Управління освіти Первомайської міської радиМіський методичний кабінет

Комплексні завдання для вивчення української мови

в 5 класі (на допомогу вчителеві української мови і літератури)

Первомайськ, 2019

Комплексні завдання для вивчення української мови в 5 класі. – Первомайськ, 2019. – 40 с.

Відповідальні Остапенко Г.Ф., начальник управлінняза випуск: освіти міської ради Рябикіна А. В., завідувач ММК управління

освіти міської ради Укладачі: Відмиш Л.І., методист управління освіти,

Батечко В.О., Герасимчук Н.Ю., Гозун Г.О., Гузенко М.А., Криворученко С.В., Овчаренко Н.О., Онищук С.І., Пазій Н.В., Петріщенко О.С., Рігоц Н.В., Рідош О.О., Садовник Н.Ф., члени міського практикуму, учителі української мови і літератури

Комп'ютерна верстка, дизайн, друк: Щавінська Ю.В., Рябикін А.П.

Рекомендовано науково-методичною радою управління освіти Первомайської міської ради (протокол від 16.05.2019 № 3)

У методичному посібнику розміщено фрагменти уроків для закріплення та дослідження мовного матеріалу на основі текстів. Комплексні завдання передбачають післятекстові запитання та мовленнєві, мовні, супровідні, перспективні підзавдання, які сприяють формуванню в учнів ключових та предметних компетентностей з української мови.

Посібник адресовано вчителям української мови і літератури закладів загальної середньої освіти для використання в освітньому процесі.

2

З М І С Т

ПЕРЕДНЄ СЛОВО 4РОЗДІЛ 1. Відомості про текст та комплексне завдання до нього1.1. Текст – провідний засіб формування компетентного мовця,

духовно багатої мовної особистості 61.2. Особливості комплексного завдання до тексту на уроках української мови 9

РОЗДІЛ 2. Практичний доробок словесників щодо формування ключових та предметних компетентностей на основі комплексних завдань до текстів2.1. Фрагмент уроку з теми "Пряма мова. Розділові знаки при

прямій мові" (учитель гімназії Гозун Г.О.) 132.2. Фрагмент № 1 уроку з теми "Однорідні члени речення (без

сполучників та зі сполучниками а, але, і)" (учителі ЗОШ І-ІІІ ст. №16 Батечко В.О. та Пазій Н.В.) 15

2.3. Фрагмент № 2 уроку з теми "Однорідні члени речення (без сполучників та зі сполучниками а, але, і)" (учителі ЗОШ І-ІІІ ст. № 16 Батечко В.О. та Пазій Н.В.) 17

2.4. Фрагмент уроку з теми "Головне і залежне слово в словосполученні" (учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 Онищук С.І.) 20

2.5. Фрагмент уроку з теми "Складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком" (учителі НВК "ЗОШ І-ІІ ст. № 15-колегіум" Овчаренко Н.О., Садовник Н.Ф.) 23

2.6. Фрагмент уроку з теми "Граматична основа речення" (учителі НВК "ЗОШ І-ІІ ст. № 15-колегіум" Петріщенко О.С., Рігоц Н.В.) 25

2.7. Фрагмент уроку з теми "Узагальнювальне слово при однорідних членах речення" (учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 Рідош О.О.) 28

2.8. Фрагмент уроку з теми "Звертання. Роль звертань у реченні" (учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 9 Криворученко С.В.) 31

2.9. Фрагмент уроку з теми "Означення як другорядний член речення" (учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 4 Гузенко М.А.) 35

2.10. Фрагмент уроку з теми "Види речень за метою висловлювання" (учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 12 Герасимчук Н.Ю.) 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 40

3

Переднє слово

М. М. Бахтін, відомий філософ та літературознавець, у свій час слушно зазначив: "Де немає тексту, там немає й об'єкту для дослідження і мислення". Цей месендж особливо актуальний у сучасному освітньому процесі, який стосується формування в учнів мовних компетентностей на основі текстового дидактичного матеріалу. Про важливість забезпечення педагогами принципу текстоцентризму на уроках української мови зазначено в навчальній програмі з предмета, Державному стандарті базової та загальної середньої освіти (сфера "Мови і літератури").

Безперечно, словесники мають володіти методикою щодо організації комплексної роботи з текстом. Задля удосконалення їхньої компетентності в зазначеному напрямі було створено міський практикум, членами якого стали вчителі української мови і літератури. Основне завдання цієї методичної форми роботи – розробка комплексних завдань до текстів для вивчення української мови в 5 класі.

Особливість роботи з текстом на уроках української мови обумовлюється компетентнісним підходом і полягає в тому, що текстовий дидактичний матеріал є метою, результатом і провідним засобом навчання в мовній освіті. Комплексні завдання, розроблені педагогами, забезпечують реалізацію всіх змістових і наскрізних ліній програми з української мови та сприяють формуванню компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.

Члени практикуму дотримувалися відповідних вимог до системи комплексної роботи з текстом, яка спрямована на комунікативний та інтелектуальний розвиток школярів, взаємозв’язок у роботі з розвитку репродуктивних і продуктивних видів мовленнєвої діяльності, семантики й мовного оформлення, виявлення авторського наміру, концептуального навантаження.

4

Творчим завданням до текстів надано виразно практичного характеру. Виконуючи їх, учні мають можливість не лише виявити мовні знання та застосувати відповідні вміння, а й замислитися над ціннісними настановами, що сприяють формуванню життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в житті, навчанні та праці.

Методичний посібник адресується вчителям української мови і літератури закладів загальної середньої освіти для використання в практиці роботи.

5

РОЗДІЛ 1

Відомості про текст та комплексні завдання до нього

1.1. Текст – провідний засіб формування компетентного мовця,духовно багатої мовної особистості

У сучасному освітньому процесі переглянуто підходи до роботи над текстом, який містить значний потенціал для формування в учнів предметних та ключових компетентностей.

На думку науковців, робота з текстом потребує від педагога розуміння його лінгвістичної, психолінгвістичної, методичної сутності, яка закладена у відповідних функціях. Серед них лінгвісти виділяють основні, а саме:

- поповнення знань про систему мови, функціонування мовних явищ (здебільшого лексичних) (реалізація зазначеної функції здійснюється через використання таких завдань: підкреслити слова, значення яких не відоме; знайти і виписати вставні члени речення; підкреслити певні граматичні явища чи частини мови, художні засоби тощо);

- тренування (його основна мета – формування мовних умінь і навичок у ході виконання таких завдань: дати відповідь на запитання до тексту, переказати текст із використанням певних граматичних чи синтаксичних явищ, лексичних одиниць тощо);

- розвиток усного мовлення, яке сприяє формуванню комунікативних навичок (із цією метою застосовуються такі завдання: переказ тексту своїми словами, інсценізація окремих епізодів, складання фанфіку, доповнення тексту окремими деталями, побудова діалогу на основі тексту тощо);

- розвиток смислового сприйняття тексту.

6

Є й інші підходи до тлумачення функцій тексту на уроках української мови, які відображають багатоаспектність цього мовного феномену:

- Текст як дидактична одиниця передбачає розвивальну функцію (формування мовних і мовленнєвих умінь, удосконалення мовної компетенції, оволодіння системою мови і нормами мовлення, опанування комплексом мовленнєвознавчих понять та ознак теми, головної думки, стилю, типу мовлення), єдність мовленнєвої змістової лінії та культурологічної приналежності тексту.

- Текст – мовна одиниця (абзац, засоби зв'язності мовних одиниць, структура), яка сприяє опануванню системи мови, удосконаленню мовної компетенції.

- Текст – одиниця культури (розвиток культурологічної комунікації, у ході якої демонструються особливості культури нації та людства).

- Текст – мінімальна одиниця спілкування, завдяки якій формується комунікативна компетенція (віддзеркалення обміну інформацією, взаємодії співрозмовників).

- Текст-дискурс. Дискурс – це єдність, що дає уявлення про учасників спілкування.

Для вчителя також важливо вміти добирати тексти для ефективної організації освітнього процесу під час уроків української мови. До основних критеріїв їх відбору необхідно віднести такі, як:

- країнознавчий (наявність у тексті відомостей про злободенні проблеми екології природи та людини; тематична й жанрова різноманітність; достовірність інформації; наявність ключових

7

слів або концептів, що відповідають переліку тем соціокультурної змістової лінії);

- лінгвістичний (мовний) (основні функціональні стилі сучасної української мови, їх ознаки; наповнення тексту комунікативно-значущою лексикою для збагачення словникового запасу та мовними явищами для лінгвістичного аналізу);

- едукаційний (виховний) (тексти з художніх творів повинні зворушувати здобувачів освіти чистими помислами, любов'ю до природи, почуттям милосердя, негативним ставлення до жорстокості й бездуховності);

- комунікативний (вимоги до тексту: легко переказується, стимулює до складання діалогів і монологічних висловлювань; носить проблемний характер, сприяє розвитку мислення, висловленню власної думки, аргументуванню її).

За словами Т. К. Донченко, доктора педагогічних наук, професора НПУ імені М. П. Драгоманова, професійна майстерність філолога полягає насамперед у тому, щоб "використати можливості, закладені в дидактичному матеріалі, для організації різноманітних навчальних дій і видів діяльності, для реалізації комплексу навчально-виховних цілей". Відповідно вчителю української мови і літератури необхідно послуговуватися оптимальною системою завдань, які сприяли би реалізації мети освітнього процесу з предмета та формували в дітей позитивне ставлення до занять рідною мовою.

8

1.2. Особливості комплексного завдання до тексту на уроках української мови

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови, за редакцією С. В. Федченка, поняття "комплексний" трактується, як той, що "охоплює групу предметів, явищ, дій, властивостей, який становить комплекс чого-небудь". У перекладі з латинської "complexus" означає зв’язок, поєднання, сполучення.

Комплексні завдання до тексту – це різні за змістом та обсягом види навчальної роботи, що поєднуються в єдине ціле. Безумовно, їх наповнюваність залежить від мети уроку, у яку закладається сутність знаннєвої, діяльнісної та ціннісної складових навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти.

Робота з текстом у комплексі дає можливість глибше вирішувати проблеми міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків, показувати функціонування в мовленні мовних одиниць усіх рівнів, проводити спостереження за відповідними мовними явищами, реалізовувати мовний, мовленнєвий, соціокультурний і дяльнісний компоненти нового змісту навчання української мови, забезпечувати наскрізні змістові лінії.

У комплексному завданні обов'язково передбачається робота над змістом тексту, а також визначаються мовленнєві, мовні, супровідні та перспективні підзавдання, що сприяють формуванню в учнів предметних та ключових компетентностей.

О. А. Кучерук, доктором педагогічних наук, професором, розроблено методику формування лексичної компетентності, яка базується на основі системи завдань, спрямованих на формування компетентностей особистості й передбачає організацію діяльності учнів за такими напрямами:

- Завдання, зорієнтовані на вироблення, систематизацію, закріплення, контроль знань із лексикології (з’ясування лексичного значення незнайомих слів за словником і

9

контекстом; розпізнавання слова за його значенням; пояснення значення використаних слів; проведення спостереження над лексичними явищами в текстах різних стилів і типів мовлення; виявлення виучуваних слів у тексті; розмежування стилістичних ознак слів; виконання тестових завдань).

- Завдання, які передбачають розвиток, контроль практичних навчально-мовних умінь (тлумачення лексичних значень слів; складання речень із вивченими словами; групування лексичних засобів; добір і заміна слів синонімічними; оцінювання функціональної ролі слів у тексті; аналіз лексичних засобів тексту).

- Завдання, що орієнтовані на розвиток та контроль живого спілкування в різних ситуаціях мовлення (складання діалогів; моделювання й аналіз мовленнєвих ситуацій; уведення в готовий текст мовленнєвої ситуації; участь у рольових іграх, дискусіях різної тематики).

В одному з досліджень науковців представлено зразок комплексного завдання до цілісного текстового матеріалу. До нього пропонуються, наприклад, такі завдання:

- Прочитайте висловлювання. Визначте його тип і стиль мовлення, аргументуйте свою думку.

- Які мовні засоби використані в тексті? Поясніть, з якою метою ними послуговується автор.

- Виправте лексичні та граматичні помилки в тексті.- Випишіть із тексту слова, які є прикладами жаргону.- Доповніть текст своїми порадами.- Висловіть свої думки щодо проблеми мовлення телеведучих в

Україні.

10

- Висловіть свої міркування щодо думки, порушеної в першому пункті: "Суржик заполонив екран. Із ним, на жаль, боротися важко, але можливо".

- 5 порад молодому журналісту: слідкуй за мовленням, вдягайся презентабельно й оптимально "пакуй" зібрану інформацію. Ці та інші поради читай далі. Читай – і бери на озброєння!1. Слідкуй за мовленням.У сучасному світі далеко не останнє місце займає мовлення

телеведучих. Адже вони не лише інформують своїх глядачів, а й впливають на їхню мову та словниковий запас.

Суржик заполонив екран. Із ним, на жаль, боротися важко, але можливо.

Наголошуй правильно. Потрібно точно знати, який наголос необхідний. Не знаєте або не впевнені - краще мовчіть.

2. Не вказуй надмірних деталей.Про фарби, які використовував художник, чи матеріал, з якого

був пошитий брендовий одяг, ліпше промовчати.3. Власна думка.На виставках, концертах та в галереях не потрібно додавати від

себе коментарі на кшталт: "видатний художник", "відомий співак". Краще сказати, скільки картин знаходиться в колекції митця або ж назвати новий альбом музиканта. Невідомих художників чи співаків не буває.

4. Оптимально "пакуй" зібрану інформацію.Приклади висловлювань із помилками:

- Знову взяв величезне інтерв’ю в мера міста?- Чи жіночка з презентації книги дала хороший коментар на три

сторінки друкованого тексту?Напрацювавши певний обсяг матеріалу, думай, куди, як і

якими порціями його можна "спакувати".5. Одягайся презентабельно.

11

Недарма кажуть, що зустрічають людину за одягом, а випроваджають за розумом. Усі звертають увагу на зовнішній вигляд людини, перш ніж розпочати розмову з нею. Так складається перше враження про співрозмовника. Журналіст, як ніхто інший, має викликати до себе повагу. У людей не можуть виникати сумніви з приводу того, щоб не довіряти представнику ЗМІ важливу інформацію.

12

РОЗДІЛ 2

Практичний доробок словесників щодо формування ключових та предметних компетентностей на основі комплексних

завдань до текстів

2.1. Фрагмент уроку з теми "Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові" (за підручником Глазової О.П.) (учитель гімназії Гозун Г.О.)

Прочитайте мовчки вірш (параграф 43, вправа 506).

Солов’ї розливаються ніжно Посміхається мати до сина:У зеленім веснянім гаю. "Пам’ятай, моє миле дитя, Син до матері каже: "Ця пісня Рідна мова завжди солов’їна, Дуже схожа на мову твою". Зігріває людей все життя".

Володимир Кленц I. Робота над змістом тексту- Чи бували ви у весняному гаю? Обміняйтеся своїми враженнями.- Що вам відомо про соловейка?- Чи чули колись його спів? Який він у нього?- Як ви зрозуміли вислів із тексту "солов’ї розливаються ніжно"?- Про кого говорять у народі: "Співає, як соловей"? - Із чим порівнюється пісня солов’я? Чому? - Як ви зрозуміли відповідь матері синові? Обґрунтуйте.

II. Мовленнєві підзавдання1. Визначте тему, основну думку тексту. 2. Укажіть на стильову приналежність тексту. 3. Доберіть епітети до слова "мова". 4. Визначте, до якого художнього засобу слід віднести слово-сполучення "мова зігріває".

13

III. Мовні підзавдання1. Визначте слова особи, які передані дослівно, прочитайте їх уголос.2. Доберіть синоніми до слова "дослівно". 3.Визначте слова, які вказують, кому належить дослівне висловлювання; прочитайте їх.4. Опрацюйте теоретичний матеріал. З’ясуйте значення понять "пряма мова", "слова автора" (с. 219).5. Прочитайте вірш за особами.6. Зверніть увагу на розділові знаки. Прокоментуйте їх. Звірте з інформаційною довідкою (с.220).7. Серед запропонованих схем (с. 220) знайдіть ту, що відповідає наведеним реченням.8. Дослідіть, чи можна змінити місце розташування слів автора й прямої мови. Укажіть, якій схемі будуть відповідати перебудовані речення. Обґрунтуйте розділові знаки. IV. Супровідні підзавдання1. Поясніть, чому виділено комами слова "моє миле дитя".2. Визначте граматичну основу речення, обґрунтуйте пунктограму.

Рідна мова завжди солов’їна, Зігріває людей все життя.3. Обґрунтуйте вивчені орфограми:- солов’ї (солов’їна), пам’ятай;- зеленім, веснянім;- розливаються, посміхається;- життя.

V. Перспективні підзавдання1. Розкажіть, що уособлює для українця соловей? Які казки, байки,

прислів’я ви про нього знаєте? У відповіді використовуйте речення з прямою мовою.

2. Складіть розповідь "Мудрі мамині поради" з використанням речень, що містять пряму мову.

14

2.2. Фрагмент № 1 уроку з теми "Однорідні члени речення (без сполучників та зі сполучниками а, але, і)" (учителі ЗОШ І-ІІІ ст. №16 Батечко В.О. та Пазій Н.В.)

Прочитайте вголос текст.

Легенда "Як виникли Карпати"

Уранці, коли наймити прокинулися й побачили, що трапилося, дуже здивувалися. Навколо – гори, а там, де був палац, нічого не залишилося, усе провалилося в прірву. Чудувалися люди, а потім зібралися на велику раду: як далі бути, як жити. Вирішили в цьому краї залишитися. А горам на честь Карпа дали назву Карпати. Вони чарують красою своїх вершин: Говерли, Чорногори, Петроса.

Люди зажили по-новому. Одні залишилися на рівнині, інші подалися в гори. Орали, сіяли, хліб вирощували, худобу доглядали. Навчилися дерева рубати, хати будувати. Кажуть, що Силун і дотепер не затих під землею, пробує вирватися, але даремно, бо постарів, і гори більше не ростуть від його ударів. Та вже не вирватись йому на поверхню ніколи!

І. Робота над змістом тексту

1. Розгляньте карту України. Де би могли відбуватися події, зображені в легенді?2. Що вам відомо про гори Карпати? Звідки походить їх назва?3. Чим займалися люди, що оселилися в Карпатах?4. Чи бували ви в Закарпатті? Кого із друзів ви взяли б у мандрівку по гірській місцевості? Чому?5. Яких правил потрібно дотримуватися в гірській місцевості? Чому?

ІІ. Мовленнєві підзавдання

15

1. Словникова робота. Поясніть значення таких слів: "наймит", "Силун", "прірва".

2. Визначте тему й основну думку тексту.3. Складіть план.4. Укажіть стильову приналежність тексту та тип мовлення.

ІІІ. Мовні підзавдання

1. Чи є в тексті слова, які відповідають на одне й те ж питання? 2. Сформулюйте питання до цих слів. 3. Укажіть, якими частинами мови та членами речення є ці слова?4. Випишіть із тексту речення з цими словами. Вставте між цими

членами речення сполучник і.5. Прочитайте утворені речення зі сполучниками. Із якою

інтонацією вимовляються ці слова?6. Зіставте свої міркування з інформацією, яка розміщена в

підручнику (параграф 38, с. 194-196).

ІV. Супровідні підзавдання

1. Поясніть уживання великої літери в іменниках.2. Прокоментуйте розділові знаки в реченнях останнього абзацу.3. Чому слово "кажуть" виділено комою? V. Перспективні завдання

1. Розкажіть про свою подорож у Карпати, використовуючи однорідні члени речення. 2. Якби на вашому шляху зустрівся велетень, які були би ваші дії? Свою думку обґрунтуйте, використовуючи однорідні члени речення.3. Складіть маршрут поїздки в Карпати з м. Первомайськ.

16

2.3. Фрагмент № 2 уроку з теми "Однорідні члени речення (без сполучників та зі сполучниками а, але, і)" (за підручником Глазової О.П., параграф 38, вправа 458) (учителі ЗОШ І-ІІІ ст. №16 Батечко В.О. та Пазій Н.В.)

Прочитайте текст уголос.

Непросто жити на світі

Корабель линув уперед, долав бурхливі хвилі. Він то громадився на гребенях, то м'яко западав униз, тоді знову піднімався й рухався далі.

Богдан пройшовся хиткою палубою, глянув за борт, зазирнув у зеленкувату безодню.

На поверхні моря гойдалися, витанцьовували прозорі парасольки. Вони були ніжні й прозорі. Красою ці морські створіння нагадували квіти. То були медузи.

Раптом недалеко від борта з води вистрибнула сіра тварина з блискучою шкірою. Вона була тупорила, мала великий, схожий на качиний дзьоб. Звірина стрімко злетіла над водою і шубовснула на хвилю. Це був дельфін.

Моряки вважають дельфінів своїми друзями. Тварини вказують кораблям безпечний шлях до берегів, іноді рятують тих, хто тоне. А от медузи отруйні. Якщо взяти таку красуню в руки, вона боляче опече шкіру.

Як же багато на світі оманливого! Де добро? Де зло? Часом ворог здається другом, а друг ввижається ворогом. Щоб не помилитися, треба судити не за зовнішністю, а за справами. Непросто жити у світі! (За Ю. Ячейкіним).

І. Робота над змістом тексту

1. Що вам відомо про тваринний світ морів? Чи знаєте, чим вирізняється Чорне море з-поміж інших?

17

2. Якою додатковою інформацією про дельфінів ви володієте? Які їх види вам відомі?

3. Чи хотіли би ви поїхати до моря? Кого з друзів ви взяли би на відпочинок? Чому?

4. Яких правил безпеки потрібно дотримуватися на березі моря, купаючись у воді?

5. Як ви розумієте зміст понять "добро" і "зло"?

ІІ. Мовленнєві підзавдання

1. Визначте тему й основну думку тексту.2. Поділіть текст на абзаци.3. Складіть план, запишіть його.4. Укажіть стильову приналежність тексту. Відповідь

обґрунтуйте прикладами з тексту.5. З’ясуйте, які типи мовлення поєднано в тексті. Який тип

мовлення основний? Чому?

ІІІ. Мовні підзавдання

1. Чи є в тексті слова, які відповідають на одне й те ж питання? 2. Поставте ці питання. До яких слів вони відносяться? Якими

частинами мови та членами речення є ці слова? 3. Випишіть із тексту речення з цими словами. Вставте між цими

членами речення сполучник і.4. Прочитайте речення зі сполучниками. Із якою інтонацією

вимовляються ці слова?5. Зіставте свої міркування з інформацією, яка розміщена в

підручнику на с. 195-196.

ІV. Супровідні підзавдання

1. Поясніть уживання великої літери в іменниках.18

2. Прокоментуйте розділові знаки в реченнях третього абзацу.3.Чому слово "м’яко" пишемо з апострофом? Обґрунтуйте

відповідь.

V. Перспективні завдання

1. Розкажіть про своє знайомство з дельфінами (якщо такий факт був у вашому житті), використовуючи однорідні члени речення.

2. Якби вам довелося відправитися в навколосвітнє плавання, де ви хотіли би побувати? Обґрунтуйте свою думку, використовуючи однорідні члени речення.

3. Як ви вважаєте, чи можуть Добро і Зло існувати окремо? Чи потрібний баланс між ними? Доведіть свої міркування, використовуючи однорідні члени речення.

4. Складіть поради другові про безпеку поведінки біля водоймищ (використовуйте однорідні члени речення).

19

2.4. Фрагмент уроку з теми "Головне і залежне слово в словосполученні" (за підручником Заболотного О.В.) (учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 Онищук С.І.)

І. Спишіть текст, замінюючи виділені словосполучення синонімічними. Простежте, чи допомогла така заміна посилити його виразність, образність та емоційність (параграф 47, вправа 370).

Культурний набуток народу України давно ввійшов до скарбниці цивілізації світу. Одне з найпочесніших місць у ньому належить писанкарству, у якому розкрився небуденний народний талант.

У писанках Наддніпрянщини переважає орнамент із рослин; на Поділлі використовують геометричний орнамент; у Східних Карпатах малюють тонкими жовтими й білими контурами.

Писанка випромінює радість, красу, тепло рук людини (За Т. Глушенком).

Музей писанки в м. Коломиї

20

ІІ. Випишіть усі можливі словосполучення з першого речення тексту. Визначте, які в ньому вжито частини мови.

I. Робота над змістом тексту.1. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Що ви вкладаєте

в його зміст - тему чи основну думку? 2. До якого типу мовлення належить цей текст? Доведіть.3. Складіть простий план тексту.4. Пригадайте, з яким святом пов’язана традиція виготовлення

писанок. 5. Що вам відомо про технологію створення писанки?6. Покажіть на карті України названі в тексті регіони і свій

населений пункт. Чи доводилося вам побувати у вказаних місцях? Про які народні звичаї та традиції ви дізналися під час подорожей?

7. Розкажіть однокласникам, яких Великодніх звичаїв дотримуються у вашій родині.

II. Мовленнєві підзавдання1. Поміркуйте над походженням і значенням слова "писанка". У разі

потреби скористайтеся словником.2. Доберіть епітети до слова "писанка".3. До слова "Великдень" доберіть синоніми.4. За допомогою словника поясніть лексичне значення слів: контур,

орнамент, цивілізація, небуденний, набуток.

III. Мовні підзавдання

1. Спишіть текст, замінюючи виділені словосполучення синонімічними. Простежте, чи допомогла така заміна посилити його виразність, образність та емоційність.2. Випишіть усі можливі словосполучення з першого речення тексту.

Визначте в ньому частини мови (усно).21

3. Укажіть у виписаних словосполученнях головне й залежне слово. Зверніть увагу, до якої частини мови належить головне слово в кожному словосполученні. Скористайтеся алгоритмом синтаксичного розбору словосполучення (ст. 141).

4. У сполученні слів "набуток ввійшов" визначте головне й залежне слово. Відповідь обґрунтуйте.

5. Із останнього речення тексту випишіть сполучення слів, які не є словосполученнями. Поясніть свій вибір.

IV. Супровідні підзавдання

1. Поясність написання великої літери у словах. Пригадайте найпоширеніші випадки правопису великої букви.

2. Запишіть назви відомих вам народних свят, що пишуться з великої літери.

3. Знайдіть у тексті слова з орфограмою, яка стосується подвоєння букв. Підкресліть їх й обгрунтуйте правопис.

V. Перспективні підзавдання

1. Відшукайте в Інтернеті вірш Ігоря Калинця "Писанка", прочитайте його й визначте в ньому ключове слово.

2. У місті Коломия створено музей писанки. Уявіть себе народним майстром. Підготуйте вдома власний ескіз писанки й подумайте, чи може ваша робота стати експонатом відповідного музею?

3. У якій країні і в якому місті встановлено пам’ятник українській писанці? Знайдіть цікаві факти про писанку й розкажіть про них своїм друзям і рідним.

4. Напишіть твір-мініатюру "Великдень у моїй родині", використовуючи відомості про писанку. Зробіть синтаксичний розбір словосполучень у межах одного речення (на вибір).

22

2.5. Фрагмент уроку з теми "Складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком" (учителі НВК "ЗОШ І-ІІ ст. № 15-колегіум" Овчаренко Н.О., Садовник Н.Ф.)

Текст

Був темний великий ліс. А посеред непролазної гущавини примостилася невеличка затишна поляна. Росли тут кучеряві кущі ліщини, росла густо горобина з червоногарячими коралями на шиї. Поляна була в такій глушині, що ніхто з людей сюди не заходив. Тільки прибіжить іноді з гущавини зайчик та поскубе зеленої травиці, прискаче сполохана сарна й постриже вушками на поляні, пристрибає спритно білочка поласувати горішків торішніх. Прекрасно було на поляні. Згори пестливо гріло сонце. Знизу йшли теплі випари й млосна лісова вогкість. У траві стрекотали стоголосо всілякі коники та цвіркуни. Не встигне ще білий день ясні очі протерти, як починається в лісі радісна музика. Усе навкруг гарне, все життєрадісне на поляні (За П. Козланюком).

І. Мовленнєві підзавдання

1. Прочитайте текст. 2. Визначте його тему та головну думку. 3. Дайте йому заголовок. 4. До якого стилю належить текст? З’ясуйте тип мовлення.5. Складіть план, знайдіть ключові слова.

ІІ. Мовні підзавдання

1. Пригадайте, які речення називаються простими.2. Визбирайте в тексті прості речення.

23

3. Прочитайте вголос речення, які мають дві й більше граматичних основ.

4. Зі скількох простих речень складається кожне таке речення? Укажіть, за допомогою яких засобів з’єднані між собою прості речення, що входять до складних.

5. Звернімося до підручника Глазової О.П. (с. 215). Звірмо свої висновки з теоретичним матеріалом підручника.

ІІІ. Супровідні підзавдання

1. Словникова робота. З’ясуйте значення виділених слів. Визначте, до яких частин мови вони належать.

2. Запишіть фонетичною транскрипцією підкреслені слова.3. Розберіть за будовою слова прибіжить, прекрасно, невеличка,

життєрадісне. Поясніть орфограми.4. Виконайте синтаксичний розбір третього речення. Поясніть

пунктограми.

ІV. Перспективні підзавдання

1. Станьте співавтором тексту, продовжте його, використовуючи складні речення.

2. Складіть етюд "А за вікном весна…", використовуючи складні речення зі сполучниковим та безсполучниковим зв'язком.

24

2.6. Фрагмент уроку з теми "Граматична основа речення" (учителі НВК "ЗОШ І-ІІ ст. № 15-колегіум" Петріщенко О.С., Рігоц Н.В.)

Прочитайте вголос текст.

Весною ми ходили до лісу зійшло сонце подихнув легенький вітерець і дерева заспівали. Кожне співало свою пісню. Береза співала ніжну пісню. Слухаючи цей спів, хотілось підійти до білокорої красуні, обняти її.

Дуб співав мужню пісню. Коли ми слухали цей спів, нам хотілося бути сильними, відважними.

Верба, що схилилась над ставом, співала задумливу пісню. Прислухаючись до цього співу, ми думали, що прийде осінь та й опаде-осиплеться листячко з дерев.

Горобина співала тривожну пісню. Від цього співу набігала думка про темну ніч і бурхливу грозу, від якої гнеться тонка горобина, шукаючи захисту.

Ось які пісні почули ми в лісі (За В. Сухомлинським). І. Післятекстові запитання

- Назвіть автора твору?- Що вам відомо про Василя Сухомлинського? Які його твори

ви читали в молодших класах?

II. Мовленнєві підзавдання

- Визначте, чи можна вважати цю інформацію текстом? Чому?- Із чого складається текст? Що є для нього будівельним

матеріалом?- Сформулюйте тему й основну думку висловлювання. Доберіть

до тексту заголовок.

25

- Як, на вашу думку, можна пояснити те, що береза співала ніжну пісню, дуб – мужню, верба – задумливу, а горобина – тривожну? Зверніть увагу на характеристику цих дерев.

- Запам’ятайте правильне наголошення слів верба, горобина.

Лексична робота

Береза – лісове білокоре дерево з тоненьким довгим гіллям і серцеподібним листям.

Верба – дерево з довгим звислим гіллям, цілісними листками й зібраними в сережки квітками.

Горобина – дерево з жовтогарячими ягодами, які ростуть гронами.

Дуб – багаторічне листяне дерево з міцною деревиною та плодами – жолудями. III. Мовні підзавдання

- Автор вправи "забув" про розділові знаки між реченнями й велику літеру на початку речення. Бідні речення "злиплися" докупи. Кожне з них хоче на волю. Давайте їм допоможемо!

- Запишіть "урятовані" речення й підкресліть у них граматичні основи. Скільки речень ви записали? Які розділові знаки поставили?

- Визначте, на які питання відповідають підмет і присудок?- З’ясуйте, чим виражений підмет і присудок у кожному

реченні?- Знайдіть в інших реченнях тексту граматичні основи.

Випишіть їх.

IV. Супровідні підзавдання

- Випишіть із поданих речень усі словосполучення. Зробіть синтаксичний розбір двох словосполучень (на вибір).

26

- Знайдіть в тексті слова з орфограмою, яка стосується ненаголошених е, и в коренях слів. Запишіть їх фонетичною транскрипцією. Поясніть написання.

V. Перспективні підзавдання

- Доберіть інформацію про інші українські дерева-символи. Підготуйте повідомлення.

27

2.7. Фрагмент уроку з теми "Узагальнювальне слово при однорідних членах речення" (за підручником Заболотного О.В.) (учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 Рідош О.О.)

Антарктида

Антарктида – найхолодніший материк на Землі. На більшій його частині немає нічого: ні рослин, ні тварин. Лише в прибережних районах є мох, лишайники й нижчі водорості.

Мертві береги Антарктиди оживляють пінгвіни. Поблизу колоній пінгвінів часто можна побачити різних тварин: сніжного буревісника, голубоокого баклана, поморника.

Усе життя тварин Антарктиди пов'язане з океаном (І. Жданова).

I. Робота над змістом тексту

- Прочитайте текст (мовчки або вголос).- Що з прочитаного ви вже знали, а що виявилося для вас

новим?- Чому на більшій частині материка немає ні рослин, ні тварин?- Як ви розумієте вислів "мертві береги"?

28

- Розгляньте малюнок і складіть розповідь (5-6 речень).- Знайдіть на карті Антарктиду. Чим відрізняється океан від

моря? Які моря ви знаєте? Що можете розповісти про Чорне море?

- Знайдіть художні засоби і поясніть їх.

I. Мовленнєві підзавдання

- Визначте тему та основну думку тексту.- Визначте стиль і тип мовлення. Назвіть їх ознаки.- Про кого розповідається в тексті?

II. Мовні підзавдання

- Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. - Знайдіть речення з однорідними членами речення. - Прочитайте речення з однорідними членами речення,

дотримуючись правильної інтонації.- На які питання відповідають названі однорідні члени речення? - Яким членом речення виступають названі однорідні члени

речення? - До якої частини мови вони належать? - Визначте, з яким словом у реченні пов’язані однорідні члени

речення. - Яким членом речення виступає узагальнювальне слово? Якою

частиною мови воно є?- Де стоїть узагальнювальне слово? Який розділовий знак

потрібно поставити?- Накресліть схеми речень.

III. Супровідні підзавдання

29

- Підкресліть усі члени речення.- Підкресліть та поясніть вивчені пунктограми.- Назвіть частини мови.- Зробіть звукозапис слів "життя", "пов’язане". - Знайдіть іменник, у якому би відбувалося чергування

приголосних.

V. Перспективні підзавдання

1. Знайдіть інформацію про птахів і тварин, про які написано в тексті. Розкажіть про них друзям.

30

2.8. Фрагмент уроку з теми "Звертання. Роль звертань у реченні" (за підручником Глазової О.П., параграф 40, вправа 469) (учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 9 Криворученко С.В.)

Текст

- Сестро, прошу тебе дуже, Виший сорочку мені!Виший хрещатим барвінком,Рястом землі навесні.

- Рада б я вишити, брате,Рідного краю квітки,Тільки в житті не навчиласьКласти хрещато нитки…

За Георгієм Петруком-Попиком

І. Запитання та підзавдання пізнавального, виховного, проблемного характеру (робота з текстом)

- Прочитайте вірш. Яким є ставлення українців до вишиванки?- Чи доречно дібрано ілюстрацію до вірша? Чому ви так

уважаєте?- Чи вміє хтось у вашій родині вишивати? Чи маєте ви фото, на

якому зображена родина у вишиванках?

ІІ. Мовленнєві підзавдання

- Визначте тему й основну думку твору.- Укажіть стильову належність тексту.

31

- Схарактеризуйте форму мовлення.- Знайдіть слова, які називають адресата мовлення. До кого

звертаються в тексті?- Чи можна уявити діалог без називання того, до кого

звертаються? Яка роль слів-звертань у тексті?

ІІІ. Мовні підзавдання

- Визначте, якою частиною мови виражені звертання у вірші? - Змініть місце розташування звертання в реченні. Прослідкуйте,

чи зміниться його інтонація? Передайте зміну інтонації на письмі.

- Доповніть звертання так, щоб вони стали поширеними. До якої частини мови належать залежні слова в звертаннях?

- Визначте відмінок у словах-звертаннях.- Доберіть до слів-звертань синоніми так, щоб звертання стало

однорідним.- Яким членом речення виступає звертання?

ІV. Супровідні підзавдання

- Поясніть лексичне значення слів хрещатий, ряст, за потребою скористайтеся словниковою статтею.

ХРЕЩА́ТИЙ, а, е.1. Який має вигляд хреста або окремі елементи у формі хреста. Огорожа ціла, хоч і низенька, а ворота дощані-хрещаті (Панас Мирний);  Мені мати сорочку пошила З морських парусів. Сестри вишили шовком Малюнок хрещатий (Микола Нагнибіда).

32

2. На якому є зображення хреста. Узявши ту галеру, приплив [Самійло Кішка] до козаків і корогви хрещаті давні у кишені козакам привіз – не зневажив козацької слави (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 76); – Другом будь, зійди на вежу, Подивись на бойовисько.. Хто кого перемагає? Чи над лавами ще в'ється Корогва хрещата наша? (Леся Українка, I, 1951, 153).РЯСТ, у, чол.1.(Corydalis, Medic.). Багаторічна трав'яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці. Поля зеленіють У раннім теплі, І проліском, рястом Квітують ліси (Платон Воронько, Коли виростають крила, 1960, 48). 

 2. Зелень, трава; земля, вкрита зеленню, травою. Зелений ряст вкривав усе надбережжя, ліз на кручі, на прибережні скелі (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 124); Та озвався клич гудка над рястом І далекий, і такий близький. І схотілось до трави припасти, Цілувати, гладить колоски (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 20). 

♦ Недовго ряст топтати  – хто-небудь швидко помре. [Економ:] Вже й недовго, мабуть, і ряст буду топтати (Степан Васильченко, III, 1960, 450); пустити ряст топтати кого – подарувати життя кому-небудь, помилувати когось. І меч піднятий опустив [Еней]; .. І Турна ряст топтать пустив (Іван Котляревський, I, 1952, 294); топтати ряст – жити, ходити по землі.

- Фразеологізм топтати ряст уведіть у речення.- Поясніть орфограми у виділених словах: хрещатим, житті,

навесні, не навчилась, тільки. Наведіть 2-3 власні приклади на ці правила.

- Поставте наголос у слові вишиванка (за потребою можна скористатися експрес-уроком О. Авраменка).

33

- Перепишіть третє речення, зробіть його синтаксичний розбір.V. Перспективні підзавдання

- Складіть текст вітальної листівки з Днем вишиванки. - Доберіть із художніх творів або народних пісень рядки, у яких

використано риторичне звертання до рідних. Визначте його рідновид.

- Складіть речення зі звертанням до національного атрибуту – вишиванки. Визначте його різновид.

34

2.9. Фрагмент уроку з теми "Означення як другорядний член речення" (учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 4 Гузенко М.А.)

Прочитайте вголос текст.

Раз було так. Після першого жаркого квітневого дня плинув теплий, тихий вечір. Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом в яблуневому цвіті. Вперше по весні білоголова Шевченкова родина розташувалась вечеряти під яблунею надворі. Чуби в усіх, як обілений льон, очі, як квітки льону, – сині. Тільки мати чорнява, з карими очима. Невесела вечеря – морений батько свариться, мати, заклопотана, зажурена, марна, їсть, не їсть. Дочка Катерина стоїть, спиною спершись на яблуню, задумана, заплакана, ложки в руки не брала (За С. Васильченком).

- Із якого твору цей уривок? Хто автор твору?- Про яку видатну людину розповідається у творі?

I. Мовленнєві підзавдання

- Визначте тему й основну думку тексту.- Знайдіть ключові слова.- До якого стилю мовлення належить текст? Доведіть.- Визначте тип мовлення. Доведіть.- Яку роль у тексті відіграють прикметники?

II. Мовні підзавдання

- На які питання відповідають прикметники?- Прочитайте текст без прикметників. Зробіть висновок про

важливість прикметників у тексті.

35

- Охарактеризуйте виділені слова за такими критеріями: а) на що вказує (предмет, ознаку предмета чи ознаку дії); б) якою частиною мови виражене; в) на яке питання відповідає.

- Підкресліть граматичну основу в кожному реченні, додаток та означення.

- Надпишіть над означеннями питання, на які вони відповідають.

III. Супровідні підзавдання

- Знайдіть орфограми у виділених словах, поясніть їх написання. Запишіть ці слова фонетичною транскрипцією.

- Поясніть уживання розділових знаків у першому та другому реченнях.

IV. Перспективні підзавдання

- Знайдіть у реченнях тексту й випишіть словосполучення з означеннями, визначте головне й залежне слово.

- За виписаними словосполученнями перекажіть прочитане.

36

2.10. Фрагмент уроку з теми "Види речень за метою висловлювання" (учитель ЗОШ І-ІІІ ст. № 12 Герасимчук Н.Ю.)

Прочитайте текст мовчки.Не минуло й

півгодини, як довкола майдану нагромадилося звірів і птахів видимо-невидимо. Всім цікаві знати, що се за поява, і всі бояться її, ніхто не сміє приступити до неї. Стоять

здалека, тремтять і тільки чекають хвилі, щоб дати драпака.Тоді Лис перший заговорив до них ласкаво:— Любі мої! Не бійтеся мене! Приступіть ближче, я маю вам щось дуже важливе сказати.Але звірі не підходили, і тільки Ведмідь, ледво-не-ледво

переводячи дух, запитав:— А ти ж хто такий?— Приступіть ближче, я вам усе розповім, — лагідно і

солодко говорив Лис. Звірі трохи наблизилися до нього, але зовсім близько не важилися.

— Слухайте, любі мої, — говорив Лис Микита, — і тіштеся! Сьогодні рано святий Миколай уліпив мене з небесної глини — придивіться, яка вона блакитна! І, ожививши мене своїм духом, мовив:

— Звіре Остромисле! В звірячім царстві запанував нелад, несправедливий суд і неспокій. Ніхто там не певний свойого життя і свойого добра. Іди на землю і будь звірячим царем, заводи лад, суди по правді і не допускай нікому кривдити моїх звірів!

Почувши се, звірі аж у долоні сплеснули.— Ой господи! Так се ти маєш бути наш добродій, наш цар?

37

— Так, дітоньки, — поважно мовив Лис Микита.Нечувана радість запанувала в звірячім царстві. 

І. Мовленнєві підзавданняПрочитайте текст. Дайте відповіді на запитання.

1. Що вам відомо про Святого Миколая?2. Яким треба бути, аби отримати подарунок від Святого Миколая?3. Кого називають добродієм?4. Як жила спільнота звірів?5. Як краще жити в колективі?6. Виведіть правила дружного співіснування в суспільстві.7. Підберіть заголовок до цього висловлювання. Що він виражатиме: основну думку, тему чи ім’я головного героя?8. Доведіть, що це висловлювання є текстом.9. Сформулюйте основну думку тексту.10. З’ясуйте тип мовлення. Який стиль мовлення використав автор?ІІ. Мовні підзавдання1. Прочитаймо цей текст за ролями, обираючи інтонацію, указану автором.2. Знайдіть окличні речення. Поясніть розділові знаки в кінці речення. Свою думку обґрунтуйте. Чи можна на їх місці поставити крапку? Чому?3.Чи допускається постановка двох розділових знаків? У яких випадках?4. Знайдіть неокличні речення. Що ви поставите в кінці них? Свою відповідь аргументуйте.5. Розмежуйте функції кожного виду речення. Зробіть висновок. Свої думки звірте з підручником.

38

ІІІ. Супровідні підзавдання

1. Поясніть правопис слів Ведмідь, Остромисл, Лис Микита.2. Обгрунтуйте написання префіксів у словах здалека, сплеснули.3. Як ви розумієте вислови "дати драпака", "судити по правді"? 4. Зверніть увагу на виділені слова. Назвіть частини мови. Чому в одних випадках ми пишемо не зі словами разом, а в інших –окремо?5. Випишіть речення, виділене курсивом. Підкресліть головні члени речення. Чим вони виражені? Яка особливість цього речення? Чому в ньому немає підмета? Як називаються такі речення?

ІV. Перспективні завдання

1. Пригадайте кінцівку казки. Чи згодні ви з версією автора?2. Чи завжди за найменшу провину треба карати смертю?3. Чи можете ви пробачити брехню?4. А) Створіть власну кінцівку казки, уживаючи різні речення за метою висловлювання. Б) Продовжте діалог Лиса Микити-Остромисла з мешканцями лісу, уживаючи різні речення за метою висловлювання.

39

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. І голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.

2. Глазова О.П. Українська мова. 5 клас: підручник для закладів загальної середньої освіти / О. П. Глазова. – Київ: Видавничий дім "Освіта", 2018. – 202 с.

3. Заболотний О.В., Заболотний В. В. Українська мова. 5 клас : підручник для закладів загальної середньої освіти / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. — Київ: Генеза, 2018. – 240 с.

4. Навчання української мови учнів 5 класу на засадах компетентнісного підходу: посібник / Н. Б. Голуб, В. І. Новосьолова, Г.Т. Шелехова, А.В. Ярмолюк. – К.: Видавничий дім "Сам", 2017. – 144 с.

5. Семеног О.М. Текстоцентричний підхід до навчання української мови майбутніх молодших спеціалістів з журналістики / Наталія Пономаренко, Олена Семеног // Матеріали ІІІ Міжнародної практичної конференції "Актуальні проблеми сучасної науки" (31.07.2017, Ajman, UAE). – 2017. – №8(24). – С. 72–77.

6. УКРАЇНСЬКА МОВА. 5-9 класи // Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804).

Інтернет-джерела1. http://repository.sspu.sumy.ua/bitstream/123456789/2821/1/

ялта_2013.pdf2. http://lib.iitta.gov.ua/712143/1/Посібник_Навчання

%20укр_мови_5%20клас.pdf3. http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/

123456789/9713/1/14%20%286%29.PDF

40