Наша енергія— наше майбутнє

№18 (1056) Четвер, 25 квітня 2013 року Щотижнева газета

За даними АСКРОЗа даними системи АСКРО Рівненської АЕС на

проммайданчику та в зоні спостереження РАЕС за період з 16.04.2013 по 22.04.2013 року радіаційні показники становили:

– активність газо-аерозольного викиду енерго-блоків Рівненської АЕС склала: ІРГ – 0.180%, ДЖН – 0.190%, йод – 0.001% від допустимого викиду;

– активність скиду в річку Стир становить: по Сs-137 – 0.125%, по Co-60 – 0.122% від допустимого скиду;

– потужність дози гамма-фону в населених пунктах зони спостереження становила 0.07 – 0.12 мкЗв/год і не перевищувала значень природного фону.

Візити

На блоках РАЕС

Станом на 8 годину 24 квітня в роботі перебу-вають два енергоблоки Рівненської АЕС із сумар-ним навантаженням 1230 МВт. Діє диспетчер-ське обмеження. Зауважень до роботи основного устаткування діючих енергоблоків та персоналу немає.

На енергоблоці №2 (ВВЕР- 440) – 13 доба по-точного ремонту. Усі роботи проводяться згідно з графіком.

На енергоблоці №4 (ВВЕР-1000) – 11 доба се-реднього планово-попереджувального ремонту. У ремонті – обладнання другого каналу системи безпеки. Усі роботи проводяться згідно з графіком.

За минулу добу енергоблоками Рівненської АЕС вироблено 29,8 млн. кВтг електроенергії, з початку місяця – 743,1 млн. кВтг та з початку року – 5 млрд. 134,4 млн. кВтг електроенергії.

Порушень меж і умов безпечної експлуатації не було. Радіаційний, протипожежний та еко-логічний стан на РАЕС і прилеглій території не змінювався й перебуває у межах діючих норм.

Прес-центр УІтаЗГ РАЕС

З Великоднем!«Воскресіння день. Просвітімось, люди! Пасха Господня,Пасха – бо від смерті, до життя і від землі до небаХристос Бог нас перевів, – пісню перемоги співаємо».

(Канон Пасхи).

Христос Воскрес!Серед багатьох великих і радісних

празників Святої Православної Церкви особливою урочистою радістю відзначається празник Світлого Христового Воскресіння. І не випадково! Бо ж Воскресіння Христове є основою нашої віри, найсильнішим доказом Божества Ісуса Христа, правдивості Його наук, спасенності Його смерті та величі Його благодатних дарів.

Якби ж Христос не воскрес, Його Євангеліє – Блага Вість, стало б у ряд інших світових наук і релігій, Його постать в історії стояла б поряд з іншими великими борцями за добро і справедливість, а наша віра не приносила б

нам спасіння. Як пише апостол Павло: «Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша» (Перше послання ап. Павла до Коринфян 15:14).

Але наша віра не даремна, бо «Господь істино воскрес» (Євангеліє від Луки 24:34). Про це ми маємо переконливі свідчення у Євангелії – книзі життя кожного християнина. Та не лише учні Христові запевняють про Воскресіння Господа. Понад 200 цілком достовірних свідчень про воскресіння Ісуса містяться в різних історичних документах і літературних пам’ятках. Та віруючий розум не шукає історичних доказів. Віруюче серце, якого торкнулася благодать радісної Пасхальної ночі, не просто знає, а твердо переконане: «Христос Воскрес – радість вічна».

З Воскресінням Господа і нам дароване воскресіння: «Бог воскресив Господа, воскресить і нас силою Своєю» (Перше послання ап. Павла до Коринфян 6:14). Ми отримали священний дар життя вічного. З цим даром змінюється наше ставлення до всього, навіть до смерті. Христос перемінив найбільшу в житті трагедію в остаточну перемогу життя вічного.

Перша людина – Адам, зробив усіх нас причетними до гріха, Другий Адам – Христос привертає нас до святості і робить

співучасниками Свого Воскресіння. «Вчора нас поховано з Тобою, Христе, встаємо нині з Тобою воскреслим». Так співають віруючі в Христа на Пасхальному каноні. Нам відкриті небесні ворота Божого Царства і дароване життя вічне. Хай же ніхто не боїться, не сумує і не впадає духом, бо усім низпослана благодать, усім возсіяло прощення, усім даровано свято віри, яка утверджується у двох словах – «Христос Воскрес!».

Сердечно вітаю Вас, дорогі у Христі брати і сестри, з Празником празників, Світлим Христовим Воскресінням – невичерпним джерелом вічного життя, Святої Любові, чистої правди і високої духовної радості. Молитовно бажаю, щоб Воскреслий Христос зміцнив душевні й тілесні сили і дарував усім благодатну поміч на діла добрі во славу Богові, на добро і користь Церкви, на велич і міць нашої дорогої Вітчизни – України. Благоденством, здоров’ям, добробутом, злагодою і миром хай обдарує Вас Воскреслий Господь.

Бажаю Вам нескінченної Пасхальної радості.

Воістину Христос Воскрес!Протоієрей Віталій БОДнАР Благочин-

ний УПЦ КП, настоятель Свято-Покров-ського храму в місті Кузнецовську

17 квітня цього року на РАЕС із робочим візитом завітав начальник Головного управління – командувач внутрішніх військ МВС України генерал-лейтенант Станіслав Миколайович ШУляК. Мета візиту – ознайомлення із військовою частиною 3045, яка забезпечує охорону і оборону станції, пропускний режим та зустріч з її особовим складом.

Після зустрічі з генеральним директором РАЕС П.ЯПавлишиним, делегація військовослужбовців на чолі з генерал-лейтенантом вирушила до військової частини 3045, де заслухала доповідь її командира Оле-

га Пономаренка про стан справ. Також були обговорені питання, які потребують вирішення, як на рівні командувача військами, так і адміністрації об’єкту.

Почесний гість відвідав будівлю центрального пульта фізично-го захисту СФЗ РАЕС, де оглянув обладнання, з якого здійснюєть-ся управління комплексом інженерно-технічних засобів системи фіззахисту станції.

Зустріч командувача внутрішніх військ з особовим складом вій-ськової частини 3045 проходила у актовій залі адміністративно-по-бутового корпусу №1 Рівненської АЕС. Оскільки атомні електро-станції є стратегічно важливими об’єктами, військові частини, які їх охороняють повинні бути укомплектовані кращими бійцями, котрі мають високий рівень фізичної та інтелектуальної підготов-ки, адже вони відповідальні за життя та безпеку багатьох тисяч лю-дей, – говорилось на зустрічі.

Окрім надання чітких вказівок та настанов на майбутнє, що стосувались, зокрема, правильного поводження зі зброєю, вміння надавати першу медичну допомогу та покращання рівня знань і фізичної підготовки, командувач ВВ МВС України відповів й на усі питання своїх підопічних.

Перше, що цікавило молодих військовослужбовців – забезпе-чення житлом. Начальник головного управління зауважив, що, на жаль, цього року дане питання залишається невирішеним, але пообіцяв зробити все можливе з цього приводу. Також обговорю-

вались та вирішувались питання забезпечення службово-постової діяльності, соціального захисту та ін.

Незважаючи на усі проблеми та негаразди, військова служба надзвичайно важлива та почесна. Вона допомагає стати справжнім чоловіком та людиною з великої літери, адже несе в собі героїчну місію – здатність пожертвувати власним життям задля порятунку інших. «Це важка професія, але почесна, тому я, як військовий, вважаю, що кожен чоловік повинен хоча б деякий час прослужити у військовому підрозділі. Це дасть йому змогу відчути себе захис-ником», – зазначив генерал-лейтенант.

Командувач вручив військовослужбовцям подяки, грамоти й грошові премії, а також присвоїв Олексію Потарчуку звання стар-шого лейтенанта.

В цілому генерал-лейтенант Станіслав Миколайович Шуляк за-лишився задоволеним візитом на Рівненську АЕС. Раніше він уже відвідав військові частини з охорони АЕС в Енергодарі та Нетіши-ні.

Тетяна КАМЕЦЬ, кореспондент УІтаЗГ

Командувач ВВ МВС України відвідав Рівненську АЕС

Генеральный инспектор нАЭК “Энергоатом” Данко БилЕй

избран вице-президентом УкряО Генеральный инспектор – директор по безопас-ности ГП НАЭК «Энергоатом» Данко Билей избран вице-президентом Украинского ядерного общества (УкрЯО) на период 2013-2015 гг.

Участники собрания переизбрали президен-том УкрЯО на следующие два года Владимира Бронникова, а Сергей Барбашев был переизбран исполнительным секретарем УкрЯО.

Также, участники собрания утвердили отчеты о работе УкрЯО за 2012 год и финансово-хозяйствен-ной деятельности общества за 2012 год и признали работу общества за отчетный период удовлетвори-тельной.

Украинское ядерное общество (УкрЯО) создано в 1992 году. За время своего существования УкрЯО сделало определенный вклад в решение многих научных, производственных и социальных про-блем ядерной энергетики Украины. Большое вни-мание в своей деятельности УкрЯО уделяет культуре безопасности на предприятиях отрасли, работа-ет с молодежью, общественностью, СМИ, решает экологические проблемы ядерной энергетики, ак-тивно осуществляет информационно-издательскую деятельность, участвует в решении вопросов подго-товки специалистов для ядерной энергетики и др..

Главная цель УкрЯО – защита интересов ученых и специалистов, работающих в области ядерной энергетики и ядерных исследований, а также учас-тие в решении актуальных заданий безопасного применения технологий, процессов и явлений, основанных на использовании ионизирующего излучения, энергии ядерного распада и термоядер-ного синтеза.

УниАн

Зустріч командувача ВВ МВС України на Рівненській АЕС

Командир Олег ПОНОМАРЕНКО демонструє гостям навчальну базу військової частини

Заповідна зонаПерша згадка про маєток Ост-

ровець датується 1468 роком. Тоді він належав київському воєводі Мартину Гаштольду. Пізніше цими землями володіли і польські ко-ролі, і литовські князі, і Російська імперія. До складу Білоруської РСР Островецький район увійшов у 1939 році. Сьогодні Островець – районний центр Гродненської області, у якому проживає вісім з половиною тисяч мешканців. У 2012 році він отримав статус міста, як тут жартують, «авансом».

Островеччина – батьківщина багатьох талановитих людей. Тут

народився письменник і мандрів-ник Мар’ян Богуш-Шишка, поет, драматург і священик Янка Биліна, публіцист Казимир Свояк, худож-ник Лев Добжинський. В одному з маєтків свого часу жив і працював відомий польський письменник, автор знаменитого роману «Вогнем і мечем» Генрік Сенкевич. Але по-справжньому відомим Островець став уже у ХХІ столітті завдяки атом-ній енергетиці.

Островецький майданчик під будівництво першої білоруської атомної електростанції був визна-чений як пріоритетний ще у 2008

році. Реально конкурувати з ним могли хіба що май-данчики у Вітебській та Могильовській областях. Однак, після геологічної експертизи зупинилися на Островці. Побоювання у «зелених» викликає те, що в Островецькому районі зна-ходиться Республіканський

ландшафтний заказник «Сорочан-ські озера» і будівництво АЕС може вплинути на екосистему краю. Але уже сам той факт, що атомну елек-тростанцію вирішили будувати не-подалік заповідної зони, говорить на користь атомної енергетики. АЕС, котра працює у штатному ре-жимі, не несе жодної шкоди довкіл-лю.

Спочатку будівництво атомної станції без особливого ентузіазму зустріли у восьмитисячному Ост-ровці. Але з кожним днем, як за-певняють в інформаційному центрі АЕС, громадська думка все більше схиляється у бік «мирного атома». Атомна електростанція стане най-більшим підприємством у переваж-но сільськогосподарському регіоні Білорусі, а це і розвиток економі-ки, і інфраструктура, і нові робочі місця. «Люди сподіваються, що їхні діти після навчання повернуться додому, і будуть жити і працювати на рідній землі», – говорить керів-ник групи інформування Едуард Свирид, котрий сам народився і все життя прожив на Островеччині.

Велике будівництвоМайданчик Білоруської АЕС зна-

ходиться на колишньому ріпаково-му полі за п’ятнадцять кілометрів від Островця. Минулого року сюди побудували нову дорогу. Заступник головного інженера з підготовки ка-дрів Володимир Горін, котрий нас супроводжує на будівництво, розпо-відає, що пролягла вона через ста-ру лосину стежку. Тож нерідко тут можна побачити дикого звіра: лося,

косулю або й кабана. А ще тамтешні ліси багаті на гриби. Збирати їх, до слова, Володимир Дмитрович на-вчився у Кузнецовську. Адже почи-нав свою кар’єру атомника на Рів-ненській АЕС у далекому 1979 році апаратником у хімцеху. За майже п’ять років роботи виріс до началь-ника зміни цеху. Але, як зізнається, невизначеність у спорудженні тре-тього енергоблоку змусила подати-ся на Балаковську АЕС, звідки п’ять років тому приїхав в Островець бу-дувати першу Білоруську АЕС.

Сьогодні Білоруська атомна електростанція нагадує величезний будівельний майданчик. Територія у понад 100 гектарів обгороджена металевим парканом. З готових будівель – адміністративні кор-пуси, їдальня і будівельна база. В’їзд на терито-рію майбутньої АЕС – через КПП. Фотозйомка офі-ційно поки що не заборонена, але нас попросили не фотографувати.

Зима цьогоріч видалася сніж-ною і затяжною, тому на майдан-чику ще подеку-ди досить мокро. Наша «Газель» зупиняється поблизу котловану №2. Перший ківш ґрун-ту з нього вийняли 1 лютого цього року – сьогодні він повністю за-вершений. Всього ж об’єм вийнятої землі з кожного котлована стано-вить понад 700 мільйонів кубоме-трів.

Через кількасот метрів – котло-ван №1. Щоб краще усе розгледіти, тут навіть влаштували спеціальний оглядовий майданчик. І, чесно ка-жучи, картина захоплююча. Менш ніж за рік від початку розробки, тут уже практично завершені так

звані роботи під бетонування, де згодом виростуть основні будівлі і споруди. По периметру виставлені освітлювальні щогли – скоро на-лагодять роботу у три зміни. У Ди-рекції будівництва АЕС кажуть, що «на перший бетон» планують вийти уже у липні цього року, а реакторну установку встановлять на штатне місце імовірно наприкінці 2015 – у 2016 році.

«Ось там під самим лісочком не-вдовзі виросте дві градирні по 168 метрів кожна», – показує рукою у напрямку смуги молодих сосен лі-воруч від котлованів Володимир Горін. – «Дуже шкода, що лісом, мабуть, таки доведеться пожертву-вати». Воду для майбутньої АЕС бра-тимуть з річки за чотирнадцять кі-

лометрів від майданчика.Варто зауважити, що

для першої у Білорусі атомної електростанції було обрано російський проект «АЕС-2006» з во-до-водяними реакторами третього покоління. Як зазначається, це удоско-налені реактори підвищеної без-пеки і надійності, які відповідають усім сучасним світовим нормам і стандартам ядерної та радіаційної безпеки. Проектна потужність кож-ного реактора – 1200 МВт, а термін

служби – 60 років. Такі ж проекти сьогодні реалізовуються на Балтій-ській, Нововоронезькій-2 та Ленін-градській-2 атомних електростан-ціях. Пустити перший енергоблок планують у листопаді 2018 року, другий – ще через два роки.

Особливістю проекту «АЕС-2006» є те, що реакторна уста-новка оснащена додатковими системами безпеки: системою пасивного відведення тепла, системою скиду і очищення се-редовища з оболонки, подвій-ною захисною гермооболонкою та пасткою для розплавленого

палива при запроектній аварії. Але у Білоруської АЕС є ще один

додатковий фактор безпеки: вона розташована у центрі між трьома святинями району – костелом Свя-тої Трійці у Гервятах (1903 р.), кос-телом Святого Архангела Михаїла

25 квітня 2013р.2 №18 (1056)

28 квітня – Всесвітній день охорони праці ЗВЕРНЕННЯОрганізаційного комітету з підготовки

та проведення у 2013 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні

За ініціативою Міжнародної організації праці (МОП) для привернення уваги світової спільноти до питань охорони праці та смерт-ності працівників на робочих місцях щоріч-но, починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу 28 квітня відзначають Всесвітній день охорони праці. Україна відповідно до Указу Президента від 18 серпня 2006 року №685 та-кож відмічає цю дату.

Метою заходу є привернення уваги сус-пільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання, громадських організацій до проблеми збереження життя і здоров’я пра-цівників та культури охорони праці в Україні. Девіз Всесвітнього дня охорони праці у 2013 році за рекомендацією Міжнародної організа-ції праці – «Запобігання професійним захво-рюванням».

Заходи, спрямовані на популяризацію без-печних та нешкідливих умов праці, участь держави та громадян у формуванні здорового сучасного виробничого середовища.

Нині рівень професійної захворюваності – це серйозна медико-соціальна та економічна проблема глобального масштабу. За оцінкою МОП із 2,34 млн. смертей на робочому місці 321 000 стається внаслідок нещасних випад-ків. Причиною 2,02 млн. смертельних випад-ків у світі (або 5500 смертей на день) є різні види професійних захворювань. Щорічно в світі реєструється близько 260 млн. випад-ків професійних захворювань. Економічні втрати внаслідок професійних захворювань складають близько 4% національного валово-го продукту.

В Україні щороку реєструється від 5 до 8 тис. професійних захворювань та до 10,5 тис.

нещасних випадків на виробництві. Порів-няно з даними деяких країн Європи та світу в Україні показники захворюваності значно нижчі, хоча умови праці значно гірші. Перш за все пояснення цьому парадоксальному явищу – недосконалість чинної в Україні сис-теми виявлення професійних захворювань, невизнання принципу пріоритетності ме-дичного обслуговування працюючого насе-лення, відсутність сучасного діагностичного обладнання. Отже очевидно, що в Україні офі-ційна статистика виявляє лише верхівку айс-берга професійної захворюваності, більша її частина свідомо чи не свідомо не реєструєть-ся. Держава несе значні економічні збитки, пов’язані з відшкодуванням втрати працез-датності, інвалідності, лікуванням потерпі-лих внаслідок професійних захворювань.

Зростання рівня професійної захворю-ваності зумовлено впливом на працівників шкідливих факторів виробничого серед-овища. Небезпечні умови праці на підприєм-ствах обумовлені недоліками технологічних процесів, нехтуванням гігієнічних норма-тивів, невикористанням індивідуальних за-собів захисту. На підприємствах вугільної промисловості, машинобудування, гірничо-добувної промисловості, агропромисловос-ті та на підприємствах недержавної форми власності (фермерських господарствах) кіль-кість об’єктів, що не відповідають санітарним нормам, складає від 35,6% до 57,7%. У цілому по Україні тільки 29,1% об’єктів відповідають вимогам санітарних норм. Зростання рівня професійної захворюваності також поясню-ється недостатньою увагою до додержання вимог чинного законодавства й технологіч-ної дисципліни, різким скороченням коштів на охорону праці, використанням шкідливих

речовин та технологічного обладнання без належної сертифікації і гігієнічної експерти-зи, а також низьким рівнем виробничої та особистої гігієнічної культури.

За останні 20 років у країні система про-філактичної медицини на виробництві, що існувала раніше, була зруйнована, кількість лікарів зменшилась більше ніж у 10 разів, кількість пунктів охорони здоров’я на під-приємствах стала меншою ніж у 1928 році, погіршилась якість медичної допомоги пра-цюючим, не реалізуються профілактичні тех-нології із запобігання виробничо обумовле-них і професійних захворювань.

Недосконалість системи профілактики професійних захворювань дуже негативно впливає не лише на працівників та їхні ро-дини, але й на суспільство в цілому. Мова йде про економічні втрати через зниження продуктивності праці та збільшення наванта-ження на систему соціального забезпечення. При цьому слід зауважити, що профілактика професійних захворювань набагато ефектив-ніша і менш витратна, ніж лікування або ре-абілітація потерпілих. Саме тому ми повинні зробити конкретні кроки, щоб розширити можливості профілактики професійних за-хворювань.

Охорона життя і здоров’я працюючих від впливу небезпечних та шкідливих ви-робничих чинників має важливе соціальне значення, адже здоров’я працівників є на-ціональним багатством держави, оскільки

безпосередньо впливає на працездатність людини, а відтак – на її добробут і подальший розвиток держави.

Зважаючи на важливість для України про-філактики нещасних випадків та професій-них захворювань на кожному підприємстві, Організаційний комітет звертається до керів-ників і працівників підприємств, установ, організацій всіх форм власності, органів виконавчої влади, органів місцевого само-врядування, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, профспілкових організацій, об’єднань роботодавців із закли-ком переглянути своє ставлення до здоров’я працівників та зосередити свої зусилля на ви-конанні вимог Конституції України щодо за-безпечення належних, безпечних і здорових умов праці та виконання вимог Закону Украї-ни «Про охорону праці».

Охорона праці є невід’ємною складовою забезпечення гармонійного розвитку суспіль-ства, а збереження здоров’я та життя праців-ників залежить від кожного, хто бере участь у трудовій діяльності та відповідає за дотри-мання промислової безпеки. Тому важливо пам’ятати, що дотримання законодавства у сфері охорони праці, розвиток культури охорони праці у суспільстві стане запорукою збереження здоров’я працівників та найцін-нішого – людського життя.

Організаційний комітет

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Сусіди

Представники Рівненської АЕС побувалина будівництві першої атомної станції у Білорусі

Швидкий потяг «Мінськ-Вільнюс» робить зупинку на залізничній станції Гудагай. Звідси до сусідньої Литви рукою подати – кілометрів з п’ятнадцять, не більше. На платформі – паспортний контроль. До тих, хто приїжджає на будівництво АЕС, тут уже звикли. Але документи на відрядження все ж просять показати. Кілька хвилин автомобілем – і ми в Островці, маленькому білоруському райцентрі, котрий дав назву майданчику, на якому розгорнулася «будова століття» – спорудження першої у Республіці Білорусь атомної електростанції.

Перша Білоруська

Житло будують за кошти держбюджету

Робота на будівництві АЕСйде швидкими темпами

Пам'ятний знакна місці спорудження Білоруської АЕС

Так виглядатиме Білоруська АЕС

В ході навчань було:– відпрацьовано взаємодію в управлінні

силами та засобами, що залучаються до на-вчань, за участю керівництва РАЕС, команду-вання в/ч 3045, 2ДПРЗ, керівного та особово-го складу УСБУ і УМВС у Рівненській області у м.Кузнецовськ;

– перевірено організацію, забезпечен-ня і надійність систем зв’язку учасників об’єктового плану взаємодії (адміністрація РАЕС, СФЗ, ЗВВО, в/ч 3045, місцеві органи УСБУ, УМВСУ та держадміністрації) при ре-алізації заходів з протидії диверсії стосовно спецпотягу з ВЯП;

– відпрацьовано питання стосовно готов-ності та здатності керівництва і особового складу в/ч 3045 до надання допомоги варті охорони спецпотягу з ВЯП (в/ч 3021) щодо протидії намірам правопорушників здійсни-ти диверсію відносно ядерного матеріалу при його транспортуванні;

– перевірено достатність задіяних сил та засобів до забезпечення надійного фізичного захисту РАЕС у подібній кризовій ситуації;

– з’ясовано ймовірність виникнення та масштаби можливих радіаційних наслідків підриву контейнера з ВЯП;

– відпрацьовано питання взаємодії адміні-страції об’єкту (СФЗ, УПАГР, служби ГІС), в/ч 3045 з КГ АТЦ при УСБУ і спецпідрозділами правоохоронних органів при підготовці та проведенні антитерористичної операції з припинення протиправних дій терористів.

Власна інформація

№18 (1056) 25 квітня 2013р.

Олександр МиСЬКОВЕЦЬ,майстер ЦРЗС ЕРП– На ЧАЕС я потрапив за по-

вісткою військкомату у червні 1987-го. Військова частина 43187 інженерних військ, в яку мене від-рядили, розміщувалась у селі Ди-марка, неподалік зруйнованої стан-ції, а нас, «партизанів», розселили в казармах ПВО у Чорнобилі.

Призначили мене командиром взводу. Перевдягли в чимось про-сочену військову форму, дали в підпорядкування 28 таких, як і я, солдатів-резервістів з Івано-Фран-ківщини, Львівщини та Донецька й, прикріпивши 5 військових тяга-чів з відвалами та кілька екскавато-рів, поставили завдання здійснюва-ти захоронення вкрай забруднених радіацією різноманітної техніки та облабладнання, залізобетонних плит з проммайданчика і довко-лишнього так званого рудого лісу – чималого соснового бору, який від радіації зовсім порудів, через що й отримав таку назву.

Отож, отримавши індивідуальні дозиметри у вигляді олівців, наші хлопці під контролем дозиметрис-та викопували глибоченні рови, за-ганяли туди все, що потрібно було

якнайшвидше прибрати від людей і зверху засипали землею.

Зізнаюсь, що картина була більш, ніж сумна. Крім того, вочевидь для зменшення запиленості на пром-майданчику, нас згори ще й якоюсь невідомою рідиною безперестанку поливали, від чого розігріта спе-кою довколишня піщуга зліплю-валась у коржі, стаючи схожою на кригу, й так само, як лід, ламалась. Траплялось, починали ми вранці працювати при одних рівнях ра-діації, а зводилось над розворуше-ною землею сонце, дмухав вітер, піднімаючи пилюку – і вже зовсім інший радіаційний фон довкола вимальовувавсь. А тут ще й вище згадуваний «дощ з вертольотів» до-давався – тоді взагалі не знали де було діватись, шукаючи порятунку. І в таких умовах пропрацювали ми три місяці поспіль. До слова, поруч з нами трудилось чимало хлопців з будівельних організацій Кузнецов-ська, РАЕС, інших атомних станцій.

Щодо наслідків перебування в таких умовах, то спочатку рятувало те, що був молодим і здоровим, та й годували досить пристойно. Ну а потім (вже після повернення до-дому) в мене поганими виявились

результати аналізів крові, через що лікарі радили «налягати» на черво-ний буряк та інші вітаміни, що я й робив…

Прикро, та зараз про нас, лікві-даторів наслідків аварії на ЧАЕС, майже всі забули. Навіть ті, хто згідно з вимогами спеціально при-йнятого «чорнобильського» закону, зобов’язані це робити. Вочевидь і справді всі в нашій державі переко-нані, що ніколи й ні за яких умов нічого подібного вже більше не тра-питься, й до людей за допомогою звертатись не доведеться… Дай то Бог!

Ірина БАБчАнІК,прибиральниця АПК (ЦГО РАЕС) – На час аварії на ЧАЕС наша

родина мешкала у місті Прип’ять. Я ще була школяркою.

Батьки працювали на атомній станції. Пригадую, що останні дні квітня 1986-го були дуже теплими, через що всі скрізь гуляли та пра-цювали напівроздягненими. Йшла підготовка до свят. Та раптом на-дійшло повідомлення, що у зв’язку з аварією на одному з енергоблоків нас на кілька днів мають кудись ви-везти. З собою порадили взяти най-необхідніші документи та на днів

зо три харчів.Щодо евакуації, то в призначе-

ний час до житлових будинків один за одним акуратно підрулювали ав-тобуси. Не обминули вони й Спор-тивну, 8, де у 50-ій квартирі мешка-ли й ми.

Батько в той час перебував на нав- чанні у Києві. А мене, маму, сестру та бабусю спочатку вивезли в якесь село, де проводили дезинфекцію й давали спеціальні пігулки. Ще піз-ніше всіх нас переправили в Енер-годар, звідки батьки нас відвезли до бабусі на Волинь, а самі, за розподі-лом, подались працювати на РАЕС. А вже коли отримали житло – то за-брали до себе й нас…

Після того пройшло чимало літ. Ми, діти засипаної чорнобиль-ським радіоактивним попелом Прип’яті, вже повиростали, по-створювали власні сім’ї. Дехто з нас вже й онуків має. Та якби чудово не склалися у нас долі, дуже добре пам’ятаємо події 1986-го року, і з болем згадуємо місто свого дитин-ства. Чи хотіли б ми туди поверну-тись? Напевне, хоча знаємо, що це вже неможливо…

Отож прохання до атомників не забувати, на яких серйозних об’єктах вони працюють, і робити все, аби подібне ніде й ніколи не повторилось.

Записав Іван СиДОРчиК

Біль, що залишився назавжди...Чорнобиль

Далеко позаду залишився трагічний 1986-ий, позначений катастрофою на чАЕС. Та біль, пород-жений її наслідками, ніяк не зменшується.

За минулі роки багато що зроблено для подолання наслідків аварії на чАЕС, і все ж проблем у долях наших співвітчизників залишилось ще чимало.

Про події, пов’язані з чорнобилем, згадують працівники нашої станції.

Можливість поглибити міжрегіональну співпрацю область отримала в листопаді 2012 року. Тоді під час Міжнародного фору-му з агрологістики хорвати ознайомилися з виробничим потенціалом Рівненщини. Ми-нулого тижня рівненська делегація завер-шила візит у відповідь. До її складу увійшли харчовики, меблевики, а також камене- та деревопереробники. Зі свого боку, під час офіційних зустрічей Василь Берташ презен-тував інвестиційний клімат області та від-критість регіону для іноземних партнерів.

За підсумками візиту до Хорватії, керів-ник Рівненщини та жупан Меджимурської жупанії Іван Перхоч підписали угоду про співпрацю. Аналогічний документ завізува-ли президенти обох торгово-промислових

палат. Більше того, десяти місцевим підпри-ємцям підшукали потенційних партнерів з-поміж хорватів, які працюють у аналогіч-них або ж суміжних галузях і зацікавлені імпортувати рівненські товари.

– У липні Хорватія отримує членство в Європейському Союзі. Тож тамтешні під-приємці одержуватимуть дотації на впро-вадження європейських стандартів, – зазна-чив голова Рівненської ОДА Василь Берташ. – Тому співпраця з ними є корисною для рівненських бізнесменів, які орієнтуються

на євроринок. Адже хорватські партнери можуть стати перепусткою у Європу для під-приємців області.

Щоб конкурувати з європейськими ви-робниками, рівненським підприємствам слід подолати технологічну відсталість. І це, як резюмував голова Рівненської ОДА Ва-силь Берташ, головне завдання місцевих ви-робничників перед вступом до ЄС, оскільки лише модернізація дозволить конкурувати з європейськими виробниками.

Володимир МиКОлАйчУК

у Міхалішках (1653 р.) та костелом Святого Георгія у Варнянах (1767-1769 рр.).

Кадрове питання«Білоруська АЕС – для білорусів», – мож-

на прочитати між рядків у коментарях ке-рівництва Дирекції будівництва атомної електростанції. Офіційно ж тут заявляють – переважну більшість персоналу БелАЕС складуть білоруські спеціалісти. Уже сьогодні на спорудженні першої у республіці АЕС 95% будівельників – громадяни Білорусі. І хоча генеральним проектантом і генеральним за-будовником є російська об’єднана компанія «НИАЭП-АСЭ» (ВАТ “Нижегородская инжи-ниринговая компания “Атомэнергопроект” – ЗАТ “Атомстройэкспорт”), на станції запев-няють – білоруські будівельні організації не втратили своєї колишньої потуги і саме вони є субпідрядниками на будівництві атомної.

Сьогодні у штаті Дирекції будівництва АЕС – близько 80 працівників. За 2013 рік цю цифру збільшать удвічі. І з кожним роком чисельність персоналу ростиме. У країні, по-чинаючи з 2008 року, діє державна програма підготовки кадрів для майбутньої атомної електростанції, розрахована до 2020 року. По-над півтори тисячі студентів на сьогоднішній день освоюють нові спеціальності у чотирьох вищих навчальних закладах: Білоруському державному університеті, Білоруському на-ціональному технічному університеті, Біло-руському державному університеті інформа-тики і радіоелектроніки та Міжнародному державному екологічному університеті ім. А.Сахарова, а також у професійно-технічних училищах.

Разом з тим, у Дирекції будівництва АЕС не приховують, що зарубіжних спеціаліс-тів залучати все ж таки будуть, однак у дуже скромних масштабах. «Передбачається, що у нас на двох блоках працюватиме 2000 праців-ників, – говорить директор Білоруської АЕС Михайло Філімонов. – І практично усі з них – білоруси. Залучити для роботи на ключових посадах плануємо лише близько 70 інозем-них спеціалістів з досвідом роботи на АЕС».

Не важко спрогнозувати, що більшість з них будуть «родом з російських атомних». Хоча у Дирекції і не виключають, що можуть взяти на роботу й українських фахівців. «Це питання поки що не стоїть, – коментує зас-тупник головного інженера з підготовки кад- рів Володимир Горін. – Однак, якщо україн-ські спеціалісти нам таки знадобляться, ма-нівцями не ходитимемо, а одразу звернемося на ваші АЕС».

Іванна КОВБ,Островець – Кузнецовськ,

Фото Іванни КОВБ, Едуарда СВиРиДА

Підприємствам Рівненщини відкривається європейський ринок збуту. Зокрема, місцеві бізнесмени очікують на пожвавлення співпраці з Хорватією. Угоду про співпрацю з Меджимурською жупанією цієї країнипідписав керівник Рівненщини Василь БЕРТАШ.

Виходять на ринок ХорватіїОбласть

Командно-штабненавчання на РАЕС

Безпека

У відповідності до «Графіку проведення у 2013 році спільних з ВВ МВС України і СБ України навчань з перевірки сил та засо-бів, які залучаються до забезпечення фі-зичного захисту та антитерористичної захищеності АЕС України» (№335/09 – 35 від 02.10.2012р.), погодженого з команду-вачем ВВ МВС України та затверджено-го президентом ДП НАЕК «Енергоатом», 24.04.2013 року на ВП «Рівненська АЕС», було проведене спільне командно-штаб-не навчання, за участю представників СБ України, МВС України, ДСНС України, виконкому Кузнецовської міської ради, ДФЗтаСБ ДП НАЕК «Енергоатом», Анти-терористичного штабу ВП «Рівненська АЕС», персоналу станції, командування та особового складу військової частини 3045 ВВ МВС України.

Наша енергія— наше майбутнє

ЗАСНОВНИКИ:адміністрація та трудовий колектив ВП “Рівненська АЕС“ ДП НАЕК “Енергоатом“

E-mail: gazeta@rnpp.atom.gov.uaРедактор Лідія ШМИРКО, тел: 3-74-40, 64-1-36Відповідальний секретар Володимир ДАВИДОВ, тел: 64-1-27 Комп’ютерна верстка Наталії ВАЛЬЧУК, тел: 64-3-98Фото Надії ТИМОФЄЄНКО, тел: 64-1-18

Газета заснована у січні 1989 року.Свідоцтво про реєстрацію періодичноговидання Серія РВ №496/49 від 30 листопада 2007 року.

Газету зверстано в комп’ютерному центрі УІтаЗГ ВП РАЕС. Кольороподіл та друк — видавництво “Медіа”, м.Луцьк, вул. Карбишева, 1. Тел.:(0332) 78-40-69. Тираж 2000 примірників.

4 25 квітня 2013р.№18 (1056)

Вітаємо!Традиції

Печемо ПАСКУВЕЛИКОДНІЙ КОШИК

Освячення продуктів Великод-нього кошика має глибокий духов-но-релігійний зміст та є складовою літургійного дійства. У кошику кожен продукт щось символізує та означає, вказує на глибокий зв’язок між матеріальною і духовною ре-альністю, взаємовідносини творін-ня із Творцем. Великдень – свято родинне, з обов’язковим сімейним святковим обідом, щедрим на ско-ромні, посвячені у церкві, смачні наїдки.

Спеціально до Великодня трима-ють кошик і вишитий особливим візерунком рушничок. Ще звечора

кошик наповнюють святковими стравами.

Складовими святкового Вели-коднього кошика мають бути: паска, яйця (писанки, крашанки, крапанки), шинка, ковбаса, сир, масло, хрін та сіль. Кошик прикра-шають зеленню (букшпаном або міртою) – символом безсмертя і віч-ного життя.

Зверху його накривають гарним вишитим рушником із написом «Христос Воскрес!». Рушничок – ба-гатство ниток, сплетених любов’ю і розумом, символ життя і вічності.

Також ставлять свічку – її встром-ляють у паску, або ж просто став-лять у кошичок та запалюють під час освячення. Свічка – світло, яке виносять назовні між людей так, як жертва Ісуса на хресті спричинила відновлення внутрішнього світу людини. Просвічені Воскреслим Христом, ми зможемо йти у світ і не блудити, бути життєрадісними і ставати світлом для інших.

Всі ці пожитки освячуються для того, щоб люди на свято одержали радість і духовну, і від земних дарів.

Отже, це і є те основне, що має бути у Великодньому кошику. на жаль, часто можемо побачити багато ще й інших продуктів, які там просто не мають бути: алкоголь, яблука тощо. нехай радість Христового Воскресіння буде звеличена нашою молитвою, розумінням символіки та значення освячених Господніх дарів.

Паска – символ воскресіння. Священний (ангельський) хліб, що симво-лізує також духовну поживу.

Сир і масло – це молочні страви, а молоко є первотвором, сировиною, яка не походить з діяльності людських рук, а є даром природи. Cир і масло є символами жертовності та ніжності Бога.

яйце – символ зародження життя, знак життя нового, воскресіння. Та-кож – символ сонця.

Шинка, ковбаса – це символ душевної радості, яка приходить від спо-внення людиною Божої волі, принесення Йому хвали і ходження по Його стежках.

Хрін робить людину міцнішою, як міцнішає християнин, який при-ймає таїнство Сповіді під час пасхального періоду

Сіль – символ достатку, повноти.

Паска прозора2,5 склянки борошна, 8 жовтків, 0,5 склянки цукру, 50 г

дріжджів, 1 склянка молока, 100 г масла.Розтерти жовтки, влити тепле молоко з розведеними дріж-

джами (опару), всипати борошно, цукор, добре вимішати, по-ставити в тепле, без протягів, місце і дати піднятися. Потім вли-ти розтоплене масло, знову вимішати, щоб тісто відставало від рук. Заповнити змащені маслом форми на третину. Прикрасити. Коли тісто зійде – помастити жовтком і ставити в піч (духовку).

Паска мигдалевана 4 склянки борошна – 1склянку молока, 20 жовтків, 50 г дріж-

джів, півсклянки масла, 1 склянку цукру, 1 ложку мигдалю.Четверту частину борошна заварити склянкою гарячого молока і роз-

терти, щоб не було грудочок. Коли маса зовсім остигне, до неї додати роз-терті до білого кольору жовтки, дріжджі й поставити у тепле місце. Після

того як опара добре підніметься, покласти сіль, до-дати решту борошна, добре вимішувати протягом 1/2 години; влити розтоплене масло і знову вимі-

шувати 1/2 години; після чого додати товче-ний цукор, добре розтертий мигдаль і зно-ву вимішувати 1/2 години. Підготовленим тістом наповнити форму до половини, поставити її в тепле місце, прикрасити і, коли тісто підійде й заповнить форму, по-ставити в духовку на 1 годину.

Аби довкілля було ліпшимТолока

наша щира вдячністьДнями іде на заслужений відпочинок Єв-

стафій Павлович ПОляК, людина доброї і щирої душі, неординарна особистість, істин-ний художник. На Рівненській АЕС він з 1978 року.

Наша щира вдячність Євстафію Павловичу за сумлінну працю, за вміння підтримати і прийти на допомогу колегам у важку хвили-ну, за розуміння і людяність.

Колектив ЦГО РАЕС

Родина

Щиро вітаємо з Днем народження

МАТВІйчУКАСергія Пилиповича,

охоронника ЗВВО ВП РАЕС, і шлемо йому щиросердечні вітання:

Вітаємо сердечно з гарним святом,нехай у домі множиться достаток,І буде тільки шана від людей.нехай здоров’я завжди повна чашаСнаги додасть на добрії діла.нехай завжди душа квітує Ваша,Відкрита для любові і добра.Хай друзів справжніх не меншає з роками,Домашнє вогнище палає повсякчас.нехай Господь повсюди буде з ВамиІ від біди оберігає Вас.

Вербна неділяЗа тиждень до Великоднясвяткується вербна неділя

За легендою, коли Ісус Христос їхав вер-хи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок не маємо, то святимо вербові, відповідно до ви-бору наших далеких предків.

Перед вербною неділею до церкви люди везуть вербове гілля, щоб зранку під час святкового богослужіння посвятити його. У цей день усі богобоязні люди обов’язково повинні піти до церкви, щоб посвятити вер-бу. Того, хто проспить процедуру освячуван-

ня верби, по поверненні з церкви легенько б’ють свяченими гілками: це не я б’ю, а вер-ба б’є, За тиждень — Великдень!

Коли верба вже посвячена священиком, діти один перед одним стараються встигнути проковтнути по кілька «котиків». За народни-ми переконаннями, ці свячені «котики» вбе-режуть горло від хвороби. Знахарі широко використовували свячену вербу під час при-готування цілющих настоїв і напоїв як для людей, так і для тварин: і від ревматизму, і від лихоманки, і від головного болю, і від шлун-кових захворювань, і для загоювання ран.

Свяченій вербі приписувалися й інші ма-гічні властивості, зокрема, виганяючи впер-ше худобу на пасовисько, треба обов’язково поганяти її свяченою вербою, щоб нечиста сила свійську тварину обминала. А якщо ви-

класти за двері свячену гілку під час граду, то, за народними уявленнями, град припиниться.

Добрі господарі після повернення з церк-ви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба по-ставити під образами.

Молодь жартома била одне одного свяче-ним вербовим гіллям ще по дорозі із церкви. При цьому треба промовляти такі слова:

Будь великий, як верба!

Будь багатий, як земля!

Будь сильний, як вода!Після «використання» свячену вербу в жод-

ному разі не можна топтати ногами — це ве-ликий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.

16 квітня більше двох сотень працівників УСР під керівниц-твом начальника управління В’ячеслава Переходька дружно вийшли на прибирання закріплених за їх структурними під-розділами територій і в рамках цьогорічної толоки лише біля адміністративного корпусу УСР навели лад на майже трьох гектарах площ. В той же час Світлана Сайчишина, ентузіасти із числа працівників житлового відділу цього управління на чолі з Ольгою Креденсир, колективи бухгалтерії та економіс-

ти білили дерева, ліквідували сміттєзвалище в районі колиш-ньої їдальні УБ РАЕС, вивезли чимало побутових відходів.

Прибирання та догляд за деревами проводились і на тери-торіях спорткомплексу, ПК ім. Лесі Українки, РОК «Біле озе-ро», санаторію-профілакторію, готелю «Вараш», а також ТрЦ, ПТУ, ЦТПК та інших підрозділів станції.

Непогано в ці дні потрудилися й працівники ЦГО. «Особис-то мені подобаються такі акції, – розповіла голова цехкому Руслана Матковська, – тож я завжди намагаюсь в них брати участь. Наші інженерно-технічні працівники в кількості 60 осіб знайшли час і допомогли підрозділу справитись із за-вданнями. Як і в попередні роки, нами прибрано пристанцій-ні та основні території від сміття, проведено обрізання дерев, здійснено розкривання – кущів троянд. Побілку бордюр та висадку квітів планується здійснити пізніше».

Як розповіла технік УСР Наталя Гаврилюк, для поліпшення координації дій учасників акції при їх управлінні створено штаб, куди стікається підсумкова інформація про все, що ви-конано. За даними проміжкового звіту, у суботнику 20 квітня

брало участь приблизно 1400 осіб, зусиллями яких прибрано 85,5 гектарів території РАЕС та міських соціальних об’єктів.

Іван СиДОРчиК

Вже не один рік колектив Рівненської АЕС приєднуєтьсядо Всеукраїнської акції «За чисте довкілля»