№116 (05_2014)

Буденні речі на «Бамбетлі» с.7

У Дрогобичі звільнено 11

полонених с.7

«Щасливія» відвідала Львів с.5

Акорди неба с.4

Біблійні вікторини по книзі Йони крокують Західною конференцією с.2

Особлива думка с.8

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

2 №116 травень 2014 НадіїГолос

Любов Різак

13 квітня в Іршаву з’їхалося більше сотні дітей на біблійну вікторину по книзі Йони. Серед присутніх були також дитячі керівники, батьки,

пастори.

Шість команд: з Ужгорода, Му-качево, Тячева, Ільниці, Руського Поля, Бобовища, — взяли активну участь у вікторині.

Лілія Кулініч

30 березня в місті Костополі відбулася дитяча вікторина

по книзі Йони.

Діти з усієї Pівненської області з’їхалися з ціллю прославити Бога співом, поглибити свої знання Біб-лії і взяти духовні уроки для свого життя. Вісім команд з різних міст — Рівного (3 громади), Костополя, Сарн, Кузнєцовська, Берестя і Дуб-но мали представити свої коман-ди (емблеми, форми, привітання), творчо висвітлити тему та мати гар-ні знання.

Зустріч пройшла дуже цікаво… Учасники вікторини показали іс-

торію непокори Божого проро-ка за допомогою відеоматеріалів про море, музики та живих героїв:

командира корабля, слухняного хробачка і Йони. Саме такими за-собами керівник дитячого відділу Західної конференції Світлана Саві-на змогла достукатись до дитячих сердець…

Дуже нестандартною була і пе-ревірка знань: було багато завдань на уважність, логічних і повчаль-них. Діти показали високий рівень підготовки.

Різноманітні вироби, які дітки привезли з собою, потрапили на виставку. Важливим і практичним був місіонерський блок, протягом якого діти ділилися своїми досвіда-ми.

Смачний обід та фотосесія лише додали святкового настрою.

Біблійні вікторини відбулись у Рівненській, Закарпатській та Львівській областях, зібравши чимало учасників та глядачів.

Біблійні вікторини по книзі Йони крокують Західною конференцією

3№116 травень 2014 НадіїГолос

Діти з усіх команд показали хо-роші знання у біблійному конкур-сі. Цікавими були представлення команд. Слід зазначити, що саме у творчому конкурсі кожна дитина мала змогу проявити свої здібності та таланти.

Це було справжнє Свято Біблії, яке було проведене у формі подо-рожі сторінками книги Йони.

Сюрпризом вікторини було спілкування з Йоною, якому діти розповідали місіонерські досвіди, які вони пережили у своєму житті.

Команди отримали дипломи та подарунки за участь у вікторині.

Олександра Тайлер-Мелинь

У Львові відбулась обласна вікторина по книзі Йони, яка зібрала близько 100

присутніх.В приміщенні громади Львів-1,

що на Багряного 38, 27 квітня від-булася дитяча вікторина по книзі Йони.

На неї зібралось шість команд Західної конференції. Приїхали діти з Помлинова, Ходорова збірні ко-манди Борислав-Дрогобич, Сокаль-Княже-Червоноград. Львів’яни бу- ли представлені командами з пер-шої та третьої громад. Загалом біля 100 учасників і глядачів. Маленькі

дослідники Біблії майже напам’ять вивчили всі 4 розділи книги Йони, підготували чудові сценки, вигото-

вили прекрасні вироби своїми ру-ками.

Протягом всієї вікторини діти, як матроси, подорожували шляха-ми давнього пророка. Зустрів дітей досвідчений капітан, який вподовж усього плавання наставляв їх та проводив тематичні конкурси.

Наприкінці подорожі діти зу-стрілися із самим пророком Йо-ною, та ділилися з ним справжніми місіонерськими досвідами із свого життя.

Кожна команда отримала свій диплом — хтось за сценічний об-раз, а хтось за найкраще знання Біблії. Всі стали переможцями та отримали приємні подарунки!

Ось так діти, об’єднані в благо-даті Божій, зростають, щоби йти Його шляхами!

«Вікторини не організовуються для того, щоб викликати суперництво між командами, образу на жюрі. Вони мотивують дітей краще дослідити дану книгу Біблії, побачити біблійні історії через сценки, самому пережити проблеми, радості біблійного персонажу.

Вікторина — це свято Біблії, де прославляється наш Господь, де зустрічаються друзі, які об’єднані бажанням співати, величати Творця», — Світлана Савіна, керівник Дитячого відділу Західної Конференції.


Дарина Шевчук

Акорди неба звучали у Луцьку

Шість колективів з громад церкви Адвентистів сьомого дня, що на Волині: Пожарки, Підгайці, Торчин, Привітне, Луцьк-1, Луцьк-2, — взяли

участь у хоровому фестивалі.

Програма фестивалю складалась з двох основних етапів: прослуховування хорових колективів 22 берез-ня та гала-концерту в міському Будинку Просвіти 23 березня.

Виконуючи фестивальну програму кожен колектив показав себе як талановитий та старанний організм, який налаштований на підвищення рівня хорового мистецтва та бажання використати хоровий спів з мі-сіонерською метою.

Серед хорів-учасників є дуже молоді, щойно орга-нізовані колективи, є і хори які безперервно співають протягом багатьох років.

На закінчення хорового фестивалю «Акорди неба» всі хорові колективи об’єдналися в єдиний великий хор, що за кількістю співаків сягнув близько 170 людей. У їхньому виконанні зазвучали два твори у супроводі

камерного оркестру, під керівництвом Петра Швай-ковського.

Підводячи підсумки хорового фестивалю на Волині необхідно зазначити, що лейтмотивом кожного висту-пу були слова — співайте Богу радісно, співайте Богу щиро, співайте Богу всі! Хай акорди неба лунають в кожному серці, що славить Бога.

Фестиваль мав на меті відродити хорове служін-ня в церкві Адвентистів сьомого дня та показати важ-ливість прославляти Бога, і вже тут навчитись співати акорди неба.

Вікторія Іваненко

Місіонерський конгрес відбувся у Сарнах

Духовний центр церкви Адвентистів сьомого дня, по вулиці Короленка прийняв учасників місіонерського конгресу із дев’ятьох громад

Рівненщини.

Ведучими суботньої програми 5 квітня були пас-тори Андрій Терещук, Анатолій Поліщук, Ігор Тополев-ський.

Суботню школу провела Оксана Терещук, а відпо-відальною за дитяче служіння була Анжела Поліщук.


Протягом служіння учасники конгресу неоднора-зово чули заклики до посвячення на служіння і необ-хідність прославлення Христа через проповідь, літанію і, звісно ж, молитви.

Діти взяли активну участь у конгресі, прославляю-чи Бога: Тарас Гладкий та Орися Станкевич, Юлія Шах-новська, Галинка та Тетяна Іваненки, гурт із села Сівки.

Господарі конгресу — Сарненська громада АСД, підготували для всіх пакети з літературою та газетами.

Місіонери, поділені на групи розійшлись визначе-ними маршрутами, щоб подарувати книги перехожим і мешканцям міста.

Кожен з учасників конгресу отримав багато досві-дів, якими міг поділитися з однодумцям після повер-нення з міста.

Загалом учасники конгресу були задоволеними від можливості використати на практиці набуті знання про організацію місіонерської праці.

Керівництво церкви Адвентистів сьомого дня орга-нізовує подібні конгреси щомісяця у різних громадах Західної конференції.

Яна Рєзнікова

Подорож у Щасливію подарували дітям

у ЛьвовіКанікулярна школа під назвою «Щасливія» в рамках проекту «Львів – місто надії» зібрала

дітей на базі другої Львівської громади.

Кожен день розпочинався активними іграми. Далі разом з ведмедиком Гошею діти відправлялись на пошуки країни Щасливії, де панують Божий порядок, мир та любов. Дорогою до Щасливії діти проходили такі країни, як Здоровія, Дружболандія, Ввічливія, До-брія, і в кожній з них вчились дорогоцінних уроків, без яких справжнє щастя неможливе.

Маленькі мандрівники були не лише слухачами бі-блійних уроків, але і їх активними учасниками. А ще дітки співали багато як нових, так і добре знайомих пісень.

Гостями канікулярної школи були Добрий Лікар, який в ігровій формі розповів про користь фруктів, а

також чарівна Міс Джулі, яка вчила діток англійської мови. Крім того, кожного дня малюкам пропонувались такі спеціалізації, як рукоділля, кулінарія, перукарська майстерність та ін.

Потрапивши нарешті до країни Щасливії, діти по-знайомились з її милосердним та справедливим Ца-рем — Ісусом Христом, а також дізнались про Золоте Правило цієї чудової країни: «Чини іншим так, як ба-жаєш, щоб чинили тобі!» Цим секретом з малюками поділились герої лялькової вистави.

Приємним є той факт, що відвідувачами каніку-лярної школи з 23 по 27 березня були не тільки дітки з львівської громади. Серед них були і ті, які вперше переступили поріг церкви.

Цей благодійний проект був покликаний забезпе-чити активне дозвілля дітям віком 5-10 років під час шкільних канікул. Метою організаторів було запропо-нувати дітям дещо інший відпочинок, аніж сидіння пе-ред екранами телевізорів та комп’ютерів.

Хочемо щиро подякувати, перш за все, Богові, Який, незважаючи на всі перешкоди, допоміг нам здійснити цей проект, а також всім батькам, бабусям і дідусям, які активно допомагали у проведенні цього заходу.

Олександра Тайлер-Мелинь

У Львові вчаться правильно розвивати

дітейУнікальний курс за методиками раннього розвитку дитини навчає батьків правильно і

всесторонньо розвивати малюків.

У рамках програми «Львів — місто надії», та за участі всіх львівських громад, з 6 квітня розпочав свою роботу пізнавальний курс «Розвивайко».

Цей курс розроблений для батьків з малюками від народження до 4 років, з метою ознайомлення із основними методиками раннього розвитку.

Початковий курс розрахований приблизно на 2 мі-сяці, тобто на 8 зустрічей, які відбуваються щонеділі об 11:30 за адресою: Короленка 1.


МАРАФОН ПОСТУ І МОЛИТВИ

Дорогі брати і сестри! З 1 березня 2014 року розпочинається марафон посту та молитви за Євангельську програму, яка буде проходити з 19 червня по 5 липня 2014 року у м. Львові. Ведучий програми — Вадим Бутов.

Впродовж усього часу підготовки до програми, народ Божий Західної конференції, буде схиляти коліна перед величчю нашого Господа та уповати на Його милість, щоб ця програма здійснилась.

День посту за цю програму – середа, час молитви — щодня о 12:45.

Будемо просити Бога, щоб Він, Духом Святим, вплинув на серця людей, яких ми з вами плануємо запросити на цю програму.Нехай добрий Господь благословить нас у цьому марафоні посту і молитви!

Якщо у вас виникають особисті потреби в молитві, прохання звертатись за телефоном довіри: (097) 450 57 54

МОЛИТОВНЕ СЛУЖІННЯ ЗК

Протягом цього часу будуть розглянуті різні мето-дики раннього розвитку, а саме: методики Марії Мон-тессорі, Сесіль Лупан, Глена Домана, Нікітіних, Валь-дорфську Систему та інші.

Всього, на перші два заняття завітало більш ніж 10 сімей зі своїми дітками. Вони вже встигли ознайоми-тися із славнозвісною методикою Марії Монтессорі. А також навчилися виготовляти деякі іграшки за цією ме-тодикою своїми руками! Діти із задоволенням гралися із розвиваючими іграшками, що були надані самими ж батьками.

На одній із наступних зустрічей планується розгля-нути Вальдорфську школу розвитку. Дітки навчаться робити власноруч розвиваючу гусеницю, а також змо-жуть побавитися різноманітними дерев’яними та тка-ними іграшками.

Батьки отримають цінну інформацію про те, чим зайняти дитину, коли поруч немає іграшок. А ще роз-глянуть безліч цікавих розвиваючих ігор із звичайною хустинкою, а також ігри із дерев’яними брусочками.

Багато із іграшок були виготовлені батьками влас-норуч. Також, після заняття «Розвивайко», на діток че-кає не менш захоплююче заняття з ранньої англійської!

Це просто чудово, що більшість сучасних батьків зацікавлені у гармонійному розвитку своїх дітей! Не-хай Господь благословить їх у цій нелегкій праці вихо-вання дітей!

Якщо хтось із ваших знайомих має бажання та мож-ливість завітати на курс «Розвивайко», ви можете отри-мати детальнішу інформацію про участь за телефона-ми: (093) 984 93 89 — Наталія, та (093) 135 39 83 — Яна.

Тетяна Задерецька

Як зберегти чистоту і святість

В арт-кафе «Бамбетель» продовжуються зустрічі для підлітків і молоді на тему

«Чистота і святість стосунків».

На другій зустрічі, яка відбулася 6 квітня, йшлося про те, що Бог створив кожну людину подібною до прекрасної троянди, котрій слід залишитися недотор-каною (незайманою) до того часу, поки вона не буде подарована коханій людині, як дорогоцінний подару-нок у шлюбі.

Кожен учасник програми мав можливість навести якнайбільше аргументів (фізичних, емоційних, раціо-нальних, духовних) на користь того, щоб залишатися чистим і святим.

Ірина Стасюк, ведуча програми, розповіла також і про те, що сім’я — основа усіх наших відносин. Ми покликані ставитись один до одного, як до братів і сес-тер. Бажання Бога — щоб наші відносини характеризу-вала любов.

Особливо усім сподобалась сценка «Вогонь — це чудово, доки він у каміні». Бог створив сексуальні сто-сунки для використання в певному контексті і цей кон-текст — шлюб. Сам по собі секс — це чудово, але він здатний принести велику шкоду і «попалити» все до-вкола, якщо «розпалювати» його «поза каміном».


За традицією, після закінчення програми усіх час-тували солодощами, фруктами та запашним чаєм.

Ольга Ношин

Арт-кафе «Бамбетель» продовжує збирати

молодьБлизько тридцяти осіб відвідали молодіжну зустріч у львівському арт-кафе «Бамбетель».

27 квітня на «Бамбетлі» говорили про «Буденні речі». Ведучий вечора — Ярик Коберник, молодіжний керівник третьої львівської громади.

Кожного дня людина має безліч справ та проблем, кожного дня стикається з безліччю людей, і кожного дня робить щось одноманітне. Ця вся одноманітність поглинає людину і вона не бачить позитиву.

Під час зустрічі було показано безліч прикладів того, як можна перетворити сіру буденність на щось особливе, як використати незначні речі для користі, як навчитись бачити світ не тільки через рожеві та сірі окуляри, а й через інші кольори.

Музичну частину вечора забезпечив гурт «В.А.Ж.Л.И.В.О.» з третьої львівської громади. Загалом на зустріч завітали близько 30 осіб.

Як завжди на «Бамбетлі» смачно частували.Наступна зустріч 25 травня.

Іван Андрейчін

У Дрогобичі звільнено 11 полонених

Програма “Дихайте вільно” в місті Дрогобич не лише звільнила від залежності, але й стала

стартом для подальших змін.

Програма проходила з 30 березня по 10 квітня.Бажання звільнитися від нікотинової залежності

виявили 11 чоловік. Чемпіоном за стажем паління ви-явився Семен Миколайович — 58 років.

На першій зустрічі люди з недовірою ставилися до програми, та на наступних зустрічах почали зауважува-ти, що з ними щось відбувається!

Довелося пояснювати, що те незвичайне, що вони почали відчувати — це Святий Дух, Який діє в їхньому житті завдяки заступницьким молитвам, згідно їхнього бажання.

Результат програми був успішним — вся група з 11 чоловік отримала дипломи на згадку про День звіль-нення від нікотинової залежності. Що вони далі будуть робити із свободою, яку подарував Господь, час пока-же, але такий початок надихає до нового життя.

Під час кожної зустрічі були коротенькі духовні роз-думи, які направляли думки людей до люблячого, все-могутнього, милосердного Творця і Спасителя, Який може звільнити від будь-якої залежності. Роздумували і над значенням Голгофської Жертви для нашого спа-сіння.

Колектив групи виявився дуже дружелюбним і щи-рим. Марина Степанівна, одна з учасниць, написала три вірші, присвятивши їх програмі. На останній зустрі-чі група виявила бажання продовжити зустрічі раз на тиждень, щоб спілкуватись на теми здоров’я та духо-вного зростання.

Також вони цікавилися коли буде зібрана наступна група, тому що в них є друзі, які теж бажають пройти такий курс. Тому вирішили провести повторну програ-му “Дихайте Вільно” 18 травня.


Карпати, Карпати…. або зі Львова в Мукачево

На горизонті зникають вели-чезні будинки рідного Львова і з’являються ліси. Далі — поле… За-хоплено спостерігаєш за заходом сонця, і зауважуєш, що навколо тебе тепер неземна краса: гори, вкриті туманом, огорнуті хмарами. Мимоволі очі закриваються... і ти вже прокидаєшся у маленькому містечку, де цвітуть вишні і акуратні будиночки передають тобі вітання. Так, це Мукачево. І все навколо ра-діє тобі. А ти, отямившись, досі не можеш повірити у реальність, щи-паєш себе за руку. І — ні, це не сон!

Гостинне Закарпаття

Молодь другої львівської гро-мади гостювала у Мукачево де-кілька днів. Приїхали у п’ятницю і всі одразу ж розбрелися на місця ночівлі — втомлені, але дуже задо-волені. Спалося добре.

Зранку — служіння. Суботня шко- ла, молодіжний клас. Спілкування, знайомства… Спів, дитяча історія, проповідь…

Гостинність жителів Закарпаття завжди була на високому рівні і му-качівці це ще раз довели. Смачний обід з традиційними голубцями, солодощі. І знову ж — багато спіл-кування і нові приємні знайомства. Радісно, коли ми об’єднуємося за-

вдяки спільному Батьку — нашому Господу.

Духовна пожива

І ось родзинка дня — вечірнє служіння за участю молоді зі Льво-ва. Основна тема: «Споживацьке суспільство». Як повинні поводити-ся християни у сучасному світі? Як повинні реагувати на всі принади суспільства? Що повинно бути на першому місці: особисті захоплен-ня і побажання чи допомога іншим людям?

У світі нам навіюють бажання, вирішують замість нас… Нам про-понують різноманітні речі, а наш

смак формують ще до того, як ми самі визначимося.

У цьому вся суть споживацького суспільства — запевнити кожного з нас, що нам потрібне те, у чому насправді ми не маємо значної по-треби. Наша ж проблема у тому, що ми купуємо речі для того, щоб під-вищити самооцінку. Все, що ми ку-пуємо: чи то їжа, чи одяг, чи засоби гігієни — для цього. Нам нав’язують спосіб життя, а не речі…

Все розпочалося ще у Едем-ському саду, коли змій переконав Єву з’їсти заборонений плід. Перша жінка з’їла його не тому, що була го-лодною. Диявол зародив у ній ба-жання стати на рівні з Богом.

Чи ж, наприклад, одяг. Його призначення — покривати тіло. Піс-ля гріхопадіння Бог одягнув люди-ну в шкіряне покривало. А тепер ми зробили із цього культ поклоніння.

Після вечірнього служіння — вечеря, продовження спілкуван-ня… Прогулянка містом, розвиваю-чі ігри.

Приємний сюрприз

Ще один день разом із мукачів-ською молоддю провели на приро-ді. І от тепер ініціативу в свої руки взяли місцеві.

Здавалося, що ми на мить пере-неслись у закарпатський табір.

Вікторія Михальчук

Все як належить: спортивні ігри, смачна їжа, веселощі і, звісно, співи та духовні роздуми.

Цього разу ми дізналися, як по-трібно звершувати служіння в церк-ві і хто насправді повинен за це від-повідати. Ми повинні пам’ятати, що Бог не просто наділив нас певними талантами!

Швидко промайнув час, але зали-шив у пам’яті немаленький слід. При-ємні спогади дарують серцю радість. Не дарма написано, що «добре жити братам однокупно!».

Запитує Марина: «Чому ніхто не знає, де могила Мойсея? Адже написано, що він був похований?»

Вітаємо, Марино.Судячи з того, як написані останні розділи книги

Повторення Закону, їх писав не сам Мойсей, а людина, яка жила з ним в один час і після його смерті. Так ось ця людина свідчить про дивовижне: Мойсей помер і його, дійсно, поховали (навіть відома місцевість, де це сталося), але «до цього дня» (тобто до того дня, як було закінчено написання книги Повторення Закону) ніхто не знає, де його могила. Як таке може бути?

Тільки два тексти з новозавітних Писань відкри-вають нам цю таємницю. У першому з них сказано, що три учні Ісуса були свідками бесіди Господа Ісуса з Мойсеєм і Іллею (Лук.9:30).

Про Ілію ми знаємо, що він був узятий на Небо жи-вим, не побачив смерті (2 Цар.2). Невже і Мойсей був узятий на Небо?

Другий текст Юди 1:9. Архангел Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве

тіло, не наважився винести суду зневажливого, а ска-зав: «так заборонить тобі Господь».

Михаїл, що стоїть над усіма ангелами, мав серйоз-ну суперечку з сатаною про тіло Мойсея! Що могло бути предметом цього спору, якщо не бажання Бога воскресити Мойсея? Адже судячи з того, що говорить нам Біблія сатана має владу утримувати людей в смер-ті (Євр. 2:14 ), тому спір Бога з сатаною — це завжди суперечка Життя і могили.

Так от виходить, що коли автор Повторення Закону пише: «і ніхто не знає [місця] гробу його аж до цього дня» — він тим самим побічно свідчить, що Мойсей був відроджений. Його тіло не залишилося на місці по-ховання!

Люди, напевно, хотіли ходити туди, де був похо-ваний Мойсей, щоб вклонитися його праху, побути на його могилі. Але, ймовірно, Бог воскресив його майже відразу після того, як його поховали. Тому ніхто не міг знайти місця, де б лежало його тіло.

(за матеріалами www.bible.com.ua)


Діти з усіх сил намагаються ввірватися в доросле життя: сісти за кермо татової машини, одягнути ма-мину сукню і взуття на високих підборах, вирішувати серйозні справи, мати достатньо грошей і купляти все, чого душа забажає; бути незалежним від дорослих, які постійно контролюють, втручаються, обмежують і, просто кажучи, «гальмують процес дорослішання».

Тому так часто можна почути цю фразу, сповнену ентузіазму та оптимізму: «От коли я стану дорослим…»

Але в той же самий час, дорослі з ностальгією на-співують слова відомої пісні:

«Ах, как хочется вернуться, Ах, как хочется ворваться в городок. На нашу улицу в три дома, Где все так просто и знакомо, на денёк…».

Постійні пошуки

Що ж шукають діти в дорослому житті, а дорослі в дитинстві? Чого не вистачає і одним, і іншим на тому місті, де вони є? Без сумніву, дитинство — світ, в якому кожну мить відбувається щось нове і несподіване, від-криваються раніше небачені горизонти.

Діти досягають цих горизонтів в умовах макси-мального захисту і опіки зі сторони турботливих бать-ків, часто, навіть не усвідомлюючи цього. Тому життя здається цікавим, захоплюючим і, разом з тим, безтур-ботним і безпечним.

По суті «проблема» в дітей тільки одна — ті самі люблячі батьки, які постійно «пригальмовують» деякі пориви дітей, бо більш повноцінно усвідомлюють ре-алії цього злого і небезпечного світу. Тому діти хочуть швидше стати дорослими, щоб позбутися цих обме-жень і залежності.

Чому ж тоді, ставши дорослими, ми знову хочемо в «городок, на родную улицу в три дома, где все так просто и знакомо…»? Тому, що усвідомивши невтіш-ні реалії цього злого світу, людина намагається якось уникнути їх, хоча би «на денёк».

Справжні мотивиІ варто зауважити, що нас тягнуть в дитинство не

стільки спогади про старих друзів, улюблені іграшки, мамин пиріг…, скільки неповторне поєднання відчут-тя безпеки, безтурботності, стабільності і перспективи пізнання безмежного світу.

Ось чому діти хочуть якомога швидше в майбутнє, а дорослі в минуле, так і не усвідомивши повноцінний смак життя в теперішньому.

Чи можливо знайти вихід із цього магічного лабі-ринту? Де ж знайти те місце, потрапивши в яке, люди-на визнає: «Нарешті! Ось воно! Це те, чого я так хотів!».

Місце, де усі будуть задоволені

У Святому Письмі цілком конкретно сказано про це місце: «І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було. І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого…» (Об.21:1,2).

Таке враження, що коли Іван описує нову землю і нове місто, йому від захвату не вистачає слів, і він ви-користовує слова найбільш чудових старозавітніх про-роцтв про прийдешній світ, в якому ми бачимо сповне-ння найпотаємніших надій кожної людини, яка живе у теперішньому світі.

Унікальні обітниціПерш за все він говорить про близькі відносини

людини з Богом, які порівнює з відносинами молодої пари під час весільної церемонії (Об.21:2; Іс.54:5).

Також він запевняє, що там не буде плачу, хвороби і смерті (Об.21:4; Іс.65:19), які вносять свої «корективи» в наші плани та отруюють життя.

Кожен зможе пити від джерела живої води (Об.21:6) і їсти плоди дерева життя (Єз.47:12; Об.22:2), що забез-печує вічне життя і постійний розвиток в умовах повної безпеки і спокою (Об.22:5).

Все це і багато іншого Бог приготував тим, хто пере-може і буде названий Його сином (Об.21:7).

«Нарешті! Ось воно!». Те, чого кожен несвідомо або напівсвідомо шукає

в цьому світі і не знаходить — це світ прийдешній, в якому знаходять виконання найсвітліші очікування і ді-тей, і дорослих.

Вихід із лабіринтуЦе вихід із того магічного лабіринту! І якщо тут на землі, направити всі свої сили на піз-

нання Бога і надбання Неба, то життя сповниться зміс-том і справжньою радістю, які не потрібно буде марно шукати у мріях про доросле життя або у спогадах про дитяче.

Проповідуючи, Ісус Христос говорив: «Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію!» (Мк.1:15).

Царство Боже вже наближається і ми з дитячою простотою, довірившись Христу, вже сьогодні можемо скористатися його перевагами.

Навіть сама надія торжества цього Царства і віра в нашу причетність до нього наповнюють життя змістом і мотивують просуватися вперед і вгору, не дивлячись на реалії цього злого світу.

Чому дорослим так хочеться в дитинство?

Олександр Слободський


За сприянням Угорського уніону церкви АСД, для проведення цих програм з Угорщини приїхала сім’я служителів Дюруш — Іштван та його дружина Понна (Gyürüs István és Pannika). Понна проводила про-граму у с. Чомонин, а її чоловік, Ішт-ван — у смт. Вишково.

Ісус7Не так давно ця сім’я відвідала

«Святу Землю», зокрема Єрусалим та прилеглі території. Під час про-грами вони показували фотографії тих місць, де колись ходив і служив Ісус, ділились своїми враженнями та досвідами з цієї поїздки. Тому програма мала назву «7 визна-чних місць з життя Ісуса Христа» (на угорській мові ця програма носить назву «Jézus7» – «Ісус7», для неї Угорським уніоном була створена відповідна сторінка в Інтернеті та розроблені презентаційні матеріа-ли).

Таким чином протягом восьми лекцій присутні звершили віртуаль-ну подорож місцями де ходив Ісус: починаючи від Його народження у Віфліємі та дитинства в Назаре-ті і закінчуючи вознесінням з гори Оливної. Після викладення архео-логічних та історичних даних лекто-ри ділились духовними повчання-ми, які Ісус давав в тому чи іншому місці.

Угорські громади цих сіл з ра-дістю прийняли лекторів та зроби-ли все для того, щоби вістка Єван-гелія поширювалась. Члени громад багато молились, особливо за своїх родичів та знайомих.

В Чомонині, населення якого складає до 2300 чоловік, запрошен-ня отримала майже кожна сім’я, в Вишкові було роздано близько 1000 запрошень. Члени церкви та-кож і усно запрошували своїх зна-йомих.

Особливий наголос був зробле-ний на членів сімей, родичів та дру-зів, адже де можна насправді свід-чити, як не в колі своєї сім’ї?

Результати кропіткої праці

У селі Чомонин систематично приходили чотири гостя, були і такі вечори, коли програму відвідували 7-8 гостей. Також щовечора прихо-дило 13-15 дітей, з якими Понна на початку лекцій проводила окремі заняття. Загалом на програмі щове-чора було 25-30 відвідувачів.

У селищі Вишково програму пе-рекладали українською мовою; її відвідувало 2-4 гостей. Також були і юні відвідувачі, майже щовечора приходило 6-8 дітей, яким Іштван також розказував окрему цікаву іс-торію.

Кожна програма починалась з запитань стосовно попередньої теми, і ті, хто давав правильну від-повідь (переважно це була мо-лодь), отримували подарунки та со-лодощі. Загалом разом з членами громади програму у Вишкові від-відувало 16-20 чоловік.

Ввечері у п’ятницю програму відвідали керівники Західної Кон-ференції, Олександр Антонюк та Микола Михайловський. Лекції прикрашав спів християнських пі-сень у виконанні Юлії Біро, а у не-ділю 23-го числа в гості з музичним служінням приїхав інструменталь-ний ансамбль з Тересви під керів-ництвом Володимира Коциби.

Незабутнім був і останній день програми в суботу. В цей особливий день Іштван провів у громаді слу-жіння Вечері Господньої. А гостями цього дня були Дьозо Форкош, ко-ординатор відділу нацменшин при Західній конференції, з ініціативи якого проводились ці програми та Іван Теремта, літературний єванге-ліст серед угорського населення.

Члени громади, гості та осо-бливо діти з сумом прощались з Дюруш Іштваном, і на знак подяки та згадку від громади він отримав пам’ятні подарунки та сувеніри. Всім запам’ятались його безкорис-ливість, душевна доброта простота та посвячення в служінні.

Не з порожніми руками

Для потреб служіння на угор-ській території місіонери привезли із собою багато книг угорською: «Велика боротьба» та Біблії.

Іштван під час свого перебуван-ня у Вишкові допомагав розносити газети «Вічний Скарб», українською мовою, — сам він колись вчив ро-сійську. А його дружина Понна має родичів у громаді Ільниці.

Хочеться ще згадати, що Іштван має добру звичку — на новій тери-торії знайомитись з служителями інших конфесій, які там прожива-ють. Завдяки цьому у Вишкові ра-зом з місцевим служителем Церкви АСД вони зайшли в гості та позна-йомились зі священиком Право-славної Церкви, який охоче показав їм Храм, де він служить.

Також відбулась зустріч з пас-тором Реформатської (Кальвініст-ської) церкви у Вишкові. Служите-лі Православної та Реформатської церков отримали в подарунок кни-ги.

Бажаємо продовжити працю з тими, хто серйозно зацікавився Євангельською звісткою. У с. Чомо-нин було троє людей, які попроси-ли їх відвідувати.

Також надіємось, що програма ще більше зміцнила і тих трьох осіб, які в травні планують прийняти хре-щення.

У Вишкові особливо приємно було знов зустрітись з гостями про-грами — дітьми та молоддю на за-нятті в суботу, яке з ними провела дружина служителя — Юлія.

В селі Чомонин в організації та проведенні програми приймав участь служитель Едмунд Сикель, а у смт. Вишково — Роберт Біро, який перекладав програму українською мовою.

Слава Небесному Богу, Який закликає нас до праці в Його вино-граднику!

Роберт Біро

Угорські євангельські програми Едмунд Сикель

З 22 по 29 березня серед угорського населення Закарпаття були проведені дві євангельські програми — у селі Чомонин Мукачівського району

та смт. Вишково Хустського району.

Місіонерські конгреси:3.05 Луцьк-1, Острожець, Малинівка, Горохів, Пе-

чихвости, Привітне, Старий Загорів, Локачі17.05 Рахів, Кобилецька Поляна, Великий Бичків,

Верхнє Водяне, Грушево, Солотвино, Затур-ці, Підгайці, Торчин, Луцьк-2, Ківерці, Луцьк-3

7.06 Нересниця, Тересва, Бедевля, Терново, Ново-селиця, Добрянське, Вільхівці-Лази

Молодіжні вікторини11.05 Біблійна вікторина у Закарпатській облас-

ті. Мукачево, «Емануїл». Тел. для довідок: (093) 399 75 77.

18.05 Біблійна вікторини у Львівській області. Львів-3 (Сихів). Тел. для довідок: (093) 667 25 58.

23-25.05 Практичний семінар для працівників таборів. База відпочинку «Барвінок». Тел. для довідок: (093) 399 75 70.

звучав немов тисяча музичних інструментів. Тому що відсьо-годні нікому з тих, хто мешкає в інших світах більше не загро-жує небезпека впасти у споку-су, горе і нещастя» (Ранні твори 39.40, с.290).

114. Коли Сатана буде скований?

«Тут, протягом тисячі років, бу-дуть знаходитись Сатана і біси. Прикований до Землі, він не зможе проникнути в інші світи, щоб спокушати їх мешканців. В цьому сенсі Сатана виявить-ся скованим, бо не залишиться нікого, над ким він би проявив свою силу» (Велика боротьба, с.659).

А ви знаєте, що...

...Елен любила колективні про-гулянки за містом. Вона зали-шала свою письмову роботу і повністю віддавалась активно-му відпочинку. Одного разу вона з великою компанією подалась у подо-рож на парусних човнах через Золоті ворота — у відкритий океан. Елен полюбляла морські прогулянки. В той час, коли великі хвилі і хитавиця викликали у багатьох морську хворобу, — все це не впливало на Елен. Пізніше вона писала своєму чо-ловікові: «Дув сильний вітер, били хвилі, але я почувала себе так добре, як ніколи раніше в житті».

112. Коли розірвався зв’язок між Сатаною і небом?

«Сатана побачив, що з нього зір- вано маску. Усі його діла від-крились перед ангелами і всіма світами. Він показав себе вбив-цею. Проливши кров Сина Бо-жого, він втратив будь-яке спів-чуття небесних ангелів, і з того часу його діяльність була обме-жена... Розірвалась остання ни-точка, яка пов’язувала Сатану з небесним світом» (Христос — надія світу, с.761).

113. Чи обмежений Са-тана нашим світом?

«Я чула, як ангели і спасенні святі співали гімн хвали, який

“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри... Свідоцтва не применшують значення Слова Божого, але

навпаки підносять Його і приваблюють свідомість людей до Нього...” Елен Уайт

“Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій [email protected] Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин. Редакційна колегія: Олександр Антонюк, Віталій Шевчук, Валентин Шевчук. Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви.Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а, тел.: 237-12-13. Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників

Шановні читачі газети “Голос надії”! Наша мета не лише інформувати Вас про події в Західній конференції, але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може отримати вичерпну відповідь на запитання які вас турбують. Надсилайте їх за адресою: [email protected]На обкладинці — Луцький хор на фестивалі хорів.

№116 (05_2014)

Spiritual

Transcript of №116 (05_2014)