участь у

підготовці і

проведенні

Лю

тий

«Рости, коса,

до пояса»

ознайомити

дітей і батьків

із його

обряду

143

значенням

9 Стрі

тення

Середня група і

старша група

День здоров’я

«Зиму

проводжаємо,

весну

зустрічаємо»


дітей із

звичаєм

проводу зими

і зустрічі

весни.

Знайомс

тво з

фолькло

рним

матеріал

ом,

прикмет

ами,

участь у

спортив

ному

святі.

15

люто

го

10 Благо

віщен

ня

У всіх вікових

групах Заняття-

гра «Топчу,

топчу ряст,

ряст…»


дітей з

обрядом

пробудження

землі,

збагатити їх

Інформа

ція щодо

обряду в

батьківс

ькому

7

квітн

я

знання

промовлянка

ми, приказка

куточку

144

ми,

прислів’ями,

прикметами,

народними

іграми.

11 Вербна

неділя

Тематичне

заняття у

всіх

вікових

групах «В

гості до

вербичень

ки»,

прогулянки

радості і

доброти.

Поглиблювати


про вербу-

дерево –

символ

української

землі та про

звичаї,

пов’язані з

нею.

Запрошення

батьків на

заняття

Кві

тень

12 Чистий

четвер

Заняття у

всіх

вікових

Ознайомити з

обрядами, які

супроводжу

Кві

тень

групах із

ЗД по

виготоволе

ють чистий

четвер

145

нню,

розмалюванн

ю писанок,

крашанок.

13 Велик

день

Середня

група Театр

молодшим

друзям

«Пригоди

Писанки»


Розвага «На

яєчко, на

червоне» (з

виходом на

гору)

Закріплю

вати та

поглиблю

вати знання

дітей про

традиції

народу щодо


Великодніх

свят

Зустріч в

батьківські

й гостинній

з метою

отримання

порад,

інформації

щодо


Великодня.

Кві

тень

14 Івана

Купала


Розвага

«Сьогодні


дітей,

батьків з

Інформацій

ний блок в

куточку

7

черв

ня

Івана, а завтра

Купала»

традицією


Івана Купала

для

батьків.

146

15 «Прийшов

Спас –

готуй

рукавиці

про

запас»

Старша

група

Розвага


дітей з

обрядами, які

супроводжу

ють свято

Спаса.

Інформація

щодо обряду

в

батьківськом

у куточку

19

серп

ня

147

Додаток 10

Семінар-практикум «Робота з родинами.

Сучасний погляд»Організаційна частина

1. У методкабінеті чотири столи. На кожному з них

– папки-портфоліо, табличка з назвами творчих

лабораторій.

2. Учасники семінару збираються і переглядають

виставку-конкурс ділової документації по роботі з

батьками до початку семінару.

3. Запрошуються всі до творчих лабораторій.

Хід семінару-практикуму:

Вихователь-методист: Доброго дня, шановні колеги!

«Батьки і діти, діти і батьки –

Одвічне коло, що хвилює віки»

І нас, педагогів-дошкільників це хвилює в найбільшій

мірі. Тому що саме із сім’ї ми приймаємо маленьких

громадян і разом з батьками готуємо їх до шкільного

життя. А щоб співпрацювати з батьками ми повинні

148

вдосконалювати теоретичну і практичну підготовку

відповідно до сучасних наукових досягнень у галузі

дошкільної педагогіки, впроваджувати інноваційні

технології в роботу з батьками.

Тому темою сьогоднішнього семінару-

практикуму є Робота з родинами. Сучасний погляд».

Пропоную провести

семінар у вигляді

ділової гри.

- Грати так

грати!

Пропоную вам

цю тему розробити у

творчих лабораторіях: побути сьогодні у ролі

дослідників, аспірантів, кандидатів тощо.

У вас на столах назви лабораторій, в яких ви

працюєте. Назвіть їх, будь ласка:

«Лабораторія педагогічних досліджень»;

«Науково-методична лабораторія»;

149

«Лабораторія інноваційних знахідок»;

«Міністерство освіти і науки».

Зверніть увагу, в кожній лабораторії є зібраний

матеріал.

Вихователь-методист: Тож до роботи. Давайте

розглянемо роботу з батьками очима великого педагога

С.Русової «Лабораторія педагогічних досліджень» вам

слово.

Доповідь «Батьківська педагогіка очима

С.Русової»; «Від материнського порога до Людини».

Співдоповіді.

Вихователь-методист: Вислухавши колег із

лабораторії педагогічних досліджень можна зробити

висновок

«Ми всі одна, одна родина

І робим справу ми одну:

Найголовнішу – виховну».

А тому «Лабораторія інноваційних знахідок»

презентує інноваційні форми взаємодії дошкільного

150

навчального закладу та родини.

Вам слово.

Презентація інноваційних форм роботи.

Вихователь-методист: Шановні колеги! Порівняймо

ваші підходи з тими, які визначили науковці (Схема).

Як бачите, що в основному вони співпадають.

Вихователь-методист: Не могли ми сьогодні,

обговорюючи питання сучасного погляду на роботу з

батьками, не звернутися до нового нормативного

документу

пов’язаного з

модернізацією

змісту дошкільної

освіти в Україні та

гуманізацією її

цілей і завдань – Базового компонента дошкільної

освіти та Програмою виховання і навчання дітей від

двох до семи років «Дитина».

151

І тому «Науково-методична лабораторія»

пропонує коментар до розділу прогрпми «Оптимізація

взаємодії педагога з батьками»

Коментар до розділу

Вихователь-методист: Всі ви знайомилися з

матеріалами, представленими на виставку-конкурс

ділової документації по роботі з батьками. Пропоную

оцінити їх. У кожного з вас є фішки трьох кольорів, їх

по 8 (кількість робіт представлених на конкурс)

Червона – 5

Зелена – 4

Синя – 3

Підійдіть і оцініть ділову документацію кожного з

колег.

А «Міністерство освіти і науки» підрахує бали і підведе

підсумки.

Вихователь-методист: Шановні колеги! Ми сьогодні

вели мову про сучасний погляд на роботу з родинами. І

на мою думку, погляд у вас справді сучасний. Ми всі

152

розуміємо слова С.Русової: «Нація народжується коло

дитячої колиски, лише на рідному ґрунті, серед рідного

слова, пісні, здатна вирости національно свідома

дитина. Сучасний склад родинного життя мусить

змінитися, перетворитися у свідомий рівноправний

кооператив, в якому й батько, і мати, і діти несуть

кожен свій обов’язок, свою працю й мають свою волю,

але всі об’єднані одним спільним шуканням добра й

правди».

І тому тільки співпраця з родинами дасть бажаний

результат у розвитку дитини-дошкільника.

Все вищесказане щодо організації роботи з батьками

дозволяє зробити висновок, що педагоги закладу

працюють у системі та досягли певних результатів з

цього питання. Але в роботі є і перспектива. Тому

педагогам і надалі необхідно працювати над

підвищенням свого професійного рівня, проявляти

творчість, винахідливість у роботі з родинами.

153

Список використаних джерел:

1. Калениченко Н.П., Кониленко Н.Б. Софія

Русова // Рідна школа. – 1991. - №12 – с. 68, 71.

2. Качкан В.А. Просвітницький вогонь Софії

Русової // Качкан В.А. Українське народознавство

в іменах. У 2 ч. Ч 1. навч. посіб. (За ред.

А.В.Москаленко; Передм. А.Г.Погрібного). – К.,

1994 – с.151-159.

3. Коваленко Є.І., Пінчук І.М. Освітня діяльність і

педагогічні погляди Софії Русової. – Ніжин, 1998

– 213 с.

4. Лахтадир О. Вчимося мудрості у Софії

(С.Русова)// Дошкільне виховання. – 1996 - №3

с.13-14.

5. Мамновська Н.В. Концепція мовної освіти і

мовленнєвого розвитку дітей у педагогічній

спадщині Софії Русової// Педагогіка і психологія.

– 1999 - №1с. 129-135.

154

6. Мельничук М. Світ правдивий і чистий.

Духовність дитини очима Софії Русової//

Дошкільне виховання – 1997- №6, с. 14-15.

7. Проскура О.Б. Біля джерел української

педагогічної думки // Русова С. Вибрані твори. –

К.: Освіта, 1996.

8. Мазур Г. Педагогічну спадщину С.Ф.Русової – в

масову практику роботи національної школи//

Початкова школа. – 2001. - №5 – с.51-53.

9. Козуля О. Велика просвітителька – К., 1993- с.99-

103.

10. Крутій К.Л. Дитина в дошкільні роки: освітня

програма/ Запоріжжя: «ЛІПС» ЛТД, 2015.

11.Піроженко Т.О. Особистість дошкільника:

перспективи розвитку: науково-методичний

посібник- Тернопіль: Мандрівець, 2010 – 140 с.

12. Голубенко М. Робота методичних центрів із

педагогічними кадрами. – К.: Шк. світ, 2008.

13. Волкова В. Організація методичної роботи. – К.:

155

Шк. світ, 2010.

14. Павлютенков Є.М., Крижко В.В. Організація

роботи – Х.: Основа, 2005. – 80 с.

15. Швайка Л.А. Планування роботи в ДНЗ/

Л.А.Швайка, Т.Т.Чала. – Х.: Вид. група «Основа»,

2008 – 271 с.

16. Крутій К.Л. Інноваційна діяльність у сучасному

дошкільному закладі: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2005 –

208 с.

17. Антонова Г.В. Як допомогти дитині увійти у

сучасний світ. – М.: 1995 – с.15-29.

18. Прищепа Т.І. Соціалізація дошкільників в умовах

ДНЗ – Х.: Вид. група «Основа», 2009 – с. 12-31,

74-94.

19. Журнал Дошкільне виховання, №12/2014.

20.Булашин Г. Український народ в легендах,

релігійних поглядах та віруваннях. – К., 1992.

21. Русова С. Вибрані твори. – К., 1996.

22.Шуляєва Л. Мистецтво, народжене вогнем//

156

Народознавство. – 1995. - №3.

23. Вороніна, Стеценко І. Методичний кабінет у

дитячому садку. – К.: Шк. світ, 2008 – с.128.

24. Вороніна Т. На допомогу вихователю-методисту.

– К.: Шк. світ, 2009.

25. Журнал Дошкільне виховання, №4/2016.

berezanskij-dnz-sonechko.webnode.com.ua · Web viewЗа ситуацію, що склалася...

Documents

Transcript of berezanskij-dnz-sonechko.webnode.com.ua · Web viewЗа ситуацію, що склалася...