Guide to human rights for internet users

10
Рекомендація CM/Rec(2014)6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо «Керівних принципів з прав людини для Інтернет-користувачів» (ухвалена Комітетом міністрів 16 квітня 2014 року на 1197 засіданні заступників міністрів) 1. Держави-члени Ради Європи зобов’язані в межах своєї юрисдикції забезпечувати для всіх громадян дотримання прав та основоположних свобод, передбачених Європейською Конвенцією про права людини (ETS № 5, «Конвенція»). Дія цього зобов’язання також поширюється на сферу користування Інтернетом. На цю сферу також поширюються інші конвенції та інструменти Ради Європи, якими передбачається захист права на свободу слова, доступу до інформації, право на свободу зібрань, захист від кіберзлочинності, право на приватне життя та захист персональних даних. 2. Зобов’язання держав щодо поваги, захисту та сприяння правам людини передбачає контроль над приватними компаніями. Права людини, які є універсальними та неподільними, і загальні стандарти мають вищу юридичну силу над загальними вимогами та умовами, що висуваються до Інтернет-користувачів будь-якими суб’єктами приватного сектору. 3. Інтернет має суспільне значення. Громадяни, громади, державні органи та приватні підприємства покладаються у своїй діяльності на Інтернет і законно сподіваються на те, що матимуть доступ до цієї послуги, що вона буде надаватися без дискримінації, буде доступною, безпечною, надійною та безперебійною. Крім того, ніхто не повинен підлягати неправомірному, неподоцільному або непропорційному втручанню в реалізацію ними своїх прав людини та основоположних свобод під час користування Інтернетом. 4. Користувачі повинні отримувати підтримку для розуміння ними та ефективної реалізації прав людини у разі обмеження або втручання в їхні права та основоположні свободи у глобальній мережі. Така підтримка повинна передбачати інформування про доступ до ефективних механізмів правового захисту. Зважаючи на можливості глобальної мережі, що дозволяють забезпечувати прозорість та підзвітність у діяльності державних органів, користувачам повинне надаватися право використовувати Інтернет для участі в демократичному житті. 5. Щоб забезпечити однакові права людини та основоположні свободи в реальному та віртуальному світі, Комітет міністрів згідно з вимогами статті 15.b Статуту Ради Європи рекомендує державам-членам наступне: 5.1. активно поширювати «Керівні принципи з прав людини для Інтернет- користувачів», передбаченими в Додатку, серед громадян, державних органів, суб’єктів приватного сектору та здійснювати конкретні заходи, спрямовані на їх застосування, з метою забезпечення реалізації користувачами в повному обсязі своїх прав і основоположних свобод у мережі; 5.2. оцінювати, періодично переглядати та усувати в установленому порядку обмеження стосовно реалізації прав та свобод в Інтернеті, зокрема у тих Internet : http://www.coe.int/cm

description

Рекомендація CM/Rec(2014)6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо «Керівних принципів з прав людини для Інтернет-користувачів»

Transcript of Guide to human rights for internet users

Page 1: Guide to human rights for internet users

Рекомендація CM/Rec(2014)6Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо «Керівних принципів з прав людини для Інтернет-користувачів»

(ухвалена Комітетом міністрів 16 квітня 2014 року на1197 засіданні заступників міністрів)

1. Держави-члени Ради Європи зобов’язані в межах своєї юрисдикції забезпечувати для всіх громадян дотримання прав та основоположних свобод, передбачених Європейською Конвенцією про права людини (ETS № 5, «Конвенція»). Дія цього зобов’язання також поширюється на сферу користування Інтернетом. На цю сферу також поширюються інші конвенції та інструменти Ради Європи, якими передбачається захист права на свободу слова, доступу до інформації, право на свободу зібрань, захист від кіберзлочинності, право на приватне життя та захист персональних даних.

2. Зобов’язання держав щодо поваги, захисту та сприяння правам людини передбачає контроль над приватними компаніями. Права людини, які є універсальними та неподільними, і загальні стандарти мають вищу юридичну силу над загальними вимогами та умовами, що висуваються до Інтернет-користувачів будь-якими суб’єктами приватного сектору.

3. Інтернет має суспільне значення. Громадяни, громади, державні органи та приватні підприємства покладаються у своїй діяльності на Інтернет і законно сподіваються на те, що матимуть доступ до цієї послуги, що вона буде надаватися без дискримінації, буде доступною, безпечною, надійною та безперебійною. Крім того, ніхто не повинен підлягати неправомірному, неподоцільному або непропорційному втручанню в реалізацію ними своїх прав людини та основоположних свобод під час користування Інтернетом.

4. Користувачі повинні отримувати підтримку для розуміння ними та ефективної реалізації прав людини у разі обмеження або втручання в їхні права та основоположні свободи у глобальній мережі. Така підтримка повинна передбачати інформування про доступ до ефективних механізмів правового захисту. Зважаючи на можливості глобальної мережі, що дозволяють забезпечувати прозорість та підзвітність у діяльності державних органів, користувачам повинне надаватися право використовувати Інтернет для участі в демократичному житті.

5. Щоб забезпечити однакові права людини та основоположні свободи в реальному та віртуальному світі, Комітет міністрів згідно з вимогами статті 15.b Статуту Ради Європи рекомендує державам-членам наступне:

5.1. активно поширювати «Керівні принципи з прав людини для Інтернет-користувачів», передбаченими в Додатку, серед громадян, державних органів, суб’єктів приватного сектору та здійснювати конкретні заходи, спрямовані на їх застосування, з метою забезпечення реалізації користувачами в повному обсязі своїх прав і основоположних свобод у мережі;

5.2. оцінювати, періодично переглядати та усувати в установленому порядку обмеження стосовно реалізації прав та свобод в Інтернеті, зокрема у тих випадках, коли вони не відповідають вимогам Конвенції у світлі відповідної практики Європейського суду з прав людини. Будь-яке обмеження повинне бути передбачене законом, бути необхідним у демократичному суспільстві для переслідування законної мети і пропорційним переслідуваній меті;

5.3. забезпечувати доступ Інтернет-користувачів до ефективних механізмів правового захисту у разі обмеження їхніх прав і свобод або в тому разі, коли вони вважають, що їхні права були порушені. Це вимагає поглиблення координації та співпраці між відповідними установами, структурами та спільнотами. Це також створює необхідність у залученні та ефективній співпраці з суб’єктами приватного сектору та організаціями громадянського суспільства. Залежно від національного контексту, цей пункт може передбачати механізми відшкодування, подібні до тих, що забезпечуються органами, відповідальними за захист даних, національними правозахисними органами (наприклад, омбудсманами), судові процедури, гарячі лінії;

Internet : http://www.coe.int/cm

Page 2: Guide to human rights for internet users

2

5.4. сприяти координації з іншими державними і недержавними структурами в межах Ради Європи та поза її межами у сфері стандартів і процедур, які мають вплив на захист прав людини і основоположних свобод в Інтернеті;

5.5. заохочувати приватний сектор до повноцінного діалогу з відповідними державними органами і громадянським суспільством з метою забезпечення їх відповідальності перед суспільством за свою діяльність і зокрема, прозорості та підзвітності згідно з вимогами документу “Керівні принципи у сфері підприємницької діяльності та прав людини: реалізація курсу ООН на «захист, повагу, забезпечення механізмів правового захисту». Приватний сектор потрібно заохочувати до участі в поширенні цього довідника;

5.6. заохочувати громадянське суспільство до підтримки поширення і застосування довідника, який має стати ефективним інструментом для Інтернет-користувачів.

Додаток до Рекомендації CM/Rec(2014)6

Вступна частина

1. В цьому довіднику Інтернет-користувачі знайдуть інформацію про свої права в глобальній мережі, випадки можливих обмежень та механізми правового захисту у разі таких обмежень. Права людини та основоположні свободи однаково діють у звичайному та віртуальному світі. Цей принцип передбачає повагу до прав і свобод інших Інтернет-користувачів. В довіднику надається інформація про те, що на практиці означають права і свободи в контексті Інтернету, як ними користуватися, як вони діють, та як доступитися до механізмів правового захисту. Робота над цим документом не зупиняється, і він відкритий для періодичного поновлення.

2. В основу цього довідника покладена Європейська Конвенція про права людини, інші конвенції та інструменти Ради Європи, в яких розглядаються різні аспекти захисту прав людини. Всі держави-члени Ради Європи зобов’язані поважати, захищати і забезпечувати дотримання прав і свобод, передбачених у ратифікованих ними інструментах. В довіднику також врахували останні тлумачення цих прав і свобод у практиці Європейського суду з прав людини і відповідних правових інструментах Ради Європи.

3. Довідник не запроваджує нові права людини і основоположні свободи. В ньому розглядаються чинні стандарти та механізми забезпечення дотримання прав людини.1

Доступ і недискримінація

1. Доступ до Інтернету – це важливий спосіб реалізації вами своїх прав, свобод та участі в демократії, а тому відключити вас від Інтернету можуть лише за рішенням суду. В окремих випадках надання послуг може також припинятися за умовами договору, але це має відбуватися лише після того, як були вичерпані всі інші способи.

2. Ваш доступ має бути доступним і недискримінаційним. Ви повинні мати якомога ширший доступ до Інтернет контенту, програм і послуг при користуванні приладами на власний вибір.

3. Вам слід очікувати від державних органів поміркованих зусиль і конкретних заходів з метою сприяння вашому доступу до Інтернету у разі вашого проживання у сільських та географічно віддалених районах та якщо ви належите до малозабезпечених верств населення та (або) громадян з особливими потребами чи інвалідністю.

4. При взаємодії з державними органами, провайдерами Інтернет послуг, провайдерами контенту чи послуг в мережі, з іншими користувачами або групами користувачів:вас забороняється дискримінувати за будь-якою ознакоютакою як:: стать,, раса, кольор шкіри, мова, релігія або віра, політичні чи інші погляди, національність або соціальне походження, належність до національної меншини, майно, народження чи іншого статусу включно з етнічним, віку або сексуальної орієнтації.

1 Ці керівні принципи становлять частину рекомендації, ухваленої Комітетом міністрів 47 держав-членів Ради Європи. Більш докладну інформацію див. у роз’ясненні до рекомендації.

Page 3: Guide to human rights for internet users

3

Свобода вираження думок та інформації

Ви маєте право на пошук, отримання та повідомлення інформації та ідей на власний вибір без втручання і незважаючи на кордони. Це означає, що:

1. ви можете вільно висловлюватися в мережі, мати доступ до інформації, поглядів і висловлювань інших громадян. До цього належать як позитивні і необразливі політичні промови, погляди на релігію, погляди і висловлювання, так і такі, що можуть ображати, шокувати і виводити з рівноваги інших громадян. Ви повинні належним чином зважати на репутацію або права інших громадян включно з їхнім правом на приватне життя;

2. обмеження можуть накладатися на такі висловлювання, які закликають до дискримінації, ненависті або насильства. Такі обмеження повинні бути правомірними, конкретно спрямованими і запроваджуватися під контролем суду;

3. ви можете вільно створювати, повторно використовувати і розповсюджувати контент з повагою до права на захист інтелектуальної власності та авторського права;

4. державні органи зобов’язані поважати і захищати вашу свободу вираження та свободу інформації. Будь-які обмеження цієї свободи не повинні бути безпідставними, вони мають переслідувати законну мету згідно з вимогами Європейської Конвенції про права людини включно з вимогою щодо захисту національної безпеки або громадського порядку, охорони здоров’я населення чи моралі, та відповідати законам про права людини. Крім того, вам про них повинні повідомити, а також розповісти про те, де знайти інформацію про те,що робити в цьому випадку і куди звертатися зі скаргою; а їхній обсяг та тривалість повинні не виходити за сувору межу необхідності з метою досягнення законної мети;

5. ваш провайдер Інтернет послуг, провайдер віртуального контенту і послуг несуть колективну відповідальність за повагу до ваших прав і свобод і забезпечують механізми розгляду ваших скарг. Водночас, ви маєте знати, що ваші провайдери віртуальних послуг (наприклад, соціальні мережі) мають право обмежувати окремі види контенту і поведінки згідно зі своїми правилами щодо контенту. Вам повинні повідомляти про можливі обмеження з метою прийняття вами інформованого рішення щодо того користуватися послугою чи ні. Це передбачає надання конкретної інформації про те, що саме провайдер віртуальної послуги вважає незаконним чи неналежним контентом і поведінкою при користуванні послугою, і як це питання вирішується провайдером;

6. ви можете вирішити не розкривати свою ідентичність у мережі (наприклад, скористатися псевдонімом), але ви маєте знати, що національні органи можуть вдатися до таких заходів, завдяки яким ваша ідентичність стане відомою.

Зібрання, об’єднання та участь

Ви маєте право на мирні зібрання та об’єднання з іншими громадянами в Інтернеті. На практиці це означає, що:

1. ви можете вільно обрати будь-який веб-сайт, програму чи іншу послугу з метою створення, приєднання, мобілізації та участі в соціальних групах та об’єднаннях незалежно від того, мають чи ні вони офіційне визнання з боку державних органів. Ви також повинні мати можливість використовувати Інтернет з метою реалізації свого права на створення та вступ до профспілки;

2. ви маєте право на мирний протест у мережі, але маєте знати, що можете постати перед фактом правових наслідків, якщо ваш протест у мережі призведе до блокування, зриву послуг та (або) завдання шкоди майну інших громадян;

3. ви можете вільно користуватися наявними віртуальними інструментами для участі в місцевих, національних і міжнародних політичних дебатах, законодавчих ініціативах, заходах громадського контролю над процесами прийняття рішень, включно з правом на підписання петицій та участь у формуванні порядку управління Інтернетом.

Page 4: Guide to human rights for internet users

4

Приватне життя та захист даних

Ви маєте право на приватне та сімейне життя в Інтернеті, що також передбачає захист ваших персональних даних і повагу до конфіденційності вашої кореспонденції і спілкування. Це означає, що

1. вам потрібно знати, що при користуванні Інтернетом ваші персональні дані регулярно обробляються. Це відбувається тоді, коли ви користуєтеся такими послугами як браузер, електронна пошта, миттєві повідомлення, голосових Інтернет протоколів, соціальних мереж, пошукових механізмів і послугами хмарних технологій зберігання даних;

2. державні органи і приватні підприємства зобов’язані поважати соціальні правила та процедури під час обробляння ваших персональних даних;

3. ваші персональні дані мають оброблятися лише у передбачених законом випадках або за умови надання вами згоди. Вам повинні повідомити, які саме персональні дані обробляються та (або) передаються третім сторонам, коли, ким та в яких цілях. Загалом, ви повинні мати можливість контролювати свої персональні дані (перевіряти їх правильність, звертатися з проханням про виправлення, видалення або зберігання персональних даних лише протягом необхідного часу);

4. на вас не повинні поширюватися загальні заходи спостереження чи прослуховування. Втручатися у ваше приватне життя стосовно ваших персональних даних мають право за виняткових обставин, передбачених законом (у разі кримінального розслідування). Вам повинна надаватися доступна, зрозуміла та точна інформація про відповідне законодавство чи порядок, а також про ваші права в цьому випадку;

5. ваша приватність також має поважатися на робочому місці. Це передбачає конфіденційність вашої приватної електронної кореспонденції та спілкування. Ваша організація повинна повідомляти вам про будь-які заходи спостереження та (або) моніторингу;

6. вам можуть надавати допомогу органи захисту даних, які працюють на території більшості європейських країн та забезпечують дотримання законів та принципів захисту даних.

Освіта та грамотність

Ви маєте право на освіту, включно з доступом до знань. Це означає, що:

1. ви повинні мати доступ у мережі до освіти, культурного, наукового, навчального та іншого контенту державною мовою . З метою винагороди власників прав за роботу такий доступ може надаватися за певних умов. Ви також повинні мати можливість вільного доступу до науково-дослідних і культурних робіт, що фінансуються за державний кошт і розміщуються на сторінках загального користування в Інтернеті;

2. в частині Інтернет і медіа грамотності ви повинні мати доступ до віртуальної освіти і знань для того, щоб реалізовувати свої права та свободи в Інтернеті. Це передбачає вміння розуміти, користуватися та працювати з широким спектром Інтернет інструментів. Це має навчити вас критично оцінювати достовірність і ступінь довіри до контенту, програм та послуг, до яких ви маєте чи бажаєте мати доступ.

Діти та молодь

Діти та молодь мають усі права і свободи, окреслені в цьому довіднику. Зокрема, ваш вік дає вам право на окремий захист і інструкції щодо користування Інтернетом. Це означає, що:

1. ви маєте право на вільне вираження своїх поглядів та участь у житті суспільства, на те, щоб бути почутим та брати участь у вирішенні питань, які вас стосуються. На ваші погляди повинні зважати відповідним до вашого віку, зрілості чином і без дискримінації;

Page 5: Guide to human rights for internet users

5

2. ви можете очікувати на отримання інформації відповідною для вашого віку мовою, а вчителі, вихователі, батьки мають навчити вас безпечно користуватися Інтернетом і в тому числі, як зберігати приватність;

3. ви повинні знати: що до контенту, який ви створюєте в Інтернеті, або контенту про вас, що створюється іншими Інтернет-користувачами, можуть отримувати доступ у будь-якому куточку світу, і такий контент може завдавати шкоду вашій гідності, безпеці, приватному життю або шкодити вам та вашим правам іншим чином на теперішньому етапі вашого життя або в майбутньому. На ваше прохання його повинні знищити або видалити протягом помірковано нетривалого періоду часу;

4. ви можете отримати чітку інформацію про незаконний контент та поведінку в мережі (наприклад: про домагання в мережі), а також можливість повідомити про незаконний контент. Така інформація має бути адаптована до вашого віку та обставин, а також вам повинні надати консультації та підтримку з належною повагою до вашої конфіденційності та анонімності;

5. вам повинен надаватися спеціальний захист від втручання в ваш фізичний, психічний та моральний добробут зокрема, в частині сексуальної експлуатації та насильства в Інтернеті та від інших форм кіберзлочинності. Зокрема, ви маєте право на освіту, щоб захистити себе від подібних загроз.

Ефективні механізми правового захисту

1. Ви маєте право на ефективний правовий захист у разі обмеження або порушення ваших прав і основоположних свобод. Для захисту ви не обов’язково маєте одразушукати вихід через юридичні інструменти. Мають існувати варіанти правового захисту, які повинні бути відомими, доступними, поміркованими з точки зору витрат і такими, що реально забезпечать відповідне відшкодування. Ефективні механізми захисту можна отримати безпосередньо від провайдерів Інтернет послуг, державних органів та (або) національних правозахисних структур. Залежно від порушення, ефективні механізми правового захисту можуть передбачати надання довідки, роз’яснення, відповіді, виправлення, вибачення, поновлення в правах, повторного підключення та компенсацію. На практиці це означає, що:

1.1. ваш провайдер Інтернет послуг, провайдери доступу до електронного контенту чи послуг, інша компанія та (або) державний орган повинні повідомити вам про ваші права, свободи, можливі механізми правового захисту та порядок їх застосування. Таке зобов’язання передбачає забезпечення легкодоступною інформацією про порядок повідомлення, звернення зі скаргою на втручання у ваші права та відшкодування завданої шкоди;

1.2. додаткова інформація та консультації повинні надаватися державними органами, національними правозахисними структурами (наприклад, уповноваженим з прав людини), органами захисту даних, консультаційними центрами для громадян, об’єднаннями з прав людини чи цифрових прав, організаціями захисту прав споживачів;

1.3. національні органи зобов’язані захищати вас від кримінальної діяльності або кримінальних злочинів в Інтернеті або з використанням Інтернету, зокрема в тому, що стосується незаконного доступу, втручання, махінацій або інших шахрайських маніпуляцій стосовно вашої цифрової ідентичності, комп’ютера та даних, які на ньому зберігаються. Відповідні правоохоронні органи зобов’язані розслідувати ці факти та здійснювати належні заходи включно з застосуванням санкцій у разі отримання від вас скарги про завдання шкоди або втручання у вашу особисту ідентичність та ваше майно в мережі.

2. При встановленні ваших прав та обов’язків судом або у разі пред’явлення вам кримінальних обвинувачень, що стосуються Інтернету:

2.1. ви маєте право на справедливий суд протягом поміркованого часу з незалежними та безсторонніми суддями;

2.2. ви маєте право на індивідуальне звернення до Європейського суду з прав людини після вичерпання всіх чинних внутрішніх механізмів правового захисту.