1. ЗАГАЛЬНІ...

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. «Положення про організацію навчання підвищення кваліфікації у

Тернопільському ОКІППО»

визначає процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), періодичність, умови

підвищення кваліфікації керівних і педагогічних працівників закладів освіти і установ усіх

форм власності та сфер управління, включаючи механізм оплати, умови і процедуру

результатів підвищення кваліфікації.

1.2. Положення розроблено на основі Законів України «Про освіту», «Про вищу

освіту», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження національної рамки

кваліфікації», стандартів освітньої діяльності, постанови Кабінету Міністрів України від 21

серпня 2019 року № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-

педагогічних працівників», інших нормативно-правових актів з питань освіти, Статуту

Тернопільського ОКІППО, положень, якими регулюється освітній процес в інституті.

1.3. Навчальний процес у Тернопільському ОКІППО (надалі – навчальний процес) –

це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на поглиблення, розширення

й оновлення професійних знань, умінь і навичок керівних та педагогічних кадрів.

Навчальний процес базується на загальних принципах науковості, інноваційності,

гуманізму, демократизму, організовується з урахуванням можливостей сучасних

інформаційних технологій навчання.

Зміст освіти формується з урахуванням галузевої специфіки на основі досягнень

сучасних фундаментальних дисциплін за такими напрямами:

- соціально-економічний (філософія, соціологія, культурологія, українознавство,

етика, екологія, право, економіка, менеджмент, інформаційні технології тощо);

- психолого-педагогічний (загальна, вікова, соціальна, професійна психологія,

педагогіка, акмеологія тощо);

- професійний (відповідно до педагогічних спеціальностей слухачів).

1.4. Післядипломна освіта в Тернопільському ОКІППО (далі - Інститут) є формою

освіти дорослих, яка базується на основних принципах андрагогіки, спрямована на

розв’язання актуальних і перспективних завдань, які стоять перед системою післядипломної

освіти.

1.5. Пріоритетними напрямами підвищення кваліфікації керівників та

педагогічних працівників дошкільних та позашкільних навчальних закладів є:

– підготовка нової генерації керівників навчальних закладів на засадах гуманізації та

демократизації управління освітою;

– ознайомлення слухачів з інноваційними технологіями оцінювання та контролю;

– підготовка керівників до програмно-цільового управління;

– запровадження нової етики управлінської діяльності, що базується на принципах

взаємоповаги, позитивної мотивації;

– удосконалення навичок ведення ділової документації, прозорості розробки, експертизи,

апробації та затвердження нормативно-правових документів;

– ознайомлення слухачів з основами створення систем моніторингу ефективності

управлінських рішень, їх впливу на якість освітніх послуг на всіх рівнях;

– підготовка керівників до організації експериментальної перевірки та експертизи освітніх

інновацій;

– підготовка керівників до впровадження новітніх інформаційно-комп'ютерних технологій в

управлінні;

– відбір і методичне опрацювання сучасних наукових досягнень у галузі освіти та надання

рекомендацій щодо їх трансформування в педагогічну практику навчальних закладів

освіти;

– налагодження високопрофесійного наукового, аналітичного, інформаційного супроводу

для прийняття керівниками навчальних закладів освіти ефективних управлінських рішень.

2

1.6. Пріоритетними напрямами підвищення кваліфікації керівників та

педагогічних працівників закладів освіти є :

-розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових

методик, технологій);

-формування у здобувачів освіти вмінь, визначених частиною першою статті 12 Закону

України “Про освіту”;

-психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи

андрагогіки;

-створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості

(специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому

процесі дітей з особливими освітніми потребами;

-використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому

процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;

-мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;

-формування професійних компетентностей галузевого спрямування, опанування

новітніми виробничими технологіями, ознайомлення із сучасним устаткуванням,

обладнанням, технікою, станом і тенденціями розвитку галузі економіки, підприємства,

організації та установи, вимогами до рівня кваліфікації працівників за відповідними

професіями (для працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти);

-розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-

методичних установ та їх заступників) тощо.

2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

2.1. У своїй діяльності Інститут керується Конституцією України, Законами України

«Про освіту», «Про вищу освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про загальну

середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», «Про наукову і

науково-технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», іншими

законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями

Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів

України, нормативними актами Міністерства освіти і науки України та іншими нормативно-

правовими документами.

2.2. Навчальний процес в Інституті здійснюється згідно із нормативними

документами МОН України, освітньої програми за навчально - тематичними планами,

напрямом « Розвиток професійних компетентностей учителів( керівників)», та на основі

ліцензії, внутрішніх положень, наказів, розпоряджень і Статуту Інституту.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИХ І

ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ОСВІТИ

3.1. Підвищення кваліфікації – важливий чинник безперервної освіти особистості.

Метою підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників є

їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення

якості освіти.

3

3.2. Види підвищення кваліфікації

Основними видами підвищення кваліфікації є:

навчання за програмою підвищення кваліфікації;

стажування;

участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

3.3. Підвищення кваліфікації в ТОКІППО здійснюється через створену організаційно-

педагогічну модель, яка передбачає навчання підвищення кваліфікації керівних і

педагогічних працівників; навчання за індивідуальним графіком працівників дошкільних

закладів.

3.4. Навчання підвищення кваліфікації здійснюється за такими формами навчання:

Очна форма навчання ( 30 годин) — організація навчального процесу підвищення

кваліфікації з відривом від виробництва.

Очна форма навчання (24 години) — організація навчального процесу підвищення

кваліфікації з відривом від виробництва

Очна форма навчання (30 годин) за місцем роботи ( або іншими місцями) —

організація навчального процесу підвищення кваліфікації за місцем роботи ( або іншими

місцями)

Очно – заочна форма навчання ( 120 годин) для керівних та педагогічних кадрів

дошкільних та позашкільних навчальних закладів - організація навчального процесу

підвищення кваліфікації з відривом від виробництва включаючи дистанційний курс.

Очно – заочна форма навчання ( 150 годин) для новопризначених керівників

закладів загальної середньої освіти - організація навчального процесу підвищення

кваліфікації з відривом від виробництва включаючи дистанційний курс.

3.5. В окремих випадках можливе навчання за індивідуальним графіком.

3.6. Очна форма навчання (30год.) і (24 год.) здійснюється відповідно до поданої

моделі (таблиця 1,2).

3.7.Очно – заочна форма навчання (120 год.) для керівних та педагогічних кадрів

дошкільних та позашкільних навчальних закладів здійснюється відповідно до поданої моделі

( таблиця 3).

3.8. Очно – заочна форма навчання (150 год.) для новопризначених керівників

закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до поданої моделі ( таблиця 4).

Таблиця 1

Модель очної форми навчання

підвищення кваліфікації ( 30 годин)

4

Етап Термін Зміст роботи Відповідальний

Під

го

тов

чи

й

За 5 днів до

початку

заїзду

слухачів

1. Призначення куратора навчальної

групи.

2. Підготовка навчально-тематичного

плану:

- погодження тематики, форм

організації навчальних занять,

викладацького складу із завідувачами

кафедр інституту;

- погодження плану педагогічної

практики;

- погодження заступником директора,

завідувачем НВПК;

- затвердження директором інституту.

3. Організація проведення відкритих

занять.

4. Розробка діагностичного

інструментарію з навчальної дисципліни.

Завідувачі кафедр

за погодженням з

НВПК

НВПК,

куратор групи

НВПК

із завідувачами

кафедр.

Куратор групи.

За 3 дні до

заїзду

1. Складання розкладу занять.

2. Підготовка аудиторій до навчальних

занять.

3. Підготовка журналів.

НВПК

НВПК

НВПК

На

вч

ал

ьн

ий

1-й день

заїзду

1. Реєстрація слухачів, комплектування

навчальних груп.

2. Організація самоврядування слухачів,

вибори старости.

3. Ведення журналів обліку роботи: облік

навчальної роботи та відвідування;

відомості про слухачів;

4. Організація проведення настановних

зборів зі слухачами.

Інструктування з питань безпеки

життєдіяльності, виробничої санітарії

5. Підготовка наказу про зарахування

слухачів на курси.

6. . Корекція варіативної частини

навчально-тематичного плану (до 20%).

НВПК

НВПК

Куратор групи

НВПК,

адміністрація

інституту,

відповідальні особи

НВПК

НВПК

2-4-дні

заїзду

1. Контроль за відвідуванням слухачами

занять.

2. . Навчальне заняття.(різні форми)

з модуля «Актуальні питання формування

Староста групи,

НВПК

Куратор групи,

5

ключових та предметних компетентностей,

відповідно до частини першої статті 12

Закону України «Про освіту»», проведення

майстер-класу;тренінгу .

5. Проведення конференції з обміну

досвідом.

Підготовка наказу про завершення

курсів.).

Видача свідоцтв про підвищення

кваліфікації


Педагогічні та

методичні

працівники

Куратор

групи,науковець

відповідної галузі.

НВПК

НВПК

3.7. Організація навчального процесу за очною формою навчання ( 30 годин)

здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів

України від 21 серпня 2019 року № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації

педагогічних і науково-педагогічних працівників».

Таблиця 2

Модель очної форми навчання

підвищення кваліфікації ( 24 годин)


Під

го

тов

чи

й

За 5 днів до

початку

заїзду

слухачів

3. Призначення куратора навчальної

групи.


плану:





- погодження плану педагогічної

практики;





занять.


інструментарію з навчальної дисципліни.

Завідувачі кафедр

за погодженням з

НВПК

НВПК,

куратор групи

НВПК

із завідувачами

кафедр.


За 3 дні до

заїзду



занять.

НВПК

НВПК

6

3. Підготовка журналів. НВПК

На

вч

ал

ьн

ий

1-й день

заїзду





9. Ведення журналів обліку роботи: облік

навчальної роботи та відвідування;

відомості про слухачів;


зборів зі слухачами.


життєдіяльності, виробничої санітарії



12. . Корекція варіативної частини

навчально-тематичного плану (до 20%).

НВПК

НВПК


НВПК,

адміністрація

інституту,

відповідальні особи

НВПК

НВПК

2-3-дні

заїзду

1. Контроль за відвідуванням слухачами

занять.

2. . Навчальне заняття.(різні форми)

з модуля «Актуальні питання формування

ключових та предметних компетентностей,

відповідно до частини першої статті 12

Закону України « Про освіту»»,

5. Проведення конференції з обміну

досвідом.

Підготовка наказу про завершення

курсів.).

Видача свідоцтв про підвищення

кваліфікації

Староста групи,

НВПК

Куратор групи,


Педагогічні та

методичні


Куратор

групи,науковець

відповідної галузі.

НВПК

НВПК

Організація навчального процесу за очною формою навчання ( 30 годин) здійснюється

відповідно до Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21

серпня 2019 року № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-

педагогічних працівників».

Таблиця

Модель очно-заочної (дистанційної) форми

7

підвищення кваліфікації для дошкільних та позашкільних навчальних закладів

освіти (120годин)


П

ідготов

чи

й

За 10

днів до

початку

заїзду

слухачів

1. Призначення наукового керівника,

куратора, тьютора навчальної групи.


плану:









занять.


інструментарію для вхідного та вихідного

діагностування.

Завідувачі кафедр за

погодженням з НВПК

Науковий керівник і куратор

групи

НВПК із завідувачами

кафедр.


За 3 дні

до заїзду



занять.


НВПК

НВПК

НВПК

Наст

ан

ов

на с

есія

(до 3

6 г

од.)

1-2-й

день

заїзду




зборів зі слухачами. Настановне заняття.


життєдіяльності, виробничої санітарії.

3. Підготовка графіка консультацій та

захисту випускних проектів.

4. Вхідне діагностування з

використанням ІКТ. Проведення

інструктажу з організаційних питань

щодо дистанційного навчання.



6. Ведення журналів обліку роботи:

- облік навчальної роботи та

відвідування;

- відомості про слухачів;

- тематика випускних робіт.



НВПК

НВПК, адміністрація

інституту, відповідальні

особи

НВПК

Тьютори (2 год)



НВПК

8

3-4 дні 1. Контроль за явкою слухачів на

заняттях.

2. Навчальне заняття (різні форми) з

теми «Програмне забезпечення, шляхи

використання ІКТ (на уроці, в

управлінській діяльності, у виховній

роботі)».

3. Майстер-класи з сучасної методики

предмета

НВПК, куратор групи,

староста


Куратор групи (4 год),

вчителі області

5 день Проведення конференції з обміну

досвідом (представлення портфоліо за

результатами роботи).

Науковий керівник (2 год.),

куратор групи (2 год.)

Ди

стан

-

цій

ни

й 1. Керована самостійна робота слухача.

2. Консультування слухачів.

3. Опрацювання матеріалів професійного

модуля та виконання завдань.

Тьютори, науково-

педагогічні та методичні


Зал

іков

а с

есія

(6годи

н)

Термін

визначе

но

планом-

графіко

м

1. Вихідне діагностування.

2. Захист випускних робіт.

4. Виписування та реєстрація свідоцтв

про підвищення кваліфікації.

5. Підготовка наказу про завершення

курсів.

6. Оформлення відряджень слухачів.

Тьютор групи (1 год.)

Науковий керівник (3 год.)


НВПК

НВПК

НВПК

Протяго

м 3 днів

після

заверше

ння

курсів

1. Оформлення пакету документів щодо

завершення курсів:

- журналу обліку роботи;

- облік навантаження викладачів кафедр

інституту;

- табелів на оплату праці.

2. Аналіз виконання навчально-

тематичних планів.

НВПК, куратор групи

Дистанційний курс (електронний навчально-методичний комплекс навчальної

дисципліни, електронний курс) – це сукупність інтегрованих між собою навчальних

ресурсів, поданих в електронному виді і необхідних для вивчення дисциплін передбачених

навчальною програмою курсів підвищення кваліфікації.

Навчальний ресурс – це логічно завершений блок навчально-методичного

забезпечення (теоретичні відомості, приклад розв’язування задачі, перелік завдань для

обговорення тощо), поданий у електронному виді (файлу) або у виді універсального

локатора ресурсів (URL).

Структура, складові електронного навчально-методичного комплексу для

дистанційного навчання визначаються «Положенням про електронний навчально-

методичний комплекс системи дистанційного навчання ТОКІППО».

9

Таблиця 4

Модель очно-заочної (дистанційної) форми

підвищення кваліфікації для дошкільних та позашкільних навчальних закладів

освіти (120 годин)


Під

готов

чи

й

За 10

днів до

початку

заїзду

слухачів

1. Призначення наукового керівника,

куратора, тьютора навчальної групи.


плану:









занять.


інструментарію для вхідного та вихідного

діагностування.

Завідувачі кафедр за

погодженням з НВПК

Науковий керівник і куратор

групи

НВПК із завідувачами

кафедр.


За 3 дні

до заїзду



занять.


НВПК

НВПК

НВПК

Наст

ан

ов

на с

есія

(до 3

6 г

од.)

1-2-й

день

заїзду




зборів зі слухачами. Настановне заняття.


життєдіяльності, виробничої санітарії.

3. Підготовка графіка консультацій та

захисту випускних проектів.

4. Вхідне діагностування з

використанням ІКТ. Проведення

інструктажу з організаційних питань

щодо дистанційного навчання.



6. Ведення журналів обліку роботи:

- облік навчальної роботи та

відвідування;

- відомості про слухачів;

- тематика випускних робіт.



НВПК

НВПК, адміністрація

інституту, відповідальні

особи

НВПК

Тьютори (2 год)



НВПК

10

3-4 дні 4. Контроль за явкою слухачів на

заняттях.

5. Навчальне заняття (різні форми) з

теми «Програмне забезпечення, шляхи

використання ІКТ (на уроці, в

управлінській діяльності, у виховній

роботі)».

6. Майстер-класи з сучасної методики

предмета

НВПК, куратор групи,

староста


Куратор групи (4 год.).,

вчителі області

5 день Проведення конференції з обміну

досвідом (представлення портфоліо за

результатами роботи).

Науковий керівник (2 год.),


Тр

енін

г(6

годи

н) термін

визначе

но

планом

графіко

м

Ди

стан

цій

ни

й

1. Керована самостійна робота слухача.

2. Консультування слухачів.

3. Опрацювання матеріалів професійного

модуля та виконання завдань.

Тьютори, науково-

педагогічні та методичні


Зал

іков

а с

есія

(6годи

н) Термін

визначе

но

планом-

графіко

м

1. Вихідне діагностування.

2. Захист випускних робіт.

4. Виписування та реєстрація свідоцтв

про підвищення кваліфікації.

5. Підготовка наказу про завершення

курсів.

6. Оформлення відряджень слухачів.

Тьютор групи (1 год.)

Науковий керівник (3 год.)


НВПК

НВПК

НВПК

3.8. Навчання за індивідуальним графіком.

Підставою для навчання слухача за індивідуальним графіком є:

- високий рівень професійної діяльності, визнаний педагогічний досвід на обласному

або державному рівнях.

- робота над посібником чи дисертаційним дослідженням, проміжні результати якої

повинні бути представлені на профільну кафедру Інституту.

Рішення про доцільність організації навчання за індивідуальним графіком приймає

НВПК за поданням куратора групи і погодженням з адміністрацією та кафедрами. Для

науково-методичного керівництва призначається науковий керівник (із числа провідних

спеціалістів відповідної галузі в області).

Самостійна робота слухача за індивідуальним планом складається з:

- визначення найбільш актуальних зі спеціальності тем, заняття з яких необхідно

відвідати обов’язково;

11

- розробки календарного плану консультацій у наукового керівника, куратора групи;

- розробки плану роботи над випускною роботою.

Індивідуальний план підписується слухачем, науковим керівником і куратором групи,

погоджується заступником директора, завідувачем НВПК та затверджується директором

Інституту.

Консультації фіксуються в журналі із зазначенням теми та часу проведення. На

індивідуальне консультування відводиться 4 години на одного слухача за весь курс.

Навчання за індивідуальним графіком передбачає використання ІКТ під керівництвом

тьютора, який буде здійснювати технічний супровід навчальної діяльності.

Випускна робота виноситься на публічний захист перед навчальною групою.

3.9. Підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів здійснюється відповідно

до Типових навчальних планів та анотованих програм з урахуванням рівня підготовки

слухачів, їх особистих побажань, потреб навчально-виховних закладів.

5. ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

. Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних

працівників установлюється в годинах та/або кредитах Європейської кредитної трансферно-

накопичувальної системи (далі – ЄКТС, (один кредит ЄКТС становить 30 годин) за

накопичувальною системою.

5.1.Основними документами планування та організації навчання є:

для навчання підвищення кваліфікації: план-графік підвищення кваліфікації

педагогічних працівників, освітні програми, навчально-тематичні плани підвищення

кваліфікації, розклад занять; навчальна документація.

5.2. План-графік нормативний документ Інституту, який визначає напрями та

категорії керівних і педагогічних кадрів освіти, їх кількісний склад, форми та терміни

підвищення кваліфікації впродовж календарного року.

Розробляється навчальним відділом підвищення кваліфікації Інституту на основі

офіційних замовлень місцевих органів управління, навчальних закладів освіти обласного

підпорядкування, професійно-технічних навчальних закладів області та договорів,

погоджується директором інституту та затверджується управлінням освіти і науки ОДА за

один місяць до початку нового навчального (календарного) року.

Складові компоненти:

- графік підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів закладів освіти в

ТОКІППО за очною формою навчання( 30 годин);


ТОКІППО за очною формою навчання ( 24 години);


ТОКІППО за місцем роботи ( або іншими місцями) очна форма навчання ( 30 годин);

-


ТОКІППО за очно –заочною ( дистанційною) формою навчання( 120 годин);

- графік підвищення кваліфікації новопризначених керівників закладів загальної

середньої освіти в ТОКІППО за очно – заочною ( дистанційною) формою навчання (150

годин);

- графік підвищення кваліфікації при Центральному інституті ППО Університету

менеджменту освіти АПН України;

- кількісний склад керівних і педагогічних працівників районів і ОТГ певної

кваліфікаційної категорії за різними формами навчання.

12

5.3. Освітня програма підвищення кваліфікації розробляється для кожної категорії

слухачів на основі кваліфікаційних характеристик та типових програм .

Загальний обсяг програми розрахований на 30 і 24 години аудиторної роботи для

керівників та педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, для керівників і

педагогічних працівників дошкільних та позашкільних закладів освіти 120 годин.

Новопризначені керівники закладів загальної середньої освіти 150 годин.

Структура програми містить напрям « Розвиток професійних компетентностей», який

розподілений по модулях і поділений на інваріантну та варіативну частини.

Інваріантна частина навчальних модулів складається з обов'язкових тем навчальних

дисциплін і є типовою для визначеної категорії слухачів.

Варіативна частина містить теми дисциплін відповідно до категорії слухачів та

профілю підвищення кваліфікації.

5.4. Навчально-тематичні плани конкретизують зміст навчання, розробляються на

основі типових навчальних планів з урахуванням поточних змін у навчальному процесі.

Навчально-тематичні плани розробляється куратором курсів, подається на погодження

завідувачам кафедр, у НВПК та затверджуються директором Інституту не пізніше, як за 5 -10

днів до початку навчання.

У навчально-тематичних планах допускаються до 10% змін за погодженням із

завідувачем НВПК. Вони зазначаються у пояснювальній записці до журналу обліку роботи

курсів.

Основою навчальною одиницею є навчальна група в кількості не менше 10 осіб.

5.6. Інститут надає слухачам можливість користуватися навчальними

приміщеннями, бібліотеками (навчальною, навчально-методичною і науковою літературою),

обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених

правилами внутрішнього розпорядку.

6. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

6.1. Освітній процес підвищення кваліфікації в Інституті здійснюється за такими

формами:

- навчальні заняття;

6.2. До основних видів навчальних занять в Інституті належать:

Лекція – форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння

теоретичного матеріалу.

Лекція може бути структурним компонентом курсу лекцій, який охоплює основний

теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Проводиться

професорами, доцентами, викладачами кафедр, методистами Інституту, а також

запрошеними провідними спеціалістами.

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний подати на кафедру

складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні

завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і

програмою, список літератури. Лекція в системі післядипломної освіти має відповідати

професійним потребам слухачів, враховуючи тенденції, особливості, методи, підходи

навчання дорослих; містити постановку проблеми, як професійний мотив, аналіз та шляхи її

вирішення. За умови внесення змін до навчально-тематичного плану (п.5.5) лектор

зобов’язаний вносити корективи (до 10%) у зміст лекцій відповідно до запитів слухачів

курсів підвищення кваліфікації.

Лекції повинні пройти сертифікацію, тобто бути розглянутими і затвердженими на

засіданні кафедри.

13

Для слухачів дистанційної форми навчання лекційний матеріал розміщується на

електронній сторінці Інституту.

Практичне заняття – форма навчального заняття, на якому викладач/методист

організовує детальний розгляд слухачами окремих теоретичних положень навчальної

дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання

індивідуальних або групових завдань. Перелік тем практичних занять визначається робочою

навчальною програмою дисципліни.

Під час дистанційного навчання практичні завдання розміщуються на електронній

сторінці Інституту, виконуються слухачами і надсилаються на сервер дистанційного

навчання для перевірки та оцінювання.

Практичні заняття можуть проводитися у формі екскурсії (безпосередньо у закладах

освіти чи культури та можливим виконанням письмової роботи за отриманою інформацією),

рольової та ділової ігор, майстер-класу, інтерактивних занять (парного взаємонавчання,

групової роботи, взаємонавчання мікрогруп), проблемного дослідження тощо.

Тематична дискусія - інтерактивний вид практичного заняття, який має

дискусійний характер навколо конкретної проблемної теми, передбачає формування і

вдосконалення умінь у процесі використання попередньо сформованих знань;

Семінарське заняття – форма навчального заняття, на якому викладач/методист

організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих слухачі готують тези

виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою

дисципліни.

Під час дистанційного навчання обговорення проблемних питань відбувається у

режимі он-лайн із застосуванням інтернет-ресурсів. Активність, зацікавленість та

компетентність слухачів оцінюється викладачем/методистом.

Семінарське заняття може бути проведене як конференція з обміну досвідом,

«круглий стіл», дискусія, проблемний стіл, педагогічні читання, проблемно-аналітична

бесіда, методичний ринг тощо.

Методика проведення семінарського заняття залежить від його виду:

✓ Бесіда не вимагає підготовки рефератів та доповідей, але передбачає знання фактичного

матеріалу з того чи іншого питання й уміння представити ці знання в усній формі перед

аудиторією (групою).

✓ Коментоване читання. Цей вид семінару проводиться шляхом читання окремих тез

першоджерела (наприклад, нормативно-правових документів) з паралельним коментарем.

✓ Семінар генерації ідей передбачає роботу у групах генераторів та організаторів ідей з

попередньою підготовкою певних запитань і представлення результатів діалогічної

діяльності.

✓ Презентація проектів за методом роботи в малих групах спрямована на розвиток

творчого професійного мислення, пізнавальної мотивації та професійних компетенцій.

✓ Дискусія – передбачає, що змістом питань, які виносяться на обговорення такого

семінару, можуть бути проблеми, з яких ведеться дискусія в науковій літературі.

✓ «Круглий стіл» — це інтерактивний вид навчального заняття, основним змістом якого є

спільне з викладачами/методистами обговорення актуальних та важливих інноваційних

аспектів професійної діяльності слухачів. Тема «круглого столу» визначається робочою

програмою та навчально-тематичним планом. План проведення розробляє кафедра.

✓ Конференція з обміну досвідом — це інтерактивний вид заняття, основним змістом якого

є обговорення попередньо підготовлених доповідей слухачів з актуальних проблем їхньої

професійної діяльності, власного педагогічного досвіду.

Настановне заняття (інструктивно-методичне)— вид практичного заняття, що

проводиться на початку курсів для ознайомлення слухачів з організацією та порядком

14

проведення курсів підвищення кваліфікації, змістом навчання, порядком проведення

педагогічного контролю та атестації, загальними вимогами до змісту, якості та оформлення

випускних творчих робіт.

На настановному занятті слухачам представляються можливості бібліотеки та

читального залу інституту, методичне, дидактичне, комп'ютерне, телекомунікаційне

забезпечення курсів.

Тренінг – форма навчального заняття, призначена актуалізувати знання з певної

теми, проблеми; сформувати вміння, навички, установки; визначити ставлення до проблеми,

ідеї, поведінкової моделі з метою їхньої зміни чи оновлення; здійснити рефлексію

професійних компетенцій.

Викладачем/методистом використовується інтеграція різних видів і форм навчання,

упорядкованих у єдиний навчальний комплекс.

Всі тренінги в Інституті є відкритими (оскільки їх учасники можуть бути

представниками різних навчальних закладів, формування навчальної групи відбувається на

основі замовлень, термін проведення і програма наперед визначені, зміни до програми не

вносяться) та стандартними (цільова аудиторія визначена, але не описана, зміст і програма –

сформовані, внесення змін до програми не здійснюються, обсяг наперед визначений).

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, на якому слухач під

керівництвом викладача/методиста особисто проводить натурні або імітаційні експерименти

чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень відповідної

навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням,

обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних

досліджень у конкретній предметній галузі.

Виїзне заняття - вид навчального заняття, основним змістом якого є:

- ознайомлення слухачів з передовим досвідом різних аспектів їхньої професійної діяльності;

- набуття вмінь щодо застосування новітніх підходів, форм, методів і технологій у сфері

професійної діяльності (управлінської, наукової, методичної тощо).

Об’єкт виїзного заняття визначає куратор групи з урахуванням пропозицій кафедри,

за погодженням з керівництвом відповідного закладу (організації, установи) щодо порядку

проведення заняття. До проведення виїзного заняття можуть залучатися (на умовах

погодинної оплати) працівники відповідного закладу (організації, установи), на базі якого

відбувається заняття. Виїзні заняття можуть проводитися у вигляді стажування на

підприємствах, у наукових установах, організаціях, історико-культурних і навчально-

виробничих центрах.

Спецкурс – це поглиблена розробка спеціальної теми за програмою дисципліни,

який поглиблює і розширює основний курс відповідно до профілю навчання. Він складається

з невеликих за змістом навчальних модулів, враховує різноманітні інтереси і можливості

слухачів відповідної категорії, організацію самостійної творчої роботи, систему

індивідуальних завдань, спрямованих на розвиток професійних компетентностей.

Перелік спецкурсів визначається у межах, передбачених варіативною частиною

навчального плану, на основі попереднього анкетування майбутніх слухачів курсів,

організованих відділами освіти та методичними установами області не пізніше, як за місяць

до початку відповідних курсів.

Консультація може бути індивідуальною – з питань, пов'язаних із виконанням

випускних проектів, педагогічною практикою, керованою самостійною роботою слухачів,

розв’язанням проблемних педагогічних ситуацій; груповою – з теоретичних або прикладних

питань навчальної дисципліни.

15

Тематична зустріч передбачає конструктивне спілкування з визнаними фахівцями

у певній галузі педагогічних знань.

З урахуванням освітніх процесів, запитів слухачів у навчальному процесі можуть

використовуватися комбіновані форми занять: лекції з елементами круглого столу,

дискусії, генерації ідей, аукціону, ділової гри, лекції-консультації, семінари-практикуми,

семінари-тренінги тощо.

Педагогічна практика – обов’язковий компонент роботи слухача на курсах

підвищення кваліфікації. Має на меті отримання слухачем професійних навичок, умінь,

ознайомлення з ППД та інноваційною діяльністю навчальних закладів, а також навичок

аналітичної роботи. Зміст та мета педагогічної практики має відповідати проблемі та темі

спецкурсу.

Педагогічна практика передбачає відвідування та моделювання уроків, підготовку і

проведення показового уроку вчителем пілотного навчального закладу із залученням 5-6

слухачів. При цьому останні виконують на таких уроках роль учителів-лідерів,

організовуючи роботу пізнавально-пошукових та проблемно-дослідницьких груп учнів за

інтересами, учителів-репетиторів, керуючи самостійною роботою учнів та реалізацію їхніх

індивідуальних проектів, учителів-волонтерів, доповнюючи урок несподіваними

оригінальними змістовими та методичними «включеннями».

Дистанційна лекція - вид навчального заняття, на якому слухачі одержують

електронні лекційні матеріали, аудіовізуальну інформацію лекційного матеріалу через засоби

телекомунікаційного зв’язку як у синхронному (on-line) режимі, коли слухачі можуть

одержувати інформацію від лектора й ставити йому запитання у реальному вимірі часу, так і

в асинхронному (off-line) режимі, коли слухачі отримують аудіовізуальний запис лекційного

матеріалу.

До основних видів дистанційних занять належать:

відеолекція - лекція викладача, записана на відеоплівку або засоби впровадження на

електронний носій, доповнена мультимедіа-додатками, що ілюструють виклад лекції та її

переведення в комп’ютерний відео формат;

мультимедіалекція - лекційний матеріал, який викладається з використанням

спеціально розроблених інтерактивних комп’ютерних навчальних програм. При цьому

завдяки використанню мультимедіа засобів навчальний матеріал структуровано так, що

кожний слухач обирає для себе оптимальну траєкторію й зручний темп опрацювання

матеріалу в такий спосіб вивчення, який максимально відповідає психофізіологічним

особливостям його

сприйняття;

вебінар - інтерактивний семінар, організований за допомогою інтернет- технологій.

Вебінар зазвичай проходить у формі віртуального спілкування між викладачем - ведучим

(спікером), який робить доповідь, наочно підкріплену презентацією, та слухачами-

учасниками цього on-line заходу, які мають можливість активно взаємодіяти з ведучим і між

собою, а саме: прослухавши доповідь, обговорювати викладений матеріал та коло

проблемних питань, означених у ній, виконувати завдання й відповідати на запитання

ведучого, висловлювати думки, ставити свої запитання й отримувати на них відповіді тощо;

дистанційне консультування слухачів здійснюється за очно-дистанційною

формою навчання як у режимі реального часу (синхронно), так і із затримкою відповідей у

часі (асинхронно) з використанням усіх засобів зв’язку (Інтернету, електронної і звичайної

пошти, телефону, факсу тощо);

відеоконференція - інтерактивна тематична дискусія, що проводиться в режимі on-

line за допомогою сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних технологій (зокрема,

електронної пошти, обміну файлами). Відеоконференція використовується для відкритого

16

обговорення поставлених навчальних проблем за попередньо розробленою структурою і

регламентом обговорення заданої тематики в межах дистанційного листування. При цьому

всі повідомлення, які відправляються в групу, з часом стають відомими всім учасникам

конференції. Це заняття (як і будь-які інші) має бути заздалегідь змодельованим, тобто

викладач (автор) має продумати перебіг заняття й уявити можливі реакції педагогічних

працівників;

чат-заняття - інтернет-заняття з використанням синхронних засобів спілкування

(чат-технологій), де користувачі (викладач-консультант і слухачі) обмінюються

повідомленнями в реальному часі (мають одночасний доступ до чату). Усі повідомлення

кожного учасника безперервним потоком проходять перед очима користувача, з цього

потоку він виокремлює ті, що адресовані особисто йому або всім учасникам on-line чату;

форум - інтернет-заняття, що проводиться в асинхронному режимі взаємодії

викладачів і слухачів (у розподіленому часі) з використанням інформаційних і

телекомунікаційних технологій. Обговорення навчальної проблеми слухачами з викладачем

та між собою відбувається шляхом ознайомлення з текстовими повідомленнями, які може

залишити на визначеному сайті кожен учасник форуму і які є доступними для інших. Від

чат-занять форуми відрізняються можливістю проведення тривалішої (багатоденної) роботи.

Види занять та методи, методики, технології їх проведення обирають викладачі на

засадах академічної свободи, доцільності та методичної обґрунтованості з урахуванням

особливостей аудиторії слухачів та змісту навчання, зазначаються у навчальних, навчально-

тематичних планах та інших документах.

6.3 Самостійна робота - складова освітнього процесу, яка забезпечує

індивідуалізацію розвитку професійних компетентностей слухачів упродовж підвищення

кваліфікації. Навчальний час, відведений для самостійної роботи, регламентується робочим

навчальним планом.

До основних видів самостійної роботи належать:

- опанування змісту підвищення кваліфікації за методичними рекомендаціями;

- виконання практичних завдань, випускної роботи;

- вивчення рекомендованої (основної та додаткової) літератури;

- підготовка до занять і контрольних заходів тощо.

Науково-дослідницька діяльність слухачів курсів підвищення кваліфікації

індивідуальна або групова робота щодо опанування методології, методик і методів наукового

дослідження, здобуття нових теоретичних знань та їх практичного застосування з метою

отримання нового продукту та/або результату у професійній діяльності.

До основних видів науково-дослідницької діяльності в процесі підвищення

кваліфікації належать:

- вивчення теоретичних джерел;

- аналіз нормативно-правових актів і статистичних даних у сфері професійної діяльності;

- опанування методів наукового дослідження;

- узагальнення професійного досвіду;

- участь у розробленні, проведенні або ознайомлення з перебігом і результатами

експерименту;

- спостереження за об’єктами та суб’єктами у сфері професійної діяльності;

- розроблення матеріалів за результатами науково-дослідної діяльності (навчальних

посібників, навчально-методичних комплексів, методичних рекомендацій, відеоматеріалів,

статей тощо);

- оформлення результатів науково-дослідної діяльності.

17

6.4. Випускна творча робота – це результат самостійної навчальної діяльності

слухача курсів підвищення кваліфікації, в процесі якої він узагальнює, оновлює та розширює

набуті теоретичні знання, удосконалює свої практичні уміння з обраної теми, впроваджує

інноваційні педагогічні та виробничі технології, набуває досвіду дослідницько-творчої

роботи, обґрунтовує модель власної діяльності, її результативність тощо.

Випускна творча робота може бути як теоретичною, так і експериментальною

розробкою.

Випускна робота виконується слухачем самостійно, рецензується науковим

керівником та публічно захищається.

6.5. Види випускних робіт 6.5.1. Випускна робота для слухачів курсів підвищення кваліфікації очно-

заочної форми навчання для керівників та педагогічних працівників дошкільних та позашкільних закладів освіти, новопризначених керівників ЗЗСО може бути представлена в таких формах індивідуальних проектів:

- опис власного педагогічного досвіду з теоретичним обґрунтуванням; або: • індивідуальний методичний та навчальний проект з використанням ІКТ; • публікація / підготовка до друку в електронному віснику Тернопільського

ОКІППО (стаття на науково-методичну тематику, методичні рекомендації, конспект уроку);

• стаття, методичні рекомендації щодо вивчення теми, розділу, курсу навчального предмета, підручник, посібник, монографія (або окремі розділи, глави в них), якщо вони вийшли друком не раніше, ніж за три роки до проходження курсів підвищення кваліфікації, з дотриманням вимог щодо публікації;

• навчально-методичний посібник (можливе співавторство); • робочий зошит; • тематичні розробки навчальних занять; • авторська програма (спецкурсу, факультативу, курсу за вибором, гуртка,

виховної роботи з класним чи шкільним колективом); • розробка завдань для проведення I, II етапів Всеукраїнських олімпіад з

предмету на засадах компетентнісного підходу; • сценарії проведення виховних заходів у дошкільному, загальноосвітньому та

позашкільному навчальних закладах; • сценарії проведення методичних заходів із педагогічними кадрами (для

керівників загальноосвітніх навчальних закладів).

Вимоги до структури, змісту, рівня, порядку виконання та оформлення випускної

роботи визначаються окремим положенням, затвердженим в установленому порядку.

6.6 Контрольні заходи - обов’язкова форма організації освітнього процесу. Їх

основою є педагогічний контроль (далі - контроль), суть якого полягає в одержанні

інформації щодо результатів навчальної діяльності слухачів. Слухачі курсів підвищення

кваліфікації за бажанням можуть визначити рівень розвитку сукупності або окремих

професійних компетентностей та оцінити на таких засадах результативність освітнього

процесу.

18

Підсумковий контроль проводиться з метою визначення успішності підвищення

кваліфікації слухачів у вигляді вихідного тестування та захисту випускної роботи з оцінкою

«зараховано» або «не зараховано».

6.7. До проведення круглих столів, тематичних зустрічей можна залучати до 3-х

викладачів/методистів; тренінгів, практикумів – до 2-х. Ці норми не поширюються на

комбіновані форми занять.

Згідно з планами роботи НМПК та кафедр можуть проводитися відкриті заняття та

взаємовідвідування занять, які проводять викладачі кафедр Інституту, методисти, запрошені

фахівці.

Інші види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому вищим

навчальним закладом.

7. НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС СЛУХАЧА

7.1. Навчальний час слухача визначається кількістю облікових одиниць часу,

відведених для виконання програми підвищення кваліфікації.

Обліковими одиницями навчального часу є академічна година, навчальний день,

тиждень.

Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу.

Тривалість академічної години становить, як правило, 40 хвилин.

Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі «пара»).

Навчальні заняття тривають дві академічні години – 1 год. 20 хв.

Навчальний день – складова частина навчального часу тривалістю не більше 9

академічних годин.

Навчальний тиждень – складова частина навчального часу слухача тривалістю

не більше 45 академічних годин.

7.2. Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом,

який складається НВПК відповідно до навчально-тематичного плану та санітарно-гігієнічних

вимог.

Розклад погоджується напередодні курсів, розміщується для ознайомлення в

перший день навчального процесу в спеціально відведеному місці.

Про зміни у розкладі (а також невиконання викладачем навчально-тематичного

плану) НВПК повідомляє викладача та завідувача відповідної кафедри.

Відвідування слухачами курсів підвищення кваліфікації навчальних занять

здійснюється відповідно до розкладу та облікується у Журналі роботи навчальної групи.

Забороняється відволікати слухачів від участі в навчальних заняттях та

контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним

законодавством.

8. НАВЧАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ВИКЛАДАЧІВ

8.1. Навчальне навантаження складається з аудиторної та позааудиторної навчальної

роботи.

8.1.1. Аудиторна навчальна робота передбачає: читання лекцій, проведення

семінарських та практичних занять, тематичних дискусій, зустрічей, «круглих столів»,

науково-практичних конференцій, конференцій з обміну досвідом роботи, навчальних

тренінгів, аналіз педагогічних ситуацій, приймання заліків, участь у захисті випускних

робіт слухачів, керівництво педагогічною практикою, проведення спецсемінарів, спецкурсів,

консультацій з питань, пов'язаних із виконанням випускної роботи чи з теоретичних

питань навчальної дисципліни тощо.

19

8.1.2. Позааудиторна навчальна робота включає в себе: керівництво і рецензування

творчих випускних робіт, перевірку контрольних робіт, консультації, обробку і аналіз

результатів діагностування слухачів, індивідуальну роботу зі слухачами тощо.

8.2. Встановлення обсягу обов'язкового навчального навантаження конкретному

викладачеві (в межах мінімального та максимального) здійснюється кафедрою з

урахуванням виконання ним методичної, наукової та організаційної роботи.

Сплановане навантаження схвалюється на засіданні кафедри, подається

завідувачами кафедр щосеместру до 15 вересня та до 20 грудня поточного року, що передує

навчанню, на погодження з НВПК. Після цього доводиться до відома кожного викладача.

У загальному обсязі річного навантаження викладача повинні враховуватися:

а) час стажування або навчання з метою підвищення кваліфікації;

б) час відряджень.

У випадках виробничої необхідності викладач може бути залучений до проведення

навчальних занять понад обов'язковий обсяг навчального навантаження, визначений

індивідуальним робочим планом, у межах свого робочого часу. Додаткова кількість

облікових годин не може перевищувати 0,25 обсягу мінімального обов'язкового навчального

навантаження.

8.3. Зміни обсягу навчального навантаження викладача, що виникають з

об'єктивних причин (хвороби, тривалого відрядження), відповідно коригуються,

оформлюються та вносяться до індивідуального плану.

8.4. Погодинна оплата праці викладача кафедри може проводитись у час

відпустки, за умови виконання викладачем середньомісячного навчального навантаження.

9. ЗАРАХУВАННЯ (ВІДРАХУВАННЯ) ТА ВИПУСК СЛУХАЧІВ КУРСІВ

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

9.1. Зарахування на курси підвищення кваліфікації здійснюється наказом директора

Інституту на підставі плану-графіка підвищення кваліфікації керівних, педагогічних і науково-

педагогічних кадрів освіти та/або замовлення закладу / установи освіти, фізичних осіб

Зарахування (відрахування), переведення на іншу форму навчання та випуск

слухачів курсів підвищення кваліфікації проводиться наказом директора Інституту.

У разі вибуття (відрахування) слухача у графі проти його прізвища в розділах

«Облік навчальної роботи та відвідування» та «Відомості про слухачів» робиться

відмітка: вибув (відраховано).

9.2. У разі невиконання слухачем навчально-тематичного плану, пропусків занять

без поважних причин (більше 30%), він може бути відрахований з курсів.

9.3. Свідоцтво про підвищення кваліфікації реєструються у книзі видачі свідоцтв,

підписуються директором Інституту.

10. СТРУКТУРИ, ЯКІ ОРГАНІЗОВУЮТЬ ТА ПРОВОДЯТЬ ПІДВИЩЕННЯ

КВАЛІФІКАЦІЇ

10.1. Для розгляду та вирішення основних питань курсів підвищення кваліфікації

створюється робочий орган – навчальний відділ підвищення кваліфікації керівних і

педагогічних кадрів (НВПК), керівництво його роботою здійснює завідувач.

10.2. Завідувач відповідає за планування, організацію та контроль навчально-

виховного процесу на навчанні підвищення кваліфікації.

За своїми функціями завідувач:

• забезпечує ведення необхідної документації з питань планування, обліку і звітності

(збір замовлень на курси з районів, підготовка проектів наказів, формування плану-графіка

проведення курсів);

20

• аналізує, узгоджує та контролює виконання графіка навчального процесу, навчальних

занять, сесій;

• здійснює керівництво складанням розкладу навчальних занять і контролює його

виконання;

• здійснює контроль за навчальним процесом, забезпечує виконання навчальних планів

підвищення кваліфікації;

• формує навчальні групи;

• координує розрахунки навчального навантаження кафедр на семестр та навчальний

рік;

• контролює навчальну дисципліну слухачів і викладачів;

• координує раціональне використання навчальних приміщень;

• організовує і координує підготовку матеріалів для ліцензування та акредитації

факультету;

• систематично інформує завідувачів кафедр про нові положення та інші нормативно–

правові матеріали з питань навчальної роботи.

10.3. Кафедра здійснює навчальну, наукову, методичну та організаційну діяльність,

координуючи її з НВПК. У рамках навчальної роботи кафедра:

• проводить підготовку і підвищення кваліфікації педагогічних працівників за очною(

30 годин, 24 години), очно-заочною (дистанційною) формою навчання та

індивідуальним графіком;

• здійснює рецензування змісту навчально-методичного забезпечення курсової

підготовки;

• відповідає за зміст та якість навчальних занять;

• спільно із педагогічними працівниками інших підрозділів Інституту (лабораторій,

центрів) готує матеріали для ліцензування;

• організовує взаємовідвідування навчальних занять викладачами кафедр, методистами

ТОКІППО, запрошеними фахівцями, контрольне відвідування.

11. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УЧАСНИКІВ

НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

11.1. Учасниками навчального процесу підвищення кваліфікації є:

• науково-педагогічні працівники інституту;

• педагогічні працівники відділів, центрів Інституту;

• науково-педагогічні та педагогічні працівники інших навчальних закладів;

• слухачі (особи, які в установленому порядку зараховані та навчаються на курсах

підвищення кваліфікації Інституту).

11.2. Права та обов'язки науково-педагогічних та педагогічних працівників визначені

законами України «Про освіту», «Про вищу освіту» та їх функціональними обов'язками.

11.3. Права та обов’язки осіб, які навчаються на підвищенні кваліфікації Інституту

визначаються Конституцією України, законом України «Про освіту». Статутом

Тернопільського ОКІППО, цим положенням.

12. РОБОТА НАУКОВИХ КЕРІВНИКІВ, КУРАТОРІВ ТА ТЬЮТОРІВ

НАВЧАЛЬНИХ ГРУП

12.1. З метою підвищення ефективності навчального процесу на підвищенні

кваліфікації призначаються науковий керівник та куратор навчальної групи для керівників та

педагогічних працівників закладів дошкільної та позашкільної освіти.

21

Науковим керівником навчальної групи може бути науково-педагогічний працівник

кафедри інституту. Також науковим керівником навчальної групи може бути педагогічний

працівник інституту, який має науковий ступінь або вчене звання та призначається з числа

працівників інституту і може здійснювати наукове керівництво у тому числі на умовах

погодинної оплати відповідно до п.п.63.6 п.63 Статуту Тернопільського ОКІППО.

Куратором навчальної групи може бути педагогічний працівник, який призначається з

числа працівників інституту і може здійснювати кураторство на умовах погодинної оплати

відповідно до п.п.63.6 п.63 Статуту Тернопільського ОКІППО.

Вимоги щодо призначення наукових керівників і кураторів груп:

• знання стандартів освіти, вимог відповідної галузі;

• ґрунтовне знання нормативних та методичних матеріалів, які регламентують

організацію навчального процесу;

• знання проблем навчання та побуту слухачів;

• проведення лекційних, семінарських (практичних) занять у групі чи викладання

одного з спецкурсів.

12.2. Основний напрямок діяльності куратора навчальної групи у курсовій підготовці –

організація та проведення навчально-методичної роботи зі слухачами.

12.2.1. Завдання та обов’язки куратора навчальної групи:

• ознайомлення з нормативно-методичними матеріалами, що регламентують

організацію навчального процесу, розпорядком навчального дня та проживання в

гуртожитку, професійна, соціально-психологічна адаптація слухачів;

• контроль за створенням належних умов для навчання і проживання слухачів;

• професійна, соціально-психологічна адаптація слухачів;

• сприяння формуванню у слухачів високого рівня мотивації та пізнавальної активності

під час підвищення кваліфікації, підвищенню їх культурно-освітнього рівня;

• спонукання слухачів до самореалізації, вияву творчого потенціалу, активного обміну

цікавими педагогічними ідеями та досвідом;

• внесення пропозицій щодо відзначення і заохочення активних слухачів;

• надання фахових консультацій індивідуального та фахового характеру, участь у

круглих столах, семінарських, практичних та лабораторних заняттях, організація та

проведення педагогічної практики, конференцій з обміну досвідом роботи;

• сприяння формуванню та підвищенню активності групи, розвитку прагнення до

навчання, ініціативності, самостійності й організованості;

• участь у підготовці навчального плану, аналіз результатів діагностування;

• ведення журналу планування й обліку навчальної роботи;

• підготовка пакету документів про завершення навчання групи (протягом 3-х днів

після закінчення курсів).

• забезпечення реалізації навчальних заходів, запланованих у межах відповідного

дистанційного курсу;

• контроль за якістю навчального процесу і виконанням навчальних планів;

• експертна оцінка кадрового забезпечення навчального процесу;

• методичний супровід проведення педагогічної практики, конференції з обміну досвідом;

• допомога в організації самостійної роботи слухачів;

• надання своєчасної та якісної методичної допомоги слухачам;

• ознайомлення з розпорядком навчального дня та проживання в гуртожитку, контроль

за дотриманням слухачами правил внутрішнього розпорядку, здійснення профілактично-

превентивної роботи.

12.2.2. Куратор навчальної групи має право:

22

• звертатися з пропозиціями в НВПК з питань покращення організації та проведення

навчального процесу;

• подавати пропозиції про переведення слухачів на навчання за індивідуальним

графіком, їх заохочення або відрахування;

• ставити питання та вносити пропозиції з покращення матеріально-побутових умов

слухачів та задоволення їх культурних запитів;

• за попереднім узгодженням з викладачем бути присутнім на лекціях, практичних та

лабораторних заняттях, семінарах;

• брати участь у засіданнях науково-методичної ради з питань організації навчального

процесу.

12.3. Мета та основні напрямки роботи наукового керівника навчальної групи –

науково-методичний супровід підвищення кваліфікації для керівників та педагогічних

працівників дошкільних та позашкільних навчальних закладів

12.3.1. Завдання та обов’язки наукового керівника навчальної групи:

• науково-методичний супровід на підвищенні кваліфікації;

• ознайомлення із особливими вимогами до виконання випускних робіт;

• адаптація слухачів до змісту навчального процесу, нових форм і методів роботи,

зокрема самостійної;

• надання кваліфікованих консультацій;

• участь у підготовці навчального плану, аналіз анкет, результатів діагностування;

• контроль за якістю навчального процесу і виконання навчальних планів;

• експертна оцінка кадрового забезпечення навчального процесу;

• науковий супровід проведення конференції з обміну досвідом;

• допомога в організації керованої самостійної роботи слухачів;

• рецензування випускних проектів слухачів;

• проведення захисту випускних курсових проектів.

12.3.2. Науковий керівник має право:

• звертатися з пропозиціями в НВПК з питань покращення організації та якості

проведення навчального процесу;

• ставити питання та вносити пропозиції з покращення матеріально-побутових умов

слухачів та задоволення їх культурних запитів;

• за попереднім узгодженням з викладачем бути присутнім на лекціях, практичних та

лабораторних заняттях, семінарах;


процесу.

12.4. Тьютор – консультант-наставник, надає методичну, організаційну допомогу та

супровід навчального процесу за дистанційною формою навчання для керівників та

педагогічних працівників дошкільних та позашкільних навчальних закладів.

12.4.1. Завдання та обов’язки тьютора:

• методична допомога розробникам ресурсів електронного курсу для дистанційної

форми навчання;

• формування електронного курсу із розроблених ресурсів відповідно до навчальної

програми;

• супровід створених електронних курсів у системі дистанційного навчання, вчасне

внесення необхідних змін відповідно до запитів та побажань розробників ресурсів

електронного курсу;

• контроль відповідності поданих навчальних матеріалів навчальній програмі курсу,

положенню про електронний курс;

23

• формування списку слухачів навчальної групи за встановленою формою (додаток A)

із обов’язковим зазначенням повної робочої та домашньої адреси, номерів телефонів та

е-mail;

• реєстрація слухачів навчальної групи у системі дистанційного навчання, визначення

реєстраційних даних для роботи із системою дистанційного навчання, конфіденційність

збереження реєстраційних даних зареєстрованих слухачів дистанційної форми навчання;

• облік виконання навчальних заходів передбачених навчальною програмою: активність

роботи слухача у системі дистанційного навчання; виконання тестових, практичних,

лабораторних завдань; виконання випускної роботи тощо;

• реалізація навчальних заходів, запланованих у межах відповідного дистанційного

курсу;

• консультаційна та інформаційно-довідкова робота з питань проведення навчальних

заходів, запланованих у межах дистанційного курсу;

• надання своєчасної та якісної технічної, методичної допомоги слухачам дистанційної

форми навчання;

• забезпечення своєчасної взаємодії слухачів із науково-педагогічними та

педагогічними працівниками Інституту.

12.4.2. Тьютор має право:



• подавати пропозиції про зміну термінів навчання окремих слухачів за дистанційною

формою навчання, їх заохочення, покарання або відрахування;

• ставити питання та вносити пропозиції щодо покращення інформаційного,

матеріально-технічного забезпечення системи дистанційного навчання;

• піднімати питання про невідповідність поданих навчальних ресурсів електронного

курсу навчальній програмі;



• за попереднім узгодженням з викладачем бути присутнім під час проведення занять за

дистанційною формою навчання;


процесу.

13. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

13.1. Науково-методичне забезпечення навчального процесу на підвищенні кваліфікації

керівних та педагогічних кадрів включає:

• програми, навчальні та навчально-тематичні плани підвищення кваліфікації,

• комплекси навчально-методичних матеріалів;

• підручники і навчальні посібники;

• інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;

• методичні матеріали для слухачів з питань самостійного опрацювання фахової

літератури, написання курсових досліджень.

13.2. Дидактично-методичне забезпечення навчального процесу розробляють

науково-педагогічні та методичні працівники Інституту, а також інші фахівці, які

залучаються до викладання на підвищенні кваліфікації. Матеріали подаються для публікації

на сайті Інституту відповідно до теми та форми організації навчання (лекція, семінарське,

практичне заняття тощо).

13.2.1. Структурна організація лекції для публікації на сайті Інституту:

24

1. Тема. Анотована програма.

2. Глосарій (термінологічний словник).

3. Основні тези лекції, які проілюстровані схемами, таблицями тощо.

4. Тести для вхідного та вихідного контролю.

5. Орієнтовна тематика для обговорення.

8. Список літератури. 13.2.2. Структурна організація семінару для публікації на сайті Інституту:

1. Тема.


3. Питання, які виносяться на обговорення.

4. Список літератури. 13.2.3. Структурна організація практичного заняття для публікації на сайті Інституту:

1. Тема.


3. Практичні завдання. Інструкція з виконання.

4. Список літератури.

13.3. Навчально-методичні матеріали повинні пройти процедуру сертифікації.

Висновки про якість і повноту наданих ресурсів надає профільна кафедра у вигляді

витягу з протоколу засідання кафедри, а також експерт, який є фахівцем в цій галузі, у

вигляді рецензії.

Експертний висновок щодо технологічності поданих ресурсів надає лабораторія

дистанційного навчання після одержання виписки із засідання кафедри.

Науково-методична рада розглядає представлені матеріали і приймає рішення щодо

визнання навчально-методичних матеріалів навчально-методичною працею, рекомендує

публікацію їх на сайті Інституту, що фіксується у відповідному протоколі засідання ради.

1. ЗАГАЛЬНІ...

Documents

Transcript of 1. ЗАГАЛЬНІ...