Відділ освіти

Камінь-Каширської райдержадміністрації

Методичний кабінет

Розвиток критичного мислення

на уроках української мови

(методичні рекомендації)

2013

2

Митчик Галина Феодосіївна, вчитель української мови і літератури

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня с. Грудки. Розвиток критичного

мислення на уроках української мови.

Методичні рекомендації містять теоретичний та практичний

матеріал, який спрямований на краще засвоєння учнями навчального

матеріалу та впровадження технологій розвитку критичного мислення на

уроках української мови. У посібнику наявні завдання, що сприяють

формуванню навичок критичного мислення школярів.

Рекомендовано для використання в педагогічній практиці

вчителям-словесникам.

Рецензент: Митчик Алла Іванівна – заступник директора з

навчально-виховної роботи, «старший вчитель»

Методичні рекомендації розглянуті і схвалені на засіданні

методичної раді (протокол № 3 від 11. 03. 2014 року) загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступеня с. Грудки

3

Вступ

Мета освітньої галузі «Мови та літератури» за «Державним

стандартом базової і повної середньої освіти» визначається так:

формування комунікативної і літературної компетенції, що базується на

знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках,

світоглядних переконаннях.

Сучасне українське суспільство, прагнучи до європейської інтеграції,

потребує модернізації педагогічної освіти з метою створення такої

системи, яка б формувала і культивувала в учнів потребу в необхідності

бути освіченими, конкурентоспроможними на ринку праці. Вимоги

суспільства до випускників шкіл спонукають їх безперервно працювати

над собою, уміти постійно самовдосконалюватися. Як зазначено в чинній

шкільній програмі з рідної мови, - «Основна мета навчання рідної мови

полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної

особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно

доцільно користуватися засобами рідної мови - її стилями, типами,

жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання,

говоріння, письмо), тобто забезпечує належний рівень комунікативної

компетенції», а основним завданням у становленні особистості є

формування навичок критичного мислення.

Підготовка учнів до взаємодії, до розвитку навичок критичного

мислення, на моє переконання, є надзвичайно важливою. Як свідчать

дослідження, переважна більшість школярів не володіє такими логічними

операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння. Це

може спричинити прийняття невиважених рішень ними в майбутньому,

стати загрозою для демократичних перспектив України, призвести до

зменшення конкурентоспроможності наших фахівців у світі.

Великий тлумачний словник української мови трактує «критичний»

як: 1. Той, що стосується розгляду й оцінки кого-небудь чи чого-небудь з

метою виявлення та усунення вад, хиб. 2. Здатний виявляти та оцінювати

4

позитивне й негативне в кому-небудь або чому-небудь; вимогливий.

У сучасному світі в умовах соціально-культурного розвитку

суспільства, нові вимоги до компетентності учнів зумовлюють

необхідність інноваційних підходів до освіти, осучаснення її змісту з

урахуванням традицій минулого, естетичного і культурного розвитку

особистості.

В Україні триває пошук шляхів якісної підготовки школярів до

життя, здійснюється пошук нових підходів, технологій в процесі навчання.

Особливу увагу слід надавати розвитку критичного мислення на уроках

української мови.

5

Розвиток критичного мислення на уроках української мови

Поганий учитель подає істину,

гарний – вчить її знаходити.

А. Дістервег

Сучасна школа стоїть на міцному підґрунті, закладеному педагогами

впродовж століть. Було б неправильним зовсім відмовитися від традиційного

навчання. Але новий час диктує нові зміни, нові правила, технології. І тільки

ті вчителі, які зуміють поєднати традиційні підходи з інноваційними,

зможуть досягти вагомих результатів. Учневі нині не стільки треба подати

тему, скільки навчити осмислювати її, а вже потім шукати інформацію, яка

допоможе реалізувати (розв’язати) проблему.

Оскільки метою технології критичного мислення на уроках української

мови є надання допомоги учням в оволодінні певними прийомами обробки

інформації, у формуванні вмінь робити логічні висновки, приймати

обґрунтовані рішення, розвивати відкритість до сприйняття думок інших,

давати оцінку розумовому процесу, спрямованому на результат, то своїми

пріоритетними завданнями вважаю:

- володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на

практиці ефективну методологію опрацювання інформації;

- розвиток в учнів здатності до формулювання самостійних суджень,

спрямованість на творчу розумову діяльність, а не на репродуктивне

мислення, що базується на жорстких алгоритмах і стереотипах;

- самокорекцію, скеровану на використання критичного мислення як

методу, зверненого на виправлення чи покращення власних суджень;

- уважне й чуйне ставлення до контексту, адже загальні критерії мислення

мають безперервно перевірятися на адекватність і на можливість зміни в

кожному конкретному випадку;

- створення системи вправ і завдань, спрямованих на розвиток критичного

мислення;

6

- орієнтування на складання зв’язних висловлювань.

Першочерговим завданням як учителя вважаю розвиток в учнів на

уроках української мови такого типу мислення, який допоможе їм адекватно

оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, що

виникатимуть. Тому й обрала для себе методичну проблему «Розвиток

критичного мислення учнів на уроках української мови і літератури».

Актуальність даної проблеми полягає у впровадженні таких методів

навчання, які розвивають «уміння самостійно вчитися, критично мислити,

здатність до самопізнання й самореалізації особистості в різних видах

творчої діяльності, навички, необхідні для життєвого й професійного

вибору». А уроки стають засобом активізації розумової діяльності,

сприяють усебічному розвитку наукового світогляду учнів, спонукають до

самоосвіти, адже лише осмислення необхідності й потреби в самостійному

одержанні знань формує творчу особистість. Такий підхід до навчання, на

мою думку, нерозривно пов'язаний із застосуванням технології розвитку

критичного мислення та інтерактивного навчання.

Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації

з'явився в Україні близько 10 років тому. Методика критичного мислення ще

недостатньо вивчена, хоча є актуальною. Про це свідчать ті наукові

дослідження, які останнім часом з’явилися в педагогічній науці. Серед них є

праці, присвячені з’ясуванню сутності критичного мислення Дж. Андерсена,

Д. Дьюї, Дж. Стіл, С. Міллера; обґрунтуванню специфіки критичного

мислення Ж. Піаже, Л. Виготського; опису характеристики методів і форм

організації навчальної діяльності учнів за технологією критичного мислення

С.Терно, О. Марченко, О. Заболотного, О. Рудницької, С. Омельчука; ідеї

структури уроків за технологією критичного мислення В. Макаренко,

О. Туманцової. Саме їхні наукові праці, методичні та практичні рекомендації

стали основою для розробки обраної проблеми.

Натомість в освіті США та європейських країнах цей напрям сучасної

освіти розвивається вже майже півстоліття. Зарубіжні вчені М.Ліпман,

7

А.Кроуфорд, В.Саул, С.Метьюз визначають критичне мислення як таку

організацію навчання, за якої учні не просто запам'ятовують матеріал з

предмета, а ставлять запитання, досліджують, творять, вирішують,

інтерпретують і дебатують за змістом матеріалу. Критичне мислення є таким,

що розвивається на основі ретельної оцінки як припущень, так і фактів, і

призводить до найбільш об'єктивних висновків шляхом аналізу всіх

доцільних факторів і використання обґрунтованих логічних процесів.

Відомий педагог К. Д. Ушинський вважав, що процес навчання

потрібно організовувати так, щоб розвивати спостережливість школярів,

учити їх відрізняти відоме від нового, допомагати зрозуміти особливості

вивчення об'єкта за допомогою навідних запитань. Саме у такий спосіб

можна забезпечити набуття міцних знань з предмета, розвинути «мислення

вихованця на одну ступінь вище, досягти плодовитого навчання».

В. О. Сухомлинський в основі навчально-виховного процесу у школі

вбачав виховання в учнів самостійності, критичності мислення, активності.

Педагог наголошував, що справжнім можна вважати лише те навчання, яке

має спрямованість на розвиток дитини, її мислення в активній діяльності у

процесі пізнання. «Виняткову роль відіграє уміння вчителя скерувати хід

думки учнів так, щоб вони активно, зосереджено прагнули побачити

невидиме, зрозуміти приховане. Майстерність викладання полягає не в тому,

щоб навчання, оволодіння знаннями було для учнів легким, без труднощів.

Навпаки, розумові сили розвиваються, коли учень зустрічає труднощі і

самостійно долає їх».

Критичне мислення є переходом від навчання, орієнтованого

переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток

самостійного свідомого мислення учнів. А чи не найважливішим аспектом

критичного мислення, на мою думку, є його відповідність вимогам

демократизації освіти та суспільства.

Використання технології розвитку критичного мислення на уроках

мови не самоціль, а засіб створення доброзичливості й порозуміння, зняття з

8

душі дитини відчуття страху, навіювання впевненості у своїх силах,

налаштування на успіх, виявлення здібностей до творчості.

Уроки української мови, на яких застосовуються методи формування

навичок критичного мислення школярів, повинні організовуватися за трьома

обов'язковими етапами (фазами): актуалізації – усвідомлення змісту –

рефлексії.

Першою фазою уроку є актуалізація. Протягом цієї фази пропоную

учням подумати і пригадати якомога більше інформації, яку вони вже знають

з певної теми, спрямовую увагу учнів на те, щоб вони міркували над темою,

яку починають вивчати. Після того учнів підводжу до формулювання

запитань, пошуку, осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання,

визначення нових і намагання відповісти на них. Одне з головних завдань

даного етапу — викликати зацікавленість, інтерес, схвилювати, спонукати

учнів пригадати те, що вони знають. Саме цьому підпорядковані методичні

прийоми, які створюють умови для самостійного здобуття знань: «Знаємо —

бажаємо дізнатися — дізналися», «Запитання Сократа», «Асоціативний

кущ», «Розумний куб», «Коло Вена», «Семантична карта». Це дає

можливість розвивати такі вміння і навички критичного мислення, як

гнучкість в адаптуванні до життєвих ситуацій, самостійність у прийнятті

рішень, розв’язання.

На цьому етапі відбувається кілька пізнавальних операцій: по-

перше,учні встановлюють рівень власних знань, будують нове розуміння на

основі попередніх знань і поглядів; по-друге, активізується увага учнів до

навчального процесу, створюється зацікавленість та спрямованість на

дослідження теми (проблеми).

Етап «Актуалізація» передбачає визначення мети уроку і сприяє

розвиткові внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми з української

мови чи літератури. Переконана, що лише тоді, коли учні розуміють

конкретну практичну значимість для кожного з них навчального матеріалу і

чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці, вони критично ставляться

9

до свого суб’єктивного досвіду, засвоюючи глибше навчальний матеріал.

Оптимальними методами, що використовую на цьому етапі уроку,

вважаю евристичні «Прес», «Збери слово», мета яких — допомогти учням

усвідомити, де й яким чином здобуті знання можуть бути використані під час

подальшого вивчення мовних тем, оволодіння мовленнєвими вміннями.

Доцільними під час актуалізації знань також вважаю ті прийоми, які

розвивають логічне мислення, зорову пам'ять, уміння аналізувати мовні

завдання, критично використовувати життєвий досвід відповідно до запропо-

нованих комунікативних ситуацій. Доречним під час цього етапу уроку є

використання «Синтаксичних розминок», «Лінгвістичних діагностик»,

«Ключових слів», «Мозкова атака» та «Передбачення», що дають можливість

розвивати прогностичні вміння школярів.

Друга фаза – усвідомлення змісту, - якій відводиться значна частина

часу, полягає в пошуку та осмисленні матеріалу, знаходженні відповідей на

попередні запитання та визначенні нових, намаганнях відповісти на них для

побудови нового власного знання, оцінювання певної інформації. На цьому

етапі порівнюються очікування учнів з тим, що вивчається, здійснюється

перегляд очікувань та висловлюються нові; виявляються основні моменти;

постійно відстежується перебіг думок школярів (процесів мислення,

досягнутих проміжних результатів); узагальнюється матеріал та

підбиваються підсумки; забезпечується поєднання змісту вивченого з

досвідом учнів; перевіряється рівень розуміння вивченого, основних

положень та ідей за допомогою запитань. Першочерговою метою другого

етапу уроку є розвиток умінь критично працювати з інформацією, виділяти

найголовніше й найсуттєвіше, висувати й обґрунтовувати гіпотези

розв’язання проблеми, робити узагальнення, зіставляти з аналогічними або

альтернативними варіантами розв’язання, установлювати закономірності, ро-

бити аргументовані висновки.

На другій фазі уроку доречно, на мою думку, використовувати

комп’ютерні публікації, веб-сайти, створені учнями за допомогою

10

Міжнародної програми «Intel® Навчання для майбутнього», критичне

читання тексту самостійно, у парах, його аналіз, редагування, застосовуючи

різні методи і прийоми: «Різнокольорові капелюшки», «Обери позицію»,

«Дискусія».

Для ефективного читання та письма використовую інтерактивну

систему нотаток – «позначки». Пропоную учням під час роботи з текстом

використовувати такі позначки:

- V («галочка») – ставити на полях, якщо прочитане підтверджує те, що

ви знаєте або думаєте, що знаєте;

- («мінус») – ставити, якщо прочитане відрізняється від того, що ви

знаєте або думаєте, що знаєте;

- + («плюс») – ставити, якщо прочитане несе нову інформацію;

- ? («знак питання») – ставити, якщо хочете знати про щось більше або

не погоджується з чимсь, що суперечить вашим уявленням;

- ! («знак оклику») – ставити, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка

бентежить, хвилює вас.

На фазі уроку — побудові знань — учні слухають пояснення вчителя,

опрацьовують матеріал з мови, спираючись на тексти соціокультурної

змістової лінії, здійснюють самостійну пошукову роботу, під час якої

шукають відповіді на свої запитання та відзначають нові ідеї, яких не

очікували.

Наприклад, під час вивчення теми «Дієприкметник» на етапі

актуалізації , пропоную учням згадати, що вони вже знають про дієслово,

прикметник, особливі форми дієслова та про що хочуть дізнатися на уроці.

На усвідомленні змісту - учні слухають пояснення вчителя, опрацьовують

матеріал підручника, здійснюють пошукову роботу. А вже під час рефлексії

повідомляють, про що дізналися, закріплюють вивчене, зосереджують увагу

на деталях, які виявили під час вивчення нової теми.

Продемонструвати свої знання, усвідомити з критичної точки зору, що

було зроблено, учні можуть під час заключної частини уроку — «Рефлексії».

11

Які ж ознаки критичного мислення вони виявляють? Уміння самостійно

працювати з інформацією, розвивати власний інтелект, мовні та мовленнєві

компетенції, моральні якості; здатність приймати незалежні та продумані

рішення. Метою навчання на цьому етапі є узагальнення основних ідей та

інтерпретація визначених; обмін думками; виявлення особистісного

ставлення; оцінювання процесу навчання; з'ясування виниклих додаткових

запитань.

Використовую на етапі рефлексії картки самооцінки, таблиці контролю

і самоконтролю, тестування, виконання творчих завдань.

На уроках української мови в основній школі віддаю перевагу

завданням і вправам проблемно-пошукового характеру, які розвивають

аналітичні вміння учнів. Переконана, що вправи і завдання дослідницького

характеру розвивають критичне мислення.

Серед розмаїття інновацій, які впроваджую в практику роботи,

виділила метод проектів -- найважливіший чинник критичного мислення. Це

особливий вид інтелектуальної діяльності учнів, що відкриває перед учнями

широкий шлях до творчості. Під час проектної діяльності учні навчаються

планувати свою роботу, визначати проблему, шукати шляхи розв’язання її,

систематизувати матеріал, аргументувати думки, розвивати мовленнєві

вміння, комунікативні здібності, презентувати свою роботу перед аудиторією

тощо.

Наприклад, з метою узагальнення та систематизації знань з розділів

«Лексикологія. Фразеологія» пропонувала учням проекти-дослідження на

певні теми. Учні зачитували дослідження, формулювали висновки,

звертаючи увагу на помилки, які виявили у мовленні. Перша група

досліджувала мовлення учнів на перерві, в їдальні. Друга група вивчала

слова, які вживають під час уроку. Третя група добирала фразеологізми за

словником Г. Удовиченка, які відповідали б висловам філософа Григорія

Сковороди:

Краще хвилька чесна, ніж цілий рік гидот.

12

Краще день один правдивий за безбожний рік.

Краще рік та чистий,ніж десять літ підлот.

Краще десять літ корисних, ніж безплідний рік.

Навчаю складати й працювати учнів з опорами, схемами, алгоритмами,

що дає можливість переходити від спостережень, і досліджень до висновків і

узагальнень. Разом із учнями створюємо експрес-зошити, що дає можливість

залучати учнів до аналітичної діяльності, привчати контролювати дії,

аналізувати їх і давати оцінку, працювати з додатковою літературою.

За роки роботи вчителем зрозуміла, що викладання — це щось більше,

ніж набір методів, тому глибоко продумую логічну послідовність

використання їх на уроках. Деякі з прийомів є всеохопними стратегіями, із

яких формую цілий урок, наприклад: «Знаємо — хочемо дізнатися —

дізналися», «Я досліджую», «Ажурна пилка». Інші, як наприклад: «Читання в

парах — Узагальнення в парах», «Перемішайтесь — Завмріть —

Об’єднайтесь у пари», «Незакінчене речення» варто комбінувати для

розробки завершеної моделі уроку.

Переконана, що зазначені вище методи і прийоми розвитку критичного

мислення, забезпечують глибоке усвідомлення навчального матеріалу на

уроках української мови, впливають на знання учнями змісту мовних понять,

термінів, явищ і закономірностей, розвивають предметні вміння й навички

школярів, їхню активність, ерудицію, творче мислення.

На основі аналізу методики викладання навчальних предметів із

впровадженням технологій розвитку критичного мислення, власного досвіду

запровадження такого навчання доходимо висновку, що основними

принципами та особливостями розглядуваного навчання варто вважати такі:

- використовуються вправи, мовні завдання, розв'язання яких потребує

мислення вищого рівня (аналізу, синтезу, порівняння, установлення логічних

зв'язків, узагальнення, оцінювання);

- навчальний процес організовується як дослідження, тобто учні навчаються

осмислюючи, конструюючи власне мислення, тим самим удосконалюючи

13

мовлення;

- дослідження та оцінювання нового відбувається на основі активної

пізнавальної діяльності школярів - у міжособистісній взаємодії і постійній

співпраці під час пошуку джерел інформації та їх опрацювання,

систематичного оцінювання та аргументування, спростування або доведення

(думок, бачень, тверджень, положень тощо), оперування доказами та

формулювання умовиводів, висновків;

- міжособистісна взаємодія і співпраця у навчанні базується на активній

мовленнєвій діяльності - учні пояснюють, сперечаються, доводять,

обґрунтовують, висувають ідеї, спільно виконують завдання, приймають

рішення і пов'язують новий матеріал із засвоєним раніше;

- результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а формування

власних суджень на основі застосування до навчальної інформації певних

прийомів (технологій) мислення;

- викладання у цьому процесі є стратегією постійного оцінювання

результатів із використанням зворотного зв'язку на основі активності

вчителя.

Наголовніше ж те, що методична система «критичне мислення» дає

можливість взаємодіяти двом рівноправним учасникам навчально-виховного

процесу — учневі й учителеві. А уроки технології розвитку критичного

мислення,— це уроки співпраці, пошуку й відкриттів.

Реалізуючи проблему «Розвиток критичного мислення учнів на уроках

української мови», переконуюся, що тільки ті знання, яких учень набув під

час особистої пізнавальної діяльності стають його інтлектуальним

надбанням, навчають комунікативно завдано користуватися засобами мови в

різних життєвих ситуаціях, виховують особистість.

У своїй роботі намагаюсь якісно впроваджувати сучасні підходи,

дбаючи про науковість кожного уроку, розвиток пізнавальної й творчої

активності учнів. Прагну, щоб мої учні досягли достатнього рівня освіченості

й вихованості.

14

Використання технологій розвитку критичного мислення не самоціль, а

засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі

дитини відчуття страху, навіювання впевненості у своїх силах, налаштування

на успіх, виявлення здібностей до творчості. Уроки, на яких застосовую

технологію розвитку критичного мислення, - це уроки співпраці, пошуку й

відкриттів. Головне — пам’ятати, що критичне мислення — це не критика

недоліків, а вміння визначити проблему робити оптимальну стратегію її

розв’язання, адже німецький філософ П. Лессінг зазначав: «Сперечайтеся,

плутайтеся, помиляйтеся, але, заради Бога, міркуйте, і хоча хибно, але самі».

Спілкуючись з дітьми, завжди пам’ятаю слова Василя

Сухомлинського: «Ми маємо справу з найскладнішим, найдорожчим, що є в

житті,- з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва,

мудрості залежить її життя, здоров'я, розум, характер, воля, громадянське

й інтелектуальне обличчя, її місце й роль у житті».

Тому бажаю всім учителям вміння, майстерності, мудрості, здоров'я,

щастя, задоволення від праці, співпраці з творчими особистостями.

15

Вправи для розвитку критичного мислення на уроках

української мови

СИСТЕМА ВПРАВ З РЕДАГУВАННЯ

Методична цінність. У сучасній методиці викладання української мови

завдання з редагування як один з видів розвитку критичного мислення

відіграє провідну роль. Зазвичай такі вправи розуміють як «завдання

стандартної форми, виконання яких має виявити наявність певних знань,

умінь і навичок учнів». Досвід вітчизняних методистів (П. Куляс, Т. Рукас,

Н. Дика, П. Гурвич) показує: завдання з редагування, порівняно з такими

класичними формами закріплення знань учнів та їх корекцію, як робота над

помилками, опитування (усне чи письмове), самоаналіз, має певні переваги.

Зокрема, вони характеризуються відносною простотою і короткочасністю

виконання, безпосередньою фіксацією результатів, опорою на критичну

оцінку власної роботи.

Основне завдання інтерактивних вправ з редагування — це

диференційований підхід до їх підбору, узагальнення і свідомий вибір,

критична оцінка своїх знань, умінь і навичок, автоматизм і швидкість

виконання.

З огляду на це вважаю корисним проведення вправ із редагування, які

є справою не тільки цікавою, але й корисною. Тому на уроках розвитку

критичного мислення практикую:

- вправи на виправлення неточностей слововживання;

- вправи на виявлення русизмів і російських кальок;

- вправи на орієнтування у стилістичних ситуаціях синонімії;

- вправи на критичне осмислення помилок у формотворенні;

- вправи на виявлення синтаксичних прогалин у знаннях учнів

(складні випадки керування, узгодження підмета з присудком,

узгодження прикладок — географічних назв);

- вправи на встановлення комунікативної точності;

16

- вправи на усунення логічних суперечностей.

Застосування завдань з редагування буде максимально ефективним,

якщо їх проводити систематично. Це надає можливість побачити, які

аспекти мовної теми учні засвоїли недостатньо, вносити корективи в

методику проведення уроків, а також акцентувати увагу на найскладніших

моментах матеріалу. У результаті в учнів формуються навички правильного

конструювання мовних і мовленнєвих одиниць, забезпечується постійний

самоконтроль навчальної діяльності, виробляється мовне чуття, особлива

пильність до прочитаного й почутого слова, формується вміння легко

знаходити потрібні слова для власного мовлення, критично мислити.

Формування вмінь редагування писемного висловлювання включає три

етапи. На початковому етапі формуються вміння на рівні окремих способів

сприймання, відтворення і створення тексту. Учні ознайомлюються з різними

видами помилок (змістовими, лексичними, граматичними та

стилістичними), вчаться бачити окремі їх види у тексті, засвоюють способи

їх виправлення.

Найважливішим є основний етап навчання редагування. В учнів

формуються вміння аналізувати текст за сукупністю окремих умінь

монологічного мовлення — знаходити і усувати усі вивчені види помилок у

готових, деформованих, власних текстах в усіх жанрах, типах і стилях

мовлення.

На завершальному етапі у процесі роботи учні виконують завдання,

спрямовані на формування умінь здійснювати мовленнєвий контроль за

якістю вправ, які використовуються на уроках української мови для розвитку

зв’язного мовлення учнів. Проте оскільки мовленнєвий контроль

здійснюється одночасно з програмою мовленнєвої дії, то вправи формування

мовленнєвих дій і вмінь повинні поєднуватися із завданнями, які сприяють

формуванню критичного мислення. Формування вмінь редагувати письмове

висловлювання відбувається на всіх уроках української мови, коли учні

працюють з текстом.

17

Відповідно до етапів навчання редагування пропонуються вправи

різних рівнів складності.

Перший рівень складності. Учням пропонується знайти і виправити

змістові, лексичні, граматичні та стилістичні помилки. Їх вид указано у

завданні; можлива допомога у вигляді довідки.

Завдання 1. Знайдіть і усуньте змістові помилки — допишіть

пропущені речення, які необхідні для розкриття теми кожного тексту.

І. В Україні є величезні поклади найрізноманітніших сортів глини. Біла

глина йде на виготовлення фарфорового та фаянсового посуду, реактивних

двигунів, різноманітних технічних деталей. Є глини жовтого, рожевого,

червоного, сірого, зеленого кольорів. З них виготовляють цеглу, черепицю,

декоративні статуетки, навіть ліки. Гаряча страва в такому посуді довго

зберігає тепло, а холодна — холод.

ІІ. Над створенням газет і журналів працює багато журналістів.

Репортери відвідують засідання парламенту, спортивні матчі, спектаклі,

мітинги, беруть інтерв'ю у їх учасників. Він виправляє, іноді скорочує текст.

Знімки робить фотокореспондент. Кращі з них відбирає художній редактор.

Д о в і д к а : Вони пишуть статті, які потрапляють до редактора.

Здавна з глини гончарі робили посуд.

Завдання 2. Знайдіть і виправте змістові помилки — зайві речення, які

не відповідають темі висловлювання. Запишіть висловлювання правильно.

1. На верхів'ях каштанів лежав осінній ранковий туман. Він був густий.

Гілки каштанів були оповиті туманом. Тому не пропускав жодного звуку.

2. Діти трусять каштани і набирають їх повні шапки. Вони зігнали з

дерева горобців. Бо каштан — чудова річ. З нього можна робити і солдатів, і

танки, і пароплави.

Завдання 3. Виправте змістові помилки — порушення порядку речень.

Запишіть текст правильно.

Та ось кущ зацвітає і всі помічають його. Спочатку бузок не чіпають:

надто ніжні, недоторкані його квіти. Цілий рік стоїть під вікном непоказний,

18

забутий усіма кущ. Минає кілька днів, і замість чудового пахучого куща

залишається щось дивне, понівечене, безформне. Але саме через це бузок

знову й знову кожного року оновлюється, гарнішає, квітує. Цей кущ

безжально обламали.

Завдання 4. Прочитайте. Знайдіть лексичні помилки — слова, вжиті не

в тому лексичному значенні. Запишіть виправлені речення, користуючись

довідкою.

1. З берези з малим шелестом падає листя. 2. У цій частині ріки дуже

міцна течія. 3. Вітер на вулиці був зовсім маленький. 4. У лісі почався бурний

листопад. 5. Листа надруковано маленьким шрифтом. б. По трасі з сильною

швидкістю проносилися машини.

Д о в і д к а : Дрібний. Тихий. Велика. Сильна. Невеликий. Рясний.

Завдання 5. Чи правильно вжито виділені словосполучення? Усуньте у

реченнях лексичні помилки — зайві і неправильно сполучені слова.

1. Біля школи учні зробили посадки дерев, 2. Як приємно вести

спостереження за небесними світилами у теплу серпневу ніч! 3. Спортсмен

дуже хвилювався, так як зробив свій перший виступ. 4. На уроках української

мови учні проводять аналіз речень. 5. Учитель математики проводив

перевірку виконання контрольного завдання. 6. Учені поставили досліди на

поведінці тварин.

Завдання 6. Знайдіть у реченнях лексичні помилки — зайві слова.

Запишіть відредаговані речення.

1. Радіокоментатор розповість по радіо про хід спортивного матчу.

2. Український режисер Олександр Довженко першим створив перший

звуковий фільм. 3. Передплату преси, газет і журналів продовжено ще на

місяць. 4. 3а допомогою комп'ютерної мережі Інтернет послання дійде

швидко за лічені секунди на інший кінець світу.

Завдання 7. Знайдіть і виправте у реченнях тавтологію (вживання

спільнокореневих слів в одному словосполученні чи реченні).

І. 1. Сьогодні ми святкуємо свято всієї родини. 2. Тарас Шевченко

19

запам'ятався у пам'яті багатьох поколінь. 3. Спорт зміцнює тіло і робить його

міцним і здоровим. 4. Він відчув почуття задоволення від виконаної роботи.

ІІ. 1. Великдень я святкував на дачі у колеги по роботі. 2. Близнята

були такі схожі, що навіть батьки ледве розрізняли їх одне від одного. 3.

Кожний літературний персонаж має свої індивідуальні риси. 4. Гуманізм і

людяність — найголовніші риси героїв Олеся Гончара. 5. Дайте

повідомлення в газету про вільні вакансії. 6. Ми пам’ятаємо і не забуваємо

ваші поради.

Завдання 8. Знайдіть і виправте лексичні помилки - невиправданий

повтор слова у реченні.

1. Спочатку туман був густий, він довго не розсіювався, потім

потихеньку почав розсіюватися і, нарешті, розсіявся. 2. Діти трусять каштани

і набирають повні шапки каштанів. 3. Я віддав листа Ользі, вона спочатку

показала листа мамі, а потім прочитала листа сама. 4. Я не знала, що у

Валентина такий гарний голос, а я і не знала.

Завдання 9. Знайдіть у реченнях граматичні помилки — слова,

утворені неправильно. Запишіть відредаговані речення.

1. В одному селі росли й розцвітали вродою чорноокі працюючі

красуні. 2. Нарешті, рибалки отогнали акулу. 3, Він обнімів від здивування. 4.

Колись давно жила собі в лісі бабуся, собирала зілля та лікувала ним людей.

Д о в і д к а : збирала, відігнали, занімів, працьовиті.

Завдання 10. Знайдіть і виправте граматичні помилки — помилкові

форми слів.

1. На стадіоні не було вільних місців. 2. Поїздки по древнім містам і

селам України були цікавими. 3. Олександр — самий високий учень у класі. 4.

Батько сидів у кріслі і читав газету, а біля його примостився задоволений

Мурчик.

Завдання 11. Знайдіть і усуньте граматичні помилки — неправильно

побудовані словосполучення та речення.

1. Завтра ми складаємо іспит по англійській мові. 2. Марині треба було

20

перекласти текст на українську мову. 3. Коли художник Сошенко

познайомився з молодим Шевченком, він (Сошенко чи Шевченко?) був ще

кріпаком. 4. Лис вийшов з кущів на Сашка, він (лис чи Сашко?) злякався і

втік. 5. І на цьому відгуку я можу зробити висновок, що це оповідання дуже

цікаве. 6. Марина сказала Наталі, що я теж побувала в Карпатах. 7. Ця книга

вчить чесності, доброті, любити та поважати друзів.

Завдання 12. Складіть словосполучення, узгоджуючи головне й за-

лежне слово. Поясніть наявність або відсутність прийменника у

словосполученнях.

Звинувачувати (бездіяльність); навчати (мова); впливати (рішення);

дякувати (батьки); вітати (друзі); інформувати (виконання); згідно (план);

додержувати (чистота); опанувати (знання); наголошувати (зв’язок);

ігнорувати (думка); нехтувати (форма); милуватися (село); запобігати

(помилки).

Завдання 13. Знайдіть і виправте граматичні помилки — невдало

побудовані складні речення.

1. Вулиця вела до річки, на якій росли яблуні. 2. Перші автомобілі не

завжди радісно зустрічали мешканці, яких часто лякалися коні. 3. Перший де-

шевий автомобіль побудував Генрі Форд, який могли купити представники

широких мас населення. 4. Воротар ударив по м'ячу кулаком, який упав

недалеко від воріт.

Завдання 14. Прочитайте речення. Знайдіть граматичні помилки —

невдало побудовані речення із дієприслівниковим зворотом. Запишіть

відредаговані речення.

І. 1. Читая книги, ми пізнаємо світ. 2. Написавши переказ, наші зошити

були здані вчителеві. З. Намагаючись зігрітися, багаття було розпалене.

4. Повертаючись додому, мені зустрівся однокласник. 5. Готуючись до

написання твору, учням необхідно було скласти його план. 6. Йдучи до

школи, почався дощ. 7. Почувши знайому мелодію, мені захотілося співати.

ІІ. 1. Почувши ці слова, перед нами постає мужня людина.

21

2. Змагаючись між собою, учням удалося досягти значних успіхів.

3. Повернувшись зі школи, Сергія радісно зустріла собака. 4. Розглядаючи

цю гілку черемхи, мені згадалося батьківське подвір’я. 5. Слухаючи музику

Лисенка, нас не полишало відчуття гордості за Україну. 6. Ледве навчившись

ходити, у нього виникла потреба малювати. 7. Думаючи про неї, мені стає

радісно. 8. Приїхавши додому, мені стало значно краще. 9.Читаючи роман,

серце сповнюється болю. 10. Повернувшись з роботи, їм хотілося відпочити.

11. Шукаючи ту вулицю, нас застав вечір. 12. Почувши голос матері, серце у

мене почало битися частіше. 13. Пропустивши багато уроків, Романові важко

було наздоганяти прогаяне. 14. Прочитавши цього листа, мені стало весело

на душі.

Завдання 15. Знайдіть у реченнях слова, що не відповідають даному

стилю і усуньте стилістичні помилки.

1. Земля — планета, яка кружляє навколо Сонця. Сонце дарує тепло і

світло всім планетам. 2. Великим кострубатим дубам було байдуже, що ішли

опади у вигляді снігу. 3. При низькій температурі пара перетворюється у

невеликі кристали льоду і утворює казкові сніжинки. 4. Із глини трипільці

будували добротні будинки, підлоги яких були теж глиняними.

Д о в і д к а : йшов сніг; зводити оселі; глиняна долівка; обертатися; є

джерелом світла і тепла.

Завдання 16. Виправте помилки, спричинені змішуванням двох мов.

1. Не мішай мені. 2. Учбовий процес. 3. На дворі прохолодно. 4. Вулиці

пересікаються. 5. Опасний поворот. 6. Нажми на тормоз. 7. Купіть пирожене.

8. Бумажні салфетки. 9. Розбитий стакан. 10. Мебельний магазин. 11. Більша

половина урожаю. 12. Прибори не працюють. 13. Повістка дня слідуюча.

14. Слідуюче питання.

Завдання 17. Розкрийте дужки, вживаючи дієслівні форми у

минулому часі.

І. 1. Бібліотека-музей (придбати) невидані рукописи і письменника.

2. Дівчина-шофер (повернути) машину вправо. 3. На багато кілометрів

22

уздовж Чорноморського узбережжя (розтягнутися) Сочі. 4. ООН (провести)

нараду керівників арабських держав. 5. ФРН (укласти) договір з багатьма

східноєвропейськими державами. 6. Команда «Динамо» (вийти) у фінал

змагань. 7. Плаття-халат (висіти) у шафі.

II. 1. Підгоріла капуста. Що (підгоріти)? 2. Підгорів буряк. Що

(підгоріти)? 3. Підгоріла капуста і буряк. Що (підгоріти)? 4. Приїхав батько.

Хто (приїхати)? 5. Приїхала сестра. Хто (приїхати)? 6. Приїхали батько і

сестра. Хто (приїхати)? 7. Хто то (приїхати)? 8. Про це нам (розповісти) не

хто інший, як Галина. 9. Ніколи не забудуть жахів війни ті, хто її

(пережити). 10. Журнал «Вітчизна» (надрукувати) повість молодого

письменника.

Завдання 18. Виправте помилки в реченнях з однорідними членами

речення.

І. 1. Спортом займаються юнаки і школярі. 2. Ми радіємо і пишаємося

успіхами товаришів. 3. В магазин завезли молоко, картоплю, продукти.

4. Спортсмени фізично загартовані, здорові і сильні. 5. Шевченко писав

вірші, повісті і прозу. 6. Рецензія на твір була змістовна, коротка і цікава.

7. Поміщики і самодержавство жили в розкошах. 8. Приймаються

замовлення на пошиття чоловічого, жіночого і військового взуття.

II. 1. Я люблю гру на гітарі і співаю. 2. Ольга молодая, розумна і гарна.

3. Іван мріяв про поїздку до столиці, учитися, працювати і бути корисним

людям. 4. Навесні можна почути в лісі, як лопаються бруньки і радісний спів

пташок. 5. У творі я хотів розповісти про наших славних предків і чого вчать

їхні подвиги.

Завдання 19. Знайдіть і усуньте помилки, викликані неповнотою

речення.

1. Після роботи в полі дівчата і хлопці переодягаються, ретельно

готуються. 2. Партизани знали, за що боротися, і це викликало в їхніх серцях

упевненість. 3. Ризикуючи, Микола виніс дитину з вогню. 4. Ми раділи і

намагалися вчитися ще краще. 5. Він розумів, яка небезпека загрожує, якщо

23

його заарештують.

Завдання 20. Перепишіть речення, уникаючи двозначності, спри-

чиненої неправильним уживанням особових займенників.

1. Хлопчик дав псові шматок м’яса, і він за кілька секунд з’їв його.

(Який жах!) 2. Батько помер, коли йому було десять років. 3. Молоді концерт

сподобався, вони просили частіше влаштовувати такі зустрічі з артистами.

4. У кімнаті біля грубки стояла дівчина, вона була добре натоплена.

5. Злякавшись грози, Марійка сховала голову під подушку і тримала її там,

поки вона не пройшла. 6. Цю книжку дала мені Оленка, вона дуже мені

сподобалася.

Завдання 21. Відредагуйте уривок, усунувши недоліки, викликані

неправильним уживанням займенників. Доберіть синоніми до виділених

слів.

Наші предки будували замки, щоби боронити землю від нападників.

Нагорі вона будували їх, оточували їх високими кам’яним муром. На ньому

були сторожові вежі. У них були бійниці, через які вони відбивали їх напад.

Другий рівень складності. У запропонованих завданнях необхідно

виправити допущені у реченнях помилки, вказати їх вид та причину появи.

Завдання 1. 1. Моряки з пароплава побачили у воді морську акулу.

2. Учитель звернувся до класу із запитанням, але тільки один учень підняв

руку. 3. Біля третини учнів не могли розв'язати задачу. 4. Учитель

попередив, що в слідуючий раз буде контрольна робота.

Завдання 2 . 1. Футболіст заробив ще одне зауваження судді.

2. Курсанти скоро будуть майбутніми офіцерами. 3. Дніпро — сама більша

ріка України. 4. Київ — древнє місто, воно старше багатьох європейських

міст. 4. По великим рікам перевозять вугілля, залізну руду, зерно, овочі.

5. Джип спеціально створений, щоб їздити по дуже поганим дорогам. Він

легко рухається по болотам і по льоду.

Завдання 3 . 1. Ми збирали малину, ожину, ягоди, чорницю.

2. Дівчина назбирала повний кошик сироїжок, підберезників, грибів, опеньок,

24

лисичок. З. Зимують у лісопарках міст горобці, галки, сороки, птахи,

коноплянки, зяблики. 4. Я захоплено дивився на величні, високі сосни у

сосновому лісі. 5. Фізичні вправи зміцнюють організм і роблять його міцним

та здоровим.

Завдання 4 . 1. Я записав у блокнот адрес нового знайомого.

2. Хлопчик вивів із гаража коня похилого віку. 3. Вже скінчилися патрони,

вже затупились шаблі, а козаки продовжували стримувати батальйон татар.

4. Машина на сильній швидкості промчала повз наш будинок. 5. Навесні у

квітні розцвітають весняні квіти. 6. Попередити хворобу легше, ніж потім її

лічити.

Завдання 5. 1. Дитинство пройшло Шевченка в Моринцях. 2. Було

багато снігу в лісі, який лежав на верхівках дерев. 3. Уже не один космічний

корабель був виведений на орбіту з людиною на борту. 4. Святослава

зворушив незвичайний дар, який звелів прийняти його і зберігати в золотій

чаші. 5. Михайло управляв човном, він (хто? що?) підпливав усе ближче до

берега. 6. У зоопарку мені розповіли, що можна навчити (чому?) і папугу, і

галку, і ворону.

Завдання 6. 1. Треба завжди турбуватися і любити тварин. 2. 3 ранку

до вечора білка запасає (що?) і усі щілини в гнізді затуляє. 3. Усе життя

Д. І. Яворницький збирав пісні, легенди та предмети побуту з великою

любов'ю свого народу. 4. Бровко підплив до пораненого і жалібно заскавучав,

але хто міг йому (кому?) допомогти вночі?

Завдання 7. 1. Я разом з Іваном зайшли до кінозалу і почали шукати

свої місця. 2. Миколка написав, що я приїду до бабусі на канікули.

3. Побачивши земляка, мені стало радісно на душі. 4. Написавши контрольну,

продзвенів дзвоник. 5. Діти дивилися на клоунів, радісно плеская в долоні.

6. Коли Андрійко приніс додому цуцика, мама не розгнівалася, а примусила

змити бруд (з кого?).

Завдання 8. 1. Мій брат старше мене на шість років. 2. Я сяду біля

його. 3. Мандрівники вирушили у далекий путь. 4. У кінотеатрі не було

25

вільних місців. 5. Дикі гуси летять у вирій осінню.

Завдання 9. 1. Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе

гілля над уликами.У балці на косогорі стояла невелика пасіка, ховаючись у

густому садку. Він тримав на руках маленького замурзаного онучка. Біля

вуликів на пеньку сидів старий Джеря. Їм обом Любка принесла харч у

клунку.

Завдання 10. 1. Я раджу прочитати це оповідання всім, хто ще цього не

зробили. 2. Я ніколи не перестану доглядати та приділяти увагу моєму

песикові. 3. Лелека був білий, гордим і красивим. 4. Намагаючись зігрітися,

багаття було розпалене. 5. Повертаючись додому, мені зустрівся

однокласник. 6. На виставці було багато красивих квітів, білих, оранжевих,

червоного, рожевого, синього.

Завдання 11. І ось Аскольд і Дир побачили перед собою красиве місто.

Місто сподобалось Аскольду і Диру. Кияни довірили княжити у своєму місті

Аскольду і Диру. За це Аскольд і Дир пообіцяли боронити місто киян від

ворогів.

Завдання 12. 1. Акт являється документом, який грунтується на

незаперечних фактах. 2. Ветогляд кіноголів'я призначено на сьому годину

ранку. 3. Голова оголосив повістку дня зборів. 4. У місті розпочалася

підписка на газети і журнали. 5. В школі і інституті Галина училася з вели-

кою охотою. 6. Відправившись на прогулянку, з ним трапилася пригода, 7. У

мене аж волосся зупинилося на голові від переляку. 8. Кожний герой має

свої індивідуальні риси. 9. У мовленні він уживав місцеві слова і

діалектизми. 10. Мене не тільки цікавлять тварини, але й собаки. 11. Праця

різних працівників розрізняється за її якістю. 12. Поет завоював світову

вдячність. 13. У моє розпорядження надійшла бібліотека батька.

Третій рівень складності. Відредагуйте текст, використовуючи пам’ятку

«Як редагувати письмовий текст»

І. Прочитайте текст. Перевірте спочатку правильність змісту

письмової роботи:

26

1) визначте, чи відповідає написане темі, чи правильно дібраний

заголовок;

2) перевірте наявність і повноту у тексті всіх його частин: вступу,

основної частини, висновку;

3) порівняйте текст із планом на наявність усіх мікротем;

4) простежте, чи послідовно викладені думки в кожній частині тексту,

чи немає зайвих або пропущених речень;

5) зверніть увагу на те, чи не порушений зв’язок між частинами тексту

(мікротемами), чи правильно визначено абзаци;

6) визначте, як розкрито основну думку тексту.

Подумайте, чи можна зробити текст більш цікавим для читача. Внесіть

потрібні зміни.

ІІ. Перечитайте текст ще раз. Виправте помічені вами мовленнєві

помилки: лексичні, граматичні та стилістичні.

Осінь

Він був густий, не пропускаючи жодного звуку. На верхушках каштанів

лежав осінній ранковий туман. Навколо лунала тиша. Гілки каштанів були

оповиті туманом. Раптом щось стукнуло об асфальт, ніби стрельнув легкий

постріл.

До моїх ніг покотився блискучий полірований каштан. На туфлі

приліпився жовтий березовий листок. Він вистрибнув зі своєї зеленої

скарлупи, розірвавшись на кілька рівних частинок. Діти тріпають каштани і

набирають їх повні шапки. Вони отогнали з дерева горобців.

Бо каштан — чудова річ. З нього можна робити і чоловічків, і тваринок,

і пароплави. Весь день стріляють об асфальт каштани. Значить, прийшла до

нас осінь.

27

ДОСЛІДЖЕННЯ-ХАРАКТЕРИСТИКА З ЕЛЕМЕНТАМИ

РАНЖИРУВАННЯ

Модель. 1. Записати в зошитах відмінності прямої і непрямої мови.

2. Об’єднавшись у міні-групи, виділити 6 граматичних ознак, які є

основними. 3. З’ясувати, чи збіглася ваша думка із думками інших груп.

Відповідь.

Порівняно із прямою мовою непряма має свої граматичні ознаки:

1) не є окремим висловлюванням чи реченням;

2) як правило, виступає у складному реченні його підрядною частиною

(В. Думанський закликає: «… заради всього доброго, треба спромогтися на

прояв людських чеснот – любові й терпіння, щирості й щедрості, уваги й

поваги один до одного»);

3) приєднується до головного речення сполучниками: що, щоб, ніби,

наче, немов, неначе; частками: хай, нехай.(Письменник радить, щоб

м’якості більше було в наших стосунках, бо інакше погинемо, і не стільки

від безхліб’я, скільки від бездушшя);

4) може бути частиною простого речення(Мати запропонувала

прочитати новели В. Думанського);

5) має інтонацію підрядності (підлеглості);

6) характерною є наявність особових займенників та дієслів.

КРИТИЧНЕ ЧИТАННЯ В ПАРАХ

Вислухаємо голоси на захист паління!

Усе в більшій кількості місць на землі проводяться кампанії проти

паління. Місць роботи чи відпочинку, де паління все ще дозволяється,

залишилося і мало і стає все менше. За деякими законами на виробників

цигарок навіть подають у суд, щоб вони сплатили медичні рахунки тих, хто

захворів у результаті паління.

Здається, настав час, щоб хтось заступився за права людей, що

виробляють цигарки, і тих, хто їх палить, і саме це ми й збираємося зробити.

Зрозумійте мене правильно: багато гарних людей пов'язані із виготовленням

28

тютюнових виробів і ще більше насолоджуються цією продукцією. Їхні права

треба поважати. Дайте їм спокій!

Уявіть собі родинну ферму з невеличкою ділянкою під тютюн, іноді

лише до двохсот квадратних метрів. Щодня сім'я проходить міх рядами

рослин, доглядаючи їх, усі до одного. Навіть діти можуть обережно зривати

китиці, щоб листя виростало до найбільших розмірів. Вони збирають тютюн

руками, і вся громада збирається, щоб скласти широке листя тютюну на

підводу, яку тягне віслюк, а після того повісити листки у сараї, де вони

будуть сохнути. Коли цей тютюн продаватиметься на міському аукціоні,

сім'я заробить непогані гроші, щоб витратити їх на свої потреби.

Скажіть мені – чи забрали б у них ці гроші?

Тепер уявіть собі курця. Це молода жінка, що прокинулася ще до сходу

сонця, щоб встигнути на свій поїзд до місця роботи. За п’ятнадцять хвилин з

моменту, коли вона прибула на станцію, до реєстрації в офісі, вона може випити

чашку кави і випалити цигарку. Протягом цього недовгого часу вона дійсно керує

своїм світом і перебуває у цілковитому спокої. Решта її дня може належати комусь

іншому, але зараз вона сама, зі своєю кавою та своєю цигаркою. Чи ви забрали б і в

неї цю насолоду?

Ті прихильники, фанатики, моральні тирани, що атакували б цінності

родинного фермерства, що втрутилися б у особисті справи курців, таких як

ця молода жінка, що тяжко працює, повинні відчувати сором.

Завдання. Прочитайте текст, критично поміркуйте і дайте

відповідь на запитання:

- Чи погоджуєтеся ви з думкою автора? Наведіть аргументовані

докази.

- Поділіть текст на частини.

- Визначте найсуттєвіше в кожній частині тексту.

- Випишіть до кожної частини ключові слова.

- Знайдіть у тексті складні речення, визначте їх вид.

- Визначте вид підрядних речень другого абзацу.

29

- Зробіть синтаксичний розбір другого речення.

ПОЕТИЧНА СИНОНІМІЯ

Модель. Учні одержують віддруковані поетичні фрагменти, у яких

замість ужитих авторами слів у дужках подано кілька синонімів. Потрібно

швидко й правильно відновить ужите автором слово. Складність дібраних

завдань варіюю залежно від рівня критичного мислення школярів, від їх

вікових особливостей.

Методична цінність. Вправа збагачує словниковий запас школярів,

привчає користуватися словами-синонімами, шукати й використовувати для

висловлювання найточніші відповідники, розуміти роль слова процесі

мовлення, важливість уживання слова правильно, відповідно до значення, а

також залучає дітей до сприймання поетичного мовлення, розуміння його

образності, відмінності від прозової мови.

Пропоную приклади завдань, які використовую під час розминок на

уроках для розвитку критичного мислення у 5 класі з теми «Групи слів за

значенням. Синоніми».

Уривки з віршів Лесі Українки

1.(Радій, тішся, утішайся, торжествуй), дитино, поки ще маленька,

Ти ж бо (живеш, існуєш, вікуєш) навесні,

Ще твоя (надія, намір, думка) (лине, літає) легенька,

(Мрії, фантазії, марення) ще у сні.

Відповідь:тішся, живеш, думка, літає, мрії.

2. Тільки (чудно, дивовижно, дивно, чудернацько), що не принци,

(Загадкою, таємницею) укриті,

Не (вродливі, красиві, гарні) королівни

(Глузд, кебету, тяму, розум) мій (заговорили, причарували, очарували,

приворожили).

Відповідь: дивно, таємницею, вродливі, королівни, розум.

3. В час (пекучий, гарячий, спекотний, жагучий) полудневий

(Визираю, виглядаю, видніюся) у віконце:

30

(Ясне, безхмарне) (небозвід, небо, небокрай), (прозоре, погідливе) море.

(Погожі, ясні) хмари, ясне сонце.

Відповідь: гарячий,виглядаю, ясне, ясне, ясні.

Безпощадній зброї (реготу, сміху, хихикання)

Я (жахаюся, боюся) піддаватись,

І, забувши (старезну, давню, древню) (пихатість, гордість,

чванливість),

(Плачу, ллю сльози, ридаю) я, щоб не сміятись.

Відповідь: сміху, боюся, давню, гордість, плачу.

Уривки з віршів Д. Луценка

1. Вигріваються на сонці осокори у (тузі, смутку, журбі),

А дуби, мов полководці,

Вийшли з вітром на (дуель, двобій, поєдинок).

Відповідь: журбі, двобій.

2. А вітер завихриться в вітах,

Дерева гойдне — і в ту ж (секунду, хвилю, мить)

Обірване листя (лине, летить, кружляє).

Відповідь: мить, летить.

3. Мені в далекому Парижі

Приснилась рідна (земля, сторона, країна):

Серед любисткової тиші

Дрімає хата (ошатна, чепурна, охайна).

Відповідь: сторона, чепурна.

3. Вересневі дні (з бажанням, охоче, без примусу)

Стелять щедрі скатерті,

А на них — усе, що (бажаєш, прагнеш, хочеш):

Всі дари земні на стіл.

Відповідь: охоче, хочеш.

4. Осінь в саду (розхлюпалася, розіллялася, розлилася),

Осінь, як повінь червлена,

31

Вишня в багрець (прибралася, нарядилася, одяглася),

Мов молода наречена.

Відповідь: розлилася, одяглася.

5. (Догорають, дотлівають, дожеврюють) літечка (межі, кордони,

краї)

І (журба, туга, смуток) ляга на (обличчя, лице, вид)...

Десь там у (багряній, червоній, пурпуровій) пожежі

(Пломеніє, палає, горить) і моє деревце.

Відповідь: дожеврюють, межі, смуток, лице, багряній, горить.

6. Мережиться між травами (ручай, джерело, струмок)

Рясна калина (кетягами, китицями, гронами) (червоніє, багриться,

багровіє).

(Лине, пливе, тягнеться) туман, білявий, як димок,

Долина (самоцвітами, коштовностями, діамантами) іскриться.

Відповідь: струмок, гронами, багриться, пливе, самоцвітами.

7. Весна і рання (молодість, юність, незрілість) —

(ідентичні, однакові, тотожні), вони, як сестри,

В (пишному, багатому, розкішному) вінку.

(Час, доба, пора) (любові, кохання, залюбленості)...

Відповідь: молодість, тотожні, пишному, пора, кохання.

8. Край вікна любисток пророста весною,

(Поривається, пророста, тягнеться) до сонця (блакитне, голубе, ясно-

синє) стебло.

Зароста (доріжка, стежина, шлях) ранньою травою, де моє (кохання,

любов, залюбленість) вперше розцвіло.

Відповідь: тягнеться, голубе, стежина, кохання.

ПАРЕМІЙНА ПЛУТАНИНА

Модель. Учням, поділеним на групи по 2-6 осіб, роздаються картки з

приказками чи прислів’ями, компоненти яких переставлено місцями. Треба

реконструювати первісний вигляд кожної з наведених паремій протягом

32

певного часу (до 5 хв); перемагає й одержує найвищий бал та група, члени

якої швидко і правильно виконали завдання.

Методична цінність.Завдання даного виду допомагають розвинути

мовлення школярів, збагатити їх лексико-фразеологічний запас, формувати

спостережливість, кмітливість, швидку реакцію, сприяти виявленню мовного

смаку, тренувати мовленнєву пам’ять.

Цей прийом використовую на уроках української мови у старшій

школі під час вивчення теми «Лексика і фразеологія» після вивчення

творчості Ліни Костенко.

Афористична скарбничка Ліни Костенко

Цінує розум вигуки прогресу, … жити без баталій.

Душа належить … ніж добросовісна брехня.

Душа тисячоліть … виникає безконечно велике.

Блаженний сон душі … вже завтра буде спомином.

Душа шукає слів, … завжди при мені.

Поезія – це завжди неповторність, … свобода - очима неволі.

Поет природний, як природа, … ніж Америку.

Хто труїв, собою ж затруївся, … шукає шлях від болю до перлини.

Великий або дволикий .. очі сліз.

Блажен той муж, воістину блажен, … потойбічна сестра висоти.

Глибина, вона що ж? – … … котрий не був ні блазнем, ні вужем.

В безсмертя також повні .. середини тут нема.

Неповторність кожної хвилини … музики Сальєрі не бува.

Любов відкрити важче, … од фальші в нього слово заболить.

Усміхається правда очима легенд і … якийсь безсмертний дотик до

душі.

Моя свобода … як молитов.

Оця реальна мить … мистецтву не сприяє.

З суми безконечно малих … шукає себе в слові.

Немає кращого гримера, … людству і епохам.

33

Марудна справа – … душа скарби прадавні стереже.

Відповідь.

Цінує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавні стереже.

Душа належить людству і епохам.

Душа тисячоліть шукає себе в слові.

Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.

Душа шукає слів, як молитов.

Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до

душі.

Поет природний, як природа, од фальші в нього слово заболить.

Хто труїв, собою ж затруївся, музики Сальєрі не бува.

Великий або дволикий. Середини тут нема.

Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні

вужем.

Глибина, вона що ж? – потойбічна сестра висоти.

В безсмертя також повні очі сліз.

Неповторність кожної хвилини шукає шлях від болю до перлини.

Любов відкрити важче, ніж Америку.

Усміхається правда очима легенд і свобода - очима неволі.

Моя свобода завжди при мені.

Оця реальна мить вже завтра буде спомином.

З суми безконечно малих виникає безконечно велике.

Немає кращого гримера, ніж добросовісна брехня.

Марудна справа – жити без баталій.

Усна народна творчість

І. Велике свято, що в діда не стане й душі.

Коли їв, то упрів, а в вічі плюватиму.

Не відає голова ні на печі, ні на лавці.

Ні сіло, ні впало, спускайтеся на дно.

Грім не гряне, а ти, Марку, грай!

34

Заліз у чужу солому, що язик лепече.

Поки баба спече книші, нехай тюрму знає.

Невигода нашій бабці, ще й шелестить.

Замкнув вовка межи вівці, давай, бабо, сало.

Не тратьте, куме, сили, Гриць у церкві.

Хоч нічого не виходить, ледачий не встане.

Хоч на споді лежатиму, а коли працював, то аж задрімав.

Відповідь.

Велике свято — Гриць у церкві.

Коли їв, то упрів, а коли працював, то аж задрімав.

Не відає голова, що язик лепече.

Ні сіло, ні впало, давай, бабо, сало.

Грім не гряне, ледачий не встане.

Заліз у чужу солому, та ще й шелестить.

Поки баба спече книші, у діда не стане душі.

Невигода нашій бабці ні на печі, ні на лавці.

Замкнув вовка межи вівці, нехай тюрму знає.

Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно.

Хоч нічого не виходить, а ти, Марку, грай!

Хоч на споді лежатиму, а в вічі плюватиму.

ІІ. Кобила з вовком мирилась, а на кота сказала.

Напав нежить, мати те підкине.

Гуляй, тату, що й кочергою не дістанеш.

Хвалилася вівця, але вдачі не міняє.

Розуму палата і ногам нема спокою.

На голові блищить, та ключ від неї загублений.

За дурною головою — завтра свято.

Сама баба сметану злизала, та додому не вернулась.

Задер носа, ніде й шматок хліба не влежить.

Їж, Мартине, менше гріха.

35

Мовчи, глуха, що у неї хвіст, як у жеребця.

Змія линяє, а в голові свистить.

Відповідь

Кобила з вовком мирилась, та додому не вернулась.

Напав нежить — ніде й шматок хліба не влежить.

Гуляй, тату, завтра свято.

Хвалилася вівця, що у неї хвіст, як у жеребця.

Розуму палата, та ключ від неї загублений.

На голові блищить, а в голові свистить.

За дурною головою і ногам нема спокою.

Сама баба сметану злизала, а на кота сказала.

Задер носа, що й кочергою не дістанеш.

Їж, Мартине, мати ше підкине.

Мовчи, глуха, менше гріха.

Змія линяє, але вдачі не міняє.

ІІІ. Убила баба лося, щоб карась не дрімав.

Винувата діжа, а дорога учить.

Ти від нього спиною, що блишить.

На тобі, небоже, та на сто рублів чвані.

На те щука в морі, що не смакує їжа.

Піч тучить, так їй довелося.

Посади свиню за стіл, що з медом солодка.

Не дурний крук, а вернувся стрижений.

Хвалилася калина, що мені негоже.

Пішов по шерсть, щоб впустив із рук.

Не все те золото, а воно до тебе рилом.

Хоч копійка в каптані, вона й ратиці на стіл.

Відповідь.

Убила баба лося — так їй довелося.

Винувата діжа, що не смакує їжа.

36

Ти від нього спиною, а воно до тебе рилом.

На тобі, небоже, що мені негоже.

На те щука в морі, щоб карась не дрімав.

Піч тучить, а дорога учить.

Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл.

Не дурний крук, щоб впустити з рук.

Хвалилася калина, що з медом солодка.

Пішов по шерсть, а вернувся стрижений.

Не все те золото, що блищить.

Хоч копійка в каптані, та на сто рублів чвані.

ІV. Спекла Луця, а сама з нори не вилазить.

Плив, плив, а дурний, як квасоля.

Як не наївся, а трусіть, як грушу.

Торохтить Солоха, то купила порося.

Лякає мишка кицьку, що не розбере й собака.

Вибирала дівка, то й не налижешся.

Писав писака, що не їсть і цюця.

Високий, як тополя, а коло берега потонув.

Ворона за море літала, як діжка з горохом.

Любить, як душу, та вибрала дідька.

Не мала баба клопоту, як свиня штани наділа.

Так до дії, а розуму не набрала.

Відповідь

Спекла Луця, що не їсть і цюця.

Плив, плив, а коло берега потонув.

Як не наївся, то не налижешся.

Торохтить Солоха, як діжка з горохом.

Лякає миша кицьку, а сама з нори не вилазить.

Вибирала дівка, та вибрала дідька.

Писав писака, що не розбере й собака.

37

Високий, як тополя, а дурний, як квасоля.

Ворона за море літала, а розуму не набрала.

Любить, як душу, а трусить, як грушу.

Не мала баба клопоту, то купила порося.

Так до дії, як свиня штани наділа.

ЛІНГВІСТИЧНИЙ ФЕЄРВЕРК

Модель. Учні одержують (індивідуально, у парах чи групах) аркуші з

реченнями, елементи яких розташовано в довільному порядку, хаотично, за

принципом вибуху. У завдання входитиме відновлення речень у первісному

вигляді, по можливості — якнайточніше. Виграє той з-поміж учасників, хто

найшвидше поверне компоненти речення до початкової форми.

Методична цінність. Розминка сприяє кращому освоєнню учнями

теорії лексикології, синтаксису, розвиває увагу й спостережливість, уміння

аналізувати мовний матеріал, збагачує словниковий запас і тренує

мовленнєву пам’ять. Гра також учить дітей діяти швидко й цілеспрямовано,

ощадливо використовувати час й інтелектуальні зусилля.

Матеріалом для «Лінгвістичних феєрверків» можуть слугувати

визначення певних мовознавчих термінів.

1. Мови, слів, її, склад, сукупність, мови, словниковий. (Лексика)

2. Слова, різних, самого, того, форм, утворення. (Словозмінна)

3. Що, самостійна, предмет, і, на, відповідає, частина, що?, мови,

хто?, називає, питання. (Іменник)

4. За, складом, за, але, різні, слова, звуковим, не, і, значенням, близькі,

вимовою. (Пароніми)

5. Різні, але, написанням, однакові, це, і, звучанням, значенням, за,

слова, за. (Омоніми)

6. Поняття, протилежним, виражають, слова, несумісні, з, що, це,

значенням. (Антоніми)

7. Те, або, значенням, слова, саме, тотожні, це, близькі, по-різному,

які, поняття, називають, за. (Синоніми)

38

8. Групи, мовленню, слова, професійної, це, властиві, словосполучення,

та, певної, людей. (Професіоналізми)

9. Територією, діалекту, поширення, певного, це, обмежується, яких,

слова. (Діалектизми)

10. Активного, позначувані, які, зникли, те, це, з, що, поняття,

вийшли, і, вжитку, слова, ними, реалії, через. (Історизми)

11. Замінили, що, більш, що, називання, активного, це, те, виявилися, їх,

для, самих, вийшли, понять, вжитку, лексеми, слова, які, реалій, через, тих, і,

придатними, з. (Архаїзми)

12. Народу, які, називають, реалії, слова, й, з, поняття, це, життя,

певного. (Екзотизми)

13. Разом, зберігають, мовах, тотожність, спільні, звучання, тим, й,

це, близькість, і, значення, в, які, багатьох, вживаються, із,

неблизькоспоріднених, слова. (Інтернаціоналізми)

ЛІНГВІСТИЧНА ПАЛЕОНТОЛОГІЯ

Модель. Кожен учень отримує карту із правилами, в яких зроблено

пропуски. Завдання: відновити їх, заповнити правильними відомостями.

Методична цінність. Вправа дає можливість перевірити рівень

засвоєння учнями навчального матеріалу, розвиває науково-лінгвістичне

мислення.

Пропоную завдання, які можна використати під час вивчення теми

«Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови».

1. Прямою мовою називають … чиюсь мову, що зберігає …, …. та …

висловлення мовця. (Прямою мовою називають точно передану чиюсь

мову, що зберігає лексику, синтаксис та пунктуацію висловлення мовця)

2. Пряма мова характеризується …. і обов’язково має ... (Пряма мова

характеризується завершеністю своєї структури і обов’язково має слова

автора)

3. Пряма мова може оформлятися у вигляді …, якщо передається …

двох осіб і …, якщо в розмові беруть участь … (Пряма мова може

39

оформлятися у вигляді діалогу, якщо передається розмова, суперечка двох

осіб і полілогу, якщо в розмові беруть участь багато осіб)

4. …, передане не дослівно, називають … ( Чиєсь мовлення, передане

не дослівно, називають непрямою мовою)

5. Непряма мова передає …, не зберігає …. (Непряма мова передає

загальний зміст, не зберігає індивідуальних рис мовця)

ПРОБЛЕМНО-СИТУАТИВНІ ЗАВДАННЯ

Проблемні ситуації на уроках під час навчально-виховного процесу

виникали, виникають і виникатимуть завжди. Їх поява зумовлюється різними

обставинами – спланованими вчителем, а інколи незалежними від самого

вчителя.

Тема. Групи слів за походженням: власне українські й запозичені слова

Проблемне питання:

- Чи всі слова мають лексичне значення? Свою думку обґрунтуйте.

(Лексичного значення не мають службові слова)

Тема. Неозначена форма дієслова

Проблемне питання:

- Чим є кінцева частинка -ти в інфінітивах - суфіксом чи закінченням?

Що про це кажуть науковці? А як вважаєте ви? Обґрунтуйте свою думку.

Тема. Синонімія та антонімія української мови

Проблемне питання:

- Чи є в українській мові слова, які мають у собі антонімічну

властивість? (У деяких словах відбуваються антонімічні явища, так

би мовити, внутрішнього характеру. Наприклад,позичити – дати в

борг й узяти в борг, прослухати – почути щось від початку й до

кінця та не почути нічого, безцінний – такий, що немає йому ціни,

дорогий або ж нічого не вартий.)

Тема. Написання слів іншомовного походження

Проблемне завдання:

- Висловити власне міркування про те, з якої мови запозичене слово.

40

Перевірити себе за етимологічним словником.

Словниковий диктант.

Масштаб, майстер, раціон, штатив, штаб, шина, цегла, шрифт,

лампа, клуб, солдат, верстат, бухгалтер, бинт, галстук, танець, мольберт,

штраф, шайба, лазарет, фартух, цукор.

Тема. Іменник як частина мови

Проблемне питання:

- Що називаємо іменником? (Частина мови, що називає предмет)

- А що таке предмет? (Стіл, книжка, ручка, вишня, …)

- А ось такі: Марійка, вчителька, кінь, корова?

- А такі: щастя, любов, воля, мрія, біг?

Постановка такого питання примушує учнів по-іншому сприймати

явища граматики, адже йдеться про предмет граматичний, а не фізичний.

Тема. Іменники назви істот і неістот

Проблемне питання:

- Чому до істот ми зараховуємо такі іменники: лялька, русалка, відьма,

чорт.

Тема. Види речень за метою висловлювання

Проблемне завдання:

- Зробити синтаксичний розбір речення.

Ми завтра поїдемо в гості.

Здавалося б нічого незвичного, але при визначенні відмінка слова гості

трапилося несподіване: відмінок називний. Такого не може бути, бо у

називному відмінку може стояти лише підмет. У чому ж тут справа? (Наша

мова має глибокі коріння. Це слово прийшло до нас ще зі старослов’янської

мови, в якій називний та знахідний відмінки мали однакові форми)

Тема. Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксис

та роль

Проблемне завдання:

- Скласти речення, використавши якомога більше займенників. (Я

41

ніколи й нікому ніде й нічого, але якщо я де-небудь, то що ж мені

такого)

Тема. Числівник

Проблемне питання:

- Сотня, тисяча, мільйон, нуль, мільярд – іменники чи числівники?

(Названі слова служать числівниками, але мають всі ознаки іменників)

- Який числівник найбільший?(Назва найбільшому числу – гугол. Це

число має позначку 10 в ступені 100. Його написання зайняло б кілька

сторінок, а його величина космічна, якщо уявити, що маса Землі в

кубічних міліметрах матиме число 10 в ступені 30)

Тема. Пунктуація

Проблемне питання:

- Чи можна спілкуватися розділовими знаками? (Відомий французький

письменник Віктор Гюго, щоб дізнатися, як ідуть справи з його новим

романом, надіслав видавцеві листа, в якому був лише знак питання

(«?»). Видавець відповів також коротко й зрозуміло, поставивши у

своєму листі знак оклику («!»). Тобто справи з книжкою йдуть добре.

Це є найкоротші та найзмістовніші листи, які тільки знало людство)

Тема. Культура мовлення

Проблемне завдання:

- Прочитайте текст. Які мовленнєві помилки ви помітили в ньому?

Зробіть висновок щодо використання спільнокореневих слів і їхніх

форм в одному тексті. Як називається таке явище?

Хмаринка

Біла тендітна хмаринка легенько пливла собі по небу. Хмаринка аж

сяяла від радості: їй вдалося покинути маленький ставок, де ця мала хмарка

була звичайною водою. Хмаринці навіть не хотілося згадувати, яким сірим і

буденним було її життя в ставку. Особливо в той час, коли ставочок

покрився кригою. «Ні, я туди ніколи не повернувся! – затято мовила хмарка.

– Я тепер вічно житиму серед гордих зірок!»

42

Та раптом налетів вітер-пустун на беззахисну хмару, підняв її високо-високо

і закрутив у шаленому танці. Хмарина від несподіванки аж побіліла,

нахмурилась-нахмарилась. Зробилося хмаронці не по собі від такої

безцеремонності. Хмарина образилась і гірко-гірко заплакала …

(Учні роблять висновки, що надмірне використання споріднених слів

переобтяжує текст, порушує милозвучність мовлення. Це явище –

тавтологія. Текст потребує редагування)

Відредагований текст

Хмаринка

Біла тендітна хмаринка легенько пливла собі по небу й аж сяяла від

радості: їй вдалося покинути маленький ставок, де ця мала хмарка була

звичайною водою. Хмаринці навіть не хотілося згадувати, яким сірим і

буденним було її життя в ставку. Особливо в той час, коли ставочок

покрився кригою. «Ні, я туди ніколи не повернувся! – затято мовила. – Я

тепер вічно житиму серед гордих зірок!»

Та раптом налетів вітер-пустун на беззахисну хмару, підняв її високо-

високо і закрутив у шаленому танці. Мандрівниця від несподіванки аж

побіліла, нахмурилась-нахмарилась. Зробилося їй не по собі від такої

безцеремонності. Хмарина образилась і гірко-гірко заплакала …

Тема. Лексикологія

Проблемне питання:

- Визначте лексичне значення слів друг, приятель, товариш. З’ясуйте,

чи можуть вони виступати однорідними членами речення?

ТВОРЧЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ

Тема. Написання складних прикметників через дефіс або разом

Модель. Проаналізувати сполуки слів, з яких утворені прикметники, за

зв’язками (підрядний, сурядний) і зробити висновки про правопис складних

прикметників.

43

Сполука слів Складний

прикметник

Зв'язок Як

пишеться

Гостре лезо гостролезий підрядний разом

Білий і синій біло-синій сурядний через дефіс

Чотири грані чотиригранний підрядний разом

Мовний і

літературний

мовно-

літературний

сурядний через дефіс

Стратегія передбачення

Методична цінність. Сприяє розвиткові критичного мислення та

розуміння, підсилює інтерес і спонукає учнів з'ясувати,що вже відомо, а що

ні. За допомогою ключових виразів, загадок, схем, таблиць школярі

намагаються самостійно відшукати відповіді, які б підтвердили чи

заперечили ту чи іншу гіпотезу. Учні мають можливість за власним

бажанням висловити передбачення щодо теми уроку з обов’язковим

обґрунтуванням своїх міркувань. Учні можуть доповнювати своїх товаришів.

На обговорення учням відводжу 2-3 хвилини.

Тема. Написання складних прикметників через дефіс або разом

Модель. На окремих аркушах паперу записані слова, які закривають

записану на дошці тему уроку: деревообробний, дев’ятиповерховий,

історико-культурний, темно-синій.

Питання стратегії:

- До якої частини мови належать ці слова?

- Яким способом утворені?

- Які за будовою ці прикметники?

- Як пишуться ці прикметники?

- З’ясуйте, яка тема уроку.

Тема. Форми дієслова

Модель.1. Прочитати слова, спроектовані на дошці.

2. Обговорити в парах, чим ці слова відрізняються.

44

3. Спробувати передбачити тему уроку.

І ІІ ІІІ

Писав писаний пишучи

Малює мальований малюючи

Повідомляє повідомлений повідомляючи

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ПОРІВНЮВАТИ

МОВНІ ЯВИЩА

1. Порівняйте виділені в колонках слова. Визначте, до якої частини

мови вони належать. Обґрунтуйте свою думку.

Темні очі - темніють очі - потемнілі очі

Жовтий колір - жовтіє листя - пожовкле листя

2. Порівняйте погодні умови, стан рослинного і тваринного світу,

настрій людей навесні і пізньої осені. На означення цих процесів підберіть

антонімічні пари прислівників і введіть їх у речення, що складуть зв'язний

текст. (Методи й прийоми, які раджу використовувати з цією метою, -

спостереження, власні висловлювання, лінгвістичне дослідження тощо).

3. Чи можна вважати спорідненими слова горіти, гора і горе;косити і

кіски, косматий і косметика? (Ні. Ці слова мають абсолютно різні значення,

їхні корені омонімічні)

4. Змініть слово сидіти чи доберіть споріднені слова, щоб корінь набув

іншого звукового значення. (Сиджу, садити, сісти, сідати). Який висновок

можна зробити в результаті цього спостереження? (У результаті чергування

голосних та приголосних звуків корінь слова може видозмінюватись)

5. Прочитайте речення, визначте граматичну основу. Знайдіть

означення, визначте, що між ними є спільного, що – відмінного.

1. Гасне зірка найясніша, ангел ангела втіша … То - жіноча,

найніжніша, найчарівніша душа…(П. Грабовський)

2. Сонце вдарило з-за лісу червоним потужним промінням на київські

гори.(І. Нечуй-Левицький)

(Учні з’ясовують, що означення в реченнях характеризують різні або

45

однакові ознаки предмета)

6. Записати по пам’яті слова з пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»

Тараса Шевченка. Розставити правильно розділові знаки. Визначити види

складних речень. Обґрунтувати роль безсполучникових речень у тексті.

7. Порівняти варіанти речень і визначити, який із синонімічних

варіантів найвиразніший. Наприклад: 1) Пройшла гроза і ніч промчала, і

знову день шумить кругом. – 2) Пройшла гроза; ніч промчала; знову день

шумить кругом.

Зіставити варіанти речень. З’ясувати, який з них експресивний,

емоційніший. Свою думку обґрунтувати.

8. Проаналізуйте діалог, що відбувся між керівником і підлеглим, який

щойно отримав додаткове завдання й відмовляється його виконувати. Зробіть

висновок про комунікацію в професійній діяльності та значення етикетних

норм у процесі спілкування.

9. Використовуючи заперечні частки не, ні, ані, складіть короткий

текст-інструкцію про те, чого не можна робити на дорозі, якою повертаєтеся

зі школи додому, щоб не потрапити у прикру ситуацію. 1. Чим є кінцева

частинка -ти в інфінітивах - суфіксом чи закінченням? Що про це кажуть

науковці? А як вважаєте ви? Обґрунтуйте свою думку.

10. Створіть інформаційно-описовий проект «Моє родовідне дерево».

Дослідіть походження та значення вашого імені, імен членів родини,

однокласників. Придумайте форму презентації та спосіб її подачі. У

мовному оформленні вживайте конструкції з однорідними членами на всі

правила пунктуації при них.

11. З'ясуйте специфіку такого різновиду офіційно-ділових паперів, як

реферат. Запропонуйте декілька орієнтовних тем учнівських рефератів з

української мови.

НЕЗАКІНЧЕНІ РЕЧЕННЯ

У цьому виді діяльності учні працюють з відкритими реченнями,

наприклад: «Я дізнався нове …», «Я краще зрозумів наступне …», «Це

46

рішення було прийнято тому, що …», «Ця інформація дозволяє нам зробити

висновок, що …»; «Нашу співпрацю на уроці я оцінюю …», «Мій

найбільший успіх на уроці …», «У мене виникали труднощі …», «Надалі

перед собою ставлю завдання», «Раніш я не знав(ла), не вмів(ла), а тепер

знаю, що …, вмію …», «Мене вразило …», «Наступного разу пропоную …»,

«Мені не сподобалось …» тощо.

АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ

Тема. Однорідні і неоднорідні означення

Створіть асоціативний кущ до поняття «означення»

Другорядний член речення Вказує на ознаку предмета

Узгоджене/неузгоджене ОЗНАЧЕННЯ Який? Яка? Яке?

Прикладка Однорідні/неоднорідні

КОЛО ВЕНА

Тема. Синоніми

Модель. 1. Прочитайте речення.

Переливає з пустого в порожнє. Як скаже, то ні пришити, ні

прилатати. Що Вам говорити, коли нічого балакати. Не спіши язиком, а

квапся ділом. Було та загуло.

2. Виберіть та впишіть у кола, зображені на дошці, спільні ознаки, які

наявні в реченнях, сформулюйте висновки. Сформулювати висновки щодо

стилістичної функції синонімів, щодо вживання синонімів у прислів’ях та

приказках.

Речення

Фразеологізми

Синоніми

Прислів’я

Культура мовлення

Омоніми

Словосполучення

47

Тема. Однорідні і неоднорідні означення

Визначте спільні та відмінні ознаки

однорідних та неоднорідних означень .

Сформулюйте висновок.

Спільне: однорідні і неоднорідні означення

однаково підкреслюються, можуть

відповідати на одне й те ж саме

питання.

Відмінне: в реченні характеризують

різні ознаки означуваного ними

слова, можуть виділятися й не виділятися

розділовими знаками на письмі.

КОЛО ДУМОК

Зробити висновок, чим на вашу думку, відрізняється словозміна від

словотвору?

(1.При словозмінні склад основи залишається сталим, при словотворі –

змінюється. 2. Словоформи всі належать до однієї і тієї ж частини мови, а

споріднені слова можуть належати до різних. 3. Лексичне значення при

словозмінні залишається таким же, при словотворі – змінюється)

ЗНАЄМО - ХОЧЕМО ДІЗНАТИСЯ - ДІЗНАЛИСЯ

Модель. Після запису пропозицій учнів у першу колонку вчителю варто

оцінити те, що знають школярі з тим, щоб у ході заняття обов'язково

розкрити учням невідомі питання, як і їхні хибні уявлення, якщо такі є.

Обміркувавши та обговоривши в парах, учні виголошують, а вчитель записує

їхні пропозиції в колонку таблиці «Хочемо дізнатися». Потрібно

потурбуватися, щоб у ході уроку всі питання чи більшість із тих, що

цікавлять учнів, були розкритими.

Методична цінність. Таким чином, вдалий вибір системи вправ і

завдань, що передбачають вироблення умінь працювати з інформацією, умінь

самостійно формулювати питання і відшукувати на них відповіді, умінь чітко

Неоднорідні: -характеризують предмет з

різних боків; -стосуютьсяне одного й того ж

самого слова, а різних; -найчастіше стоять перед

означуваним словом

Однорідні: -перелічують споріднені

ознаки; -однаково відносяться до

того самого слова; -повязані сполучниками

сурядності

48

висловлювати свої думки, вислуховувати позиції інших, уміння

аргументувати свої погляди та враховувати думки інших сприяє формуванню

навичок критичного мислення школярів на уроках української мови.

КАРТКИ САМООЦІНКИ

1. Картка оцінювання роботи учня в групі

Дата __________________ П. І. учня _____________________________

Критерії оцінювання Самооцінка Оцінка членів

групи

Підсумкова

оцінка

вчителя

Я спільно з іншими

працював(ла) над

досягненням цілей

Я ретельно сам(а)

працював(ла) над

завданням

Я підбадьорював(ла) інших

2. Картка оцінювання роботи учня (фрагмент системи оцінювання)

№

п/

п

Прізвище та

ім’я учня

(учениці)

Навчальні цілі

Знання Розуміння Застосування Аналіз Синтез Оцінювання

1 Бачук

Катерина

2 Гончарук

Олена

3 …………..

3. Своя система самооцінювання

Учні самостійно оцінюють власну роботу на уроці, користуючись

системою:

ДД- дуже добре;

Д – добре;

ЗК – знав, але не сказав;

КЗ – казав, але не знав;

ГНК – гірше нема куди.

49

Використана література

1. Курганова Н. В. Усі крилаті вислови,

прислів’я, приказки, загадки. – Харків: Торсінг

плюс, 2006. – с.79- 209.

2. Канарська С. П. Розвиток критичного

мислення на уроках мови. - // Вивчаємо українську

мову та літературу, № 3, 2010, - с.2-9.

3. Макошова Ю. В. Розвиток критичного

мислення в умовах активного навчання мови та

ітератури. - //Вивчаємо українську мову та

літературу, № 25, 2009, - с.2-4.

4. Полюга Л. М. Словник синонімів української

мови. – К.: Довіра, 2007. – 477с.

5. Тлумачний словник української мови. За

ред.. Дубічинського В.В. – Харків, 2010. – 311с.

6. Українська мова 5 – 12 класи. Програма для

загальноосвітніх закладів. За ред. Скуратівського, -

К.: Ірпінь: Перун, 2005.- 176 с.

50