No 19 (2018) Р - Scientific Heritagescientific-heritage.com/wp-content/uploads/2018/02/... ·...

No 19 (2018)

Р.3 The scientific heritage

(Budapest, Hungary)

The journal is registered and published in Hungary.

The journal publishes scientific studies, reports and reports about achievements in different scientific

fields. Journal is published in English, Hungarian, Polish, Russian, Ukrainian, German and French.

Articles are accepted each month. Frequency: 12 issues per year.

Format - A4 ISSN 9215 — 0365

All articles are reviewed

Free access to the electronic version of journal

Edition of journal does not carry responsibility for the materials published in a journal. Sending the

article to the editorial the author confirms it’s uniqueness and takes full responsibility for

possible consequences for breaking copyright laws

Chief editor: Biro Krisztian

Managing editor: Khavash Bernat

Gridchina Olga - Ph.D., Head of the Department of Industrial Management and Logistics

(Moscow, Russian Federation)

Singula Aleksandra - Professor, Department of Organization and Management at the University

of Zagreb (Zagreb, Croatia)

Bogdanov Dmitrij - Ph.D., candidate of pedagogical sciences, managing the laboratory

(Kiev, Ukraine)

Chukurov Valeriy - Doctor of Biological Sciences, Head of the Department of Biochemistry of

the Faculty of Physics, Mathematics and Natural Sciences (Minsk, Republic of Belarus)

Torok Dezso - Doctor of Chemistry, professor, Head of the Department of Organic Chemistry

(Budapest, Hungary)

Filipiak Pawel - doctor of political sciences, pro-rector on a management by a property complex

and to the public relations (Gdansk, Poland)

Flater Karl - Doctor of legal sciences, managing the department of theory and history of the state

and legal (Koln, Germany)

Yakushev Vasiliy - Candidate of engineering sciences, associate professor of department of

higher mathematics (Moscow, Russian Federation)

Bence Orban - Doctor of sociological sciences, professor of department of philosophy of religion

and religious studies (Miskolc, Hungary)

Feld Ella - Doctor of historical sciences, managing the department of historical informatics,

scientific leader of Center of economic history historical faculty (Dresden, Germany)

Owczarek Zbigniew - Doctor of philological sciences (Warsaw, Poland)

Shashkov Oleg - Сandidate of economic sciences, associate professor of department (St. Peters-

burg, Russian Federation)

«The scientific heritage»

Editorial board address: Budapest, Kossuth Lajos utca 84,1204

E-mail: [email protected]

Web: www.tsh-journal.com

CONTENT

AGRICULTURAL SCIENCES

Kovekovdova L.T., Khristoforova N.K., Berseneva S.A., Belousova N.M., Erokhina N.E. WEIGHING OF HEAVY METALS WITH

GRAIN AMARANTS AMOUNT KHARKIV- 1

AND VORONEZH UNDER CONDITIONS OF

CULTIVATION IN THE APPLICATION OF

STABILIZED SILK WASTE STRUCTURES

AS ORGANO-MINERAL

FERTILIZERS .............................................. 4

BIOLOGICAL SCIENCES

Talibov T.H., Guliyeva L.T. THE CHARACTERISTIC FEATURES OF

CORYDALİS DC. GENUS OF

PAPAVERACEAE FAMILY SPRED IN

NAKHCHIVAN AUTONOMOUS

REPUBLIC .................................................... 7

Baghirova А.А., Qasimova V.Kh. TRANSFORMATION CHANGES IN THE

MOLECULAR STRUCTURE OF POLYENE

ANTIBIOTICS IS THE KEY TO THE

SOLUTION OF ANTIBIOTICS RESISTANCE

PROBLEM AT THE FUNGAL .................... 12

Sultanova G.G., Qasimova V.Kh. THE DYNAMICS OF CHANGES OF

PHYSICAL AND CHEMICALPROPERTIES

OF RBC AT THE DIFFERENT LOCATION

ONCOLOGICAL PROCESSES AND

POLYENE ANTIBIOTICS ACTION ........... 15

CULTUROLOGY

Polishchuk Y.I. COMPARATIVE ANALYSIS OF

NORMATIVE-VALUE SYSTEMS IN

SOCIETIES CLOSED AND OPEN TYPE IN

THE GLOBALIZED WORLD ..................... 20

Solovyova S.I. CHARITY FESTIVAL AS AN EFFECTIVE

FORM OF PROJECT MANAGEMENT

TECHNIQUES IN CULTURAL

INSTITUTIONS ............................................ 25

HISTORICAL SCIENCES

Yegenissova A.K., Makhmetova S.D., Izimova A. NATIONAL-PSYCHOLOGICAL FEATURES

OF THE KAZAKH PEOPLE ........................ 29

PEDAGOGICAL SCIENCES

Bondarenko A.E., Bondarenko K.K., Zakharchenko O.A., Martinovich S.V., Zakharchenko D.D. INFLUENCE OF LESSONS WITH MEDICAL

PHYSICAL CULTURE ON MOTOR

ACTIVITY OF CHILDREN AFFECTING

CEREBRAL PARALYCH............................ 34

Orel-Khalik Yu.V. PROFESSIONAL CULTURE OF MEDICAL

WORKER ...................................................... 40

PHARMACEUTICAL SCIENCES

Chan Т.М., Levitin Ye.Ya., Kryskiv О.S. SYNTHESIS AND PROPERTIES OF SOME

MODIFIED MAGNETO-CONTROLLABILITY

NANOSYSTEMS FOR MEDICAL

PURPOSE ..................................................... 44

PHILOLOGICAL SCIENCES

Koykova E.S. TERMINOLOGY OF COMPUTER

SECURITY ................................................... 55

Havdok A.N. IMPROVING PHONETIC SKILLS OF

ARABIC-SPEAKING STUDENTS IN THE

FIELD OF THE CORRELATION IN

VOICELESS-VOICED CONSONANTS ..... 58

PHILOSOPHICAL SCIENCES

Rogova E.G. THE PHILOSOPHICAL-EDUCATIONAL

ANALYSIS OF THE PARTICULAR

REALITIES OF THE POST-SECULAR

SOCIETY ...................................................... 61

PSYCHOLOGICAL SCIENCES

Kalashnikov N.O. CAREER GUIDANCE AS A RELEVANT

BASIS OF PSYCHO-PEDAGOGICAL

WORK ........................................................... 69

Liashch O., Yatsiuk M. EMOTIONAL INTELLIGENCE AS A

PSYCHOLOGICAL FACTOR OF TEACHERS

SELF-REGULATION IN MODERN

EDUCATIONAL SPACE ............................. 71

4 The scientific heritage No 19 (2018)

AGRICULTURAL SCIENCES

ВЫНОС ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ СОРТАМИ ЗЕРНОВОГО АМАРАНТА ХАРЬКОВСКИЙ -

1 И ВОРОНЕЖСКИЙ В УСЛОВИЯХ КУЛЬТИВИРОВАНИЯ ПРИ ВНЕСЕНИИ

СТАБИЛИЗИРОВАННОГО ИЛА ОЧИСТНЫХ СООРУЖЕНИЙ В КАЧЕСТВЕ ОРГАНО -

МИНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕНИЯ

Ковековдова Л.Т.

Д.б.н., ТИНРО

Христофорова Н.К.

д.б.н., ДВФУ

Берсенева С.А.

к.б.н., ПГСХА

Белоусова Н.М.

к.б.н., ПГСХА

Ерохина Н.Е.

ПГСХА

WEIGHING OF HEAVY METALS WITH GRAIN AMARANTS AMOUNT KHARKIV- 1 AND VORONEZH UNDER CONDITIONS OF CULTIVATION IN THE APPLICATION OF STABILIZED

SILK WASTE STRUCTURES AS ORGANO-MINERAL FERTILIZERS

Kovekovdova L.T.

DB, TINRO

Khristoforova N.K.

D.B., FEFU

Berseneva S.A.

c. b. s., PSASA

Belousova N.M.

c. b. s., PSASA

Erokhina N.E.

PSASA

Аннотация

В статье рассматриваются результаты исследования фиторемедиационной способности двух сортов

зернового амаранта в условиях полевого опыта. Растения амарантов являются накопителями тяжелых ме-

таллов, по данным эксперимента прослеживается четкая закономерность накопления токсичных элемен-

тов в зависимости от дозы внесенного стабилизированного ила: чем, больше доза внесенного ила, тем

больше он накапливается в растениях. По результатам исследования амарант сорта Воронежский преиму-

щественно аккумулирует в биомассе железо и свинец, а сорт амаранта Харьковский-1 – цинк, марганец и

кадмий.

Abstract

The article examines the results of the study of the phytoremediation ability of two varieties of grain amaranth

in field experiment conditions. Amaranth plants are accumulators of heavy metals, according to the experiment,

there is a clear pattern of accumulation of toxic elements depending on the dose of stabilized sludge introduced:

the greater the dose of introduced silt, the more it accumulates in plants. According to the results of the study,

Amaranth varieties Voronezhsky mainly accumulates iron and lead in biomass, and Kharkiv-1 amaranth grade -

zinc, manganese and cadmium

Ключевые слова: фиторемедиация, стабилизированный ил очистных сооружений, тяжелые металлы.

Keywords: phytoremediation, stabilized sludge of treatment facilities, heavy metals.

В настоящее время одной из актуальнейших

проблем экологии является проблема минимизации

количества отходов путем целесообразного распре-

деления, дальнейшего применения либо эффектив-

ной их утилизации.

Одной из важнейших проблем современности

является утилизация ила очистных сооружений, ос-

новными загрязнителями которого являются тяже-

лые металлы. Эта проблема в основном свой-

ственна урбанизированным территориям, в т.ч. та-

ким городам Приморском края как: Уссурийск,

Артем, Владивосток, Спасск-Дальний. Так, напри-

мер, на МУП «Уссурийск-водоканал» ежегодно об-

разуется 2357,9 т ила. Ил стабилизированный – из-

быточный ил из сооружения биологической

очистки отделенный от воды во вторичном отстой-

нике и подвергнутый аэробной стабилизации.

Одним из способов утилизации стабилизиро-

ванного ила является внесение его в почву в каче-

стве органо-минерального удобрения, что основано

на содержании в нем питательных веществ необхо-

The scientific heritage No 19 (2018) 5

димых для растений; большое количество органи-

ческих компонентов в активном иле делает его цен-

ным средством для облагораживания почв, служа-

щих заменой гумуса.

Однако, в этом случае возникает проблема за-

грязнения почв поллютантами, среди которых пре-

обладают тяжелые металлы (далее – ТМ). Про-

блема утилизации ТМ решается путем фиторемеди-

ации почв с использованием в качестве

фиторемедиантов таких видов растений, у которых

впоследствии не используется зеленая масса,

накапливающая поллютанты.

В качестве таких растений – фиторемедиантов

в условиях опыта изучались сорта зернового ама-

ранта – род Amaranthus L. Использование в каче-

стве биоремедиаторов растений семейства Амаран-

товые изучалось в работах как зарубежных, так и

отечественных исследователей [1, 2].

Амарантовые обладают необходимым для

биоремедиации набором качеств:

- высокой скоростью прироста биомассы;

- высоким выносом как питательных элемен-

тов (при органическом загрязнении), так и способ-

ностью к избирательному накоплению элементов

(при загрязнении неорганическими поллютан-

тами);

- легко удаляться из почвы при уборке и иметь

ограничения в вегетативном способе размножения;

- извлекать загрязняющие вещества корнями,

перемещать их в надземную биомассу [2].

Для изучения возможности использования

амарантовых в качестве биоремедиантов выбор

остановили на сортах зернового амаранта: Воро-

нежский и Харьковский - 1.

Методика проведения исследований.

Для изучения фиторемедиационной способно-

сти амарантов и эффективности внесения в почву

стабилизированного ила в качестве органомине-

рального удобрения, на опытном поле ФГБОУ ВО

ПГСХА был заложен мелкоделяночный опыт.

Повторность опыта 3-х кратная для 2 сортов:

I. с сортом зернонового амаранта Воронеж-

ский

II. с сортом зернонового амаранта Харьков-

ский-1.

Повторности Ⅰ Ⅱ Ⅲ

Варианты 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6

Рисунок 1 - Схема опыта

Схема опыта

1 Контроль – сорт Воронежский

2 Воронежский +10т/га (1 кг/м2)

3 Воронежский -20т/га (2 кг/м2)

4 Контроль – сорт Харьковский-1

5 Харьковский -1 +10т/га (1 кг/м2)

6 Харьковский -1+20т/га (2 кг/м2 ).

Пробоподготовка проводилась в лаборатории

агрохимических анализов ФГБОУ ВО Приморская

ГСХА. Анализ проводился методом мокрого озоле-

ния [3].

Для выяснения фиторемедиационной способ-

ности амаранта был произведен химический анализ

зеленой массы на содержание тяжелых металлов,

экстрагированных растениями из почвы. Определе-

ние тяжелых металлов производилось в лаборато-

рии Тихоокеанского научно-исследовательского

рыбохозяйственного центра (далее - ТИНРО-

Центр) атомно-абсорбционным методом, на при-

боре – спектрофотометр «Shimadzu» АА-6800.

Результаты анализа зеленой массы амаранта

двух исследуемых сортов приведены в таблице 1.

Таблица 1

Содержание тяжелых металлов в биомассе амарантов

Вариант Содержание тяжелых металлов в биомассе амарантов, мг/кг

Zn Cu Fe Mn Cd Pb

1 контроль В 73,76 29,46 350,87 68,00 0,099 0,30

2 В+1 кг /м2 149,51 30,94 729,12 74,96 0,179 0,60

3 В+ 2 кг / м2 283,6 39,22 754,63 104,75 0,190 1,79

4 контроль Х 238,67 17,91 225,75 101,24 0,120 0,08

5 Х+ 1 кг /м2 254,10 38,23 419,10 108,67 0,167 1,09

6 Х+2 кг/м2 344,12 41,70 442,70 127,67 0,267 1,56

Примечание: В – Воронежский сорт, Х – Харьковский-1.

По данным проведенного анализа нами под-

твержден факт, что амаранты являются накопите-

лями тяжелых металлов, а также прослеживается

четкая закономерность накопления токсичных эле-

ментов в зависимости от дозы внесенного стабили-

зированного ила: чем больше доза внесенного ила,

тем больше он накапливается в растениях. По ре-

зультатам исследования, амарант сорта Воронеж-

ский аккумулирует в биомассе железо и свинец, а

сорт амаранта Харьковский-1 – цинк, марганец и

кадмий. Вынос тяжелых металлов растениями ама-

ранта представлен в таблице 2.


Таблица 2

Общий вынос тяжелых металлов амарантами, г

Вариант Элементы

Zn Cu Fe Mn Cd Pb

1 контроль В 7,39 2,9 35,1 6,8 0,009 0,03

2 В+1 кг /м2 14,9 3,08 32,4 7,48 0,02 0,06

3 В+ 2 кг / м2 28,4 3,9 75,4 10,47 0,18 1,77

4 контроль Х 23,9 1,29 15,4 7,23 0,009 0,057

5 Х+ 1кг/м2 25,4 3,8 41,8 10,86 0,016 0,108

6 Х+2 кг/м2 34,4 4,1 44,3 12,7 0,266 0,155

Примечание: В – Воронежский сорт, Х – Харьковский-1.

Выводы

В результате проведенных исследований,

можно сделать следующие выводы:

Внесение стабилизированного ила не только

повышает почвенное плодородие, но и обогащает

почву тяжелыми металлами.

При использовании зернового амаранта в каче-

стве фиторемедианта отмечен вынос тяжелых ме-

таллов и избирательная адсорбция тяжелых метал-

лов в зависимости от сорта.

По результатам исследования амарант сорта

Воронежский аккумулирует в биомассе железо и

свинец, а сорт амаранта Харьковский-1 – цинк, мар-

ганец и кадмий.

Список литературы

1. Бобылев В. С. Вынос питательных веществ с

урожаем кукурузы, амаранта и их смесей / В.С. Бо-

былев, М.В. Логачев. – Кур. Гос. с.-х. академия.

Курск, 2005. – Ч.2. – с. 59-61.

2. Мхитарян Л.А. Растения семейства амаран-

товые для биоремедиации почв, загрязненных орга-

ническими отходами / редкол.: О. Н. Широков [и

др.] // Студенческая наука XXI века: Материалы VII

Междунар. студенч. науч.-практ. конф. (Чебок-

сары, 15 нояб. 2015 г.) – Чебоксары: ЦНС Интерак-

тив плюс, 2015. – №4 (7). – с. 22–23.

3. Пархоменко И.Ю., Таусон В.Л., Меньшиков

В.И. Термическая атомно-абсорбционная

спектроскопия как метод диагностики форм

нахождения тяжелых металлов в объектах

окружающей среды и минералах [Электронный

ресурс] / Режим доступа: https://uchil.net/?cm=56260


BIOLOGICAL SCIENCES

ХАРАКТЕРИСТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РОДА CORYDALİS DC. СЕМЕЙСТВА

МАКОВЫХ РАСПРОСТРАНЕННЫХ В НАХЧЫВАНСКОЙ АВТОНОМНОЙ РЕСПУБЛИКИ

Талыбов Т.Г.

Институт Биоресурсов Нахчыванского Отделения НАН Азербайджана

Кулиева Л.Т.

Нахчыванский Институт Учителей

THE CHARACTERISTIC FEATURES OF CORYDALİS DC. GENUS OF PAPAVERACEAE FAMILY SPRED IN NAKHCHIVAN AUTONOMOUS REPUBLIC

Talibov T.H.

Bioresources İnstitute of Nakhchivan Branch of ANAS

Guliyeva L.T.

The İnstitute of Nakhchivan Teachers

Аннотация В статье представлены характеристические особенности рода Хохлатки на территории Нахчыванской

АР. Авторы отмечают что на территории флоры семейство маковых имеют особое место, а также род

Corydalis Medic. отличается в природе автономной республики. Виды этого рода распространены по всему

региону.

Abstract On the article there is given characteristic features of Corydalis DC. genus. Authors noted that Papaveraceae

family has got significant place on the region of autonomic republic and as well as Corydalis Medic. genus has got

unique place of the flora. The species of that genus have been spred almost all of the area.

Ключевые слова: флора, мак, семейство, вид, многолетний, каменистый, скальный, альпийский

Keywords: flora, poppy, family, species, perennial, stony, rocky, alp

Территория Нахчыванской АР отмечается бо-

гатой флорой и разнообразием растительного по-

крова, природными условиями, геологической и

геоморфологической структурой в отличие от дру-

гих территорий Азербайджана.

При формировании растительного покрова ре-

гиона, кроме физических факторов сыграли некото-

рую роль и резко континентальным климатом рас-

тительного покрова, его зональности по вертикали

и по горизонтали, резко отличается [7, с. 96-97] от

других районов Азербайджана.

Территория, расположенная на рубеже некото-

рых ботанико-географических районов, входит с

Кавказом, с Средней Азии и с Ираном в миграцион-

ную флору. По флористическому составу расти-

тельный покров Нахчыванской АР занимает первое

место среди 23 ботанико-географических районов.

Представители семейства маковых занимают особо

важное место в богатом растительном покрове тер-

ритории.

Семейство маковых объединяет около 45 ро-

дов и до 700 видов, распространенных главным об-

разом в северной умеренной зоне. Представители

семейства маковых, независимо от того, в какой

климатической зоне они встречаются, часто пред-

почитают места с недостаточным увлажнением.

Маковые чаще всего селятся на сухих пригорках,

по каменистым склонам с хорошо дренированными

почвами.

В пределах семейства наблюдается большое

разнообразие жизненных форм: от травянистых

одно и многолетников, составляющих подавляю-

щие большинство, до кустарников и даже неболь-

ших деревьев. Некоторые виды являются лианами.

У них тонкий, извилистых стебель, длиной до 3 м,

цепляющихся за опору с помощью вьющихся че-

решков листьев.

Семейство маковых объеденяет в себе два под-

семейства Papaveroideae M.L.Zhang & Grey-Wilson

и Fumarioideae Eaton.

FUMARİOİDEAE A. Bn in Aschers. Fl. Prov.

Brandenburg I (1864) 48 excl. Hypecoideae; Prantl u.

Kündig in Engl. Natürl. Pflanzenf. III, 2 (1891) 197. –

Чашелистья мелкие, треугольные или продолгова-

тые, чешуевидные, иногда совершенно незаметные

или отсутствующие, не образующие замкнутого

вместилища, скрывающего остальные части цветка

до его распускания. Лепестки в числе 4, в два круга.

Наружные лепестки или одинаковые (симметрич-

ные), при основании каждый со шпорой или меш-

ковидным выступом. Цветки зигоморфные и

только один верхний лепесток имеет резко выра-

женную шпору. Внутренние лепестки, обычно сли-

пающиеся верхушками, по спинке с выдающимися

килями. Тычинки в числе 2, супротивные наруж-

ным лепесткам, на верхушке 3-раздельные, несу-

щие по 3 пыльников, у которых обычно только

средний двух-гнездный. Рыльце сплюснутое, все-

гда лопастное, очень различное по форме. Плод или

недлинная стручковидная коробочка, открывающа-

яся 2 створками, с сохраняющимися плацентами

без перегородки, или реже односемянный орешек.


Семена обычно черные, блестящие, чаще с придат-

ком. Голые травы с тройственными или перистыми

листьями, без млечного сока [4, с. 646].

На территории Нахчыванской АР семейство

маковых объединяет 7 родов в 33 видах [5]. Мы хо-

тим представить вам из важных родов, входящих в

состав семейства Маковых - Хохлатку. На террито-

рии автономной республики род объединяет в себе

4 вида – Corydalis alpestris C.A.Meyer, C.

angustifolia (M. Bieb) DC., C. erdelii Zucc. и C.

persica Cham. & Schlecht.

Genus: Corydalis DC. – Хохлатка

Sect.1. Leonticoides DC.

1. Corydalis persica Cham. & Schlecht. – Хох-

латка персидская

2. Corydalis Erdelii Zucc. – Хохлатка Эрдели

Sect.2. Pes-gallinaceus Irm.

3. Corydalis angustifolia (M.Bieb) DC. – Хох-

латка узколистная

Sect.2. Dactylotuber Rupr.

4. Corydalis alpestris C.A. Meyer – Хохлатка

альпийская

ХОХЛАТКА - CORYDALİS DC.

Medic. Philosoph. Botanik (1789) 96 emend. DC.

Syst. II (1821) 113, nec Vent. Choix. p. et tab. 19

(1803). – Capnoides2 Adans. Fam. pl. (1763) 431. [1;

3; 4, с. 649]

Цветки в простых или ветвистых кистях,

обоеполые, зигоморфные. Чашечка 2-листная, ма-

ленькая, рано опадающая. Венчик с одной шпорой,

образуемой верхним наружным лепесткам, желтый

или розово- или сине-фиолетовый, зигоморфный.

Чашелистья чаще мелкие, пленчатые, быстро опа-

дающие. Лепесток 4, верхний из них с длинной

шпорой, образует верхнюю губу, нижний при осно-

вании коротко-утолщенный, образует нижнюю

губу, 2 боковые продолговатые, между собой оди-

наковые.

Тычинок 2, 3-раздельные. Плод – стручковид-

ная многосемянная коробочка. Коробочка пузыре-

видно-вздутая, нераскрывающаяся. Семена обычно

черные с пленчатым придатком, очень редко без

него. Соцветие – конечная кисть. Многолетние

травы с невьющимися стеблями. Корень часто

клубневидный.

Хозяйственные значение: Некоторые виды

рода Corydalis могут служить декоративными грун-

товыми родами для бордюров, например, C.

Severzovii и близкие к ней C. nobilis и некоторые

другие. Виды рода Corydalis могут представлять

интерес для садовой культуры как рано цветущие

растения для клумб, бордюров и т. д.

ТАБЛИЦА ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЙ СЕКЦИЙ

1. Стеблевые листья супротивные, в числе 2,

только в 1 виде из 10 кроме них имеется еще 1 ли-

стья, расположенный выше них и уменьшен-

ный..................................Leonticoides DC.

2. Чешуевидные листья в нижней части стебля

всегда 1, крупный, отогнутый. Стеблевых листьев

2. Клубень шаровидный, небольшой, ежегодно за-

мещается новым, который развивается внутри ма-

теринского клубня. Придаточные крылья выходят

только из нижнего полюса

клубня......................................Pes-gallinaceus Irm.

3. Клубень крупнее, конический или цилин-

дрический, снизу или выше разделенный на 2-не-

сколько лопастей, реже с неясными лопастями.

Прицветники цельнокрай-

ние............................Dactylotuber Rupr.

Секция Leonticoides DC.

Leonticoides DC. Syst. II (1821) 114. Подрод

Corydalium C. Koch in Linnaea XV (1841) 252. – Род

Cryptoceras Scholl in Oesterr. Bot. Wochenb. IV

(1854) 121. – Стеблевые листья в числе 2, супротив-

ные. Клубень большом числе крупный, многолет-

ний, шаровидный, сплюснуто-шаровидный, ко-

ротко обратноконический, лежащий глубоко в

земле, при старении становящийся полым. Прида-

точные корни выходят из разных мест клубня.

Стебли многочисленные, в нижней подземной ча-

сти покрытые корневыми волосками, в надземной

невысокие простые. Листья расположены обычно у

самой поверхности земли, почти сидячие, трой-

ственные, реже перистые. Прицветники цельные [4,

с. 651].

1. Стеблевые листья супротивные. Листья дво-

яко-тройчатые; доли их эллиптические, ост-

рые........................................C. Erdelii Zucc.

2. Листья трояко-тройчатые; доли их тупые.

Венчик розовый. Прицветники острова-

тые............................C. persica Cham. Et Schlecht. [2,

с. 101]

C. persica Cham. Et Schlecht. İn Linnaea I (1826)

567; Boiss. Fl. Or. I, 127 (p.p.); Prain in Bull. Herb.

Boiss. VII (1899) 147. – C. rutaefolia N. Busch in Fl.

cauc. crit. III, 4, 62 (p.p.), non Sibth. et Sm.- Хохлатка

персидская. Описан из северного Ирана.

Листья сизоватые, сидячие или почти сидячие,

трижды тройчатые. Сегменты на довольно корот-

ких черешках, средний более крупный. Доли на

ясно заметных черешках, которые у боковых долей

2-8 мм длины. У средних до 20 мм длины. Дольки

сидячие или почти широкие, обратнояйцевидные,

тупые, надрезанные на 3-2 налегающие, реже рас-

ставленные лопасти, из которых средняя заметно

крупнее боковых. Средний сегмент листа и средняя

доля каждого сегмента также заметно крупнее бо-

ковых. Средний сегмент листа и средняя доля каж-

дого сегмента также заметно крупнее боковых.

Кисть мало возвышается над листьями, с 4-10 цвет-

ков, вначале сближенными, затем раздвинутыми.

Прицветник цельные, яйцевидные или продолгова-

тые, островатые [4, с. 654; 6, с. 134]. Цветоножки

короче прицветника, нижние до 15 мм длины. Ча-

шелистья мелкие, до 1 мм ширины, пленчатые,

мелко зубчатые. Венчик 20-25 мм длины, мало ду-

гообразно изогнутые, почти прямые или изогнутые,

розовые. Отгиб наружных лепестков небольшой,

туповатый. Бугор при основании нижнего лепестка

заметный. Шпора тонкая, в ½ раза длиннее ле-

пестка, сперва (у спинки верхнего лепестка) слегка


дугообразно приподнимающаяся, далее почти пря-

мая, у кончика слегка опущенная вниз, так что

цветы скорее сигмообразный, реже дугообразный.

Коробочки провислые, небольшие, острые (рису-

нок 1).

Рис 1. Хохлатка персидская

Общее распространение: Иран, Южное Закав-

казье.

На территории автономной республики вида

Хохлатки персидского во время флористических

экспедиций мы встречали на альпийских лугах и го-

рах. Гербарии этого вида изготовленными нами

хранятся в Институте Биоресурсов Нахчыванского

Отделения НАН Азербайджана (АР).

C. erdelii Zucc. in Abh. Bayr. Acad. München III

(1840) 252. C. rutaefolia Boiss. Fl. Or. I, 127 (ex p.);

N. Busch in Fl. cauc. crit. III, 4, 62 (ex p.) – C. alpina

C. Koch in Linnaea XV (1841) 252, non J. Gay. C.

modesta Prain in Bull. Herb. Boiss. VII (1899) 168. –

İc.: Zucc., 1.c., tab. 9, fig. 2, 3; Prain 1. c., f. 4. – Хох-

латка Эрдели [1; 3; 4]. Описан с гор Ливана.

Многолетние растения. Клубень небольшой,

около 20 мм в диаметре, угловато шаровидный. Ли-

стья сидячие или почти сидячие, дважды тройча-

тые, сизые. Сегменты на коротких (6-15 мм) череш-

ках. Доли сидячие или на очень коротких черешках,

цельные, ланцетные или продолговатые, острые, до

3 см длины, реже вторично надрезаны с 1-2 малень-

кими боковыми ланцетными острыми дольками

или зубцами. Редко (в мелких особях) боковые сег-

менты только надрезаны, с 1-2 маленькими ланцет-

ными боковыми долями, а не рассечены до основа-

ния. Кисть несколько выдается над листьями. При-

цветники довольно крупные, продолговатые или

яйцевидные, острые [4, с. 655; 6, с. 134]. Цвето-

ножки длинные, нижние даже несколько превы-

шают прицветников, до 20 мм длины. Чашелистья

крайне мелкие, не зубчатые, иногда в виде двух по-

чти незаметных чашечек. Венчик довольно круп-

ный, светло или темно фиолетово-розовый, 20-25

мм длины. Почти прямой или слегка дугообразный.

Отгиб наружных лепестков островатый, неболь-

шой, слегка превышающий внутренние лепестки,

видимо более темный, чем остальной венчик. Ниж-

ний лепесток в средней части несколько горбатый.

Шпора при основании слегка дугообразно восходя-

щая, тонкая, толстая или толстоватая, далее прямая

и на конце слегка согнутая вниз, тупая, в 1 ½ раза

длиннее лепестков. Коробочка, видимо, короткая,

острая, поникающая или отклоненная (рисунок 2).

Рис 2. - Хохлатка Эрдели


Общее распространение: Южное Закавказье,

Арм.-Курд., Балк.-Малоаз.


Хохлатки Эрдели во время флористических экспе-

диций мы встречали во многих местах (Дары-даг,

Ордубад). Гербарии этого вида изготовленными

нами хранятся в Институте Биоресурсов Нахчыван-

ского Отделения НАН Азербайджана (АР).

Секция Pes-gallinaceus Irm. Pes-gallinaceus Irmisch, I. c. 273. – Стеблевые

листья обычно в числе 2. Клубень небольшой ша-

ровидный, ежегодно замещаемый изнутри новым

клубнем, который залягается весной в камбиальном

слое старого и к концу лета достигает полного раз-

вития, причем старый редуцируется до тонких обо-

лочек, облекающих молодой клубень. Стебель

имеет в нижней части один большой чешуевидный

лист, из пазухи которого может выходить полюсе

клубня, из кончика молодого клубня, но не его бо-

ках. Прицветники цельные или впереди гребен-

чато-надрезанные [4, с. 661].

1. Коробочка узкая, удлиненная, до 25 мм

длины, 2-3 мм ширины, в 3-4 раза длиннее цвето-

ножки, линейная. Кисть рыхлая. Дольки листа и

прицветника очень узкие……………..C.

angustifolia (M. B.) DC. [2, с. 101]

C. angustifolia (M. B.) DC. Syst. II (1821) 120;

Ldb. Fl. Ross. I, 100; Boiss. Fl. Or. I, 130;

Busch in Fl. cauc. Crit. III, 4, 59. – Fumaria

angustifolia M. B. Fl. Taur. – cauc. II (1808) 146 et III,

458. – Capnites angustifolia Rupr. Fl. Cauc. (1869) 57.

– Ic: Gartenflora IX, tab. 304. – Хохлатка узколист-

ная. Описан с Кавказа [6, с. 135].

Клубень маленький, 7-15 мм диаметр,

шаровидный, светло-бурый. Стебель простой или с

1 веточкой в пазухе чешуевидного листа, тонкий,

10-15 (-20) см высоты, с 2 листами в верхней части.

Лист на довольно длинных тонких черешках. Пла-

стинка широкая, почти трижды тройчатая, сег-

менты на длинных черешках. Доли обратно ши-

роко-клиновидные на коротких черешках, почти до

основания рассеченные на 2-3 линейные или про-

долговато-линейные, удлиненные, туповатые или

островатые дольки. Кисть малоцветковая, рыхлая,

но не длинная. Прицветники клиновидные, до ½

или менее надрезанные или спереди зубчатые, ино-

гда цельные овальные, длиннее цветоножек. По-

следние нитевидные, отклоненные, до 10 мм длины

[4, с. 673]. Чашелистья очень мелкие. Венчик

светло-желтые, довольно крупные, 22-25 мм

длины. Отгиб наружных лепестков не широкий, на

верхушке выемчатый. Нижний с небольшим ост-

рым бугорком, зачатком шпоры, при основании.

Шпора прямая, довольно тонкая, слегка восходя-

щая, тупая, реже на конце слегка вниз согнутая. Ко-

робочки линейные, удлиненные, до 25 мм длины. 2-

3 мм ширины, отклоненные или провислые, заост-

ренные и носик, переходящий в стебли. Рыльце

дисковидное, по краю мелко бородавчато-городча-

тое. Распространяется в лесах (рисунок 3).

Рис. 3 - Хохлатка узколистная

Общее распространение: Восточное, Западное

и Южное Закавказье, Иран.


Хохлатки узколистного во время флористических

экспедиций мы встречали во многих местах райо-

нов Шахбуз, Джульфы, Ордубада и Бабека. Герба-

рии этого вида изготовленными нами хранятся в

Институте Биоресурсов Нахчыванского Отделения

НАН Азербайджана (АР).

Секция Dactylotuber Rupr.

Dactylotuber Rupr. Fl. Cauc. (1869) 54.- Корень

клубневидный. Клубень конический или цилиндри-

ческий, снизу разделенный на 2-5 мясистых долей,

которые на свободных концах несут мочковатые

корни. Стебли в нижней части имеет 1-2 небольших

чешуевидных, пленчатых листьев, прижатых к

стеблю, а не отогнутых кнаружи, как у Pes-

gallinaceus. Рыльце низкое, широкое, двурогое, с

зубчиком только по верхнему краю. Коробочки,

вниз отогнутые на прямостоячих плодоножках. Не-

большие травы с тройчатыми листьями, обычно с

цельными прицветники и с фиолетовыми, реже

желтоватыми венчиками. Очень естественная и

изолированная морфологически группа.

1. Сизые растения. Верхний лист обычно ото-

двинут от со цветника к основанию стебля, так что


цветонос длинный. Листья менее мясистые.

Клубень удлиненный. На прицветниках или чаше

листьях нет или почти нет синих мелких точек.

Чашелистики 1-2 мм длины. Цветки мелкие, 15-20

мм длины..............................................................C.

alpestris C. A. M. [2, с. 101]

C. alpestris C. A. M. Verzeichn. Pfl. Cauc. (1831)

176; Ldb. Fl. Ross. I, 98; N. Busch in Fl. cauc. crit. III,

4, 48. – C. pauciflora var. аlpestris Акинф. Фл. Центр.

Кавк. (1894) 55. – C. nivalis Boiss. et Huet in Boiss.

Diagn., ser. 2, V (1859) 16. – C. swanetica Краснов

Нов. вид. Сванет. флоры (1891) 15. – C. glareosa

Somm. et Lev. in A. H. P. XIII (1893) 27. – Capnites

alpestris Rupr. Fl. Cauc. (1869) 59. – Ic.: Somm. et

Lev. I. c., tab. VI. – Exs.: HFR n0 953. – Хохлатка аль-

пийская [4, с. 676; 6, с. 136].

Клубень двух- или многораздельный, с корот-

кими или удлиненными долями, в последнем слу-

чае они цилиндрические. Нижняя часть стебля с 2-

3 чешуевидными листьями. Подземная, белая, из-

вилистая, длинная. Стебли простые или чаще вет-

вистые, 5-15 см высоты. Листья в числе 2-3, распо-

ложенные у основания надземной части стебля на

очень длинных черешках, внизу несколько пленча-

тых и влагалищно расширенных. В пазухах листьев

часто развиваются или листочки с уменьшенной

пластинкой, или веточки, части несущие кисть

цветка. Лист сизая, небольшая, в очертании яйце-

видно-округлая, тройчатая. Сегменты сближенные,

почти сидячие или на коротких черешках. Чашели-

стья мелкие, около 1 мм ширины, белые, по краю

коротко зубчатые, квадратной или продолголгова-

той формы. Венчик синевато, редко розовато-фио-

летовые, очень редко беловатые, иногда с синим от-

гибом, 15-20 мм длины, почти прямые, довольно

тонкие. Отгиб наружных лепестков короткий, едва

длиннее внутренних лепестков, коротко заострен-

ный. Бугор при основании нижнего лепестка не-

большой. Шпора тонкая, почти прямая или на

конце слегка дугообразно или крючковидно согну-

тая, в 1 ½ раза длиннее лепестка [4, с. 677]. Коро-

бочки небольшие (5-) 10-15 мм длины, 5 мм ши-

рины, эллиптические (рисунок 4).

Рис. 3 - Хохлатка альпийская

На территории автономной республики Хох-

латка альпийская распространяется на каменистых

склонах и осыпях. На территории автономной рес-

публики вид хохлатки альпийской во время флори-

стических экспедиций мы встречали в горах.


1. Гроссгейм А.А. Определитель растений

Кавказа. Москва: Государственное издательство

“Советская наука”, 1949, 747 с.

2. Гроссгейм А.А. Флора Кавказа. М.-Л.:

Издательство АН СССР, 1950, т. 4, 315 с.

3. Конспект Флоры Кавказа. Москва: СПб.,

Товарищество научных изданий КМК. 2012, Том 3.

Часть 2. 623 с.

4. Попов М.Г. Род Мак - Papaver // Флора

СССР. В 30 т. / Гл. ред. акад. В. Л. Комаров; Ред.

тома Б. К. Шишкин. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1937.

Т. VII, c. 636-637

5. Талыбов Т.Г., Ибрагимов А.Ш. Таксономи-

ческий спектр флоры Нахчыванской АР. Нахчыван:

Эджеми, 2008. – 365 с. (на азербайджанском языке)

6. Флора Азербайджана. Ред. И. И.Карягин.

Баку: Изд. АН Азерб. ССР, 1953, т. 4, 403 c.

7. Энциклопедия Нахчывана. Нахчыван:

Эджеми, 2005. Т. 2, 376 с. (на азербайджанском

языке)


ТРАНСФОРМАЦИОННЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В МОЛЕКУЛЯРНОЙ СТРУКТУРЕ

ПОЛИЕНОВЫХ АНТИБИОТИКОВ - КЛЮЧ К РЕШЕНИЮ ПРОБЛЕМЫ

АНТИБИОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТИ ПРИ ГРИБКОВЫХ ИНФЕКЦИЯХ

Багирова А.А.

институт ботаники Нациoнальной Академии Наук Азербайджана, ведущий научный сотрудник

лаб. «Биофизика клетки», кандидат биологических наук, доцент

Гасимова В.Х.

Бакинский Государственный Университет, старший научный сотрудник факультета экологии и

почвоведения, кандидат биологических наук, доцент

TRANSFORMATION CHANGES IN THE MOLECULAR STRUCTURE OF POLYENE ANTIBIOTICS IS THE KEY TO THE SOLUTION OF ANTIBIOTICS RESISTANCE PROBLEM AT THE FUNGAL

Baghirova А.А.

Leading Researcher, PhD (Biology),Assoc.Prof. ”Cell Biophysics”

lab., Azerbaijan National Academy of Sciences

Qasimova V.Kh.

Senior Researcher, PhD (Biology),Assoc.Prof.

Department of Ecology and Soil Sciences. Baku State University.

Аннотация

Обзор посвящен результатам, полученным на основании модификационных изменений ряда проти-

вогрибковых полиеновых антибиотиков (ПА) и их производных в клетках in vitro. Химическая модифика-

ция ПА дает возможность получить менее токсичные производные антибиотиков с улучшенными химио-

терапевтическими свойствами и с расширенным спектром биологической активности. Поиск новых лекар-

ственных соединений, полученных путем химической модификации и тестирование их на клеточном

уровне создает возможности для ближайшего использования их в клинике при грибковых инфекциях.

Abstract

This review is dedicated to results based on the modification changes of some antifungal polyene antibiotics

(PA) and their derivatives in cells in vitro. Chemical modification of PA gives the chance to receive low toxic

derivatives of PA with improve chemotherapeutic properties and wide spectrum of biological activity. The search

of new medicines by the chemical modification methods and testing on the cellular level makes possible their

application in the nearest future at the fungal infections.

Ключевые слова: полиеновые антибиотики,химическая модификация, антибиотикорезистентность,

грибковые инфекции.

Кeywords: polyene antibiotics, chemical modification, antibiotics resistance, fungal infectious.

Проблема неэффективного действия антибио-

тиков стала одной из ключевых в современной ме-

дицине и фармакологии за последние десятилетия.

Решение этой задачи основывается на поиске но-

вых лекарственных средств, которые могут быть

получены с помощью методов генной инженерии и

химической модификации их молекул. В данном

конкретном случае был проведен анализ экспери-

ментальных данных ряда антигрибковых полиено-

вых антибиотиков (ПА) и их производных. ПА –

продуценты низших растительных организмов

группы Streptomyces (Actinomycetes). На протяже-

нии многих десятилетий они применялись в прак-

тической медицине в качестве противогрибковых

препаратов для лечения инвазивных микозов.

Тем не менее, в связи с изменением экологиче-

ской ситуации в природе, появляются новые формы

организмов на основе генетических мутаций. Соот-

ветственно меняются и продуцируемые ими соеди-

нения и, естественно, их свойства. С другой сто-

роны меняется и сопротивляемость живых организ-

мов по отношению к вышеупомянутым

препаратам, то есть они становятся антибиотико-

резистентными. Многие из них изначально явля-

лись токсическими соединениями. К тому же нера-

циональное применение антибактериальных анти-

биотиков с широким спектром действия, реанима-

ционные мероприятия и ряд других факторов, при-

водит к грибковым инфекциям, где основными

показателями являются проблема переносимости

антимикотических препаратов и развитие рези-

стентности по отношению к ним возбудителей глу-

боких микозов (4,19). Таким образом, их фармако-

логические свойства с годами стали меняться и

пришло время для поиска новых, более эффектив-

ных антибиотиков.

Так, например, было проведено исследование

тетраенового макролидного ПА-пимарицина (в нек.

источниках натамицина), который широко исполь-

зуется при лечении многочисленных видов канди-

доза, но тем не менее ограничен в применении из-

за своей токсичности, нерастворимости в воде и вы-

сокой сопротивляемости патогенных грибков к его

действию. Получение и тщательное исследование

новых гидрофосфорильных производных

(11),арилзамещенных производных (2) и фосфори-

лированное альдокетинированное производное

пимарицина (3) показало, что в результате взаимо-


действия пимарицина с паразамещенными бензаль-

дегидами и цианоборогидридом в условиях реак-

ции восстановительного аминирования , образу-

ются соответствующие бензильные производные

этого антибиотика, которыебыли изучены на шести

тест-культурах группы Candida. Тестирование по-

казало, что противогрибковая активность соедине-

ний, в которых радикал представлен фтором и бро-

мом, в отношении Candida albicans, C. crusei и C.

parapsilosis намного выше, чем у исходного анти-

биотика, а в отношении C. utilis, C. Tropicalis и C.

Guillermondii была на уровне пимарицина. Таким

образом, было показано, что наибольшая антифун-

гальная активность наблюдалась у бензильных про-

изводных пимарицина с химическим радикалом из

нитрогруппы или галогенов (фтор, хлор и бром) в

фенильном кольце, то есть вышеупомянутые хими-

чески модифицированные производные пимари-

цина, более эффективны против возбудителей кан-

дидоза, чем исходный антибиотик. Были разрабо-

таны новые производные амфотерицина В, одного

из самых изученных и востребованных ПА (16), ко-

торые обладали низкой токсичностью и устойчиво-

стью к резистентности. Амфотерицин В атакует бо-

лезнетворные грибки, связываясь со стериновым

компонентом грибка (эргостерином), а его побоч-

ные эффекты связаны с тем, что он также атакует

холестерин человека. Исследователи модифициро-

вали строение амфотерицина В, придав ему способ-

ность связываться только с эргостерином, не атакуя

холестерин. До недавнего времени в ходе интенсив-

ных экспериментов болезнетворные грибки так и

не выработали резистентность к новым веществам;

модифицированные версии амфотерицина В могут

быть синтезированы из природного продукта в три

стадии с общим выходом до 25%.

Необходимо отметить, что в настоящее время

существует множество малотоксичных высокоэф-

фективных полусинтетических производных ПА.

Наибольшая роль в этом направлении принадлежит

нанотехнологии, поскольку нанотехнологические

исследования в медицине базируются на создании

препаратов нового поколения, отличающихся бо-

лее эффективным способом доставки антибиотиков

(5,7). Отбор нанопроизводных макролидных анти-

биотиков с эффективной противогрибковой актив-

ностью оказался весьма актуальным для лечения

микозов (10,20).Было проведено исследование

нанопроизводных тетраеновых ПА – нистатина и

пимарицина в отношении ряда тест-культур

дрожжеподобных грибов рода Candida. Как оказа-

лось, вышеуказанные нанопроизводные обладают

высокой антифунгальной активностью по отноше-

нию к возбудителям кандидоза – это 11 видов рода

Candida – C. albicans,C. utilis, C. tropicalis, C. crusei,

C. glabrata, C.lusitaniae, C.lipolytica, C.norvegensis,

C.parapsilosis, C. akefyr и C. guillermondii. Таким

образом, в результате проведенных исследований,

обнаружено, что полученные нанопроизводные

определенных ПА значительно повышают стабиль-

ность и биофармацевтические свойства этих антиг-

рибковых антибиотиков. Исходный амфотерицин В

имеет самый широкий спектр применения и явля-

ется одним из наиболее исследуемых и используе-

мых в практической медицине противогрибковых

макролидных антибиотиков. В настоящее время это

единственный ПА, разрешенный к применению

при системных микозах. Однако его использование

существенно ограничено из-за нефротоксичности,

гематотоксичности и очень низкой растворимости

в воде. К тому же лечебные дозы этого антибиотика

близки к максимально переносимым дозам (17).

Для лечения инвазивных грибковых заболеваний

был проведен поиск новых эффективных препара-

тов. Формирование таких лекарственных средств

осуществляется, в-основном, путем химического

модифицирования природных антибиотиков (1).

Создание биосинтетических аналогов антибиоти-

ков стало возможным также с развитием генной ин-

женерии (15). Они могут быть использованы сами

по себе или в качестве исходных соединений в син-

тезе новых противогрибковых препаратов с улуч-

шенными фармакологическими характеристиками.

Таким образом, создание макролидных антибиоти-

ков нового поколения основано на сочетании мето-

дов химического синтеза и генной инженерии.

Методы генной инженерии базируются на дан-

ных, которые получены при полной расшифровке

генных кластеров, ответственных за биосинтез ан-

тибиотика штаммом-продуцентом. Основными ста-

диями биосинтеза таких ПА, как амфотерицин В и

нистатин А1 являются образование 38-членного

макролактонного кольца, в процесс сборки кото-

рого вовлечены шесть поликетидсинтетаз, окисле-

ние метильной группы в положении 16 под дей-

ствием метилоксидазы; биосинтез и присоединение

микозамина, контролируемое трансферазой и за-

вершающее гидроксилирование гидроксилазой по-

ложения С-8 или С-10. Для изменения пути биосин-

теза антибиотика может быть использован генети-

ческий материал исходных штаммов,

клонированный в специально сконструированный

вектор, позволяющий производить замену фраг-

ментов генов, кодирующих ферменты биосинтеза.

В результате такой замены появляются мутантные

штаммы с измененным ходом биосинтеза, произво-

дящие искомые производные антибиотика. Так,

генное конструирование мутантного штамма бакте-

рии Streptomyces nodosus, позволило получить 16-

декарбокси-16-метиламфотерицин В (14). Это же

соединение было получено путем многостадийного

химического синтеза (18). Благодаря клонирова-

нию и анализу генных кластеров был определен

путь биосинтеза нистатина А1. На основе генно-ин-

женерных работ со штаммом бактерии Streptomyces

noursei были получены новые генно-инженерные

полиеновые макролиды(12,14). Пути биосинтеза

нистатина А1 и амфотерицина В отличаются тем,

что в первом случае один из генов поликетилсинте-

таз, помимо домена с кеторедуктазной активно-

стью, дополнительно содержит еноил-редуктазу.

Работа данного фермента приводит к образованию

одинарной связи С(28)-С(29), в то время как при

биосинтезе амфотерицина В двойная связь в этом

положении не восстанавливается. Методом генной


инженерии удалось создать рекомбинантный

штамм S. norsei (14) с генетически измененной по-

ликетилсинтетазой. Этот штамм продуцировал геп-

таеновый аналог нистатина А1- 28-29-дегидрони-

статин А1, который превосходит исходный препа-

рат по противогрибковой активности в 2-10 раз в

большинстве тестов in vitro и имеет более широкий

интервал между максимально переносимой дозой и

средней летальной дозой. Появление двойной связи

С(28)-С(29) в молекуле нистатина А1 увеличивает

его антигрибковую активность в отношении боль-

шинства изученных штаммов, что может быть объ-

яснено повышением эффективности с мишенью

микроорганизмов. Важность конфигурации линей-

ного гептаенового гидрофобного фрагмента анти-

биотика для взаимодействия с мишенью была про-

демонстрирована на примере новых генно-инже-

нерных аналогов нистатина А1, содержащих

гидроксильную группу в полиеновой части моле-

кулы –31-гидроксинистатина и 33-гидроксиниста-

тина. Эти производные в 2000 раз лучше растворя-

ются в воде, чем нистатин А2, однако полностью

лишены противогрибковой активности (12). Следо-

вательно, введение гидроксильной группы в полие-

новую часть молекулы приводит к изменению кон-

фигурации линейного гидрофобного фрагмента ан-

тибиотика. Структура полиольного участка

молекулы антибиотика влияет на его активность.

Полученные производные нистатина А1 (9) и амфо-

терицина В (14), которые отличаются количеством

и расположением гидроксильных групп в опреде-

ленной части молекулы (С(5)-С(10), а также соеди-

нения, в которых гидроксильные группы при ато-

мах углерода С(5) и С(7) были заменены на карбо-

нильные. Показано, что при введении кетогруппы

вместо гидроксильной снижаются активность и

токсичность антибиотика. Инактивация гена, от-

ветственного за работу оксидазы, превращающей

С(16)-метильную группу в С(16)- карбоксильную, в

рекомбинантном штамме-продуценте нистатина

(штамм Streptomyces noursei) привела к образова-

нию высокоактивного 16-декарбокси-16-метил-28-

29-дидегидронистатина А1. Это производное сохра-

няет высокую противогрибковую активность и об-

ладает значительно меньшей токсичностью

(13).Генно-инженерные методы были применены в

основном для модифицирования полиеновой и гид-

роксилированной частей макролидного кольца, а

также для специфического модифицирования кар-

боксильной группы. микроорганизмы, содержащие

в липидной оболочке стерины, более чувстви-

тельны к действию ПА, чем микроорганизмы, у ко-

торых стерины отсутствуют (6). Изучение дина-

мики связывания антибиотика с мембраной в при-

сутствии стерина, также подтверждает

возможность прямого взаимодействия антибиотика

со стерином (6). Избирательность действия ПА в

отношении грибковых патогенов определяется их

более прочным связыванием с эргостерином, вхо-

дящим в состав грибковой мембраны, чем с холе-

стерином, входящим в состав мембраны клеток че-

ловека и животных. Молекула эргостерина содер-

жит на две двойные связи больше, чем молекула

холестерина, что делает ее молекулу более плоской

и более жесткой по сравнению с холестерином.

Экспериментально было показано, что амфотери-

цин В увеличивает прохождение ионов К+ по ка-

налу через эргостерин-содержащую липосому в 4

раза по сравнению с холестерин-содержащей липо-

сомой, а через липосому без стеринов – примерно в

4,5 раза (6). Таким образом, нежелательные побоч-

ные токсические явления при лечении грибковых

инфекций ПА обусловлены сравнительно низкой

избирательностью действия ПА на эргостерин-со-

держащие патогенные грибы по сравнению с их

действием на холестерин-содержащие клетки мле-

копитающих. Снижение чувствительности грибов к

ПА связана, прежде всего, со снижением содержа-

ния эргостерина в цитоплазматической мембране

(6). При создании новых препаратов особенно

важно найти оптимальное сочетание высокой про-

тивогрибковой активности и низкого побочного

токсического действия. Эффективным способом

создания новых препаратов стала разработка ги-

бридных антибиотиков, которые совмещали в себе

позитивные свойства составляющих их соединений

(21).

Таким образом, избирательная химическая мо-

дификация молекул ПА, проведение синтеза анти-

биотиков нового поколения является первым ша-

гом на пути исследования структурно-функцио-

нальных особенностей взаимодействия ПА с

клеточными и модельными мембранами. Исследо-

вания в этом направлении и поиск новых биологи-

чески активных антибиотиков продолжаются. Об-

надеживающие результаты позволят в будущем бо-

лее целесообразно и эффективно использовать ПА

и их производные в практической медицине при

грибковых заболеваниях.


1. Багирова А.А. Химически модифицирован-

ные полиеновые антибиотики нового поколения:

эффективность действия при лечении микозов.,

Минск, Ж-л «Новости медико-биологических

наук», 2017, т.16, № 3, стр.8

2. Белахов В.В., Шенин Ю.Д., Ионин Б.И. Син-

тез и противогрибковая активность N-арилзаме-

щенных производных пимарицина.//Хим.-

фарм.ж.,2010, т. 44,№9, с. 19-25.

3. Белахов В.В., Догадина А.В., Ионин Б.И.

Химическая модификация тетраенового макролид-

ного антибиотика пимарицина диэтилхлорацети-

ленфосфанатом.//Изв.Санкт-Петерб.гос.технологи-

ческого ин-та, 2013, т.,19, с.67-70

4. Веселов А.В. Системные антимикотики: со-

стояние и перспективы. //Клин.микробиол.анти-

микробиол.химиотер, 2007, т. 9,№1, с.73-80.

5. Газит Э. Нанобиотехнология:необъятные

перспективы развития. М.:Научный мир, 2011, с.

83-91.

6. Касумов Х.М. Структура и мембранная

функция полиеновых и макролидных антибиоти-

ков. Монография. Изд. «Элм» (Баку)-«Наука»

(Москва). 2009. 511 стр


7. Пул Ч., Оуэнс Ф. //Нанотехнологии.М.:Тех-

носфера. 2007, 271-290.

8. Соловьева С.Е., Олсуфьева Е.Н., Преобра-

женская М.Н. Химическое модифицирование про-

тивогрибковых макролизных полиеновых антибио-

тиков. //Усп.хим., 2011, т. 80, №2, с.115-138

9. Трещалин И.Д., Слетта Х., Боргос С.Е.Ф.,

Переверзева Э.Р., Воейкова Т.А., Эллингсен Т.Е.,

Зотчев С.Б. //Антибиотики и химиотерапия, 2005, т.

50, №18,85

10. Barratt G., Bretagne S. Optimizing efficacy of

amphotericin B through nanomodification. //In-

tern.J.Nanomed., 2007, v.2, #3, p.301-313

11. Belakhov V.V., Shenin Yu.D., Ionin B.I. Syn-

thesis of hydrophosphoryl derivatives of the antifungal

antibiotics Pimaricin by the Kabachnik-Fields reac-

tion.//Russ J.Gen.Chem. 2008, v.78, №2,p. 305-312.

12. Borgos S.E.F., Bruheim P.,Tsan P.,Sletta H.,

Ellingsen T.E., Langcelin J.-M., Zotchev S.B. Probing

the structure-function relationship of polyene macro-

lides: Engineered biosynthesis of soluble nystatin ana-

logues // J. Med. Chem. ,2006, 49, 2431-2439.

13. Brautaset T., Sletta H., Nedal A., Borgos

S.E.F. et al. Improved antifungal polyene macrolides

via engineering of the nystatin biosynthetic genes in

Streptomyces noursei. //Chem. Biol. ,2008; 15,1198.

14. Carmody M., Murphy B., Byrne B., Power P.,

Rai D., Rawlings B., Caffrey P. Biosynthesis of ampho-

tericin B derivatives lacking exocyclic carboxyl

groups.//J. Biol. Chem. , 2005, v.280, №41, 34420-

34426.

15. Caffrey P, Aparicio J.F., Malpartida F.,

Zotchev S.V. Biosynthesis engineering of polyene

macrolids. Towards generation of improved antifungal

and antiparasitic agents. // Curr.Top. Med. Chem.,

2008, v. 8, 639-653.

16. Davis S.A., Vincent B.M., Endo M.M.,

Whitesell L., Marchillo K.,Andes D., Lindquist S.,

Burke M.D. Nontoxic antimicrobials that evade drug

resistance. //Nat Chem., Biol.,2015, v.11, №7,p. 481-

487.

17. Demain A.I., Sanchez S. Demain A.I.,

Sanchez S. Microbial Drug Discovery: 80 years of pro-

gress. //J. Antibiot. 2009, v.62, p.5-16.

18. Palacios D.S., Anderson T.M., Burke M.D.

Simple, efficient and modular synthesis of polyene an-

tibiotics. //J. Amer. Chem.Soc. 2007, v. 129, 13804-

13809.

19. Sanglard D., Coste A., Ferrari S. Antifungal

drug resistance mechanisms in fungal pathogens from

the perspective of transcriptional gene regulation.

//FEMS Yeast Res., 2009,v.9, №7,p.1029-1050.

20. Surendiran Z., Sandhiya S., Pradan S.C., Ad-

ithan C. Novel applications of nanotechnology in med-

icine. // J.Med,Res., 2009v.130, №12, p.689-701.

21. TevyashovaA.N., OlsufyevaE.N., Preobrash-

enskaya M.N. Design of dual action antibiotics as an

approach to search fornew promising drugs.

Russ.Chem. Rev. 2015;84 (1):61-97.

ДИНАМИКА ИЗМЕНЕНИЯ ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИХ СВОЙСТВ ЭРИТРОЦИТОВ ПРИ

ОНКОПРОЦЕССАХ И ДЕЙСТВИИ ПОЛИЕНОВЫХ АНТИБИОТИКОВ

Султанова Г.Г.

Институт Ботаники НАН Азербайджана* ведущий научный сотрудник лаб. «Биофизика клетки»,

кандидат биологических наук, доцент

Касимова В.Х.

Бакинский Государственный университет, старший научный сотрудник факультета экологии и

почвоведения, кандидат биологических наук, доцент

THE DYNAMICS OF CHANGES OF PHYSICAL AND CHEMICALPROPERTIES OF RBC AT THE DIFFERENT LOCATION ONCOLOGICAL PROCESSES AND POLYENE ANTIBIOTICS ACTION

Sultanova G.G.

Senior leader researcher of Lab”Cell biophysics”Institute\of Botany of ANAS, PhD, Asisstant Professor

Qasimova V.Kh.

Senior researcher-researcher ekology and agriculture Faculty of the Baku State University

Аннотация

В настоящей работе приведены результаты изучения гемолитической стойкости эритроцитов в норме

и при развитии опухолевого процесса, а также при инкубации с полиеновыми антибиотиками. Показана

возможная корреляция резистентности эритроцитов к ультразвуку с различными клиническими факто-

рами и показателями периферической крови. Полагаем что наличие патологии в организме можно отнести

к стрессовой ситуации приводящей к негативным последствиям. Полученные результаты могут служить

дополнительными критериями в исследовании сложных взаимоотношений организма и развивающейся

злокачественной опухоли.

Abstract

The dynamics of changes of physical and chemical properties of RBC at the different location oncological

processes The results of research of RBC hemolytic firmness at normal state, in the development of tumor process

and also in the incubation with polyene antibiotics were shown in this paper. There is shown the possible correla-

tion of RBC resistance to ultrasound with different clinical factors and indexes of peripheral blood. We suppose


that existence of pathology in the organism may be as stressful situation that leads to negative cases// These results

may be additional criteria in the study of difficult relationships between organism and developing tumor.

Ключевые слова: гемолиз, красные кровяные клетки, развитие опухолевого процесса, полиеновые

антибиотики

Keywords: RBC, hemolytic processes, tumor, resistance to ultrasound. polyene antibiotics.

Современная экологическая обстановка, свя-

занная с бурным развитием химии, применением

искусственных материалов, лекарственных

средств, существенно увеличивает опасность воз-

никновения различных интоксикаций, профессио-

нальных и бытовых отравлений. С давних пор

кровь используется как незаменимый источник ин-

формации о процессах, протекающих в организме

человека и животных. Система крови, как наиболее

информативная, включается в реакции организма

на различные воздействия. Особое значение имеют

изменения функциональных свойств красных кле-

ток крови при различных воздействиях. Известно

также, что действие внешних факторов на биологи-

ческие объекты может привести к изменению ряда

морфологических, биохимических, физиологиче-

ских параметров. Современная медицина имеет в

своем арсенале множество физических и химиче-

ских методик применяемых в диагностике. Эти ме-

тодики основаны на действии различных волн, лу-

чей, полей на организм человека и животных. Эти

силы помимо положительного эффекта(диагности-

ческого), имеют также негативное влияния на орга-

низменном, тканевом и клеточном уровне. Анализ

литературных данных указывает на способность

эритроцитов крови реагировать изменением своих

свойств (стойкость мембраны, ригидность, физико-

химический состав мембраны и т.д.) на действие

факторов внешней среды. Для анализа состояния

эритроцитов при действии физических и химиче-

ских факторов наиболее информативными показа-

телями являются состояние стромы эритроцитов.

Стрессы, патологические процессы, нарушения

клеточного метаболизма отражаются на морфо-

функциональных свойствах эритроцитов приводя-

щих к изменению жесткости и деформируемости

эритроцитарных мембран, к гемореологическим

нарушениям. Резистентность красных кровяных

клеток является показателем стойкости эритроци-

тарных мембран [1].Роль мембран в регуляции ос-

мотического объёма клеток крови показана М.З.

Федоровой и В.Н. Левиным на лимфоцитах крыс

[2]. Эритроциты занимают особое место среди фор-

менных элементов крови в силу своего состава и

носящих в себе функций, а также доступности по-

лучения. В общей сложности каждый эритроцит в

организме выполняет огромное количество функ-

ций.

В последнее время в различные сферы биоло-

гических и медицинских исследований широко

внедрены оптические методы исследования, осно-

ванные на эффектах светорассеяния и поглощения

биологических сред.

При инкубировании клеток в гипоосмотиче-

ских растворах в 0,45% растворе хлорида натрия в

первые минуты инкубации меняются геометриче-

ские размеры клеток, характеризующиеся увеличе-

нием осей клетки, площади поверхности и объема.

При этом наблюдаются фазовые изменения реоло-

гических параметров эритроцитов в зависимости от

длительности времени инкубации. Набухание кле-

ток в гипотонической среде можно объяснить акти-

вацией Na→H обмена.

По-видимому существуют связь между про-

цессами трансмембранного транспорта, измене-

нием формы, объема и механических свойств эрит-

роцитов. Высокая организованность и динамич-

ность мембран эритроцитов позволяет им в

экстремальных ситуациях и в условиях интенсив-

ного кровотока максимально сохранять объем и

жизнеспособность.

Наиболее стабильными являются показатели

преломления эритроцитов, а также их плотность,

что позволяет предложить использование эти пока-

зателей для определения функциональных свойств

эритроцитов периферической крови в пределах од-

ного и того же вида животных.

В тоже время хорошо известно, что наличие

патологического процесса в организме, прежде

всего сказывается на количественном и качествен-

ном составе лейкоцитов и скорости оседания эрит-

роцитов. Прогрессирование любого заболевания

сопровождается структурно-функциональными из-

менениями тех или иных форменных элементов

крови. Особый интерес вызывают изменения эрит-

роцитов, мембраны которых являются моделью мо-

лекулярной организации плазматических мембран.

От структурной организации мембран красных кро-

вяных клеток во многом зависят их агрегационная

активность, деформируемость и вязкость связан-

ные с процессами микроциркуляции и гемодинами-

ческими процессами[1-3]. С этой целью с помощью

разработанного нами кинетического метода ультра-

звукового гемолиза была сделана попытка оценки

физико-химических свойств эритроцитов при нали-

чии патологии в организме. Нами проведен анализ

данных характеризующих физико-химические

свойства нативных циркулирующих эритроцитов у

пациентов при онкологических заболеванияхраз-

личной локализации- РМЖ, РЖ, РК, РЛ, ЛГМ на III

–IV стадиях развития опухолевого процесса[4].

Результаты исследования физико-химических

параметров эритроцитов представлены в табл1.


Показатели физико-химических свойств эритроцитов онкологических больных)

Получено, что независимо от локализации опу-

холевого процесса практически у всех больных

наблюдались статистически достоверные измене-

ния параметров эритроцитов, а именно уменьшение

концентрации эритроцитов, относительного пока-

зателя преломления света, а также увеличения объ-

ема эритроцитов. Полученные результаты досто-

верно отличаются от контроля* Р < 0,01, ** Р < 0,05

Нами также получены данные по изменению

гематологических характеристик эритроцитов в

контроле и при наличии опухоли различной лока-

лизации в динамике развития заболевания в экспе-

рименте и клинике. Результаты представлены ниже

в табл.2

Пробы

параметры

Норма

200 РМЖ 42 РЖ 17 РЛ 15 ЛГ 13

Рак жен.

Органов

13

Рак орг.моч-

пол.системы

7

Рак орг.

ж-к

тракта 21

t гем,сек 485±10 617±30 603±40 555±40 735±67 575±46 625± 17 602±38

Vгем(сек-1) 1.1±0.03 0.83±0.05 0.82±0.13 0.95±0.1 0.67±0.1 0.96±0.13 0.81±0.16 0.82±0.1

T50%,сек 180±12 260±13 247±21 210±17 300±25 220±15 270±14 242±19

Сопоставление результатов представленных в

табл.1 и табл.2 свидетельствует о том, что данные

результаты можно использовать в качестве допол-

нительных тестов при анализе опухолевого роста.

Надо заметить, что при длительно протекающем

опухолевом росте( на 3-4 стадии) невозможно од-

нозначно дифференцировать соответствие полу-

ченных изменений наличию опухоли в организме

,так как на последних стадиях процесса эти измене-

ния могут быть также связаны с истощением орга-

низма, изменениями деятельности кроветворной и

кроверазрушающей систем.

Для подтверждения полученных результатов

нами были проведены опыты по исследованию фи-

зико-химических свойств эритроцитов в процессе

роста экспериментальной опухоли NKLУ. Опыты

проводились на беспородных мышах линии SHK.

Перевивка опухоли NKLУ осуществлялась путем

введения в брюшную полость 1.0 мл асцитной жид-

кости штамма. В результате проведенных исследо-

ваний получено, что в процессе развития экспери-

ментальной опухоли происходит значительные из-

менения как показателей периферической крови

(концентрации эритроцитов и гемоглобина) , так и

морфофункциональных свойств(плотности эритро-

цитов, концентрации сухих веществ в них) и гемо-

литических показателей эритроцитов , а также уве-

личение диаметра и объема эритроцитов, что под-

тверждает полученные ранее нами данные о сдвиге

эритрограм вправо при наличии опухоли в орга-

низме [4.]. Это свидетельствует о том, что наличие

опухоли в организме по-видимому влияет не только

на состояние внутреннего содержимого эритро-

цита, но и на физико-химическое и механическое

состояние его мембраны. В силу того что само раз-

витие экспериментальной опухоли не длительное -

несколько суток, можно полагать, что полученные

изменения физико-химических свойств эритроци-

тов напрямую связаны с развитием опухоли в орга-

низме. Эти результаты дали подтверждение полу-

ченным данным при анализе состояния крови паци-

ентов с опухолевыми заболеваниями на базе

клинического материала.

Механизм возникновения и развития многих

патологических состояний, в том числе и злокаче-

ственного роста, связан с нарушением структуры и

свойств биологических мембран. Ключевая роль в

регуляции всех процессов, происходящих в мем-

бранах, принадлежит их текучести, которая отра-

жает структуру и диффузионные аспекты липидной

составляющей мембран и легко реагирует на мета-

болические изменения и внешние воздействия [1].

Показано, что опухолевые клетки плотных тканей

(например, клетки гепатомы) отличаются от гомо-

логичных нормальных клеток пониженной текуче-

стью мембран, в то время как малигнизированные

клетки крови могут обладать большей текучестью

по сравнению со своими нормальными аналогами,

например, при лейкемии [1-3,5]. Клетки лимфомы,

в отличии от лейкемических, имеют сходную или

слегка пониженную текучесть мембран по сравне-

нию с нормальными лимфоцитами [1]. В то же

время оценка структуры и свойств мембран лимфо-

цитов и эритроцитов крови крайне важна как для

определения состояния пациентов, так и для вы-

бора тактики и контроля эффективности лечения

злокачественных новообразований. Лимфоциты и

эритроциты выделяли из цельной гепаринизиро-

ванной венозной крови. Суспензию лимфоцитов


разводили до концентрации 1x106 кл/мл, а суспен-

зию эритроцитов - до оптической плотности 0,700

ед. в 0,5 см кювете при длине волны поглощения

650 нм. Следует отметить, что как в контрольной

группе, так и у онкологических больных не было

выявлено зависимости изученных показателей от

пола и возраста (9). Данные представленные в табл

свидетельствуют о том, что у большинства онколо-

гических больных с опухолями различной локали-

зации имеет место снижение текучести или же уве-

личение ( на 20 – 30 %) микровязкости мембран

клеток крови. В зависимости от локализации опу-

холи и совокупности прогностических факторов,

таких как стадия заболевания, гистоструктура, гра-

дация и т. д., степень изменения данного показателя

может быть различной. В большинстве случаев из-

менение в эритроцитах были несколько более выра-

женными, чем в лимфоцитах. Микровязкость мем-

бран зависит от нескольких факторов: ненасыщен-

ности липидов, содержания холестерина в

мембране, фосфолипидного состава и количества

белка, внедренного в мембрану. Холестерин счи-

тают важнейшим регулятором текучести мембран.

Увеличением уровня холестерина в мембранах

эритроцитов объясняют повышение относительной

микровязкости липидного бислоя мембран эритро-

цитов при ишемической болезни сердца, атероскле-

розе и инфаркте миокарда [3]. Увеличение моляр-

ного соотношения холестерин/фосфолипиды обна-

ружено как при экспериментальном

канцерогенезе,так и у онкологических больных [4].

Одной из причин снижения текучести мембран кле-

ток крови при злокачественном росте может также

может быть изменение состава сфинголипидов, су-

щественно влияющих на структуру липидного

бислоя мембран. При опухолях яичников выявлено

уменьшение молярного соотношения цера-

миды/ганглиозиды.[5]. Поскольку ганглиозиды ин-

гибируют противоопухолевый иммунитет, а цера-

миды, напротив, являются супрессорами опухоле-

вого роста, снижение соотношения

церамиды/ганглиозиды способствует развитию

опухолевого процесса [3,5]. Важное значение в из-

менении структурно-функциональных свойств

мембран при злокачественном росте придают

также увеличению содержания сфингомиелина,

способствующего наряду с холестерином увеличе-

нию микровязкости липидной фазы мембран

[3].Повышение микровязкости мембран клеток

крови в то же время ухудшает их вязко-эластиче-

ские и реологические свойства, затрудняет микро-

циркуляцию, снижает активность мембраносвязан-

ных ферментов, тормозит такие функционально

важные мембранные процессы как, связывание ре-

цепторов со вторичными мессенджерами и лиган-

дами, выполнение лимфоцитами иммунных функ-

ций. Предполагается, что именно повышение ри-

гидности липидного бислоя мембран является

одной из причин значительного снижения активно-

сти многих ферментов при опухолевом росте . По-

казано также, что лейкоциты с высоким соотноше-

нием холестерин/фосфолипиды и повышенной

вследствие этого микровязкостью отличаются су-

щественно сниженной иммунной реактивностью.

Считают, что с этим это может быть связано сниже-

ние анти опухолевой активности лейкоцитов у он-

кологических больных [1]. Увеличение микровяз-

кости иммунокомпетентных клеток крыс показано

при рентгеновском облучении, вызывающем вто-

ричное иммунодефицитное состояние организма.

Таким образом, обнаруженное увеличение микро-

вязкости мембран лимфоцитов и эритроцитов

крови больных распространенным раком разных

локализаций в совокупности со взаимосвязанным с

этим изменением структурно - функциональных

свойств мембран, по-видимому, является важным в

механизме злокачественного роста. Зависимость

степени изменения микровязкости от тяжести про-

цесса позволяет предположить возможность ис-

пользования данного показателя в качестве одного

из прогностических критериев.

Анализ литературных данных указывает на

способность эритроцитов крови реагировать изме-

нением своих свойств (стойкость мембраны, ригид-

ность, физико-химический состав мембраны и т.д.)

на действие факторов внешней среды. Для анализа

состояния эритроцитов при действии физических и

химических факторов наиболее информативными

показателями являются состояние стромы эритро-

цитов. Из всего разнообразия экзогенных факторов

нами были выбраны часто применяемые в диагно-

стических, лечебных и профилактических целях

ультразвуковая энергия и лекарственные соедине-

ния и химические препараты (полиеновые антибио-

тики, антиоксиданты и пестициды) Создание новых

видов противогрибковых препаратов и изучения их

действия актуально в связи с распространение ВИЧ

инфекции приводящей к грибковой инфекции[7,8].

Было показано, что нистатин обладает меньшей

токсичностью по сравнению с амфотерицином. В

тоже время амфотерицин В обладает определенной

степенью нефротоксичности, несмотря на то что,

при парентеральном введении этих препаратов

наблюдается позитивный эффект [9]. Предположи-

тельно, основную роль в этих случаях играет взаи-

модействие полиенов с липидным компонентом

мембран. Скорее всего высокие концентрации по-

лиенов приводят к разрушению мембран, а низкие

концентрации могут привести к структурным изме-

нениям мембран [10]. Одной из проблем амфотери-

цина В является его низкая растворимость в воде ,

что снижает его терапевтический эффект. Некото-

рыми авторами, ввиду меньшей токсичности, про-

изводное амфотерицина В –MS-8209 рекомендован

для лечения гнойных инфекций[12]. Однако не-

смотря на создание новых, водорастворимых форм

производных амфотерицина В , ни один из них ,по

эффективности своего действия на системные гриб-

ковые инфекции, не сравним с амфотерицином

В.Было также показано, что полиены могут тормо-

зить рост злокачественных новообразований[11].

Некоторые авторы обнаружили, амфотерицин В бо-

лее эффективен к мембранам содержащим 7-дегид-

рохолестерин (клетки карциномы), и в результате


этого взаимодействия происходит лизис клеток, то

есть их разрушение [13].

Несмотря на определенную токсичность, ПА

остаются самыми эффективными соединениями в

борьбе с грибковыми инфекциями

Список литературы 1. Е.В. Ройтман, И.И. Дементьева, О.А. Ази-

зова, Н.А. Никитина, Е.В. Гагаева, Ю.М. Лопухин.

Изменение реологических свойств крови и осмоти-

ческой резистентности эритроцитов при активации

свободнорадикальных процессов Клиническая ла-

бораторная диагностика. - 2001. - № 3. - С. 42-43.

2. Федорова М.З., Липунова Е.А.,Скоркина

М.Ю.,Зеленцова А.С. Влияние гипоосмотической

нагрузки на устойчивость эритроцитарных мем-

бран .Современные наукоемкие технологии.

2004.№1.94-95

3. Милютина Н.П., Ананян А.А., Лушпаева

О.А. и др. (1995) Перекисное окисление липидов и

активность антиоксидантных ферментов крови,

структурно-функциональные свойства эритроци-

тов при атеросклерозе, ИБС и инфаркте миокарда. -

Ростов н/Д - Логос.

4. Султанова Г.Г. Стабилизирующее действие

ряда ФАВ (антиоксиданты и антибиотики) на эрит-

роциты в условиях гемолиза и механического

стресса. Ж.Успехи Медицинской Микологии Мат.

III Межд.Микол. Форума, Москва 2015, т. 5, c. 390-

395.

5. Charbonneau C., Fournier I., Dufresne S. et al

.The interactions of amphotericine B with various ster-

ols in relation to its possible use in anticancer therapy.

Biophysical Chemistry, 2001,v.91,p.125-133.

6. Касумов Х.М. Структура и мембранная

функция полиеновых и макролидных антибиоти-

ков.М.Изд. «НАУКА»- Б.«ЭЛМ».2009,511стр

7. Mamidi A.,DeSimone J.,A., Pomerantz R.,Z.

Central nervous system infections in individuals with

HIV – 1 infection. J.Neurovirol.,2002,v.5,p.158-167.

8. Sepkowitz K.A. Opportunistic infections in pa-

tients with and patients without Acquired Immunodefi-

ciency Syndrome. Clin.Infect.Dis., 2002,v.34,p.1098-

1107.

9. Zager R.A. Polyene antibiotics: relatie degrees

of in vivo cytotoxicity and potential effects on tubule

phospholypid and ceramide content. Am. J. Kidney

Dis., 2000, v.36,p.238-249.

10. Konopka K., Guo L.S., Dusgunes N. Anti-HIV

activity of amphotericine B – cholesteryl sulfate colloi-

dal dispersion in vitro. Antiviral Res.,1999,v.42,p.197-

209.

11. Chabot G.G., Pazdun R., ValerioteF., Baker

L.H. Pharmacokinetics and toxicity of continius infu-

sion of amphotericine B in cancer pa-

tients.J.Pharm.Sci.,1989,v.78, p.307-310.

12. Beringue V.,Adjou K.,T.,Lamoury F.et al. Op-

posite effects of dextran sulfate 500, the polyene anti-

biotic MS-8209, and Congo red accumulation of the

protease – resistant isoform of PrP in the spleens of

mice inoculated intraperitoneally with scrapie

agent.J.Virol.,2000,v.74,p.5432-5440.

13. Charbonneau C., Fournier I., Dufresne S. et al

.The interactions of amphotericine B with various ster-

ols in relation to its possible use in anticancer therapy.

Biophysical Chemistry, 2001,v.91,p.125-133.


CULTUROLOGY

СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ НОРМАТИВНО-ЦЕННОСТНОЙ СИСТЕМЫ В ОБЩЕСТВАХ

ЗАКРЫТОГО И ОТКРЫТОГО ТИПА В УСЛОВИЯХ МИРОВОЙ ГЛОБАЛИЗАЦИИ

Полищук Ю.И.

Магистрант программы «Управление в сфере культуры, образования и науки

Российской академии народного хозяйства и государственной службы

г. Москва, факультет института государственной службы и управления.

COMPARATIVE ANALYSIS OF NORMATIVE-VALUE SYSTEMS IN SOCIETIES CLOSED AND OPEN TYPE IN THE GLOBALIZED WORLD

Polishchuk Y.I.

graduate Student of the Institute of state service and administration of

Russian presidential Academy of national economy and public administration, Moscow

Аннотация

В статье анализируются трансформации ценностных ориентаций и ролевых отношений в обществах

открытого и закрытого типа, влияние глобализационных процессов, проявляющихся в изменении миро-

воззрения женщины, в снижении коэффициента рождаемости, росте эмансипационного влияния в тех

регионах, где традиционно это было невозможно. Тенденции интеграции черт открытого общества, его

ассимиляции с культурой общества закрытого типа, появление специфической социокультурной си-

стемы нового типа, формирующей систему ценностных ориентаций и ролевых отношений современного

института семьи в обществах закрытого типа.

Abstract

The article analyzes the transformation of value orientations and role relations in societies open and closed,

the influence of globalization, manifested in the changing mentality of women, reduce fertility rates, rising eman-

cipative influence in those regions, where traditionally it was impossible. Trends the integration features of the

open society and its assimilation to the culture of a society of the closed type, the emergence of specific socio-

cultural system of a new type, forming a system of value orientations and role relations of the modern institution

of the family in a closed society

Ключевые слова: трансформация, общество открытого типа, общество закрытого типа, социокуль-

турная система, ценностные ориентации, ролевые отношения, семья, брак.

Keywords: transformation, open society, a society of the closed type, a socio-cultural system, values, role

relationships, family, marriage.

Развитие глобализационных процессов оказы-

вает непосредственное и действенное влияние на

все общественные институты, в том числе институт

семьи, с характерной для него системой ценност-

ных ориентаций и ролевых функций. В этой связи

весьма значимым становится исследование про-

цесса взаимовлияния глобализации на традицион-

ную нормативно-ценностную систему обществ за-

крытого и открытого типа. Результатом такого вза-

имодействия становится трансформация

ценностных ориентаций и ролевых отношений в

обществах обоих типов, что, в свою очередь, не мо-

жет не воздействовать на трансформацию ценност-

ных ориентаций современного института семьи в

целом.

Само понятие «общество» сложилось на заре

цивилизации. Уже в эпоху античности существо-

вало представление об обществе как совокупности

группировок, взаимодействие которых регулиру-

1 Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственно-

сти и государства. //Маркс К., Энгельс Ф. Избранные про-

изведения. В 3-ч т. Т.3. – М.: Политиздат, 1985.

ется определенными нормами и правилами. Фран-

цузская философия XVIII века рассматривала его

как огромную мастерскую, призванную осуществ-

лять господство человека над природой.

С позиции формационного подхода, представ-

ленного в работах К. Маркса и Ф.Энгельса,1 обще-

ство представляет собой исторически развивающу-

юся совокупность отношений между людьми, обра-

зующуюся в ходе совместной деятельности.

Системный подход, представленный трудами

Т. Парсонса2, определяет общество как тип соци-

альной системы, достигшей наивысшего уровня са-

модостаточности в сравнении с окружающей сре-

дой. Теоретические исследования М. Вебера3 поз-

волили ему сделать вывод о том, что общество, по

своей сути, есть взаимодействие людей, являюще-

еся продуктом социальных действий.

Таким образом, обобщение существующих

определений позволяет представить общество как

2 Парсонс Т. О структуре социального действия. М. Ака-

демический Проект, 2000. 3 Вебер М. О некоторых категориях понимающей социо-

логии. М. 1990.


систему взаимодействий устойчивых социальных

связей и отношений.

К. Поппер,4 основоположник философской

концепции критического рационализма, создает це-

лостную систему типологизации понятия обще-

ства, выделяя два основных типа: открытое и за-

крытое. Различия между ними определяются соот-

ношением уровня социального контроля и свободы

индивида.

Идеология закрытого общества представляет

собой преобладание коллективного сознания над

личностным, коллективных интересов над индиви-

дуальными.

Закрытость общества характеризуется статич-

ностью социальной структуры, ограниченностью

мобильности, невосприимчивостью к нововведе-

ниям, традиционализмом, догматизмом авторитар-

ной идеологии.

Открытое общество – это система обществен-

ного устройства, основанная на власти закона,

обеспечении прав и свобод граждан, праве лично-

сти принимать решения и нести за них ответствен-

ность, активной гражданской позиции. Для него ха-

рактерно последовательное поступательное движе-

ние, приоритет науки, образования, рационализм,

анализ деятельности, приоритет интересов лично-

сти.

В открытом обществе духовные ценности бо-

лее подвержены трансформации, отличаются боль-

шей гибкостью и лояльностью. Эта специфика в

полной мере проявила себя в области семейных от-

ношений, продиктованными социальными измене-

ниями.

Сравнительный анализ нормативно-ценност-

ной системы современного института семьи об-

ществ закрытого и открытого типа позволяет сде-

лать ряд выводов о влиянии глобализационных

процессов на трансформацию ценностных ориента-

ций.

Специфика института семьи общества закры-

того типа состоит в том, что в рамках семейных от-

ношений веками установились четкие ценностные

ориентации, ролевые отношения, определенные

статусные диспозиции, когда роль главы исполнял

отец семейства, а все остальные члены семьи со-

блюдали определенную субординацию.

Влияние глобализационных процессов, их ак-

тивное воздействие на мировую социо-культурную

систему трансформировало базовые представления

о семье и семейных ценностях ряда государств Во-

сточной Азии. Наиболее ярко процесс трансформа-

ции проявился в Китае, где движение от традици-

онного закрытого общества к посттрадиционному

сопровождается появлением новой посттрадицион-

ной модели семьи со свойственной ей нормативно-

ценностной системой.

4 Поппер К. Открытое общество и его враги. Перевод с

английского под общей редакцией В. Н. Садовского. М.

1992. 5 Почагина О. Семья в Китае: новые формы - иные цен-

ности. //Отечественные записки. №3 2008.

Изменения в первую очередь коснулись самой

системы семейных отношений, которые приобре-

тают равноправный характер. В свою очередь, зна-

чительным образом изменяется система отношений

между родителями и детьми, трансформируются

функциональные роли мужчины и женщины. Для

нового поколения традиционное представление о

роли женщины как хранительнице очага в значи-

тельной степени потеряло свою актуальность. По

статистике 52,6% китайских семей предпочитают

равноправные отношения патриархальным, и лишь

в 31,3% семей главой является мужчина.5

Последние десятилетия значительно изменили

характер китайской семьи в целом, разрушив тра-

диционную модель многопоколенной и многодет-

ной семьи. По данным Всекитайской переписи 2000

года на тот момент насчитывалось 348,37 млн. се-

мей; средний размер семьи – 3,44 человека. В 2005

году эти показатели составляли 398,98 и 3,13.. Нук-

леарные семьи составляют около 70% от общего

числа всех китайских семей.6

Политическое переустройство государства по-

влияло на изменение мотивации создания семьи. В

современным мире менее актуальным становится

условие создания семьи на основе ее принадлежно-

сти к определенной семейно-родственной группе.

Приоритет в выборе спутника жизни начал принад-

лежать чувствам и эмоциям индивида.

Характерное для традиционного Китая нега-

тивное отношение к холостякам в современном об-

ществе является не только часто встречающимся

явлением, но и формирует иной тип отношений, не

подразумевающий их юридической регистрации.

Популярность фактических браков, в свою очередь,

оказывает негативное влияние на демографиче-

скую ситуацию. По данным Китайского центра ис-

следований проблем детей и молодежи, в 2005 году

65,89% населения КНР в возрасте от 15 до 29 лет и

45,71% в возрасте от 15 до 35 лет не состояли в

браке.7 Обеспокоенность государства данным об-

стоятельством выразилась в принятии новой редак-

ции Закона КНР о браке, дополненной положением

о его обязательной регистрации.

Особенностью китайской нормативно-цен-

ностной системы семейных отношений стало появ-

ление и распространение такой формы брачных от-

ношений, как пробный брак. Статистика констати-

рует, что положительно к добрачным сексуальным

связям относятся от 19% до 33% молодежи. При

этом горожане и младшее поколение в возрасте до

20 лет относятся к этому обстоятельству терпимее,

чем жители сельских районов и люди старше 30

лет. Характерно, что мужчины и женщины неодно-

значно оценивают добрачные связи: 50% опрошен-

ных молодых мужчин считают их допустимыми,

тогда как у женщин этот показатель составляет

лишь 28%.8

6 Там же. 7 Там же 8 Там же.


Феноменом нормативно-ценностной системы

семейных отношений Китая стало появление сожи-

тельства, при котором состоятельный мужчина

находится в семейно-брачных отношениях с содер-

жанкой – любовницей, в которых нередко появля-

ются дети.

Стремление к карьерному росту, приоритет

материальных интересов привели к тому, что се-

мейные пары сознательно отказываются от рожде-

ния детей. Таковых по данным китайских социоло-

гических исследований более 17 миллионов пар.

Исследование 2000 года показало, что около 20%

молодых женщин, создав семью, не хотят иметь де-

тей.9

Наиболее ярко характерные черты общества

закрытого типа проявились в КНДР.

На процесс формирования культуры Северной

Кореи огромное влияние оказала коммунистиче-

ская идеология, обусловившая абсолютное вмеша-

тельство государства в частную жизнь каждого

гражданина.

Традиции семейных отношений базируются на

авторитете старших поколений, привычных роле-

вых функциях, строгой семейной субординации.

Характерной особенностью северокорейской семьи

является позднее вступление в брак и отношение к

детям как членам общества.

Социальная стратификация производится с по-

зиции социального происхождения, рода деятель-

ности и обязательно наследуется по мужской ли-

нии.

В тоже время Северная Корея относится к той

немногочисленной группе стран, в Конституции

которой провозглашены права сексуальных мень-

шинств. Однополая любовь по законам страны вос-

принимается как врожденная генетическая особен-

ность, она не подвергается гонениям, к ней декла-

рируется толерантное отношение.10

Наличие «железного занавеса» значительным

образом препятствует влиянию глобализационных

процессов на трансформацию нормативно-цен-

ностной системы корейского общества.

Принципиально иную модель трансформации

ценностных ориентаций и ролевых отношений в се-

мье в обществах закрытого типа представляет со-

бой институт семьи в Республике Куба.

Основной политический курс правительства

Кубы направлен на решение социальных проблем,

среди которых низкий уровень жизни населения,

ограниченность возможностей по причине эконо-

мической изоляции кубинского общества. Как сви-

детельствует статистика, основные средства гос-

бюджета идут на образование –13,6% ВВП (по дан-

ным 2008-го года), здравоохранение – 11,8% ВВП

(по данным 2009-го года), на поддержку материн-

ства и детства. Более того, именно Куба является

той единственной в мире страной, где женщины и

9 Почагина О. Семья в Китае: новые формы - иные цен-

ности. //Отечественные записки. №3 2008. 10 DPRK-FAQ. Official Webpage of The Democratic Peo-

ple's Republic of Korea.Электронный ресурс:

http://www.korea-dpr.com/

дети повсеместно получают дополнительное уси-

ленное питание, где решена проблема детского

недоедания. В итоге детская смертность в респуб-

лике составляет 5,9% на тысячу новорожденных,

что является самым низким показателем в Южной

Америке и одним из самых низких в мире. 11

В традициях кубинского института семьи при-

оритетом всегда пользовались многодетные семьи,

которые в настоящее время уменьшаются количе-

ственно. Однако коэффициент рождаемости насе-

ления не снижается за счет высокого уровня разви-

тия здравоохранения.

В системе воспитания детей и ведении домаш-

него хозяйства ключевую роль традиционно играет

женщина, мужчина обеспечивает семью, не занима-

ясь домашней работой.

Однако кубинская революция 1959 года, акти-

визация глобализационных процессов изменили

эти представления. Женщины стали ведущей силой

процесса трансформации ролевых функций в семье

и обществе. Их активная борьба за фундаменталь-

ные изменения собственного статуса привела к ре-

альному равенству прав женщин и мужчин. Социо-

логические исследования показывают, что 49,5%

всех выпускников и 62% всех университетских сту-

дентов – женщины. Женщины занимают 35% мест

в парламенте, 16,1% в государственном Совете, со-

ставляют 18% министров, 22,7% заместителей ми-

нистров, 61% прокуроров, 49% судей, 47% судей в

Верховном Суде.12

Неправительственная Федерация кубинских

женщин, созданная в 1960 году, объединила почти

85% женского населения страны. В результате её

деятельности Конституция республики Куба за пе-

риод с 1974 по 1987 год была дополнена Законом о

декретном отпуске и отпуске по уходу за ребёнком

(1974); Семейным Кодексом (1975); Кодексом для

Детей и Юношества (1984); Трудовым кодексом

(1985); Национальным Планом Действий по выпол-

нению решений IV Конференции ООН по пробле-

мам женщин (1977); Законом 62 уголовного Ко-

декса (1987).

Таким образом, в правовой области произошло

взаимодействие и взаимопроникновение идеологий

обществ закрытого и открытого типа.

Аналогичная ситуация просматривается и в

области воспитания детей, важной особенностью

которой видится продуманность сексуального вос-

питания. По действующему законодательству со-

вершеннолетие человека наступает в шестнадцати-

летнем возрасте. Однако официальное вступление

в брак и создание семьи, как правило, приходится

на 22-23года, но добрачные отношения считаются

вполне допустимыми.

Острота жилищной проблемы, сохранение

патриархальных устоев организации семейной

жизни, низкий уровень заработной платы являются

11 Политический еженедельник «Левая Россия» №1. 2012.

Электронный ресурс http://left.ru/2004/4/cuba103.html 12 Политический еженедельник «Левая Россия» №1. 2012.

Электронный ресурс http://left.ru/2004/4/cuba103.html

http://www.korea-dpr.com/forum/?page_id=39


источником спектра проблем, влияющих на норма-

тивно-ценностную систему взглядов населения.

Таким образом, в ходе исследования специфи-

ческих особенностей ценностных ориентаций и ро-

левых отношений института семьи в разновариант-

ных обществах закрытого типа выяснилось, что ак-

тивное влияние глобализационных процессов

кардинально меняет его базовые характеристики. В

свою очередь, трансформирующаяся система цен-

ностных ориентаций и ролевых отношений инсти-

тута семьи свидетельствует о становлении новой

системы.

В этой связи представляется правильным ис-

следование нормативно- ценностной системы об-

ществ открытого типа с целью проведения сравни-

тельного анализа и выявления сходств и различий в

процессе трансформации ценностных ориентаций и

ролевых отношений института семьи в условиях

глобализации.

Концепция общества открытого типа, основан-

ная на приоритете индивидуализации личности,

мобильности, демократизме, свободе взглядов,

предполагает иной аспект степени воздействия гло-

бализационных процессов на систему ценностных

ориентаций и ролевых отношений института семьи.

Специфика института семьи в подобных обще-

ствах не предполагает строгих ограничений. В

структуре семейных отношений превалирует эго-

литарный тип отношений. Ролевые функции в се-

мье распределяются, исходя из индивидуальных

возможностей и потребностей. В таких обществах

преобладают нуклеарные семьи. Результатом по-

добного подхода стали новые типы семьи и формы

брака: неравный брак, гостевой брак, открытый

брак, временный брак, фиктивный брак, политиче-

ский брак, однополые союзы, полигамные семьи,

полиандрические семьи, виртуальный брак, брак

childfree, платонический брак, рациональный брак,

браки ВИЧ инфицированных и т.д.

В связи с распространением альтернативных

форм браков формируются новые атрибуты семей-

ных отношений: брачный договор, экономическая

обособленность супругов, свобода сексуальных от-

ношений, сознательная бездетность и т.д.

Среди новых форм брачных отношений прева-

лирует неравный брак, который не является про-

дуктом жизни современного общества. Под нерав-

ным браком подразумевается экономический, со-

циальный, культурный, а чаще всего, возрастной

мезальянс, причем, тенденции современности

включают в себя не только возрастную разницу

между супругами более 15 лет, но и старшинство

женщины над мужчиной. 13

13 Владыкина Т. Брак с препятствиями. Неравный брак -

крепкая семья или повод для зависти? По материалам

Российской газеты - Федеральный выпуск №5194

(115) от 28.05.2010. 14 Никольская Г. Семья в условиях постиндустриального

общества (на примере США). // Мировая экономика и

международные отношения. №8. 2006. с. 71-80

Подобные браки пользуются особой популяр-

ностью в странах Европы, причиной их распростра-

ненности является соответствующий образ жизни

мужчин и женщин. Мужчина в возрасте от 40 - 50

лет, желающий родить ребенка, выбирает женщину

в возрасте от 25- 35-лет. В свою очередь, востребо-

ванность партнеров старшего возраста на рынке

женихов и невест обуславливается социальной

успешностью и благополучием последних.14

Однако социологические исследования свиде-

тельствуют о неравномерном распределении рож-

даемости: в Германии рождаемость снизилась на

1,4%, а в Польше выросла на 7%; рекорд рождаемо-

сти зафиксирован в Литве – она повысилась на

8,4%.15

Появление новых форм брачных отношений –

свидетельство кризиса традиционного института

семьи, семейных ценностей и пропаганда свободы

сексуальных, экономических, моральных обяза-

тельств. Согласно социологическим исследованиям

гостевой брак пользуется наибольшей популярно-

стью у людей в возрасте от 30 до 45 лет. Такая

форма отношений возможна лишь при условии эко-

номической независимости и отсутствии взаимных

обязательств. В странах западной Европы около

40% пар проживают в таком браке.16

Не маловажную роль играет и профессиональ-

ная принадлежность супругов. Зачастую люди

творческих профессий предпочитают гостевой брак

традиционному. Дети, родившиеся в таком браке,

автоматически принадлежат к категории детей, ро-

дившихся в неполной семье, т.к. с момента рожде-

ния воспитание и попечение ребенка полностью ле-

жит на матери.

Еще более распространены фактические брач-

ные союзы, не оформленные официально. В Европе

количество подобных браков превышает количе-

ство официальных. В Эстонии, Швеции и Франции

они составляют около 60%.

Появление и распространение консенсуальной

формы брачных отношений не характерно для об-

щества открытого типа. Однако свободный харак-

тер такого союза адаптируют отношения к нормам

обществ открытого типа. Широкое распростране-

ние данная форма брака получила в Латинской

Америке, затем ряд государств Западной Европы

позаимствовал подобную систему союзов. В совре-

менной Швеции 90% брака предшествуют консен-

суальные отношения, продолжающиеся в течение

определенного времени. Такая форма брачных от-

ношений способствует снижению брачного воз-

раста и сокращению безбрачия.

Одной из важнейших характеристик института

семьи в обществах открытого типа является непол-

15 Щербакова Е. Европейский демографический баро-

метр. // Демоскоп Weekly. № 385– 386, 17 - 30 августа

2009. 16 Никольская Г. Семья в условиях постиндустриального


международные отношения. №8. 2006. с. 71-80

http://www.rg.ru/gazeta/rg/2010/05/28.html

http://www.rg.ru/gazeta/rg/2010/05/28.html


ная семья. По данным социологических исследова-

ний и результатам Интернет-опроса, в США вне

брака рождается 33% детей, в Исландии – 64%, в

Швеции – 54%, в Великобритании – 38%, Финлян-

дии –37%. Фактически эти данные свидетель-

ствуют о том, что брак динамично теряет своё изна-

чальное значение. При этом по данным того же Ин-

тернет-опроса, проведённого компанией

ACNielsen, 78% респондентов в США и 61% в Ев-

ропе считают заключение брака обязательным эта-

пом создания семьи.17 Такая двойственность пред-

ставлений является результатом сложного и разно-

планового характера трансформации нормативно-

ценностных ориентаций в современном обществе.

Глобализационные процессы, основанные на

распространении Интернета, увеличили возможно-

сти знакомств, создав новую форму брачных отно-

шений – виртуальный брак, тем самым качественно

изменив суть процесса поиска жизни.

Современные виртуальные отношения харак-

теризуются вседоступностью, отсутствием возраст-

ных ограничений, анонимностью, специфической

манерой общения. Мотивация людей при вступле-

нии в подобные виртуальные отношения различна.

Однако статистические данные демонстрируют де-

структивное влияние подобных отношений на уже

существующие семейные отношения.

Исследования, проведенные американскими

психологами центра Kelton Resaerch в 2008 году,

показали, что 65% опрошенных граждан Америки

старше 18 лет тратят свое время на виртуальное об-

щение, предпочитая его реальному общению с су-

пругом. 84% опрошенных считают себя зависи-

мыми от компьютера, 52% воспринимают неудачи

в Сети как свои собственные, что влияет на их

настроение, характер и душевную организацию. 18

Широкое распространение виртуальные отно-

шения получили в Германии и Америке. Одновре-

менно с этим уровень рождаемости в этих странах

значительно сократился. В период с 2000 – 2010

годы процент рожденных в Германии сократился

на 10,1%, упала рождаемость в семьях иностранцев,

проживающих на немецкой территории. Общая

рождаемость сократилась на 11,6%. За период с

2007 по 2010 год население Германии сократилось

на 0,57%.19

Не теряет своей актуальности вопрос семей-

ных отношений среди однополых пар. Официаль-

ное признание и легализацию однополые браки по-

лучили в некоторых странах Европы, среди кото-

рых Бельгия, Испания, Нидерланды, Канада,

Швеция, Норвегия Исландия и другие. Частично

признаются однополые браки в Мексике, Бразилии,

а также в некоторых штатах США: в Массачусетсе,

Калифорнии, Нью-Йорке, Вашингтоне.

17 По данным официального сайта компании ACNielsen.

Электронный ресурс: www.nielsen.com 18 Официальный сайт Marketing Research Company. Элек-

тронный ресурс: http://keltonglobal.com/ 19 Информационное агентство Русского Общественного

Движения «Возрождение. Золотой Век». Диана Нигмату-

лина. Германия вымирает. Электронный ресурс:

http://www.ru-an.info/news от 19.09 2011.

В 2011 в Нью-Йорке зафиксировано 659 заре-

гистрированных однополых пар; около 700 однопо-

лых браков было зарегистрировано в Мехико за пе-

риод с 2010 – 2011 год; по статистике в Бразилии

зафиксировано более 60 тысяч устоявшихся гомо-

сексуальных пар, в Испании за 2009 год было за-

ключено 16 060 однополых браков.20

Таким образом, глобализационные явления и

демократизация системы взглядов общества откры-

того типа распространили явления гомосексуаль-

ных отношений повсеместно, однако степень их

включенности в общую систему ценностных ори-

ентаций и ролевых отношений остается до конца

нерегламентированной. Толерантное отношение к

однополым бракам зависит от религиозных, этиче-

ских и культурных убеждений каждого общества.

Проблема усыновления детей такими парами сво-

дится к анализу возможностей пары содержать и

воспитывать ребенка.

Современная социальная действительность

рассматривает брак как сделку с четким набором

требований и претензий. Подобные договорные от-

ношения являются нормой для Германии, Италии,

Литвы, Франции и других стран. Кроме того, Граж-

данский кодекс этих государств, предусматривает

ряд статей, регулирующих добрачные отношения

людей. Согласно 80 статье Гражданского Кодекса

Италии, сторона, давшая обещание вступить в брак,

но получившая отказ, имеет право требовать воз-

врат подарков. К тяжким нарушениям относятся

уголовная ответственность одного из супругов, су-

пружеская измена, жестокое обращение с членами

семьи, лишение финансовой помощи больше чем

на год. В Европе и США официальные брачные

контракты заключают 70 - 90% пар, вступающих в

брак.21

В этой связи представляется правильным

назвать страны, ставшие лидерами по количеству

разводов. Первые три места принадлежат Украине,

России и Беларуси.22 Самыми благополучными по

числу разводов принято считать Македонию, Чер-

ногорию, Боснию, Герцеговину и Италию. Как пра-

вило, в них не распространены традиции брачных

контрактов.

Проводя сравнительный анализ трансформа-

ции ценностных ориентаций и ролевых отношений

в обществах открытого и закрытого типа, представ-

ляется правильным сделать следующие выводы:

1. система ценностей обществ обоих типов вы-

страивается на базе стремления к благополучию.

Однако представление о благополучии в обществе

закрытого и открытого типа отличаются суще-

ственным образом.

2. Влияние глобализационных процессов про-

является в изменении мировоззрения женщины, в

20 По материалам MIGnews.com Информационного

Агентства CNL-NEWS . 21 Никольская Г. Семья в условиях постиндустриального


международные отношения. №8. 2006. с. 71-80 22 Там же

http://www.ru-an.info/news

http://www.mignews.com/


снижении коэффициента рождаемости, росте эман-

сипационного влияния в тех регионах, где традици-

онно это было невозможно.

3. Этнические особенности и общественное от-

ношение во многом регулируют процессы транс-

формации. Концепция консерватизма, присущая

обществам закрытого типа, в значительной степени

сдерживает влияние глобализационных процессов.

Тем не менее наблюдается тенденция не только ин-

теграции черт открытого общества, его ассимиля-

ции с культурой общества закрытого типа, но и по-

явление специфической социокультурной системы

нового типа, формирующей систему ценностных

ориентаций и ролевых отношений современного

института семьи в обществах закрытого типа.

4. В свою очередь глобализационные про-

цессы, влияющие на трансформацию ценностных

ориентаций и ролевых отношений в обществах от-

крытого типа, стимулируют появление новых ха-

рактеристик, отвечающих личностным интересам

каждого. Результатом таких изменений становятся

низкий уровень стремления вступить в брак, сниже-

ние продолжительности жизни, увеличение числа

разводов, рост количества брошенных детей и т.д.

Появление альтернативных форм брачных отноше-

ний, отвечающих всем индивидуальным потребно-

стям человека, не смогло коренным образом изме-

нить кризисную ситуацию института брака, а во

многих случаях даже усугубило ее.

5. Низкая заинтересованность и отсутствие

необходимости регистрировать семейные отноше-

ния повлекли за собой появление альтернативных

форм брачных отношений, способствовали про-

цессу распада института семьи и брака. В свою оче-

редь низкий уровень функциональности данного

института, отсутствие сдерживающих факторов

привели к трансформации ценностных ориентаций

и ролевых отношений, а привычные мировоззрен-

ческие позиции во многом потеряли свою актуаль-

ность. К сожалению, процесс формирования новой

системы ценностных ориентаций и ролевых отно-

шений значительным образом замедлен.


1. Антонов А.: Микросоциология семьи.

М.1998.

2. Вебер М. О некоторых категориях понимаю-

щей социологии. М. 1990.

3. Гаврилюк В.В., Трикоз Н.А. Динамика цен-

ностных ориентаций в период социальной транс-

формации// Социологические исследовании. –

2002. – № 1.

4. Добреньков В. И., Кравченко. А. И. Социаль-

ные институты и процессы. М.: МГУ, 2000 г.

5. Дармодехин С.В. Проблемы развития си-

стемы воспитания детей в Российской Федерации//

Педагогика. - 2001. – 1.

6. Иванов С. Новое лицо брака в развитых стра-

нах. Население и общество. 2002. №63.

7. Парсонс Т. О структуре социального дей-

ствия. М. Академический Проект, 2000.

8. Поппер К. Открытое общество и его враги.

Перевод с английского под общей редакцией В. Н.

Садовского. М. 1992.

9. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной

собственности и государства. //Маркс К., Энгельс

Ф. Избранные произведения. В 3-ч т. Т.3. – М.: По-

литиздат, 1985.

БЛАГОТВОРИТЕЛЬНЫЙ ФЕСТИВАЛЬ КАК ЭФФЕКТИВНАЯ ФОРМА ПРОЕКТНОГО

УПРАВЛЕНИЯ В УЧРЕЖДЕНИЯХ КУЛЬТУРЫ

Соловьева С.И.

директор ГБУК г. Москвы «ГЭЦКИ «Авангард» и ГБУК

г. Москвы «Дом культуры «Аструм», магистрант III курса ИГСУ РАНХиГС

CHARITY FESTIVAL AS AN EFFECTIVE FORM OF PROJECT MANAGEMENT TECHNIQUES IN CULTURAL INSTITUTIONS

Solovyova S.I.

Director of Moscow SBCI (State Budget Cultural Institution) SECCA(State Experimental Center of Culture

and Art) “Avangard” and SBCI Moscow "House of Culture "ASTRUM", a 3rd-year master candidate of

RANEPA (The Russian Presidential Academy of National Economy and Public Administration)

Аннотация

В статье на конкретном примере благотворительного фестиваля детского творчества доказывается

эффективность технологии проектного управления в досуговом учреждении

Abstract

In the article, the particular case of a children's art and creativity charity festival is used to prove the effec-

tiveness of project management techniques in the context of the cultural and leisure institution work

Ключевые слова: культура, досуг, культурно-досуговое учреждение, проектное управление, благо-

творительность, благотворительный фестиваль

Keywords: culture, leisure, cultural institution, project management, charity, charity festival


Преобразования и перемены, произошедшие в

жизни нашей страны в последние десятилетия, вы-

звали значительные изменения как в сфере матери-

альной, так и в области нравственности и обще-

ственного сознания. Учреждения культуры и до-

суга подверглись значительной реструктуризации и

реконструкции, дабы соответствовать современ-

ными требованиями и стандартам как по форме, так

и по содержанию работы. Преобразования продол-

жаются до сих пор, предъявляя все новые требова-

ния к деятельности специалистов культурно-досу-

говой сферы. В этих условиях особое значение при-

обретают не только прочные фундаментальные

знания специалистов, но и их способность опера-

тивно реагировать на запросы меняющейся дей-

ствительности, эффективно осуществлять деятель-

ность на основе постоянного совершенствования

своих знаний и на внедрение новых современных

технологий в культурно-досуговую практику.

Современные условия вызвали к жизни такую

форму работы культурно-досуговых учреждений,

как проектирование. Технология проектирования

имеет неоспоримые преимущества по сравнению с

программированием и планированием. Разработка

программы слишком связана необходимостью под-

черкивать нормативную сторону изменений, и ре-

зультат получается абстрактным, «оторванным от

жизни». Планирование же – напротив – страдает из-

лишней детализацией в постановке целей, пропи-

сывании результатов и способов деятельности.

Технология социокультурного проектирова-

ния сочетает в себе нормативный и диагностиче-

ский подходы, характерные для программирования

и проектирования, но при этом не задает строгих

рамок и сообразуется с реальными условиями. Про-

ектное решение не имеет ярко выраженного дирек-

тивного или отчетного характера, т.е. не является в

строгом смысле нормативным документом, вклю-

чающим перечень намечаемых на перспективу ме-

роприятий и ожидаемых от них результатов. Про-

ектирование мероприятий дает научно обоснован-

ный результат, способствующий разрешению

конкретной ситуации. Сочетание нормативного и

диагностического подходов при проектировании

позволяет:

a) разработать модель «должного» в соответ-

ствии с наличными ресурсами;

b) соотнести проблему с общим образом ее ре-

шения, допуская альтернативные пути и средства

достижения цели;

c) задать обоснованные временные рамки ре-

шения проблемы, обусловленные характеристи-

ками ситуации.

Таким образом, социокультурное проектиро-

вание предстает в виде специфической технологии

конструктивной творческой деятельности, сущ-

ность которой заключается в анализе проблем и вы-

явлении причин их возникновения, выработке кри-

териев, характеризующих желаемое состояние объ-

екта (или сферы проектной деятельности),

разработке методов и средств достижения постав-

ленных целей.

Деятельность большинства учреждений куль-

туры и досуга является некоммерческой, поэтому

разработка и осуществление проектов возможны

только за счет привлеченных средств, т.е. за счет

спонсоров и благотворительных фондов.

Благотворительность в России имеет долгую

историю, однако во времена СССР она носила част-

ный характер. В настоящее же время остро воз-

никла необходимость возрождения системы благо-

творительности как необходимой организации

жизни общества при переходе России к рыночной

экономике в 90-х годах. Большая часть националь-

ных активов перешла в частные руки, и обостри-

лось расслоение общества. В таких условиях благо-

творительность служит неким регулятором соци-

ального равновесия и средством устранения

общественного эмоционального дискомфорта.

Благотворительные организации настолько

важны для развития российской культуры, что их

отсутствие могло бы самым плачевным образом от-

разиться на деятельности многих учреждений куль-

туры, одаренных деятелей искусства, на реализа-

ции культурных проектов, на культурном развитии

регионов.

Благотворительность большого бизнеса зача-

стую носит коммерческий характер. Помимо пре-

ференций, получаемых от государства за под-

держку той или иной сферы – медицины, культуры,

образования, бизнес заинтересован в получении

выгоды от своей благотворительной деятельности,

например, путем создания положительного образа

своей деятельности у как можно большего числа

россиян и жителей зарубежья, путем дополнитель-

ной рекламы собственной продукции, за счет рас-

ширения полезных связей во властных структурах.

Все эти нюансы следует учитывать при разра-

ботке проектов. Проект обязан быть актуальным,

связанным с текущим моментом. Концепция про-

екта должна показывать, что он значим не для са-

мих организаторов, а для удовлетворения социаль-

ных потребностей. Социальные проекты носят пуб-

личный характер, необходима разработка

медиаплана информирования различных целевых

групп, в состав мероприятий проекта обязаны вхо-

дить информационные мероприятия, причем рас-

считанные на как можно большую аудиторию.

Качественно спланированный, подготовлен-

ный и проведенный проект может существенно из-

менить общественную жизнь и надолго остаться в

памяти не только аудитории, на которую был рас-

считан, но и значительно большего количества лю-

дей.

Проведение благотворительных фестивалей

является одной из наиболее эффективных форм

проектного управления учреждений культуры в

условиях современности.

Эффективность в данном случае подтвержда-

ется тем, что мероприятие выполняет свою изна-

чальную функцию по привлечению внимания к со-

временным программам по развитию креативных

способностей детей, к проблемам эстетического,

нравственного, патриотического воспитания под-


растающего поколения, к расширению традицион-

ной системы взглядов на возможности детского

творческого образования в раннем возрасте, по раз-

витию детского творчества и совершенствованию

форм семейного досуга, по предоставлению равных

возможностей учащимся образовательных и посе-

тителям культурно-досуговых учреждений, воспи-

танникам детских домов - интернатов и коррекци-

онных школ, по вовлечению семьи в процессы фор-

мирования творческой личности, по повышению

профессионализма педагогов, не требуя при этом

привлечения бюджетных ассигнований. Благотво-

рительный фестиваль проводится при поддержке

городских и федеральных правительственных

структур и общественных организаций, а средства

на его проведение выделяются партнерами и спон-

сорами, получающими, в свою очередь, прекрасные

условия для создания и поддержания собственного

положительного имиджа и рекламную площадку с

широчайшими возможностями.

Международный благотворительный фести-

валь детского творчества «Шедеврик», проводи-

мый ежегодно государственным бюджетным учре-

ждением культуры города Москвы «Дом культуры

«Аструм» (учредитель Департамент культуры г.

Москвы), своей многолетней историей доказывает

жизнеспособность и эффективность этой формы

благотворительных мероприятий.

Миссией фестиваля является развитие дет-

ского творчества и совершенствование форм се-

мейного досуга.

Фестиваль детского творчества «Шедеврик»

начинает свою историю с 2004 года. Первый фести-

валь имел статус всероссийского и проводился в

кинотеатре «Пионер», в нем приняли участие 245

детских работ из 26 городов и 12 регионов России.

Уже через 2 года – в 2006 – количество работ, участ-

вующих в фестивале, более чем удваивается и до-

стигает 584, фестиваль приобретает статус между-

народного, в нем принимают участие дети из 15

стран. Фестиваль меняет площадки, организаторы

выбирают знаковые, посещаемые места столицы.

Это и Детский музыкальный театр имени Н.И. Сац,

где выставку детского рисунка оценивало компе-

тентное жюри, в состав которого входили пригла-

шенные гости из Третьяковской галереи, музея им.

А.С. Пушкина, Школы акварели Сергея Андрияки,

и театр «Мастерская Петра Фоменко» в 2008 году,

где были представлены более 1000 работ, и музей-

панорама «Бородинская битва», и станция метро

«Выставочная», и Центральный Дом художника,

парк искусств «Музеон» (по информации портала

MOSCOVERY каждый год парк Музеон посещают

около двух с половиной миллионов человек).

Несколько последних лет площадкой фести-

валя становился мост Богдана Хмельницкого, вхо-

дящий в состав самой протяженной в Европе пеше-

ходной зоны. Тысячи москвичей и гостей столицы

ежедневно проходят по этому мосту.

Год от года расширяются возрастные границы

для участников фестиваля. Если в дебютном «Ше-

деврике» в 2004 году принимали участие рисунки

детей в возрасте от 2 до 6 лет, то в фестивале 2017

года были представлены работы детей от 1 года до

14 лет.

За 13 лет существования фестиваля количество

участвующих в выставке работ увеличилось более

чем в 12 раз – со скромных 245 до 3000!

Каждый фестиваль посвящен какому-либо

важному событию в жизни страны: 70-летию По-

беды в Великой Отечественной войне, 50-летию

первого полета человека в космос, Дню рождения

Московского метрополитена, Году семьи, Году

культуры, Году экологии, Году ребенка, семейной

геральдике, 110-летию со дня создания первого в

мире кукольного мультфильма, 125-летию архитек-

тора Ле Корбюзье.

Открытие фестиваля ежегодно превращается в

интерактивное действо со сказочными путешестви-

ями, уникальными игровыми площадками, театра-

лизованными представлениями, выступлениями

творческих коллективов и мастер-классами, орга-

низованными друзьями - партнерами. Выставка

детских работ экспонируется в течение 2-3 недель,

и посетить ее могут все желающие.

Работа фестиваля подробно освещается в сред-

ствах массовой информации: на телеканалах

«Москва 24», «Москва Доверие», ТВ ЗАО, ТДК, в

газетах «Вечерняя Москва», «Родительский дом».

Международный благотворительный фести-

валь «Шедеврик» проводится при поддержке Пра-

вительства Москвы, Общественной палаты Россий-

ской Федерации, Департамента культуры города

Москвы, префектур Западного и Центрального ад-

министративных округов города Москвы и более

чем 20 партнеров и спонсоров, которые предлагают

содействие в зависимости от своих возможностей и

направлений деятельности.

С каждым годом растет поддержка фестиваля

со стороны бизнеса. В настоящее время постоян-

ными партнерами «Шедеврика» являются такие

крупные уважаемые предприятия и компании, как

ГУП «Гормост», Московский Метрополитен, ГКУ

«Объединенная дирекция «Мосгорпарк», КОМУС,

«Детский мир», «Оранжевый слон» и многие дру-

гие. В период подготовки оргкомитет фестиваля

ежегодно привлекает все новых партнеров, что не-

удивительно. Разнообразие видов рекламы, предо-

ставляемых для спонсоров и партнеров фестиваля,

огромно. Это и размещение информации о компа-

нии в пресс-релизах фестиваля для представителей

СМИ, и установка баннеров в местах проведения

фестиваля, и организация презентаций продукции

компаний-спонсоров, и многое-многое другое.

Проведение благотворительного фестиваля прино-

сит взаимную выгоду культурному учреждению

ГБУК «Дом культуры «Аструм» и представителям

бизнеса. Дом культуры получает возможность вы-

полнения своей подлинной миссии, реализации ис-

тинных задач в сфере нравственности, культуры,

общественного сознания. А бизнесу предоставля-

ется прекрасная рекламная площадка и дополни-

тельные баллы в копилку положительного имиджа.

Тринадцатилетняя летопись фестиваля, рас-

ширяющаяся география участников, растущее


число представляемых работ, удлиняющийся спи-

сок партнеров и спонсоров наглядно свидетель-

ствуют об эффективности и плодотворности такой

формы современной благотворительности.

Уникальность проекта заключается в предо-

ставлении возможности творческого поиска всем

детям вне зависимости от места их проживания, со-

циального статуса, возраста, состояния здоровья. А

общественные и коммерческие организации полу-

чают шанс внести вклад в поддержку воспитания

будущего поколения как оплота и гаранта развития

и процветания нашей Родины!


1. Российская Федерация. Законы. О благотво-

рительной деятельности и благотворительных орга-

низациях. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 14 с.

2. Акимова, Л.А. Социология досуга: учебное

пособие для студентов вузов / Л.А. Акимова. –

М.:МГУКИ, 2003.

3. Артемьева, Т.В. Фандрейзинг: привлечение

средств на проекты и программы в сфере культуры

и образования / Т.В. Артемьева, Г.Л. Тульчинский.

– СПб.: Лань, Планета музыки, 2010. – 288 с.

4. Баринов, В.А. Организационное проектиро-

вание: учебник / В.А. Баринов. – М.:Инфра-М,

2017. –384 с.

5. Куликова, Ю.П. Фандрайзинг в сфере куль-

туры / Ю.П. Куликова // Вестник Томского государ-

ственного университета. Культурология и искус-

ствоведение. – 2012. – № 4. – с. 32-39.

6. Марков, А.П. Основы социокультурного

проектирования: учебное пособие / А.П. Марков,

Г.М. Бирженюк. – СПб.: СПбГУП, 1998. – 153 с.

7. Александр, Дж. Д. Основные принципы

фандрейзинга. Секреты привлечения денежных

средств для неприбыльных организаций /

Дж. Д. Александр, К. Дж. Карлсон. – М.: Баланс

Бизнес Букс, 2007. – 240 с.

8. Лемер, С. Искусство организации мероприя-

тий: стоит только начать / С. Лемер. – М.: Феникс,

2006.

9. MOSCOVERY: [электронный ресурс]. М.,

2016-2017. URL: https://ru.moscovery.com/

10. RBC.RU: [электронный ресурс]. М., 1995-

2017. URL: https://www.rbc.ru/

https://ru.moscovery.com/

https://www.rbc.ru/


HISTORICAL SCIENCES

НАЦИОНАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КАЗАХСКОГО НАРОДА

Егенисова А.К.

к п. н, профессор

Махметова С.Д.

ст. преподаватель,

Изимова А.

магистрант 1-го года обучения

Каспийский Государственный Университет Технологии и Инжиниринга имени Ш.Есенова,

NATIONAL-PSYCHOLOGICAL FEATURES OF THE KAZAKH PEOPLE

Yegenissova A.K.

candidate of Pedagogic Sciences, professor.

Makhmetova S.D.

art. Teacher

Izimova A.

master of 1 year training

Caspian State University of Technologies and Engineering named after S. Esenov, Aktau, Kazahstan

Аннотация

В этой статье обсуждаются психологические особенности национального менталитета и характера

казахского народа.

Характеризуются такие феномены, как этничность, нация, национальный характер, менталитет, язык,

национальная традиция, национальный дух, мировоззренческие традиции, гостеприимство.

Национальный менталитет каждого народа есть совокупность особых характерных черт, исходящих

из интеллектуальной, умственной, психологической способностей, наделенных историческими,

геополитическими, климатическими, этнографическими, этническими и бытовыми условиями жизни

людей данной общности.

Abstract

This article discusses the problems of psychological features of the national mentality and the character of

the Kazakh people.

Characterized by such phenomena as ethnicity, nation, national character, mentality, language, national tra-

dition, national spirit, worldview traditions, hospitality.

The national mentality of each people is a set of special characteristics that emanate from intellectual, mental,

and psychological abilities endowed with historical, geopolitical, climatic, ethnographic, ethnic and everyday liv-

ing conditions of people of this community.

Ключевые слова: национальный менталитет, национальный характер, национальная традиция,

национальный дух, мировоззренческие традиции, гостеприимство.

Keywords: national mentality, national character, national tradition, national spirit, worldview traditions,

hospitality.

Казахстан – земля древней цивилизации

Евразийского континента, где на протяжении веков

возникали, гибли и вновь восставали из пепла мо-

гущественные империи и государства. Здесь прохо-

дили важнейшие торговые пути, связывающие Во-

сток и Запад. Историко-культурные объединения

древних племен, существовавшие на территории

страны на протяжении многих веков, являлись ос-

новой становления казахского этноса (саки, усуни,

гунны, канглы, тюрки, кыпчаки, Казахское хан-

ство).

Земля, на которой родились и живут тюрко-

язычные народы Евразии, в т.ч. и казахи, в соответ-

ствии каждому временному периоду называлась по

разному: Туран, Степь огузов, Дешт-и-Кыпчак,

Туркестан. В XX в. казахи получили исторический

шанс создания своего независимого государства.

Идеи возрождения старинных традиций, обрядов и

обычаев, историко-культурных ценностей вновь

стали особо актуальны и значимы для молодого

государства [1].

Начало изучения кочевых народов Централь-

ной Азии, описания их быта и нравов в целом нахо-

дят в китайских исторических источниках. Основа-

телем науки о кочевых народах Центральной Азии

считают автора «Исторических записок» («Ши-

цзи») Сыма Цзяня (II в. до н.э.). Известен «Сборник

летописей» персидского ученого Радиша ад-Дина

(XIII–XIV вв.) о политической истории Централь-

ной Азии, связанной с Чингис-ханом [2,99-108].

Достаточно долго кочевников Центральной

Азии соседи воспринимали как варваров, как при-

митивные народы, даже как тупиковую ветвь чело-

https://www.google.kz/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=7&ved=0ahUKEwjD7cvupoDZAhWOOSwKHVPYCucQFghPMAY&url=http%3A%2F%2Fforum-eurasica.ru%2Findex.php%3F%2Ftopic%2F3474-%25D0%25BD%25D0%25B0%25D1%2586%25D0%25B8%25D0%25BE%25D0%25BD%25D0%25B0%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25BD%25D0%25BE-%25D0%25BF%25D1%2581%25D0%25B8%25D1%2585%25D0%25BE%25D0%25BB%25D0%25BE%25D0%25B3%25D0%25B8%25D1%2587%25D0%25B5%25D1%2581%25D0%25BA%25D0%25B8%25D0%25B5-%25D0%25BE%25D1%2581%25D0%25BE%25D0%25B1%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25BD%25D0%25BE%25D1%2581%25D1%2582%25D0%25B8-%25D0%25BD%25D0%25B0%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25B4%25D0%25BE%25D0%25B2%2F&usg=AOvVaw2zo9F0stzogkyDOizaFDTT


веческого развития. Однако, развитие востоковеде-

ния, в частности российского, с середины ХХ века

позволило перейти от подобного понимания азиат-

ских кочевых – к признанию за ними особых черт.

Большой вклад в изучение социальной организации

кочевников внесли русские ученые в конце XIX –

начале XX в. Значительна работа в этой связи: В. В.

Бартольда, О. Латтимора, Н. Н. Харузина, Б. Я. Вла-

димирцова, Г. Е. Маркова, А. М. Хазанова, С. И.

Вайнштейна, К. П. Калиновской, В. А.Шнирель-

мана, С. Г. Кляшторного, Е. И. Кычанова, А. И.

Мартынова, А. И. Першица, Л. П. Потапова, С. Е.

Толыбекова, Г. А. Федорова-Давыдова, С. А. Плет-

невой, Н. Э. Масанова, Н. Н. Крадина и др [2,99-

108].

Такие феномены, как этничность, нация,

национальный характер, менталитет, язык,

национальная традиция, национальный дух стали

одними из популярных тем общественных наук,

число публикаций по которым все возрастает. Но

ориентироваться в потоке литературы не просто,

поскольку явления этничности, нации и т. д.

затрагивают практически все стороны жизни как

отдельного индивидуума, так и общества в целом.

Это касается не только политики, экономики или

культуры, но и философии.

Ни один человек не бывает полностью похож

на другого, даже близнецы, имея близкое сходство,

не одинаковы абсолютно. Так и люди разных

народов и наций, обладая некой внешней

схожестью, в то же время отличаются друг от друга

вкусами, характером, чувствами и

мировосприятием. То, что люди разных наций

имеют сходство, это закономерно, ибо они в целом

из одного корня – человеческого рода. Вместе с тем

осязаемые различия присутствуют не только в

людях разных народов, но и у представителей

одной нации. Если взять в целом народы, они также

различаются. Каждый имеет свой собственный

менталитет. Если народы не имели бы такого

различия и своеобразия, то в мире насчитывались

бы не тысячи народов, а один планетарный – народ

мира.

Национальный менталитет каждого народа

есть совокупность особых характерных черт,

исходящих из интеллектуальной, умственной,

психологической способностей наделенных

историческими, геополитическими,

климатическими, этнографическими, этническими

и бытовыми условиями жизни людей данной

общности.

Как известно, восприятие внешнего мира у

казахских народов может иметь некоторые особен-

ности и своеобразные черты. Так, своеобразие со-

циально-экономических, географических условий

Казахстана (кочевой быт, безграничные степные

просторы, континентальный климат, преобладание

скотоводческих хозяйств и т.д.) не могли не оказать

определенного влияния на формирование своеоб-

разного психического склада казахов, выработать у

кочевников определенный оттенок в характере вос-

приятия мира, в образе мышления и т.д.

Для выделения особенностей этнического со-

знания используется понятие менталитет (менталь-

ность) – образ, способ мышления личности или об-

щественной группы, а также присущая им духов-

ность и ее социальная и биологическая

обусловленность; склад ума, мировосприятие.

Ментальные особенности разных этносов опреде-

ляются их генетическими качествами. Так, мента-

литетом казахской нации является ее открытость,

дружелюбие, гостеприимство, незлопамятность и

т.д. "Генетическими чертами казахского народа, –

пишет Н.Назарбаев, – является открытость и доб-

рота души, готовность обогреть, поделиться тем,

что имеет, с нуждающимися. Ни к кому и никогда

он не испытывал и не проявлял чувства неприязни

"или превосходства, никогда не служил источни-

ком межнациональных конфликтов" [3, 9]. Каждый

человек, к какой бы нации или народности он не

принадлежал, должен обладать такими общечело-

веческими качествами, как совесть, чувство долга,

справедливость, доброта, милосердие, честность и

т.д. Эти положительные черты составляют основу

жизнедеятельности всего человечества. Остано-

вимся на некоторых особенностях казахского наци-

онального характера, традиции составляющих его

менталитет. Казахи с XV века имеют богатые тра-

диции. Устные поэтические традиции восходят к

памятникам орхоно-енисейской письменности и

раскрывают мир кочевников. Из литературных, фи-

лософских произведений, которые в той или иной

мере раскрывают особенности национального мен-

талитета казахов в первую очередь надо назвать

«Слова назидания» или «Книгу слов» – фундамен-

тальное произведение казахского акына и просве-

тителя Абая Кунанбаева (1845–1905), или, как его

называют, Абая. Его взгляд на черты характера ка-

захов – это представление национального ментали-

тета «изнутри»[4,18]. При этом, что особенно ценно

для нас, автор не только описывает, суммирует осо-

бенные черты характера своего народа. В надежде

улучшить жизнь своего народа, он поднимает и не-

лицеприятные темы, огорчаясь, например, враж-

дебности казахов между собой, амбициозности, не-

уважении к соседним народам и пр. – то есть всего

того, что он называет пороками, искренне желая их

искоренения. Тем самым национальный характер

народа предстает наиболее полным, многогран-

ным, реалистичным.

Описания национального менталитета казахов

«извне» – глазами путешественников, этнографов,

начиная с XIX века, чаще всего идут в унисон со-

держанию множества пословиц, поговорок, напри-

мер, о гостеприимстве, о родоплеменных отноше-

ниях, об отношении казахов к старшим, к женщи-

нам и детям.

Почти все путешественники и исследователи

Великой Степи отмечали приветливость и госте-

приимство казахов. Известный этнограф ХIХ века

А.А.Диваев писал: «С прибытием в Туркестанский

край в 1876 г. мне пришлось сталкиваться с коче-

вым населением, т. е. казах – киргизами, этими в

высшей степени симпатичными, гостеприимными


и доверчивыми племенами…», которые даже в раз-

гар родовой борьбы, по мнению другого путеше-

ственника и исследователя П.П.Семенова – Тян-

Шанского, оставались, верны «священному обы-

чаю гостеприимства». Отчасти подобную ситуа-

цию можно объяснить тем, что путешественники

больше концентрировались на теме отношения

местного населения к себе, чем на углубленном

изучении особенностей взаимоотношений корен-

ных жителей между собой [5,45].

Характер, тип, сущностные черты, мировоз-

зренческие традиции, язык – все это позволяет рас-

сматривать духовное наследие казахов как древ-

нейшую степную ветвь тюркоязычной культуры,

включающую глубинный пласт индоиранской

культуры и развившейся в тесном взаимодействии

с сопредельными цивилизациями и народами Во-

стока и Запада.

Необходимость написания общей истории

тюркских народов, проживающих в ареале от Се-

верного Ледовитого океана до Средиземного моря,

отмечалась на всех Всемирных философских кон-

грессах, прошедших в последние годы. На этих

представительных философских форумах были вы-

двинуты предложения о том, чтобы термины

«тюркская культура» и «тюркская философия»

стали широко распространенными и часто исполь-

зуемыми в работе исследователей, а также принято

решение о написании целого ряда трудов по фило-

софии тюркоязычных народов.

На наш взгляд, это правильная постановка во-

проса, так как во всех справочных и учебных изда-

ниях восточная философия традиционно подразде-

лялась на китайскую, индийскую и арабо-мусуль-

манскую ветви, тогда как тюркская философия

просто отсутствовала. Принципиально неверно по-

лагать, что огромное евразийское пространство от

Китая и Монголии до Волги, от сибирской тайги до

междуречья Амударьи и Сырдарьи в философском

отношении представляют собой «белое пятно», а

между тем, «уникальность тюркской философии за-

ключается в органическом сочетании традиции и

открытости к инновациям, номадического и осед-

лого опытов освоения мира, она характеризуется

толерантностью, свободолюбием, изначальностью

слова и оптимизмом» [6,250].

На менталитет человека оказывают влияние

разные факторы: среда, климат, географический

ландшафт, общество, религия, обычаи и традиции,

природа в целом. На протяжении многих веков ка-

захи вбирали в себя различные культурные влия-

ния, переплавляя и ассимилируя их в горниле своих

исконных степных тюркских традиций. И традиции

эти были столь глубоки и прочны, что ни политиче-

ские катастрофы и войны, ни арабское и монголь-

ское влияние, ни исламизация не смогли изменить

их коренным образом.

Специфический менталитет нации

складывается в течение всей истории ее

становления. Менталитет – это не внешний признак

того или иного народа. Например, крупный нос у

кавказких народов, узкие глаза калмыков и якутов,

русые волосы славян и т.д. не являются признаками

национального менталитета, так как он не связан с

внешними атрибутами, а выражается сущностью и

глубоким содержанием самой нации. Возьмем, к

примеру, американский народ. Эпоха реформации

в Америке ослабила фатальную независимость

индивидуума от общественных структур.

Национальный менталитет не приобретается

однажды и навсегда. Он формируется веками и

обладает сравнительно устойчивым и

консервативным содержанием. Но он не лишен и

способности укрепляться, обогащаться и

трансформироваться[7,32].

Менталитет нации по своему характеру не

является однотипным – положительного или

отрицательного содержания. Он включает в себя

все – и позитивное, и негативное. Народ, убеждаясь

в консервативности и несуразности отдельных

элементов своего менталитета, может избавляться

от них. Но это длительный исторический процесс,

охватывающий большой отрезок времени.

Но наиболее существенно влияет географиче-

ская среда.

Где можно встретить круглый потолок в жи-

лище? В Степи. Кочуя, степняк видит круглое небо

над собою, за год делает полный круг от жайляу-

летовок до коктеу – весенних пастбищ. Даже время

понимается не по линейной логике - «прошлое ка-

нуло в Лету, обратно не вернешь», а в виде круга –

«все вернется на круги своя».

В общине кочевников люди хорошо знали друг

друга, роль каждого ее члена была четко опреде-

лена согласно возрасту и занимаемому положению.

Нормы общения были известны всем с детства.

Сходство интересов, общие взгляды на жизнь спо-

собствовали быстрому, бесконфликтному взаимо-

пониманию, коммуникабельности, позитивным

межличностным связям. Община была сплоченной,

в ней культировались обычаи и традиции того или

иного рода.

На протяжении длительной истории жители

степных просторов накопили богатый опыт в обла-

сти обучения и воспитания подрастающего поколе-

ния, выработали своеобразные обычаи и традиции,

правила, нормы и принципы поведения человека.

Нелегкая жизнь степняков ставила жестокие требо-

вания. Люди должны были быть не только физиче-

ски крепкими, выносливыми, но и иметь соответ-

ствующую психическую закалку, помогающую пе-

реносить трудности кочевого образа жизни.

Кочевники занимались охотой, пасли скот. Муж-

чина был и воином и пастухом и главой семьи. От-

сюда казахская народная поговорка: «Джигиту и

семидесяти ремесел мало».

Согласно древним традициям, любого путника

полагалось дружелюбно встретить, пригласить в

юрту, угостить, не спрашивая его ни о чем. Лишь

после еды можно было поинтересоваться, кто он и

откуда. Право заводить подобные разговоры предо-

ставлялось хозяину дома и то лишь исключительно

после того, как путник отдохнет после дальней до-

роги. Казахская народная мудрость учит: «Не

напоив путника, не спрашивай о деле», «Когда

гость приходит, мясо варят, нет мяса - лицо хозяина


горит со стыда». Тем не менее, отмечалось также,

что «бедность стола искупается щедростью души».

Взаимопомощь и взаимоподдержка, также как и

гостеприимство, являются характерной чертой ка-

захского народа, ибо «гость на пороге - счастье в

доме».

В трудах исследователя народной литературы

и этноса казахов В.В.Радлова подчеркивалось, что

народы Туркестана "необычайно гостеприимны,

гостеприимство старших передавалось детям как

образец уважения к людям"[8,46]. Это действие ве-

кового закона, гласящего: "Где гость, там и удача",

"Гость старше отца". Согласно этическим обычаям,

хозяева должны обязательно здороваться первыми

и предлагать свои услуги путнику, даже прервать

свою работу, предложив ему кумыс или горячий

чай. Согласно традициям, в присутствии гостя "де-

тей бить или пол подметать – неуважение гостю по-

казать", ибо "гость сидит немного, а замечает мно-

гое". Теплые и дружеские взаимоотношения с окру-

жающими нашли отражение в народных песнях и

напутствиях акынов. Гостеприимство как черта ха-

рактера впитывалось с детства с молоком матери:

"Гостю говорят "приходи", но не говорят "уходи".

Эта основная этическая заповедь передавалась от

отца к сыну, из поколения в поколение.

Казахская философская мысль всегда стреми-

лась определить пути установления лояльных, не-

агрессивных, доброжелательных отношений между

различными людьми, социальными слоями и госу-

дарствами. На протяжении всей своей истории ка-

захская философия, ориентированная на сохране-

ние гармонии мира, выдвигала идеи толерантности

и духовного согласия, которые в настоящее время

приобрели глобальный характер.

В условиях кочевого образа жизни, когда ос-

новным источником жизни было скотоводство, ко-

гда целыми месяцами казахи могли не видеться с

людьми из другого рода или племени, обычай гос-

теприимства следует оценивать, на наш взгляд, как

своеобразное проявление толерантного сознания и

гуманизма, свойственного казахскому народу, жив-

шему в территориально-разрозненных, природно-

суровых и социально-тяжелых условиях жизни.

Имеется немало примеров радушия и госте-

приимства казахов во все времена. В этом отноше-

нии особенно показательной и наглядной является

давняя дружба казахов с другими народами. В

настоящее время в Казахстане проживают более ста

различных национальностей. Многие люди были

эвакуированы сюда в тяжелые годы Великой Оте-

чественной войны и остались здесь, обретя новую

родину на гостеприимной казахской земле. Много-

численные казахские семьи, готовые поделиться

всем, что имели сами, удочеряли и усыновляли си-

рот.

Принцип гостеприимства входит в моральный

кодекс любого народа, но далеко не у всех он стоит

на первом месте. В мусульманской системе мораль-

ных ценностей гостеприимство занимает одну из

верхних строк, тогда как у европейских народов

оно выражено весьма слабо. И потому любой евро-

пеец, побывавший в прошлые века в казахской

степи, обращал на этот обычай особое внимание и

выражал свое искреннее восхищение этой чертой

национального характера, которая как нельзя

лучше говорит о стремлении людей любить себе

подобных. Следует заметить, что обычай гостепри-

имства является одним из самых устойчивых обы-

чаев – в Казахстане он сохранился до настоящего

времени.

Гостеприимство – священный долг. Хозяин

должен был умереть, защищая своего гостя, даже

чужого ему человека. Под защиту брались влюб-

ленные, покинувшие свои края из-за преследования

родителей и родственников. Как видим, традиция

гостеприимства имеет особую социальную значи-

мость [8,62].

Кочевник постоянно (хотя бы в цикле годовой

кочевки) передвигался на сотни и тысячи километ-

ров, что уже само по себе расширяет кругозор, об-

щался с представителями других родов и племен. У

каждого казаха было «3 народа» – собственный род,

род матери и род жены. Интересы всех их должен

был иметь в виду и обеспечивать каждый кочевник.

Рассказывающего о событиях общенационального

масштаба эпического сказителя или музыканта, ко-

торого принимали в гостях влиятельные люди, слу-

шали и рядовые сородичи. Каждый кочевник не

просто знал имена своих предков до 7 колена, но и

историю их жизни, следовательно, историю народа.

Как и многим другим народам, казахам из-

давна было известно о вреде межродственных бра-

ков, ведущих к появлению неполноценных потом-

ков. Поэтому во всех жузах строго соблюдался эк-

зогамный запрет на браки до седьмого колена от

общего предка по мужской линии. Однако, стрем-

ление укрепить свой род и не допустить кровосме-

шения с представителями других родов (обычно

менее обеспеченных материально или несоответ-

ствующих данному роду по каким-то этическим

нормам) вело к тому, что, не допуская близкород-

ственных связей, они все же стремились к объеди-

нению только со своими очень далекими предками,

а именно из 8-9 колена по мужской линии. Данные

родственные связи именовались құдандылық. Во-

просы заключения такого рода браков решались

старейшинами рода. На своем сходе они приносили

в жертву белую кобылу и, читая молитву, благо-

словляли молодоженов на счастливую семейную

жизнь.

Еще одной отличительной чертой казахов яв-

ляется особенное отношение к подрастающему по-

колению. Живя в трудных и суровых условиях ко-

чевья, они, тем не менее, всегда находили время и

силы для заботы о детях. Женщины рожали столько

детей, сколько даровала им судьба, и стремились

вырастить их достойными гражданами своей земли.

Народная мудрость содержит немало высказыва-

ний об отношении казахов к детям и о роли родите-

лей в их воспитании.

Великий Абай подчеркивал, что мысль о том,

что человек останется без наследника, а его имуще-

ство – без хозяина, "мучила" многих [4, 47]. По-

этому бездетность считалась тяжелым проклятием.


В подобных случаях обращались к баксы – целите-

лям, шаманам, которые своими песнями и заклина-

ниями переводили хворь женщины на деревья или

на засохший череп. Затем заворачивали бездетную

в шкуру специально зарезанного барана, в которую

насыпали различные лекарственные травы. В тече-

ние 3-4 часов давали женщине пить бульон из мяса

этого барана. Если после различных приемов лече-

ния рождался ребенок, то его обычно называли Та-

нирберди (Тенгри дал) или Алдаберген (Бог дал),

или же по имени того святого, который "подарил"

ребенка. Лишь с появлением ребенка семья укреп-

лялась и обретала счастье. Уже создавая семью, мо-

лодожены понимали, что они должны будут воспи-

тать достойных наследников, которые будут им

опорой в старости и продолжат традиции их рода.

В сокровищнице народной мудрости нашли отра-

жение этнопсихологические установки, в которых

указывалось, что дети-это важнейшая сторона се-

мейного счастья и благополучия. "Кто оставил по-

сле себя дочь - оставил свои следы, кто оставил

сына – остался сам". Особое значение придавалось

рождению сына –будущего продолжателя рода:

"Сын родился - взошло солнце", "Сын – опора, дочь

– новая родня". Таким образом, родительская лю-

бовь проявлялась в заботе о детях и стремлении

воспитать достойных продолжателей своего рода.

Одной из ведущих этических традиций у каза-

хов является знание своей родословной, своего ге-

неалогического древа, что всегда было характерно

для кочевников в их стремлении продолжать род,

развивать обычаи и традиции своей общины. Во

многих семьях хранились реликвии, которые пере-

давались из поколения в поколение, от отца к сыну

и т.д. Таким образом, ребенку с детства внушалось

почитание и уважение к своим предкам и своему

роду. Не случайно казахские пословицы гласят:

«Незнание своей родословной до седьмого колена

– признак сиротства», «Пока живы знавшие отца –

жива и память о нем».

В Среднем мире человек находится в про-

странстве между четырьмя сторонами Света. Под-

земный мир можно увидеть через сказки. Там все

наоборот. Казахи запрещают ходить возле могил,

ночевать около них: слишком близко к подземному

миру. Делимым из них является Средний мир. В

нем все делится на два: добро и зло, белое и черное,

левое и правое.

Образ мысли связан с образом жизни. Здесь

прямое взаимовлияние. Основное богатство кочев-

ников – скот. Скот в жизни кочевника-казаха играл

главенствующую роль. Каждый из четырех видов

скота, который держали казахи, занимал свое место

в системе мировоззрения номада.

Казахское общество можно назвать традици-

онным. Казахи бережно относятся к традициям, ре-

лигии, верованиям, обычаям, окружающей при-

роде. Даже в конце XX столетия сохранились зна-

ния предков и целостность восприятия мира, и

сквозь самые современные понятия проскальзы-

вают архаичные представления о Космосе. Жизнь

кочевника сформировала особенный менталитет,

чертами которого являются интеллект, философич-

ность и демократичность.

Кочевая цивилизация казахов вбирает в себя и

Восток, и Запад, она сшивает их Шелковым путем

и при этом вбирает все лучшее от тех и других. Об-

раз мыслей казахов похож на национальные орна-

менты. Последние многообразны, их около 200 ви-

дов. Каждый из них имеет свое название и несет за-

кодированную информацию. Однако все они едины

в одном. Круговые линии, идущие неторопливо, по-

следовательно и вольно чередуясь, передают ши-

роту и вольность пространства, Космоса.

У оседлых наций большинство воспитывается

в абсолютной уверенности превосходства своего

собственного, и лишь численно небольшая интел-

лектуальная элита открыта чужому культурному

опыту, выбирая в нем наиболее полезное для буду-

щего нации, вводя это полезное в национальную

жизнь умеренными дозами и в приемлемой форме.

Нам необходимо учиться именно этому. Вместе с

тем, так же необходимо вырабатывать какие-то но-

вые, соответствующие современной жизни, но в

тоже время позволяющие нам оставаться самими

собой, жизненный уклад и стиль жизни.

Список литературы 1. Кшибеков, Д. (2005) Ментальная природа ка-

заха. Алматы : Ғылым.

2. Ламажаа, Ч. К. (2013б) К вопросу о нацио-

нальном характере народов Центральной Азии //

Знание. Понимание. Умение. № 3. С. 99–108.

3. Назарбаев Н.А. Казахстан – 2030: Послание

Президента страны народу Казахстана // Казахстан-

ская правда. -1997. -11 октября - с. 9-13.

4. Кунанбаев А. Книга слов /Абай. Записки за-

бытого /Шакарим. пер. с каз. К.Серикбаевой, Р.

Сейсенбаева. –Алма-Ата: Жазушы, 1992. – 270 с.

5. Диваев А.А.Исчисление времени по киргиз-

скому стилю с обозначением народных примет»,

«Небесные планеты по воззрениям киргиз», «Кир-

гизские описания солнца, находящегося на небе-

сах». //Исчисление времени по киргизскому стилю

с обозначением народных примет. –Бишкек, 1975.

6. Тюркская философия: десять вопросов и от-

ветов: Сб. ст. Алматы, 2006.

7. Калмырзаев А. Национальный менталитет и

национальный дух // Мысль. - 2000. - № 8

8. Радлов В.В.. Избранные сочинения.-Алматы,

1952. -306 с.


PEDAGOGICAL SCIENCES

ВЛИЯНИЕ ЗАНЯТИЙ ЛЕЧЕБНОЙ ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРОЙ НА ДВИГАТЕЛЬНУЮ

АКТИВНОСТЬ ДЕТЕЙ, СТРАДАЮЩИХ ЦЕРЕБРАЛЬНЫМ ПАРАЛИЧОМ

Бондаренко А.Е.

Гомельский государственный университет имени Ф. Скорины,

кандидат педагогических наук, доцент

Бондаренко К.К.

Гомельский государственный университет имени Ф. Скорины,

Гомельский медицинский университет, кандидат педагогических наук, доцент

Захарченко О.А.

Гомельский государственный университет имени Ф. Скорины, старший преподаватель

Мартинович С.В.

Гомельский государственный университет имени Ф. Скорины, старший преподаватель

Захарченко Д.Д.

Гомельский государственный университет имени Ф. Скорины, преподаватель

INFLUENCE OF LESSONS WITH MEDICAL PHYSICAL CULTURE ON MOTOR ACTIVITY OF CHILDREN AFFECTING CEREBRAL PARALYCH

Bondarenko A.E.

Gomel State University named after F. Skorina, candidate of pedagogical sciences, associate professor

Bondarenko K.K.

Gomel State University named after F. Skaryna,

Gomel Medical University, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor

Zakharchenko O.A.

Gomel State University named after F. Skorina, senior lecturer

Martinovich S.V.

Gomel State University named after F. Skorina, senior lecturer

Zakharchenko D.D.

Gomel State University named after F. Skaryna, teacher

Аннотация

Занятия с детьми, страдающими церебральным параличом должны основываться на уровне их физи-

ческого и функционального развития. В статье представлены результаты проведения занятий лечебной

физической культурой с детьми, страдающими церебральным параличом. Дается анализ изменения мел-

кой моторики рук в течение учебного года под воздействием физических упражнений. Приводится харак-

тер изменения тонуса скелетных мышц под воздействием специальных упражнений из арсенала адаптив-

ной физической культуры.

Abstract

Classes with children suffering from cerebral palsy should be based on the level of their physical and func-

tional development. The article presents the results of physical culture training with children suffering from cere-

bral palsy. An analysis is given of the change in fine motor skills during the school year under the influence of

physical exercises. The nature of the change in the tone of skeletal muscles is described under the influence of

special exercises from the arsenal of adaptive physical training.

Ключевые слова: лечебная физическая культура, детский церебральный паралич, моторика, урок,

физические упражнения.

Keywords: therapeutic physical culture, infantile cerebral palsy, motor skills, lesson, physical exercises.

Постановка проблемы. Выбор темы исследо-

вания обусловлен необходимостью адаптации де-

тей с отклонениями в состоянии здоровья к полно-

ценной двигательной и социальной активности.

Для решения данной задачи, дети, страдающие раз-

личными заболеваниями должны учиться в тех же

условия, в которых обучаются здоровые дети. Это

обязывает подбирать такие средства и методы заня-

тий двигательной деятельностью, которые можно

проводить в рамках обычного урока физической

культуры с учетом уровня заболевания и двигатель-

ных возможностей.

Анализ последних исследований и публика-

ций. Детский церебральный паралич - это общий

термин, который объединяет группу хронических

непрогрессирующих комплексов симптомов двига-

тельных нарушений, вторичных по отношению к

поражениям и аномалиям головного мозга, возни-

кающих в перинатальном периоде.

Существую многообразные причины возник-

новения церебрального паралича. Распределяют:

пренатальные, перинатальные и постнатальные не-

благоприятные факторы, связанные с возникнове-

нием церебрального паралича. На практике, как


правило, сочетаются комбинации таких факторов,

действующие на разных этапах развития. В основе

клинической картины детского церебрального па-

ралича лежат двигательные расстройства, связан-

ные с типом паралича и пареза, реже гиперкине-

зией, атаксией, а также различными нарушениями

речи и психики.

Важным средством реабилитации детей с це-

ребральным параличом является лечебная физиче-

ская культура. Её основными задачами являются:

уменьшение избыточного тонуса скелетных мышц,

увеличение амплитуды движений в суставах, разви-

тие способности произвольно тормозить движения,

улучшение координации движений. Основной це-

лью занятий лечебной физкультурой при данном

заболевании, является обучение детей бытовым

навыкам, элементам рабочих процессов, самооб-

служиванию. Лечебная физическая культура при

церебральном параличе хорошо влияет на функци-

ональные возможности ребенка и укрепляет его

здоровье, способствует протеканию метаболиче-

ских процессов и улучшению кровообращение,

восстанавливает двигательную координации и

улучшает работоспособность мелких группы

мышц. В то время как малая подвижность приводит

к отставанию ребенка в росте и прибавке в весе [4].

Подбор специальных физических упражнений

из арсенала средств лечебной физической культуры

определяется его двигательными возможностями и

характером тонуса скелетных мышц, выполняю-

щих движение. Повышенный мышечный тонус не

только ухудшает координацию движений, но и ве-

дет к созданию давления на суставные поверхности

[6,7].

Ранее проведенные исследования применения

средств лечебной физической культуры в организа-

ции физической реабилитации детей и студенче-

ской молодежи позволили выявить основные ре-

жимы выполнения упражнений. В частности, были

выявлены основные средства и методы, а также, ре-

жимы выполнения средств лечебной физической

культуры при нарушениях опорно-двигательного

аппарата у разным возрастных групп [1,3,5].

Структура занятий лечебной физической куль-

турой детей, страдающих церебральным парали-

чом, должна определяться строгой индивидуально-

стью выбора средств в зависимости от тяжести за-

болевания, возрастных особенностей развития и

строгим дозированием предлагаемой нагрузки.

Неотъемлемой частью проведения занятий должен

быть контроль частоты сердечных сокращений и

обязательное присутствие на занятии медицин-

ского работника [2].

Выделение нерешенных ранее частей общей

проблемы. Исследованы механизмы приспособи-

тельных реакций детей, страдающих церебральным

параличом к упражнениям, направленным на повы-

шение двигательной активности.

Цель работы. Определение эффективности за-

нятий физической культурой младших школьни-

ков, страдающих детским церебральным парали-

чом.

Результаты исследования.

Основная задача исследования заключалась в

определении основных соотношений средств и ме-

тодов лечебной физической культуры с младшими

школьниками страдающими церебральным парали-

чом.

На первом этапе исследования были проанали-

зированы медицинские диагностические карты,

проведены антропометрические измерения и те-

стирование по определению двигательных возмож-

ностей. Полученные данные позволили подо-

брать комплексы специальных физических

упражнений для детей, с учётом специфики фи-

зического воспитания учащихся с церебральным

параличом. На следующем этапе исследования

проводились занятия лечебной физической культу-

рой, оценивались функциональное состояние и уро-

вень изменений физической подготовленности де-

тей.

Исследование проводилось в течение учебного

года на базе учебного заведения «Средняя школа №

72 в Гомеле». В нем участвовали 7 школьников,

учащихся 1-2 классов с детским церебральным па-

раличом. В группе занимающихся были школьники

со спастической диплегией. В состав группы детей

входило 3 мальчика и 4 девочки в возрасте от 7 до

9 лет. Занятия лечебной физической культурой про-

водилось два раза в неделю.

При анализе результатов тестирования исполь-

зовались компьютерные программы

«KeyboardStatistics» и «KinoVea».

Исследование мышечного тонуса скелетных

мышц занимающихся осуществлялось методом

миометрии с помощью миометра и программного

обеспечения «myoton – 3»

В целях адаптации детей с церебральным пара-

личом к школьным занятиям, упражнения лечебной

физической культурой проводились в форме урока.

Эта особенность проведения занятий была тем пси-

хологическим аспектом, позволяющая детям чув-

ствовать себя как обычные школьники. В первом

классе урок проводился в течение 35 минут, во вто-

ром – 45 минут. Соотношение времени подготови-

тельной, основной и заключительной частей урока

в первом классе составляло соответственно 34, 46 и

20 процентов от времени урока (12, 16 и 7 минут).

Во втором классе время подготовительной части

урока в процентном соотношении осталось таким

же, как и в первом классе – 34%, время основной

части урока увеличилось до 20 минут и составило

44%, заключительная часть урока составляла 22%

(10 минут).

Подготовительная часть урока включала шага-

тельные движения возле гимнастической стенки.

Ходьба выполнялась с опорой на гимнастическую

палку. Во время ходьбы выполнялись специальные

гимнастические упражнения. В этой же части урока

проводился массаж верхних конечностей с акцен-

том массажа кистевой части руки.

Основная часть включала специальные гимна-

стические упражнения на растягивание мышц и

упражнения на укрепление мышц, выполняющих


основную двигательную функцию и способствую-

щие удержание осанки. Для улучшения координа-

ционных способностей и повышения амплитуды

движений, использовались средства и методы, спо-

собствовавшие расслаблению скелетных мышц и

уменьшению показателей их тонирования. В боль-

шей степени упражнения носили игровой характер

с использованием элементов соревнования для по-

вышения эмоциональной составляющей урока.

Заключительная часть урока включала релак-

сационные упражнения, а также подвижные игры

низкой интенсивности для восстановления дет-

ского организма после выполненной работы.

В первой четверти учебного года основная

часть урока состояла из специальных гимнастиче-

ских упражнений, в большей степени направлен-

ных на подвижность суставов и увеличение ампли-

туды движения. Во второй и третьей четвертях

учебного года увеличилась доля соревновательных

упражнений и игр на открытом воздухе. В четвер-

той четверти основой занятий являлись специаль-

ные гимнастические упражнения с изменением ки-

нематики движений.

На протяжении всего педагогического экспе-

римента осуществлялся контроль пульсовой стои-

мости работы по параметрам частоты сердечных

сокращений. Он проводился на каждом занятии пе-

ред, во время и после выполняемой нагрузки, для

оценки ее соответствие функциональному состоя-

нию организма детей.

Частота сердечных сокращений до начала за-

нятий соответствовала статистической норме для

детей данного возраста. Во время занятий частота

сердечных сокращений увеличилась в среднем на

75-80% от исходного уровня. Динамика частоты

сердечных сокращений после нагрузки показала

неоднородность скорости восстановительных про-

цессов кардиореспираторной системы организма

детей, а именно, в течение пяти минут по оконча-

нии урока. Отмечено, что только у троих детей

пульс вернулся к исходному показателю. По

нашему мнению, это характеризует большую эмо-

циональность занятий. Кроме того, игровые и со-

ревновательные упражнения являлись неспецифич-

ной нагрузкой для детей, страдающих данным забо-

леванием. В связи с этим, важным условием

эффективности проведения всех занятий являлось:

их регулярность, систематичность и непрерыв-

ность; строгая индивидуализация средств лечебной

физической культуры в соответствии со стадией за-

болевания, последовательностью их применения,

возрастом ребенка, его умственным развитием; по-

степенность и строгое дозирование увеличения ин-

тенсивности физического упражнения, обязатель-

ный контроль сердечного ритма и наличие на уроке

медицинского работника.

К концу эксперимента у четырех из семи зани-

мающихся было отмечено снижение частоты сер-

дечных сокращений в основной части занятия.

Кроме того, у всех детей отмечено повышение ско-

рости восстановительных процессов и восстановле-

ния частоты сердечных сокращений до исходного

уровня в течение пяти минут после окончания

урока, что указывает на улучшение адаптационных

механизмов в детском организме.

Оценка эффективности занятий проводилась с

помощью специально подобранных двигательных

тестов. Эти тесты были адаптированы к двигатель-

ным способностям данного контингента детей. Эф-

фективность представленных тестов заключается в

том, что они проводились в соревновательной

форме, что стимулировало ребенка к достижению

максимального результата.

Чтобы оценить мелкую моторику рук, была ис-

пользована компьютерная программа

«KeyboardStatistics» и специальная клавиатура для

записи количества нажатий. Подсчитывалось коли-

чество нажатий для пальцев каждой руки. Чтобы

оценить мелкую моторику рук, подсчитывалось

суммарное количество нажатий всех ее пальцев. На

рисунке 1 показана сравнительная динамика мел-

ких моторных навыков левой и правой рук.

Рисунок 1 – Динамика показателей мелкой моторики левой и правой рук до и после эксперимента

(количество нажатий в минуту)

0

50

100

150

200

250

1 2 3 4 5 6 7

левая рука до эксперимента левая рука после эксперимента

правая рука до эксперимента правая рука после эксперимента


Перед началом эксперимента (начало учебного

года) сумма нажатий левой руки находилась в диа-

пазоне от 117 до 163 нажатий, суммарные показа-

тели правой руки - от 134 до 181 нажатия. По окон-

чании эксперимента (конец учебного года) отмеча-

ется увеличение показателей мелкой моторики у

всех занимающихся. Для левой руки этот диапазон

составил 141-189 нажатий, показатели правой руки

имели диапазон от 162 до 211 нажатий. Улучшение

показателей двигательной активности детей с забо-

леванием церебральным параличом по окончании

проведения экспериментальной программы, позво-

лило говорить об эффективности применяемой ме-

тодики. Следует отметить, что не смотря на различ-

ную тяжесть заболевания у детей, улучшение функ-

ций движения отмечены у всех семи учащихся.

На наш взгляд, систематическое использова-

ние элементов массажа рук, упражнений с мелкими

предметами и имитацией различных повседневных

движений способствовало улучшению показателей.

Наряду с параметрами мелкой моторики ис-

следовалось и состояние тонуса скелетных мышц

рук в расслабленном состоянии (frequency, Hz).

Функциональное состояние определялось у длин-

ного лучевого разгибателя запястья (Musculus

extensor carpi radialis longus).

Используемая методика и применение специ-

альных средств лечебной физической культуры

позволили значительно снизить мышечный тонус в

состоянии покоя. По показателям левой руки дан-

ное снижение составило 11%, у правой руки тонус

снизился на 9,1%. Индивидуальные параметры то-

нуса скелетных мышц имели значительное расхож-

дение. Так, если для левой руки максимальное сни-

жение тонуса составило 3,7Гц, то минимальное -

0,8Гц. Для правой руки максимальный показатель

снижения равнялся 3,3Гц, минимальный – 1,3Гц

(Рисунок 2).

Рисунок 2 - Динамика показателей мышечного тонуса левой и правой рук до и после окончания

эксперимента

Данное снижение тонуса свидетельствует о по-

вышении координационных возможностей и

уменьшение давления на суставные поверхности.

В целях определения двигательных возможно-

стей и проверки эффективности применяемых ме-

тодик освоения двигательных навыков в начале и в

конце учебного года проводилось тестирование

биомеханических составляющих движений уча-

щихся, а именно:

- кинематические характеристики шага: ско-

рость ходьбы – выполнялись шагательные движе-

ния на одном месте в течение минуты. Регистриро-

валось количество шагов; длина шага – во время

ходьбы вдоль сантиметровой ленты.

- динамические характеристики: сила мышц

ног по количеству приседаний (полуприседаний).

Регистрировалось количество приседаний с прове-

дением видеозаписи упражнения. Анализ сгибания

звеньев ног в суставах осуществлялся посредством

компьютерной программы «KinoVea»

Количественные параметры движения в

упражнении «Ходьба на месте за минуту времени»

имеет тенденцию к повышению результатов (Рису-

нок 2).

0

5

10

15

20

25

1 2 3 4 5 6 7

левая рука до эксперимента левая рука после эксперимента

правая рука до эксперимента правая рука после эксперимента


Рисунок 3 – Изменение количества шагов на месте в минуту до и после эксперимента

В частности, при минимальном количестве ша-

гов в начале эксперимента, равное 12, по окончании

эксперимента увеличился до 14. Максимальные по-

казатели результата данного теста повысились с 25

до 29 шагов.

Результаты тестов, показанные в начале и в

конце учебного года, позволили выявить изменения

кинематических и динамических характеристик

движений. Следует отметить, что изменения косну-

лись и характера движения в коленном суставе. От-

мечается увеличение амплитуды движения при

приседании (полуприседании). В количественных

показателях отмечается увеличение движений в

единицу времени по минимальному показателю с

11 до 13, по максимальному показателю с 20 до 23

приседаний (полуприседаний) (Рисунок 4).

Рисунок 4 – Изменение количества приседаний (полуприседаний) в минуту до и после эксперимента

Изменение амплитуды движения в коленном

суставе нашло свое отражение и в длине шага де-

тей, страдающих церебральным параличом. В ми-

нимальных параметрах, выявленных до экспери-

мента, длина шага правой ноги составляла 20 сан-

тиметров, левой ноги - 18. После годичных занятий

лечебной физической культурой, минимальные па-

раметры шага правой ноги составили 22 санти-

метра, левой – 19. максимальная длина шага для

правой ноги до эксперимента равнялась 30 санти-

метров, для левой ноги – 27 (Рисунок 5). По окон-

чании эксперимента максимальные значения шага

левой ноги составило 27 сантиметров, правой – 30

сантиметров.

0

5

10

15

20

25

30

35

1 2 3 4 5 6 7

Количество шагов на месте в минуту до эксперимента

Количество шагов на месте в минуту после эксперимента

0

5

10

15

20

25

1 2 3 4 5 6 7

Количество приседаний (полуприседаний) в минуту до


Количество приседаний (полуприседаний) в минуту после



Рисунок 5 – Изменение длины шага левой и правой ног до и после эксперимента

На основании полученных данных, прирост

числа шагов в минуту составил 20%, количество

приседаний (половина приседаний) – 17,7%, увели-

чение длины шага правой ноги увеличилось на

8,5%, левой - на 6,9% (Таблица). Этому способство-

вало систематичность использования упражнений в

ходьбе возле гимнастической стенки, прогулки с

помощью опоры на гимнастическую палку, присе-

даний (полуприседаний), упражнений из различ-

ных исходных положении: сидя, лежа или стоя у

опоры и элементов ритмической гимнастики.

Таблица

Количественные параметры и прирост результатов двигательных действий в начале и конце учеб-

ного года

Количество шагов на ме-

сте в минуту

Количество приседаний

(полуприседаний) в минуту

Длина шага (см)

Левая нога Правая нога

прирост 20% 17,7% 8,5% 6,9%

Выводы.

1. Эффективность проведения занятий лечеб-

ной физической культурой у младших школьников,

страдающих детским церебральным параличом за-

висит от продолжительности урока и его частей.

Для учащихся первых классов продолжительность

не должна превышать 35 минут, с распределением

времени подготовительной части 12 минут, основ-

ной – 16 минут, заключительной –7 минут. Время

частей урока для учеников вторых классов, при его

45 минутной продолжительности составляет соот-

ветственно 15/20/10 минут.

2. Содержание занятий должно включать:

- в подготовительной части урока: ходьбу у

гимнастической стенки, ходьбу с опорой на гим-

настическую палку, гимнастические упражне-

ния, а также массаж верхних конечностей с ак-

центом на кисти рук;

- в основной части урока: гимнастические

упражнения для укрепления мелких групп

мышц, упражнения на растягивание мышц и

упражнения на уменьшение тонуса скелетных

мышц. Кроме того, должны использоваться

упражнения игрового и соревновательного ха-

рактера для повышения эмоциональной состав-

ляющей урока;

- в заключительной части необходимо ис-

пользовать упражнения на расслабления, а

также, малоинтенсивные подвижные игры для

восстановления организма детей после выпол-

ненной работы.

3. В первой четверти учебного года, основ-

ную часть занятия должны составлять специаль-

ные упражнения. Во второй и третьей четвертях

учебного года, необходимо увеличить долю со-

ревновательных упражнений и подвижных игр.

В четвертой четверти учебного года основная

направленность занятий - специальные физиче-

ские упражнения.

4. Результаты тестирования детей показывают

тенденцию к улучшению и выходу на более высо-

кий уровень в показателе мелкой моторики. Отме-

чается прирост в количестве шагов в минуту, при-

седаний (полуприседаний) и в длине шага (прирост

показателей в среднем: по количеству шагов в ми-

нуту составил 20%, по количеству приседаний (по-

луприседаний) – 17,7%, по длине шага: правой но-

гой – 8,5%, левой – 6,9%.)

5. Оптимизация учебного процесса детей с за-

болеванием церебральным параличом, предпола-

гает выработку критерия оценки двигательных спо-

собностей в зависимости от уровня индивидуаль-

ного развития организма занимающихся.

Подводя итог нашей работе, следует отметить

общую тенденцию к улучшению результатов для

каждого показателя. Каждый ребенок имеет поло-

жительную динамику с точки зрения производи-

0

5

10

15

20

25

30

35

1 2 3 4 5 6 7

Длина шага (см) Правая до эксперимента

Длина шага (см) Правая после эксперимента

Длина шага (см) Левая до эксперимента

Длина шага (см) Левая после эксперимента


тельности движения, количества движений, присе-

даний (полуприседаний) и в длине шага. Эффектив-

ность представленной программы заключается в

том, что уроки проводятся в форме игры и соревно-

ваний, что повышает эмоциональность сеансов,

уровень физических способностей и интерес к заня-

тиям.


1. Бондаренко, А.Е. Коррекция деформаций

сводов стопы средствами физической культуры у

студенток специальных групп / А.Е. Бондаренко,

К.К. Бондаренко, Т.А. Ворочай / Здоровье для всех:

материалы VI международной научно-практиче-

ской конференции. УО «Полесский государствен-

ный университет»; Шебеко К.К. (гл. редактор)., (23-

24 апреля 2015 г.) Полесский государственный уни-

верситет, Пинск, 2015. – С. 22-25.

2. Бондаренко, А.Е. Содержание занятий ЛФК

с младшими школьниками, страдающими детским

церебральным параличом / А.Е. Бондаренко, С.В.

Чернов, О.В. Ливанская / Проблемы физической

культуры населения, проживающего в условиях не-

благоприятных факторов окружающей среды: ма-

териалы ХI международной научно-практической

конференции, посвящённой 85-летию УО «ГГУ

имени Ф. Скорины» (Гомель, 8 – 9 октября 2015

года). В трех частях, Часть 2 – Гомель, 2017 - С.14-

17.

3. Бондаренко, А.Е. Адекватность применяе-

мых средств физического воспитания функцио-

нальному состоянию детского организма / А.Е.

Бондаренко, К.К. Бондаренко, / Валеология: фор-

мирование, сохранение и укрепление здоровья: ма-

териалы докладов 2-й Республиканской научно-

практической конференции - Минск, 1998. - С. 51-

54.

4. Гросс, Н.А. Современные методики физиче-

ской реабилитации детей с нарушением функций

опорно-двигательного аппарата / Н.А. Гросс - М.:

Медицина, 2005. - 235 с.

5. Чечетин, Д.А. Практические рекомендации

по организации физической реабилитации детей

школьного возраста при заболеваниях опорно-дви-

гательного аппарата / Д.А. Чечетин, Н.М. Ядченко,

А.Е. Бондаренко, О.А. Ковалева / Проблемы физи-

ческой культуры населения, проживающего в усло-

виях неблагоприятных факторов окружающей

среды: материалы ХII международной научно-

практической конференции. Ч 1. – Гомель, 2017 -

С..272-274.

6. Шилько, С.В. Метод определения in vivo

вязкоупругих характеристик скелетных мышц /

С.В. Шилько, Д.А. Черноус, К.К.Бондаренко // Рос-

сийский журнал биомеханики, 2007, том 11,

№1(35). – С.45-54.

7. Shil`ko, S.V. Generalized model of a skeletal

muscle / S.V. Shil`ko, D.A. Chernous and K.K.

Bondarenko // Mechanics of composite materials, vol.

51, #6, January, 789-800, (2016)

ФАХОВА КУЛЬТУРА МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА

Орел-Халік Ю.В.

Запорізький державний медичний університет,

кафедра іноземних мов, кандидат педагогічних наук, доцент

PROFESSIONAL CULTURE OF MEDICAL WORKER

Orel-Khalik Yu.V.

Zaporizhzhya State Medical University, Foreign Languages Department,

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor

АНОТАЦІЯ

У статті розкривається поняття «культура», «фахова культура», «фахова культура медичного праців-

ника». Визначаються актуальні проблеми професійної підготовки медпрацівників, які володіють не лише

глибокими спеціальними знаннями, але й мають поряд з високою загальнокультурною підготовкою ще й

сформовану фахову культуру.

ABSTRACT

The article reveals the concept of "culture", "professional culture" and "professional culture of a medical

worker". The actual problems of vocational training of medical workers are determined. They should have not

only deep special knowledge, but also have a professional culture along with high general cultural training.

Ключові слова: культура, фахова культура медпрацівника, структура, мораль, духовність, етика, спі-

лкування.

Keywords: culture, professional culture of the medical staff, structure, morality, spirituality, ethics,

communication.

Освіта є визначальною умовою забезпечення

сталого розвитку суспільства, його фундаментом,

рушійною силою для реалізації необхідних суспіль-

них змін, вона поєднує окрему людину з культу-

рою, робить її не тільки носієм вузько професійних

знань, а й джерелом фахової культури, що має від-

повідати викликам часу й потребам особистості,

формує спеціаліста здатного реалізувати себе в

умовах модернізації суспільства. Вища освіта відіг-

http://rep.polessu.by/bitstream/123456789/9080/1/7.pdf



https://elibrary.ru/item.asp?id=26345842

https://elibrary.ru/publisher_books.asp?publishid=10294

https://elibrary.ru/publisher_books.asp?publishid=10294


рає важливу роль у процесі становлення майбут-

нього фахівця, формування його духовності, мора-

льності та культури.

Незважаючи на значні успіхи в освіті, все бі-

льше науковців вказують на необхідність прове-

дення реформ в цій галузі.

Основні тенденції розвитку вищої освіти сьо-

годні вимагають від майбутніх фахівців розуміння

загальноєвропейських цінностей та готовності у по-

всякденній професійній діяльності зміцнювати ін-

телектуальний, соціальний та науково-технічний

потенціал нашої держави.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахі-

вця визначає не лише необхідність володіння гли-

бокими спеціальними знаннями, але й поряд з висо-

кою загальнокультурною підготовкою ще й пот-

ребу в формуванні фахової культури.

Проблема зміцнення та збереження здоров’я

людини в умовах сьогодення набула загальнопла-

нетарного масштабу й розглядається як така, що ка-

рдинально змінює подальший розвиток вищої ме-

дичної освіти. Здоров’я населення є не самоціллю,

а одним з потужних чинників соціально-економіч-

ного прогресу, воно – найкращий показник загаль-

ного розвитку країни. Стратегія професійної підго-

товки медичних працівників у системі ринкових ві-

дносин спрямована не лише теоретичну підготовку,

а й на формування фахової культури медичного

працівника. Науковці вважають, що зазначене пи-

тання завжди актуальне як для особистісного про-

фесійного росту окремого фахівця, так і для вдос-

коналення медичних послуг у суспільстві в цілому.

Вузька професійна спрямованість сучасної ви-

щої медичної освіти призвела до того, що лікарі до-

волі часто ігнорують основи культури у своїй прак-

тиці, і, як результат, виникають протиріччя між

професійною діяльністю і культурою.

З давніх часів філософи приділяли увагу про-

фесійній підготовці лікарів (Авіценна, Гіппократ,

Молль, Персиваль, Цимсен). Аналіз сучасних нау-

кових досліджень показав, що багато науковців

присвятили свої праці проблемам підготовки май-

бутніх лікарів (В.Бєлоліпецький, І.Гурвіч, Е.Зеєр,

В.Ігнатов, І.Кон, З.Кунцевич, Г.Лернер, В.Петров-

ський, Д.Фельдштейн та інші). Виховання милосе-

рдя, людяності, поваги до людини під час навчання

у виші студентів-медиків репрезентовано у працях

В.Андрєєва, О.Васильєва, Т. Дем'янчук, О. Дубо-

гай, А.Остапенко, Р.Тарасова, А.Ткаченко.

Розкрити поняття «культура», «фахова куль-

тура», «фахова культура медичного працівника».

Визначити місце та роль фахової культури у про-

цесі професійної підготовки медичних працівників.

Оновлення соціально-економічного, науково-те-

хнічного, духовного життя держави зумовлює гу-

маністичну спрямованість загальної стратегії су-

часної системи освіти, котра вимагає підготовки

фахівців-професіоналів, які поєднують у собі

глибокі фундаментальні теоретичні знання і рете-

льну практичну підготовку. Ідея гуманізації освіти

передбачає розвиток особистості майбутнього спе-

ціаліста як «людини культури» [4,с. 107-108].

Наше дослідження потребує детальнішого ро-

згляду понять «культура», «фахова культура», «фа-

хова культура медичного працівника».

Культура — одне з найскладніших філософ-

ських і соціологічних понять, яке охоплює величе-

зний світ явищ.

Історія культури досить складна та супереч-

лива, але вона весь час розвивалася, ускладнюва-

лася, ставала різноманітною. Існує безліч визна-

чень поняття «культура», та майже кожна група ви-

значень включає як основу діяльність людей,

виділяючи при цьому не випадкові, а дійсно об'єк-

тивно важливі та необхідно притаманні культурі

риси.

У філософській енциклопедії відзначається,

що культура — «сукупність досягнень суспільства

в його матеріальному та духовному розвитку, котрі

використовуються суспільством, складають куль-

турні традиції і слугують подальшому прогресу

людства» [6, с. 118].

у філософському словнику поняття «культура»

тлумачиться «як сукупність практичних, матеріаль-

них і духовних надбань суспільства, які виражають

історично досягнутий рівень розвитку суспільства

та людини і втілюються в результатах продуктивної

діяльності» [7, с. 320].

Філософами та культурологами в XX столітті

були узагальнені різні тлумачення поняття «куль-

тури». Так, М.С. Коган [2, с. 328] запропонував такі

підходи до класифікації концепцій культури:

- аксіологічний, представники якого розгляда-

ють культуру як сукупність цінностей, створених

людиною (Г.А. Францев, Н.З. Чавчавадзе);

- технологічний, коли культура визначається

як специфічний спосіб діяльності людей (Е.С. Мар-

карян);

- семіотичний, котрий дозволяє розглядати

культуру як сукупність знакових систем, за допо-

могою яких передається соціальна інформація від

покоління до покоління (Ю.М. Лотман, Б.А. Успе-

нський);

- еврістичний, представники якого визнача-

ють культуру як характеристику творчої діяльності

людини, її здатності створювати щось нове (А.І.

Арнольдов, Ю.Н. Вишневський, Л.М. Коган);

- сумативний, який вважає культуру сумою

різноманітних процесів і результатів діяльності

людини (Е.В. Соколов).

Видатний український педагог С. Гончаренко

підкреслює: "Водночас під культурою розуміють

рівень освіченості, вихованості людини, а також рі-

вень володіння якоюсь галуззю знань або діяльні-

стю" [ 1,с.182]

У цьому розумінні поняття культури наближа-

ється до поняття професійної культури, а саме ку-

льтури діяльності фахівця, що знаходить відбиток у

його професійній діяльності, засобах і прийомах

вирішення професійних завдань.

Однак у сучасній науці домінує діяльнісний

підхід до визначення культури. Суть його полягає в

тому, що діяльність - це джерело виникнення та іс-

нування культури. Культура взаємопов'язана з дія-

льністю, у визначення загального поняття культури


входять його професійні складові. У нашому дослі-

дженні ми виходили з того, що однією з найважли-

віших умов соціальної адаптації майбутніх фахів-

ців є наявність не лише необхідних знань, умінь та

навичок, а й розвиненість соціально значущих осо-

бистісних якостей, які продуктивно можна реалізу-

вати у професійній діяльності.

Термін «фахова культура» почали широко за-

стосовувати в кінці 20 століття, коли культуру по-

чали розглядати як специфічну якість професійної

діяльності фахівця.

Для більш детального розуміння сутності по-

няття «фахова культура» необхідно звернутися до

аксіологічного, особистісного та діяльнісного під-

ходів:

аксіологічний аспект: - фахова культура роз-

глядається як інтеграція матеріальних і профе-

сійно-етичних цінностей людини у процесі їх ста-

новлення, збереження та використання в діяльно-

сті;

особистісний підхід: - фахова культура є ос-

новним фактором розвитку моральних якостей осо-

бистості, її творчої реалізації;

діяльнісний підхід: - фахова культура вира-

жається в наявності певних норм, правил, моделей

поведінки, притаманних певній професії.

Т.І. Саломатова вважає, що «професійна куль-

тура — це система соціальних якостей, яка безпо-

середньо забезпечує рівень трудової, професійної

діяльності та визначає її особистісний зміст, відно-

шення до праці. Саме через професійну діяльність

кожний спеціаліст досягає максимальних для себе

результатів, прагнучи виявити свої здібності. Тим

самим він опредмечує і своє відношення до праці.

Його особистісна культура перетворюється в куль-

туру праці» [5].

В.А. Правоторов вносить істотне доповнення

про те, що професійна культура є «найважливішою

духовною якістю особистості, яка проявляється в

здатності знаходити задоволення в праці» [3, с.44].

Автор також відзначає, що професійна культура

спеціаліста є системною якістю, вихідними елеме-

нтами якої є знання, практичні уміння й навички,

власні соціальні якості, котрі характеризують від-

ношення особистості до світу соціальних ціннос-

тей.

Таким чином, В.А. Правоторов дійшов висно-

вку, що професійна культура є відображенням дія-

льності спеціаліста. Вона характеризує, з одного

боку, досягнутий рівень культури суспільства в ці-

лому, з другого,— становлення спеціаліста як пред-

ставника цієї культури, здатного забезпечити її по-

дальше функціонування та розвиток [3, c.46].

Наведенні визначення дають підставу вважати,

що фахова культура існує в кожній професії. На фо-

рмування фахової культури впливають як об'єкти-

вні, так і суб'єктивні чинники: глобалізація освіти,

престижність професії, якість освітніх послуг, а та-

кож загальна культура майбутнього фахівця, сфор-

мованість професійної мотивації, здатність до са-

морозвитку і професійного росту.

Отже, в нашому дослідженні, ми розглядаємо

фахову культуру як продукт сформованості загаль-

ної культури і як результат професійної діяльності

спеціаліста.

Медицина – окрема галузь яка має свої тради-

ції, звичаї, стереотипи. Фахова культура медика ро-

зкриває специфіку взаємовідносин між лікарем і па-

цієнтом.

Структура фахової культури медпрацівника

багатоаспектна. Вона включає в себе не лише спе-

ціальні знання та розвиненість професійно важли-

вих якостей, а й моральний, духовний, етичний, ко-

мунікативний компоненти, які притаманні професії

лікаря.

Медицина - одна із найбільш гуманних сфер

людської діяльності. Людина вважається найви-

щою цінністю суспільства. Професійна діяльність

лікаря передбачає сформованість таких якостей як

людяність, скромність, чуйність, безкорисливість,

правдивість, повага до людини. Лікування для ме-

дика завжди залишатиметься мистецтвом. І як мис-

тецтво, вимагатиме від нього розвиненої уяви, інту-

їції, гармонії розуму і серця. Ці якості допомагають

обрати оптимальний шлях лікування, його страте-

гію й тактику. Слово лікаря є свідченням його ми-

лосердя, чуйності, загальної культури й освічено-

сті.

Одним з провідних особистісних якостей май-

бутніх медиків є духовність як елемент взаємовід-

носин лікаря і пацієнта. Однак, необхідно зазна-

чити, що у вищих медичних закладах освіти на фо-

рмування духовної культури спрямовані лише

декілька дисциплін гуманітарного циклу (культу-

рологія, медична деонтологія, історія медицини та

фармації, іноземна мова). Студенти отримують не-

достатньо інформації про специфіку майбутньої

професії, а зокрема про важливість сформованості

гуманних, духовних та етичних якостей для прак-

тичної діяльності. Формування фахової культури

майбутніх медичних працівників достатньо склад-

ний процесс. Професія майбутнього медичного

працівника вимагає дотримання жорстких етичних

вимог. Специфіка професійної діяльності медич-

ного працівника вимагає від нього суворо дотри-

мання етичних норм та правил, заборон та обме-

жень, що обумовлено особливістю професії, а саме

постійним втручанням в духовне та біологічне

життя інших людей. Відповідно навчання майбут-

нього медичного працівника вимагає не тільки ово-

лодіння суто професійними навичками, а також ви-

ховання та формування культури особистості. У

професійній культурі медичного працівника такі

елементи загальної культури як володіння нормами

етики, моралі, вміння спілкуватися відіграють най-

важливішу роль.

Формування гуманістичного компоненту фа-

хової культури студента-медика у вищому навчаль-

ному закладі складний процес, який має проходити

через усі дисципліни і мета якого - виховання май-

бутнього фахівця. Саме вищий заклад та власний

приклад професорсько-викладацького складу по-

винні лежати в основі процесу формування фахової

культури.


Фахова культура медпрацівника - складний со-

ціальний, психолого-педагогічний феномен, який

слід розглядати як інтегровану єдність певних стру-

ктурних компонентів особистості, що гармонійно

поєднуються між собою: спеціальні знання, розви-

неність професійно важливих якостей, моральний,

духовний, етичний, комунікативний компоненти,

які притаманні професії медичного працівника.

Список літератури

1. Гончаренко С. Український педагогічний

словник / С. Гончаренко. - Київ «Либідь», 1997. -

375 с.

2. Каган М.С. Философия культуры / М.С. Ка-

ган. - СПб: ТОО ТК «Петрополис», 1996. - 414 с.

3. Правоторов В.А., Меркулов А.А. К вопросу

об измерении профессиональной культуры моло-

дого специалиста / В.А. Правоторов, А.А Мерку-

лов. - Вестник Харьковского ун-та. - 1985. - № 1.-

С. 44-49.

4. Психолого-педагогический словарь для учи-

телей и руководителей общеобразовательных учре-

ждений : словарь / сост. В.А.Мижериков, Ред. П.И.

Пидкасистый. - Ростов-на-Дону : "Феникс", 1998. -

544 с.

5. Саломатова Т.И. Культура ученого: Авто-

реф. дис. ...канд. философ, наук: 09.00.01 / Т. И. Са-

ломатова. - Томск, 1983. - 21 с.

6. Философская энциклопедия / Гл. ред. Ф.В.

Константинов. - М.: Изд-во Сов. энциклопедия,

1964. - В 5-ти тт. - Т. 3. - 584 с.

7. Філософський словник / За ред. чл.-кор. АН

СРСР B.I. Шинкарука.- 2-е вид. (перероблене i до-

повнене).- К.: Головна редакщя укр. рад. енцикло-

педи. 1986.- 798 с.


PHARMACEUTICAL SCIENCES

СИНТЕЗ ТА ВЛАСТИВОCТІ ДЕЯКИХ МОДИФІКОВАНИХ МАГНІТОКЕРОВАНИХ

НАНОСИСТЕМ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Чан Т.М.

Національний фармацевтичний університет, м. Харків,

вул. Валентинівська, 4, к. фарм. н., асистент

Левітін Є.Я.

Національний фармацевтичний університет, м. Харків,

вул. Валентинівська, 4, д. фарм. н., професор

Криськів О.С.

Національний фармацевтичний університет, м. Харків, вул. Валентинівська, 4, к. фарм. н., доцент

SYNTHESIS AND PROPERTIES OF SOME MODIFIED MAGNETO-CONTROLLABILITY NANOSYSTEMS FOR MEDICAL PURPOSE

Chan Т.М.

National University of Pharmacy, Kharkiv, st. Valentynivska, 4, PhD, assistant.

Levitin Ye.Ya.

National University of Pharmacy, Kharkiv, st. Valentynivska, 4, DSc in pharm., prof.

Kryskiv О.S.

National University of Pharmacy, Kharkiv, st. Valentynivska, 4, PhD, as. prof.

Анотація

Вивчення нанорозмірних часток та наноструктурних поверхонь, покращення їх якості та створення

сучасних лікарських засобів, передбачає розробку нових методик синтезу, очищення (сепарації) і мо-

дифікації наночасток та їх поверхонь агентами різної природи, вдосконалення приладної бази для

вимірювань нановеличин, використання найсучасніших точних та експресних методик дослідження.

Відомі способи одержання наносистем типу «ядро-оболонка» не позбавлені певних недоліків: малодо-

ступні та відносно дорогі полімери, значні затрати часу на виконання синтезу та його багатостадійність.

Суттєво знижує перспективи подальшого застосування продукту, як магнітоносія, втрата магнітних вла-

стивостей за рахунок стабілізації та повного покриття. Модифікація поверхні магнетиту сріблом, передба-

чає як появу бактерицидних та бактеріостатичних властивостей системи так і уникнення стадії введення

стабілізатора, оскільки його роль виконує срібне покриття.

Abstract

The study of nanoscale particles and nanostructured surfaces, improvement of their quality and the develop-

ment of modern medicines involves the development of new methods of synthesis, purification (separation) and

modification of nanoparticles and their surfaces by agents of different nature, improving the instrumental base for

measuring of newly identified substances, using the most advanced precise and express research methods. Known

methods for obtaining nanosystems of the "core-shell" type are not devoid of certain disadvantages: inaccessible

and relatively expensive polymers, significant time spent on the synthesis and its multi-stage. Substantially reduces

the prospects for further product use, like magnetic carrier, loss of magnetic properties due to stabilization and full

coverage. The modification of the surface of magnetite with silver implies both the appearance of bactericidal and

bacteriostatic properties of the system and the avoidance of the introduction stage of the stabilizer, since its role is

played by the silver coating.

Ключові слова: магнетит, нанокомпозити, магнітокерованість, ядро-оболонка.

Keywords: magnetite, nanocomposites, magneto-controllability, core-shell.

Вступ. Завдяки нанотехнологічним розробкам

на перехресті різних галузей науки та техніки ство-

рено та вивчено нові наноматеріали з унікальними

властивостями, що визначаються структурою, ос-

новним елементом якої є наночастинки (зерно) або

кристаліт. Вивчення нанорозмірних часток, нано-

структурних поверхонь та молекул, покращення їх

якості, створення нових магнітокерованих засобів,

передбачає розробку нових методик синтезу, очи-

щення (сепарації) і модифікації НЧ та їх поверхонь

агентами різної природи, вдосконалення приладної

бази для вимірювань нановеличин, використання

найсучасніших точних та експресних методик до-

слідження [21, 30, 47].

Впровадження наноструктуризації в медицину

та фармацію є пріоритетним напрямком, який доз-

воляє вирішувати актуальні питання сьогодення, а

саме, зменшення розмірів пігулок та підвищення

вмісту лікувальної речовини у крові, створення

ліків пролонгованої дії, керування процесом до-

ставки ліків в необхідну ділянку організму тощо.

В Україні інтенсивні дослідження в галузі

нанотехнологій тривають понад 40 років. НАН

України залучені різні наукові установи до вико-

нання комплексної програми з нанотехнологій [18].


Предметом досліджень НЧ феримагнітних ма-

теріалів та їх похідних є магнітний носій та магніт-

ний наповнювач – магнетит Fe3O4 [6, 17].

Магнітом’який суперпарамагнітний (розмір

НЧ 15 – 75 нм [12]) наноносій Fe3O4 з високими по-

казниками розвиненої активної поверхні та

сорбіційної ємності, вузькою петлею гістерезису та

достатнім значенням намагніченості насичення –

властивості, які дають можливість використо-

вувати його для створення магнітокерованих

лікарських засобів [17]. Лікарська форма на магне-

титовій основі дією зовнішнього магнітного поля

легко намагнічується і здатна спрямовуватись в

уражену зону запалення та утримуватись до пов-

ного терапевтичного ефекту. Крім того, магнетит

характеризується низькою токсичністю, високим

рівнем мутагенної безпеки, відсутністю негативних

реакцій організму при внутрішньовенних,

внутрішньоартеріальних, внутрішньом'язових вве-

деннях магнітного колоїду [46] та дозволений до

фармацевтичного застосування [19].

Одним із динамічно розвинутих напрямків

створення магнітокерованих лікарських засобів є

надання їм властивостей багатофунціональності за

рахунок поєднання елементів різних за природою

та фармакологічною дією, приєднання різноманіт-

них компонентів до поверхні носія, модифікація

його поверхні фармацевтичними агентами,

заміщення катіонів феруму іншими елементами

тощо.

Впровадження в практику багатофункціональ-

них композитів – основа сучасного прогресу в об-

ластях діагностики та терапії, які за призначенням

застосовують як рентгеноконтрастні, сорбційні та

транспортні засоби, а також як засоби для магнітної

гіпертермії та ін. [19, 36]. Актуальними є роботи з

діагностики та терапії онкозахворювань, адже фік-

сація і депонування носіїв лікарських засобів маг-

нітним полем у ділянці пухлини дає можливість ви-

користання локальної гіпертермії та дозволяє про-

водити терапію онкозахворювань без застосування

хімічних препаратів [62].

Мета роботи. Вивчення фізико-хімічних вла-

стивостей наноструктур та окремих наночастинок

(НЧ) типу «ядро-оболонка», оптимізація умов син-

тезу відомих можливих способів та можливість їх

вдосконалення для проведення синтезу зі збережен-

ням можливостей цільового продукту для маніпу-

лювання нанооб'єктом та управління його пе-

реміщенням дією зовнішнього магнітного поля

(ЗМП) та вибір способу формування магнітокон-

трольованих композитів. Огляд існуючих магніто-

носіїв та поверхневих агентів для модифікації їх по-

верхні та обгрунтування вибору модифікуючого

агента для створення функціонального магніточут-

ливого наповнювача лікарських форм типу «ядро-

оболонка» із срібним поверхневим покриттям для

застосування у кріохірургії.

1. Структурні типи магнітних нанокомпо-

зитів з модифікованим поверхневим шаром

Для синтезу магнітних наночастинок з новими

властивостями, запобігання їх агломерації, окис-

нення та пошкодження магнітних ядер, проводять

модифікацію їх поверхонь, одержуючи синтетичні

нанокомпозити різноманітних типів [4, 13].

Модифікацію можна розглядати як сукупність

методів та прийомів маніпуляцій речовиною на

атомному та молекулярному рівнях, з метою ство-

рення кінцевих продуктів, із заздалегідь заданою

атомною структурою і певної форми.

Відомо, що агломерація синтезованих МНЧ

дуже впливає на їх характеристики в агломерова-

ному стані, які вкрай відрізняються від дрібнодис-

персного матеріалу. Явище агломерації НЧ має ти-

пово розмірний характер і пояснюється прагненням

енергії поверхні окремо взятої частинки до

мінімального значення та призводить до огранення

НЧ. Шляхом поворотів і підстроювань, контрольо-

ваних силами адгезії або поверхневою дифузією та

залежно від температури, частки формують кон-

такти між гранями однакової або різної кристало-

графічної орієнтації, при цьому формується межа з

гратками повного накладення, починається утво-

рення агломерату. Агломерація в системі НЧ маг-

нетиту може бути результатом дії не тільки окрем-

ого фактора, а і їх суми, що суттєво впливає на вла-

стивості цільового продукту [1].

Особлива увага в цьому аспекті відводиться

нанесенню захисних оболонок на магнітний носій

[29]. Така модифікація надає частинкам ряд пере-

ваг:

1. перешкоджає утворенню агломератів та

окисненню магнітного ядра;

2. збільшує площу питомої поверхні, при

цьому відбувається значне підвищення хімічної та

біохімічної активності композиту;

3. створює можливість виступати лінкером для

приєднання різноманітних органічних, неор-

ганічних, біологічно активних агентів;

4. підвищує стабільність експлуатаційних ха-

рактеристик, при якій зберігаються важливі функції

ядра та оболонки;

5. зумовлює нові унікальні властивості за раху-

нок об'єднання можливостей ядра та оболонки та ін.

За останні роки досягнуто значного прогресу в

одержанні мікро- і НЧ, а також композитів на їх ос-

нові заданих розмірів, форми, а іноді й структури,

для широкого спектру складів композитів від моно-

компонентних [60] до складних багатокомпонент-

них з комплексною структурою [39].

Дослідження модифікації поверхні базуються

на концепції застосу-вання композитних НЧ, як са-

мостійних терапевтичних агентів, так і комплекс-

них систем типу мінеральне ядро – функціональна

оболонка [28, 58].

Функціоналізація поверхні у випадку компо-

зитних магнітокерованих наносистем може значно

змінити структурні та морфологічні характери-

стики системи і тим самим забезпечити багатовек-

торність дії, що необхідно враховувати при подаль-

шому вдосконаленню ліків різного призначення.

Дослідження впливу оболонки при мо-

дифікації поверхні на характеристики нанорозмір-

ного магнетиту показали, що залежно від типу та

призначення модифікуючого агента, стану припо-

верхневого шару магнетиту, зміни умов синтезу,


типу покриття та товщини оболонки, магнетит

може як набувати корисних властивостей так і втра-

чати магнітокерованість [61].

За необхідності надання НЧ певних властиво-

стей, зміни поверхневого заряду та реакційної здат-

ності, забезпечення високої термічної стабільності,

використовують різноманітні способи нанесення на

їх поверхню оболонок, які в свою чергу, будуть

стабілізуючим захисним шаром та виконуватимуть

функціональні призначення.

За функціональними властивостями покриття

умовно можна поділити:

1. БАР (приєднання молекул для адресної до-

ставки) [36];

2. стабілізатор [39, 60];

3. хімічні/оптичні компоненти [64];

4. біомітки (зокрема, для ідентифікації біомо-

лекул) [42].

Основна концепція створення композиційних

модифікованих наноструктур "ядро-оболонка" –

об'єднання кількох функціональних матеріалів в

одній структурі і, таким чином, надання їм необ-

хідних властивостей.

НЧ "ядро-оболонка" ("core-shell" particle) –

структурний тип, у якому ядро та оболонка

відрізняються морфологічними ознаками (рис. 1),

хімічним складом та функціональним призначен-

ням.

Рис. 1. Структури композиційних оболонкових НЧ за типом морфології: ядро-оболонка, мозаїка,

матриця, оболонка-ядро-оболонка, частково локалізовані напівсфери (гантелі) [66]

Відомі нанокомпозити з модифікованою по-

верхнею умовно можна поділити на структурні

типи:

1. Ядро та оболонка – органічні або неорганічні матеріали:

Ядро Оболонка

проста складна

а) щільне суцільна (щільна) двошарова

б) пористе точкова (переривчаста) композиційна (двокомпонентна)

в) ексцентричне пориста щільна багатошарова

переривчаста острівкова

2. Магнетит – ядро або оболонка:

Тип Ядро Оболонка

Core-Shell

("ядро-оболонка") магнетит біосумісні матеріали

Matrix

("матриця")

Mosaic магнітні наночастинки полімери

Shell-Core полімер магнітні наночастинки

Shella-Core-Shellb органічні речовини a – полімери, благородні метали та ін.

b – магнетит

3. Магнетит – ядро, оболонка – сполуки різного походження:

Ядро Оболонка

тип структура

Fe3O4

суцільна (щільна) двошарова багатошарова

острівкова (переривчата, щільна) композиційна (двокомпонентна)

пориста: щільна багатошарова

переривчата двошарова

частково локалізовані напівсфери (гантелі) тільки одна НЧ

Структури «ядро-оболонка» з магнітним яд-

ром мають ряд переваг: підвищена термічна і

хімічна стійкість (зокрема, до окиснення) НЧ за

рахунок модифікуючих агентів, доступність ядра і

оболонки для взаємодії з іншими об'єктами, моле-

кулами та іонами. Ці системи, залежно від поверх-

невого нашарування активних агентів чи функціо-

нальних груп, можуть виступати як нанороботи [3]


для одночасної доставки декількох лікарських пре-

паратів, поступово вивільняючи активні речовини

[44], в зонах локалізації запалення мати пролонго-

вану дію тощо.

Конструкція структури "ядро-оболонка" доз-

воляє використовувати недорогі матеріали як носії,

до яких приєднана оболонка з коштовної активної

речовини.

2. Синтез та модифікація поверхні магніт-

них композитів типу "ядро-оболонка" на основі

Fe3O4

У сучасних дослідженнях [55, 61] значну увагу

приділяють технологічним аспектам синтезу маг-

нітокерованих композитів на основі Fe3O4, до яких

відноситься структурний тип "ядро-оболонка". Ос-

новними складовими характеристиками синтезу є:

контроль структури, форми, розмірів, складу,

якості одержаного зразка, процесів самоорганізації

та фізичних властивостей НЧ. У підготовці магніто-

керованих композитів найчастіше використовують

методи хімічного синтезу: неорганічний, металоор-

ганічний та органічний, які в різних варіаціях мо-

жуть бути поєднані між собою.

Загальний алгоритм одержання наноструктур

"ядро-оболонка" включає такі основні кроки: син-

тез діелектричних ядер магнетиту заданих розмірів

та форм, модифікація поверхні ядра адсорбційним

шаром, синтез НЧ модифікатора, адсорбція НЧ мо-

дифікуючих агентів на поверхні ядер, у разі необ-

хідності, стабілізація захисною оболонкою бага-

тошарових композитних НЧ.

Відомі способи нанесення суцільних оболонок

включають початкову стадію виготовлення дрібно-

дисперсних НЧ магнетиту з попередньо визначе-

ним середнім розміром ядра. Відомі методи одер-

жання НЧ магнітокерованих композитів умовно

можна розділити за типом формування [32]:

1. "зверху вниз" (top-down) – подрібнення ос-

новного матеріалу до нанорозмірів з подальшим

нанесенням оболонки;

2. "знизу вгору" (bottom-up) – складання та

нарощування окремих атомів, молекул, тощо.

В останньому випадку можливі дві стратегії

синтезу.

І. Попереднє одержання магнітних ядер та

нанесення на їх поверхню:

а) оболонки-стабілізатора (для органічних по-

криттів) [47];

б) дорощування "затравних" НЧ (для покриття

металічною оболонкою) [8];

в) зшиваючого агента для приєднання обо-

лонки будь-якого складу [50];

г) стабілізатора з функціональною групою (для

поступового приєднання функціональних груп, до

кінцевих груп кожної наступної оболонки, з утво-

ренням архітектури багатооболонкових покриттів)

[7].

ІІ. Однореакторний спосіб ("one-pot" synthesis)

– одержання магнітного ядра, з одночасним нане-

сенням на його поверхню оболонки.

Усі методики одержання композитів типу

"ядро-оболонка" використовуються як поодинці,

так і в комплексі з іншими [7]. На сьогодні розроб-

лена значна кількість їх варіацій, проте вони не

позбавлені недоліків та потребують суттєвих вдос-

коналень.

Залежно від хімічної природи покриття, підби-

рають способи його закріплення. Нанесення оболо-

нок різного складу на магнетит передбачає такі

типи з'єднання ядра з оболонкою [49]:

I. «Пряма посадка»:

1. фізична сорбція;

2. хімічна адсорбція (хемосорбція);

3. капілярна конденсація тощо.

ІІ. Зшивання функціональними групами, зчеп-

леними з поверхнею за допомогою стабілізації.

Залежно від характеру взаємодії поверхні маг-

нетиту з адсорбованим агентом, розрізняють ад-

сорбцію фізичну та хімічну. Перша є результатом

Ван-дер-Ваальсових сил та електростатичної

взаємодії і не супроводжується хімічною зміною

адсорбата, теоретичний опис цих сил відомий як

теорія Дерягіна-Ландау-Вервея-Овербіка [26].

Друга (хемосорбція) – результат хімічної взаємодії

адсорбату з магнетитом, призводить до утворення

більш міцного адсорбційного шару [35].

Суттєвий внесок у з'єднання ядра з оболонкою

за типом "прямої посадки" вносить стан поверхні

магнетиту. Хімія поверхні відіграє важливу роль у

створенні магнітокерованих систем типу "ядро-

оболонка". Насамперед, специфічний характер при-

поверхневого шару ядра (магнетиту) створює

об'ємна частка структурно-дефектної поверхні його

НЧ (δ), що залежить від розміру часток і значно

впливає на його магнітні та адсорбційні власти-

вості. Особливість поверхневих станів НЧ розділяє

її властивості на об'ємні та поверхневі.

Для частинок, розміром менше 100 нм істот-

ним є внесок поверхні, що зумовлює можливість

зміни їх поверхневих властивостей, тоді як їх

об'ємні властивості зазвичай вважають

незмінними. У міру переходу від одиничного атома

до металевої частинки (рис. 2) з усіма властиво-

стями компактного металу, система проходить че-

рез цілий ряд проміжних стадій основними з яких є

утворення кластерів і формування нанорозмірних

частинок, що характеризуються малими розмірами

морфологічних елементів.

Рис. 2. Перетворення одиночного атома в метал [11]


Через велику поверхню нанокластерів, а отже,

надлишкову поверхневу енергію, неминучі про-

цеси агрегації. Більш того, міжкластерні взаємодії

створюють напруги, надлишкову енергію і надлиш-

ковий тиск на межах кластерів. Тому формування

наносистем з нанокластерів супроводжується ви-

никненням великої кількості дефектів і напружень,

що веде до кардинальних змін властивостей нано-

систем [11].

Таким чином, чим менша частинка, тим більше

атомів залучено у приповерхневий шар [16]. Така

розвинена поверхня магнітного наноматеріалу

впливає не тільки на магнітні властивості НЧ та

композиту вцілому, а й на високу адсорбційну

здатність.

Фізична адсорбція модифікуючих агентів на

поверхні магнітного ядра відбувається за таких

умов [23]:

1. Зв'язки на поверхні магнітних наночасток

координаційно ненасичені (дисбаланс компен-

сується притяжінням поверхнею твердих речовин,

молекул газів, пари, рідин).

2. Магніто-дипольна взаємодія.

3. Реалізується нескомпенсованість магнітних

моментів двох А- та В-підграток магнетиту.

4. Утворюються дефекти, які зумовлюють не-

завершеність кристалічних граток у приповерхне-

вому шарі магнітного сорбенту – дислокації:

а) точкові дефекти, співрозмірні з розмірами

атомів (вакансії, незаповнені вузли гратки, на-

явність домішок);

б) лінійні дефекти (зміщення кристало-

графічних площин);

в) поверхневі дефекти (спотворена ограненість

наночасток на межі кристалічної гратки);

г) об'ємні (сколи, тріщини, пори) тощо.

Такий вид адсорбції не супроводжується

зміною хімічних та фізичних характеристик по-

верхневого модифікатора.

Хімічна адсорбція (хемосорбція) відбувається

за рахунок функціональних груп адсорбованої ре-

човини, при цьому адсорбент змінює певні власти-

вості на користь функціоналізації магнітокерованої

системи.

Зшиванням поступово нанесених шарів оболо-

нок з різними функціональними групами, які

зчеплюються один з одним фунціональними части-

нами, та за допомогою стабілізатора вбудовуються

у приповерхневий шар наночастинок магнетиту,

одержують багатооболонкові покриття з типом ар-

хітектури "ядро-оболонка". Такий синтез є плат-

формною технологією створення нанорозмірних

магнітокерованих композитів з біосумісними та

біодеградуючими полімерами; останні передбача-

ють контрольоване вивільнення ліків в міру дегра-

дації полімеру [36].

Особливим класом складних багатошаруватих

наноструктур є дендримери [50] з магнітним ядром

в основі, для спрямованої доставки ліків до "ор-

гану-мішені" (магнітний таргетінг) та пролонгова-

ної дії кожної наступної оболонки з функціональ-

ними групами, які в міру своєї деградації вивільня-

ють необхідні діючі речовини.

Модифікація МНЧ синтетичною оболонкою

має як переваги так і недоліки: частинки набувають

великих розмірів, при модифікації поверхні Fe3O4

неможливо контролювати товщу оболонки, значно

знижуються магнітні показники та ін.

2.1. Модифікація поверхні Fe3O4 неорганіч-

ними матеріалами

Неорганічні покриття забезпечують не тільки

стабільність НЧ магнетиту в розчині, а й допомага-

ють у зв'язуванні біологічних лігандів на поверхні

НЧ для біомедичних застосувань. До покриттів не-

органічного походження належать покриття-обо-

лонки з карбонових матеріалів, благородних ме-

талів (золото, срібло [30], платина [47], паладій [30,

47]), металів тріади феруму (кобальт, нікол), са-

марію тощо.

Одержання магнітокерованих нанокомпозитів

з утворенням щільної/пористої та несуцільної обо-

лонки [9], полягає у створенні системи, в якій

кожне магнітне ядро окремо вкрите острівковим

шаром модифікуючого агенту (кремнеземи,

полімери [2]). Нанесення щільного острівкового

покриття притаманно тільки для металічного мо-

дифікатора (срібло, золото, платина та ін. [8]).

Одним із найперших покриттів-оболонок було

запропоновано покриття на основі карбонових ма-

теріалів [22 ], які утворюють щільний шар на по-

верхні магнітного ядра та добре захищають його від

впливу хімічних факторів. Поряд з високою ад-

сорбційною здатністю, великою питомою площею

поверхні, хімічно стійкою оболонкою, композити

такого складу мають неоднорідний за товщею шар

покриття та утворюють суміші, поєднуючи

декілька МНЧ з прошарками вуглецю [52].

Створення систем з магнітним ядром та нане-

сення на його поверхню оболонки благородного

металу, дає можливість таким системам за допомо-

гою зовнішнього магнітного поля рухатись до осе-

редку запалення, а унікальні оптичні властивості

оболонок срібла і золота та їх хімічна інертність,

дозволяють виявляти осередок запалення (оптична

мітка) [26] та залишатися стабільними в нейтраль-

них та кислих середовищах організму. Здатність

атомів Ag та Au до щільного зчеплення з поверх-

нею (адгезія) субстрату Fe3O4, обумовлена фізико-

хімічною взаємодією активних груп покриття з ак-

тивними центрами поверхні магнетиту [23].

Фізична адсорбція відбувається в результаті осад-

ження адгезиву (Ag, Au) на порах та тріщинах по-

верхні МНЧ.

Срібло сорбується на поверхні магнетиту

мікрозонально, причому концентрується на самих

дефектах поверхні МНЧ і реєструється на ділянках,

які мають сколи, тріщини та інші вади поверхні

[15]. Механохімічна активація магнетиту сприяє

збільшенню показників його сорбційної здатності.

Залежно від подальшого технічного застосу-

вання модифікованих золотом або сріблом МНЧ,

обирають метод синтезу, в результаті якого одер-

жують суцільну або острівкову оболонку, або част-

ково локалізовані напівсфери на поверхні магне-

титу, приєднують функціональні групи певного


призначення, при цьому намагаються зберегти маг-

нітокерованість цільового продукту.

Приєднання до поверхні магнетиту НЧ срібла

або золота відбувається за схемою:

1) синтез часток магнетиту визначеної форми

та розміру;

2) стабілізація поверхні магнетиту

біосумісними поверхневоактивними реагентами

для утворення шару, який буде не тільки стабіліза-

тором, а й закріплювачем НЧ срібла або золота;

3) синтез "затравних" частинок золота або

срібла;

4) висадження "затравних" НЧ благородного

металу на поверхню магнетиту шляхом хімічної ад-

сорбції;

5) "дорощування" "затравних" срібних або зо-

лотих НЧ на поверхні ядер та варіюванням концен-

трацій компонентів системи, у розчині, що містить

іони того ж благородного металу та слабкий віднов-

ник, одержують суцільну металічну оболонку зада-

ної товщини.

За рахунок нанесення зшиваючих поверхонь,

металічна оболонка може бути додатково мо-

дифікована органічними молекулами (рис. 3). Ав-

тори [45] відзначають великі труднощі, пов'язані з

встановленням складу, будови та магнітних харак-

теристик таких складних об'єктів.

Рис. 3. Фукціоналізація магнітного ядра хімічними та біологічними агентами з утворенням

гетеродимера [45]

Товщина очікуваного поверхневого шару зале-

жить від умов експерименту: температурного ре-

жиму, природи реагентів та концентрації благород-

ного металу. Так, для початкового формування НЧ

срібла для утворення "зародків" необхідна темпера-

тура ~85 ºС, але зі зростанням температури збіль-

шується їх критичний розмір [14] та змінюється

геометрія частинок. Якщо температура нижча 120

ºС або вища 190 ºС, то в продуктах реакції з'явля-

ються частинки нерегулярної форми (нанокуби,

нанопризми, нанопластинки, наносмужки та ін.)

[38]. Від природи відновника та його концентрації

залежить швидкість адсорбції модифікатора, струк-

тура шару поверхні та морфологія частинок, що

утворюють оболонку.

Нами розроблено раціональний, технологічно

простий та економічно доступний «оne-pot» спосіб

одержання нанокомпозиту зі сферичним ядром

Fe3O4 та срібною острівковою оболонкою –

Ag@Fe3O4, який виконується однореакторно, забез-

печує більш точне керування синтезом та його про-

стоту, уникнення стадій нанесення з’єднувачів та

стабілізації зразка (роль стабілізатора виконує

срібне покриття), дає можливість одержувати НЧ

заданих розмірів з високими магнітними характе-

ристиками. Він може бути рекомендований для

одержання магнітокерованих нанокомпозитів типу

«ядро-оболонка» [24, 43].

2.2. Модифікація поверхні Fe3O4 органіч-

ними сполуками та біомолекулами

Органічні покриття [7] поділяють на синтети-

чні (полімери, ПАР) та природні – біомолекули (бі-

лки, пептиди, вуглеводні та ін.), які, в свою чергу,

бувають біосумісні та біодеградуючі.

Основні модифікатори органічного поход-

ження:

1. молекули ПАР, до складу яких входять фос-

фатні, карбоксильні аміногрупи, сульфонатні, фос-

фонатні та алкілсілани;

а) синтетичні полімери нейтрального харак-

теру – поліетиленгліколь (ПЕГ), полівінілпіролідон

(ПВП), полівініловий спирт (ПВС);

б) катіонного характеру – поліетиленімін;

в) аніонного характеру – поліакрилова кис-

лота;

2. природні біополімери та полімери – хітозан;

а) полісахариди – декстран;

б) білки – трансферин, лактоферин, еластин,

альбумін;

в) пептиди – ТАТ-пептид, альгінін-гліцин-ас-

парагін та ін.

Останнім часом набули поширення молеку-

лярно-імпринтовані полімери, системи «гість-

хазяїн», біорецептори, системи авідин-біотин, флу-

оресцентні зонди, вітаміни [5].

Наявність на поверхні магнетиту модифіка-

тора органічної природи зберігає високу питому по-

верхню наночастинки та дозволяє здійснити необ-

хідну хімічну функціоналізацію, зокрема аміно-,

тіо- або метильними групами, змінює зарядовий


стан поверхні, що може призводити до зміни мор-

фологічних характеристик наномагнітних систем

[7, 36, 42].

У біології та медицині широке розповсюд-

ження мають методи створення покриттів, які

об'єднані модифікацією синтетичних та

біологічних сполук, таких як ПЕГ (водорозчинний,

біосумісний полімер), поліетиленоксид (полімери з

високою осмотичною активністю), або його сплави

(створюють гідрофобне, пластично-пружне в'язке

середовище), глюкоза, сахароза, крохмаль. Але

зв'язок ПЕГ-оболонки з магнітним ядром ковалент-

ний, що спонукає шукати підходи до закріплення

ПЕГ на МНЧ. При модифікації ПЕІ-оболонкою си-

стема має великий заряд, що потребує додаткової

модифікації [11].

Як синтетичне покриття-стабілізатор магніт-

них наночастинок, які надалі планують використо-

вувати у складі лікарських засобів, використовують

поліакрилову кислоту та її солі (рис. 4) [1].

Рис. 4. Схема покриття-стабілізації МНЧ поліакриловою кислотою [1]

Найпоширенішим із природних стабілізуючих

агентів є олеїнова кислота (С17Н33СООН), яка вхо-

дить до складу багатьох косметичних засобів та є

полярним середовищем. До поверхні НЧ магнетиту

її молекули приєднуються хемосорбцією, з утво-

ренням першого адсорбційного захисного шару,

який забезпечує агрегативну стійкість і при цьому

спостерігається значне зниження намагніченості

насичування зразка [56].

Відомим біодеградуючим гідрофобним,

біосумісним полімером є хітозан. Композити, до

складу яких входять суперпарамагнітні НЧ магне-

титу модифіковані хітозаном, досліджені як

новітній матеріал для ЯМР-детектування [34, 40].

Кожне покриття має переваги та недоліки, але

подібні магнітокеровані наносистеми мають ор-

ганічне покриття, можливості якого обмежені.

Вони втрачають свої функціональні можливості, а

саме стабільність, руйнуються за підвищених тем-

ператур та зміні тиску (відбувається згортання

білка), піддаються дії радіації, руйнуються в

хімічно агресивних середовищах тощо.

2.3. Комбіновані покриття (силіційоргані-

чні сполуки)

Для прикріплення до магнітного ядра біовек-

торів використовують покриття, одержані на основі

кремнійорганічних сполук [51], молекули яких

функціоналізовані групами NH2, OH, CN, SH, зав-

дяки чому вони виявляють як гідрофільні так і

гідрофобні властивості, що обумовлює гідро-

фобізацію частинок для подальшого адсорбування

та зв'язування лігандів.

Прикладом такої оболонки є інертне покриття

на основі силіцій діоксиду на поверхні НЧ магне-

титу. Воно забезпечує зниження токсичності,

стабілізує НЧ магнетиту за рахунок двох різних

процесів – екранування магнітної дипольної

взаємодії, а з іншого боку, негативно заряджені НЧ

силіцій діоксиду підсилюють електростатичне

відштовхування магнітних НЧ. Перевагами по-

криття на основі силіцій діоксиду є наявність по-

верхневих силанольних груп, які можуть легко

приєднувати ліганди до магнітного ядра, забезпечу-

вати високу стійкість колоїду частинок при високих

концентраціях, зміні рН або іонної сили [51].

Для створення щільних двошарових компо-

зитів на основі магнітного ядра, поверхня якого

вкрита пористими оксидними матрицями SiО2 або

Аl2О3, найбільш розповсюдженою методикою виго-

товлення таких структур є золь-гель метод (метод

Штобера [51]), емульсійний метод з великою кіль-

кістю ПАР. Зв’язок між магнітною поверхнею та

пористими оксидами оболонки відбувається за

рахунок гідроксильних груп, які є на поверхні маг-

нітних ядер (рис. 5).

Рис. 5. Схема формування кремнійорганічного покриття на поверхні магнітної НЧ, яка містить

гідроксильні групи [7]


Такі групи використовують для прикріплення

на поверхню біологічних та синтетичних молекул,

біовекторів та ін. Кінцева група з'єднання є

стабілізуючою.

Завдяки високій реакційній здатності поверхні

магнітного компонента, при створенні багато-

функціонального композиту, утворюється бага-

торівнева система або магнітокерований наноробот

[3], але багатошаровість впливає на магнітокеро-

ваність до повної її втрати.

3. Медико-біологічні властивості структур

"ядро-оболонка"

Для конкретних біомедичних застосувань

ефективність використання НЧ залежить від:

1. магнітних властивостей композиту;

2. розміру модифікованих НЧ [25];

3. хімії поверхні [65] модифікованого маг-

нітного матеріалу тощо.

Магнітосприйнятливі лікарські препарати ви-

користовуються у лікувально-діагностичних та ме-

дико-фармацевтичних цілях як:

магнітокероване контрастування в рентгено-

логії [36];

дослідження швидкості та мікроциркуляції

кровотоку [53];

магнітний таргетінг до "органу-мішені" та

створення в ньому "депо", що забезпечує пролонго-

вану дію ліків [3, 36, 62] тощо.

Покриття мають дуже важливе значення для

проектування технологічних процесів одержання

магнітокерованих наносистем, які в свою чергу, по-

винні покращувати націлювання на біологічні

мішені – тканини, клітини, органи та ендоцитоз.

У медико-біологічних дослідженнях, для ефек-

тивного використання композитів, потрібен певний

комплекс властивостей оболонкових МНЧ: до-

статня питома намагніченість насичення, низька

коерцитивна сила, корозійна стійкість, бактери-

цидність, цитотоксичність, максимальна питома

поверхня та ін., що суттєво розширює діапазон ви-

користання та можливості таких композитів.

І. Доставка до "органу-мішені" (магнітний тар-

гетінг).

При введенні модифікованих МНЧ в організм,

під впливом зовнішнього магнітного поля забезпе-

чується їх локалізація в осередках захворювання

[36], позначення такого матеріалу оптичними

мітками дає додаткову можливість спрямовувати

його у зону ураження, магнітокерованість компо-

зиту за рахунок приєднаних до його оболонки

біологічно активних речовин, дозволяє підвищити

локальну концентрацію ліків в "органах-мішенях" і

одночасно знизити їх загальну дозу [36, 62].

Покриття поверхні НЧ полімерними поверх-

нево-активними речовинами (полоксамер, полок-

самін, ПЕГ) дозволяє значно збільшити час їх цир-

куляції в крові, шляхом мінімізації адсорбції білка

[57]. Модифікація поверхні ПЕГ зменшує погли-

нання НЧ макрофагами та, завдяки наявності по-

лярних та неполярних угрупувань, покращує про-

никність їх через базальну мембрану [67]. Архітек-

тура багатооболонкових покриттів типу "ядро-

оболонка" зі складною структурою [41], у ком-

плексі з необхідниим набором хіміотерапевтичних

агентів, використовується для магнітного тар-

гетінгу ліків [3, 17, 36, 62].

ІІ. Магнітно-індукована гіпертермія

(збудження контрольованих теплових ефектів у

певних ділянках) – один з методів лікування раку та

пухлин [62]. Крім чистих МНЧ [38] для гіпер-

термічної терапії також застосовують НЧ магне-

титу з вкрапленнями гадолінію Gd/Fe3O4 [31] та

CoFe2O4 [54], за рахунок чого досягається збіль-

шення швидкості специфічного поглинання енергії.

ІІІ. Магнітокеровані нанокомпозити типу

"ядро-оболонка", що містять одночасно магнітні й

плазмонно-резонансні НЧ – найбільш перспективні

для оптичних досліджень та практичного застосу-

вання [59]. Для ідентифікації білків можна застосо-

вувати МНЧ Au@Fe3O4 чи Ag@Fe3O4, на яких ад-

сорбовані ці білки. Методом локального плазмон-

ного поверхневого резонансу реєструють

специфічні "провали" в спектрах розсіювання, у

діапазонах довжин хвиль, що збігаються з піками

оптичного поглинання молекул білків, які адсорбу-

ються на поверхні НЧ та "відтягують" на себе ча-

стину енергії плазмонного резонансу [10]. Унікаль-

ність методу пояснюється одержанням інформації

про біомолекули в наноскопічних масштабах в од-

ній живій клітині [48].

IV. МРТ-томографія [20]. Як контрастні агенти

для МРТ використовують відомі МНЧ: Fe3O4 [37],

Fe@Fe3O4 [33] та Fe3O4@SiO2 [51], Fe3O4/Gd2O3 мо-

дифіковані біохімічними агентами, які при

взаємодії з поверхнею, впливаючи на магнітні вла-

стивості підвищують контраст, а також оберігають

НЧ від швидкого фагоцитозу і виведення з ор-

ганізму за рахунок реакції імунітету, що дозволяє

істотно зменшити кількість уведених НЧ в організм

[27]. Використання НЧМ та парамагнітних хелатів

(напр. Gd3+, Mn2 +) дозволяє створювати гібридні

матеріали для комплексного T1/T2 МРТ до-

слідження [31]. Зазвичай, в клінічній МРТ суперпа-

рамагнітні МНЧ використовуються для визначення

захворювань печінки, оскільки вони селективно по-

глинаються клітинами Купфера в печінці, селезінці

та кістковому мозку [52].

V. Інші методи, які перебувають на стадії ро-

зробки – нагрівання наночастинок до високої тем-

ператури (понад 100 ºС), що дає можливість

знищити хвору клітину або відкрити капсулу з про-

типухлинним препаратом у місці, де розташована

пухлина [18], знизивши побічні ефекти від дії хіміо-

терапії тощо.

Нами запропоновано магнітокеровані

лікарські форми багатофункцінальної дії з магніт-

ним наповнювачем Ag@Fe3O4 для проведення

кріодеструкції новоутворень шкіри – магнітокеро-

вані мазева композиція і мазь. Срібло посилювало

теплопровідність магнітної композиції, забезпе-

чило біоцидну і репаративну дію мазі, при цьому

додатково виконувало роль консерванту ЛФ, що

необхідно при подальшому їх використанні та

зберіганні.


Удосконалено спосіб видалення і лікування

новоутворень шкіри із використанням користуван-

ням створених мазевої композиції і мазі з

срібловмісним магнітним носієм. Використання

мазевої композиції сприяло збільшенню аналгетич-

ного ефекту на 20%, глибини заморожування на

28%, зменшення тривалості кріовпливу на 50%.

Мазь для подальшого лікування і загоєння рани

після хірургічних маніпуляцій, поліпшила

післяопераційні показники в середньому на 50%

[63].

Висновки

На основі розглянутих конструкцій багатоша-

рових структур, способів синтезу, враховуючи усі

недоліки та переваги, а також з точки зору медико-

біологічного застосування найбільш перспектив-

ними серед розглянутих агентів-модифікаторів по-

верхні магнетитових наночастинок є благородні

метали, та насамперед – наносрібло, яке за типом

морфології покриття утворюює структуру «ядро-

оболонка». Оскільки за його присутності оболонко-

вий нанокомпозит набуває нових функціональних

можливостей, то створення композиту з нанесен-

ням на поверхню магнетиту срібного покриття у ви-

гляді острівків надає можливість такому матеріалу

виявляти нові унікальні властивості, що, у свою

чергу, забезпечує поліфункціональність синтезова-

ної магнітокерованої системи та дозволяє розгля-

дати композит як матеріал фармацевтичного приз-

начення.

Список літератури 1. Баранов, Д. А. Магнитные наночастицы: до-

стижения и проблемы химического синтеза / Д. А.

Баранов, С. П. Губин // РЭНСИТ. – 2009. Т. 1 1–2.

С. 129–147.

2. Гервальд, А. Ю. Синтез магнитосодержащих

полимерніх микросфер / А. Ю. Гервальд, И. А.

Грицкова, Н. И. Прокопов // Успехи химии. – 2010.

Т. 79, № 3. С. 249–260.

3. Горбик, П. П. Нанокомпозити з функціями

медикобіологічних нанороботів: синтез, власти-

вості, застосування / П. П. Горбик // Наносистеми,

наноматеріали, нанотехнології. – 2013. – Т. 11, Вип.

2. – С. 323–436.

4. Дорфман, Я. Г. Магнитные свойства и стро-

ение вещества / Я. Г. Дорфман. – М., 1955. – 376 с.

5. Егунова, О. Р. Магнитные наночастицы маг-

нетита в разделении и концентрировании / О. Р.

Егунова, Т. А. Константинова, С. Н. Штыков // Изв.

Сарат. ун–та. Нов. сер. Сер. Химия. Биология. Эко-

логия. – 2014. Т. 14, № 4. С. 27–35.

6. Исследование свойств синтетического мел-

кодисперсного магнетита, основного компонента

МЛФ / И. А. Ведерникова, Е. Я. Левитин, С. П. Кун-

цевич и др. // Науковий потенціал свiту 2004 : ма-

теріали Першої Мiжнар. наук.–практ. конф. –

Днiпропетровськ : Наука i освiта, 2004. – Т. 75. С.

48–50.

7. Многофункциональные биосовместимые по-

крытия на магнитных нано–частицах / А. В. Быч-

кова, О. Н.Сорокина, М. А. Розенфельд, А. Л. Ко-

варский // Успехи химии. – 2012. Т. 81, № 11. С.

1026–1050.

8. Наночастицы золота и серебра и нанострук-

туры на их основе. Синтез, свойства и перспективы

применения в медицине / О. В. Дементьева, М. А.

Филиппенко, М. Е. Карцева, В. М. Рудой // Альма-

нах клинической медицины. 2008. № 17–2. – C.

317–320.

9. Носач, Л. В. Одержання і характеризація кла-

стерів срібла на поверхні нанодисперсного кремне-

зему / Л. В. Носач, Д. С. Савченко, О. М. Власенко

// Укр. наук.–мед. молодіжний журн. – 2011. – № 4.

– С. 178.

10. Оптические сенсоры на основе поверх-

ностного плазменного резонанса для высокочув-

ствительного биохимического анализа / Д. А. Ма-

мичев, И. А. Кузнецов, Н. Е. Маслова, М. Л. Зана-

вескин // Молекулярная медицина. – 2012. № 6.

С. 19–27.

11. Помогайло, А. Д. Металлополимерные

нанокомпозиты с контролируемой молекулярной

архитектурой / А. Д. Помогайло // Рос. хим. журн.

Рос. хим. об–ва им. Д. И. Менделеева. – 2002. – Т.

XLVI, № 5. С. 64–73.

12. Проект технических условий на магнетит

мелкодисперсный синтетический для медицин-

ского использования / Е. Я. Левитин, Т. А. Онопри-

енко, И. А. Ведерникова и др. // Сборник научных

трудов 12–ой Международной Плесской конферен-

ции по магнитным жидкостям. – Иваново : ИГЭУ,

2006. – С. 296–299.

13. Синтез и свойства композиционных нано-

частиц железо – благородный металл / Е. М. Семе-

нова, С. А. Воробьева, Ю. А. Федотова и др. // Сви-

ридовские чтения : сб. ст. 2012. Вып. 8. С. 147.

14. Синтез и свойства наночастиц серебра: до-

стижения и перспективы / Ю. А. Крутяков, А. А.

Кудринский, Ю. А. Оленин, Г. В. Лисичкин //

Успехи химии. – 2008. Т. 77, № 3. С. 242–269.

15. Старков, Е. Н. Процессы поглощения кол-

лоидных частиц серебра и золота и серебра +1 из

растворов минеральными сорбентами магнетитом и

клиноптилолитом : дис. ... канд.хим.наук / Е. Н.

Старкова. – Иркутск, 1998. – 178 с.

16. Толщина поверхностного слоя чистых ме-

таллов / В. М. Юров, В. Ч. Лауринас, С. А. Гученко,

О. Н. Завацкая // Современные проблемы науки и

образования. – 2012. – № 5. С. 85.

17. Фiзико–хiмiчнi дослідження часток магне-

титу – компоненту магнітних лікарських форм / I.

O. Ведерникова, Є. Я. Левiтiн, Т. О. Онопрiєнко та

ін. // Фармаком. – 2004. – № 4. – С. 64–68.

18. Цільова комплексна програма фундамен-

тальних досліджень НАН України «Фундамен-

тальні проблеми наноструктурних систем, нанома-

теріалів, нанотехнологій» на 2010–2014 рр. Ре-

жим доступу:

http://www1.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/Re-

searchTopics/2/21/Pages/2107.aspx


19. Шабалкина, Е. Ю. Нанодисперсные магни-

томягкие материалы как компоненты теплопрово-

дящих сред для магнитокриовоздействий : дис. ...

канд. фармац. наук: 14.04.02. / Е. Ю. Шабалкина. –

М., 2010. – 136 с.

20. A high–perfomance Magnetic Resonance Im-

aging T2 contrast agent / J. Qin, S. Laurent, Y. S. Lo et

al. // Advanced Materials. 2007. Vol. 19. Р. 1874–

1878.

21. A Review on Targeted Drug Delivery: Mag-

netic Drug Delivery System / S. K. Gajjar, G. U. Sailor,

A. K. Seth, P. Patel // J. Pharm. Sci. and Biosci. Res.

2011, Vol. 1, № 2. Р. 125–133.

22. A solution phase fabrication of magnetic na-

noparticles encapsulated in carbon / X.–W. Wei, G.–X.

Zhu, C.–J. Xia, Y. Ye // Nanotechnology. 2006.

Vol. 17. Р. 4307–4311.

23. Adsorption of gold subnanostructures on a

magnetite (111) surface and their interaction with CO /

Tomasz Pabisiak, Maciej J. Winiarski, Tomasz Os-

sowskia, Adam Kiejna // J. Phys. Chem. Chem. Phys.

2016. Vol. 18. Р. 18169–18179.

24. Characterization of Ag@Fe3O4 core–shell

nanocomposites for biomedical applications / T. M.

Chan, Ye. Ya. Levitin, O. S. Kryskiv, I. A. Veder-

nikova // Journal of Chemical and Pharmaceutical Re-

search. 2015. Vol. 7, № 5. Р. 816–819.

25. Chatterjee J. Size dependent magnetic proper-

ties of iron oxide nanoparticles / J. Chatterjee, Y. Haik,

C.–J. Chen // J. Magn Magn Mater. 2003. Vol. 257,

№ 1. P. 113–118.

26. Derjaguin, B. V. Theory of the stability of

strongly charged lyophobic sols and of the adhesion of

strongly charged particles in solution of electrolytes /

B. V. Derjaguin, L. Landau // Acta Physicochim.

1941. Vol. 14. Р. 633.

27. Design of Superparamagnetic Nanoparticles

for Magnetic Particle Imaging MPI / Yimeng Du, Pui

To Lai, Cheung Hoi Leung, Philip W. T. Pong // Int. J.

Mol. Sci. 2013. Vol. 14. Р. 18682–18710.

28. Development of magnetic nanostuctured sil-

ica–based materials as potential vectors for drug–deliv-

ery application / M. Arruebo, M. Galan, N. Navascues

et al. // Chemical Materials. 2006. Vol. 18. P.

1911–1919.

29. Excited Carrier Dynamics of α–Cr2O3/α–

Fe2O3 Core–Shell Nanostructures / G. Xiong, A. G.

Joly, G. P. Holtom et al. // J. Phys. Chem. B. 2006.

Vol. 110. Р. 16937–16940.

30. Facile one–step synthesis of Ag@Fe3O4 core–

shell nanospheres. for reproducible SERS substrates /

L. Sun, J. He, D. Ren, S. An // J. Mol. Struct. 2013.

Vol. 1046, № 74. Р. 22.

31. Gd–doped iron–oxide nanoparticles for tumor

therapy via magnetic field hyperthermia / P. Drake, H.–

J. Cho, P.–S. Shih et al. // J. Mater. Chem. – 2007.

Vol. 17. P. 4914–4918.

32. Guozhong Cao Nanostructures and Nano-

materials: Synthesis, Properties, and Applications /

Guozhong Cao, Ying Wang. 2nd ed. // World Scien-

tific. 2011. № 9. 581 p.

33. Iron/iron oxide core–shell nanoclusters for bi-

omedical applications / Y. Qiang, J. Antony, A. Sharma

et al. // Journal of Nanoparticle Research. 2006.

Vol. 8. Р. 489–496.

34. Kim, E. H. Biomedical applications of super-

paramagnetic iron oxide nanoparticles encapsulated

within chitosan / E. H. Kim, Y. Ahn, H. S. Lee // Jour-

nal of Alloys and Compounds. 2007. Vol. 434–435.

Р. 633–636.

35. Ling, Zhang. Oleic Acid Coating on the Mon-

odisperse Magnetite Nanoparticles / Ling Zhang, Rong

He, Hongchen Gu. // Applied Surface Science. 2006.

Vol. 253, № 5. Р. 2611–2617.

36. Lubbe, A. S. Clinical applications of magnetic

drug targeting / A. S. Lubbe, C. Alexiou, C. Bergemann

// J Surg Res. 2001. Vol. 95. Р. 200–206.

37. Magnetite–Loaded Carrier Erythrocytes as

Contrast Agents For Magnetic Resonance Imaging / M.

Brahler, R. Georgieva, N. Buske et al. // Nanoletters.

2006. Vol. 6, № 11. Р. 2505–2509.

38. Monodisperse Icosahedral Ag, Au, and Pd Na-

noparticles: Size Control Strategy and Superlattice For-

mation / Z. Qingbo, X. Jianping, Y. Jinhua, Y. L. Jim //

ACS Nano. 2009. Vol. 3, № 1. Р. 139–148.

39. Multimillimetre–large superlattices of air–sta-

ble iron–cobalt nanoparticles / C. Desvaux, C. Amiens,

P. Fejes et al. // Nature Materials. – 2005. – Vol. 4. – Р.

750–753.

40. N–Acylated chitosan stabilized iron oxide na-

noparticles as a novel nanomatrix and ceramic modifi-

cation / S. R. Bhattarai, R. Bahadur, S. Aryal et al. //

Carbohydrate Polymers. 2007. Vol. 69, № 3. Р.

467–477.

41. Nanochemistry: Synthesis and Characteriza-

tion of Multifunctional Nanomaterials for biological

Applications / L. Levy, Y.Sahoo, K.–S. Kim et al. //

Chem Mater. 2002. Vol. 14, № 9. Р. 3715–21.

42. Non–blinking semiconductor nanocrystals /

W. Xiaoyong, R. Xiaofan, K. Keith et. al. // Nature.

2009. Vol. 459. Р. 686–689.

43. Obtaining of magnetic Ag@Fe3O4 nanocom-

posite with the “core–shell” structure for medical pur-

pose / Ye. Levitin, T. Chan, O. Kryskiv, M. Skoryk //

Scripta Scientifica Pharmaceutica. 2015. Vol. 1.

P. 39–45.

44. One step synthesis of quantum dot–magnetic

nanoparticle heterodimers for dual modal imaging ap-

plications / J. Lee, G. Hwang, Y. S. Hong, T. Sim //

Analyst. 2015. Vol. 140, № 8. Р. 2864–8.

45. Patent 20110233427 USА A1 Magnetite–sil-

ver heterodimer nanoparticles and their preparation and

use for two–photon fluorescence / Jackie Y. Ying, Jiang

JIANG, Hongwei Gu, Huilin Shao Аpp. num. US

12/809,560. Date Аpp.18.12.08 ; Pub. 29.09.11.

Sheet 5–11.

46. Potential toxic effects of iron oxide nanoparti-

cles in in vivo and in vitro experiments / Brigitta Sza-

lay, Erzsebet Tatrai, Gabor Nyiro, Tunde Vezerb // J.

Appl. Toxicol. 2012. Vol. 32, № 6. Р. 446–453.

47. Pt/Fe3O4 Core/Shell Triangular Nanoprisms

by Heteroepitaxy: Facet Selectivity at the Pt–Fe3O4 In-

terface and the Fe3O4 Outer Surface / Maowei Jiang,


Wei Liu, Xiaoli Yang et al. // ACS Nano. 2015.

Vol. 9, № 11. Р. 10950-10960.

48. Quantized Plasmon Quenching Dips Nano-

spectroscopy via Plasmon Resonance Energy Transfer

/ Gang Logan Liu, Yi–Tao Long, Yeonho Choi et al. //

Nature methods. 2007. – Vol. 4, № 12. Р. 1015–

1017.

49. Salgueirino–Maceira V. Increasing the Com-

plexity of Magnetic Core/Shell Structured Nanocom-

posites for Biological Applications / V. Salgueirino–

Maceira, M. A. Correa–Duarte // Advanced Materials.

2007. Vol. 19. Р. 4131–4144.

50. Samia, M. El–Sigeny Synthesis, Characteriza-

tion, and Application of Dendrimer Modified Magnet-

ite Nanoparticles as Antimicrobial Agent / Samia M.

El–Sigeny, ManalF. Abou Taleb // Life Science Jour-

nal. – 2015. – Vol. 12, № 6. Р. 161–170.

51. Silica– And Alokoxysilane–Coated Ul-

trasmall Superparamagnetic Iron Oxide Particles: A

Promising Tool To Label Cells For Magnetic Reso-

nance Imaging / C. Zhang, B. Wangler, B. Morgenstern

et al. // Langmuir. 2007. Vol. 23. Р. 1427–1434.

52. Silver–coated magnetite–carbon core–shell

microspheres as substrate enhanced SERS probes for

detection of trace persistent organic pollutants / Qiao

An, Peng Zhang, Jun–Mei Li et al. // Nanoscale. – 2012.

Vol. 4. P. 5210–5216.

53. Size–Sorted Iron Oxide Nanomagnets as Col-

loidal Mediators for Magnetic Hyperthermia / J.–P.

Fortin, C. Wilhelm, J. Servais et al. // J. Am. Chem.

Soc. 2007. Vol. 129. Р. 2628–2635.

54. Skumiel, A. Suitability of water based mag-

netic fluid with CoFe2O4 particles in hyperthermia / A.

Skumiel // JMMM. 2006. Vol. 307. Р. 85–90.

55. Sonochemical synthesis and characterization

of magnetic separable Fe3O4/Ag composites and its cat-

alytic properties / Z. Xueping, J. Wanquan, G.

Xinglong, Z. Zhong // Journal of Alloys and Com-

pounds. 2010. Vol. 508, № 2. Р. 400–405.

56. Superparamagnetic Nanoparticles for Athero-

sclerosis Imaging / F. Herranz, B. Salinas, H. Groult et

al. // Nanomaterials. – 2014. Vol. 4. P. 408–438.

57. Surface modification of nanoparticles to op-

pose uptake by the mononuclear phagocyte system / G.

Storm, S. O. Belliot, T. Daemen, D. D. Lasic // Adv

Drug Del Rev. 1995. Vol. 17. P. 31–48.

58. Sustained release of doxorubicin from zeolite–

magnetite nanocomposites prepared by mechanical ac-

tivation / M. Arruebo, R. Fernandez–Pacheco, S. Irusta

et al. // Nanotechnology. 2006. Vol. 17. P. 4057–

4064.

59. Synthesis and characterization of Fe3O4@Ag

core–shell: structural, morphological, and magnetic

properties / Mahdi Ghazanfari, Fatemeh Johar, Ahmad

Yazdan // Journal of Ultrafine Grained and Nanostruc-

tured Materials. 2014. Vol. 47, № 2. Р. 97–103.

60. Synthesis and stabilization of monodisperse

Fe nanoparticles / S. Peng,

C. Wang, J. Xie et al. // J. Am. Chem. Soc. – 2006. –

Vol. 128. – Р. 1066–1067.

61. Synthesis of silver–coated magnetite nanopar-

ticles / E. Iglesias–Silva, J. Rivas, L. M. Leoґn Isidro,

M. A. Loґpez–Quintela // Journal of Non–Crystalline

Solids. 2007. Vol. 353. Р. 829–831.

62. Targeting hyperthcrmia for renal cell carci-

noma using human MN antigen–specific magnetolipo-

somes / M. Shinkai, B. Le, H. Honda et al. // Jpn J. Can-

cer Res. 2001. Vol. 92. P. 1138–1145.

63. The ointment containing Ag@Fe3O4 for re-

moval and treatment of skin neoplasms / Ye. Levitin,

T. Chan, O. Kryskiv, A. Bilovol // ScienceRise: Phar-

maceutical Science. 2016. Vol. 1, № 1. Р. 29–34.

64. The Optical Property of Core–Shell Nanosen-

sors and Detection of Atrazine Based on Localized Sur-

face Plasmon Resonance LSPR Sensing / Shaobo

Yang, Tengfei Wu, Xinhua Zhao, Xingfei Li // Sensors.

2014. Vol. 14. Р. 13273–13284.

65. The preparation of magnetic nanoparticles for

applications in biomedicine / P. Tartaj, M. P. Morales,

S. Veintemillas–Verdaguer et al. // J. Phys D: Appl

Phys. 2003. Vol. 36. P. 182–197.

66. Wei, Wu. Magnetic Iron Oxide Nanoparicles:

Synthesis and Surface Functionalization Strategies /

Wei Wu., Quanguo He., Changzhong Jiang. // Na-

noscale Res Lett. 2008. Vol. 3. Р. 397–415.

67. Zhang, Y. Surface modification of superpara-

magnetic magnetite nanoparticles and their intracellu-

lar uptake / Y. Zhang, N. Kohler, M. Zhang // Bio-

materials. 2002. Vol. 23. Р. 1553–61.


PHILOLOGICAL SCIENCES

ОСОБЕННОСТИ ТЕРМИНОСИСТЕМЫ КОМПЬЮТЕРНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ

Койкова Е.С.

ПГНИУ, преподаватель

TERMINOLOGY OF COMPUTER SECURITY

Koykova E.S.

Perm State National Research University, Assistant lecturer

Аннотация

В данной работе предпринимается попытка структурирования терминосистемы компьютерной без-

опасности в связи с интенсивным развитием компьютерных и информационных технологий и активным

их применение в процессах получения и передачи знания.

Abstract

The paper is concerned with the structure of computer security. It is known that computer and information

technologies grow rapidly. It is shown that they are used in processes of getting and transmitting knowledges.

Special attention is devoted to the terms of computer security.

Ключевые слова: термин, терминосистема, языковые средства

Keywords: term, terminology, language features.

Во второй половине 20-го столетия в стране

наблюдалось бурное развитие терминологических

исследований, закончившееся в 1980-х годах фор-

мированием науки о терминах, — терминоведения,

— как самостоятельной комплексной дисциплины.

Терминоведение «представляет собой совре-

менную научную дисциплину, предметом которой

являются термины и терминологические системы

(терминосистемы)» [Лейчик, 1996: 276].

Одним из центральных вопросов теоретиче-

ского терминоведения является проблема опреде-

ления статуса термина. В науке существуют две

точки зрения на природу термина. Одни ученые

рассматривают термин изолировано как идеальный

знак, обладающий однозначностью, точностью, си-

стемностью, независимостью от контекста, эмоци-

ональной нейтральностью. Термин отражает «со-

циально-коммуникативный параметр познания, его

коммуникативно-диалогическое измерение», что

связано, прежде всего, с профессиональным обще-

нием человека, с передачей и обменом научно-про-

фессиональной информацией» [Володина 1997:

24].

Многие авторы отмечают, что проблема соот-

ношения термина и слова общеупотребительного

языка является наиболее обсуждаемой в исследова-

ниях по терминоведению. А.А. Реформатский обра-

щался к этой проблеме в своих исследованиях. Он

писал: «Область терминологии с одной стороны за-

мкнута, с другой - находится в непрерывном взаи-

модействии с обыденной речью. Всякое обыденное

неслужебное слово может стать термином путём

включения в специальный словарь по признаку

точного соответствия с определённой социально

организованной вещью. С другой стороны, всякий

термин может вернуться в обыденную речь путём

утраты точного соответствия с называемой вещью»

[цит. по: Алексеева, 1998].

Так, например, появление электронно-вычис-

лительных технологий и их широкое распростране-

ние и динамичное развитие привело к появлению

нового «сектора» в языковой картине мира. По-

мимо терминов, обозначающих непосредственно

компьютерную технику, появляются термины, обо-

значающие деятельность, производимую с исполь-

зованием компьютеров, и ее результаты. Широкое

распространение и популярность компьютерной

техники и деятельности явились причиной для по-

явления ее незаконного производства и нелегаль-

ных операций с ней. Так в языковой картине мира

появились термины и терминологические словосо-

четания, обозначающие такие реальные фрагменты

жизни, как: незаконное копирование программ –

piracy; пиратские копии компьютерных программ –

pirated computer software; пиратство – piracy; «бе-

лая» сборка (компьютеров) – “white” assembly; мо-

шенничество с помощью компьютеров: нелегаль-

ное проникновение и использование конфиденци-

альных банков данных – computer – assisted fraud;

защита (безопасность) компьютеров – computer

security; компьютерное преступление – computer

crime.

Компьютерная техника, мобильные и Интер-

нет-технологии применяются в различных сферах

человеческой деятельности, увеличивается поток-

документов на бумажных и электронных носите-

лях, появляются новые виды технических

устройств (смартфон, коммуникатор, нетбук и

т.д.) и типы связи (порталы, блоги, чаты, форумы

и т.д.). С тем можно отметить, что вопрос о компь-

ютерной безопасности стал ещё актуалье. Каждая

новая модификация информационных технологий

сопровождается обновлением компьютерной тер-

миносистемы, созданием новых и трансформацией

существующих терминологических единиц. Благо-

даря процессам межъязыкового и межкультурного


взаимодействия в русский язык проникают лекси-

ческие единицы из различных языков мира,

наибольший процент из которых составляют

научно-технические англицизмы, в частности ком-

пьютерные термины.

Опираясь на положение о том, что при сопо-

ставительном изучении языков «нельзя опериро-

вать с единичными изолированными фактами, вы-

рывая их из системы», исследуемую терминологию

мы рассматриваем как систему лингвистических

единиц или терминосистему.

В данной работе предпринимается попытка

структурирования терминосистемы компьютерной

безопасности в связи с интенсивным развитием

компьютерных и информационных технологий и

активным их применение в процессах получения и

передачи знания.

Целью исследования является лингвистиче-

ское описание терминологии компьютерной без-

опасности, включающее рассмотрение ее структур-

ных, семантических и функциональных особенно-

стей.

В соответствии с целью были выдвинуты сле-

дующие задачи:

1. составить выборку терминов компьютерной

безопасности для ее дальнейшего изучения;

2. исследовать лингвистические особенности

компьютерной безопасности, а именно: рассмот-

реть основные способы терминообразования, фор-

мально-структурные, семантические и функцио-

нальные особенности изучаемой терминологии;

Теоретико-методологической базой исследо-

вания послужили основные положения отечествен-

ного терминоведения и терминографии С.В. Гри-

нёва, В.М. Лейчика, Л. М. Алексеева, Д.С. Лотте,

А.И. Моисеева, А.А. Реформатского, В.А. Татари-

нова, Е. С. Кубрякова и других лингвистов.

Объектом исследования являются английские

термины сферы компьютерной безопасности.

Предметом исследования является изучение

всех типов логико-лингвистических связей между

терминами, вскрытие ядра и периферии системы,

глубинных типов семантических отношений, сте-

пени динамичности системы.

В качестве материала исследования послу-

жили тексты по компьютерной безопасности (мо-

нографии, учебники, научные статьи), из которых

методом сплошной выборки был составлен корпус

терминов.

Термин компьютерная безопасность включает

в себя следующие компоненты: конфиденциаль-

ность; целостность; аутентификация; доступность.

Для понимания сущности компьютерной без-

опасности необходимо дать определение всем вы-

шеперечисленным её компонентам:

- Конфиденциальность, также известная как

секретность, означает, что у неавторизированных

пользователей не будет доступа к вашей информа-

ции. Последствия, которые могут быть вызваны

пробелами в конфиденциальности, могут варьиро-

ваться от незначительных до разрушительных.

- Целостность означает, что ваша информация

защищена от неавторизированных изменений, что

не относится к авторизированным пользователям.

Угрозу целостности баз данных и ресурсов, как

правило, представляет хакерство.

- Аутентификация – это сервис контроля до-

ступа, осуществляющий проверку регистрацион-

ной информации пользователя. Другими словами

это означает, что пользователь – это есть на самом

деле тот, за кого он себя выдаёт.

- Доступность означает то, что ресурсы до-

ступны авторизированным пользователям [Brinkley

2002: 41].

Моделирование терминосистемы компьютер-

ной безопасности понимается как корпус термино-

логических единиц, обеспечивающих номинацию

понятий компьютерной сферы знаний, связанных

между собой логическими,

семантическими и иными отношениями. Тер-

минология компьютерной безопасности как си-

стема названий развивается благодаря сознатель-

ной деятельности человека, поэтому закономерна

неразрывная связь компьютерной терминологии и

питающей ее науки (информатики).

Очевидно, что тенденция развития языковых

средств, обеспечивающих коммуникацию в специ-

альных сферах общения, сохранится и в дальней-

шем, поскольку термины неотступно сопровож-

дают прогресс в науке и технике, а также в других

сферах социальной деятельности человека. В этой

связи понятен чрезвычайно активный интерес к

единицам специальной коммуникации, как со сто-

роны специалистов этих областей, так и со стороны

терминологов, лингвистов, логиков, выбирающих

их в качестве объекта анализа. Громадное количе-

ство исследований средств языковой коммуника-

ции в специальных областях знания и деятельности

посвящено как общетеоретическим проблемам тер-

миноведения, так и особенностям конкретных тер-

минологических систем. Однако существующие

терминосистемы описаны далеко не в одинаковой

степени. К таким недостаточно изученным терми-

нологическим системам относится и терминоси-

стема компьютерной безопасности.

Каждая специальная профессиональная сфера

формируется иерархией усложняющихся видов де-

ятельности, отражающихся в сложной структуре

частнонаучного знания. В когнитивной лингви-

стике операциональная ментальная единица, соот-

носимая со всеми типами знаний о каком-либо фе-

номене, определяется как концепт. Поскольку зна-

ние представляет собой «элемент деятельности, а

формирование и развитие знания происходит в про-

фессиональной деятельности, то концепт соотно-

сим с профессиональным знанием разного уровня

теоретического обобщения. Концепт имеет различ-

ные формы репрезентации – ментальную и вербаль-

ную. Области вербальной репрезентации концепта

как специального знания разнообразны: научные

тексты, терминологии и терминосистемы, а также

широкий спектр терминологических вариантов,

функционирующих в научно-популярных, публи-

цистических (СМИ), художественных текстах.

Основными признаками компьютерного тер-

мина являются интернациональность внешней


формы, предметная направленность, стилистиче-

ская нейтральность в терминологическом поле,

тенденция к систематичности, полифункциональ-

ность и многозначность.

Особое внимание уделяется многокомпонент-

ным терминам. Они представляют собой цепочку

слов. Главным элементом в ней является последнее

слово, а определяющим — предпоследнее слово,

словосочетание или составной термин. Сложный

термин образуется путем добавления уточняющих

элементов. При достаточно частом употреблении

такой термин заменяется аббревиатурой, которая

впоследствии может входить в состав другого

сложного термина. Например: DNS Spoofing -при-

своение имени домена другой системы путем либо

искажения данных кэша службы имен интересую-

щей взломщика системы, либо указания "действи-

тельного" домена серверу доменных имен, PC

Security – безопасность компьютера.

Большое внимание уделяется систематичности

вновь создаваемых терминов. Во многих областях

разработаны специальные правила образования

терминов для понятий или объектов определенного

класса.

Термины-словосочетания создаются путем до-

бавления к термину, обозначающему родовое поня-

тие, конкретизирующих признаков с целью полу-

чить видовые понятия, непосредственно связанные

с исходным. Такие термины фактически представ-

ляют собой свернутые определения, подводящие

данное понятие под более общее и одновременно

указывающие его специфический признак. Таким

образом, образуются своеобразные терминологиче-

ские гнезда, охватывающие многочисленные раз-

новидности обозначаемого явления [Комиссаров

1990: 187].

Например, английский термин hacker исполь-

зуется как основа для ряда терминов, уточняющих

тип хакера:

– white-collar hacker – белый хакер;

– black – collar hacker – черный хакер;

– grey – collar hacker – серый хакер;

Часть терминологии компьютерной безопас-

ности составляют термины смежных наук. В ее со-

став входят термины таких областей, как лингви-

стика (алфавит, текст, шифр, кодирование/декоди-

рование), математика (уравнение, формула,

вычисление, система), право (нарушение конфи-

денциальности, взлом, мошенничество, преступле-

ние), военное дело (безопасность, угроза, атака, за-

щита, разрушение).

Исследования показали, что в подъязыке ком-

пьютерной безопасности происходят те же лек-

сико-семантические процессы и явления, что и в

общелитературном языке, в частности, полисемия

(freak – 1) фанатик; 2) шалость 3)внезапное восста-

новление радиоприёмника; синонимия (hacker,

cracker- хакер, spying, espionage – шпионаж, com-

puter abuse, computer misuse –злоупотребление ком-

пьютером), омонимия (argument – 1) довод, аргу-

мент; 2) независимая переменная), антонимия

(white-collar crime – blue- collar crime, data decryp-

tion- data encryption).

В динамически развивающейся терминоси-

стеме, такой, как терминосистема «Компьютерная

безопасность», процесс формирования системы по-

нятий еще не закончен, так как не закончен процесс

создания и описания различных процессов и явле-

ний, происходящих в отрасли. Данная терминоло-

гия представляет собой совокупность терминологи-

ческих полей, которые объединены вокруг терми-

нов, обозначающих основные понятия данной

отрасли знаний.

Список литературы 1. Алексеева, Л. М. Термин и

терминообразование / Л. М. Алексеева.- Пермь:

1998.

2. Батурин Ю.М. Компьютерная преступность

и компьютерная безопасность/ Ю. М. Батурин. - М.,

1991

3. Беляев В.С. Безопасность в распределитель-

ных системах/В. С. Беляев. – М., 1995 г.

4. Володина, М. Н. Теория терминологической

номинации / М.Н. Володина.- М: 1997.

5. Комиссаров, В. Н. Теория перевода

(лингвистические аспекты)./ Комиссаров В.Н.

Учеб.для интов и фак. иностр. яз. - М.: Высш. шк.,

1999.

6. Мурзин, Л. Н. Основы дериватологии / Л. Н.

Мурзин. – Пермь:1984.

7. Лейчик В. М. Терминоведение. Предмет,

методы, структура / В. М. Лейчик. – М.: 2006.

8. Donald L. Brinkley and Roger R. Schell

Concepts and Terminology for Computer Security

9. William G. Perry How to secure your computer,

2011 www.computer-security-glossary.org


СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ФОНЕТИЧЕСКИХ НАВЫКОВ АРАБОГОВОРЯЩИХ

СТУДЕНТОВ В ОБЛАСТИ КОРРЕЛЯЦИИ СОГЛАСНЫХ ПО ГЛУХОСТИ-ЗВОНКОСТИ

Хавдок А.Н.

Адыгейский государственный университет,

ассистент международного факультета, кандидат филологических наук

IMPROVING PHONETIC SKILLS OF ARABIC-SPEAKING STUDENTS IN THE FIELD OF THE CORRELATION IN VOICELESS-VOICED CONSONANTS

Havdok A.N.

Adyghe State University, PhD of Philological sciences, assistant lecturer

Аннотация

В работе анализируются фонетические ошибки в области корреляции согласных по глухости-

звонкости, выявленные в процессе преподавания русского языка как иностранного арабоязычным

студентам. Целью данного исследования является разработка комплекса упражнений по предупреждению

и коррекции фонетической интерференции у арабоговорящей аудитории.

Abstract

In the work analyzed the phonetic errors in the area of the correlation in voiceless-voiced consonants,

identified in the process of teaching Russian as a foreign language for Arabic-speaking students. The purpose of

this study is to develop a set of exercises for prevention and correction of phonetic interference of Arabic-speaking

audience.

Ключевые слова: корреляция согласных по глухости-звонкости, русское произношение,

арабоязычная аудитория, фонетическая интерференция.

Keywords: correlation of consonants on voiceless-voiced, Russian pronunciation, Arabic-speaking audience,

phonetic interference.

В процесс изучения русского языка арабские

учащиеся сталкиваются с определенными трудно-

стями. Это обусловлено тем, что русский и араб-

ский языки относятся к совершенно разным фоне-

тическим системам.

Общеизвестно, что трудности в усвоении про-

изношения чужого языка связаны с влиянием

прочно сложившихся произносительных навыков

родного языка. Исходя из этого, совершенствова-

ние методики преподавания РКИ невозможно без

сопоставления двух фонологических систем, выяв-

ления их сходств и различий, а также разработки

комплекса национально ориентированных приемов

преодоления звуковой интерференции, неизбежно

возникающей в процессе изучения иностранного

языка.

Отметим, что в процессе изучения русского

языка арабоговорящие учащиеся испытывают осо-

бые трудности при усвоении фонетической корре-

ляции согласных по глухости-звонкости. В связи с

этим целью данного исследования является сравне-

ние данной корреляции согласных звуков в араб-

ском и русском языках, выделение типичных оши-

бок в русской акцентной речи арабов, определение

их причин и возможных способов устранения.

Анализом языковых трудностей, возникаю-

щих в процессе изучения русского языка как ино-

странного, занимались многие выдающиеся линг-

висты: И.А. Бодуэн де Куртенэ, А. Мартинс, Н.С.

Трубецкой, Р.О. Якобсон, Л.В. Щерба, А.А. Леон-

тьев и др. Весомый вклад в изучение арабо-русской

интерференции внесли такие современные ученые,

как Я.Х. Аббас, А.А. Абдуль-Рида, И.А. Антибас,

Аль-Кудмани Радван, Ю.М. Науменко, А.Я. Хамза

и др. Однако рассматриваемый аспект методики

преподавания РКИ нуждается в дальнейшем иссле-

довании и систематизации.

Как известно, фонологические системы языков

различаются по ведущей роли консонантизма или

вокализма. В обоих анализируемых языках опреде-

ляющую роль играет консонантизм, однако в араб-

ском языке он выражен более ярко.

В русском языке артикуляция сосредоточена в

ротовой полости, тогда как в арабском языке ши-

роко представлены увулярные, фарингальные и ла-

рингальные согласные [3: 23] Поэтому при работе

над русским произношением в арабоязычной ауди-

тории необходимо уделять повышенное внимание

формированию у учащихся артикулляционной

базы русских звуков, то есть системы привычных

для данного языка движений органов речевого ап-

парата, в том числе системе переключений с одного

типа артикуляции на другой [2: 80].

В области консонантизма в арабском и рус-

ском языках общими являются фонологические

различия согласных фонем по признаку глухости-

звонкости. Однако в составе данных фонем, несо-

мненно, есть различия: в русском языке в данной

оппозиции находятся 22 согласных звука, а в араб-

ском – 12. Кроме того, в системе согласных рус-

ского языка присутствуют фонемы, не имеющие

аналогов в арабском: звуки [в], [ж], [п], [ц], [ч], [щ].

Следовательно, в последнем отсутствует некото-

рые пары фонем, характерные для русского языка:

[п]-[б], [ф]-[в], [ш]-[ж]. «При этом русские звонкие

согласные выступают полнозвонкими и ненапря-

женными во всех позициях, в которых они проти-

вопоставляются глухим звукам. В арабском языке

согласные являются полнозвонкими только в ин-

тервокальном положении, в начальной и конечной


позициях возможны полузвонкие звуки, которые

лишь частично сохраняют свои свойства» [1: 18].

Вследствие этого в русской речи арабов можно

наблюдать замену [б] на [п] и наоборот (например,

о[п]ъяснять вместо объяснять, [б]ре[б]одаватель

вместо преподаватель), [в] на [ф] (например,

по[ф]торять вместо повторять), [ж] на [ш] (напри-

мер, ло[ш]ка вместо ложка).

Отметим также, что для арабского языка в силу

фонетического принципа орфографии не

характерна ассимиляция согласных звуков. В

отличие от русского языка, арабские звонкие

согласные не оглушаются в конце слов и в середине

слов перед глухими согласными. Это объясняется

тем, что они во всех позициях выступают как

фонемы и не имеют своих вариантов, как согласные

русского языка.

При постановке согласных, различающихся по

признаку глухости-звонкости, преподавателю

необходимо объяснить арабской аудитории, что

различие в произнесении [п]-[б], [ф]-[в], [ш]-[ж] та-

кое же, как и в произнесении пар согласных [т]-[д]

и [с]-[з], существующих в арабском языке.

Осознать и воспринять особенности русского

произношения учащимся помогает прием утриро-

вания артикуляции, когда звук произносится акцен-

тировано и четко, движения выполняются напря-

женно, в замедленном темпе. На этом этапе студен-

там необходимо сначала внимательно слушать, как

преподаватель произносит новый звук, потом про-

говаривать его про себя, после повторять вместе с

преподавателем, стараясь запомнить положение ор-

ганов речи, а затем произносить самостоятельно.

После того, как студенты поставят произноше-

ние звуков в изолированном положении и в слогах,

они переходят к работе над произношением слов,

состоящих из этих звуков. При этом преподаватель

должен акцентировать особое внимание на каче-

стве согласных звуков в зависимости от их положе-

ния в слове, в частности, на законах оглушения и

озвончения согласных. Легкость произнесения

звука определяется наиболее благоприятной фоне-

тической позицией в составе слова. Для глухих со-

гласных такой позицией является начальный удар-

ный слог, для звонких – положение между глас-

ными, первый из которых ударный.

Особое внимание следует уделить постановке

билабиальных фонем [п]-[б], вызывающих

наибольшие трудности у арабоговорящих студен-

тов, плохо различающих данные звуки на слух.

Главным средством преодоления звуковой ин-

терференции являются специальные фонетические

упражнения, направленные на формирование

слухо-произносительных навыков и преодоление

артикуляционных трудностей арабоговорящих сту-

дентов. Приведем некоторые из них.

*** Слушайте, повторяйте, четко произно-

сите каждый звук.

Ба–па–ба–рба–лпа–зба–спа–гба–кпа–жба–

шпа–дба–тпа;

Бо–по–бо–рбо–лпо–збо–спо–гбо–кпо–жбо–

шпо–дбо–тпо;

Бу–пу–бу–рбу–лпу–збу–спу–гбу–кпу–жбу–

шпу–дбу–тпу;

Бы–пы–пы–рбы–лпы–збы–спы–гбы–кпы–

жбы–шпы–дбы–тпы;

Бэ–пэ–бэ–рбэ–рпэ–збэ–спэ–гбэ–кпэ–жбэ–

шпэ–дбэ–тпэ;

Пя–бя–пя, мба–мбя–маб–мяб, нпа–нпя–няп–

няп, аба–апа–абя–апя;

Бё–пё–бё, дбо–дбё–доб–дёб, тпо–тпё–топ–тёп,

обо–опо–обё–опё;

Пю–бю–пю, рбу–рбю–руб–рюб, лпу–лпю–

луп–люп, убу–упу–убю–упю;

Бе–бе–пе, вбэ–вбе–вэб–веб, фпэ–фпе–фэп–

феп, эбэ–эпэ–эбе–эпе;

Пи–би–пи, збы–зби–зыб–зиб, спы–спи–сып–

сип, ыбы–ыпы–ыби–ыпи.

*** Слушайте, повторяйте, различайте

произношение звуков [п] и [б].

Парк – банк, пыль – быль, пел – бел, пить –

бить, палка – балка, пой – бой, полевой – болевой,

папочка – бабочка, пылинка – былинка, пар – бар,

трупы – трубы, панда – банда, папуля – бабуля,

плеск – блеск, планки – бланки, почка – бочка, приз

– бриз, напор – набор, правый – бравый, запрос –

заброс.

Также довольно эффективным способом

борьбы с фонетической интерференцией является

использование пословиц и скороговорок. Подо-

бранные на тот или иной звук, они способствуют

разработке речевого аппарата учащихся, формиро-

ванию прочности и гибкости слухо-произноситель-

ного навыка.

*** Слушайте, повторяйте, четко

произносите каждый звук. – Пришёл Прокоп – кипел укроп. Ушёл Прокоп

– кипел укроп. Как при Прокопе кипел укроп, так и

без Прокопа кипел укроп.

– У пеньков опять пять опят. Пять ребят нашли

пять опят.

– Расскажи мне про покупки. Про какие про

покупки? Про покупки, про покупки, про поку-

почки мои.

– Бык тупогуб тупогубенький бычок, у быка

бела губа была тупа.

– Все бобры для своих бобрят добры.

– Дубовый столб стоит столбом, в него баран

упёрся лбом. Хотя не жаль барану лба, но лбом не

сбить ему столба.

Смешение губно-зубных щелевых звуков [ф] и

[в] устраняется в упражнениях на противопоставле-

ние.

*** Слушайте, повторяйте, четко произно-

сите каждый звук.

Ва–фа–вя–фя–во–фо–вё–фё–ву–фу–вю–фю–

вы–фы–ви–фи–вэ–фэ–ве–фе;

Два–вда–тфа–фта–вдо–дво–фто–тфо–дву–

вду–фту–тфу–вди–дви–тфи–фти;

Рва–фра–нво–фно–вму–мфу–лвы–флы–нфэ–

внэ–фмю–мвю–вре–рфе–лф–вли–врё–рфё–вря–

фря.


произношение звуков [п] и [б].


Фаза – ваза, скифы – сливы, софа – сова, грифы

– гривы, дрофа – дрова, фыркать – вырвать, фон –

вон, графы – травы, форс – ворс, фляга – влага,

фраки – враки, нефрит – неврит, фол – вол, фриз –

вниз.


произносите каждый звук. – Вертлявый ветер вырывал ворота, как вер-

тушки. Ворчливый ворон воровал вчерашние ва-

трушки.

– Водовоз вёз воду из водопровода.

– Валерий кавалерию раскрасил акварелью.

Карьером кавалерия скачет у Валерия.

– Фрося, брось форс. Форс, Фрося, брось.

– Филя в профиль филин, а в фас – простофиля.

– Фото философа с фазаном на фоне Эйфеле-

вой башни.

Отдельное внимание должно быть уделено по-

становке артикуляции звуков [ш]-[ж]. Для поста-

новки звука [ж], отсутствующего в арабском языке,

целесообразно обратиться к звукам-помощникам:

согласным [г], [к], которые помогут оттянуть язык

назад, и к гласным [о], [у], помогающим округлить

губы и вытянуть их вперед.

*** Слушайте, повторяйте, запоминайте

положение органов речи.

Жо–гжо–ожо–ожг–жу–гжу–ужу–ужг – чужой,

кружок, ожог, дрожь, жёлтый, жёлудь, журнал,

жужжу, расскажу, тружусь.

Шо–кшо–ошо–ошк–шу–кшу–ушу–ушк –

шорты, пошёл, лукошко, шёпот, тушёнка, шутник,

пушок, дедушка.


произношение звуков [ш] и [ж].

Шар – жар, шутка – жутко, шест – жест, шок –

жёг, шаль – жаль, шить – жить, крушить – кружить,

тушить – тужить, Саша – сажа.


произносите каждый звук. – Дружба дружбой, а служба службой.

– Уж и жаба не рыбы. У ужа и жабы нет жабер.

– Держи уши пошире, а рот поуже.

– Чтоб жираф был не простужен, в стужу шарф

на шею нужен. И жена жирафу вяжет шесть шарфов

из рыжей пряжи.

– Тише едешь – дальше будешь.

– Шумел камыш, шуршали мыши, мы

осторожно шли по крыше. Шипенье страшное

услышав, мы шлёпнулись на землю с крыши.

– Кукушка кукушонку купила капюшон. Надел

кукушонок капюшон, как в капюшоне он смешон!

Работая с арабскими учащимися необходимо

им объяснить, что парные звонкие согласные

оглушаются перед глухими согласными в середине

слова и в конце слова.

*** Слушайте, читайте. Запомните, как

произносятся звонкие согласные перед глухими в

середине слова.

д [т] – редко, реденько, тетрадка, тетрадный,

грядка, грядочка;

в [ф] – вчера, вечером, всё, весь, завтра, за

ветром;

г [к] – ногти, ноготочки, когти, коготочки,

локти, локоточки;

б [п] – рыбка, рыбочка, улыбка, улыбочка,

ошибка, ошибочка;

з [c] – сказка, сказочка, блузка, блузочка,

низкий, низенький;

ж [ш] – кружка, кружечка, ножка, ножечка,

дорожка, дорожечка.

*** Слушайте, читайте. Помните об

оглушении парных звонких согласных в конце

слова.

[б – п]: зуб – зубы, гриб – грибы, клуб – клубы,

способ – способы;

[в – ф]: ров – рвы, лев – львы, нрав – нравы,

сплав – сплавы;

[д – т]: сад – сады, завод – заводы, суд – суды,

народ – народы;

[з – с]: мороз – морозы, образ – образы, союз –

союзы, алмаз – алмазы;

[ж – ш]: этаж – этажи, нож – ножи, гараж –

гаражи, уж – ужи;

[г – к]: круг – круги, слог – слоги, диалог –

диалоги, предлог– предлоги.

Также необходимо объяснить арабской

аудитории, что парные глухие согласные перед

звонкими озвончаются. Однако следует запомнить,

что перед гласными и согласными [л], [м], [н], [р] и

[в] эти согласные не меняют своего звучания.

*** Слушайте, читайте. Запомните, как

произносятся глухие согласные перед звонкими в

середине слова.

т [д] отдыхать, отгадать, футбол;

к [г] экзамен, к жене, вокзал;

п [б] cуп дома, доступ был;

с [з] сберечь, сделать, просьба;

ш [ж] наш дом, ваш брат;

ф [в] шкаф здесь, афганец.

Итак, как показал опыт преподавания русского

языка как иностранного, в процессе обучения

арабов русскому произношению необходима

многосторонняя опора на сопоставление родного и

изучаемого языков. Опираясь на различия в

фонемном составе и артикуляционной базе

русского и арабского языков, важно учитывать

позиционные закономерности изучаемого языка.

Таким образом, преодоление интерференции в

речи арабоязычных учащихся возможно с учетом

всех вышеуказанных особенностей арабской и рус-

ской фонетико-артикуляционных систем, на основе

сравнения которых у учащихся формируются

навыки и умения, соответствующие артикуляцион-

ной и фонологической базе русского языка.


1. Александрова, А.Ю. Принципы создания по-

становочно-корректировочного курса русской фо-

нетики для арабов / Автореф. … канд. пед. наук /

А.Ю. Александрова. – М., 2009. – 26 с.

2. Зиндер, Л.Р. Общая фонетика. – М.: высшая

школа, 1979. – 312 с.

3. Князев, C.B., Пожарицкая, С.К. Современ-

ный русский литературный язык. Фонетика, гра-

фика, орфография, орфоэпия. Учебное пособие для

вузов. – 1-е изд. – М.: Академический проект, 2005.

– 320 с.


PHILOSOPHICAL SCIENCES

ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНІЙ АНАЛІЗ ОКРЕМИХ РЕАЛІЙ ПОСТСЕКУЛЯРНОГО

СУСПІЛЬСТВА

Рогова О.Г.

професор кафедри філософії

КВНЗ «Дніпропетровська академія неперервної освіти»,

Дніпро, Україна

THE PHILOSOPHICAL-EDUCATIONAL ANALYSIS OF THE PARTICULAR REALITIES OF THE POST-SECULAR SOCIETY

Rogova E.G.

Professor, Department of Philosophy,

MHEI “Dniprovska Academy of Continuing Education”,

Dnipro, Ukraine

Анотація У статті проведено філософсько-освітній аналіз окремих реалій постсекулярного суспільства, що ма-

ють значення для взаємодії шкільної освіти, як частини публічного простору демократичних держав, з

релігійною сферою суспільного життя. Розглянуто людинотворчий потенціал релігійної складової шкіль-

ної освіти постсекулярної доби у ціннісно-світоглядному вимірі на тлі забезпечення свободи совісті та

світогляду, як на рівні правовому, так і освітянському. Окреслено можливі напрямки подальшого розвитку

релігійного компоненту освіти у постсекулярному суспільстві.

Abstract

In this article is carried out the philosophical-educational analysis of the particular realities of the Post-secular

society which are important for the interaction of school education as a part of the public space of the democratic

states with the religious sphere of the social life. The human-building potential of the religious component of the

school education in a Post-secular age in the value-worldview dimension is considered on the background of

providing of freedom of the conscience and worldview, both at the level of legal and educational. Are outlined the

possible directions of further development of the religious component at the education in the Post-secular society.

Ключові слова: секулярність, постсекулярність, релігія, релігійність, суспільство, освіта, релігійна

освіта.

Keywords: secularism, Post-secularism, religion, religiosity, society, education, religious education.

Останніми роками продовжують поширюва-

тись дискусії стосовно певного поглиблення секу-

лярних процесів в історично християнських сус-

пільствах на європейському просторі. Проте, на тлі

зазначених дискусій, з’явилися такі терміни, які за-

свідчують, що з явищем секуляризації не все є та-

ким прозорим і однозначним. Свідченням цього

стала поява в недалекому минулому у роботах

фахівців з філософії, соціології та релігієзнавства

термінів «десекулярне» або «постсекулярне». З по-

дачі відомого американського соціолога Пітера

Бергера наприкінці ХХ ст. побачила світ збірка ста-

тей різних авторів під назвою «Десекуляризація

світу» [1]. Приблизно у той же час Юрген Габермас

започаткував словосполучення «постсекулярне

суспільство» [12]. Зрозуміло, що поява обох

термінів не передбачала такого суспільного віднов-

лення статусу релігії, який свого часу був прита-

манний християнській ойкумені, але поступово

став втраченим. Проте їх поява стала свідченням

певних процесів у сучасному суспільно-

релігійному житті, які за своїми назвами якщо не

протистоять за історичною подачею епохи фран-

цузького Просвітництва опозиції світський (секу-

лярний та істинний) – релігійний (трансцендентний

та уявно неістинний), то, принаймні, якимось чи-

ном дисгармонують з поняттям «секулярного» в

умовах відсутності очевидного протиставлення на

тлі наявних процесів повернення до релігії, як з

боку окремих осіб, так і з боку суспільств в цілому.

Причому мова йде і про європейській, історично

християнський простір, що пережив процеси мас-

штабної секуляризації, і про світ в цілому, в якому

асимільовані представники суспільств, що зазнали

і що не зазнали потужних секулярних процесів. До

речі, представники саме останніх суспільств «забез-

печують» ісламізацію європейського простору.

Дослідники ставлять питання, що означає пре-

фікс пост- у відношенні до секулярності? Сам пре-

фікс не додає чіткої картини, оскільки не дозволяє

визначити змістовний характер стосунків між

двома поняттями: постсекулярність це після-секу-

лярність, не-секулярність чи анти-секулярність? І

яким чином постсекулярність впливає на подаль-

ший розвиток освіти як віддзеркалення суспільних

процесів?

Аналіз попередніх досліджень, присвячених

тематиці «постсекулярного» дозволяє виділити де-

кілька важливих підходів до вирішення зазначених

проблем.


Дослідники О.Кирлежев [6], О.Морозов [7]

оцінюють постсекулярність як після-секулярність,

вважаючи постсекулярним той постмодерновий

етап історії людства, який хронологічно розпочався

після завершення процесу секуляризації та визво-

лення релігії від тоталітарно-секулярних ідеологій

ХХ ст. Причому вплив абсолютного плюралізму

ідей постмодерну, на їх думку, забезпечує найпоту-

жніше релігійне розмаїття. Постсекулярна доба, за

думкою дослідників, не скасовує наслідків секуля-

ризації і не свідчить про зворотні до секуляризації

процеси.

Д. Узланер спирається на думки британських

дослідників М. Кінга та Дж. Мілбанка [10], вважа-

ючи, що постсекулярне є не просто після-секуляр-

ним, а, швидше, анти-секулярним. Причому, якщо

за М.Кінгом наголошується на завершенні доміну-

вання секуляризма як антирелігійної ідеології й ро-

згортанні епохи духовності, то за Дж. Мілбанком

очікується актуалізація та повний реванш доміную-

чого християнства. Частково анти-секулярність по-

стсекулярного проголошує і П. Костильов [5], вва-

жаючи, що історія, здійснивши повне коло (релігій-

ність, атеїзм, іррелігійність ХХ ст.), зробила

перезавантаження та вийшла на нове розуміння

опозиції світу сакрального його пошкодженому

віддзеркаленню – світові реальному, не наголошу-

ючи при цьому на відновленні релігійного доміну-

вання.

На постсекулярності, що характеризує нову

ситуацію пристосування релігійних спільнот до

життя в незворотньо секуляризованому світі наго-

лошує Ю. Габермас [11,12] та його ідейні послідов-

ники. Постсекулярне у розумінні Габермаса озна-

чає кінець конфронтації релігійного та світського,

відсутність необхідності поширення антирелігійної

ідеології та можливість налагодження стосунків з

релігійними спільнотами. Причому останні, за дум-

кою Габермаса, цілком здатні запропонувати сучас-

ності шляхи виходу з кризових станів та зміцнити її

позиції на підставі відродження релігійних тради-

цій та тих сенсів, що вони містять.

Наступне тлумачення постсекулярного є похі-

дним від соціальних теорій Джона Роулза та теорії

«зіткнення цивілізацій» Семюеля Хантінгтона, у

якому релігії надається роль одного з найважливі-

ших чинників серед тих, що формують цивілізацію,

за відсутності передвстановлених правил світсько-

сті. Останні є результатом суспільної угоди. Цей

підхід виник як результат нового бачення світу, що

став наслідком усунення ідеологічних перешкод та

урахуванням реалій співіснування світських з не-

світськими спільнотами та культурами, особливо

якщо останні суттєво впливають на суспільно-полі-

тичне життя, важливою частиною якого є освіта.

Систематичний огляд форм і методів релігій-

ної освіти постсекулярної доби у школах більшості

європейських країн з приділенням уваги історич-

ним аспектам системи стосунків, що склалася між

релігією та школою, наведено у роботі авторського

колективу під назвою «Релігійна освіта у школах

Європи: ситуація та тенденції» [13]. Опис взаємин

між школою та релігіями на європейському прос-

торі крізь призму кризи теорії секуляризму має мі-

сце у книзі професора соціології релігії Ж-П. Ві-

ллема «Європа та релігії. Ставки ХХІ століття» [4].

Причому в залежності від історії розвитку взаємин

між школами та державами, релігійна освіта визна-

чається, в одному випадку, як складова після-секу-

лярності, в іншому, як складова не-секулярності, а

в третьому, як анти-секулярності. Про початок нау-

кового дискурсу з проблематики повернення релігії

до освітньої площини у сьогоденні говорять і Й.Хо-

там та Ф. Векслер [2].

Проблеми назви, а також опису характеристик

поняття «постсекулярне суспільство» дійсно є до-

сить актуальними з боку різноманітних галузей

філософських досліджень. Проте ці проблеми недо-

статньо рефлексуються у площині аксіосфери су-

часної філософії освіти, не зважаючи на те, що в

освітньому просторі завжди віддзеркалюються по-

точні суспільно ціннісні зміни, до яких освітні ін-

ституції виявляються не завжди готовими.

Тому метою даної статті є філософсько-освіт-

ній аналіз тих окремих реалій постсекулярного в

сучасності, що дозволять проектувати подальший

розвиток релігійної складової освітнього простору

в ціннісно світоглядному вимірі з пошуком тонкої

рівноваги та узгодження фундаментальних освітніх

позицій з принципом свободи совісті.

Феномен втрати релігією свого навколиш-

нього статусу під назвою секуляризації має найбі-

льше поширення у західній Європі та на пострадя-

нському просторі. Якщо відштовхнутись від вито-

ків секулярності, то можна побачити, що її коріння

полягає не стільки в антирелігійності, скільки в ан-

тицерковності. Суспільство після Вестфальського

миру, який часто називається дослідниками точкою

відліку в історії секуляризації, не перестало бути

релігійним, але нецерковним саме в своїй секуляр-

ній частині стало. Погоджуючись з Ж.-П. Вілле-

мом, найбільш узагальнюючими характеристиками

секулярності можна вважати: «1)автономію дер-

жави щодо будь-якої релігійної влади та автономію

релігії щодо держави; 2) визнання релігійної сво-

боди та свободи безрелігійності; 3) визнання авто-

номії індивідуальної совісті…; 4) оцінкою з боку

критичної думки всіх галузей культури» [4, с.47]. І

саме ці положення підтверджують антицерковний

характер секулярних процесів.

Оскільки Старий світ розповсюджував свої ідеї

на багато інших регіонів земної кулі, то секуляри-

зація почала впливати і на ті суспільства, які не пі-

дпадали ніякій секуляризації у власному культу-

рно-релігійному вимірі. Можна говорити про гло-

бальний контекст цього явища ще і завдяки

поширенню різноманітних ідей технологічними за-

собами сучасної комунікації, що сприяють їх мит-

тєвому розповсюдженню. Бо «світ в цілому» за-

вдяки сучасним засобам комунікації став таким же

наближеним до кожної конкретної людини чи спі-

льноти, як і найближче оточуюче середовище.

Що стосується секуляризму на пострадянсь-

кому просторі, то його модель втілилась у найвойо-

вничіші форми і займала первинне місце у процесах


секуляризації суспільства, тому що релігію не

тільки наполегливо усували з суспільного і особис-

того життя, а навіть переслідували до фактичного

знищення інститутів традиційних місцевих релігій.

Така форма секуляризму породила міцні форми фо-

бій та успадкованого агресивного ставлення стосо-

вно релігійного компоненту суспільного життя у

пострадянські часи, в тому числі і в освітньому се-

редовищі, а також зміцнила розуміння світськості

виключно в лаїчному форматі з пропагандою атеїс-

тичного світогляду і ставленням до релігійного як

до небажаного відхилення, якому не має місця в

освітньому просторі.

На тлі як західних, так і пострадянських форм

секуляризму більшість авторів, зацікавлених зазна-

ченими питаннями, пишуть про наявність постсе-

кулярних процесів, пов’язаних з підвищенням сус-

пільної значущості релігії, посиленням її ролі у

житті окремих людей, загальним відродженням ре-

лігійності, підвищенням впливу релігійних інститу-

тів та релігійних організацій на суспільство, тобто з

активізацією реальних або уявних релігійних про-

цесів.

Проте головним питанням у зазначених рухах,

як перед прихильниками секуляризму, так і перед

адептами релігійного світогляду, залишається на-

ступне питання: чи сприятимуть сучасні постсеку-

лярні процеси скасуванню секуляризації та такому

відновленню релігії, яке можна було б вважати ре-

ваншем, чи повертається вона в її колишній ролі та

правах? І як ці процеси здатні вплинути на подаль-

ший розвиток освіти у її ціннісно світоглядному ви-

мірі?

Це питання є надзвичайно актуальним, тому

що від відповіді на нього залежить те, як проявля-

тимуть себе та діятимуть в суспільстві прихиль-

ники релігійних та принципово лаїчних світоглядів,

наслідком чого стане подальше проектування осві-

тніх систем.

Розглянемо реалії постсекулярного в обмеже-

ному форматі, без поширення на весь світ, пого-

джуючись з думкою Габермаса про те, що «тільки

суспільство, що перебувало колись у статусі «секу-

лярного», може бути названо «постсекулярним»

[12, с.1] та Р. Сафронова, який констатує, що «пос-

тсекуляризм замикається або тільки на європейсь-

кому, або тільки на християнському контексті» [9].

Які ж реалії описують поняття постсекуляр-

ного, що є важливими для освітньої площини? Го-

ловним результатом секуляризації було не зни-

щення, а саме ізоляція релігії (релігійного світо-

гляду, релігійного життя) і тим самим – усунення

релігії з інших відокремлених сфер життя суспільс-

тва, до яких належить і освіта. Усунення в якийсь

спеціальний релігійний простір, відокремленість та

ізольованість якого могла б забезпечити невтру-

чання релігії до найсучасніших наукових, пізнава-

льних, економічних, політичних і культурних про-

цесів, що розвиваються по своїх, «автономних» за-

конах. На освітньому рівні ізоляції релігії полягала

у поширенні тільки конфесійних форм навчання в

середовищі кожної конкретної релігійної традиції.

І досить довгий час релігійні інституції (насампе-

ред християнських церков) в тій чи іншій мірі під-

корялася вимогам усунення-ізоляції, як на заході,

так і сході «християнського світу». У першому ви-

падку це, переважно, було добровільно, у другому

– примусово.

Проте, у людському суспільстві, немає і не

може бути нічого цілком відокремленого і автоно-

много. Ні окрему людину, ні суспільство немож-

ливо розділити на якісь незалежні компоненти.

Найбільш переконливо про це засвідчили події ве-

ресня 2001 року, коли така б здавалось приватна

сфера життя, як релігія, продемонструвала непри-

ватний характер її наслідків. А тим більше немож-

ливо нав'язати всьому світу, навіть в епоху глобалі-

зації, ті пізнавальні, економічні та політичні стан-

дарти, який утвердились в одній з його частин,

можливо, досить передовій з погляду ефективності

розвитку.

Крім того, людині постмодерну властиві варіа-

тивність, динамічність, синкретичність, невизначе-

ність, розмитість релігійних уявлень з одного боку,

та їх розчинення та присутність скрізь в протилеж-

ність більшій сталості та однозначності традицій-

них церковних віросповідань. Тому ми погоджує-

мось з думкою О. Кирлежева [6], що відродження

релігії не відбувається і не буде подалі відбуватись

в старих формах церковності як культурного, так і

соціального інституту, в яких хотілося б цього від-

родження, наприклад, традиційним християнським

церквам. Тому старі форми релігійного навчання

також переважно залишаються прерогативою кон-

фесійної освіти, успішність якої для людини пост-

модерну залишається під великим питанням.

Релігійні почуття сучасників є все менш керо-

ваними з боку церковних інституцій. Всередині ко-

жної релігійної традиції у добу постмодерну поши-

рюється та зміцнюється релігійний індивідуалізм,

що забезпечує швидше побудову паралельного спі-

віснування в середині релігійної тотожності, ніж її

інтегроване успадкування. Самі віросповідні від-

мінності поступово стають все менш значущими,

суспільно впливаючими та зрозумілими, набува-

ючи другорядного характеру. В освітній площині

це сприяє поширенню позаконфесійних форм нав-

чання.

Поширюється експериментальне ставлення до

релігійних систем, що ґрунтується на споживаць-

ких інтересах індивідуумів, закиданих пропозиці-

ями, через послідовні залучення до різних традицій

з метою випробувати все і вибрати краще на підс-

таві тих благ, які кожна традиція надає. Це є свід-

ченням інстутиційного розладу релігійних почуттів

людини постмодерну, що, у свою чергу, вимагає від

неї певної орієнтації у складному релігійному різ-

номанітті, а також заснування та побудови власної

релігійної прив’язки, що вимагає великих інтелек-

туальних, психологічних та соціальних зусиль. До-

помогу в цьому складному процесі самовизначення

може і, напевно, має надавати освітній простір.

Усунення релігійного чинника із суспільного

життя підкорялось завданню формування універса-


льної громадянської ідентичності на окреслених те-

ренах «шляхом звільнення індивіда від ланцюга

укорінень, що відрізняли його, і саме від релігій-

них» [4, с.16]. Сучасний перегляд стосунків з релі-

гією був викликаний зростаючим протистоянням

держави та відокремлених індивідів, що не мають

відповідного укорінення та інкультурації. У пошу-

ках способів підживлення національної свідомості

апологети національних відроджень почали приді-

ляти увагу релігійному підґрунтю цих уявлень. На

тлі цього з'ясувалося, що релігія не відмерла і збе-

регла певний вплив на соціальне життя. Головний

прогноз епохи Просвітництва, суть якого полягала

в тому, в тому, що із зростанням впливу науки і роз-

повсюдженням освіти релігія відмиратиме, не ви-

правдався.

Еволюційне повернення релігії до суспільного

життя Ів Ламбер назвав моделлю «плюралістичної

секуляризації», за якою «релігія не повинна справ-

ляти вплив на суспільне життя, але може в повному

обсязі відігравати свою роль як духовна, етична, ку-

льтурна і навіть, у дуже широкому сенсі, політична

сила, за умов поваги до автономії індивідів та до де-

мократичного плюралізму» [3, p.32].

За Габермасом релігія також знов знаходить

своє місце в суспільно-політичному просторі, але

не з метою усунення секулярної ідеології, а для

того, щоб збагатити її своїми ціннісними сенсами.

Філософ багато говорить про взаємний двосторон-

ній процес навчання. З одного боку прихильникам

секуляризму є що запозичити у релігії, особливо в

плані обгрунтування моралі, переконливої здатно-

сті до плекання моральної чутливості та виходу з

кризових життєвих станів. Кризові ситуації, приро-

дні катастрофи з численними жертвами та інші си-

туації, де перетинається межа стерпного, зазвичай

навертають людей до релігії, за умов незадоволення

допомогою від секулярних інстанцій, бо, як наголо-

шує Габермас [11], релігійні люди краще пережива-

ють життєві помилки, суспільні хвороби, невдачу

індивідуальних проектів життя і деформованість

спотворених життєвих умов, ніж нерелігійні. І до

них необхідно час від часу прислухатися.

У цьому сенсі повернення до духовних наста-

нов, скажімо, християнства, як вільного усвідомле-

ного кроку конкретної особи в пошуках вагомого

особистісного сенсу, має не аби яке значення для

аксіосфери освітнього простору, яка має бути здат-

ною забезпечити широкомасштабне розкриття різ-

номанітних релігійних світоглядів в освітній пло-

щині для надання можливостей для вільного та від-

критого вибору особистістю чи то атеїстичного, чи

то релігійного (і якого саме) світобачення та світо-

сприйняття сенсожиттєвих питань. Це розкриття

набуває в сьогоденні новітніх позаконфесійних

форм релігійної освіти, що має справу з суб’єктив-

ним, персоніфікованим знанням у руслі діалогової

взаємодії з релігійними традиціями: традиційному

релігійному досвіду є що розповісти учневі, а уч-

неві є чого повчитися у релігійного досвіду людс-

тва. Головна мета полягає у тому, щоб не тільки по-

відомити знання про релігію та її розуміння, а та-

кож дозволити стикнутися з релігійними

цінностями та переживаннями людини. Причому

базові знання про релігію сьогодні потрібні учням

також для вивчення та глибинного розуміння істо-

рії, мистецтва, літератури, а, іноді, і мови, цих ди-

намічних та взаємодіючих сфер, більш якісне засво-

єння яких базується саме на релігійному підґрунті.

В цілому демократична розбудова європейсь-

ких країн неухильно стикається з необхідністю від-

повіді на питання про характер ставлення до релі-

гійності. Криза секуляризму дозволяє релігії вхо-

дити в суспільно-політичне життя заради зміцнення

секулярної ідеології, яка є вже позбавленою анти-

релігійного пафосу. В цьому сенсі прихильникам

секуляризації значно простіше працювати в освіт-

ній площині з традиційними релігійними інститу-

тами, оскільки ті, по-перше, володіють глибшою

ідейною базою, по-друге, більш передбачені, по-

третє, вони нерідко утворюють культурно-історич-

ний фундамент нації, як, наприклад, православ'я в

Греції, католицизм в Італії, англіканство у Великій

Британії. Таким чином, постсекулярна доба харак-

теризується реаліями переходів від антицерковної

спрямованості до протекції традиційним релігій-

ним інститутам, вбудовуючи їх як необхідний зага-

льнокультурний, але регламентований компонент в

секулярні освітні системи багатоконфесійних світ-

ських держав, які цінують втручання церков до гро-

мадянської та етичної сфери життя суспільств, на-

віть коли це втручання має суперечливий характер.

Негативним наслідком регламентованого до-

зволу втручання церков до життя суспільств стають

непоодинокі випадки симуляції релігії [8]. Симуля-

ція релігії – це термін, який використовується для

опису масової поверхневої релігійності постсекуля-

рного суспільства. Прикладом такого типу симуля-

ції на Україні є трансформація свят Різдва, Велико-

дня чи Покрова. З одного боку, масовість симуляції

релігії виступає наслідком надання релігійним свя-

там державного характеру в якості додаткового свя-

ткового, вихідного дня. А з іншого, поверхневість

розуміння сенсу свят забезпечується як релігійною

безграмотністю, так і певним некомпетентним су-

проводом медіапростору, коли глибинний сенс Во-

скресіння Христового підмінюється у суспільній

свідомості виключно на інтерес до народних про-

мислів писанкарства, подія Різдва Христового, як

смислової точки відліку нової ери, на водіння кози

та збирання грошей за колядування, а глибинний іс-

торично-сакральний сенс заступництва-покрова

Богородиці зводиться до протистояння прихильни-

ків різноманітних військово-захисних ідеологій.

Якщо держава вводить до свого святкового кален-

даря коло релігійних свят, то її система освіти має

забезпечити ґрунтовне пояснення цінності, сенсу,

місця та значення релігійної еортології у колі дер-

жавних свят. Відсутність цього забезпечення спри-

ятиме й надалі тому, що більшість громадян євро-

пейських країн по суті залишатимуться секулярис-

тами і пов'язуватимуть себе з релігійними

інститутами тільки на підставі загального культу-

рно-історичного коріння, що описується висловом

«належати, але не вірити» з великою відстанню між


релігійною ідентифікацією та релігійним досвідом

та практикою.

На зміну досить довгій добі секуляризму, що

спричинила розрив релігійної традиції та породила

недостатню освіченість як європейського соціуму у

релігійній царині, так і окремих прихильників різ-

них віросповідань, прийшла доба постмодерну з

відновленням релігій: як історичних, які відроджу-

ють свій культ і храми, так і новоутворених, зок-

рема й неоязичницьких. Спостерігається також ро-

звиток своєрідних ідеологій (наприклад, націоналі-

зму) як спроби сакралізації народу і творення

національних міфів. Тому порожні храми та монас-

тирі в Європі ще не означають популярності войов-

ничого атеїзму з усім набором відповідних практик

й занепаду моральності. Швидше це свідчення про

пошук нових форм релігійного життя – часто неін-

ституційних. Таке явище отримало назву привати-

зації релігії: вона тяжіє стати приватною духовною

справою за тим же гаслом «вірити, але не нале-

жати». Про це свідчить і поява та масове поши-

рення новітніх квазірелігійних та псевдорелігійних

рухів, що з одного боку є бунтом проти приналеж-

ності до традиційних церков, а з іншого пошуком

відповідей на духовні запити. На зміну секуляр-

ному приходить фрагментована релігійна свідо-

мість типу «нью-ейдж» і панування ідеологій. Це

також один із факторів європейської постсекуляр-

ності, який, з одного боку, свідчить не лише про

приватизацію або індивідуалізацію релігії, а й да-

рує чітке усвідомлення, що релігія є вибором і що з

нею не народжуються – її з певних міркувань мо-

жна обирати чи змінювати протягом свого життя. З

іншого боку цей фактор породжує проблематику

необмеженого розповсюдження «паранаук», таких

як ворожіння, екстрасенсорика, псевдоцілительс-

тво з їх «надзвичайними» способами лікування,

особливо серед молоді, що має якісь світоглядні за-

пити, а найчастіше це молодь, що здобуває вищу

освіту. Найменше піддаються впливу паралельних

вірувань та найбільш захищеними від них стають ті

категорії людей, що є інтегрованими до послідов-

них символічних систем, що пропонують межі сві-

тосприйняття (від наукового раціоналізму до сис-

тем конкретних релігійних вірувань).

Отже, на тлі відсутності релігійної відповіді на

релігійні запити у сучасних індивідуумів розквітає

масовий пошук паранаук з неймовірним поширен-

ням квазірелігій та псевдорелігій, яке у порівнянні,

навіть, з малоосвіченою добою середньовіччя, на-

було надзвичайних розмірів. Ґрунтується воно пе-

реважно на елементарній релігійній неосвіченості,

що вимагає від сучасної освіти запровадження шкі-

льного компоненту духовної безпеки на засадах лі-

квідації релігійного невігластва.

Постсекулярне суспільство, в якому так, чи ін-

акше відбуваються процеси релігійного відро-

дження, це, сьогодні зазвичай, суспільство розді-

лене. І розділене воно не тільки на віруючих і неві-

руючих, але, як було вже окреслено, на

прихильників релігійних традицій і релігійних

інновацій і вірувань. Факт занепаду певної релігій-

ної тотожності узгоджується з визнанням релігійної

різноманітності та багаточисельності. Це складна

ситуація – і саме тому, що стандарт «свободи сові-

сті і віросповідання» у ньому вже не може спрацьо-

вувати по-старому. Вступаючи в суспільний, а зна-

чить загальний простір, різні релігійні сенси і прак-

тики неминуче стикаються одне з одним. По-

новому встає питання про те, як забезпечити співі-

снування в одному місці і часі людей і цілих спів-

товариств з різними, навіть до повної протилежно-

сті, вірою і переконаннями, з різним розумінням

світу та різними життєвими устроями. Певною від-

повіддю на виклики зростаючого плюралізму куль-

тур і релігій в освітній площині стає вже згадуваний

рух від конфесійно орієнтованого підходу у нав-

чанні до неконфесійних освітніх форм. Це не озна-

чає, що навчання є нейтральним по відношенню до

цінностей, а тільки те, що воно утримує нейтральну

позицію стосовно світоглядних питань, включаючи

релігійні. Дотримання цього принципу відповідає

світському характеру освіти, бо цим нейтралітетом

гарантується, що такого типу релігійна освіта одна-

ково прийнятна для представників усіх конфесій та

релігій, а також для представників атеїстичного сві-

тогляду.

Слід звернути увагу на те, що за допомогою

медійного простору і прихильники, і противники

релігії вже зробили її одним з постійних пунктів

«порядку денного», що виступає значущим факто-

ром повернення релігійного дискурсу до суспіль-

ного життя. Специфічне повернення до релігії ви-

являється і у підвищенні її публічного статусу через

надання до суспільної думки елементів зазначеного

релігійного дискурсу, наслідком саме цього є вве-

дення під контролем світських властей релігійного

компоненту у суспільні та політичні інститути,

прикладом чого зараз є введення релігійно орієнто-

ваних як конфесійних, так і позаконфесійних, сві-

тоглядних і духовно-моральних навчальних курсів

на пострадянському просторі у загальноосвітніх

школах. Релігія може з'являтись у публічному про-

сторі в ідеологізованому вигляді, проте відкрите

сповідання віри, особливо місіонерського спряму-

вання навряд чи буде мати місце, особливо якщо

мова йде про мультикультурне та поліконфесійне

суспільство. Посилення ролі релігії у такому випа-

дку опиняється швидше ілюзорним та не буде жод-

ним чином підтримуватись в освітньому середо-

вищі.

Необхідність в традиційній релігії в секуляр-

ному світі підвищується також у тих випадках, коли

суспільство стикається із зовнішніми проявами ре-

лігійності. Наприклад, з іммігрантами з країн, на які

не розповсюджується секулярна ідеологія, як мусу-

льмани в Європі, що претендують і на побудову ку-

льтових споруд, і на безапеляційне забезпечення

вивчення ісламу в державних школах без дискусії

стосовно доцільності останнього. Отже, світ, який

довго прагнув стати нехристиянським, не став при

цьому нерелігійним; в Західній Європі на зміну

християнству приходять іслам, буддизм і інші ку-

льти. Зазначені явища цілком здатні спонукати

сплеск уваги до релігійних та віросповідних тотож-

ностей, а також актуалізувати діалог між західним


та східним християнством, що матиме і свої цінні-

сно позитивні наслідки для освіти.

Водночас в середовищі самих церков, що ма-

ють великий історичний досвід здійснення свого

служіння в будь-яких пропонованих обставинах

«світу цього», а також досвід реальної праці на за-

гальне благо конкретних суспільств, як блага всіх,

так і кожного, триває активний пошук нових форм

суспільної діяльності. Церкви припиняють пропові-

дувати Євангеліє у авторитарний спосіб, визнають

свободу секуляризованої людини і знаходяться у

пошуці відкритих діалогічних форм спілкування.

Поширюється міжконфесійне співробітництво

церков не з метою їх об’єднання, а, швидше, із

завданням примирення розмаїття, мирного

співіснування та розв’язання спільних проблем.

На зміну жорсткій вертикалі інституційного

церковного управління приходить керування

горизонтальне через різноманітні нові церковні

утворення, які набули поширення та активно

функціонують. Зокрема, неокатехуменальний рух

на взірець перших християн, екуменічна спільнота

Тезе у Франції, куди приїздять на духовні вправи й

молитви з усього світу; спільнота Св. Еджідіо, яка

допомагає бідним; різноманітні братерства та сест-

ринства. Справді, християнство наділене здатністю

перероджуватись і повертатися до суспільної сфери

в нових форматах. Нові форми діяльності поляга-

ють також у об’єднанні зусиль церков в освіті та со-

ціальному служінні, наочним прикладами чого

стало включення теології в окремих країнах постра-

дянського простору до реєстру спеціальностей, за

якими присуджуються кандидатські та докторські

вчені ступені, або державне визнання дипломів ви-

щих недержавних духовних (церковних) навчаль-

них закладів спеціалізованими комісіями, до яких

входять представники різноманітних церков.

Традиційні церкви на підґрунті того, що досвід

їх існування перевищує досвід окремих історичних

епох і культур, приватних світоглядів і соціальних

утопій, у сьогоденні активно переконують у тому,

що секулярні принципи не віддзеркалюють мож-

ливу повноту людського досвіду. Особливим чи-

ном церкви звертають увагу кожної людини і

всього суспільства на те, що перевищує досвід зем-

ного існування – як індивідуального, так і соціаль-

ного. В тому сенсі, що віровчення церков і соціа-

льне існування людини розглядає «з погляду вічно-

сті», тобто не відокремлюючи «суспільного» від

«приватного, індивідуального». Традиційні церкви

нагадують, що людина відповідає за все перед Бо-

гом. Це набуває особливого значення, наприклад, в

умовах сучасної ринкової економіки як способу го-

сподарювання, що утвердився як принципово авто-

номна сфера людської життєдіяльності, не підвла-

дна ніяким світоглядним і релігійним ідеям і цінно-

стям. Ринок має одну цінність та керується однією

цінністю: прибутком. Ринок може стримувати або

обмежувати властиву йому за природою мотива-

цію, але не може поставити її під контроль чогось

іншого, наприклад релігії. Бізнесмени можуть бути

релігійними, як особисто релігійними можуть бути

науковці, але їх «професійний» погляд на світ і лю-

дину в ньому завжди підкорятиметься іншим зако-

нам. Тому для церков «постсекулярне суспільство»

– це не стільки можливість реваншу, скільки просто

ще один з варіантів пропонованих історією цього

світу обставин життя і служіння, реалізації свого

постійного прагнення до здійснення педагогічних

намірів у суспільстві. Це історична ситуація є та-

кою, що, з одного боку, сприяє донесенню до світу

свого розуміння цього світу, а з іншого, швидше

ускладнює донесення релігійних поглядів, чим їх

спрощує. Причому як у локальному, так і у глоба-

льному масштабі, що висуває необхідність ураху-

вання цієї ситуації і у сфері релігійного навчання.

Свої вимоги до навчання сьогодні висувають

не тільки релігійні інституції, їх мають батьки, дер-

жавні діячі, політики тощо. Стосунки між цими си-

лами в галузі освіти укладаються з урахуванням на-

ціональних ситуацій та обставин, як на підставі

оформлених угод та домовленостей, так і на підґру-

нті суперечливих протистоянь. Так, з одного боку,

батьки мають гарантовану ст.9 Європейської конве-

нції прав людини свободу організації навчання ді-

тей згідно зі своїми переконаннями та практикою їх

втілення, а, з іншого боку, релігійно не практикуючі

батьки можуть довірити державній освіті релігійне

навчання та виховання своїх дітей без власного спі-

лкування з релігійними інституціями.

Подальший розвиток суспільств передбачає

наявність чіткої мети свого майбуття та способів

його досягнення, у тому числі і засобами освіти. Не

останню роль у способах цього досягнення грають

світоглядно-етичні підстави. Світська етика має до-

сить слабке обґрунтування власних вимог. Сього-

дні затребуваною є розробка таких правил життя

світського суспільства, що включали б і релігійно-

етичні компоненти, які з одного боку, були б здатні

нагадувати про походження загальнолюдських ети-

чних вимог (не красти, не вбивати, не лжесвідчити

тощо), забезпечуючи їх авторитетність, а, з іншого,

задовольнити запити релігійної частини суспільс-

тва. Тому безперечно доцільним є законодавчий

пропис та фіксація ролі традиційних релігій в ідео-

логічному просторі світських держав взагалі і в

освітньому середовищі зокрема. В протилежному

випадку усунення знань про концепції людини і

світу у логіці та розвитку поширених релігійних си-

стем означає, по-перше, віддання цих питань ви-

ключно у руки релігійних спільнот, по-друге, нече-

сне обличчя самої освіти на тлі замовчування чи іг-

норування того факту, що різні релігійні системи

скеровували та продовжують скеровувати життя

мільйонів віруючих, що заважає глибинному розу-

мінню як минулого, так і сьогодення.

У суспільствах, де продовжує панувати релі-

гійна індиферентність, культурна нетолерантність

та швидкі зміни норм та цінностей, релігійний осві-

тній компонент може стати тим середовищем, у

якому молоді люди навчаються долати проблеми,

пов’язані з ідентичністю, розв’язувати конфлікти й

розвивати чуйність та уважність у взаємодії з від-

мінним. Тому слід було б передбачити такі форми


представництва та органічного входження тради-

ційних релігій в освітні заклади різноманітних сту-

пенів, які б не виключали їх просвітницьких зусиль,

направлених на формування життєвої компетент-

ності, на тлі збереження простору світськості, як за-

стави єдності суспільства і країни.

Значна релігійна індиферентність учнів, необ-

хідність врахування їх особистого життєвого дос-

віду та нагальних запитів все більше спрямовують

релігійний компонент в освіті також до переходу на

мультирелігійне виховне навчання з акцентом на

антропологію та соціальну психологію, що демон-

струють міцність та внутрішню розмаїтість релігій-

ного досвіду замість його статично абстрактного

розкриття з метою забезпечення умов формування

власного світогляду на підставі знайомства і з релі-

гійними аспектами людського існування. Сам релі-

гійний компонент у таких формах навчання, за за-

уваженням Ж.П. Віллема [4, с. 153-154] має відпо-

відати п’яти характеристикам: описовості,

об’єктивності, критичності, шанобливості та спи-

ранню на досвід.

Проте, релігійний освітній компонент постсе-

кулярної доби має відповісти і на питання, який змі-

стовний внесок він даватиме у розв’язання наступ-

них завдань:

- відповідати на виклики, пов’язані з форму-

ванням ідентичності;

- відпрацьовувати способи розв’язання конф-

ліктів на релігійному підґрунті, розвиваючи готов-

ність до співіснування з іншими релігійними та ку-

льтурними традиціями;

- пояснювати значущість релігійно-етичної

освіти, враховуючи існуючий в суспільстві та масо-

вій школі плюралізм;

- робити інтегрований внесок у вирішення за-

гальноосвітніх завдань, демонструючи, як релігій-

ний вимір інтегрується з іншими дисциплінами, що

сприяють формуванню особистості;

- мати педагогічно якісне забезпечення свого

викладання.

Зрозуміло також, що релігійний освітній ком-

понент повинен мати чітко визначену мету свого іс-

нування в освітньому просторі, окреслений зміст та

підлягати контролю з боку, насамперед, держави з

можливим залученням релігійних інституцій.

Цей невичерпний перелік може сприяти про-

дуктивному обговоренню подальшого розвитку ре-

лігійного компоненту освіти постсекулярної доби.

Важливим, за зауваженням П. Шрайнера, є також

питання «міжнародної угоди на підставі базових

критеріїв відносно того, що слід вважати високою

якістю релігійної освіти, особливо у межах Євро-

пейського союзу. Такі критерії можуть бути визна-

чені тільки за допомогою спільного критичного ді-

алогу» [13, с.26].

Сучасні трансформації релігійного життя ви-

значають нову конфігурацію, що висуває необхід-

ність осмислення сучасного стану стосунків між ре-

лігією та суспільством. Всупереч тим науково-пі-

знавальним, економічним і політичним стандартам,

які, по суті, і визначили європейську секуляриза-

цію. специфіка сучасної ситуації полягає в тому, що

релігійний чинник повертається до європейських

суспільств, надаючи їм статус «постсекулярних», у

яких взаємовідокремлення церков від держав не ви-

ключає значущості громадської ролі релігії, її вне-

сок в укорінення індивідів до культурної площини

через поширення різноманітних форм державно-

церковного співробітництва у тому числі і у сфері

освіти.

Реалії постсекулярного суспільства мають сут-

тєвий вплив на подальший розвиток освіти в цілому

та релігійної освіти зокрема. Такі нові виклики по-

стсекулярної доби, як незалежність індивідуумів

від релігійних інститутів на тлі наявності релігій-

них поглядів, що свідчить про тенденцію індивіду-

алізації, суб’єктивізації, естетизації, емоціоналіза-

ції та етизації релігії, з її перетворенням на приват-

ний індиферентний соціальний інститут з

компенсаторною функцією, релігійна неосвіченість

учнів, потреба у відповідях на ціннісно-сенсожит-

тєві питання, плекання толерантного ставлення до

полікультурності та поліконфесійності, загроза

свободам з боку псевдорелігійних рухів та утво-

рень, навчання мусульманських дітей, вимагають

нових відповідей на питання про зміст і форми ви-

вчення у школі релігійної сфери життя людини.

Перенесення фокусу у сприйнятті релігії від

інституалізованих традицій до спрямування на осо-

бистісні орієнтації та досвід учнів може стати пре-

дметом подальшого дискурсу про місце релігії в ак-

сіосфері освітнього простору постсекулярної доби.

Сама дискусія про релігійний компонент в освіті це

дискусія про якість освіти.


1. Berger P. L. The Desecularization of the World:

A Global Overview // The Desecularization of the

World: Resurgent Religion and World Politics / Ed. Pe-

ter L. Berger. Grand Rapids: William B. Eerdmans

Publishing Company, 1999.

2. HotamY., Wexler Ph. Education in Post-secular

society. Critical Studies in Education, 2014. Vol.55,

No.1, pp. 1-7.

3. Lambert Yves. Le role devolu a la religion par

les Europeens: Societes contemporaines, no 37, 2000,

pр. 11-33.

4. Віллем Жан-Поль. Європа та релігії. Ставки

ХХІ століття : переклад з франц. / Ж.-П. Віллем. - К.

: Дух і Літера, 2006. - 331 с.

5. Костылев П. Танго для узурпатора / П. Ко-

стылев // Русский журнал. - № 6 (октябрь) – 2015. –

Режим доступа: http://www.russ.ru/pole/Tango-dlya-

uzurpatora

6. Кырлежев А. Постсекулярная эпоха / А. Кыр-

лежев // Континент. – 2004. – № 120. – Режим до-

ступа:

7. http://magazines.russ.ru/conti-

nent/2004/120/kyr16.html

8. Морозов А. Наступила ли постсекулярная

эпоха? / А. Морозов // Континент. – 2004. – № 131.

– Режим доступа:

9. http://magazines.russ.ru/conti-

nent/2007/131/mo9.html

http://www.russ.ru/pole/Tango-dlya-uzurpatora

http://www.russ.ru/pole/Tango-dlya-uzurpatora

http://magazines.russ.ru/continent/2004/120/kyr16.html

http://magazines.russ.ru/continent/2004/120/kyr16.html

http://magazines.russ.ru/continent/2007/131/mo9.html

http://magazines.russ.ru/continent/2007/131/mo9.html


10. Разумовский Д. Рождество в епоху постмо-

дерна / Д. Разумовский // Богослов.RU. – 2008. – Ре-

жим доступа:

11. http://www.bogoslov.ru/text/266578.html

12. Сафронов Р. Новое вино в старые мехи / Р.

Сафронов // Русский журнал. - № 6 (октябрь) –

2015. – Режим доступа:

13. http://www.russ.ru/pole/Novoe-vino-v-

starye-mehi

14. Узланер Д. Постсекулярное»: ставим про-

блему / Д. Узланер // Русский журнал. - № 6 (ок-

тябрь). – 2015. – Режим доступа:

http://www.russ.ru/pole/Postsekulyarnoe-stavim-prob-

lemu

15. Хабермас Ю., Ратцингер Й. Диалектика се-

куляризации. О разуме и религии. М.: Библейско-

богословский институт св. апостола Андрея, 2006.

— 112 с.

16. Хабермас Ю. «Постсекулярное» общество

– что это? / пер. с нем. М. Кронауэр // Российская

философская газета. – 2008. - № 4 (18). – С.1-2.

17. Шрайнер П. Религиозное образование в ев-

ропейском контексте / Религиозное образование в

школах Европы. Ситуация и тенденции // Куик Э.

[и др.] пер. с англ. – К.: Дух і літера, 2013. – 416 с.

http://www.russ.ru/pole/Novoe-vino-v-starye-mehi

http://www.russ.ru/pole/Novoe-vino-v-starye-mehi

http://russ.ru/Mirovaya-povestka/Oktyabr-6-2015

http://russ.ru/Mirovaya-povestka/Oktyabr-6-2015

http://www.russ.ru/pole/Postsekulyarnoe-stavim-problemu

http://www.russ.ru/pole/Postsekulyarnoe-stavim-problemu


PSYCHOLOGICAL SCIENCES

ПРОФОРИЕНТАЦИЯ КАК АКТУАЛЬНАЯ ОСНОВА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ

РАБОТЫ

Калашникова Н.О.

магистрант 1 курса «Центра магистерской подготовки»,

Психологическое консультирование в образовании

Омский государственный педагогический университет

г. Омск

CAREER GUIDANCE AS A RELEVANT BASIS OF PSYCHO-PEDAGOGICAL WORK

Kalashnikov N.O.

undergraduate 1st course «Centre for Master’s Studies», Psychological consultation in education

Omsk State Рedagogical University

Omsk

Аннотация

Профориентация в современных образовательных учреждениях совершенно неразвита как сфера пси-

холого-педагогической работы. Школьники сегодня испытывают большую нагрузку на психическом и

психологическом уровне из-за перенасыщения информации и невозможности структурировать ее, приме-

нять и совершать осознанный выбор в пользу выбранной профессии. С помощью профориентации обуча-

ющийся сопоставляет собственные возможности с профессиональными требованиями, а также учится осу-

ществлять выбор с учетом индивидуальных особенностей.

Abstract

Vocational guidance in modern educational institutions is completely undeveloped as a field of psychologi-

cal-pedagogical work. Students today are experiencing a greater burden on the mental and psychological level due

to saturation of information and the inability to structure it, use it, and make a conscious choice in favor of the

chosen profession. With guidance the student compares their own opportunities with professional requirements,

as well as learning to make a choice based on individual features.

Ключевые слова: профориентация, школьник, методика, мышление, способности.

Keywords: career advice, student, technique, thinking skills.

Сегодня в современном постоянно меняю-

щимся мироздании выходит на первый план про-

блема профориентации. Профориентационной ра-

боте в образовательных учреждениях уделяется не-

достаточно внимания, отсутствуют в штате

специалисты, которые отвечали бы за социально-

педагогическую работу.

За последнее время в мире существенно поме-

нялась экономическая и политическая ситуации, и

соответственно изменился и рынок труда. Также в

условиях урбанизации, спешке и унифицированно-

сти, происходит так называемая «гонка занятости».

Люди спешат жить. И с появлением множества воз-

можностей, большинство людей стремится больше

к количественному, нежели качественному запол-

нению своей жизни. Наиболее наглядно это можно

заметить через призму внеурочной занятости

школьников.

Данная проблема уже показала свою много-

гранность. Как следствие от бесконечных, чаще

навязанных извне, подобных кружков, секций, уро-

ков, у детей формируется невростения, неврозы и

другие негативные психические реакции орга-

низма. Школьники представляют собой социаль-

ную группу с очень подвижной психикой, однако

подобная «гибкость» чревата «перегибами» в пси-

хологическом плане, как-то: переутомление, нерв-

ные срывы, замкнутость, склонность к суицидаль-

ному настроению и прочие.

Профилактическая работа в данном направле-

нии также необходима и для родителей учеников

школ. С помощью профориентации социальный пе-

дагог должен научить обучающихся сопоставлять

собственные возможности с профессиональными

требованиями, а также помочь осуществить выбор

с учетом индивидуальных особенностей. Именно

специалисты социально-психологической службы

образовательного учреждения (психолог или соци-

альный педагог), совместно с классными руководи-

телями и родителями, активизируют у старшеклас-

сников процессы профессионального самоопреде-

ления, развивают способности профессиональной

адаптации. Основная особенность профориентаци-

онной работы заключается в оказании помощи

старшеклассникам осознанно выбрать будущую

профессию, сформировать у них собственный

взгляд на трудовую деятельность, научить оцени-

вать свои возможности в изменчивых условиях.

Мною было проведено комплексное исследо-

вание личности учащегося по запросу мамы уче-

ника восьмого класса БОУ г.Омска. Целью данной

работы было выявить способности обучающегося и

определение профиля учебных дисциплин.


При оценке мышления у школьников, осо-

бенно старшеклассников, следует иметь в виду два

обстоятельства: во-первых, то, что к этому возрасту

все виды мышления, включая словесно-логическое,

уже достаточно развиты, и во-вторых, то, что, начи-

ная с этого возраста, дети готовят себя к выбору бу-

дущей профессии и соизмеряют свои способности

с требованиями, которые выбранная профессия

предъявляет индивиду. Первое обстоятельство

предполагает оценку главного, что появляется в

мышлении человека к подростковому возрасту, а

именно: умения логически рассуждать, совершая в

уме сложные действия и операции. Второе обстоя-

тельство требует обратить особое внимание на те

виды мышления, которые связаны с наличием

наиболее важных для выбора будущей профессии

способностей. К ним, в частности, могут отно-

ситься математические, лингвистические и техни-

ческие способности, которые легко могут быть оце-

нены у подростков при помощи известных тестов.

В связи с этим в блок предлагаемых методик я

включила следующие:

1. Методика на основе теста Дж. Голланда

(Дж.Холланда) на определение профессионального

типа личности (модификация Г.В. Резапкиной).

2. Методика «Профиль» (модификация мето-

дики «Карта интересов» А.Е.Голомштока).

3. Методика «Определение типа мышления».

4. Методика «Тест интеллектуального потен-

циала» П. Ржичан (модификация Г. В. Резапкиной).

5. Методика «Логико-количественные отноше-

ния».

6. Методика «Эрудит» (Школьный тест ум-

ственного развития под редакцией К.М. Гуревича в

модификации Г.В. Резапкина).

7. Методика на основании теста «Механиче-

ской понятливости Беннета».

Протестировав по семи выше представленным

методикам, следует, что подросток обладает высо-

ким уровнем интеллекта, развитым абстрактно-

символическим мышлением и аналитическими спо-

собностями и оригинальностью мыслительных

процессов, что позволяет ему точно формулировать

свои мысли, генерировать новые идеи. Все это

наиболее полно отражают такие учебные дисци-

плины, как математика и физика. Следовательно,

профиль учеником был выбран осознанно, со-

гласно потребностям данного ученика. Также мною

были даны рекомендации родителям. К ним можно

отнести снижение внеурочной нагрузки. Так, в

среднем, у учащегося в школе ребенка должно быть

2 полноценных выходных дня в неделю, не занятых

ни спортивными секциями, ни дополнительными

уроками, предназначенными для полноценного

восстановления физических и моральных сил.

Как показывает психолого-педагогическая

практика, не столь важно заложить в ребенке лю-

бовь к той или иной профессии, сколь необходимо

развивать в нем выявленные, присущие именно

ему, способности, задатки и таланты. Необходимо

сориентировать выпускника школы на завтрашний

день, научить его трудиться и получать удовлетво-

рение от своей деятельности. Ведь всем известно,

что человек, выбравший профессию себе по душе,

никогда не будет «высиживать от и до», он будет

жить полноценной жизнью, наполненной радостью

и удовлетворением от выбранной профессии.

Таким образом, профориентация - это научно

обоснованная система социально-экономических,

психолого-педагогических, медико-физиологиче-

ских и производственно-технических мер по оказа-

нию школьникам помощи в выявлении и развитии

способностей и склонностей, профессиональных и

познавательных интересов в выборе профессии, а

также формирование потребности и готовности к

труду в условиях рынка, многоукладности форм

собственности и предпринимательства.


1. Крутетский В.А., Лукин Н.С. Психология

подростка. – М., 1965.

2. Маслов А.С. Психологические процессы –

М., 1994.

3. Тихомиров О.К. Психология мышления. –

М., 1984.

4. Климов Е.А. Как выбрать профессию. -

М.,1990.

5. Резапкина Г.В. Психология и выбор профес-

сии. Рабочая тетрадь. М. «Генезис», 2006.

6. Резапкина Г.В. Интернет ресурсы: Уроки вы-

бора профессии. Главная страница журнала

«Школьный психолог» - 2006 - №14///

http://psy.1september.ru/article.php?id=200601403


ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК САМОРЕГУЛЯЦІЇ

ПЕДАГОГІВ У СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

Лящ О.П.

Вінницький інститут Університету «Україна», доцент, кандидат психологічних наук

Яцюк М.В.

Комунальний вищий навчальний заклад «Вінницька академія неперервної освіти»,

доцент, кандидат психологічних наук

EMOTIONAL INTELLIGENCE AS A PSYCHOLOGICAL FACTOR OF TEACHERS SELF-REGULATION IN MODERN EDUCATIONAL SPACE

Liashch O.

Vinnytsia Institute of University "Ukraine", Associate Professor, Candidate of Psychological Sciences

Yatsiuk M.

Municipal higher educational institution “Vinnytsia Academy of Continuing Education”,

Associate Professor, Candidate of Psychological Sciences

Анотація

У статті розглянуто проблему емоційного інтелекту як психологічного чинника саморегуляції педа-

гога. Досліджено класних керівників м. Вінниці та Вінницької області. Основною метою дослідження було

виявлення особливостей емоційного інтелекту та саморегуляції педагогів. Науковий інтерес до емоційної

саморегуляції класних керівників пов’язаний з розвитком емоційного аспекту реалізації педагогічного

спілкування як основного засобу професійної діяльності вчителя. Основними професійними якостями вчи-

теля є: співпереживання, емпатія та використання педагогом нестандартних прийомів спілкування. Пер-

шочерговими напрямами розвитку емоційного інтелекту у педагогічних працівників є підвищення рівня

їх здатності до емоційної саморегуляції, що базується на їх емоційній обізнаності.

Abstract

The article deals with the problem of emotional intelligence of the psychological factor of teacher self-regu-

lation. The class teachers of Vinnytsia and Vinnytsia region have been studied. The main goal of the study was to

identify the features of the emacine intelligence and self-regulation of teachers. Scientific interest in the emotional

self-regulation of class teachers is associated with the development of the emotional aspect of the realization of

pedagogical communication as the main means of professional activity of the teacher. The main professional qual-

ities of the teacher are compassion, empathy and use the non-standard communication techniques by a teacher.

The primary directions of the development of emotional intelligence among teaching staff is to increase their level

of emotional self-regulation, based on their emotional awareness.

Ключові слова: емоційний інтелект, саморегуляція, педагог, класний керівник, сучасний освітній

простір, емпатія, педагогічне спілкування.

Keywords: emotional intelligence, self-regulation, teacher, class teacher, modern educational space, empa-

thy, pedagogical communication.

Постановка проблеми у загальному вигляді.

У часи освітньої реформи в Україні, задекларованої

у проекті «Нова українська школа», нагальними є

проблеми психології вчителя, який має стати аген-

том змін в освіті. Готовність особистості як до са-

мих змін, так і до їх ініціювання зумовлена числен-

ними чинниками, зокрема, довірою до власних ком-

петентностей, умінням самостійно вирішувати

проблеми, що виникають в пізнанні і поясненні

явищ дійсності; у взаєминах людей; в оцінці влас-

них вчинків; у виборі цінностей; у рефлексії влас-

них життєвих проблем; у самоорганізації та само-

регуляції себе тощо. Емоційний інтелект класних

керівників власної педагогічної діяльності постає

важливою умовою організації безпечного вихов-

ного простору для класного колективу. Саме ро-

зуміння та управління як власними переживан-

нями, так і переживаннями інших суб’єктів освітнь-

ого процесу, небайдужість до іншого, чуйне

ставлення до потреб та почуттів учнів, пережи-

вання емпатії до дітей у спільній колективній діяль-

ності покладені в основу педагогіки партнерства,

необхідної для реалізації освітніх реформ. Водно-

час, проблема емоційної саморегуляції класних

керівників досі залишається не достатньо вивче-

ною.

Науковий інтерес до емоційної саморегуляції

класних керівників пов’язаний із тим, що сьогодні од-

нією з найважливіших проблем сучасної школи є

розвиток емоційного аспекту реалізації педагогіч-

ного спілкування як основного засобу професійної

діяльності вчителя, який забезпечує, передусім,

його налаштованість на проникнення у світ почут-

тів співбесідника, співпереживання, емпатію та на

використання педагогом нестандартних прийомів

спілкування, при яких відбувається відхід від чітко

вираженої рольової позиції вчителя на користь ор-

ганізації його суб’єкт-суб’єктної взаємодії з уч-

нями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в

яких започатковано вирішення даної проблеми.

Вагомий внесок у розробку проблеми емоційної са-

морегуляції особистості зробили О.П. Саннікова,

О.Я. Чебикін, О.А. Чернікова та ін., концептуальна


розробка емоційного інтелекту особистості

знайшла відображення в роботах Д.В. Люсіна, Е.Л.

Носенко, М.М. Шпак та ін.

Наразі проблематика досліджень у царині

емоційного інтелекту свідчить про його приналеж-

ність до широко обговорюваних питань у психо-

логії особистості, в яких висвітлюються такі ви-

моги до оптимального функціонування людини, як

прояви емоційної компетентності, емоційної

зрілості, емоційної культури, емоційної креатив-

ності (С.В. Бикова, В.К. Вілюнас, Т.С. Кириленко,

О.А. Льошенко, С.Д. Максименко, І.Г. Павлова,

О.П. Саннікова, О.Я. Чебикін, Ю.Г. Черножук та

ін.) [2].

Виклад основного матеріалу дослідження.

Ми поділяємо думку М.М. Шпак про те, що емоцій-

ний інтелект – це інтегративна особистісна вла-

стивість, яка зумовлюється динамічною єдністю

афекту та інтелекту через взаємодію емоційних, ко-

гнітивних, конативних і мотиваційних особливо-

стей і спрямована на розуміння власних емоцій та

емоційних переживань інших, забезпечує управ-

ління емоційним станом, підпорядкування емоцій

розуму, сприяє самопізнанню і самореалізації через

збагачення емоційного і соціального досвіду [3, с.

284].

Рівень емоційного інтелекту впливає на

здатність класного керівника будувати та підтри-

мувати доброзичливі стосунки з оточуючими через

наявність у педагога особистісних ресурсів саморе-

гуляції емоційних станів, здатності ідентифікувати

та керувати емоціями оточуючих, розвиненої ем-

патії [2].

Емпатія забезпечує зниження кількості кон-

фліктних ситуацій, позитивно впливає на вміння

ефективно працювати у робочому колективі та

сприяє зростанню відчуття приналежності до

групи, задоволеності якістю соціальної сфери жит-

тєдіяльності загалом. Здатність до адекватного

розпізнавання як своїх емоцій, так і емоцій оточую-

чих забезпечує можливість правильної інтерпрета-

ції вербальних та невербальних повідомлень, що

сприяє побудові міцних міжособистісних сто-

сунків. Контроль емоційної експресії, саморегуля-

ція та вміння керувати емоціями оточуючих людей

забезпечує стабільність відносин і переживання

щастя [5].

Експериментальне дослідження охопило 134

педагогів-класних керівників 10 Загальноосвітніх

шкіл Вінницької області. Респондентам були запро-

поновані анкета із незавершеними реченнями, опи-

тувальник емоційного інтелекту «ЕмІн» Д.В.

Люсіна та Методика діагностики рівня емпатійних

здібностей В.В. Бойко.

Анкетне опитування містило 5 незавершених

речень, які опрацьовувалися методом контент-

аналізу. Результати опитування дозволили з’ясу-

вати, що класні керівники усвідомлюють власні

обов’язки як відповідальну роботу, яка наповнює та

змінює вагому частину їх життя (39,6%). Лідером

серед визначень обов’язків класних керівників

стало «виховання, згуртування учнівського колек-

тиву, спрямування самовиховання особистості

учня» (24,63 %). Понад половини опитаних (52,2%),

окреслюючи власні обов’язки класного керівника,

зосереджували увагу на організацію колективної

діяльності учнів. Проте, 8,2% колег виразили неза-

довільне ставлення до функцій та обов’язків клас-

ного керівника, підкреслюючи звітну обтяженість

посади, нестачу визнання, важкість роботи.

Аналізуючи потреби учнівського колективу

класні керівники підкреслювали важливість ролі

вчителя (його уваги, підтримки, розуміння і поваги

до дітей) (69,4%), а також координації діяльності та

контролю учнів (4,47%). П’ята частина опитаних

респондентів зауважили на важливості соціально-

психологічних характеристик учнівського колек-

тиву (19,4%).

Цікаво, що труднощі у роботі з класом класні

керівники переважно пов’язують із індивідуаль-

ними особливостями самих учнів, або ж їх сімей

(47%), значною мірою виділяють ситуативні чин-

ники (дефіцит часу, наповненість класів, актуаль-

ний стан суспільства, слабка матеріальна база та

ін.) (44,78%). Лідерською позицією є «дефіцит

часу», яка визнана 23,88 % респондентів. На «бать-

ківську байдужість» та дефіцит виховання в сім’ях

скаржаться 19,4 % класних керівників. Лише 3,73 %

колег зізнаються, що їм бракує власного педагогіч-

ного досвіду.

У самооцінці власних потреб як класних

керівників педагоги орієнтовані на пошук кращого

педагогічного досвіду, методичну допомогу, само-

розвиток (34,33%). Для 23,15% класних керівників

важливою є більш активна позиція інших учасників

вихованого процесу (батьків, адміністрації, психо-

лога, учнів). А більшість 37,1% вбачають ко-

рисність у більш комфортних умовах праці (збіль-

шенні часу, відпочинку, матеріальному забезпе-

ченні, зменшенні паперової роботи і навантаження,

підвищенні зарплатні тощо).

Серед чинників ефективної роботи класного

керівника педагоги вагому роль відводять актив-

ності батьків і можливостям співпрацювати із ними

(37,7%). Понад третини колег звертає увагу на те,

що бракує часу на ефективне виконання обов’язків

класного керівника та пропонують виокремити їх у

окрему посаду (37,7%). Проте, 24,6% класних

керівників наголошують, що ефективність роботи

класного керівника цілком ґрунтується на осо-

бистісному факторі, а саме бажанні вчителя

працювати, цікавитися психологією та життям ви-

хованців, потребі самовдосконалюватися та

виділяти час для самоосвіти, реалізації творчих ідей

тощо.

Емоційний інтелект дозволяє класному керів-

никові більш успішно долати ситуації ор-

ганізаційного стресу та тиску як за рахунок

емоційної саморегуляції, так і завдяки формуванню

гармонійних стосунків з колегами. Крім того, моти-

ваційна складова емоційного інтелекту сприяє

налаштуванню працівника на активну діяльність

задля досягнення поставленої мети, що покращує

продуктивність праці, а отже, і її наслідкові резуль-

тати у формі задоволеності самореалізацією,


сприяє спрямуванню суб’єктної активності особи-

стості на самовдосконалення.

Результати вивчення емоційного інтелекту

класних керівників наводяться у Таблиці 1.

Таблиця 1.

Розподіл рівнів параметрів емоційного інтелекту класних керівників за опитувальником Д. В.

Люсіна (N=134)

Рівні /

параметри

Низький Середній високий

Абс. зн. у % Абс. зн. у % Абс. зн. у %

Міжособистісний емоційний інтелект 26 19,4 72 53,7 36 26,86

Внутрішньо-особистісний інтелект 19 14,2 74 55,22 41 30,6

Розуміння емоцій 20 14,92 74 55,22 40 29,85

Управління емоціями 24 17,91 75 55,97 35 26,12

Загальний рівень емоційного інтелекту 15 11,2 82 61,19 37 27,61

Результати вивчення емоційного інтелекту

класних керівників показують переважання се-

реднього рівня розвитку його компонентів у до-

сліджуваних респондентів (53,7 % - 61,19 %).

Майже третина респондентів демонструє висо-

кий рівень розвитку емоційного інтелекту (27,61%).

Найвищі показники стосуються внутрішньоосо-

бистісного інтелекту педагогів (30,6%) та ро-

зуміння емоцій (29,85%).

Проте, 19,4% педагогів визнають, що мають

проблеми у проявах міжособистісного емоційного

інтелекту та 17,91% в управлінні емоціями, що має

наслідки в організації здорового соціально-психо-

логічного клімату в учнівському колективі.

Загалом, від 11,2% до 19,4% респондентів по-

казали низький рівень розвитку різних компонентів

емоційного інтелекту.

Ефективність емоційної саморегуляції педа-

гога пов’язана зі здатністю проявляти емпатію до

партнерів зі спілкування. Так, В.В. Рибалка наголо-

шує, що однією з головних професійно-значущих

якостей педагога повинна бути саме емпатійність,

яка забезпечує конструктивну взаємодію між вчи-

телем та учнем та сприяє позитивним змінам у фор-

муванні особистості [4]. Результати методики наво-

дяться у Табл.2.

Таблиця 2.

Розподіл рівнів емпатійних здібностей у класних керівників (N=134)

Емпатійні здібності

Рівні здібностей

Низький рівень

абс. зн., %

Середній рівень

абс. зн., %

Високий рівень

абс. зн., %

Раціональний канал емпатії 16 21,3% 43 57,3% 15 20%

Емоційний канал емпатії 21 28% 34 45,3% 19 25,3%

Інтуїтивний канал емпатії 16 21,3% 22 29,3% 36 48%

Установки, що сприяють емпатії 12 16% 43 57,3% 19 25,3%

Прониклива здатність 36 48% 37 49,3% 2 2,7%

Ідентифікація 16 21,3% 30 40% 10 13,3%

Майже за всіма рівнями емпатійних здібностей

у педагогів переважає середній рівень вираженості

цих властивостей.

Виключенням є така властивість як «проник-

ливість», яка найменше виражена у досіджуваних.

На нашу думку, це вказує на дефіцит навичок вста-

новлення безпечних довірливих взаємостосунків та

на недостатнє прийняття себе. Водночас, у прогно-

зуванні та передчутті можливого розв’язку ситуації

(«інтуїтивний канал емпатії») 48 % педагогам при-

таманна зазначена властивість. Слід відзначити, що

емпатія можлива лише при умові емоційної

соціальної децентрації, тобто при наявності вміння

індивіда поставити себе на місце іншого.

Висновки дослідження. Аналіз проблеми

свідчить про важливість розвитку емоційного інте-

лекту педагогів як необхідної складової їх про-

фесійної діяльності. Цей інтерес викликаний у

першу чергу новими можливостями практичного

застосування спеціальних знань, умінь і навичок,

що підвищують ефективність та успішність діяль-

ності. У цьому плані освітня сфера являє собою ре-

сурсне поле для подальшого пошуку дієвих засобів

розвитку емоційного інтелекту як психологічного

чинника саморегуляції педагога.

Першочерговими напрямами розвитку

емоційного інтелекту у педагогічних працівників є

підвищення рівня їх здатності до емоційної саморе-

гуляції, що базується на емоційній обізнаності.

Включення педагога у систему активних ме-

тодів навчання на основі колективного

розв’язування проблемних завдань і ситуацій є ви-

могою сьогодення, сприяє їх активній взаємодії

водночас як у когнітивному, так і в емоційному ас-

пекті. Застосування таких методів у навчальному

процесі може стати запорукою підвищення інте-

ресу студентів до проблем розвитку та реалізації

емоційного інтелекту і усвідомлення його необ-

хідності для ефективної адаптації до професійної

діяльності як в умовах вищої школи, так і в подаль-

шому самостійному житті.


1. Люсин Д.В. Структура эмоционального

интеллекта и связь его компонентов с

индивидуальными особенностями: эмпирический


анализ /Д.В. Люсин, О.О. Марютина, А.С.

Степанова // Социальный интеллект : теория,

измерение, исследования: сб. науч. тр. ; под ред.

Д.В. Люсина, Д.В. Ушакова. – М.: ИП РАН , 2004.

– № 4. – С. 129 – 140.

2. Носенко Е. Л. Емоційний інтелект:

концептуалізація феномену, основні функції / Е. Л.

Носенко, Н. В. Коврига. – К. : Вища шк., 2003. –

126с.

3. Семиченко В.А Психологія педагогічної

діяльності / Валентина Анатоліївна Семиченко. – К.

: Вища школа, 2004. – 335 с.

4. Шпак М. Емоційний інтелект в контексті

сучасних психологічних досліджень / М. Шпак //

Психологія особистості. – 2011. – № 1(2). – С. 282-

288.

5. Mayer, J.D., Salovey, P., & Caruso, D.R.

Emotional Intelligence. I n R.J. Sternberg (ed.)

Handbook of Intelligence (pp. 396 – 420).

No 19 (2018)

Р.3 The scientific heritage

(Budapest, Hungary)

The journal is registered and published in Hungary.

The journal publishes scientific studies, reports and reports about achievements in different scientific

fields. Journal is published in English, Hungarian, Polish, Russian, Ukrainian, German and French.

Articles are accepted each month. Frequency: 12 issues per year.

Format - A4 ISSN 9215 — 0365

All articles are reviewed

Free access to the electronic version of journal

Edition of journal does not carry responsibility for the materials published in a journal. Sending the

article to the editorial the author confirms it’s uniqueness and takes full responsibility for

possible consequences for breaking copyright laws

Chief editor: Biro Krisztian

Managing editor: Khavash Bernat

Gridchina Olga - Ph.D., Head of the Department of Industrial Management and Logistics

(Moscow, Russian Federation)

Singula Aleksandra - Professor, Department of Organization and Management at the University

of Zagreb (Zagreb, Croatia)

Bogdanov Dmitrij - Ph.D., candidate of pedagogical sciences, managing the laboratory

(Kiev, Ukraine)

Chukurov Valeriy - Doctor of Biological Sciences, Head of the Department of Biochemistry of

the Faculty of Physics, Mathematics and Natural Sciences (Minsk, Republic of Belarus)

Torok Dezso - Doctor of Chemistry, professor, Head of the Department of Organic Chemistry

(Budapest, Hungary)

Filipiak Pawel - doctor of political sciences, pro-rector on a management by a property complex

and to the public relations (Gdansk, Poland)

Flater Karl - Doctor of legal sciences, managing the department of theory and history of the state

and legal (Koln, Germany)

Yakushev Vasiliy - Candidate of engineering sciences, associate professor of department of

higher mathematics (Moscow, Russian Federation)

Bence Orban - Doctor of sociological sciences, professor of department of philosophy of religion

and religious studies (Miskolc, Hungary)

Feld Ella - Doctor of historical sciences, managing the department of historical informatics,

scientific leader of Center of economic history historical faculty (Dresden, Germany)

Owczarek Zbigniew - Doctor of philological sciences (Warsaw, Poland)

Shashkov Oleg - Сandidate of economic sciences, associate professor of department (St. Peters-

burg, Russian Federation)

«The scientific heritage»

Editorial board address: Budapest, Kossuth Lajos utca 84,1204

E-mail: [email protected]

Web: www.tsh-journal.com

No 19 (2018) Р - Scientific Heritagescientific-heritage.com/wp-content/uploads/2018/02/... ·...

Documents

Transcript of No 19 (2018) Р - Scientific Heritagescientific-heritage.com/wp-content/uploads/2018/02/... ·...