ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, підготовки

фахівців вищої кваліфікації

Кафедра інноваційних та інформаційних технологій в освіті

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни: «Методика викладання комп'ютерних

технологій у вищій школі»

на тему: ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ

ВИКЛАДАННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНО-

ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

Здобувача СВО «магістр»

Групи 1-МВПО

Галузі знань 011«Освіта/Педагогіка»

Напряму підготовки 015.10 «Професійна освіта

(комп’ютерні технології)»

Саракуз Тетяни Олегівни

Керівник: к. п. н., доц. Шевченко Л.С.

Національна шкала____________________

Кількість балів:_____ Оцінка: ЕСТS____

Голова комісії:______________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Члени комісії:______________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

______________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

______________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Вінниця 2018

2

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК МОДЕЛЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДОСТУПУ ДО НАВЧАЛЬНИХ РЕСУРСІВ .......................................................... 5

1.1. Поняття і сутність хмарних технологій ......................................................... 5

1.2. Сервіси і особливості хмарних технологій ................................................. 10

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ

ВИКЛАДАННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНО-

ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ............................................................................................. 13

2.1. Сервіси хмарних технологій та можливості їх застосування на уроках

інформатики у ЗПТО............................................................................................... 13

2.2. Використання освітнього веб-сайту в процесі викладання фахових

дисциплін ................................................................................................................. 19

ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 32

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ........................................................ 34

ДОДАТКИ ................................................................................................................ 38

ДОДАТОК «А» ........................................................................................................ 38

ДОДАТОК «Б» ........................................................................................................ 43

ДОДАТОК «В» ........................................................................................................ 47

3

ВСТУП

Сьогодні велика увага приділяється формуванню ІКТ-компетенцій учнів. І це

цілком виправдано тим, що інформація і наукові знання стали чинниками, що

визначають загальний стратегічний потенціал суспільства. Завдання викладача

полягає в тому, щоб навчити учнів самостійно шукати і засвоювати знання, які

необхідні для підготовки їх до успішного життя в інформаційному суспільстві,

професійній діяльності.

Сучасний урок неможливий без використання інформаційних технологій.

Використання хмарних технологій у процесі викладання фахових дисциплін – справа

вже не майбутнього, а теперішнього часу.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій в усьому світі і, зокрема в

Україні, веде до усвідомлення зручностей і переваг їх використання.

Перехід України до інформаційного суспільства, коли до Інтернету може

підключись практично будь-яка людина, обумовлює можливість переходу до так

званих «Хмарних послуг».

Впровадження хмарних обчислень у навчально-виробничий процес дає

новий поштовх до розвитку ІКТ-середовища ЗПТО і, відповідно, до якісно нового

рівня підготовки фахівців різних галузей економіки. Впровадження хмарних

технологій у професійну освіту є перспективним. Останнім часом впровадження

хмарних технологій стрімко зростає, завдяки цьому освіта стає ще доступніше,

адже, вчитися можна скрізь: у приміщенні та на відкритій місцевості.

Невідповідність застарілих методів та засобів навчання нинішнім вимогам

сучасного уроку, тенденціям стрімкого розвитку наукового – технічного процесу

спонукає викладачів до запровадження у навчальний процес веб-технологій. Вони

дають змогу викладачу пояснити матеріал у більш доступній формі, зробити його

вивчення цікавішим, швидко перевірити знання учнів та підвищити інтерес до

навчання. Освітні веб-ресурси можуть і повинні стати для педагогічної громадськості

одним з пріоритетних засобів і способів самоосвіти; вони є ефективним організаційним

елементом регіональної системи освіти, адже нові інформаційні технології впливають

на всі компоненти освіти: зміст, методи та організаційні форми навчання, дозволяють

4

вирішувати складні та актуальні завдання педагогу для забезпечення його

інтелектуально-творчого розвитку.

Проблемам впровадження й ефективного застосування інформаційно-

комунікаційних (ІКТ) і технологій хмарних обчислень в освіті присвячено немало

теоретичних і експериментальних праць, вітчизняних і зарубіжних педагогів.

Об’єкт дослідження – хмарні технології та можливості їх застосування

при викладанні фахових дисциплін у ЗПТО.

Предмет дослідження – використання хмарних технологій в процесі

викладання фахових дисциплін у закладах професійно-технічної освіти.

Мета дослідження полягає в практичному застосуванні хмарних

технологій під час викладання фахових дисциплін у закладах професійно-

технічної освіти.

Завдання дослідження:

1. З’ясувати поняття і сутність хмарних технологій.

2. Розглянути наявні сервіси хмарних технологій і їх особливості.

3. Проаналізувати застосування хмарних технологій у процесі викладання

фахових дисциплін у закладах професійно-технічної освіти.

4. Дослідити використання веб-сайту в навчальному процесі.

Гіпотеза дослідження: якість викладання фахових дисциплін у ЗПТО

підвищиться за рахунок упровадження дидактичних принципів навчання з

використанням хмарних технологій.

Методи дослідження: аналіз наукових праць провідних педагогів з питань

впровадження технологій хмарних обчислень у освітній процес підготовки майбутніх

кваліфікованих робітників; вивчення, систематизація і теоретичний аналіз літератури та

Інтернет-джерел; опис, характеристика, порівняння, сервісів хмарних технологій; аналіз

дидактичних розробок, що демонструють можливості використання хмарних

технологій в освітньому процесі майбутніх кваліфікованих робітників.

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку

використаних джерел, додатків.

Загальний обсяг роботи 53 сторінки.

5

РОЗДІЛ 1. ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК МОДЕЛЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДОСТУПУ ДО НАВЧАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

1.1. Поняття і сутність хмарних технологій

Сучасні технології дозволяють не купувати дороге програмне

забезпечення для установки на комп’ютер, можна розгортати хмарну

інфраструктуру і мати доступ до неї з будь-якого місця, з будь-якого

обладнання, підключеного до Інтернету. Саме тому на сучасному етапі

розвитку ІКТ багато організації, зокрема і освітніх установ відходять від

використання власного обладнання і програмного забезпечення в бік сервіс-

орієнтованих технологій [1].

Хмарні технології являють собою вільний спосіб доступу до зовнішніх

обчислювальних інформаційних ресурсів у вигляді сервісів, що надаються за

допомогою мережі Інтернет.

Серед напрямів інформаційно-комунікаційних технологій хмарні

технології є одним з найбільш привабливих для освітян. Причиною цього є

те, що отримати доступ до «хмари» можна не лише з ПК чи ноутбука, але

також з нетбука, смартфона, планшета, тому що головною вимогою для

доступу є наявність Інтернету, а для роботи програмного забезпечення

«хмари» використовуються потужності віддаленого серверу; споживачі

використовують програми без їх установки. Слід зазначити, що доступ до

хмари можуть мати одночасно тисячі людей, що мають права доступу.

Особливо актуальним є питання впровадження хмарних технологій в

освітній процес закладів професійно-технічної освіти, оскільки використання

хмарних технологій у навчальному процесі є одним із найперспективніших

напрямів розвитку ІКТ [2].

Дослідженням питання впровадження технологій хмарних обчислень в

систему освіти закладів освіти займалися та продовжують наукові пошуки

ряд визначних вітчизняних та зарубіжних вчених-педагогів. Зокрема, окремі

питання цієї проблеми вже розкрито в працях В. Бикова, А. Верланя, Б.

Гершунського, С. Гончаренка, Р. Гуревича, Ю. Дорошенка, М. Жалдака, М.

6

Кадемії, Г. Кєдровича, В. Кухаренка, Ю. Маргуліса, Ю. Машбиця, І.

Підласого, Є. Полат, І. Роберт, Р. Нортона, С. Сисоєвої, Б. Скіннера, П.

Стефаненка, Є. Толмана, Є. Торндайка, С. Трапезникова, Дж. Хартлі, В.

Шевченко та інших педагогів-дослідників.

Пояснюють це, перш за все, новими можливостями для представлення

динамічних і актуальних електронних додатків для освіти, що базуються на

Інтернет-технологіях.

«Хмара» відкриває новий підхід до обчислень, при якому ані

обладнання, ані програмне забезпечення не належать підприємству. Замість

цього провайдер надає замовнику вже готовий сервіс [2].

Хмари в залежності від локалізації їх використання, а також кількості

користувачів умовно можна поділити на декілька груп. Розглянемо основні

відмінності кожної з них.

Приватна хмара (англ. private cloud) – інфраструктура, призначена для

використання однією організацією, що включає декілька споживачів

(наприклад, підрозділів однієї організації), можливо також клієнтами і

підрядчиками цієї організації. Приватна хмара може знаходитися у власності,

управлінні і експлуатації як самої організації, так і третьої сторони (чи яких-

небудь їх комбінацій), і вона може фізично існувати як усередині, так і поза

юрисдикцією власника [1].

Публічна хмара (англ. public cloud) – інфраструктура, призначена для

вільного використання широкою публікою.

Публічна хмара може знаходитися у власності, управлінні і

експлуатації комерційних, наукових і урядових організацій (чи яких-небудь

їх комбінацій). Публічна хмара фізично існує в юрисдикції власника –

постачальника послуг. Загальнодоступна хмара – модель, коли незалежний

провайдер надає в оренду ПЗ, інфраструктуру або платформи хмарних

обчислень за принципом «ПЗ як послуга» (SaaS), «інфраструктура як

послуга» (IaaS) або «платформа як послуга» (PaaS) [ 3].

Гібридна хмара (англ. hybrid cloud) – це комбінація з двох або більше

7

різних хмарних інфраструктур (приватних, публічних або громадських), що

залишаються унікальними об’єктами, але пов’язані між собою

стандартизованими або приватними технологіями передачі даних і додатків

(наприклад, короткочасне використання ресурсів публічних хмар для

балансування навантаження між хмарами) [3].

Громадська (англ. community cloud) – вид інфраструктури,

призначений для використання конкретним співтовариством споживачів з

організацій, що мають загальні завдання (наприклад, місії вимог безпеки,

політики, і відповідності різним вимогам) [3].

Громадська хмара може знаходитися в кооперативній (спільній)

власності, управлінні і експлуатації однієї або більше організацій,

співтовариств або третьої сторони (чи яких-небудь їх комбінацій), і вона

може фізично існувати як усередині, так і поза юрисдикцією власника [3].

Узагальнивши, можна сказати що хмарні технології – це комплекс он-

лайн-сервісів, та локальних програмних продуктів, що надають

користувачеві можливість створення, розподіленої обробки, збереження

документів різних типів, одночасно багатьма користувачами.

Суть хмарних технологій, таким чином, полягає в перенесенні обробки

даних з персональних комп’ютерів і робочих станцій на сервери всесвітньої

мережі.

Хмарні технології – це обробка даних, в якій комп’ютерні ресурси

надаються Інтернет користувачеві як онлайн сервіс, одна велика концепція,

що включає в себе багато різних понять, що надають послуги [22].

Р. Гуревич у монографії «Інформаційно-комунікаційні технології в

професійній освіті майбутніх фахівців» розглядає такі переваги

використання хмарних технологій в навчальному процесі:

1. Вартість

Хмарні технології позбавляють компанії необхідності витрачати

величезні суми на придбання апаратного та програмного забезпечення, а

8

також на створення та роботу дата-центрів: стійки серверів, цілодобове

електропостачання для живлення та охолодження.

2. Швидкість

Більшість хмарних сервісів надаються як без обмежень, так і за

запитом, тому навіть великі обсяги обчислювальних ресурсів можуть бути

розгорнуті протягом декількох хвилин, зазвичай за допомогою лише пари

кліків, що дає підприємствам велику гнучкість та позбавляє головного болю

від планування ресурсів.

3. Глобальне масштабування

Хмарні технології надають можливість еластичного масштабування.

Мовою хмар, це означає надання потрібної кількості ІТ-ресурсів. Наприклад,

більше чи менше обчислювальних потужностей, місця, пропускної здатності,

коли вона потрібна, і з потрібного географічного розташування.

4. Продуктивність

Локальні власні дата-центри, як правило, потребують багато

«стекування та укладання» – встановлення програмного забезпечення, та

інші годино-затратні та місткі роботи. Хмарні обчислення усувають

необхідність багатьох із цих завдань, тому ІТ-команди можуть витрачати час

на досягнення більш важливих бізнес-цілей.

Найбільші хмарні сервіси працюють у всесвітній мережі захищених

дата-центрів, які регулярно оновлюються до найновішого покоління

швидкодійних і ефективних обчислювальних пристроїв. Це надає переваги

над єдиним власним дата-центром, включно зі зменшенням відгуку мережі

для додатків (чим далі дата-центр від користувача - тим довше йде запит) та

економію на масштабуванні.

5. Надійність

Хмарні обчислення роблять резервне копіювання даних, аварійне

відновлення та безперервність роботи простішими та дешевшими, оскільки

дані можуть зображатися на декількох резервних сайтах у мережі

постачальника хмари [16, с. 110].

9

Ці та багато інших переваг хмарних технологій і сервісів зумовили їх

активне впровадження в різні сфери сучасного життя. Зокрема сьогодні саме

роботі з «хмарами» належать провідні новаторства в галузі освіти. Тобто

хмарні технології та інформатизація навчального процесу перевернули

колишні уявлення про систему освіти.

Використання хмарних технологій відкрило педагогам цілу низку

нових методів подання навчального матеріалу, що дозволило по-новому

пояснювати на здавалося б звичні речі, та звичний навчальний матеріал.

Хмарні технології – це засоби навчального процесу, що постійно

змінюються в залежності від технологічних досягнень, рівня доступності,

моделі організації навчального процесу.

Сукупність інформаційного, комунікаційного, навчально-методичного

хмарного контенту забезпечує якісне навчання, яке повинно бути достатнім і

необхідним.

Все це значно полегшує життя людини та не «перевантажує» домашній

комп’ютер або мобільний пристрій зайвою «важкою» інформацією.

Використання хмарних технологій в навчанні суттєво зменшує вимоги

до ресурсів персональних комп’ютерів.

Хмарні технології – це зручне мережеве середовище для зберігання і

опрацювання інформації, що поєднує в собі апаратні засоби, ліцензоване

програмне забезпечення, канали зв’язку, а також технічну підтримку

користувачів.

В освіті хмарні технології дозволяють педагогам створювати та

зберігати потужні масиви інформації та забезпечувати доступ до них тих, хто

навчається. При цьому учні можуть отримувати різні повноваження –

переглядати чи скачувати матеріали, здійснювати редагування документів

тощо.

Сучасні хмарні ресурси поділяються на три види, які умовно

називаються: «Інфраструктура як послуга», «Платформа як послуга»,

«Програмне забезпечення як послуга» [19].

10

На першому рівні користувачі отримують базові ресурси, наприклад,

процесори для зберігання інформації (використовується найчастіше).

На другому рівні користувачі мають можливість встановлювати власні

комп’ютерні програми на платформі провайдера. Вищий рівень хмарних технологій –

використання власного програмного забезпечення розробника, що надають

користувачам значні можливості для роботи з інформацією і незалежність від власного

програмного забезпечення [19].

Отже, підсумувавши, можна сказати, що хмарні технології – це зручне

мережеве середовище для створення та збереження і структурування різнопланової

інформації, зокрема навчального контенту, доступ і можливість редагування якого

мають одночасно декілька користувачів.

1.2. Сервіси і особливості хмарних технологій

Хмарні технології – це новий сервіс, який передбачає віддалене використання

засобів обробки і зберігання даних .

За допомогою «хмарних» сервісів можна отримати доступ до інформаційних

ресурсів будь-якого рівня і потужності, використовуючи тільки підключення до

Інтернету і Веб-браузеру.

За словами В. Бикова нині хмарний сервіс включає три основні

характеристики, які відрізняють його від звичайного сервісу:

– режим «ресурси за запитом»;

– гнучкість;

– незалежність від елементів управління [11, с. 15].

Національним інститутом стандартів і технологій США зафіксовані

наступні обов’язкові характеристики хмарних технологій:

Самообслуговування на вимогу – споживач самостійно визначає і

змінює інформаційні потреби, такі як серверний час, швидкості доступу і

обробки даних, об’єм даних, що зберігаються, без взаємодії з представником

постачальника послуг.

Універсальний доступ по мережі – послуги доступні споживачам по

11

мережі передачі даних незалежно від використовуваного пристрою.

– Об’єднання ресурсів – провайдер об’єднує ресурси для обслуговування

великої кількості споживачів в єдиний потік для динамічного перерозподілу їх між

споживачами в умовах постійної зміни попиту на них; при цьому споживачі

контролюють тільки основні параметри послуги (наприклад, об’єм даних,

швидкість доступу), але фактичний розподіл ресурсів, що надається споживачеві

контролює провайдер (у деяких випадках споживачі все-таки можуть управляти

деякими фізичними параметрами перерозподілу, наприклад, указувати бажаний

центр обробки даних з міркувань географічної близькості).

– Гнучкість, послуги можуть бути надані та розширені або обмежені в

будь-який момент часу, без додаткових витрат на взаємодію з провайдером,

як правило, в автоматичному режимі.

– Облік використання, постачальник послуг автоматично обчислює

спожиті ресурси на певному рівні абстракції (наприклад, об’єм даних, що

зберігаються, кількість користувачів, кількість транзакцій), і на основі цих

даних оцінює об’єм наданих користувачам потрібних інформаційних

ресурсів [14, c. 100].

За словами C. Литвинової хмарні обчислення нині включають наступні

технології:

1. SaaS: Software as a Service, «Програмне забезпечення як послуга»;

2. PaaS: Platform as a Serviсe, «Платформа як послуга»;

3. IaaS: Infrastructure as a Service, «Інфраструктура як послуга»;

4. DaaS: Data as a Service, «Дані як послуга»;

5. WaaS: Workplace as a Service, «Робоче місце як послуга»;

6. AaaS: All as a Service, «Усе як послуга» [22].

SAAS – це модель використання бізнес-додатків в форматі інтернет-

сервісів.

SaaS додатки працюють на сервері SaaS-провайдера, а користувачі

отримують до них доступ через інтернет-браузер. Користувач не купує SaaS-

додаток, а орендує його – платить за його використання деяку суму в місяць.

12

Таким чином досягається економічний ефект, який вважається одним з

головних переваг SaaS [22].

PAAS – модель надання хмарних обчислень, при якій споживач

отримує доступ до використання інформаційно-технологічних платформ:

операційних систем, систем управління базами даних, зв’язного програмного

забезпечення, засобів розробки і тестування розміщених у хмарних

провайдерах. Провайдер хмарної платформи може стягувати плату зі

споживачів залежно від рівня споживання, тарифікація можлива за часом

роботи додатків споживача, за обсягом оброблювальних даних і кількості

транзакцій над ними, по мережному трафіку.

IAAS – це модель обслуговування, в межах якої споживачу надається

можливість керувати засобами обробки та збереження, комунікаційними мережами, та

іншими фундаментальними обчислювальними ресурсами, на базі яких споживач може

розгортати та виконувати довільне програмне забезпечення, до складу якого можуть

входити операційні системи та прикладні програми. Споживач не керує фізичною та

віртуальною інфраструктурою, що лежить в основі хмари, проте він контролює

операційні системи, системи збереження, встановлені програми та, можливо, має

обмежений контроль над деякими мережевими компонентами (наприклад,

мережевими екранами вузлів) [22].

Отже, нинішні освітні процеси не мислимі без використання інформаційних

технологій.

Така їх затребуваність змушує навчальні заклади постійно збільшувати

фінансові витрати на придбання та обслуговування апаратного й програмного

забезпечення. Зарадити проблемі частково можуть хмарні сервіси, які за певних умов

дозволяють економити кошти, спрямовуючи їх лише на оплату хмарних послуг, а в

разі використання безкоштовних сервісів – переважно на навчальний процес.

Вже зараз хмарні провайдери пропонують навчальним закладам досить надійні

власні сервіси безкоштовно або за невелику плату. Найактивнішими у світовому

масштабі постачальниками хмарних послуг для освіти є корпорації Google та

Microsoft. Вони надають навчальним закладам низку безкоштовних сервісів [11].

13

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ

ВИКЛАДАННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

2.1. Сервіси хмарних технологій та можливості їх застосування на

уроках інформатики у ЗПТО

Хмарні сервіси є ідеальною платформою для автоматизації навчального

процесу, оскільки по-перше, не потребують витрат на придбання

апаратного забезпечення і адміністрування готового рішення, по-друге,

дозволяють одночасно співпрацювати великій кількості користувачів, а

по-третє, хмарні технології зараз – наймодніший тренд і нашим випускникам

жити саме у «хмарному» майбутньому [14].

Наявні сьогодні хмарні технології з точки зору організації навчального

контенту дозволяють викладачеві:

структурувати навчальний матеріал;

будувати навчальний процес на основі взаємодії «вчитель учень»;

систематизувати навчальний контент;

організовувати спільну проектну діяльність учнів.

Для цього використовуються хмарні технології організації та

систематизації навчального контенту та налагодження колективної взаємодії

та взаємодії на рівні «учитель- учень».

До таких сервісів зокрема можна віднести електронні поштові

скриньки, чати, та інші сервіси обміну повідомленнями і невеличкими

об’ємами даних.

Окрім того, сюди відносяться і мережеві сховища даних, доступ до

яких має або лише викладач, або група учнів.

Gmail-пошта – це простий і дуже зручний сервіс для обміну

повідомленнями з можливістю прикріплення до них невеликого об’єму

документів різних типів. Даний сервіс може бути використаний як чудовий

спосіб комунікації між викладачем та учнями, з можливістю обміну між

14

ними певними файлами [8, c. 98].

Рис. 2.1. Загальний вигляд поштового сервісу Google-Gmail

Google Диск – безкоштовне хмарне сховище даних, що дозволяє

викладачу структурувати та зберігати навчальну інформацію, дає можливість

надавати доступ до даних певним користувачам, що зручно використовувати,

наприклад, при роботі над колективним творчим завдання чи проектом.

Рис. 2.2. Загальний вигляд вікна мережевого файлового сховища даних

Google Диск

Dropbox – це хмарна система зберігання інформації у вигляді папок

або файлів [19, с. 51].

За допомогою хмари Dropbox можна синхронізувати файли, наприклад,

завантаживши їх на одному ПК у хмару, дані можна відразу побачити на

іншому пристої, а користуватися ними, звичайним способом роботи з

документами. Dropbox дозволяє користуватися електронною поштою.

15

Розроблені спеціальні версії програми для будь-яких операційних

систем і мобільних пристроїв.

Усі папки та файли, які зберігаються на сервері Dropbox, можна в будь-

який час завантажити до себе на комп’ютер, переслати іншим користувачам

або просто щось у них змінити. Більше того, завжди можна отримати

резервні копії всіх документів або відновити попередні, незмінені версії

документів.

Маючи стільки напрацювань і навчальних матеріалів, викладачу

доцільно було б мати надійне сховище даних, де можна було без остраху

розмістити свої праці. Для цього зручно використовувати хмарний сервіс

Dropbox.

Рис. 2.3. Загальний вигляд вікна мережевого файлового сховища даних

Dropbox

Хмарний сервіс Dropbox дбає про безпеку та конфіденційність усіх

ваших даних.

Усі програми Dropbox захищені в максимальному ступені. Тобто, у

процесі користування хмарним сервісом маємо комфортний, швидкий і

повністю безпечний доступ до інформації будь-якого комп’ютера або

мобільного пристрою, що підключений до вашого акаунту.

Велика перевага Dropbox у тому, що користування зрозуміло навіть

непідготовленій людині, і вся процедура спілкування з цим додатком

16

максимально спрощена.

Складні і тривалі налаштування виключені абсолютно.

Для сучасного вчителя дуже важливим є питання можливості роботи на

інформацією в режимі спільного доступу.

Для цього досить зручно і доцільно користуватися безкоштовними

сервісами на базі Google-платформи, а саме – Google Docs.

Google-документи, Google-презентації, Google-таблиці – це свого

роду мережевий офіс, що дає можливість створювати, зберігати, редагувати

документи в мережі Інтернет, з можливістю спільного доступу та

редагування [4].

Рис. 2.4. Загальний вигляд вікон редакторів Google-Документу і

Google-Таблиці

Google Docs – це безкоштовний on-line-офіс, який включає в себе

текстовий, табличний процесор і сервіс для створення Інтернет-презентацій,

а також сервіс хмарного зберігання файлів користувачів з функціями

файлового обміну, що розробляється компанією «Google». Даний сервіс

надає безкоштовно 1 Гб місця під зберігання імпортованих документів і

необмежений простір для створення та зберігання документів у власному

форматі [6, с.110].

Документи, створені в Google Docs, нагадують полегшені версії Word,

Excel і PowerPoint від Microsoft.

Документи і таблиці, які створюються користувачем, зберігаються на

спеціальному сервері компанії Google, або можуть бути легко експортовані в

файл, що надає можливості доступу до ваших даних з будь-якого

17

комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет.

Доступ може бути захищений паролем. Із сервісом Google Apps

викладачі та учні одержують більше інструментів для спільної роботи в

навчальному процесі: створення веб-сайтів та внутрішнього порталу закладу,

виконання проектів у групах, складання загального розкладу занять,

проведення лекцій та семінарів дистанційно. Крім того, навчальні заклади

можуть суттєво економити на ІТ-ресурсах і при цьому бути впевненими в

надійності і безпеці сервісу, захищеного від спаму і реклами [20, с. 121].

Для налагодження мережевої взаємодії по лінії «викладач - учні», дуже

зручно використовувати так звані «блог-технології»

Блог (англ. blog, від web log, «мережевий журнал або щоденник

подій») – це веб-сайт, основний вміст якого – записи [22].

Блоги – характеризуються публікацією відгуків «коментарів»

відвідувачами, що робить блоги середовищем мережевого спілкування [6,

с.80].

Блог, як технологію ведення в Інтернеті власного щоденника, слід

віднести до асинхронних мережних сервісів [6, с. 81].

Blogger – сервіс для ведення блогів, який дозволяє зберігати на своєму

хостингу не тільки програмне забезпечення, а і безліч інформації: записи,

малюнки, коментарі, відео та інше [29, с. 100].

Його також можна розглядати як варіант особистого освітнього

простору та засіб для організації спільної діяльності певної групи студентів –

відкритим чи закритим середовищем для організації педагогічних дискусій з

різних напрямів.

Таке використання блогів допустимо та виправдано, оскільки багато

блогів мають додаткові переваги перед форумами: можливість публікувати в

тексті мультимедійні фрагменти, можливість перехресних зв'язків між

кількома гілками дискусій. Однак блоги не дозволяють обмінюватися

повідомленнями в он-лайні.

За типом інформаційних даних блоги поділяються на:

18

Текстовий веб-журнал – основні інформаційні дані – текст.

Використовується для опису власних думок, вражень або теоретичних

положень свої дисципліни.

Графічний веб-журнал – основні інформаційні дані – графічні

(малюнки, фотографії, схеми, діаграми, презентації).

Наприклад, даний тип веб- журналу можна використати для

збереження графічних зображень, які потрібні для виконання практичної

роботи, або для публікації фотографій класу чи окремих учнів (веб-журнал

як дошка пошани).

Звуковий веб-журнал – основні інформаційні дані – звукові. Цей тип

веб- журналу може містити не лише музичні записи, але й записи

проведених уроків чи лекцій, практичних занять та інші навчальні звукові

матеріали.

Відеожурнал – основні інформаційні дані – відеозаписи. Цей веб-

журнал може містити різноманітні навчальні відеоматеріали – наприклад,

відеофрагменти найкращих уроків для навчання майбутніх вчителів

інформатики або відповіді студентів, приклад розв’язування задачі чи

проведення лабораторного досліду.

Комбінований веб-журнал – сукупність різних видів інформаційних

даних – текстових, графічних, звукових, відеоданих, і відображається у

хронологічному порядку.

Для того, щоб ефективно використовувати блоги у навчальному

процесі, слід дотримуватися таких рекомендацій:

по-перше, викладач повинен відвідати блоги, створені іншими

викладачами, з метою формування уявлення про те, як вони можуть

використовуватися у навчальному процесі;

по-друге, викладач повинен створити власний блог, щоб мати

уявлення про їх функції і можливості на практиці;

по-третє, перед тим, як запропонувати такий засіб навчання

19

студентам, необхідно змоделювати блог для своїх студентів (розробка

правил, обговорення тематики, попередня підготовка матеріалів);

по-четверте, блоги необхідно популяризувати, щоб відбувався процес

обговорення та спілкування з експертами [29, с.100].

У процесі дослідження, нами було випробувано можливість

використання учнівського блогу, як мережевого щоденника, куди учням

пропонується завантажувати результати своєї практичної діяльності,

рефлексію, тощо.

Рис. 2.5. Зразок використання блогу, як мережевого щоденника учня

Детальніше можливість використання блогу, як мережевого

щоденника дивіться в «Додатках».

Отже, використання блог-технологій навчальному процесі спрямовано

на отримання більш високого рівня навичок та компетентностей як учня так

і викладача.

2.2. Використання освітнього веб-сайту в процесі викладання

фахових дисциплін

Чудовим сервісом для систематизації навчального контенту є освітній

веб-сайт.

За означенням А.В. Хуторського, освітній веб-сайт – це цілісна,

концептуально обґрунтована та структурно побудована система, яка об’єднує

взаємопов’язані між собою веб-сторінки, зміст яких підкорено спільній ідеї

та зображено в конкретних цілях і задачах кожної з них [31, с. 201].

20

Можна виділити такі групи освітніх веб-сайтів:

сайти, які забезпечують широкий та якісний доступ до наявних

освітніх продуктів;

сайти, що стимулюють процес створення інноваційних освітніх

продуктів;

сайти, які сприяють впровадженню нових форм організації

навчального процесу;

сайти, які забезпечують навчально-методичний супровід освітнього

процесу [28, с. 95].

Найчастіше персональні сайти педагогічного призначення відносяться

до останніх двох груп.

Персональні сайти педагогічного призначення можна розділити на

авторські (сайт, на якому автор висвітлю не тільки свої професійні надбання,

а й особисті захоплення, думки) та сайти, що присвячені конкретному

предмету, де фігура автора не визначена. Персональний освітній сайт як

педагогічний інструмент розширює існуючі освітні функції [28, с. 95].

Створення персонального сайту педагогічного призначення дозволяє

розв’язати такі завдання:

– індивідуалізація змісту навчання;

– сприяння підвищенню рівня доступності навчання, розширенню

змісту освіти, залученню додаткових джерел інформації, навчального

матеріалу;

– популяризація досягнень, демонстрація та презентація результатів

діяльності учнів;

– реалізація можливостей дистанційного навчання [28, с. 96].

Можливо виділити ряд компонентів, з яких складається сучасний

персональний викладацький сайт:

– зміст педагогічної діяльності (розробки занять, матеріали до занять,

методичні матеріали, роботи учнів та ін.);

21

– само презентація автора (особиста інформація, фото);

– форма оберненого зв’язку (форум, гостьова книга);

– посилання на інші корисні ресурси мережі [28, с. 97].

Основними користувачами персональних освітніх сайтів в Україні

сьогодні є викладачі та учні. І якщо викладачі шукають на сайті матеріали

для розширення професійного досвіду, то надають автору сайту можливість

організувати нову форму взаємодії «викладач – учень».

Сьогодні існує декілька Інтернет-інструментів, які надають можливість

звичайному користувачу створювати власні сайти та розміщувати їх у мережі

Інтернет. Поширеними в освітньому середовищі українського Інтернету є

системи управління контентом uCoz та Сайти Google.

Google-сайти – це зручний спосіб структурування навчального

контенту в межах одного середовища [3].

Сайти створені на базі безкоштовної Google- платформи можуть бути

використані викладачами і учнями, як місце для організації та

структурування навчального контенту, для створення звітів по виконанню

спільного проекту, тощо.

Перевагою даного сервісу в даному аспекті є можливість спільної

роботи над сайтом групи осіб, що є незамінним при колективній роботі.

Переваги створення сайтів на Google:

створення сайту нагадує процес оформлення документу в текстовому

редакторі;

не потрібні знання мови розмітки гіпертекстових сторінок;

можливість роботи над сайтом кількох користувачів;

використання та додавання на сайт інформації з різних сервісів

Google [29].

Недоліки створення сайтів на Google:

адреса сайту має вигляд sites.google.com/site/site_name;

для оформлення дизайну сайту є лише кілька шаблонів;

22

об’єм дискового простору 100 Мб на сайті Google;

не підтримуються CSS та JavaScript обмежені налаштування

оформлення веб-сторінок [29].

Отже, освітній веб-сайт, створений на базі безкоштовної Google-

платформи – це зручний спосіб для викладача структурувати навчальний

матеріал в одному навчальному комплексі.

Також подібні сайти – це зручний спосіб організації колективної

проектної діяльності учнів ЗПТО.

Отже, в умовах реформування традиційної системи освіти в контексті

глобалізації зростають вимоги суспільства до якості надання освітніх послуг,

і сучасна освіта, в першу чергу, повинна реагувати на ці зміни.

У процесі нашого дослідження, нами було з’ясовано можливості

використання освітніх веб-сайтів.

Зокрема розроблено освітній електронний навчально-методичний

комплекс з предмету «Інформатика» на базі платформи Google-сайт (рис.

2.6.) у якому структуровано усі необхідні навчальні матеріали та авторські

методичні розробки, що призначені для систематизації та унаочнення

навчального матеріалу.

Рис. 2.6. Електронний навчально-методичний комплекс «Інформатика»

Детальний опис дидактичних матеріалів у освітньому середовищі

розроблених засобами хмарних технологій дивіться у додатку А.

Даний комплекс – це новий тип засобів навчання, який поєднує такі

компоненти:

23

– Методична інформація (програма і поурочно-тематичне планування

курсу);

– Навчальні матеріали (Лекції та лабораторно практичні роботи);

– Дидактичні матеріали (он-лайн словники, глогстери, мультимедійні

опорні конспекти, хмари тегів, інтерактивні плакати, вправи – за допомогою

сервісу Learning Apps, ментальні карти, відеоматеріали).

– Контроль знань (критерії оцінювання, завдання для самостійної

роботи, практичні завдання, тести, виконані в програмі Learning Apps);

– Інформаційні ресурси.

Структура сайту включає такі різноманітні завдання до уроків як тести,

онлайн-вправи, бліц-опитування. Викладачі мають можливість перевірити

якість засвоєння матеріалу, а учні – перевірити свої власні знання без

суб’єктивної думки викладача.

Способом перевірки, отриманих на уроці знань, є використання

дидактичних матеріалів, створених за допомогою сервісу Learning Apps, які

також розміщені на сайті. Враховуючи вікові особливості учнів), було обрано

такі різновиди вправ. Перевагою сервісу полягає у тому, що є можливість

працювати автономно та on-line при наявності доступу до мережі Internet, а

також це дозволяє зекономити час на уроці, адже не обов'язково виконувати

всі вправи, оскільки завжди є можливість дати додаткове завдання учням.

Дуже важливим для викладача сьогодні є питання забезпечення

максимальної інтерактивності навчальної діяльності учнів. Зокрема в цьому

викладачу дуже допомагають різного плану інтерактивні вправи. Сьогодні, з

метою створення таких інтерактивних он-лайн вправ викладачі

використовують можливості безкоштовного он-лайн-сервісу Learning Apps.

Learning Apps є додатком Web 2.0 для підтримки освітніх процесів у

навчальних закладах різних типів. Це конструктор для розробки

інтерактивних завдань за різними предметними дисциплінами для

застосування на уроках і в позакласній роботі [14, с. 100].

LearningApps.org розробляється як науково-дослідний проект Центру

24

Педагогічного коледжу інформатики освіти PH Берн у співпраці з

університетом м. Майнц та Університетом міста Циттау / Герліц

(Німеччина) [14, с. 100].

Основна ідея інтерактивних завдань полягає в тому, що учні можуть

перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню

пізнавального інтересу учнів.

Існуючі модулі Learning Apps можуть бути безпосередньо включені у

зміст навчання, а також їх можна змінювати або створювати в оперативному

режимі.

На сервісі є галерея загальнодоступних інтерактивних завдань, яка

щодня поповнюється новими матеріалами, які створені викладачами різних

країн.

Сервіс Learning Apps має зрозумілий інтерфейс користувача на 5

мовах, для вибору потрібної мови необхідно в правому верхньому кутку

вибрати відповідний прапорець.

У даному середовищі можна швидко створити інтерактивні завдання

за зразками галереї Learning Apps.

Важливо відзначити, що правильність виконання завдань

перевіряється миттєво.

Сервіс Learningapps.org в освітньому процесі може

використовуватися:

для активізації пізнавальної діяльності учнів;

для закріплення вивченого матеріалу;

в якості домашнього завдання;

для організації самостійної дослідницької діяльності;

для організації роботи учнів за поданням своїх результатів за

допомогою цього сервісу.

Одним з етапів нашого дослідження стала розробка та перевірка

можливостей використання в навчальному процесі комплексу інтерактивних

25

Learning-вправ для вивчення інформатики.

Даний комплекс вправ може, зокрема бути використаний на уроках, як

підсумкова вправа для закріплення вивченого матеріалу.

Рис. 2.7. Інтерактивна Learning-вправа

Детальніший опис комплексу інтерактивних Learning-вправ наведено в

додатку А.

Головним завданням педагога сьогодні є вибір різноманітних прийомів,

форм і засобів представлення навчального матеріалу.

Адже головне – зацікавити учня, змусити його самостійно

досліджувати певну галузь, вивчати для себе щось нове, тощо. Для того, щоб

краще і цікавіше донести до дітей навчальний матеріал, педагоги

використовують сучасні інформаційні технології.

Не менш важливим на сьогодні є питання організації системи контролю

засвоєння учнями навчального матеріалу. Одним з нових способів пояснення,

узагальнення матеріалу є ментальна карта (карта розуму).

Ментальні карти – це один із способів опрацювання інформації

графічно та візуально, вид запису ідей, думок. Суть побудови ментальної

карти полягає у тому, щоб за допомогою зрозумілих символів, образів,

об’єктів, асоціацій, якими мислить людина, наочно зобразити цілісну

картину знань про предмет вивчення, розгляду. Мета створення карт може

бути різна: запам'ятовування складного матеріалу, передача інформації,

прояснення для себе якогось питання. Їх можна використовувати як на уроці

26

для пояснення матеріалу, так і для підготовки до контрольної чи самостійної

роботи або при складанні екзаменів.

Рис. 2.8. Ментальна карта

Карти створені за допомогою онлайн-програми Mind Meister, яка

дозволяє безкоштовно створити 3 ментальні карти, де можна розмістити

будь-яку інформацію, додавати відео, зображення, виділяти означення,

вставляти посилання для пошуку інформації. Програма дозволяє зберігати

карту в різноманітних форматах: PDF, картинка, документ Microsoft Word чи

використовувати карту в он-лайн режимі.

Ментальні карти є універсальними, їх можна застосовувати у різних

сферах розумової діяльності, зокрема для підготовки планів, творчих

проектів, різноманітних тренінгів.

Але найбільшого поширення карти знань зазнали саме у навчальному

процесі.

Адже викладання за допомогою інтелект-карт має цілу низку переваг,

зокрема:

Привертають увагу аудиторії, тим самим роблячи її

сприйнятливішою і готовою до співпраці.

Роблять заняття і презентації органічнішими, такими, що приносять

радість як вчителеві, так і учням.

Лекційний матеріал на основі інтелект-карт є гнучким, його легко

пристосовувати до умов, що змінюються. У наш час стрімких змін і розвитку

27

всіх сфер життя викладач повинен легко і без значних витрат часу вносити

корективи до своїх лекцій.

Оскільки інтелект-карти ілюструють лише інформацію, що

безпосередньо стосується предмета лекції, учні краще засвоюють матеріал.

На відміну від лінійного тексту, інтелект-карти не тільки зберігають

факти, але і демонструють взаємозв'язки між ними, тим самим забезпечуючи

глибше розуміння предмета учнями.

Фізичний об'єм лекційного матеріалу викладача зменшується [8, с. 97].

В загальному, ментальна карта має вигляд ієрархічної схеми, в центрі

якої розташоване поле з ключовим поняттям, від якого у вигляді «віток»

розміщуються наступні блоки, що пояснюють, класифікують, чи

характеризують зміст головного поняття.

Створені таким чином карти знань викладач може використовувати як

план-конспект лекції, коли відкриваючи коментарі до блоків ментальної

карти, переглядаючи картинки, відео файли, відкриваючи інші ресурси он-

лайн з гіперпосилань, викладач покроково розкриває перед учнями певну

тему, використовуючи при цьому елемент наочності.

За допомогою такої карти матеріал стане набагато цікавішим і краще

сприйматиметься учнями.

Детальніший опис комплексу ментальних карт наведено в додатку А.

При поясненні нового матеріалу на уроці використовується словник у

вигляді «хмари слів» зроблений у он-лайн сервісі WordArt.

Хмара тегів (хмара слів) – це візуальне подання списку категорій (або

тегів, також званих мітками, ярликами, ключовими словами, тощо). Зазвичай

використовується для опису ключових слів (тегів) на веб-сайтах, або для

представлення неформатованого тексту. Ключові слова найчастіше являють

собою окремі слова, і важливість кожного ключового слова позначається

розміром шрифту або кольором. Таке уявлення зручно для швидкого

сприйняття найвідоміших термінів і для розподілу термінів за популярністю

28

щодо один одного.

WordArt – веб-сервіс, який дозволяє створити хмару слів з тексту,

введеного користувачем або з веб-сторінки з адресою. Хмара може мати

різну форму і кольорове рішення. Кожне слово хмари являє собою

гіперпосилання для пошуку у Google.

Рис.2.9. Хмара слів створена в он-лайн сервіс WordArt

Можливості використання хмари слів у навчанні пов'язані з тим, що:

1. В хмару можна записати тему уроку, яку учні повинні визначити;

2. попросити скласти пропозиції щодо визначеної теми, «хмара»

виступає в якості опорного конспекту;

3. можна запропонувати учням прочитати в «хмарі» головне питання,

на яке необхідно знайти відповідь протягом уроку;

4. скласти речення або розповідь, використовуючи якомога більше слів

з хмари;

5. створити словникову «хмару» на основі невеликих нещодавно

вивчених навчальних текстів, і попросити учнів пригадати, про що були ці

тексти, і в якому саме контексті використовувалися слова;

6. показати «хмару», складену зі слів, узятих із незнайомого тексту, і

попросити здогадатися про його зміст;

7. створити цікаву головоломку;

8. зробити «хмару» підказок;

9. повторити основні поняття теми, що вивчаєтся.

29

Це тільки деякі варіанти використання «хмар тегів/слів». Кожен

вчитель може додати до свого арсеналу вправ найрізноманітніші ідеї. З

метою контролю засвоєння учнями теоретичного матеріалу, серед

пропонованих хмарних сервісів використовується он-лайн середовище

Google Forms.

Рис. 2.10. Google форма

Google Forms – середовище для створення анкет, опитувань,

тестування. Може бути, наприклад, використано викладачем в процесі

контролю засвоєння учнями певного теоретичного матеріалу, або при

проведенні певного анкетування чи соціологічного опитування.

Форма Google автоматично прив'язується до однойменної електронної

таблиці. При відправці форми чи надання до неї спільного доступу відповіді

одержувачів автоматично збираються в цій електронній таблиці.

Форми-Google є відмінними помічниками вчителя, які дозволяють

створювати і проводити вікторини, опитування, тести, анкети. Всі результати

упорядковані в електронній таблиці, яку з легкістю можна скачати чи

дивитися он-лайн.

Робота з Google-формами може бути як фронтальною, так і

індивідуальною, тому підходить і для дистанційного навчання [10].

Отже, Google-форми це дуже зручний спосіб анкетування і тестування

учнів. Ці можливості даного сервісу активно використовуються в процесі

фахової підготовки робітників під час проведення тестувань, анкетування,

бліц-опитувань, тощо.

30

Дидактично виправдане застосування інтерактивного плакату під час

систематизації та узагальнення знань та вмінь.

Інтерактивний мультимедійний плакат (ІМП) може містити теоретичні

відомості, інтерактивні вправи, опорний конспект, історичну довідку,

біографії вчених для розширення світогляду учнів, табличні довідкові

матеріали для розв’язування задач, системи вправ тощо [2, с. 39].

До особливостей ІМП, які принципово вирізняють їх від традиційних

друкованих плакатів, можна віднести наявність основного та додаткового

матеріалу, що відповідає різним рівням підготовки учнів та надає можливість

диференціювати навчальну роботу.

ІМП можна класифікувати за формою і за змістом [3, с. 164]. Залежно

від обсягу матеріалу обирають одно- або багаторівневу схему побудови ІМП.

Однорівневий плакат, як правило, являє собою робочу область і набір різних

інтерактивних елементів. Багаторівнева схема передбачає систему з кількох

плакатів, перший з яких представляє собою меню, за допомогою якого ми

отримуємо доступ до відповідних компонентів.

У робочій області ІМП можуть розміщуватися будь-які мультимедіа

об’єкти: гіперпосилання, ілюстрації, відео, текст, Flash-застосунки тощо.

Сервіс Glogster – одна з популярних соціальних мереж, в якій

створюються ІМП. Глоги публікують тільки на двох сайтах: Glogster (для

особистого користування) і Glogster EDU (для навчальних цілей). Спеціально

створена версія для освіти дозволяє викладачеві організувати роботу з цілою

групою.

31

Рис.2.11. Інтерактивний мультимедійний плакат

Щоб отримати можливість створювати інтерактивні плакати у сервісі

Glogster (http://edu.glogster.com/) не обов’язково реєструватися на самому

сайті, натомість можна використати обліковий запис на сервісі Google.

Вибравши шаблон для майбутнього інтерактивного плакату (глогу), ми

отримаємо можливість переміщувати, редагувати та видаляти об’єкти

шаблону, а також додавати нові об’єкти.

Інтерактивні плакати є якісною допомогою як викладачеві в процесі

проведення заняття, так і учням у процесі самонавчання. Вони можуть

містити не лише набагато більше навчального матеріалу, ніж звичайні

плакати, але й здатні надавати його в набагато більш наочній та ефективній

формі.

Таким чином. Використання хмарних технологій дозволило нам

створити повноцінний освітній веб сайт, який містить в собі весь комплекс

необхідних дидактичних матеріалів для проведення уроків різного типу у

ЗПТО.

В процесі дослідження, нами експериментально доведено, що урок

інформатики, проведений з використанням даного веб-додатку є більш

інформативним, інтерактивним та цікавим для учнів у порівнянні з

традиційними формами викладу навчального матеріалу.

32

ВИСНОВКИ

У процесі роботи над дослідженням нами було з’ясовано поняття і

сутність хмарних технологій.

Проаналізовано наявні сервіси хмарних технологій і їх особливості.

Визначено основні поняття, характеристику, переваги і недоліки,

перспективи розвитку хмарних технологій. Розглянуто хмарні технології в

контексті моделі забезпечення доступу до навчальних ресурсів.

Хмарні технології – це модель забезпечення зручного мережевого

доступу до мереж передачі даних, серверів, пристроїв зберігання даних,

додатків і сервісів.

Термін «хмара» (cloud) використовується як метафора, заснована на

зображенні Інтернету на діаграмі комп’ютерної мережі, або як образ складної

інфраструктури, за якою ховаються всі технічні деталі.

Широко поширене формальне визначення «хмарних» технологій було

запропоновано Національним інститутом стандартів і технологій США:

«хмарні» технології представляють собою модель зручного мережевого

доступу до загального налаштування функцій, які можна швидко виділити і

надати з мінімальними управлінськими рішеннями.

Хмарні технології – це мережа комп’ютерів (фізична, віртуальна або

бездротова), яка забезпечує працездатність програмного продукту або

інформаційної системи, що надає користувачеві можливість користуватися

загальним програмним забезпеченням або дисковим простором для

зберігання даних.

Окрім того, в результаті дослідження, нами проаналізовано можливості

використання хмарних технологій у процесі викладання фахових дисциплін у

закладах професійно-технічної освіти.

Отже, хмарні технології (англ. cloud technologies) – це кардинально

новий сервіс, який дозволяє віддалено використовувати засоби обробки і

зберігання даних.

Досліджено використання хмарних технологій та показано можливість

33

використання дидактичних розробок, створених засобами хмарних

технологій, на уроках у ЗПТО.

Отже, хмарні технології розширюють можливості роботи для

викладачів та студентів.

Вони надають вільний доступ до своїх збережених матеріалів і

документів; використання відео та аудіо файлів безпосередньо з Інтернету

(без додаткового завантаження на комп’ютер); проведення он-лайн уроків,

тренінгів, круглих столів; нові можливості для організації досліджень,

проектної діяльності; організація он-лайн уроків, вебінарів, інтегрованих

практичних занять, лабораторних робіт; он-лайн комунікація з учнями інших

навчальних закладів України та інших країн.

Досліджено використання освітнього веб-сайту в процесі викладання

фахових дисциплін.

Освітній веб-сайт – це цілісна, концептуально обґрунтована та

структурно побудована система, яка об’єднує взаємопов’язані між собою

веб-сторінки, зміст яких підкорено спільній ідеї та зображено в конкретних

цілях і задачах кожної з них.

Розроблено освітній електронний навчально-методичний комплекс на

базі платформи Google-сайт у якому структуровано усі необхідні навчальні

матеріали та методичні розробки, що призначені для систематизації та

унаочнення навчального матеріалу.

34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Хмарні технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://j.parus.ua/ua/358.

2. Хмарні технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://informatika.udpu.org.ua/?page_id=1923.

3. Основні поняття хмарних технологій [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://academicfox.com/lektsiya-1-osnovni-ponyattya-hmarnyh-tehnolo-

hij.

4. Гуревич Р. С. Інформаційно-комуникаційні технології у професійно

технічній освіті : монографія / [А. М. Гуржій, Р.С. Гуревич, М. Ю. Кадемія та

ін.]; за редак. академіка НАПН УкраЇни Гуржія А. М. у 2частинах. – Ч. 1. –

Вінниця: ФОП Тарнашинський, 2016. – 341 с.

5. Гуревич Р. С. Інформаційно-комуникаційні технології у професійно

технічній освіті: монографія / [А. М. Гуржій, Р.С. Гуревич, М. Ю. Кадемія та

ін.]; за редак. академіка НАПН УкраЇни Гуржія А. М. у 2частинах. – Ч. 2. –

Вінниця: ФОП Тарнашинський, 2016. – 358 с.

6. Кобися В. М. Технології дистанційного навчання: словник-глосарій /

М. Ю. Кадемія, В. М. Кобися. – Вінниця: ФОП Тарнашинський О.В., 2016. –

284 с.

7. Гуревич Р. С. Формування освітнього інформаційного середовища

для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних

навчальних закладах [монографія] / за заг. ред. доктора педагогічних наук,

професора, члена-кореспондента НАПН України Р. С. Гуревича Вінниця :

ТОВ фірма «Планер», 2015. – 420 с.

8. Вакалюк Т. А. Можливості використання хмарних технологій в

освіті / Т. А. Вакалюк // Актуальні питання сучасної педагогіки. Матеріали

міжнародної науково-практичної конференції (м. Острог, 1-2 листопада 2013

року). – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2013. – C. 97–99.

9. Хміль Н. А. Формування професійної готовності майбутніх педагогів

до застосування хмарних технологій у навчально-виховному процесі –

35

потреба сучасності / Н. А. Хміль // Научные труды SWorld. – Вып. 2 (39). Том

11. – Иваново : Научный мир, 2015. – С. 33–36.

10. Бойчук В. М. Інформаційно-комунікаційні технології у професійно-

технічній освіті: [монографія] / А. М. Гуржій, Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія

та ін..; за ред.. академіка НАПН України Гуржія А.М. у 2 частинах. – Ч.2. –

Вінниця : Нілан-ЛТД, 2016 – С. 329-357

11. Биков В. Ю. Технології хмарних обчислень, ІКТ-аутсорсинг та нові

функції ІКТ-підрозділів навчальних закладів і наукових установ / В. Ю.Биков

// Інформаційні технології в освіті. – 2011. – № 10. – С. 8-23.

12. Гринчак С. І. Використання хмарних технологій в навчальному

процесі. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://goo.gl/mQzhzk.

13. Коптелов А. Вопросы информационной безопасности при

аутсорсинге IT-процессов компании / В. Беркович, А. Коптелов.

[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://citcity.ru/15815.

14. Литвинова С. Г. Хмарні технології в управлінні дошкільними

навчальними закладами / С. Г. Литвинова // Информационно-компьютерные

технологии в экономике, образовании и социальной сфере Выпуск 8. –

Симферополь : ФЛП Бондаренко О.А.. – 2013. – С. 99-101.

15. Развитие концепции «Электронный университет». Опыт

практической реализации [Электронный ресурс]. – Режим доступа:

https://goo.gl/9lxZRR.

16. Гуревич Р. С. Інформаційно-комунікаційні технології в професійній

освіті майбутніх фахівців : монографія ; за ред. член-кор. НАПН України

Гуревича Р.С. (видання 2-е, доповнене) Львів : ЛДУ БЖД, 2015. – 342 с.

17. Сороко Н. В. Інтеграція сучасних інформаційно-комунікаційних

технологій у навчальний процес: зарубіжний та вітчизняний досвід (на

прикладі викладання рідної мови в старших класах) / Н. В. Сороко //Наукові

записки. – Вип. 77. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ

ім. В. Винниченка. – 2008. Частина 1. – С. 113-118.

18. Концепція Державної цільової програми розвитку професійно-

36

технічної освіти на 2011–2015 роки [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1723-2010-р.

19. Радкевич В. О. Принципи модернізації професійно- технічної освіти

/ В. О. Радкевич // Проблеми підготовки сучасного вчителя. – 2011. – № 3 (3).

С. 331–337.

20. Розвиток інформаційної культури педагогічних працівників

професійно-технічних навчальних закладів /[С. В. Алєксєєва, О. Д.

Гуменний, В. В. Паржницький] – К.: Знання, 2015. – 188 с.

21. Биков В. Ю. Технології хмарних обчислень — провідні

інформаційні технології подальшого розвитку інформатизації системи освіти

України / В. Ю. Биков // Комп’ютер у школі та сім’ї.– 2011. – № 6. – С. 3–11.

22. Литвинова C. Основні характеристики хмаро-орієнтованого

навчального середовища [Електронний ресурс] / С. Литвинова. — Режим

доступу : http://lib.iitta.gov.ua/8732.pdf

23. Symbaloo [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.symbaloo.com/

24. Патаракин Е. Д. Социальные взаимодействия и сетевое обучение

2.0 / Патаракин Е. Д. – М. : Современные технологии в образованиии

культуре, 2009. – 176 с.

25. Морзе Н. В. Педагогічні аспекти використання хмарних обчис лень

/ Н. В. Морзе, О. Г. Кузьмінська // Інформаційні технології в освіті.– 2011. –

Вип. 9. – С. 20-29.

26. Google Apps for Education [Electronic resource]. – Access mode :

http://www.google.com/enterprise/apps/education/

27. Словак К. І. Мобільні математичні середовища: сучасний стан та

перспективи розвитку / Словак К. І., Семеріков С. О., Триус Ю. В. //

Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П.

Драгоманова. Серія №2. Комп’ютерно-орієнтовані системи на вчання : зб.

наукових праць / Редрада. – К. : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. – №12

(19). – С. 102–109.

37

28. Бодненко Т. В. Використання хмарних технологій у процесі

підготовки інженера з комп’ютерних систем / Т. В. Бодненко, О. В. Харченко

//Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.

29. Информационные и коммуникационные технологии в образовании:

монография / Под ред. Бадарча Дендева. – М. : ИИТО ЮНЕСКО, 2013. – 320

с.

30. Кадемія М. Ю. Професійно-технічна освіта в інформаційному

суспільстві / М.Ю. Кадемія, С. Ю. Люльчак, Г. Б. Гордійчук // Інформаційно-

комунікаційні технології у професійно-технічній освіті : [монографія]; за ред.

академіка НАПН України Гуржія А. М. У 2 частинах. – Ч. 1. – Вінниця :

Нілан-ЛТД, 2016. – 412 с.

31. Хуторской А. В. Современная дидактика: учебн.пособие. –

М.:Высшая школа, 2007. – 439 с.

38

ДОДАТКИ

ДОДАТОК «А»

Рис. А. 1. Ментальна карта «Створення та редагування діаграм

засобами програми Microsoft Office Exel 2010»

Рис. А. 2. Ментальна карта «Робота з середовищем Learning Apps»

39

Рис. А. 3. Ментальна карта «Робота з середовищем Google-таблицями»

Рис. А. 4. Інтерактивна вправа «Електронні таблиці. Форматування»

40

Рис. А.5. Електронний навчально-методичний комплекс «Основи

роботи з сервісами WEB 2.0».

Рис. А. 6. Курс лекцій з основ роботи з технологіями Web 2.0.

41

Рис. А. 7. Ментальні карти з основ роботи з технологіями Web 2.0.

Рис. А. 8. Презентації з основ роботи з технологіями Web 2.0.

42

Рис. А. 9. Хмарки тегів з основ роботи з технологіями Web 2.0.

Рис. А. 10. Набір інтерактивних вправ

43

ДОДАТОК «Б»

Рис. Б.1. Електронний навчально-методичний комплекс

Рис. Б.2. Комплекс лекцій та лабораторних робіт

44

Рис. Б.3. Глосарій основних термінів і понять у вигляді хмарок тегів

Рис. Б.4. Комплекс відео уроків для унаочнення навчального матеріалу

45

Рис. Б.5. Набір ментальних карт, як дидактичний матеріал до лекцій з

інформатики

Рис. Б.6. Набір контрольних тестів для закріплення теоретичного

матеріалу

46

Рис. Б.7. Набір інтерактивних плакатів, розроблені засобами онлайн –

cервісу Glogster

Рис. Б.8. Набір інтерактивних вправ різного типу можуть бути

використані учнями для самопідготовки до уроків, розроблені засобами

онлайн – cервісу learningapps.org

47

ДОДАТОК «В»

Урок №1

Тема: Поняття моделі. Типи моделей

Мета:

навчальна: сформувати поняття моделі, предметної галузі,

інформаційної моделі, матеріальної моделі;

розвивальна: розвивати вміння узагальнювати, міркувати, виділяти

головне та систематизувати здобуту інформацію, застосовувати знання на

практиці;

виховна: виховувати інформаційну культуру учнів, інтерес до

вивчення інформатики.

Обладнання: комп’ютери кабінету з виходом в мережу Інтернет,

принтер, мультимедійний проектор

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

(конспект уроку та презентація розроблені на основі

матеріалу підручника «Інформатика (Ривкінд, Лисенко,

Чернікова, Шакотько) 10 клас рівень стандарту»)

Структура уроку

1. Організаційний етап.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.

4. Повідомлення теми, цілей і завдання уроку.

5. Мотивація навчальної діяльності учнів.

6. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу.

7. Узагальнення і систематизація знань.

Дата_____________ Група №___

48

8. Підбиття підсумків уроку.

9. Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

1) Привітання із класом

2) Налагодження дисципліни на уроці, активізація уваги учнів.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Опитування: Учні згадують вивчений матеріал.

ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань учнів

Пригадай: Що таке модель? Наведіть приклади моделей.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

Отже, темою нашого сьогоднішнього уроку,

як ви вже здогадалися, є «Поняття моделі. Типи

моделей». (учитель озвучує тему, яка при цьому

також висвітлюється на слайді навчальної

презентації).

План уроку:

1. Поняття моделі.

2. Типи моделей.

V. Мотивація навчальної діяльності учнів.

►► Вправа «Пошук та аналіз»

Учні об'єднуються в 4 групи.

Завдання

Використовуючи ресурси Інтернету, заповніть таблицю.

Проект Проектування Модель Моделювання

Означення, пояснення

Властивості (етапи)

Типи

Приклади

49

Учні слухають результати та аналізують відповіді.

Варіанти відповідей учнів

Проект – сукупність документів – обчислень, креслень, макетів,

моделей тощо, необхідних для зведення споруд, виготовлення машин,

приладів.

Проектування – процес створення проекту, прототипу. У техніці –

розробляння проектної, конструкторської та іншої технічної документації.

Модель – зменшена копія об'єкта.

Моделювання – процес створення моделі.

VI. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу.

Осмислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу

1. Поняття моделі.

Модель (від лат. modulus – міра, зразок, норма) – це прообраз, опис або

зображення якогось об'єкта.

Моделлю може бути будь-який об'єкт, явище або мисленнєвий образ, за

допомогою яких вивчають більш складні об'єкти.

Моделі використовують тоді, коли безпосередньо дослідити відповідні

об'єкти-оригінали складно або й неможливо. В іншому випадку моделі

використовують для дослідження ще й неіснуючих об'єктів.

Крім матеріальних моделей (іграшки, глобуса, макета будинку),

існують абстрактні моделі: описи, формули, зображення, схеми, креслення,

графіки тощо. За допомогою математичних формул описують, скажімо,

арифметичні операції, співвідношення в геометрії, закони руху і взаємодії

тіл, хімічні формули (S = ut , С3Н8, с2 = а

2 + b

2,...). Користуючись таблицями,

графіками, діаграмами, можна відображати різноманітні явища, процеси

закономірності і залежності реального світу.

Усі абстрактні моделі, які можна подати за допомогою набору знаків

(геометричних фігур, символів, фрагментів тексту) – це знакові моделі. Для

побудови знакової моделі потрібно знати значення знаків, що

використовуються.

50

Абстрактні моделі, одержані внаслідок висновків, висловів називають

вербальними (від лат. verbalis – усний).

2. Типи моделей.

Для кращого освоєння матеріалу учні переглядають карту знань з

основними визначеннями.

(https://www.mindmeister.com/1034721501?t=CmHCOaXdFT)

Інформаційні моделі

Під час вивчення інформатики нас цікавитимуть інформаційні моделі,

тобто такі, що стосуються інформаційних процесів. До якої із зазначених

вище множин можуть належати ці моделі?

По-перше, інформаційні моделі мають бути абстрактними, оскільки, як

відомо, інформація – це нематеріальна категорія.

Кожен учень по

отриманому QR-коду

завантажує карту знань на

смарфон, планшет.

51

По-друге, інформаційні моделі мають бути знаковими, тому що

повідомлення зображують у вигляді знаків. Знакові моделі прийнято

поділяти на математичні й інформаційні.

Математична модель – це модель, що описує об'єкт, явище чи процес

мовою математики.

Інформаційна модель – це модель, що описує інформаційні процеси або

містить інформацію про властивості і стан об'єктів, процесів, явищ.

До інформаційних моделей належать тексти довідкових видань,

енциклопедій.

Якщо модель формулюється таким чином, що її можна обробити на

комп'ютері, вона називається комп'ютерною.

Комп'ютерна модель – це модель (математична чи інформаційна),

реалізована за допомогою програмних засобів.

Інформаційна модель – матеріальний або уявний об'єкт,

використовуваний замість реального об'єкта або явища (процесу) при його

дослідженні, що зберігає дані про певні важливі для дослідження типові риси

і властивості оригіналу.

Математична модель – заміна об'єкта-оригіналу або явища (процесу)

відповідним аналогом за допомогою математичних співвідношень.

Комп'ютерна модель – математична модель, реалізована за

допомогою певних програмно-апаратних засобів.

Чітко сформулювати завдання – висловити ті припущення, які

дадуть змогу у множині даних про досліджуване явище або об'єкт знайти

необхідні вихідні дані, визначити, що буде служити результатом, і який

зв'язок між вихідними даними та результатом.

При створенні математичної моделі задачі необхідно:

Виділити припущення, на яких буде математична модель;

визначити, що вважати них являється даними, а що – результатами;

записати математичні співвідношення (формули, рівняння,

нерівності і т. д.), які зв'язують результати з вихідними даними.

52

Комп'ютерне моделювання

Моделювання на комп'ютері має набагато більше можливостей, ніж

просто моделювання за допомогою реальних предметів або матеріалів.

Процес створення комп'ютерної моделі можна уявити як шлях від

постановки задачі, тобто від інформаційної моделі, і до втілення на

комп'ютері. Реалізація моделі на комп'ютері відбувається за допомогою

програм.

VII. Узагальнення і систематизація знань

Для кращого освоєння матеріалу учні мають опрацювати хмару

тегів з основними визначеннями.

Обговорюємо

1. Що таке модель? Наведіть приклади моделей.

2. Що розуміють під знаковою моделлю?

За способом

подання

Матеріальні Інформаційні або

абстрактні

Словесні Графічні Структурні Алгоритмічні Математичні Спеціальні

кожен учень по

отриманому QR-коду

завантажує вправу на

смарфон, планшет.

53

3. Що таке математична та інформаційна модель? У чому різниця між

ними?

4. Що таке комп’ютерна модель?

5. Які унікальні можливості дає комп’ютерне моделювання?

6. Назвіть основні етапи створення комп’ютерної моделі.

7. Що таке комп’ютерні експерименти?

8. Назвіть тип програмного забезпечення, яке використовують для

реалізації комп’ютерних моделей.

9. На які типи умовно можна поділити моделі?

10. Назвіть недоліки комп’ютерних моделей.

Для перевірки знань учні мають розподілити моделі об’єктів по

відповідних стовпцях таблиці.

VIII. Підбиття підсумків уроку

Рефлексія

Що нового сьогодні дізналися?

Чого навчилися?

Що сподобалось на уроці, а що ні?

Чи виникали труднощі?

Х. Домашнє завдання Опрацювати у підручнику § 1.1 (Й.Я. Ривкінд, Т.І. Лисенко, Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько).