2

Впровадження ІКТ в навчально-виховний процес початкової школи. Методичний збірник, - 2014.- 26 с.

Підготовлено творчою групою вчителів початкових класів м. Кривого Рогу:

Кресак Н.М.,член творчої групи, вчитель І категорії, вчитель КСШ № 118,

Дрябіна Г.М.,член творчої групи, вчитель вищої категорії, старший вчитель КСШ № 118,

Рибаковська Н. В., член творчої групи, вчитель вищої категорії, старший вчитель КЗШ № 130.

Збірник містить ключові поняття системи використання ІКТ в світі нового Держстандарту, перелік документів нормативної бази, що регламентує провадження ІКТ, практичні вправи для вчителів,рекомендації для створення якісного мультимедійного супроводу.

Рекомендовано для вчителів початкових класів, батьків молодших школярів.

Рецензент: Мещерякова Т.В. – методист КЗ «Інноваційно-методичний центр»

3

ЗМІСТ

Передмова……………………………………………… 4

Нормативно-правова база впровадження ІКТ………. 5

Коли комп’ютер – помічник ………………………… 9

Мультимедійний урок чи урок з мультимедійною підтримкою? ………..…………………………………………… 16

Маленькі секрети успішної презентації ……………… 21

Санітарно-гігієнічні норми застосування ІКТ……….. 29

Коротка пам’ятка щодо застосування комп’ютерів у класах …………………………………………………. 38

Література…………………………………………............. 42

4

Передмова

Ми змінили своє оточення так радикально, що тепер повинні змінювати себе, щоб жити в цьому новому оточенні.

Норберт ВінерДосвід та успіхи найбільш розвинених країн світу в

галузі науки, виробництва, нових технологій свідчать про необхідність перебудови системи освіти у напрямку створення умов для особистості, яка має вільно проявляти свої здібності, розвиватися відповідно до своїх нахилів. Перед сучасною школою постало завдання адаптації учнів до життя в інформаційному суспільстві через формування відповідних компетентностей у процесі навчання. Щоб стати людиною XXI століття, сучасному учневі необхідно не лише оволодіти базовими комп'ютерними навичками, але й навчитися збирати та аналізувати інформацію, синтезувати нові знання, ефективно співпрацювати з людьми різних культур. Використання ІКТ у навчальному процесі відкриває широкі перспективи у вивченні дисциплін шкільного курсу. З'являються можливості розширення змістового наповнення предметів, опрацювання великих обсягів навчальної інформації, яка стає доступнішою для сприймання, використання інтерактивних методів навчання. Інформатизація суспільства істотно змінила систему освіти та підходи до навчання. Але слід зауважити, що у процесі навчання важлива не інформаційна технологія сама собою, а те, наскільки її використання допомагає досягти освітніх цілей. Власно кажучи, важливим стає питання навчитися правильно, оптимально і без шкоди для здоров’я

5

застосовувати комп’ютер. Цим питанням і присвячений даний посібник.

Нормативно-правова база впровадження ІКТ

Нормативно-правову базу впровадження ІКТ в освіту очолюють головні документи освітян:

Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту»

Згідно з цими Законами інформатизація освіти визнана одним із пріоритетних державних завдань. Відповідно до 

Указу Президента України № 926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»

Кабмін постановив Міністерству освіти створити  до 1 січня 2012 р. Єдину державну електронну базу з питань освіти.

«Сто відсотків» — державна цільова програма впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій на період до 2015 року. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України 13 квітня 2011.

Основними завданнями Програми є:

1. удосконалення нормативно-правової бази;

6

2. оснащення загальноосвітніх навчальних закладів засобами ІКТ;

3. створення відкритої мережі освітніх ресурсів;4. оновлення змісту, форм і методів навчання

інформатики;5. підготовка та підвищення рівня кваліфікації вчителів.

 Лист МОН №1/9-493 від 24.06.2011р. «Щодо організації навчання вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій»

«Кожен вчитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства»

Наказ МОНСМ України № 2 від 03.01.2012. «Щодо оволодіння учителями загальноосвітніх навчальних закладів ІКТ».

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 21.06.2012 р. №729 "Про запровадження в загальноосвітніх навчальних закладах та органах управління освітою експерименту "ІСУО-2012 у 2012 році» Портал ІСУО - інформаційна система управління освітою. Це програмний комплекс, який приймає і консолідує дані із загальноосвітніх навчальних закладів, генерує обов'язкові форми звітності. Дозволяє здійснювати пошук інформації. Полегшує

7

вибірку необхідних даних і складання користувацьких звітів. Має надійні алгоритми захисту інформації від несанкціонованого використання. Кожен регіон України має власне доменне ім’я і, відповідно, власну

Систему управління освітою регіону.

Єдиний освітній центр Дніпропетровської області об’єднав 988 ЗНЗ, 932 ДНЗ

За ініціативи голови облдержадміністрації Олександра Вілкула в рамках регіонального проекту «Новій Дніпропетровщині – новий стандарт освіти» в області реалізується проект «Дніпропетровська обласна освітня мережа». Створено єдину інформаційно-аналітичну базу установ і закладів освіти Дніпропетровської області на основі програмного комплексу «КУРС: Освіта», що забезпечило повну автоматизацію управлінської діяльності та навчального процесу. Завдяки цьому порталу було об’єднано

8

всі навчальні заклади міста в єдину систему. системі Єдиної освітньої мережі заповнюються електронні журнали і щоденники на платформі «Класна оцінка» та «Мої знання». Створена система веб-сайтів, усі освітні заклади мають свої офіційні сайти.

Доручення президента України "Щодо забезпечення реалізації національного проекту "Відкритий світ" від 11 вересня 2013 року«Відкритий світ» — національний проект в Україні, який передбачає створення інформаційно-комунікаційної освітньої мережі національного рівня на базі технології радіозв'язку четвертого покоління. Метою проекту є подолання освітньої нерівності і забезпечення високих освітніх стандартів по всій території України. Нові гаджети та цікаве навчання, мультимедійні технології та інтерактивні уроки – це Національний проект "Відкритий світ". Школи України отримують сучасне обладнання, а батьки школярів можуть придбати для дітей планшети за спеціальними цінами. Доступ до єдиного освітнього порталу – це можливість для учнів сільських шкіл отримати освіту, не гіршу за ту, що надають елітарні ліцеї.

Державний стандарт початкової загальної освіти (Постанова Кабінету міністрів України від 20 квітня 2011р. №462)

Навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів

9

Під особливу увагу припадає запровадження предмета «Сходинки до інформатики» та формування готовності вчителів до використання ІКТ як засобу професійної мобільності та конкурентоспроможності в нових соціокультурних умовах.

Коли комп’ютер- помічник

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у школі – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання під час вивчення будь-якого предмету.

Це – навіть, не твердження, а практично догма, якої вимагає час. Адже вчителю у його прагненні зацікавити, сконцентрувати увагу учнів на вивчення свого предмету доводиться конкурувати з чудово організованим світом мас-медіа.

Крім того, витрачаючи великі кошти на придбання комп’ютера для дитини з метою,насамперед,забезпечити нащадка гарним засобом навчання, багато хто з батьків не розуміє, що сам по собі комп’ютер – це своєрідна tabula rasa, яка буде виконувати лише ті функції, які у неї закладуть, тому дуже часто комп’ютер стає не помічником у навчанні, а потужною, часом – непереборною перепоною останньому, коли у дитини виникає ігрова або Інтернет залежність. Тому саме вчитель має виховувати бажання застосовувати улюблену іграшку для здійснення навчання.

10

Що ж таке ІКТ?

Технологія – це наука про способи розв’язання задач людства за допомогою технічних засобів.

Педагогічна технологія – це науково обґрунтована педагогічна система, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену наперед визначений кінцевий результат.

Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.

Більш вдалим терміном для технологій навчання, що використовують комп'ютер, є комп'ютерна технологія.

Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання - це процес підготовки і передачі інформації, засобом здійснення яких є комп'ютер.

Інформаційно-комунікаційна технологія навчання (ІКТ) – це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного процесу.

Сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно? Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, тому набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа-засобів. Вже давно доведено, що кожен учень по-різному

11

освоює нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня.

Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.

Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.

Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер, разом з тим, є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, Такого партнера їй часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти її, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

12

Одним із головних завдань школи є застосування ІКТ у процесі вивчення більшості навчальних предметів у рамках програми.

Основним видом використання комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки. У цікавій, динамічній, ігровій формі учні опановують комп’ютерні засоби, набувають навички управління комп’ютером та одночасно удосконалюють свої знання з певних навчальних предметів, розвивають пам’ять, просторову уяву, логічне мислення, творчі здібності.

Таким чином, з точки зору дидактики ІКТ дозволяють:

• Забезпечити зворотній зв’язок в процесі навчання;

• Зробити навчання більш інтенсивним, головне, ефекттивним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа навчальних систем до дієвого і наочного подання навчального матеріалу;

• підвищити унаочненість навчального процесу;

• забезпечити пошук інформації із різноманітних джерел;

• індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливостями сприйняття.

• моделювати досліджувані процеси або явища;

• організувати колективну й групову роботи;

13

• здійснювати контроль навчальних досягнень;

• створювати сприятливу атмосферу для спілкування.

Під час використання ІКТ не замінюються традиційні методи взаємодії між учителем і учнем. Ці методи органічно включаються у навчальний процес і вирішують певне коло завдань:

поєднання слова учителя з демонстрацією на екрані, що забезпечує одночасове залучення зорових і слухових аналізаторів;

унаочнення важких для сприйняття дітей понять і дій, надання інформації у більш компактному вигляді;

залучення і збереження уваги дітей упродовж всього уроку, оскільки КТ мають широкий діапазон художніх і технічних можливостей, що дозволяють посилити враження від матеріалу;

збереження робочого часу на уроці близько 30%; схеми, таблиці, символічні структури сприяють

переходу від конкретної предметної наочності до абстрактної, що сприяє розвитку абстрактного логічного мислення;

створюється психологічний комфорт, коли у дитини зникає ряд комплексів, невпевненість, що виникає під час відповідей перед класом або вчителем;

Для цих методів навчання характерні інтерактивність та співпраця. Вчитель залишається головною ланкою процесу навчання, але електронне освітнє середовище формує нову роль для нього. Вчитель стає помічником у потоках інформації, ставлення до якої у дитини ще не сформоване, і наставником у відношенні до

14

комп’ютерного світу : дитина чекає від комп’ютера гри, а вчитель повинен вбачати своє завдання в тому, щоб вести його до усвідомлення того, що комп’ютер – цікавий робочий інструмент.

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання: при поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.

При цьому комп'ютер виконує такі функції:1. У функції вчителя комп'ютер являє собою:джерело навчальної інформації;наочний посібник;тренажер;засіб діагностики і контролю.2. У функції робочого інструменту:засіб підготовки текстів,їх зберігання;графічний редактор;засіб підготовки виступів;обчислювальна машина великих можливостей.

Застосовувати ІКТ в школі можна у 3 напрямках:

Застосування демонстраційних засобів; Використання програмових засобів; Система застосування Інтернет-ресурсів.

Демонстраційні засоби передбачають демонстрацію з різною метою та на різних предметах. До них відносяться презентації, відео- та слайд-фільми, наочність до уроку тощо.

До програмних засобів відносяться програмові матеріали, які підтримують різні види учбового процесу:

Електронні підручники (уроки);

15

Електронні методичні посібники ( з різних тем і предметів)програми-тренажери(репетитори) контролюючі (тестові оболонки);інформаційно-довідкові (енциклопедії);імітаційно-моделюючі;(це як моделі дифузії?)

Система застосування Інтернет-ресурсів передбачає підборку матеріалів з використанням Інтернет-мережі за певною тематикою з урахуванням авторських прав, яка має бути опрацьована та упорядкована вчителем з наданням певних рекомендацій.

Але поряд з перевагами використання ІКТ виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення. Існують недоліки та проблеми застосування ІКТ:

1. Немає комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і вчителів.

2. У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютер.

3. Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя.

4. Відсутність контакту з учителем інформатики.

5. У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернету.

16

6. Складно інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять.

7. При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри.

8. Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до навчання наочно-ілюстративним методом.

Мультимедійний урок чи урок з мультимедійною підтримкою?

Вчені, оперуючи означеними категоріями, співвідносять поняття "мультимедійний урок" з близькоспорідненими, якими як: "комп’ютерний урок", "урок з мультимедійною підтримкою", "урок із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій", "урок із застосуванням технічних засобів навчання", "урок з використанням педагогічних програмних засобів" тощо. При цьому слід відзначити різний підхід авторів до трактування понять. Наприклад, Г. О. Аствацатуров вважає, що треба розрізняти поняття "мультимедійний урок" і "урок з мультимедійною підтримкою". Науковець наголошує, що мультимедійним слід вважати урок, на якому використовується багатосередовищне представлення інформації за допомогою технічних засобів, перш за все, комп’ютера. На уроці з мультимедійною підтримкою, на думку автора, мультимедіа використовується для посилення

17

навчального ефекту. На такому уроці вчитель залишається одним із головних учасників освітнього процесу, часто й головним джерелом інформації, а мультимедійні технології застосовуються ним для посилення наочності, підключення одночасно декількох каналів представлення інформації, більш доступного пояснення навчального матеріалу.

Сутність поняття "мультимедійний урок" визначається, виходячи з того, що:

на мультимедійному уроці в більшій мірі, ніж на звичайному, проявляється спільна діяльність учителя й учнів;

такий урок характеризується застосуванням мультимедійних технологій на всіх етапах;

результативність мультимедійного уроку досягається за рахунок поєднання двох або більше мультимедійних технологій.

При проектуванні майбутнього мультимедійного уроку розробник повинен замислитися над тим, які цілі він переслідує, яку роль цей урок грає в системі уроків по темі, що вивчається, або всього навчального курсу.

Призначення мультимедійного уроку:

для вивчення нового матеріалу, подання новій інформації;

для закріплення пройденого, відпрацювання навчальних умінь і навичок;

18

для повторення, практичного застосування отриманих знань, умінь, навичок;

для узагальнення, систематизації знань.

Слід відразу визначити: завдяки чому посилиться навчальний і виховний ефект уроку, чи це буде просто данина новомодним захопленням. Виходячи з цього, вчитель підбирає необхідні форми і методи проведення уроку, освітні технології, прийоми педагогічної техніки. В процесі підготовки й проведення мультимедійного уроку істотно змінюється роль учителя, який виступає, перш за все, організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів. Такий урок може заграти новими гранями, пройти більш привабливо, цікаво, динамічно.

Виникає питання про якість мультимедійного уроку, його результативність, необхідність. Урок не повинен перетворюватися в спектакль, розвагу. Відбір засобів мультимедіа має бути доцільним; поєднання ефективності (дієвості) й ефектності (здатності справляти сильне враження) – оптимальним. Користь буде максимальною, якщо учні одержать певний результат, наприклад, унаслідок здійснення самостійної, проектної, дослідницької діяльності.

Отже, мультимедійний урок – це форма організації спільної діяльності вчителя й учнів, результативність якої досягається застосуванням декількох мультимедійних технологій в їх доцільному поєднанні на всіх етапах.

На відміну від мультимедійного уроку, урок з мультимедійною підтримкою – явище більш

19

розповсюджене в освітніх закладах України. Поняття "урок з мультимедійною підтримкою" формулюємо, зважаючи на те, що:

урок до сьогодні залишається однією з головних форм організації освітнього процесу в школах будь-якого типу;

як правило, на уроці вчитель застосовує певні засоби навчання;

кожен урок повинен мати освітній результат (навчальний, виховний, розвивальний), тобто навчальний ефект.

Отже, урок з мультимедійною підтримкою – це форма організації навчального процесу, де епізодично використовуються засоби мультимедіа для посилення навчального ефекту.

Достатньо часто вчителі на таких уроках застосовують мультимедійні продукти: презентації, виконані в PowerPoint, фрагменти навчально-пізнавальних мультфільмів, науково-популярних фільмів, педагогічних програмних засобів в режимі демонстрації тощо. Очевидно, що використання засобів мультимедіа на уроці повинно бути обґрунтованим: тільки в тому випадку, коли це слугує досягненню освітніх цілей уроку; не переважає над сутністю навчального матеріалу, не відволікає, не стає самоціллю, не зменшує значущості, того, що повинні засвоїти учні.

Спонукання викладачів до проведення уроків з мультимедійною підтримкою повинно мати організаційне

20

підґрунтя. Важливо, щоб у кожному навчальному закладі було створено медіатеку - колекцію інформаційних ресурсів на всіх видах не паперових носіїв, доступних для користування всім учасникам освітнього процесу. Необхідним є також колективне створення інформаційної електронної бази даних, яка б охоплювала систематизовані матеріали з мережі Інтернет, мультимедійну бібліотеку, результати спільної діяльності учнів у процесі роботи над проектами тощо. І, нарешті, керівники закладів повинні бути зацікавлені в популяризації та впровадженні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Часто постає запитання: як визначати тип і структуру уроку з мультимедійною підтримкою? Зазначаємо, що застосування на уроці мультимедійних технологій не змінює ні його тип, ні структуру. Всі етапи уроку зберігаються. Цілком очевидно, що змінними будуть тільки ступінь і час мультимедійної підтримки: від декількох до тридцяти хвилин залежно від мети, місця в системі уроків, призначення, наявності засобів і програмного забезпечення, готовності вчителя до застосування мультимедійних продуктів, рівнем розвитку його інформаційної компетентності.

Необхідно усвідомити, що мультимедійні продукти не відповідають за якість і результативність уроку, але сприяють і якості, й результативності, дозволяють урізноманітнити процес сприймання й пошуку інформації, роблять урок більш яскравим і насиченим. Найважливішим у процесі організації уроку був і залишається вчитель. Ось чому, якщо раніше від учителя вимагалося створити оптимальний варіант тільки плану (проекту) майбутнього уроку, то тепер цього вже

21

недостатньо: інколи необхідно здійснювати оптимізацію плану в процесі самого уроку за обставинами, що склалися, реальними умовами, в яких проходить урок.

Пам’ятаймо, що стратегічною метою і результатом навчання є формування особистості дитини як суб’єкта життєдіяльності. У найголовнішому сенсі бути суб’єктом означає бути господарем власної діяльності, власного життя: визначати цілі, розв’язувати завдання, відповідати за результати. Безперечно, проведення мультимедійних уроків й уроків з мультимедійною підтримкою сприятиме досягненню цієї мети всіх учасників освітнього процесу.

Маленькі секрети успішної презентації

Використання презентацій у навчальному процесі стало звичним явищем на сучасному уроці. Якщо ми не створюємо презентації самостійно, то користуємося завантаженими з Інтернету.

22

Застосування комп'ютерних технологій на уроках і в позакласній роботі навчило нас більш вимогливо ставитися до готових комп'ютерним програмам. Ми стали помічати їхні сильні і слабкі сторони, переваги і недоліки. Як же створити хорошу навчальну презентацію? Спробуємо у цьому розібратися.

Що ж таке презентація? Сайт Вікіпедія трактує поняття «презентація, як спосіб подання інформації», - це інформаційний чи рекламний інструмент, що дозволяє повідомити потрібну інформацію про об'єкт презентації в зручній для одержувача формі.

Мультимедійна презентація – це набір слайдів і спецефектів, текстовий вміст презентації, нотатки доповідача, а також роздатковий матеріал для аудиторії, що зберігаються в одному файлі.

Розглянемо вимоги та помилки в презентаціях, що використовуємо на уроках. Презентація не повинна бути перенавантажена текстом. На слайді - тільки основні думки і короткі висновки. В ідеалі - тексту якомога менше. Або - майже немає. Якщо демонструємо рішення задачі - на слайді тільки етапи рішення, схеми. Текст учні й самі прочитають у підручнику. Але це - не догма. У 1-2 класі доцільним може бути навіть сканування сторінки підручника або зошита з друкованою основою.

Іноді текст виправданий. Адже дорослий глядач сприймає текст на слайді не більше 15-20с. Чим молодші учні, тим

23

менше тексту повинно бути не екрані. Текст скорочуємо, замінюємо, видаляємо.

Текст на слайді повинен добре читатися з останньої парти. Це стосується і його розміру, і способу написання, і кольору, і часу демонстрації на екрані. Так, час демонстрації вправ з швидкочитання та основних понять навчальної теми звісно буде неоднаковим.

Спосіб зображення тексту, його анімація не повинні відволікати від його змісту. Якщо створюємо презентацію на одному комп'ютері, а демонструватимемо на іншому, чи плануємо викласти в Інтернет, використовуючи екзотичні шрифти необхідно пам'ятати, що на іншому комп'ютері цього шрифту може не бути, його буде замінено стандартним шрифтом. І слайд буде виглядати зовсім інакше, ніж у нас на моніторі. Тому необхідно зберегти цей текст як малюнок і вставити на слайд.

Для основного тексту використовуємо стандартний шрифт. Шрифти з засічками погано сприймаються на відстані. На думку

24

вчених з лабораторії зорової ергономіки в США , дослідження 2010 р, для читання з монітора найбезпечнішим для зору є шрифт Verdana.

Для фону обираємо холодні чи пастельні тони, неконтрастні текстури. Співвідношення фону і тексту для демонстрації на великому екрані повинно бути більш контрастним, ніж на моніторі. Всі заголовки на одному слайді оформлюються в одному стилі. Колір шрифту в одному блоці має бути однаковим. На слайді показано помилки. Текст не повинен виходити на малюнок.

Зображення. Не варто одночасно на слайді розміщувати зображення різних видів, фотографію і малюнок олівцем.

Якщо не виходить підібрати однотипні зображення, розмістимо їх на різних слайдах.

Анімація появи малюнка не повинна порушувати його сприйняття. Ефект

анімації диктується формою об'єкта на малюнку і самим зображенням. Круглий об'єкт може з'являтися або зникати по колу. Прямокутний - ні. Винятки бувають рідко. Пейзажі можуть з'являтися частинами (куточки , шахівниця , жалюзі). Портрет - ніколи.

25

Одночасна анімація - завжди однотипна. Послідовна - завжди доцільна.

Недоцільне використання анімації ми можемо спостерігати і в навчальних програмах з предметів, придбаних дисках. Так, видавнича група «Основа» пропонує готові презентації з природознавства для 2 класу. Анімація зміни слайдів, звуковий супровід є недоцільними. Тому, навіть такі посібники, потрібно переглядати, адаптувати під потреби

власного уроку, свого класу.

Обережно анімуємо заголовки. Краще обійтися зовсім без анімації. Заголовок з'являється разом зі слайдом. Іноді можна, звичайно, і знехтувати цим правилом. Головне знати, навіщо це зроблено.

Оформлення слайду залежить від мети його застосування. Так, проведення математичного диктанту з подібним фоном відволікатиме увагу учнів. Фон змінено, але діти будуть дивитися на анімоване зображення, а не на приклад.

Правильно організована анімація математичного чи зорового диктанту звільнить час вчителя на уроці. Наступний слайд найбільш вдалий: приклад демонструється на екрані потрібну кількість часу, про появу

26

наступного прикладу сповіщає звуковий сигнал. Зовсім іншого оформлення слайдів потребує проведення усного рахунку. Мета фону, анімації та зображень – привернути увагу, зацікавити всіх учнів. Для переходу на наступний слайд застосовано кнопки управління.

На наступному слайді шаблон з безліччю дрібних деталей створює «шум», заважає сприйманню тексту. Якщо оформлення шаблону порушує розуміння сенсу слайда - це невдалий вибір шаблону.

В більшості випадків презентація на уроці використовується як

наочний посібник. Хочеться побажати, щоб ваші посібники були грамотно побудовані, приносили задоволення вам і користь вашим учням.

Підсумовуємо: передумовами вдалої подачі матеріалу в системі ІКТ є:

Рівень поданої наочності: оптимальний розмір( і великий , і малий сприймаються негативно), яскравість, сучасність;

Динаміка подачі наочності: час демонстрації має бути оптимальним, погано сприймаються анімації дрібного розміру, дуже швидкі і закручені виходи

27

наочного матеріалу, постійний рух на екрані предметів відволікає увагу учнів;

Кількість поданого матеріалу: не слід захоплюватися кількістю слайдів, фото, наявність наочного матеріалу на одному слайді;

Вимоги до тексту: текст має вміщувати ключові, опорні поняття, а не замінювати мову вчителя, розмір шрифту має бути достатнім для прочитування учнями, не слід засмічувати текст різнобарвними блисками, завеликою кількістю кольорів. Текст повинен появитися на екрані в потрібний момент, лише підсилюючи подану вчителем інформацію або вчитель має прокоментувати певні терміни чи слова. Не слід дублювати текст з екрану.

Щодо кольорової гами, слід враховувати ще й різницю між кольорами на моніторі комп’ютера та на великому екрані: зазвичай екран проектора має менш яскраві кольори.

Важливим є доцільність використання комп’ютера на певному етапі уроку: в деяких роботах вчителів урок було повністю дубльовано на слайдах презентації.

Звуковий супровід уроку: важливе значення має використання звуку на уроці. Він може відігравати роль звукової ілюстрації, шумового ефекту, що проверне увагу учнів, звукового супроводу. Проте наявність мультимедійної колекції звукових ефектів PowerPoint не означає обов’язкового їх використання: звуковий ефект має бути дидактично виправданим. Наприклад, початок гри, чи обговорення, чи перехід до іншого слова під час словникової роботи. Проте часто зустрічаються презентації, де кожен слайд

28

змінюється з якимось звуком – це не тільки відволікає увагу дітей, а ще й призводить до стомлюваності.

Важливим є наявність відеоматеріалів та звукових ілюстрацій. Вони, безперечно, найбільш цікаві для учнів і мають найбільший навчально-розвиваючий ефект. Проте знов діє істина: все повинно знати міру. Відеофрагмент має бути гранично коротким за часом, доцільним за змістом уроку, при цьому вчителю необхідно продумати зворотній зв'язок з учнями. Тобто відеоінформація має супроводжуватися низкою запитань, що спонукають дітей до діалогу, ні в якому разі не слід допускати перетворення учнів на пасивних глядачів. Часто в мережі Інтернет ми знаходимо потрібне відео, але занадто довге або наповнене зайвою інформацією. На допомогу приходять програми відео редакторів: вмонтована Windows Movie Maker, VirtualDub, Movavi, VideoStudio, DVD Creator, Pinnacle Studio та безліч інших, які можна знайти, опанувати і скачати в Інтернеті. 5- топ програм по монтажу відео розташовані на сайті http :// softobase . com .

Під час створення електронної наочності необхідно враховувати основні вимоги:

Слайд має містити мінімальну можливу кількість слів. Розмір шрифта на слайдах не менше 24-28 пунктів, контраст між яскравістю символів і фону не нижче 80%

Оптимальне поєднання кольорів : світлі символи на темному фоні ( не більше 7 кольорів одночасно)

Кількість і якість зображення: не більше 2-х картинок

29

Анімація у початковій школі можлива 1 раз протягом 5 хвилин

Важливим є доречний звуковий супровід Вся презентація повина бути витримана в одному

стилі, що передбачає однакове оформлення всіх слайдів: фон, назва, розмір, шрифт, колір, товщина ліній тощо

На перегляд слайду відводиться 2-3 хвилини Оптимальна кількість слайдів

Підсумовуючи сказане, стає зрозумілим, що підготовка уроку з мультимедійним супроводом потребує великих зусиль з боку вчителя, значної витрати часу. Але поступово педагог набуває навички створення такого уроку, може використовувати ІКТ не протягом всього уроку, а лише на певному етапі, що зменшує навантаження на педагога. В будь-якому випадку результат такого уроку вартий затрачених зусиль.

Санітарно-гігієнічні норми застосування ІКТДокументами, що надають рекомендації та санітарно-гігієнічні вимоги до застосування ІКТ, є

Державні санітарні правила та норми(ДСанПіН 5.5.2.009-98)

30

Методичні рекомендації МОН України щодо облаштування кабінету інформатики та ІКТ загальноосвітніх навчальних закладів ( Лист № 1/11-1927 від 06.05.2004р.

Впровадження сучасних технологій у процес навчання надзвичайно важливе завдання сучасної освіти. ІТ додають до навчально-виховного процесу дуже важливе для дітей відчуття причетності до провідних досягнень людства і роблять привабливими будь-які навчальні матеріали. Але першочерговим завданням кожного вчителя є збереження здоров’я учня і виховання в нього культури здорового способу життя. На сьогоднішній день робота з комп’ютерними пристроями під час уроку чітко регламентується  Державними санітарними правилами і нормами ДСанПіН 5.5.6.009-98 «Влаштування та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах». Об’єднаємо ці вимоги в кілька груп.

1. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з ПК

Приміщення, призначені для роботи з ПК, повинні мати природне освітлення. Орієнтація вікон повинна бути на північ або північний схід, вікна повинні мати жалюзі, які можна регулюва-ти, або штори.Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних приміщеннях будинків.Кабінети, обладнані комп'ютерною технікою, в навчальних закладах повинні розміщуватись в окремих приміщеннях з при-родним освітленням та організованим обміном повітря.

Площа на одного учня, який працює за ПК, повинна 31

складати не менше 6,0 кв. м, об'єм — не менше 20 куб. м. Площа учбових приміщень з ПК повинна розраховуватись на півкласу учнів, але не більш як 12 чоловік.Стіни, стеля і підлога та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки повинні мати покриття із матеріалів з матовою фактурою з коефіцієнтом відбиття: стін — 40—50%, стелі — 70~—80%, підлоги — 20—30%, предметів обладнання—40—60% (робочого столу — 40—50%, корпуса дисплею та клавіатури — 30—50%, шаф та стелажів — 40—60%).Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.

Забороняється використовувати для оздоблення інтер'єру приміщень комп'ютерних класів полімерні матеріали (дерев'яно-стружкові плити, шпалери, що придатні для миття, плівкові та рулонні синтетичні матеріали, шаровий паперовий пластик та ін.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, які перевищують гранично допустимі концентрації.

Вміст шкідливих хімічних речовин в повітрі дошкільних та учбових приміщень з комп'ютерною технікою не повинен переви-щувати середньодобові концентрації, що наводяться в "Переліку гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в ат-мосферному повітрі населених пунктів" № 3086-84 від 27.08.84р. та доповненнях до нього, які затверджені Міністерством охорони здоров'я".При будівлі нових і реконструкції діючих загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних і вищих учбових закладів висота приміщень (від підлоги до стелі), в яких передбачено використання персональних комп'ютерів в навчальному процесі, повинна бути не менше 3,6 м, а площа на 1 робоче місце—6 м2 (ДБН В 2.2-3-97).

2. Вимоги до освітлення приміщень та робочих місцьПриміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення.

32

Природне освітлення повинно відповідати вимогам ДБН В 2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів".Штучне освітлення в приміщеннях з ПК повинно здійснюватись системою загального освітлення.

Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосовуватись переважно люмінесцентні лампи.Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях в кабінетах та класах з ПК освітленість не нижчу, а на екранах дисплеїв—не вище приведених в таблиці 1.

Загальне освітлення повинно бути виконано у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників.

Для загального освітлення припустимо застосування світильників наступних класів світлорозподілу П (прямого світла), В (переважно відбитого світла). Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих гратів заборонено.Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50° до 90° з вертикаллю в поздовжній та по-перечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м, за-хисний кут світильників повинен бути не менше 40.Коефіцієнт запасу (Кз) для освітлювальних установок загального освітлення приймається рівним 1,4.Необхідно проводити чищення скла вікон та світильників не менше двох разів на рік, а також заміну перегорілих ламп у міру їх виходу з ладу.В класах та кабінетах з ПК слід обмежити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору учнів. Співвідношення яскра-вості між робочим екраном та близьким оточенням (стіл, зошити, посібники і т. ін.) не повинно перевищувати 5:1, між поверхнями робочого екрану і оточенням (стіл, обладнання) —10:1.Величина коефіцієнту пульсації освітленості не повинна перевищувати 5%. Газорозрядні лампи повинні застосовуватись в

33

світильниках загального та місцевого освітлення з високочастот-ними пускорегулюючими апаратами (ВЧПРА).Необхідно передбачити обмеження прямої близькості від джерел природного та штучного освітлення.

Яскравість великих поверхонь (вікна, світильники і т. ін.), що знаходяться у полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.

Показник освітленості для джерел штучного освітлення у кабінетах та класах з ВДТ не повинен бути більше 20, показник дискомфорту— не більше 40.

Мірою захисту від прямої близькості має бути зниження яскравості видимої частини джерел світла шляхом застосування спеціальних розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робочих місць відносно джерел світла.

Повинні передбачатись заходи щодо обмеження відбитої близькості на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура).

Яскравість полисків на екрані не повинна перевищувати 60 кд/кв. м. Яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.

3. Вимоги до обладнання та організації робочого місцяПри конструюванні ПК та організації робочого місця учня, обладнаного відеомонітором, слід забезпечити відповідність кон-струкції елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру виконуваної діяль-ності, комплексності технічних засобів, форм організації праці, морфофункціональних та росто-вікових особливостей дітей та підлітків.

Основним обладнанням робочого місця з ПК є відеомонітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло), допоміжним —

34

пюпітр, підставка для ніг та ін.Екран відеомонітора ПК в залежності від висоти символів рекомендовано розміщувати на відстані 400—800 мм від очей кори-стувача.Для забезпечення точного та швидкого читання інформації в зоні найкращого бачення площина екрану відеомонітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. При цьому повинна бути передбачена можливість переміщення відеомонітора на-вколо вертикальної осі в межах ±30° (справа наліво) та нахилу вперед до 85° і назад до 105° з фіксацією в цьому положенні.

Клавіатура повинна бути зручною для виконання роботи двома руками, конструктивно відокремлена від монітора для забезпечення можливості її оптимального розташування та прийняття раціональної робочої пози.

Висота клавіатури на рівні середнього ряду не повинна перевищувати 30 мм. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100—300 мм від краю, який повернутий до користувача. Кут нахилу до панелі клавіатури має знаходитись в межах від 5° до 15°.

Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розташування на робочій поверхні обладнання, при цьому треба враховувати його кількість та конструктивні особливості (розмір монітора, клавіатури, пюпітра та ін.) та характеру роботи, що виконується.

В процесі занять учнів з ПК слід застосовувати спеціальні столи для ПК, які складаються з двох горизонтальних поверхонь: одна розмірами 700x800 (600) мм — для клавіатури і посібників (тобто стіл), а друга, розмірами 800x3 50—підставка для відеомо-

35

нітора. Обидві поверхні повинні регулюватись по висоті в межах 460—760 мм. За відсутності спеціальних меблів допускається за-стосовувати типові учнівські столи, які призначені для шести рос-тових груп: № 1 — 1000—1150 мм, № 2— 1151—1300 мм, № З— 1301—1450 мм,№4—1451—1600 мм,№5—1601—1750 мм,№6— більше 1750 мм з висотою столешниць відповідно 460 мм, 520 мм, 580 мм, 640 мм, 700 мм, 760 мм.Ширина і глибина робочої поверхні столу повинна забезпечувати можливість виконання трудових операцій в межах зони досяжності моторного поля кращими модульними розмірами столу, на основі яких розраховуються конструктивні розміри, слід вважа-ти ширину 600,800,1000,1200 та 1400 мм, глибину—800 та 600 мм при висоті столу 725 мм (за умови, що висота не регулюється).

Столи, які розраховані на одного учня для роботи школярів з ПК, повинні мати ширину не менше 700 мм, глибину—600—800 мм.

Конструкція робочого стільця (крісла) повинна забезпечувати підтримку раціональної пози при виконанні основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози з метою зниження статичного напруження м'язів шийно-плечової області і спини та попередження втоми.

Для занять школярів слід використовувати стільці, які мають поверхню сидіння 260 мм, 300 мм, 340 мм, 380 мм, 420 мм, 460 мм, відповідно ростовим групам, вказаним в п. 8.5.1., або використовувати стілець, в якому висота поверхні сидіння регу-люється в межах 260—460 мм.

Ширина сидіння стільця для занять школярів з ПК повинна бути 250 мм, 290 мм, 320 мм, 340 мм і 360 мм; глибина—260 мм, 290 мм, 330 мм, 360 мм, 380 мм і 400 мм, відповідно ростовим групам, які

36

вказані в п. 8.5.1. Поверхня сидіння повинна бути плоскою, передній край закруглений. Доцільно передбачити можливість зміни кута нахилу поверхні від 15° наперед і до 5° назад.Опорна поверхня стінки стільця повинна мати висоту 300±20мм, ширину — не менше 380 мм та радіус кривизни гори-зонтальної поверхні — 400 мм. Кут нахилу стінки в вертикальній площині повинен регулюватись в межах 0+30 градусів від верти-кального положення. Відстань спинки від переднього краю сидін-ня повинна регулюватись в межах 260—400 мм.

4. Вимоги до організації режиму праці учнів на персональних комп'ютерах

До занять з ПК учні повинні бути допущені після інструктажу з техніки безпеки.Раціональний режим учбових занять учнів передбачає до-держання регламентованої тривалості безперервної роботи з ПК, регламентованих перерв і їх активне проведення. Сигнали про початок перерви слід подавати на екрані ВДМ. Робота з ПК по-винна проводитися в індивідуальному режимі.

Безперервна робота з екраном ПК повинна бути не більше:

— для учнів 10—11 класів на 1-й годині занять до 30 хв, на 2-й годині занять—20 хв;

— для учнів 8—9 класів — 20—25 хв; для учнів 6—7 класів — до20хв;

— для учнів 2—5 класів — 15 хв.Для навчання дітей 6 років роботі з ПК безперервні заняття в індивідуальному ритмі не повинні бути більше 10 хвилин.Після безперервної роботи з екраном ВМ повинні проводити протягом 1,5—2 хв вправи для профілактики зорової втоми, через 45 хв роботи з використанням комп'ютерів — фізичні

37

вправи для профілактики загальної втоми.Безперервна робота з ПК учнів 10-11 класів при спарених уроках не повинна бути більше на першому уроці 25--30 хв, на другому—15—20 хв.Для учнів 10-11 класів дозволяється варіант організації занять з основ інформатики і обчислювальної техніки, при якому передбачається одна академічна година—теоретичних занять, дру-га година—практичних занять. Практичні заняття містять:

— безперервну роботу з екраном ПК—25—30 хв;— виконання комплексу вправ для профілактики

зорової і статичної втоми — 5 хв;—продовження роботи з комп'ютером до кінця занять —15—

10хв.

При виробничому навчанні учнів старших класів програмуванню з використанням ПК в учбово-виробничому комбінаті 50% часу слід відводити теоретичним заняттям, 50% часу—практичним. Безперервна тривалість роботи школярів з ВМ під час занять повинна відповідати п. 9.3.1.

При проведенні занять з учнями старших класів дозволяється застосування апаратних засобів віртуальної реальності, що мають дозвіл органів Державної санепідемслужби на викори-стання їх в навчально-виховному процесі.

При проведенні виробничої практики учнів необхідно через кожні 20—25 хв роботи з ПК проводити вправи для профі-лактики зорової втоми, через 45 хв роботи на перерві — вправи для профілактики загальної втоми.

Заняття в гуртках програмування з використанням ПК проводити не раніше ніж через годину після закінчення учбових занять в школі. Цей час відводиться для обіду та відпочинку учнів.

38

Заняття в гуртках програмування проводяться не більше двох разів на тиждень, тривалість яких для учнів 7—10 років не повинна бути більше 45 хв; 11—13 років—не більше 60 хв, Робо-та учнів з ПК повинна проводитись в індивідуальному ритмі.

Для профілактики втоми школярів в середині занять необхідно проводити перерву тривалістю не менше 10 хв, під час якої організовувати фізичні вправи, в тому числі гімнастику для очей і рухові ігри.

Комп'ютерні Ігри з нав'язаним ритмом роботи швидше викликають втому в порівнянні з програмуванням і повинні про-водитись в гуртках не частіше 1-2 разів на тиждень тривалістю до 10 хв для дітей молодшого шкільного віку і до 15 хв для дітей середнього і старшого шкільного віку.

В період шкільних канікул організуються заняття в школах "Юних програмістів" тривалістю від 2-х до 4-х тижнів. Санітарно-гігієнічні умови і організація режиму дня в школах "Юних програмістів" повинні відповідати нормативам для дитячих позашкільних закладів.

Заняття з ПК в школах "Юних програмістів" допустимо не частіше 6 разів на тиждень, 7-й день відводиться для повного відпочинку з виключенням роботи за екраном ВМ.

Загальна тривалість роботи з ПК під час канікул повинна бути обмежена протягом дня: — для школярів 8—10 років —1 заняття 45 хв;

— для школярів 11—13 років — 2 заняття по 45 хв;

— для школярів 14—16 років — 3 заняття по 45 хв.

Регламентовані перерви для відпочинку під час канікул слід проводити протягом 5 хв через кожні 20 хв роботи і протягом 10—15 хв через кожні 45 хв роботи. Перерви слід проводити на відкритому

39

повітрі з включенням рухових і фізкультурно-спортивних ігор.Заняття з ПК в школах "Юних програмістів" для учнів 10 років слід проводити в ранкові години, для учнів 11—13 років — одне заняття проводити в першій половині дня і одне — в другій, для учнів 14—16 років два заняття проводити в першій половині дня і одне — в другій.В школах "Юних програмістів" комп'ютерні ігри слід проводити не більше одного разу в день з тривалістю не більше 10 хв для дітей молодшого шкільного віку і 20 хв для дітей середнього і старшого шкільного віку. Не рекомендується проводити комп'ютерні ігри перед сном.

Показання до занять з ПК і режиму роботи дітям шкільного віку з аномаліями рефракції повинні встановлюватись офтальмологом.

Заняття з ПК повинні проводитись лише в присутності педагога. Педагог, який має вищу педагогічну освіту і який про-йшов інструктаж по техніці безпеки при роботі з ПК, несе відпові-дальність за безпеку дітей.

Коротка пам’ятка щодо застосування комп’ютерів у класах

Гігієнічні нормативи безперервної роботи з ПК для дітей різного віку: 1 клас — 10 хвилин, 2–5 класи — 15 хвилин. Передбачено після завершення цього часу закінчувати роботу або робити фіксовану перерву, незалежно від волі користувача.Для зменшення зорової напруги важливо стежити за тим, щоб зображення на екрані комп’ютера було чітким і контрастним. Необхідно також уникнути засвітлення екрану, бо це знижує контрастність і яскравість зображення.

40

Дітям рекомендується проводити за комп’ютером не більше 2 год на день і поменше грати.. Санітарні правила визначають, що тривалість безперервної роботи дорослого користувача комп'ютера не повинна перевищувати 2 год., дитини – 10–20 хв., залежно від віку. Мінімальна перерва – 15 хв. Під час перерви бажано походити, зробити гімнастику для очей, потягнутися вгору.

Необхідно також звернути увагу на посадку дітей за комп’ютером. Важливим аспектом є оснащення робочого місця. Стілець обов’язково повинен бути зі спинкою. Слід звертати особливу увагу на поставу школяра за комп’ютером.Комп’ютер краще розташувати так, щоб світло на екран падало зліва. Заняття повинні проходити на в добре освітленому приміщенні. Монітор слід встановити на таку

висоту, щоб не доводилося весь час піднімати й опускати

41

голову. Лінія погляду приблизно припадає на центр монітора або трохи вище.Відстань від очей до екрана комп’ютера повинна бути не менше 50 см.Для зняття перевтоми з очей діти мають переключити погляд з близьких об’єктів (екрана монітора) на об’єкти, розташовані далеко і вище рівня очей (іграшки, високо підвішені на стінах). Тому комп’ютер повинен бути встановлений так, щоб, відірвавши очі від монітора, можна було побачити найвіддаленіший предмет у приміщенні. Якщо комп’ютер розміщено у кутку класу, слід встановити на верхній частині монітору або на столі велике дзеркало, тоді можна буде побачити предмети, що знаходяться за спиною.

Існують комп’ютерні програми, які спеціально призначені для відпочинку очей. Педагоги повинні мати уявлення про деякі з них.

Програма EyeLeo Що робить програма? Кожні 10 хвилин посеред екрану з'являється невелике спливаюче вікно з симпатичним анімованим леопардом, що пропонує перерватися на кілька секунд для виконання вправи для очей. Леопард покаже, як виконувати вправу. Кожні 50 хвилин програма пропонує п'ятихвилинну перерву для розминки тіла. Втім, таку пропозицію можна відкласти. Інтервали перерв легко налаштовуються - досить вибрати пункт «Відкрити параметри EyeLeo», клікнувши правою кнопкою по іконі програми.

Eyeskeeper, або Збережувач очей, належить до програм – тренажерів для очей. Програма буде нагадувати Вам через задані проміжки часу про тренування чи відпочинку для

42

Ваших очей. Порядок виконання кожної вправи демонструється наочно, за допомогою анімаційного зображення.

Програму Eyes Guard можна встановити таким чином, щоб через кожні 20 хв робота комп’ютера блокувалась.

Важко сказати, наскільки вони діючі. Можливо, краще кілька хвилин відпочити по-справжньому, ніж продовжувати розглядати екран. Гімнастика для очей зазвичай займає не більше п’яти хвилин і полягає в поперемінному переведенні погляду на ближні й дальні предмети, у частому морганні тощо.

43

Література

1. Використання ІКТ на уроках як засіб підвищення якості навчальних досягнень учнів http://metodportal.net

2. Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах (ДСанПіН 5.5.2.009-98)

3. Комп’ютерні програми для збереження зору на сайті http://zreneye.narod.ru

4. Люта Ю.А. Мультимедійний урок чи урок з мультимедійною підтримкою? http://osvita.ua

44