Fundamental and Applied Researches In Practice of Leading ... · розумова...

Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools

journal homepage: http://farplss.org

ISSN 2313-7525

Volume 21, Number 3, 2017 123

Research of psychological features of sustainability

O.Yu. Sidun National Pedagogical Dragomanov University. m. Kyiv. Ukraine Article info Received 12.05.2017 Accepted 19.06.2017 National Pedagogical Dragomanov University. m. Kyiv. Ukraine [email protected]

Сідун, О. Ю. (2017). Дослідження психологічних особливостей сугестивності. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 21 (3), 123-127. The article is published in accordance to the thematic plan of studies of the Department of Psychosomatic and Psychological Rehabilitation, the Faculty of Social Psychology and the Head Office of the National Pedagogical Dragomanov University.

Sidun, O.Yu. (2017). Research of psychological features of sustainability. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 21 (3), 123-127.

The article deals with the study of psychological characteristics in adolescence suggestibility, leading to the emergence addicted behaviors. Analysis of the literature on this subject made it possible to identify further research on the psychological characteristics of suggestibility.

The purpose of this article is to study the psychological features of increased suggestibility in adolescence. Methods of research of suggestibility in adolescence are considered.

The results of the study of psychological peculiarities of suggestibility prove that girls and boys of adolescence who have increased suggestiveness are more oriented to the reference group, parents and others. They are not self-confident, they deny the lack of life's aspirations, find ways out in stressful situations, listen to the opinions of others, etc. Also, high school students and students are characterized by stress, anxiety, high anxiety and low self-esteem. Self-esteem is an integral part of the "I" -concept, "I" the image, a manifestation of the subjective activity of the individual. Individual peculiarities of self-assessment influence the formation of such features of character as confidence, criticality, and others. Undervalued self-esteem leads to the fact that an individual in adolescence can easily get addictive behavior. Dependent behavior is one of the forms of destructive behavior that manifests itself in the desire to escape from reality by changing its own mental state by using certain substances or by permanently fixing attention on certain objects or types of activity that is accompanied by the development of intense emotions, a state of excitement and anxiety. Correlation analysis revealed the nature of the link between the indicators of suggestibility and the indicators of "I-concept", anxiety and self-esteem, which correlate with suggestiveness (suggestion).

The prospect of further research is to deepen the study of suggestibility as determinants of dependent forms of behavior in adolescence and to the correction of increased suggestibility.

Keywords: suggestibility; psychological characteristics.

Дослідження психологічних особливостей сугестивності

О. Ю. Сідун

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, Україна

У статті розглядаються дослідження психологічних особливостей сугестивності в юнацькому віці, які призводять до виникнення узалежнених форм поведінки. Аналіз літератури з даної проблематики дав змогу визначити подальше дослідження щодо психологічних особливостей сугестивності. Метою даної статті є дослідження психологічних особливостей підвищеної сугестивності в юнацькому віці. Розглядаються методи дослідження сугестивності в юнацькому віці.

mailto:[email protected]

Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools - ISSN 2313-7525

Volume 21, Number 3, 2017

Sidun, O.Yu. Research of

psychological features of sustainability


Перспектива подальших досліджень полягає в поглибленні вивчення сугестивності як детермінанти узалежнених форм поведінки в юнацькому віці та корекції підвищеної сугестивності.

Ключові слова: сугестивність; психологічні особливості, психологічні ознаки. Статтю підготовлено відповідно до тематичного плану досліджень кафедри психосоматики та

психологічної реабілітації, факультету соціально-психологічних наук та управління Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

Вступ

Дослідження сугестивності (навіюваності) завжди

притягала увагу багатьох дослідників, і на сьогодні є актуальною та своєчасною проблемою. Аналіз літературних джерел показує що сугестивність визначається як схильність підпорядковувати і змінювати поведінку не на основі розумних, логічних доводів чи мотивів, а за вимогою чи пропозицією, яка висувається від іншої особистості.

Психоаналітик З.Фройд пояснював сугестивність переносом з дитинства і підвищеною залежністю дитини від батьків, а сугестію визначав як інструмент впливу на перенос і формування його. Наслідком сугестивності в психоаналізі розглядається наслідування. Зміст свідомості в подальшому носить нав’язливий характер, якій важко піддається осмисленню та корекції, представляє собою сукупність навіюваних (сугестивних) установок (Freud, 2008).

У більшості досліджень навіюваність або сугестивність визначається як сприятливість (схильність) суб’єкта до навіювання.

На думку В.М.Бєхтєрєва навіюваність є схильність у більшій чи меншій мірі сприймати та засвоювати навіювання, яке обумовлене внутрішнім або зовнішнім спонуканням (Behterev, 2008).

Дослідник А.П.Слободяник визначає навіюваність (сугестивність) як певну готовність людини підкорятися та змінювати свою поведінку не на основі розумних, логічних доводів та мотивів, а лише під впливом вимог або пропозицій, що надходять від іншої особи або групи осіб (Slobodyanik, 1977).

На думку психофізіолога Л.П.Гримака, сугестивність, як і протилежна їй контрсугестивність, є обов'язковою складовою процесу становлення та розвитку «Я» особистості. Сугестивність і контрсугестивність сприяють цілісності та внутрішній активності «Я». В процесі спілкування кожна людина відчуває на собі певний інформаційний вплив, який має певну частину сугестії, що залежить від багатьох умов. Вчені виділяють основні з них: емоційність, авторитетність, зрозумілість (відсутність проблеми доведення), готовність об'єкта сприйняти сугестію (Grimak,1989).

За даними В.Д.Менделевича, сугестивність підсилюють наступні особливості психічного розвитку конкретної особистості: звичка підкорюватись, безвідповідальність, сором’язливість, довірливість, підвищена емоційна, слабкість логічного мислення, схильність до наслідування, схильність до фантазування, релігійність. Сугестивність посилюють наступні ситуативні фактори: тілесне розслаблення,

сонливість, втома, біль, сильне емоційне збудження, відчуття безвихіддя, нудьга, симпатія до суб’єкту, слабка воля, низька критичність мислення, відсутність досвіду дій в важкій чи при незнайомих обставинах, брак часу для прийняття рішення, не очкування сугестії. Сугестивність підсилюють деякі захворювання: розумова відсталість, фізичне виснаження, наркоманія, алкоголізм (Mendelevich, 2003).

На думку Н.І.Пов’якель сугестивність пов’язана зі зниженням усвідомлення й критичністю особистості при сприйняття, з відсутністю розгорнутого логічного аналізу й оцінці іншого. Підвищенню сугестивності сприяють як особистісні властивості (невпевненість в собі, низька самооцінка, покірність, довірливість, висока тривожність, підвищена емоційність, підвищена вразливість, слабкість логічного мислення), так і ситуативні фактори (стрес, застосування гіпнотичних методів впливу, розслабленість, низька усвідомленість і компетентність (Pov'yakel, Makarchuk, 2006).

Аналіз даної проблематики дав змогу визначити подальше наше дослідження щодо психологічних особливостей сугестивності.

Метою даної статі є дослідження психологічних особливостей підвищеної сугестивності в юнацькому віці.

Методика та організація дослідження

Методи психодіагностичного дослідження

добиралися з урахуванням завдань дослідження та необхідності в отриманні якомога повнішої достовірної інформації про включених до вибірки старшокласників та студентів 1 і 3 курсів НПУ ім. М. П. Драгоманова, у кількості 550 осіб, з них 319 дівчат і 231 хлопців. Визначаючи вибірку етапу дослідження, ми брали до уваги специфіку розвитку особистості в юнацькому віці.

Для досягнення мети дослідження застосовано комплекс психодіагностичних методик: тест-методика дослідження сугестивності за О.П.Єлісєєвим, «Тест-опитувальник навіюваності (сугестивності)» О.П. Саннікової і Ю.П.Фоль, методика діагностики самооцінки за Дембо – Рубинштейн, тест установок особистості на себе “Хто Я? Двадцять речень” (М.Кун, Т.Макпартленд); опитувальник Т.Лірі призначена для дослідження уявлень суб'єкта про себе та свого ідеальне «Я», методика Спілбергера-Ханіна для дослідження рівня тривожності.

Результати дослідження та їх обговорення






На першому етапі нашого дослідження, за результатами анкети «Моя сугестивна поведінка» та методики О.П.Єлісєєва було виявлено рівні сугестивності у старшокласників і студентів 1 і 3 курсів. Аналіз результатів дослідження довів, що переважна більшість осіб юнацького віку мають підвищений рівень сугестивності, характеризується життєвими орієнтирами, які включають в себе такі цілі, як прагнення до матеріального благополуччя (багатства), фізична привабливість, популярність, досягнення високого суспільного статусу, слави. Значно меншою є частина хлопців і дівчат старшокласників (13,2%), студентів 1 курсу (18,5%) та студентів 3 курсу (22,1%) які відмічають в собі прагнення до особистісного зростання, самовдосконалення, саморозкриття, служіння суспільству. Відсутність життєвих прагнень відмічають у себе 21,2% старшокласників, 11,7% - студентів 1 курсу та 2,0% - хлопців і дівчат 3 курсу. 27,0% старшокласників, 24,3% студентів 1 курсу, та 19,1% 3 курсу. Ці хлопці і дівчата характеризується ригідністю, їм складно знаходити шляхи виходу в умовах стресової ситуацій, що супроводжується негативним емоційним фоном. Якщо у юнацькому віці переважає негативний емоційний фон життєдіяльності, то знижується ефективність будь якої діяльності та мотиваційно-вольова активність. З-поміж опитуваних старшокласників (18,0%), дівчат і (16,5%) хлопців 1 курсу,студентів 3 курсу (21,4%) відмічають, що для них авторитетним джерелом впливу є референтна група (ровесників). Значну увагу у становленні сенсу життя має батьківський приказ, а саме - для старшокласників (19,2%), для студентів 1 курсу (17,1%) і для студентів 3 курсу (14,7%). Спілкування з педагогами вважають важливим 26,3% старшокласників, 27,1% - студентів 1 курсу і 31,4% юнаків та 35,6% дівчат 3 курсу.

Отриманні діагностичні данні дають змогу стверджувати, що дівчата і хлопці юнацького віку, які мають підвищену сугестивність більш орієнтовані на референтну групу, батьків та інших дорослих. Вони не впевнені в собі, відмічають в собі відсутність життєвих прагнень, вони важко знаходять шляхи виходу в умовах стресових ситуацій, прислухаються до думки інших тощо.

Для дослідження навіюваності у таких юнаків, нами була застосована методика О.П.Саннікової та Ю.П.Фоль «Тест-опитувальник навіюваності», яка діагностує представлені певними показниками компоненти навіюваності (сугестивності). Результати дослідження довели, що підвищена сугестивність (навіюваність) спостерігалася за двома шкалами а саме: за шкалою «залежність» виявлено високі бали набрали 47,0% дівчат і 41,1% хлопців. У студентів 1 курсу за цією шкалою високі балі у 39,1% дівчат і 38,3 хлопців. Дівчата (34,9%) і хлопці (35,1%) - 3 курсу мали високі бали. Цей параметр характеризує якість особистості, та її потребу відчувати себе частиною соціуму. За школою ГДВ (готовність додержуватись впливу) високі бали набрали 25, 9% дівчат і 23,1% хлопців старшокласників. Студенти 1 курсу – дівчата (28,3%) і хлопці (27,5 %). Студенти 3 курсу – дівчата (34,1%) і хлопці (33,4 %). Цей параметр характеризує готовність особи юнацького віку

до реалізації поведінкового акту під впливом будь якого стимулу. По іншим шкалам показники були не значні.

Таким чином можемо стверджувати, що у більшості досліджуваних навіюваність або сугестивність визначається як сприятливість (схильність) суб’єкта до навіювання. Досліджувані мають здатність сприймати психічний вплив з боку іншої особи або групи осіб, ступінь сприйнятливості до впливу тощо. Підвищена піддатливість до впливів, які провокуються іншими людьми, некритична готовність підпорядковуватися, низька самооцінка, висока тривожність, схильність заражатися чужим настроєм і наслідувати звички все це властиве сугестивності.

Самооцінка є складовою «Я»-концепції, «Я»-образу, виявом суб'єктивної активності особистості. Індивідуальні особливості самооцінки впливають на формування таких рис характеру, як упевненість, критичність та ін. Занижена самооцінка призводить до того, що особистість в юнацькому віці можуть легко отримати залежну поведінку.

Наступним етапом нашого діагностичного дослідження було виявлення самооцінки особистості юнацького віку за методикою діагностики самооцінки Дембо – Рубинштейн. Результати дослідження за методикою показали, що старшокласники і студенти мають низький рівень самооцінки по наступним шкалам, а саме: «авторитет у однолітків» - 44,1% старшокласників відмітили як низький, 48,2% першокурсників і 40,9% у студентів 3 курсу. По шкалі «узалежненя від інших» і старшокласники і студенти показали високі показники узалежненя, а саме: 46,0% старшокласників, 43,2% першокурсників і 38,8% у студентів 3 курсу. Низький рівень самооцінки у випробуваних старшокласників й студентів 1 і 3 курсів свідчить про нестачу стимулів до розвитку, недооцінку себе, схильність людини піддаватися чужим впливам, пропозиціям або порадам, приймати й виконувати їх без достатньої об'єктивної підстави тощо.

Для дослідження особливостей «Я-концепції», нами було застосовано методику “Хто Я? Двадцять речень ” Куна – МакПартлэнда. Високий рівень само презентації та рольові характеристики за методикою мають 16,1% дівчат та 22,3% хлопців старшокласників. Що до системи уявлень про те, “Хто я” студентів 1 курсу, то вони були наступні 19,6% дівчат і 27,4 % хлопців у студентів 3 курсу у дівчат - 26,3%, у хлопців – 32,7%. У осіб юнацького віку серед основних тем, що найчастіше повторюються у відповідях опитуваних с високим рівнем самовизначення є визначеність соціального положення, місця та ролі у житті, достатній рівень уявлень про себе і про свої бажання, дівчата і хлопці об’єктивно оцінюють себе і свої можливості, що призводить до самоповаги. Середній рівень самопрезентації та рольових характеристик було визначено у 30,3% опитаних дівчат і 31,1 % хлопців старшокласників, 32,1% дівчат і 28,5 % хлопців 1 курсу, а також по 29,3% дівчат і хлопців 3 курсу. За результатами дослідження виявлено, що особистість має здатність до всебічного самоаналізу, самоприйняття і самоповаги. Це знижує виразність і насиченість уявлень про себе й наближає до низького рівня самопрезентації. Низький рівень за першим параметром






продемонстрували 54,3% старшокласників дівчат і 47,1% хлопців, 49,2% дівчат і 45,3% хлопців 1 курсу і 45,7% дівчат та 39,5% хлопців 3 курсу показали низький рівень самопрезентації, що свідчить про складність чи небажання пред’явлення себе (навіть самому собі) чи про низький рівень знання й розуміння себе. Таким чином, результати дослідження «Я концепції» за методикою “Хто Я? Двадцять речень ” Куна – МакПартлэнда довели, що досліджувані особи юнацького віку, які мають підвищений рівень сугестивності продемонстрували низький рівень самопрезентації, та не сформованої «Я концепції», що свідчить про складність чи небажання пред’явлення себе. Сугестивність, є обов'язковою складовою процесу становлення та розвитку образу «Я» особистості. Особа юнацького віку, яка схильна до сугестивності і має підвищений рівень сугестивності, беззастережно вірить у правильність вчинків і радіє тому, хто їй керує.

Образ реального “Я” у поступливості та залежності осіб юнацького віку були виявлені опитувальником Т.Лірі якій використовували для визначення показників шкали «поступливість та узалежненість» як характерних ознак узалежненя. Результати дослідження у поглядах старшокласників доводять, що оцінювання за шкалою «поступливість» між дівчатами і хлопцями старшокласниками в кожному визначенні спостерігається статистично достовірні відмінності (p≤0,01). Показники «поступливості» реального «Я» у дівчат визначаються як 6,25 балів, а у хлопців 6,12 балів. За шкалою «узалежненість» між дівчатами і хлопцями старшокласниками в кожному визначенні спостерігається статистично достовірні відмінності (p ≤ 0,01). Показники шкалою «узалежненість» у дівчат 7,38 балів, хлопці мають 6,4 бали. Дівчата мають показник 6,65 балів (p≤0,05). Великий розкид свідчить про значну варіативність (від аномально низьких до аномально високих) показників сугестивності в даній групі досліджуваних.

Аналіз результатів дослідження у студентів 3 курсу образу «Я – реальне» в показниках шкал «поступливість та «узалежненість» довели, що у поглядах юнаків та дівчат 3-го курсу спостерігаються статистично значущі відмінності за шкалами, «поступливість» (p≤0,05), «узалежненість» (p≤0,01). Образ «Я» у дівчат є дещо суперечливим, оскільки вони бачать себе в майбутньому більш скептичними, недовірливими, але в той самий час більш поступливими та довірливими ніж хлопці. Ці дані можуть бути свідченням існування внутрішніх суперечностей у становленні особистості. Внутрішні суперечності складаються із того, як особистість на основі свого попереднього досвіду, своїх можливостей, своїх потреб, що виникли раніше, ставиться до того об’єктивного положення, яке вона займає в житті в теперішньому часі і яке положення вона хоче займати. Саме ця внутрішня позиція зумовлює визначену структуру її відносин до дійсності, до середовища і до самого себе. Узалежненна поведінка – одна з форм деструктивної поведінки, яка проявляється в бажанні втекти від реальності шляхом зміни власного психічного стану шляхом вживання деяких речовин чи постійної фіксації уваги на визначених предметах, чи

видах діяльності, що супроводжується розвитком інтенсивних емоцій, станом схвильованості та тривоги.

Оцінювання людиною свого рівня тривожності є для неї важливою складовою самоконтролю й самовиховання. Проведене дослідження за методикою Спілберга - Ханіна старшокласників і студентів 1 та 3 курсів дало підстави стверджувати про те, що старшокласники – 52,3% дівчат мають високий показник реактивної тривожності, та 64,1% дівчат мають високий показник особистісної тривожності, середній рівень тривожності дівчата відмічають у себе як реактивну тривожність - 24,0% хлопців і 25,1%дівчат, рівень особистісної тривоги мають - 24,1% дівчат і 25,9% хлопців. Низький рівень реактивної тривожності мають -14,3% дівчат і 15,1% хлопців. Низький рівень особистісної тривожності мають 13,0% дівчат і 14,0 хлопців старшокласників. Дівчата 1 курсу (49,1%) мають високий рівень реактивної тривожності та 59,9% дівчат відмічають у себе особистісну тривожність, хлопці 1 курсу (49,3%) мають високий рівень реактивної тривоги та 56,2% хлопців відмічають у собі особистісну тривожність. Високий показник тривожності, дає підставу припускати, що стани тривожності старшокласників і студентів в різноманітних ситуаціях особливо виражені тоді, коли вони стосуються оцінки їх компетенції або престижу. Результати досліджуваних стверджують на їх афективно загострене реагування на різні ситуації фрустрації. Середній рівень реактивної тривоги відмічають у себе – 38,1% хлопців і 27,4% дівчат 1 курсу. Особистісну тривожність відмічають у себе 25,3% дівчат і 32,2% хлопців. Низький рівень реактивної тривоги мають - 15,2% дівчат та - 14,6% хлопців.

Студентки 3 курсу у порівнянні зі старшокласниками та 1 курсом мають високий рівень тривожності - 46,4% дівчат - реактивну тривожність та 57,1% дівчат відмічають у собі особистісну тривожність. 44,3 % хлопців мають високий рівень реактивної тривожності та 55,3% хлопців - особистісну тривожність. Середній рівень реактивної тривожності складає у 29,7% дівчат, у 29,2% хлопців - реактивну та у 16,0% -особистісну.

Отримані результати дослідження свідчать про те, що і старшокласники і студенти характеризуються напругою, занепокоєнням, нервозністю та мають показники високої тривожності. Досліджувані як старшокласники так і студенти 1 і 3 курсів з високим рівнем тривожності здебільшого нерішучі, відчувають страх у невизначених ситуаціях, не впевнені у собі та своїм місцем у групі, швидко стомлюються, у них спостерігаються емоційні зриви, які призводять до спалахів конфліктності у міжособистісних стосунках та навчально-професійній діяльності, з’являється нерішучість у власних діях, виникають постійні сумніви, тривалі розміркування та почуття скромності і співчування іншим.

Кореляційний аналіз виявив характер зв'язку між показниками сугестивності та показниками «Я-концепції», тривожності та самооцінки, що співвідносяться з навіюваністю (сугестивністю). Як видно з табл.1 загальний показник сугестивності (ЗПН) має кореляційний зв'язок з показниками самооцінки (p≤ 0.05), Я концепції ( p≤ 0.05) та тривожності (p≤ 0.01).






Таблиця 1 Порівняльна характеристика коефіцієнтів кореляційних зв’язків між показниками сугестивності та

показниками Я-концепції, тривожності та самооцінки (n=550)

Показники сугестивності

ЕЧ З НВН ГДВ ЗПН

Самооцінка -280* -172* 292*

«Я концепція» - 242** - 245** - 146* - 258*

Тривожність 292** 256** -279** 228** 280**

Примітка: *- рівень значущості p≤0,05; ** - рівень значущості p≤0,01. Умовні позначення: ЕЧ – емоційна чутливість, З – залежність, НВН – некритична відкритість новому, ГДВ – готовність додержуватися впливу, ЗПН – загальний показник навіюваності

Отримані зв'язки підтвердили припущення про те,

що сугестивність співвідноситься з високою тривожністю (по всіх шкалах сугестивності відмічається підвищений рівень тривожності), яка проявляється в емоційному реагуванні на різноманітні впливи, а також з низькою активністю, спрямованою на обробку й перетворення сигналів зовнішнього середовища. Показові є зв'язки загального показника і більшості первинних показників сугестивності з «Я концепцією» (p≤0.01) та низькою самооцінкою (p≤0.05). Шкала залежності корелює зі слабкістю «Я концепцією» (p≤0.01) та тривожністю (p≤0.01). Шкала ГДВ – готовність додержуватися впливу також корелює з показниками «Я концепції» (p≤ 0.01). За підсумками кореляційного аналізу встановлена також наявність зв’язку навіюваності зі способами прийняття рішення, особистісної відповідальності за здійснюваний вибір, свідчить про те, що сугестивність супроводжується недостатнім залученням до життя та контролем над подіями власного життя.

Висновки

Результати дослідження психологічних особливостей сугестивності доводять, що дівчата і хлопці юнацького віку, які мають підвищену сугестивність більш орієнтовані на референтну групу, батьків та інших. Вони не впевнені в собі, відмічають в собі відсутність життєвих прагнень, важко знаходять шляхи виходу в умовах стресових ситуацій, прислухаються до думки інших тощо. Також досліджувані старшокласники і студенти характеризуються напругою, занепокоєнням, мають показники високої тривожності та низьку самооцінку. Самооцінка є складовою «Я»-концепції, «Я»образу, виявом суб'єктивної активності особистості. Індивідуальні особливості самооцінки впливають на формування таких рис характеру, як упевненість, критичність та ін. Занижена самооцінка призводить до того, що особистість в юнацькому віці можуть легко отримати залежну поведінку. Узалежненна поведінка – одна з форм деструктивної поведінки, яка проявляється

в бажанні втекти від реальності шляхом зміни власного психічного стану шляхом вживання деяких речовин чи постійної фіксації уваги на визначених предметах, чи видах діяльності, що супроводжується розвитком інтенсивних емоцій, станом схвильованості та тривоги. Кореляційний аналіз виявив характер зв'язку між показниками сугестивності та показниками «Я-концепції», тривожності й самооцінки, що співвідносяться з навіюваністю (сугестивністю).

Перспектива подальших досліджень полягає в поглибленні вивчення сугестивності як детермінанти узалежнених форм поведінки в юнацькому віці та корекції підвищеної сугестивності.

Література / References Behterev, V.М. (2008). Suggestion and its role in public life - Moscow:

Direct-Media. Бехтерев, В.М. (2008). Внушение и его роль в общественной жизни. М.:

Директ-Медиа. Grimak, L. (1989). Reserves of the human psyche: an introduction to the

psychology of activity. Moscow: Politizdat. Гримак, Л.П. (1989). Резервы человеческой психики : введение в

психологию активности. М. : Политиздат. Mendelevich, V.D. (2003). Dependence as a psychological and

psychopathological phenomenon (problems of diagnosis and differentiation). Vestnik Clinical Psychology, 2, 153-158.

Менделевич, В. Д. (2003). Зависимость как психологический и психопатологический феномен (проблемы диагностики и дифференциации). Вестник клинической психологи, 2, 153–158.

Pov'yakel, N.І., Makarchuk, N.O. (2006). Osobystііn determinantsi podlannya komblіktnostі v junatskomu vіtsі, navchalno-metodicheskii posіbnik, Kyiv.

Пов’якель, Н. І., Макарчу,к Н. О. (2006). Особистісні детермінанти подолання конфліктності в юнацькому віці, навчально-методичний посібник – К.

Sidun, O. Y. (2006). Psychological characteristics of suggestion and suggestibility. Scientific journal National Pedagogical Dragomanov University, Series 12. Psychological sciences, 15 (39), 28-31.

Сідун, О. Ю. (2006). Психологічні характеристики сугестії та сугестивності. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 15 (39), 28-31.

Slobodyanik, A.P. (1977). Psychotherapy, suggestion, hypnosis, Kyiv: Health.

Слободяник, А.П. (1977). Психотерапия, внушение, гипноз.К.: Здоровье. Freud, Z. (2008). Psychology of the masses and analysis of the human "I",

St. Petersburg : Publisher ABC-Classic. Фрейд, З. (2008). Психология масс и анализ человеческого «Я». СПб.:

Изд-во Азбука-классика.

Fundamental and Applied Researches In Practice of Leading ... · розумова...

Documents

Transcript of Fundamental and Applied Researches In Practice of Leading ... · розумова...