ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ГДВ – гранично допустимий викид;

ГДК – гранично допустима концентрація;

ГКР – газоконденсатне родовище;

ГПУ – газопромислове управління;

ДБН – державні будівельні норми

ДВЗ – двигун внутрішнього згорання;

ДДЗ – Дніпровсько-Донецька западина;

ДКЗ – Державна комісія запасів;

ДСТУ – державний стандарт України;

ЗСО – зона санітарної охорони;

КМУ – Кабінет Міністрів України;

НДР – науково-дослідна робота;

НМУ – несприятливі метеорологічні умови;

ОВД – оцінка впливу на довкілля;

СОУ – стандарт організацій України;

ТПВ – тверді побутові відходи;

УПГГК – Управління з переробки газу та газового конденсату;

ШВПГНК – Шебелинське відділення з переробки газового конденсату

та нафти.

2

ЗМІСТ

1. ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 5

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності 5

1.2 Цілі планованої діяльності 9

1.3 Опис характеристик діяльності 10

1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності 12

1.4.1 Стан облаштування родовища в межах спеціального дозволу

на користування надрами 12

1.4.2 Планована діяльність 13

1.5 Перелік видів впливу планованої діяльності на довкілля, їх

коротка характеристика 14

2. ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ 15

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ)

ТА ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ПРОВАДЖЕННЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 16

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ

ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

25

5. ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 27

5.1 ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ ІСНУЮЧОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ 27

5.1.1 Промислова облаштованість 27

5.1.2 Атмосферне повітря 29

5.1.2.1 Заходи щодо охорони атмосферного повітря у періоди

несприятливих метеорологічних умов (НМУ) 29 5.1.2.2 Оцінка ризику впливу планованої діяльності на

здоров’я населення та оцінка соціального ризику 30

5.1.3 Водне середовище 30

5.1.4 Грунти 36

5.2 ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ БУДІВНИЦТВІ

СВЕРДЛОВИН 36

5.2.1 Повітряне середовище 37

5.2.2 Водне середовище 39

5.2.3 Геологічне середовище 40

5.2.4 Родючий шар грунту 40

5.2.5 Комплексна оцінка проектної діяльності на навколишнє

середовище 40

6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ

ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

41

7. ЗАХОДИ СПРЯМОВАНІ НА ЗАПОБІГАННЯ ЗНАЧНОГО

НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ 42

8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА

ДОВКІЛЛЯ

44

3

9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ,

ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ),

ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ

ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ 44

10. УСІ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 45

11. СТИСЛИЙ ЗМІСТ МОНІТОРИНГУ ЗА СТАНОМ ВПЛИВУ НА

ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 45

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ 45

12.1 Буріння та облаштування свердловин 47

12.2 Ліквідація свердловин 49

13. СПИСОК ПОСИЛАНЬ 51

ДОДАТКИ 54

Додаток А Спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.01.2011 р.

№4029

55

Додаток Б Дозвіл на спеціальне водокористування 11.05.2018 р.

№3011Хр/49д-18

57

Додаток В Типова схема артезіанської свердловини 65

Додаток Г лист Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-

ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних

ресурсів України від 25.04.2018 р. №2018424649/1887

Додаток Д Довідка про майно, яке обліковується на балансі УПГГК

66

67

4

1. ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Метою звіту з «Оцінки впливу на довкілля» є екологічне

обґрунтування доцільності продовження видобування питних підземних вод

Шебелинського родовища для забезпечення господарсько-питних та

виробничих потреб Шебелинського відділення з переробки газового

конденсату та нафти (ВПГКН), визначення шляхів та заходів запобігання

погіршення нормативного стану навколишнього середовища та забезпечення

екологічної безпеки.

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності

Планована діяльність Акціонерного товариства (АТ)

«Укргазвидобування», яку буде здійснювати філія Управління з переробки

газу та газового конденсату (УПГГК) із видобування питних підземних вод

Шебелинського родовища згідно спеціального дозволу на користування

надрами від 13.01.2011 р. №4029 (Додаток А), дозволу на спеціальне

водокористування від 11.05.2018 р. №3011Хр/49д-18 (Додаток Б), підлягає

оцінці впливу на довкілля (ст.3 п.2 Закону України «Про оцінку впливу на

довкілля» № 2059-УІІІ) [1].

Оцінка впливу на довкілля (ОВД) спрямована на запобігання

виникнення негативного впливу на навколишнє природне середовище,

забезпечення екологічної безпеки, охорону довкілля, раціональне

використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття

управлінських рішень про провадження планованої діяльності, яка може

мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та

приватних інтересів.

Водозабір Шебелинського відділення переробки газового конденсату

та нафти (ШВПГКН) складається з 3 ділянок, які розташовані в окрузі смт.

Андріївка Балаклійського району Харківської області. Перша ділянка - на

березі ріки Сіверський Донець на південній окраїні селища, друга – на

відстані 550 м на південний схід від території Шебелинського ВПГКН, третя

– в районі залізничної станції Шебелинка, північна частина селища.

Місце положення смт. Андріївка наведене на оглядовій карті району

робіт (рисунок 1.1), а розташування ділянок водозабору Шебелинського

ВПГКН – на ситуаційному плані (рисунок 1.2).

В адміністративному відношенні смт. Андріївка знаходиться в

Балаклійському районі Харківської області. Розташована на терасах ріки

Сіверський Донець.

До районного центру м. Балаклія відстань складає 18 км, до обласного

– м. Харків – 70 км.

Населення смт. Андріївка нараховує по даним перепису 2001 р. 9,7

тисяч. Воно зайнято головним чином в аграрному секторі економіки:

5

вирощування зернових та технічних культур, тваринництво тощо.

Промисловість в селищі представляє Шебелинське відділення по переробці

газового конденсату та нафти (ШВПГКН). Воно є технологічною ланкою, яка

завершує процеси видобутку, підготовки та переробки газу й конденсату

здійснювані компанією АТ «Укргазвидобування».

Транспортні умови району сприятливі. Через селище проходить

автомобільна дорога Т-2105 Харків – Зміїв – Балаклія - Веселе, залізнична

дорога: лінія Харків – Красний Лиман, на територія селища маються

залізнична станція Шебелинка та залізнична платформа Андріївка.

6

7

Рисунок 1.2 – Ситуаційний план з нанесеними координатами водозабірних споруд

8

Водозабір Шебелинського ВПГКН складений із десяти свердловин: ділянка 1

– свердловини №№ 1 – 6; ділянка 2 – свердловини №№ 7, 8; ділянка 3 –

свердловини №№ 9, 10. Згідно спеціального дозволу на користування надрами від

13.01.2011 р. №4029 географічні координати:

Каталог географічних координат свердловин водозабору

Шебелинського ВПГКН

(похибка - менш як 1 секунда)

Номер ділянки Номер

свердловини

Географічні координати Абсолютна

відмітка ПнШ СхД

1

1 49030’51” 36037’03” 81,5

2 49030’48” 36037’08” 85

3 49030’44” 36037’08” 81

4 49030’38” 36037’08” 81,25

5 49030’29” 36037’06” 81,5

6 49030’24” 36037’04” 81,25

2 7 49032’55” 36038’24” 112

8 49032’55” 36038’25” 112

3 9 49032’35” 36038’01” 100,5

10 49032’35” 36038’01” 100,5

Загальна площа земельних ділянок родовища – 0,41 км2.

Загальні запаси питних підземних вод Шебелинського родовища

затвердженні ДКЗ України (станом на 01.01.2017 р.) складають: 478 м3/добу

(категорії А+В+С1).

1.2 Цілі планованої діяльності

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» вертикально інтегрована

компанія з замкнутим циклом виробництва - від пошуку та розвідки родовищ

нафти і газу до їх розробки, а також видобутку, транспортування, переробки

вуглеводневої сировини і реалізації нафтопродуктів.

АТ «Укргазвидобування» веде розробку газових, нафтогазових і

нафтогазоконденсатних родовищ в Харківській, Полтавській, Сумській, Донецькій,

Луганській, Дніпропетрівській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській,

Чернівецькій та Волинській областях. Геологорозвідувальні роботи компанії з

пошуку нових родовищ вуглеводнів ведуться в Дніпровсько-Донецькій западині та

у Карпатському регіоні.

9

Сьогодні АТ «Укргазвидобування» – основна компанiя з видобування

природного газу i газового конденсату в Україні. Товариство видобуває 75%

природного газу в Україні.

Пріоритетним напрямком роботи АТ «Укргазвидобування» є створення

прозорої, ефективної, сучасної державної Компанії за найкращими європейськими

зразками, забезпечення екологічно-стабільного рівня виробництва, мінімізації

впливу господарської діяльності АТ «Укргазвидобування» на стан навколишнього

природного середовища.

Ціль планованої діяльності - продовження видобування питних підземних

вод Шебелинського родовища для забезпечення господарсько-питних та

виробничих потреб Шебелинського відділення з переробки газового конденсату та

нафти (ВПГКН), що наразі передбачає отримання спеціального дозволу на

користування надрами з метою видобування питних підземних вод.

1.3 Опис характеристик діяльності

Шебелинське родовище питних підземних вод – діючий об'єкт, знаходиться

в промисловій розробці, додаткове відведення земель, що перевищує межі площі

ділянок, не потрібне.

Водопостачання Шебелинського ВПГКН здійснюється з двох джерел:

поверхневого – р. Сіверський Донець та підземного – свердловини, які пробурені

на трьох ділянках в окрузі смт. Андріївка, відповідно до дозволу на спеціальне

водокористування (Додаток Б).

Водокористування дозволяється при дотриманні наступних умов:

забір свіжої води (тис.м3/рік, м3/добу) із:

- поверхневих водойм не більше - 624,822 тис.м3/рік; 1717,17

м3/добу;

- підземних вод не більше - 174,6 тис.м3/рік; 488,237 м3/добу.

Водозабір Шебелинського відділення з переробки газового конденсату та нафти

(ВПГКН), що складається із десяти свердловин, розташований на трьох ділянках,

експлуатує запаси підземних вод на Шебелинському родовищі.

Мета водокористування – питні і санітарно-гігієнічні та виробничі потреби,

передача вод для потреб населення та вторинних водокористувачів, скид зворотних

(стічних) вод до водного об'єкту.

Земельні ділянки площею 0,41 км2 знаходяться в постійному користуванні

АТ «Укргазвидобування» для обслуговування водозабору підземних вод

Шебелинського ВПГКН, що складається із десяти свердловин, і розташованого в

окрузі смт. Андріївка Балаклійського району Харківської області.

Підземний водозабір складається з трьох ділянок. Ділянка № 1 має в своєму

складі 6 свердловин, пробурених на водоносний горизонт у тріщинуватій зоні

мергельно-крейдових відкладів верхньої крейди. Ділянки №№ 2 та 3 складаються з

2 свердловин кожна, які пробурені на водоносний комплекс в відкладах

обухівської та межигірської світ палеогену. Технічні дані по свердловинах наведені

в таблиці:

Характеристика свердловин водозабору Шебелинського ВПГКН

10

№

свер

длови

ни

Рік

бурін

ня

Гли

би

на

свер

длови

ни

,

м

Орга

ніз

ація

,

що

провод

ила

бурін

ня

Конструкція свердловини

діаметр,мм/інтервал, м

Ти

п

нас

осу

Гли

би

на

заван

-

таж

енн

я

нас

осу

1 2 3 4 5 6 7

1 1966 77,0

Трест

«Укрбур-

вод»

ХСУ

№ 582

Обсадна колона:

377/0-24; 273/0-35; 219/30-38

Перфоровані труби:

168/33-77

ЕЦВ

6-10-120 40

2 1966 100,0

Трест

«Укрбур-

вод»

ХСУ

№ 582

Обсадна колона:

377/0-24; 273/0-39; 219/36,5-

42

Перфоровані труби:

168/40-100

ЕЦВ

8-16-120 40

3 1959 85,0

Трест

«Укрбур-

вод»

ХСУ

№ 582

Обсадна колона:

377/0-22; 273/0-50

Перфоровані труби:

219/42-85

ЕЦВ

6-10-120

40

4 1972 100,0

Трест

«Укрбур-

вод»

Обсадна колона:

377/0-20; 273/0-40; 219/38-48

Перфоровані труби:

168/38-100

ЕЦВ

6-10-140 40

5 1959 105,0

Трест

«Укрбур-

вод»

ХСУ

№ 582

Обсадна колона:

370/0-22; 273/0-50

Перфоровані труби:

219/42-105

ЕЦВ

6-10-120 40

6 1972 100,0

Трест

«Укрбур-

вод»

Обсадна колона:

377/0-20; 273/0-40; 219/38-48

Перфоровані труби:

168/38-100

ЕЦВ

6-10-140 40

7 1991 40,0 Харківська

КГРЕ

Обсадна колона:

324/0-10

Фільтрова колона:

168/0-40

Фільтр сітчастий:

168/23-29,2

ЕЦВ

5-6,3-80 25

8 1991 40,0 Харківська

КГРЕ

Обсадна колона:

324/0-16

Фільтрова колона:

168/0-40

ЕЦВ

6-4-130 25

11

Фільтр сітчастий:

168/23-29,6

9 1992 35,0 Харківська

КГРЕ

Обсадна колона:

325/0-14,3

Фільтрова колона:

168/0-35

Фільтр сітчастий:

168/16-22,5

ЕЦВ

5-6,3-80 25

10 1992 35,0 Харківська

КГРЕ

Обсадна колона:

325/0-13,9

Фільтрова колона:

168/0-35

Фільтр сітчастий:

168/16-22,6

ЕЦВ

5-6,3-80 25

Свердловини №№ 1–6 були пробурені спеціалізованим трестом «Укрбурвод»

у різні роки в період з 1959 по 1972, свердловини №№ 7–10 пробурені ВДО

«Південукргеологія» в 1991–1992 роках.

Підземні води, які видобуваються на водозаборі Шебелинського ВПГКН,

використовуються для задоволення питних і санітарно-гігієнічних та виробничих

потреб, передачі вод для потреб населення та вторинних водокористувачів, скиду

зворотних (стічних) вод до водного об'єкту.

1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності

1.4.1 Стан облаштування родовища в межах

спеціального дозволу на користування надрами

Шебелинське родовище питних підземних вод – існуючий об'єкт,

розташоване на території Балаклійського району Харківської області.

Водозабір підземних вод Шебелинського відділення по переробці газового

конденсату та нафти (ВПГКН) складений із десяти свердловин: ділянка 1 –

свердловини №№ 1 – 6; ділянка 2 – свердловини №№ 7, 8; ділянка 3 – свердловини

№№ 9, 10.

Підземні води, які видобуваються на вищевказаному водозаборі,

використовуються для задоволення власних потреб Шебелинського ВПГКН, а

саме - господарчо-питних, виробничих.

Водокористування дозволяється при дотриманні наступних умов:

забір свіжої води з підземних вод не більше - 174,6 тис.м3/рік; 488,237 м3/добу.

Готовою продукцією, яку потребує підприємство, є вода із свердловин.

Якість води із свердловин контролюється санітарно-гігієнічною та

біологічною лабораторіями ДУ «Харківський обласний лабораторний центр

Міністерства охорони здоров'я України».

Обслуговування водозабору Шебелинського ВПГКН, який складається із

десяти свердловин, розташованих на трьох ділянках, розташованих в окрузі смт.

12

Андріївка Балаклійського району Харківської області, відбувається на земельних

ділянках площею 0,41 км2, що знаходяться в постійному користуванні АТ

«Укргазвидобування», філією якого є Шебелинське ВПГКН.

Експлуатація водозабору ведеться в ручному режимі. Насоси вмикаються

безпосередньо на свердловинах. Насоси на ділянці № 2 можуть вмикатися і з

території заводу. Свердловини вмикаються до роботи по мірі необхідності без

конкретного графіку видобування, при цьому не перевищуючи добового ліміту

водоспоживання. Від свердловин ділянки № 1 підземні води подаються по

напірному водоводу на майданчик Шебелинського ВПГКН. В цей водовод через

окремі врізки поступають підземні води з ділянок № 2 й 3, загальні витрати по

водоводу фіксуються на території Шебелинського ВПГКН водолічильником ІРКА

25454162 2ск. Далі води збираються в резервуар ємністю 1000 м3. З нього через

водонапірну башту вода надходить в розподільну мережу.

Вода, яка використовується для питних цілей, попередньо проходить

очищення через систему очищення води Flozone 2000, яка розроблена для

видалення з води або зменшення вмісту в ній мікроскопічних часток речовин,

хлору, бактерій, грибків, важких металів та інших хімічних з’єднань. Вона також

усуває затхлий, несвіжий, металічний присмак та запах води, а потім додає в воду

активований кисень (озон) на останній стадії очищення.

Система комплектується сучасним устаткуванням виробництва

американських компаній «Environmental enterprises, inc» й «Ozotech Inc.» . В

технологічній схемі очищення використовуються найсучасні технології, які

рекомендовані міжнародною асоціацією виробників води IBWA, – зворотний

осмос та озонова стерилізація. Очищена питна вода відповідає вимогам

найжорсткіших стандартів якості на питну воду в США. Устаткування має

гігієнічні висновки МОЗ України на право використання його в питному

водопостачанні й в виробництві питної води.

На усі експлуатаційні свердловини в ході проведення робіт були

встановлені водовимірювальні прилади – лічильники води моделі WI (держреєстр

засобів вимірювальної техніки України: У478-10), які визначають кількість

відібраної підземної води.

1.4.2 Планована діяльність

АТ «Укргазвидобування» планує продовжити видобування питних

підземних вод Шебелинського родовища для забезпечення господарсько-питних та

виробничих потреб Шебелинського відділення з переробки газового конденсату та

нафти (ВПГКН) згідно спеціального дозволу на користування надрами від

13.01.2011 р. №4029, дозволу на спеціальне водокористування від 11.05.2018 р.

№3011Хр/49д-18. Подовження видобування питних підземних вод передбачає

подальшу промислову розробку родовища, отримання спеціального дозволу на

користування надрами з метою видобування питних підземних вод, будівництво

трьох експлуатаційних свердловин глибиною до 150 м для водопостачання ВПГКН

у межах затверджених у ДКЗ України запасів. Розробка Шебелинського родовища

відбувається у відповідності до галузевих стандартів і норм, природоохоронного

13

законодавства України, мінімізації впливу на навколишнє середовище.

Таблиця 1.1 Конструкція свердловини (типова)

Назва колони Інтервал спуску,

м

Ø колони,

мм

Ø долота,

мм

Обсадна колона 0-130 168 215,9

Експлуатаційний фільтр 130-150 89 139,7

Подальшу промислову розробку Шебелинського родовища буде

здійснювати філія Управління з переробки газу та газового кондестату АТ

«Укргазвидобування».

1.5 Перелік видів впливу планованої діяльності на довкілля,

їх коротка характеристика

Планована діяльність з видобування питних підземних вод може впливати

на компоненти довкілля і надра. Впливу можуть зазнати:

- геологічне середовище;

- водне середовище;

- повітряне середовище;

- земельні ресурси;

- кліміт і мікроклімат;

- навколишнє соціальне середовище;

- навколишнє техногенне середовище;

- рослинний та тваринний світ.

Вплив на геологічне середовище відсутній при експлуатації запасів

підземних вод; експлуатація запасів підземних вод (розробка родовища не

призведе до зміни водно-фізичних та інших властивостей гірських порід).

Помірний вплив на водні ресурси шляхом експлуатації запасів питних

підземних вод Шебелинського родовища на існуючому водозаборі Шебелинського

ВПГКН з метою господарчо-питних та виробничих потреб Шебелинського

ВПГКН. Експлуатаційні запаси підземних вод на водозаборі Шебелинського

ВПГКН – 174,6 тис. м3/рік і 478 м3/добу. Процес розробки експлуатації запасів

підземних вод Шебелинського родовища на водозаборі Шебелинського ВПГКН,

що складається із десяти свердловин, розташованих на трьох ділянках, не вплине

на гідрогеологічний режим підземних вод.

Вплив на повітряне середовище при експлуатації запасів підземних вод

повністю відсутній.

Вплив на земельні ресурси під час ї експлуатації запасів підземних вод не

очікується, підприємство існуюче, площа двох земельних ділянки відведена в

постіне користування і становить 0,41 км2.

Процес експлуатації запасів підземних вод Шебелинського родовища на

існуючому водозаборі Шебелинського ВПГКН, що складається із десяти

14

свердловин, розташованих на трьох ділянках, не є діяльністю, що має значні

виділення тепла, вологи, газів, що володіють парниковим ефектом і інших речовин,

викиди яких можуть вплинути на клімат і мікроклімат в прилеглій місцевості.

Вплив на навколишнє соціальне середовище носить позитивний аспект

(позитивний вплив на місцеву економіку). Впровадження планованої діяльності –

використання води з водозабору підземних вод Шебелинського ВПГКН для

задоволення власних потреб Шебелинського ВПГКН, а саме - господарчо-питних

та виробничих. Видобування води пов΄язано з діяльністю Шебелинського ВПГКН,

що забезпечує переробку вуглеводневої сировини. Позитивний вплив щодо

впровадження планованої діяльності, є вагомим внеском у розвиток як

регіональної економіки, так і економіки України в цілому, оскільки Шебелинське

відділення з переробки газового конденсату та нафти (ВПГКН) є одним з основних

бюджетоутворюючих і стабільно працюючих підприємств району, а також сприяє

створенню робочі місць для населення.

Планована діяльність не спричиняє порушення навколишнього

техногенного середовища, оскільки елементи техногенного середовища, а саме -

пам’ятки архітектури, історії і культури, зони рекреації в районі розташування

планованої діяльності відсутні.

Вплив на рослинний та тваринний світ під час експлуатації запасів

підземних вод Шебелинського родовища на існуючому водозаборі Шебелинського

ВПГКН не очікується, заповідні та охороняємі території в радіусі 3-х км відсутні.

Діяльність філії Управління з переробки газу та газового конденсату АТ

«Укргазвидобування» здійснюється у відповідності до вимог природоохоронного

законодавства України, з метою збереження нормативного стану довкілля та

запобігання негативного впливу на нього на всіх етапах планованої діяльності.

2. ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ

Провадження планованої діяльності передбачається в межах спеціального

дозволу на користування надрами на території Балаклійського району Харківської

області, розширення меж не передбачається. Розташування усть свердловин

обумовлюється оптимальними геологічними умовами розкриття перспективних

продуктивних горизонтів і поверхневими умовами, територіальні альтернативи для

яких відсутні.

Технічних альтернатив для здійснення видобування підземних вод

Шебелинського родовища немає.

За фактом планованої діяльності – продовження експлуатації запасів

підземних вод через видобування їх на Шебелинському родовищі та отримання

спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування питних

підземних вод – виправдані альтернативи будь-якого характеру відсутні.

15

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ)

ТА ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ПРОВАДЖЕННЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Впровадження планованої діяльності з видобування питних підземних вод

Шебелинського родовища згідно спеціального дозволу на користування надрами

від 13.01.2011 р. №4029, спеціальне водокористування від 11.05.2018 р.

№3011Хр/49д-18 передбачається на території Балаклійського району Харківської

області.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про інформацію» [8] інформація про

стан довкілля (екологічна інформація) - відомості та/або дані про стан складових

довкілля та його компоненти, включаючи: генетично модифіковані організми, та

взаємодію між цими складовими; фактори, що впливають або можуть впливати на

складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність

або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного

середовища, політику, законодавство, плани і програми); стан здоров'я та безпеки

людей умови життя людей, стан об'єктів культури і споруд тією мірою, якою на

них впливає або може вплинути стан складових довкілля; інші відомості та/або

дані.

Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування

військових об'єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Харківська область розташована на північному сході України на території

двох природних зон Лівобережної України – Лісостепу і Степу в межах

водорозділу, що відокремлює басейни Дону і Дніпра. На півночі Харківщина

межує з Бєлгородською областю Росії, на сході – з Луганською, на південному

сході – з Донецькою, на півдні – з Дніпропетровською, на заході – з Полтавською

та на північному заході – з Сумською областями України. Площа території

Харківщини складає 31,4 тис. км2, що становить 5,2% території України, відстань із

сходу на захід – 225 км, з півночі на південь – 200 км. Рельєф Харківщини –

хвиляста рівнина, яка розмежована річковими долинами, ярами та балками.

Основні його риси визначаються приуроченістю території до басейнів рік Дону та

Дніпра. Басейн Дону складає 75 % території області, басейн Дніпра – 25 %. Ріка

Сіверський Донець – головна водна артерія Харківщини – є притокою Дона, на

території області ця річка несе свої води протяжністю 375 км (загальна її довжина 1

053 км). Її основні притоки на території області – ріки Оскіл, Уди, Берека, Харків,

Лопань, Сухий Торець, Балаклійка, Вовча, Великий Бурлук та ін. Клімат області

помірно континентальний. Так як протяжність території області з заходу на схід і

коливання висот незначні, то варіації клімату в межах області досить несуттєві.

Область розділена на 27 адміністративних районів, до її складу входить 17

міст, з них 7 міст обласного підпорядкування, 59 селищ міського типу, 1 673

сільських населених пункти. Вигідне географічне розташування області є

сприятливою передумовою для розвитку зовнішньої та внутрішньої торгівлі,

транспортних послуг. Харківщина має потужний промисловий, аграрний і

науковий потенціал. На території області обліковується 420 родовищ (в тому числі

90 об'єктів обліку комплексних родовищ) різноманітних корисних копалин, з яких

16

180 родовищ (в тому числі 63 об'єкти обліку) експлуатується. Мінерально-

сировинна база області на 41,65% складається з корисних копалин паливно-

енергетичного напрямку (нафта, газ вільний, газ розчинений, конденсат, газ

газових шапок, кам'яне та буре вугілля, торф, сапропель), на 39,53% – із сировини

для виробництва будівельних матеріалів, по 0,71% припадає на гірничо-хімічні та

нерудні корисні копалини для металургії, 16,71% – питні, технічні та мінеральні

підземні води, решта – по 0,23% припадає на розсіяні елементи, гірничорудні

корисні копалини та бітум.

Геологічне середовище

Територія Харківщини належить стародавній Східно-Європейській

платформі, яка має двоповерхову будову: її нижній структурний поверх –

фундамент – утворений архейськими і нижньопротерозойськими сильно

дислокованими метаморфічними і магматичними породами (вік яких перевищує 2

млрд. р.), а верхній структурний поверх – платформений чохол – переважно

осадовими породами, віком менше 1,7 млрд. р. На півдні платформи виділяються

великі додатні структури – Український щит і Воронезька антекліза. Між ними

знаходиться Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ) – від’ємна структура, в якій

фундамент занурено на глибину більше 1 км. Вона простягається з південного

сходу на північний захід. В межах ДДЗ виділяються Дніпровський грабен із

найбільш зануреним фундаментом (за геофізичними даними його максимальна

глибина сягає 22 км) і два борти – північний і південний. Грабен від бортів

відокремлено глибинними розломами: північним – Барановицько-Астраханським і

південним – Прип’ятьсько-Маницьким, які є великими скидами з амплітудою

декілька км. Північний борт ДДЗ водночас є схилом Воронезької антеклізи, а

південний борт – Українського щита. В межах цих бортів фундамент поступово

заглиблюється в бік грабена до 4–5 км, при цьому породи осадового чохла

залягають похило згідно з заляганням поверхні фундаменту (моноклінально).

Харківщина майже повністю розташована в межах ДДЗ, лише невелика її північно-

східна частина належить Воронезькій антеклізі з глибиною поверхні кристалічного

фундаменту менше 1 км. Особливостю Дніпровського грабена є найбільша

товщина і стратиграфічна повнота чохла, а також наявність у ньому на великій

глибині потужних товщ девонської солі. З її деформаціями пов’язане утворення

локальних структур типу куполів, криптодіапарів і діапірів. Безпосередньо на

поверхні сольові куполи відкриті на південному сході області. Це Петрівська

(Балаклійський район), Червонооскільська (Ізюмський район),

Великокомишуваська і Курульська (Барвенківський район) структури. Вони

розбиті розривними порушеннями на окремі блоки, отже, можуть розглядатися як

складні ступінчасті горсти. Їх найбільш підняті центральні блоки на поверхні

складаються карбоном, а оточуючі занурені блоки – більш молодими відкладами.

Товщина осадового чохла на Харківщині змінюється від 0,8 км на її півночі в

межах Воронезької антеклізи до 4–5 км на бортах ДДЗ біля крайових порушень і

найбільшою є в східній частині Дніпровського грабена (можливо близько 22 км).

Чохол в деяких місцях ускладнено розривними Геологічна будова та спадщина

Харківщини 12 і складчастими порушеннями, які контролюються переважно

рухами блоків фундаменту, а в грабені ще і переміщенням девонської солі. [24]

17

Водні ресурси

Харківська область розташована на вододілі двох річкових басейнів – Дона

(Сіверського Дінця) та Дніпра. Територіально до басейну Сіверського Дінця

належать 17 адміністративних районів, до території Дніпра – 10.

Поверхневі водні ресурси Харківської області представлені річками, озерами,

водосховищами, ставками та каналом Дніпро – Донбас .

Загальна кількість річок, розташованих у Харківській області, складає 867;

їх загальна довжина – 6405 км. Річок довжиною більше 10 км нараховується 172

одиниці загальною довжиною 4650 км. Найбільша річка – Сіверський Донець з

притоками Оскіл, Уди, Мжа, Великий Бурлук, Сухий Торець.

В області нараховується 583 озера, з них 36 озер загальною площею

близько 2,5 тис. га. Більше всього озер налічується в заплаві р. Сіверський Донець.

Як правило, всі вони річкового походження, мають видовжену форму і невеликі

глибини.

На території області створено приблизно 56 водосховищ із загальним

об’ємом 1526 млн м3, з них найбільшими i найважливішими є Печенізьке

(корисний об’єм 383 млн м3), Краснопавлiвське (корисний об’єм 412 млн м3) та

Червонооскiльське (корисний об’єм 445 млн м3). Перелічені водосховища є

головними об’єктами системи питного водопостачання для Харківської, Донецької

та Луганської областей.

Також нараховується 2538 ставків загальною площею дзеркала 13,17 тис. га

та загальним об’ємом 228,7 млн м3 . Ставки використовуються для риборозведення

та рекреації.

До водогосподарської системи належить низка водосховищ, які розташовані

у північній частині Харківської області: Трав’янське, Муромське, В’ялiвське і

Рогозянське. У межах м. Харків розташовані Новобаварське, Журавлiвське та

Лозовенькiвське водосховища. Призначення цих водосховищ – рекреація,

сiльгоспводопостачання та поповнення малих річок м. Харкова.

Харкiвська область має надзвичайно низьку забезпеченiсть водними

ресурсами та посiдає 24 мiсце серед областей України за цим показником (1,8% вiд

загальних водних ресурсiв України з урахуванням припливу вiд сумiжних

територiй) .

Водозабезпеченість населення області місцевим стоком характеризується як

надзвичайно низька (<1 тис. м3 на 1 людину), сумарним стоком – як дуже низька (

1,1 – 2 тис. м3 на 1 людину).

У той же час фактична забезпеченiсть водою населення, промисловостi,

сiльського господарства Харкiвщини досить задовiльна завдяки використанню

iснуючої водогосподарської системи, яка потребує постiйної пiдтримки для

оптимального її функцiонування та подальшого розвитку.

Підземні води – важлива складова частина водних ресурсів Харківської

області, територія якої розташована на межах Дніпровсько – Донецької западини,

що входить складовою частиною у Дніпровсько – Донецький артезіанський басейн.

Глибина залягання водоносних горизонтів обчислюється від декількох метрів до

сотень метрів.

18

Харківська область посідає п’яте місце в Україні по загальних запасах

підземних вод. Забір прісних підземних вод здійснюється в основному з крейдяних

відкладень і дорівнює 0,168 км3/рік.

За прогнозними даними, експлуатаційні запаси підземних вод області

складають у сумарному обчисленні 1411,28 млн м3/рік, або 3867,8 тис. м3/добу, та

сумарно дорівнюють 22% від рогнозних (0,384 км3/рік).

Для видобутку підземних вод використовуються такі водоносні горизонти:

межигірсько-обухівський, бучацько-канівський, крейдяно-мергельний та сеноман-

нижньокрейдяний .

Підземні прісні води представлені в області 27 родовищами, з яких на 19

ведеться видобуток води, що використовується для господарсько-питного,

виробничо-технічного водопостачання і для забезпечення водою населених

пунктів. Слід зазначити, що подальше нарощування обсягу питного

водопостачання за рахунок підземних вод через централізовані системи

водопостачання стримується через нераціональне використання води, великі

втрати при транспортуванні, прогресуюче забруднення підземних вод.

Балансові запаси прісних підземних вод складають 1036,51 тис. м3/добу.

Видобуток підземної води у 2003 році склав 70,08 тис. тонн.

Широке розповсюдження на території Харківської області мають мінеральні

води. При цьому мінеральні (лікувальні) води зустрічаються як серед прісних, так і

серед високомінеральних.

Гідрогеологічні умови Харківської області дозволяють вирішувати питання

водопостачання практично будь-якого місця за рахунок підземних вод. Балансові

запаси підземних вод області складають 1031,7 тис. м3/добу. Прогнозні запаси –

3867,8 тис. м3/добу. Освоюється водоносний горизонт прісних високоякісних

підземних вод – верхньоюрських відкладів. [26]

Водні ресурси Харківської області складаються з поверхневих і підземних вод.

Величина сумарного об’єму поверхневого стоку для Харківської області складає 2

091,10 млн. м3 на рік. Його показники у межах адміністративних районів сильно

коливаються. Вони змінюються від 20,42 у Коломацькому районі до 171,96 млн. м3

у Вовчанському районі . Саме через те, що поверхневий стік є значно

нерівномірним як у часі, так і в просторі, в області було споруджено 57

водосховищ, загальним об’ємом вод у 1 518,82 млн. м3 та сумарною площею

водного дзеркала – 32 400,8 га .Територіальний розподіл водних ресурсів не

відповідає розміщенню водоємних галузей господарського комплексу. Найбільші

показники річкового стоку (у млн. м3 ) відповідно мають: Вовчанський (171,96),

Балаклійський (131,40), Харківський (137,24), Великобурлуцький (100,1) та

Зміївський (96,92) райони. Це пояснюється тим, що ці райони знаходяться в межах

лісостепової природної зони, через їх територію проходять найбільші водні артерії

області – річки Сіверський Донець, Оскіл, Уда, Харків та Лопань.

Найменші показники річкового сток (у млн. м3 ) мають наступні райони:

Коломацький (20,42), Зачепилівський (32,55) та Печенізький (37,60). Так, у

Коломацькому та Зачепилівському районах відсутні великі водні артерії та річкова

мережа не є достатньо густою. А значна частина річкового стоку Печенізького

району є зарегульованою внаслідок створення Печенізького водосховища.

19

Харківська область має достатні ресурси підземних вод, до складу яких

входять ґрунтові та артезіанські води. Загальні затверджені запаси підземних вод

складають 385,50 млн. м3 . Ця величина складає 26,9 % від величини прогнозних

ресурсів підземних вод області. Прогнозні ресурси оцінюються у 1 440,6 млн м3.

Вони також нерівномірно розподілені по районах області. Найбільші розвідані

запаси має Балаклійський та Харківський райони, де їх величини відповідно

складають 125,0 та 107,4 млн. м3 на рік. Затверджені запаси підземних вод інших

районів області не перевищують 25 млн. м3, а в деяких районах їх величина навіть

менша за 10 млн. м3 (Барвінківський, Богодухівський, Борівський, Вовчанський та

Первомайський райони).

Запаси підземних вод розподілені дуже нерівномірно. Найбільш значні

ресурси (динамічні запаси) мають ті райони, які займають значні площі річкових

долин і прируслових знижень. В ряді районів області (Барвінківському,

Близнюківському, Первомайському, Шевченківському), які займають площі

вододілів, природні ресурси підземних вод дуже обмежені.

Отже, за запасами водних ресурсів, значним їх об’ємом виділяються:

Лозівський (502,15 млн. м3), Вовчанський (371,56 млн. м3), Борівський (351,16 млн.

м3 ), Харківський (293,42 млн. м3 ) та Балаклійський (259,57 млн. м3 ) райони. На ці

п’ять районів приходиться більше 30 % (із загального потенціалу у 3995,42 млн.

м3) водно-ресурсного потенціалу Харківської області.

Найкращу водозабезпеченість на одного жителя мають Дворічанський (4,32

тис. м³/ рік), Великобурлуцький (4.06 тис. м³/ рік), Печенізький (37,6 тис. м³/рік),

Вовчанський (3,43 тис. м³/рік) та Шевченківський (3,21 тис. м³/рік) райони,

найгіршу – Харківський (0,08 тис. м³/ рік), Лозівський (0,71 тис. м³/рік),

Дергачівський (0,77 тис. м³/рік), Красноградський (1,06 тис. м³/рік) та Чугуївський

(1,07 тис. м³/рік) райони. Харківський район є прилеглим до обласного центру –

м. Харкова і тому істотно відчуває дефіцит водних ресурсів. З метою покращення

ситуації було збудовано водогін «Кочеток- Харків», який подає воду до міста з

Печенізького водосховища. Харківський район характеризується найвищою

щільністю населення і найвищим рівнем розвитку виробничих сил регіону.

Територія області характеризується особливо низькою водозабезпеченістю на

одного жителя. В Україні цей показник становить 1,08 тис. м 3 на одного жителя за

рік, тоді, як у Харківській області він нижчий на 33 %.

Найвищу забезпеченість на 1 км² території мають такі райони: Харківський

(97,79 тис. м³/рік), Вовчанський (91,08 тис. м³/рік), Золочівський (85,15 тис. м³/рік),

Дергачівський (82,01 тис. м³/рік) та Великобурлуцький (81,13 тис. м³/рік). Всі ці

райони знаходяться в північній частині Харківської області в межах лісостепової

природної зони (мають достатньо добре розвинену річкову мережу) і на їх

територію поступають транзитні води з Бєлгородської області Росії. Найнижчу

водозабезпеченість на 1 км² території мають Зачепилівський (40,94 тис. м³/рік),

Сахновщинський (45,73 тис. м³/рік), Барвінківський (50,46 тис. м³/рік), Лозівський

(50,46 тис. м³/рік) та Красноградський (50,57 тис. м³/рік) райони. Очевидним є те,

що показники водозабезпеченості на одиницю площі чітко диференціюються за

кліматичними умовами. Всі ці райони знаходяться на півдні Харківської області в

межах степової природної зони. Для них характерними є більш посушливі

20

кліматичні умови, мала кількість річок, та не досить високі показники значень

поверхневого стоку.

Водно-ресурсний потенціал Харківської області складається з величини

сумарного поверхневого стоку і запасів підземних вод, які можуть бути

використані у процесі матеріального виробництва. Величина водного потенціалу

складає 2 476,6 млн м³ (поверхневий стік – 2 091,1 млн м³ та підземний – 385,5 млн

м³). За показниками водозабезпеченості одиниці площі своєї території (66,55 тис.

м³ на рік) та одного мешканця ( 0,75 тис. м³ на рік) Харківська область займає 15 і

17 місця серед регіонів України відповідно.

Розподіл водно-ресурсного потенціалу по території області нерівномірний:

від 22,72 (Коломацький район) до 502,15 млн м³ (Лозівський район). [27]

Ділянки водозабору Шебелинського ВПГКН згідно гідрогеологічного

районування України відносяться до Дніпровсько-Донецького артезіанського

басейну. Дніпровсько-донецький артезіанський басейн знаходиться в межах

Дніпровсько-донецької западини, що має потужну товщу осадочних відкладів, у

яких зосереджено кілька водоносних горизонтів.

У цьому басейні зосереджена майже половина всіх експлуатаційних запасів

підземних вод України. Основні водоносні горизонти зосереджені в юрських,

крейдових і палеогенових відкладах. Тут зона прісних вод досягає потужності 350-

500 м, а дебіт окремих артезіанських свердловин — 40-55 л/с. На більших

глибинах, переважно в палеозойських відкладах, знаходяться солоні води. Підземні

прісні води басейну використовують для водопостачання Чернігівської, Сумської,

Харківської, Полтавської, Київської областей і м. Києва.

Напірні прісні (слабомінералізовані) води Дніпровсько-

Донецького артезіанського басейну залягають у відкладах (головним чином

пісках) юрської, крейдяної та нижньотретинної систем. Відрізняється поверховим

розвитком водоносних горизонтів і комплексів, найбільше значення з яких

для водопостачання мають четвертинні, палеогенові, крейдові та юрські.

Земельні ресурси

Харківська область – одна з 25 територіальних соціально-економічних

систем України обласного рангу. Область розташована в північно-східній 84

частині України. Площа Харківської області складає 31,4 тис. км2 , що становить

5,2% від території України.

В межах Харківської області нараховується більше 150 різновидів ґрунтів.

Причиною такої розмаїтості є насамперед приуроченість території області до двох

зон – лісостепової та степової. Найбільша розмаїтість і строкатість характерні для

лісостепової частини області, хоча по площі вона менше степової частини. У

північній (лісостеповій) частині області розповсюджені чорноземи глибокі, сірі,

темно- сірі опідзолені та деградовані ґрунти, чорноземи опідзолені та деградовані.

У ґрунтовому покриві степової зони переважають чорноземи звичайні та

чорноземи звичайні глибокі.

Найродючішими ґрунтами області є чорноземи типові, які становлять

38,24% та опідзолені 10,81%. Чорноземи звичайні глибокі 33,5% та звичайні

11,35%, внаслідок більшої посушливості кліматичних умов, мають меншу

родючість. Серед інших менш поширених ґрунтів області в

21

сільськогосподарському виробництві використовуються лучні чорноземні та лучні

переважно солонцювато-солончакуваті ґрунти – 23 тиc. га, чорноземи на пісках 7,7

тис. га, лучно-болотні та болотні ґрунти – 0,77 тис. га, практично не

використовуються. Еродовані ґрунти займають 41 % площі сільськогосподарських

угідь. Сучасний стан використання земельних ресурсів не відповідає вимогам

раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме

співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що негативно впливає на

стійкість агроландшафту. Сільськогосподарська освоєність земель перевищує

екологічно допустиму.

Стан грунтів

Ґрунтовий покрив Харківської області досить неоднорідний.

Район планованої діяльності відноситься до першого степового грунтово-

екологічного району, який займає Кегичівський, Сахновщинський, Зачепилівський,

Балаклійський, Ізюмський, Первомайський, Лозівський, частково Красноградський

райони. Порівняно з прилеглим лісостеповим районом відрізняється більшою

посушливістю першої і другої частин теплого періоду, що обумовило зміну у

ґрунтовому покриві чорноземів типових – звичайними глибокими переважно

легкоглинистого гранулометричного складу з вмістом гумусу 5,3 – 5,7 %. Серед

степових районів області він найбільш зволожений.

Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси та ґрунти

Земельні ресурси Харківщини є одними з найкращих в Україні за потенціалом

родючості ґрунтів, запасами в них гумусу і основних поживних речовин,

продуктивності вирощуваних сільськогосподарських культур. За невеликим

виключенням, сільськогосподарські угіддя області придатні для одержання

екологічно чистої продукції. Разом з тим, унаслідок економічних та інших причин,

складних сучасних ринкових умов спостерігається погіршення агроекологічного

стану земель, розвиток на них процесів деградації ґрунтів - ерозії, дегуміфікації,

переущільнення, зменшення біорізноманіття тощо. Причиною деградації

найчастіше є: - нераціональна структура сільгоспугідь, посівних площ, розміщення

культур без достатнього повного врахування ґрунтово-кліматичних умов,

підвищений рівень розораності; - дефіцитний баланс біофільних елементів із-за

невеликих доз гною і мінеральних добрив, які застосовуються; - недостатнє

залучення економічних стимулів для екологічно безпечного використання

земельних ресурсів, механізмів економічної та адміністративної відповідальності

землекористувачів за порушення вимог щодо охорони ґрунтів. [29]

Соціальне середовище

Шебелинське родовище питних підземних вод розташоване поблизу смт.

Андріївка Балаклійського району Харківської області.

Район межує зі Зміївським, Чугуївським, Первомайським, Ізюмським,

Барвінківським, Шевченківським та Лозівським районами.

Відстань від районного центру до Харкова — 101 км.

Балаклій́ський райо́н — район у південно-східній частині Харківської

області. Район адміністративно-територіально поділяється на: 1 міська рада, 3

селищні ради та 20 сільських рад, які об'єднують 69 населених пунктів та

підпорядковані Балаклійській районній раді.

22

Площа Балаклійського району - 1986,5 км2, населення - 92,6 тис. чол., рік

утворення - 1923. Районний центр Балаклійського району - БалаклІя - місто

районного підпорядкування, розташоване на південний схід від м. Харкова,

залізнична станція на лінії Москва - Донбас. Відстань до Харкова залізницею - 84,

шосейним шляхом -95 кілометрів.

Загальна чисельність населення Андріївської селищної ради

(адміністративний центр – смт Андріївна) станом на 01.12.2015 р. – 9640 осіб. На

території селищної ради розташований один населений пункт – смт Андріївка.

Населення смт Андріївка – 9705 осіб.

Андріївка — селище міського типу, центр Андріївської селищної Ради

Балаклійського району. Розташована на лівому березі Сіверського Дінця, за 22 км

від м. Балаклії. Відстань до найближчої станції Шебелинка — 3 км. Шосейними

шляхами селище зв’язане з містами Балаклією і Змієвом. Населення — 13,9 тис.

чоловік.

Сьогоднішня Андріївка — велике робітниче селище. Важливе значення для

розвитку його економіки мали відкриття і експлуатація Шебелинського родовища

природного газу, розташованого поряд з с.Андріївка.

Флора і фауна

Територія Балаклійського району розташована у лісостеповій природній зоні.

Рослинний покрив представлений залишками остепневих лук і степів на

плакорах, масивів дубових і дубово-грабових лісів.

Понад 50% лісопокрилої площі займає дуб, 25% - сосна, 8,6% - граб, 2,7% -

ясен, 2,6% - бук, 2,6% - осика. Найбільші площі зайняті дібровами.

Поблизу району планованої дяльності відповідно до рекреаційного зонування

Харківської області згідно з ландшафно-природною характеристикою знаходиться

Балаклійська рекреаційна зона площею 20,8 тис.га - долина річки Сіверський

Донець з дібровними лісами на правому березі, заплавними луками та сосновими

борами на піщаних борових терасах.

Фауністичний комплекс лісостепу становлять як лісові, так і степові види.

Тут зустрічаються лісова і степова мишівки, соні – горішникові, лісова, садова та

повчок великий, їжак звичайний, благородний олень, по берегах річок - видра.

Характерними птахами є грак, сорока, іволга, горлиця звичайна, кібчик. Типові

плазуни: мідянка, вуж звичайний, полоз лісовий, ящірка прудка і зелена.

Земноводні: жаби трав΄яна і гостро морда, ропуха зелена і звичайна, тритон

звичайний і гребенястий. З комах водиться багато видів коників, жуків, метеликів,

клопів, мурашок, бджіл тощ

Природно-заповідний фонд

На території Балаклійського району знаходиться низка об΄єктів природно-

заповідного фонду (ПЗФ). Це такі природні об΄єкти:

Ботанічний заказник місцевого значення "Сербівський". Площа 2,0 га.

Розташований в Андріївському лісництві. Це ділянка лісу, де ростуть на полях

чистотіл, звіробій продірявлений, деревій.

Ботанічний заказник місцевого значення "Борисоглібськип". Площа 2,9 га.

Розташований в Високобірському лісництві. На території заказника - посадки рози

коричної, барбарису звичайного, горобини, липи, скумпії.

23

Ботанічний заказник місцевого значення "Байрак". Площа 1,0 га.

Знаходиться в Балаклійському лісництві. Під пологом дубового рідколісся і на

галявинах - зарості конвалії травневої, чистотілу великого, лікарської медунки.

Ботанічний заказник місцевого значення "Иурівський". Площа 36,6 га.

Знаходиться в Балаклійському районі біля с. Нурове.

Ботанічний заказник місцевого значення "Ковиловий". Площа 3,0 га.

Розташований в с. Петрівське на ділянці степової рослинності, де проростає ковила

волосиста - вид занесений до Червоної книги України.

Ентомологічний заказник місцевого значення "Бойневе". Площа 17,3 га.

Розташований в с. Залиман. Являє собою ділянку на південному схилі яружно-

балочної системи. Рослинність подана формаціями різнотрав'я типчаково-

ковилових степів. Живуть біля 30 видів корисних комах, з яких більше 10 видів -

дикі бджоли - запилювачі люцерни.

Ентомологічний заказник місцевого значення "Рибчине". Площа 9,4 га.

Знаходиться в с. Чепіль. Займає ділянку на південно-західному схилі яружно-

балочної системи, де росте ковила, сон-трава. Тут живуть приблизно 20 видів

диких бджіл.

Загальнозоологічний заказник місцевого значення "Лиман". Площа 131,2

га. Розташований біля с. Морозівка на типових заливних і водно-болотних

ділянках. Це місто гніздування пернатих, в тому числі рідких видів: пастушка

водяного, болотної курочки та ін.

Загальногеологічний заказник місцевого значення "Протопопівський".

Площа 14,6 га. Розташований біля с. Морозівка.

Ландшафтний заказник місцевого значення "Крейдянська лісова дача".

Площа (477,7 га. Знаходиться на території Балаклійського лісництва. Це типовий

для північного лісостепу живописний ландшафт, сформований на боровій терасі р.

С. Донець. Один з унікальних лісових масивів, де ростуть високопродуктивні

соснові деревостої - еталони створення ґрунтозахисних насаджень на піщаних

аренах.

Ландшафтний заказник місцевого значення "Савинська лісова дача". Площа

1711,0 га.

Комплексна пам 'ятка природи місцевого значення "Юннатівська", Площа

0,3 га. Розташована в місті Балаклія. Лісове заповідне урочище "Бір". Площа 734,0

га.

Регіональний ландшафтний парк "Ізюмська лука". Площа 2560,0 га.

На території Шебелинського родовища об’єкти природньо-заповідного

фонду відсутні.

Згідно ст. 7 Закону України ″Про природно-заповідний фонд України″ «на

землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-

культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно

впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних

комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим

призначенням».

Підприємство, в разі необхідності, звертається до Державного підприємства

«Науково-дослідний центр» «Охоронна археологічна служба України» за

24

результатами науково-археологічної експертизи ділянок під майбутню плановану

діяльність, відповідно до ст.36, 37 Закону України будь які земляні роботи на

території археологічної спадщини можливі лише після проведення охоронних

археологічних досліджень.

Об’єкти природно-заповідного фонду на територіях зон санітарної охорони

Шебелинського родовища відсутні.

Земляні та інші роботи, реалізація яких може призвести до руйнування,

знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки

після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовника зазначених

робіт (абз. 1 ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Несприятливі фізико-геологічні процеси і явища в межах родовища не

спостерігаються

Провідне місце в економіці району займає сільське господарство, частина

населення зайнята в нафтогазовій промисловості.

Загальний стан навколишнього середовища потрібно вважати задовільним.

Зміна поточного стану довкілля без провадження планованої діяльності

обумовлюється глобальними кліматичними змінами. Але слід зазначити, що при

проведенні планованої діяльності суттєвого забруднення компонентів довкілля не

передбачається, що і буде розглянуто в наступних розділах.

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ

ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

При провадженні планованої діяльності ймовірно зазнають впливу такі

фактори довкілля:

- геологічне середовище. Вплив відсутній при експлуатації запасів

підземних вод; експлуатація запасів підземних вод (розробка родовища не

призведе до зміни водно-фізичних та інших властивостей гірських порід).

- водні ресурси. Помірний вплив шляхом експлуатації запасів питних

підземних вод Шебелинського родовища на існуючому водозаборі Шебелинського

ВПГКН з метою господарчо-питних, виробничих та протипожежних потреб

Шебелинського ВПГКН. Експлуатаційні запаси підземних вод на водозаборі

Шебелинського ВПГКН – 174,6 тис. м3/рік і 478 м3/добу. Процес розробки

експлуатації запасів підземних вод Шебелинського родовища на водозаборі

Шебелинського ВПГКН, що складається із десяти свердловин, розташованих на

трьох ділянках, не вплине на гідрогеологічний режим підземних вод.

- повітряне середовище. Вплив при експлуатації запасів підземних вод

повністю відсутній.

-земельні ресурси. Вплив під час експлуатації запасів підземних вод не

очікується, підприємство існуюче, площа земельних ділянок відведена в постіне

користування і становить 0,41 км2.

- клімат і мікроклімат. Процес експлуатації запасів підземних вод

Шебелинського родовища на існуючому водозаборі Шебелинського ВПГКН, що

складається із десяти свердловин, розташованих на трьох ділянках, не є діяльністю,

що має значні виділення тепла, вологи, газів, що володіють парниковим ефектом і

25

інших речовин, викиди яких можуть вплинути на клімат і мікроклімат в прилеглій

місцевості.

- плив на навколишнє соціальне середовище носить позитивний аспект

(позитивний вплив на місцеву економіку). Впровадження планованої діяльності –

використання води з водозабору підземних вод Шебелинського ВПГКН для

задоволення власних потреб Шебелинського ВПГКН, а саме - господарчо-питних

та виробничих. Видобування води пов΄язано з діяльністю Шебелинського ВПГКН,

що забезпечує переробку вуглеводневої сировини. Позитивний вплив щодо

впровадження планованої діяльності, є вагомим внеском у розвиток як

регіональної економіки, так і економіки України в цілому, оскільки Шебелинське

відділення з переробки газового конденсату та нафти (ВПГКН) є одним з основних

бюджетоутворюючих і стабільно працюючих підприємств району, а також сприяє

створенню робочі місць для населення.

- техногенне середовище. Планована діяльність не спричиняє порушення

навколишнього техногенного середовища, оскільки елементи техногенного

середовища, а саме - пам’ятки архітектури, історії і культури, зони рекреації в

районі розташування планованої діяльності відсутні.

- флора і фауна. Вплив на рослинний та тваринний світ під час експлуатації

запасів підземних вод Шебелинського родовища на існуючому водозаборі

Шебелинського ВПГКН не очікується, заповідні та охороняємі території в радіусі

3-х км відсутні.

Діяльність філії Управління з переробки газу та газового конденсату АТ

«Укргазвидобування» здійснюється у відповідності до вимог природоохоронного

законодавства України, з метою збереження нормативного стану довкілля та

запобігання негативного впливу на нього на всіх етапах планованої діяльності.

26

5. ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

5.1 ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ ІСНУЮЧОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

5.1.1 Промислова облаштованість

Шебелинське родовище питних підземних вод – існуючий об'єкт,

розташоване на території Балаклійського району Харківської області.

Водозабір підземних вод Шебелинського відділення по переробці газового

конденсату та нафти (ВПГКН) складений із десяти свердловин: ділянка 1 –

свердловини №№ 1 – 6; ділянка 2 – свердловини №№ 7, 8; ділянка 3 – свердловини

№№ 9, 10.

Підземні води, які видобуваються на вищевказаному водозаборі,

використовуються для задоволення питних і санітарно-гігієнічних та виробничих

потреб, передачі вод для потреб населення та вторинних водокористувачів, скиду

зворотних (стічних) вод до водного об'єкту.

Водокористування дозволяється при дотриманні наступних умов:

забір свіжої води з підземних вод не більше - 174,6 тис.м3/рік; 488,237 м3/добу.

Готовою продукцією, яку потребує підприємство, є вода із свердловин.

Якість води із свердловин контролюється санітарно-гігієнічною та

біологічною лабораторіями ДУ «Харківський обласний лабораторний центр

Міністерства охорони здоров'я України».

Обслуговування водозабору Шебелинського ВПГКН, який складається із

десяти свердловин, розташованих на трьох ділянках, розташованих в окрузі смт.

Андріївка Балаклійського району Харківської області, відбувається на земельних

ділянках площею 0,41 км2, що знаходяться в постійному користуванні АТ

«Укргазвидобування», підрозділом якого є Шебелинське ВПГКН.

Експлуатація водозабору ведеться в ручному режимі. Насоси вмикаються

безпосередньо на свердловинах. Насоси на ділянці № 2 можуть вмикатися і з

території заводу. Свердловини вмикаються до роботи по черзі без конкретного

графіку видобування, при цьому не перевищуючи добового ліміту

водоспоживання. Від свердловин ділянки № 1 підземні води подаються по

напірному водоводу на майданчик Шебелинського ВПГКН. В цей водовод через

окремі врізки поступають підземні води з ділянок № 2 й 3, загальні витрати по

водоводу фіксуються на території Шебелинського ВПГКН водолічильником ІРКА

25454162 2ск. Далі води збираються в резервуар ємністю 1000 м3. З нього через

водонапірну башту вода надходить в розподільну мережу.

Вода, яка використовується для питних цілей, попередньо проходить

очищення через систему очищення води Flozone 2000, яка розроблена для

видалення з води або зменшення вмісту в ній мікроскопічних часток речовин,

хлору, бактерій, грибків, важких металів та інших хімічних з’єднань. Вона також

усуває затхлий, несвіжий, металічний присмак та запах води, а потім додає в воду

активований кисень (озон) на останній стадії очищення.

27

Система комплектується сучасним устаткуванням виробництва

американських компаній «Environmental enterprises, inc» й «Ozotech Inc.». В

технологічній схемі очищення використовуються найсучасні технології, які

рекомендовані міжнародною асоціацією виробників води IBWA, – зворотний

осмос та озонова стерилізація. Очищена питна вода відповідає вимогам

найжорсткіших стандартів якості на питну воду в США. Устаткування має

гігієнічні висновки МОЗ України на право використання його в питному

водопостачанні й в виробництві питної води.

В якості вихідної води використовується підземна вода із свердловин.

Очищення включає наступні технологічні цикли: 1. очищення води на механічному

мультимедійному фільтрі MMF. Він застосовується для усування з води осадових й

зважених часток діаметром 10 мікрон й більше. Мультимедійний фільтр

складається з різних типів фільтруючих середовищ з чітко розрізненими шарами.

Фільтруюче середовище складене з шарів антрациту й гранітного гравію; 2.

обіззалізнення води в системі GSF. Система повністю автоматизована, усуває

розчинене залізо на 98 %, частково пом'якшує та обеззаражує воду. Спеціальний

очищуючий матеріал окислює розчинене залізо в тверді частки, які потім

затримуються в фільтросередовищі й видаляються зворотньою промивкою. Також

ефективне видалення запаху сірководню; 3. пом'якшення води на пом'якшувателі

серії WSB. Він призначений для витягання з води іонів. Пом'якшення води

відбувається шляхом її пропускання через іонообмінну смолу, в результаті чого з

води витягуються катіони кальцію й магнію й заміщуються іоном натрію, якими

насичена смола. Солевміст води при цьому практично не змінюється; 4. очищення

води на фільтрі з гранульованим активованим вугіллям (ACF). Виконується,

головним чином, для дехлорування води, видалення присмаку й запаху, а також

зменшення кількості органічних й хлор-органічних сполучень, які містяться в воді;

5. Тонка фільтрація води від механічних домішок більш 5 мікрон; 6.

обеззаражування води ультрафіолетовим випромінюванням за допомогою

бактерицидних ультрафіолетових систем R-Can; 7. глибоке очищення води по

методу зворотного осмосу. Використовується мембранна зворотно осмотична

технологія: в процесі очищення полупроникна мембрана використовується для

того, щоб відокремити від води та видалити розчинені в ній тверді речовини,

органіку, пірогени, субмікронні колоїдні частки, віруси й бактерії. Процес зветься

зворотним осмосом, так як в ньому чиста вода протискується крізь мембрану під

високим тиском, а забруднювачі, які мають більший розмір молекул, не можуть

проникнути через пори й залишаються перед вхідною стороною мембрани. В

установках використані зворотно осмотичні елементи, в яких мембрана з

тонкоплівочного композитного (T.F.C.) матеріалу скатана рулоном. Вхідна вода,

яка містить солі й забруднювачі, подається під тиском, забезпеченим насосом

високого тиску, до мембранного елементу. Чиста вода, яка протиснена крізь пори

мембрани, розміром в 0,0001 мікрона збирається в колекторі продукту, який

розташовується по вісі мембранного елементу. Вода, яка містить забруднювачі й

розчинені речовини, проходить по поверхні мембрани й скидається з іншого кінця

елементу в зливний трубопровід; 8, 9. накопичування очищеної води в ємностях з

харчової неіржавіючій сталі; 12. стерилізація води озоном та насищення киснем.

28

Наявність контролюючої автоматики дозволяє експлуатувати систему

цілодобово, без участі оператора.

Вода, яка отримується на установці по виробництву очищеної питної води,

регулярно аналізується лабораторіями державної санітарно-епідеміологічної

служби на предмет відповідності СанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води

питної, призначеної для споживання людиною». Відхилень від нормативів СанПіН

2.2.4-171-10 в очищеній питній воді зафіксовано не було. Таким чином,

експлуатуєма система очищення води справляється із завданням отримання питної

води, яка відповідає нормам СанПіН2.2.4-171-10 [30].

На усі експлуатаційні свердловини в ході проведення даних робіт були

встановлені водовимірювальні прилади – лічильники води моделі WI (держреєстр

засобів вимірювальної техніки України: У478-10), які визначають кількість

відібраної підземної води.

5.1.2 Атмосферне повітря

При експлуатації свердловин водозабору Шебелинського ВПГКН вплив на

навколишнє повітряне середовище відсутній.

Підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу немає.

Діяльність філії Управління з переробки газу та газового конденсату АТ

«Укргазвидобування» здійснюється у відповідності до вимог природоохоронного

законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, законодавчих та

нормативних актів.

5.1.2.1 Заходи щодо охорони атмосферного повітря у періоди

несприятливих метеорологічних умов (НМУ)

Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих

метеорологічних умовах здійснюються відповідно до вимог РД 5204.52-85 [38],

затверджених Державним комітетом СРСР по гідрометеорології та контролю

природного середовища 01.12.86 р., для об’єктів, які розташовані в населених

пунктах, де Державною гідрометеорологічною службою України проводиться або

планується проведення прогнозування несприятливих геологічних умов.

При отриманні попередження про НМУ на всіх виробничих обєктах

посилюється контроль персоналу за стабільністю роботи обладнання, що

забезпечує мінімальний вплив на довкілля.

Філія Управління переробки газу та газового конденсату АТ

«Укргазвидобування» при планованій діяльності з видобування вуглеводнів вживає

заходи, з метою дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері

охорони атмосферного повітря.

Планована діяльність з видобування питних вод на Шебелинському

родовищі не створить впливу на стан атмосферного повітря.

29

5.1.2.2 Оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров’я населення та оцінка соціального ризику

Оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров’я населення

проводиться за розрахунками ризику розвитку неканцерогенних і

канцерогенних ефектів згідно змін та доповнень до п. 2.45

ДБН А.2.2-1-2003 [25].

Керуючись Законом України № 20877-V [9], даний вид планової

діяльності не пов’язаний з викидами забруднюючих речовин, відноситься до

такої, яка за ступенем ризику відноситься до прийнятної (допустимої) для

проживання населення.

Видобування питних вод не пов’язано з впливом на стан атмосферного

повітря, ризики канцерогенного і неканцерогенного ефектів відсутні.

5.1.3 Водне середовище

Водопостачання Шебелинського ВПГКН здійснюється з двох джерел:

поверхневого – р. Сіверський Донець та підземного – свердловини, які

пробурені на трьох ділянках в околиці смт. Андріївка.

Шебелинський ВПГКН видобуває воду для використання на виробничі

та господарсько-питні потреби.

Водозабір складається з трьох ділянок. Ділянка № 1 має в своєму складі 6

свердловин, пробурених на водоносний горизонт у тріщинуватій зоні

мергельно-крейдових відкладів верхньої крейди. Ділянки № 2 та 3 складаються

з 2 свердловин кожна, які пробурені на водоносний комплекс в відкладах

обухівської та межигірської світ палеогену.

Відбувається помірний вплив на водні ресурси шляхом експлуатації

свердловин водозабору підземних вод, вода з яких використовується для

задоволення власних потреб Шебелинського ВПГКН, а саме - господарчо-

питних, виробничих та протипожежних. Ліміт забору води з підземних джерел і

ліміт використання – 174,6 тис. м3/рік і 488,237 м3/добу.

Експлуатація водозабору ведеться в ручному режимі. Насоси

вмикаються безпосередньо на свердловинах. Насоси на ділянці № 2 можуть

вмикатися і з території заводу. Свердловини включаються до роботи по мірі

необхідності без конкретного графіку видобування. Від свердловин ділянки №

1 підземні води подаються по напірному водоводу на майданчик

Шебелинського ВПГКН. В цей водовод через окремі врізки поступають

підземні води з ділянок № 2 й 3, загальні витрати по водоводу фіксуються на

території Шебелинського ВПГКН водолічильником. Далі води збираються в

резервуар ємністю 1000 м3. З нього через водонапірну башту вода надходить в

розподільну мережу. Вода, яка використовується для питних цілей, попередньо

проходить очищення через систему очищення води. На усі експлуатаційні

свердловини встановлені водовимірювальні прилади – лічильники води, які

визначають кількість відібраної підземної води.

В зоні впливу ділянок Шебелинського водозабору не має родовищ

підземних вод із затвердженими запасами, які відносяться до водоносного

30

горизонту в тріщинуватій зоні мергельно-крейдових відкладів верхньої крейди

й до водоносного комплексу відкладів обухівської та межигірської світ

палеогену. Взаємний вплив свердловин ділянок № 2 та № 3 друг на друга при

водовідборі був урахований при визначеннні розрахункового зниження на обох

ділянках в главі 8.

Безпосередньо на ділянці № 1 водозабору Шебелинського ВПГКН

водоносний горизонт у тріщинуватій зоні мергельно-крейдових відкладів

верхньої крейди, який експлуатується, надійно захищений від поверхневого

забруднення 10 – 19-метровою товщею щільних мергелів київської світи, що

залягають в покрівлі водоносного горизонту.

Безпосередньо на ділянках №№ 2, 3 водоносний комплекс відкладів

обухівської та межигірської світ палеогену надійно захищений від

поверхневого забруднення: на ділянці № 2 – 11,5-метровою, а на ділянці № 3 —

5,5-метровою товщею глин обухівської та межигірської світ палеогену, які

залягають в покрівлі водоносного комплексу.

Для забезпечення нормальних умов експлуатації водозабору та

збереження оточуючого середовища водокористувачеві необхідно виконувати

наступні заходи:

- отримати спеціальний дозвіл на види діяльності – видобуток

підземних вод;

- не перевищувати об’єму водовідбору, що визначений протоколом

ДКЗ України та спеціальним дозволом на користування надрами;

- по можливості здійснювати відбір води рівномірно впродовж року,

без перевантаження насосного обладнання;

- не допускати марних витрат води – у разі протікання водопровідних

труб, резервуарів та кранів, забезпечувати їхній своєчасний ремонт;

- забезпечити необхідні санітарні умови користування територіями у

межах І, ІІ та ІІІ поясів ЗСО, для чого періодично виконувати

обстеження прилеглої території у межах ІІІ–го поясу ЗСО на предмет

виявлення безпосередніх та потенційних джерел забруднення

водозабору;

- згідно з Водним Кодексом України проводити гідрогеологічний

моніторинг – реєстрацію дебіту, рівнів води, якісного складу

підземних вод. Результати спостережень своєчасно надсилати до

територіальних служб – гірничого нагляду Держпраці, Департаменту

екології та природних ресурсів Харківської ОДА та регіональної

геологічної служби (разом з формою 7-ГР).

Для водозаборів підземних вод, з метою захисту водоносних горизонтів

від забруднення, необхідна організація спеціальних охоронних зон, яка

здійснюється шляхом видалення водозаборів на безпечну відстань від існуючих

чи можливих джерел забруднення, що виключає бактеріальне (мікробне) і

хімічне забруднення води. До складу зон санітарної охорони (ЗСО) входять три

пояси: І пояс – зона суворого режиму, ІІ та ІІІ пояси – зони обмежень.

І пояс ЗСО – зона суворого режиму, включає територію розташування

водозабірних свердловин та площадок розташування водопровідних споруд.

31

Він встановлюється з метою усунення можливості випадкового чи навмисного

забруднення джерела води поблизу устя свердловини.

Межа І-го поясу ЗСО відповідно до нормативів для захищених

водоносних горизонтів встановлюється в радіусі 30 м.

Ділянка № 1. Свердловини № 1, 3, 5, 6 знаходяться в бетонованих

колодязях діаметром 3 - 4 м та глибиною 2,8 - 3,3 м. Підлога колодязів

забетонована. Гирло свердловин виступає над підлогою на 0,55 - 0,81 м. З усіх

сторін колодязів нагорнутий грунт (обваловка), внаслідок цього вони мають

підвищений стан у порівнянні з оточуючою місцевістю. Зверху находяться

металеві кришки, які замикаються на ключ.

Свердловини № 2, 4 містяться в цегляних будинках 4 х 5 м та 2 х 3 м,

відповідно, й висотою 3 м. Двері будинків замикаються на ключ. Підлога в

будинку бетонна. Гирло знаходиться на рівні 0,16 м та 0,84 м над підлогою.

Гирла свердловин герметизовані, вхідні створи для кабелів, що йдуть до

насосу, також ущільнені. Таким чином, попадання дощових і талих вод в

експлуатуючий водоносний горизонт через гирла експлуатаційних свердловин

виключено.

Для обліку води використовуються водомірні лічильники – WI - 50.

Свердловини мають зону санітарної охорони суворого режиму у формі

прямокутників розміром 30 х 43 м – 44 х 54 м, площами 0,1298 – 0,2291 га.

Абсолютні відмітки урізу води в р. Сіверський Донець складають порядку 79,5

м. Середня абсолютна відмітка обсипки гирл свердловин порядку 83 м, що

виключає їхнє затоплення паводковими водами. Рельєф ділянки водозабору –

спокійний із зниженням в бік ріки. Свердловини розташовуються на вільній від

забудови та осередків забруднення прирічкових землях. Зони санітарної

охороні обнесені металевим колючим дротом на залізобетонних та дерев’яних

стовпах. Присутні заперечуючі знаки.

Ділянка № 2. Свердловини №№ 7, 8 знаходяться в залізобетонних

підземних спорудах 3 х 2,5 м та глибиною 3,5 м. Вхід у споруди через

вертикальний залізний колодязь. Підлога споруд забетонована. Гирла

свердловин виступають над підлогою на 0,67 м та 0,8 м. З усіх сторін споруд

нагорнутий грунт, внаслідок чого вони мають підвищене положення у

порівнянні з оточуючою місцевістю. Зверху знаходяться металеві кришки, які

замикаються на ключ.

Гирла свердловин герметизовані, вхідні створи для кабелів, що йдуть до

насосу, також ущільнені. Таким чином, попадання дощових й талих вод в

експлуатуючий водоносний комплекс через гирла експлуатаційних свердловин

виключено.

Для обліку води використовуються водомірні лічильники – WI-50.

Зона санітарної охорони суворого режиму свердловин спільна й

представляє собою прямокутник 28 х 39 м, площею 0,1168 га. Знаходиться в

торці лісозахисної смуги. Навколо неї - сільськогосподарські поля, примикає

грунтова автодорога. Поверхня зони санітарної охорони суворого режиму

рівна, спланована, обнесена металевим колючим дротом на залізобетонних

стовпах із заперечуючими знаками.

32

Ділянка № 3. Свердловини №№ 9, 10 знаходяться в залізобетонній

підземній споруді розміром 3 х 7 м та глибиною 3,5 м. Вхід у споруду через

вертикальні залізні колодязі, які знаходяться над свердловинами. Підлога

споруди забетонована. Гирла свердловин виступають над підлогою на 0,62 -

0,74 м. З усіх сторін на споруду нагорнутий грунт, й вона має підвищене

положення у порівнянні з оточуючою місцевістю. Зверху знаходяться металеві

кришки, які замикаються на ключ.

Гирла свердловин герметизовані, вхідні створи для кабелів, що йдуть до

насосу, також ущільнені. Таким чином, попадання дощових та талих вод в

експлуатуючий водоносний комплекс через гирла експлуатаційних свердловин

виключено.

Зона санітарної охорони суворого режиму спільна й представляє собою

прямокутник 30 м х 40 м, площею 0,1437 га. Вона розташована на відстані 60 –

70 м від проїжджих частин вулиць С.Підченка та Крупської на північній

околиці смт. Андріївка на відкритому майданчику. Поверхня зони санітарної

охорони суворого режиму рівна, спланована, обнесена металевим колючим

дротом на залізобетонних стовпах із заперечуючими знаками.

Розташування меж ІІ та ІІІ поясів ЗСО визначається гідродинамічними

розрахунками за умови, що, якщо за цими межами у водоносний комплекс

(горизонт) надійдуть забруднення, то вони не досягнуть водозабору раніше

розрахункового часу.

Розрахунок ІІ поясу ЗСО виконується виходячи з перспективних потреб

підприємства в підземних водах, які заявлені в технічному завданні: ділянка №

1 – 327 м3/добу, ділянка № 2 – 84 м3/добу, ділянка № 3 – 67 м3/добу.

Розміри ІІ поясу ЗСО для водозабору потрібно розрахувати за часом

життєздатності хвороботворних організмів (Tм = 200 діб) за умови попадання

бактерій безпосередньо в пласт через стовбури свердловин, які порушують

цілісність водотриву і знаходяться в незадовільному стані, зокрема довгий час

не експлуатуються, не мають герметизації гирла або належної цементації

затрубного простору.

Розміри ІІІ поясу визначаються виходячи із умови, що якщо за межами

його у водоносний комплекс надійдуть хімічні забруднення, то вони або не

досягнуть свердловини, переміщуючись із підземними водами поза областю

живлення, або досягнуть свердловини, але не раніше розрахункового часу (Тх),

що дорівнює проектному терміну експлуатації (25 років або 9125 діб).

Радіуси зон санітарної охорони водозабору Шебелинського ВПГКН

зазначені на рисунку 5.1 та 5.2.

33

Рисунок 5.1 – Схема розташування I-III

34

Рисунок 5.2 – Схема розташування I-III поясів ЗСО для свердловин на

ділянках № 2,3 водозабору Шебелинського ВПГКН Масштаб 1:25000

Планована діяльність здійснюється у відповідності до вимог

35

природоохоронного законодавства у сфері охорони водного середовища.

5.1.4 Грунти

Вплив на земельні ресурси під час розробки ї експлуатації запасів питних

підземних вод не очікується, водзабір існуючий, площа земельних ділянок, що

знаходяться в постійному користуванні АТ «Укргазвидобування»

(Шебелинське ВПГКН є підрозділом Акціонерного товариства

«Укргазвидобування») складає 0,41 км2.

Робота свердловин водозабору до ущільнення та засолення грунтів не

призводить. При експлуатації свердловини негативний вплив на грунт не

очікується за рахунок запланованих охоронних заходів: покриття на території

передбачене з дрібнозернистого асфальтобетону, ділянка озеленена та

спланована, розробка родючого шару грунту не передбачається.

Сучасний стан грунтів потерпає від впливу сільськогосподарської

діяльності, згідно доповіді про стан навколишнього природного середовища в

Харківській області у 2016 році [29].

Діяльність філії УПГГК АТ «Укргазвидобування» здійснюється на

території Балаклейського району Харківської області в межах спеціального

дозволу на користування надрами. Земельні ділянки під території свердловин

отримано у відповідності до законодавства України, про що є відповідні Акти

на право користування земельними ділянками.

В процесі експлуатації родовища щодо видобування питної води

здійснюються всі необхідні заходи щодо охорони грунтів.

Заходи щодо захисту грунтів, технічної і біологічної рекультивації

виконано.

Подальші дії щодо планованої діяльності, в разі необхідності залучення

земельних ділянок під буріння свердловин та облаштування родовища, будуть

виконуватись у відповідності до окремих проектів, з урахування вимог

природоохоронного законодавства у сфері раціонального використання

природних ресурсів, Земельного Кодексу України ін. законодавчих та

нормативних актів.

5.2 ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ БУДІВНИЦТВІ СВЕРДЛОВИН

В ході подовження видобування питних підземних вод, розробки та

експлуатації родовища, в межах спеціального дозволу на користування надрами

Шебелинського родовища можливо будівництво свердловин. Місця вибору

точок буріння будуть відповідати оптимальним геологічним умовам. Буде

враховувати вимоги екологічного законодавства України, санітарні та

природоохоронні обмеження.

36

В даному розділі буде розглянуто і оцінено буріння свердловини в ході

планованої діяльності проектною глибиною до 150 м. Цей варіант можна

рахувати типовим для буріння свердловин на Шебелинському родовищі.

Буріння водяних свердловин планується здійснювати у відповідності з

вимогами ДБН В.2.5-74:2013 [28] з водоохоронними зонами з трьох поясів

навколо кожної.

Розміри поясів зон санітарної охорони

Пояси санітарної зони Радіус, м

- І пояс , м : 30 (15)

- ІІ пояс , м : Розрахунковий спосіб, відповідно до умов

- ІІІ пояс , м : Розрахунковий спосіб, відповідно до умов

До джерел впливу на навколишнє середовище відносяться :

- викиди забруднюючих речовин дизельного двигуна бурового верстата;

- рідкі відходи буріння, включаючи відпрацьований буровий розчин,

бурові стічні

води і буровий шлам ;

- тверді відходи буріння (вибурена порода);

- землерийна та автотранспортна техніка, що використовується при

будівництві

свердловини;

При будівництві свердловини наявність iонiзуючих випромінювань,

електромагнiтних хвиль та інших шкідливих факторів не очікується.

Після припинення експлуатації кожної водяної свердловини остання

ліквідується у відповідності з вказівками по проектуванню і виконанню

ліквідаційного тампонажу розвідувальних, гідрогеологічних і експлуатаційних

водозабірних свердловин, що виконали своє призначення на території України.

5.2.1 Повітряне середовище

Головним джерелом викидів забруднюючих речовин в атмосферу є

дизельний двигун бурового верстата.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин проводиться згідно

“Методике"Упрощенных расчетов количества вибросов вредных веществ в

атмосферу отстационарных источников предприятий Минавтотранспорта

УССР”, і РД УССР 106-82, Київ, 1983 р. На встановленому обладнанні залпові і

аварійнівикиди в атмосферу відсутні.

При роботі дизельного двигуна в атмосферу викидаються оксид вуглецю,

діоксид азоту, сірчистий ангідрид, бенз(а)пірен, сажа та оксид азоту.

Кількість викидів і-того інгредієнту в атмосферу визначається за

формулою:

Gi = Qi x Bi (т/р, г/с)

де: Qi - кількість фактично витраченого палива (дизпалива, т/р);

Ві – питома кількість викидів шкідливої речовини при згоранні 1т палива

(табл. 5.1). Витрата дизпалива для роботи бурового агрегата складає 3 т/р:

37

Таблиця 5.1

Назва забруднюючих речовин Викиди забруднюючих речовин

дизельним двигуном, т/т

Оксид вуглецю 0,1

Оксиди азоту (NO2) 0,1624

Сірчистий ангідрид 0,02

Бенз(а)пірен 0,00000031

сажа 0,0155

Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферу по головних

інгредієнтах за результатами розрахунків показані в таблиці 5.2

Таблиця 5.2

Назва

забруднюючих

речовин

Кількість викидів забруднюючих речовин дизельним

двигуном

т/р За час будівництва

Оксид вуглецю х0,1 0,300 0,0064

Оксиди азоту (NO2) х0,1624 0,487 0,0104

Сірчистий ангідрид х0,02 0,060 0,0013

Бенз(а)пірен х0,31Е-06 0,00000093 1,98872Е-08

сажа х0,0155 0,047 0,0010

Кількісний та якісний склад викидів в атмосферу показаний в таблиці 5.3

Таблиця 5.3

Назва

забруднюючих

речовин

ГДК

м.р.,

мг/м3

Клас

токсичності

Викиди речовин за час будівництва

свердловин

т/0,26 міс г/с мг/м3

Оксид вуглецю 5,0 4 0,0064 0,009645 33,3

Оксиди азоту

(NO2)

0,2 3 0,0104 0,015664 54,0

Сірчистий

ангідрид

0,5 3 0,0013 0,001929 6,7

Бенз(а)пірен - 1 1,989Е-08 0,00000003 0,000103

сажа 0,15 3 0,0010 0,001494985 5,155

Відповідно до ОНД-86, у розрахунок розсіювання повинні бути включені ті

забруднюючі речовини, для яких: М / ГДК > Ф, де Ф = 0,1 при Н < 10 м,

М (г/с) – сумарне значення викиду від усіх джерел, що знаходяться на буровому

майданчику; ГДК (мг/м3) – максимальна гранично допустима концентрація;

38

Н (м) – середньозважена по буровому майданчику висота джерел викидів.

Згідно отриманих результатів (таблиця 5.4) немає доцільності проводити

розрахунок розсіювання по жодній з речовин.

Таблиця 5.4

Технологічна

операція

Розрахункові

дані

Перелік забруднюючих речовин

NO2 C SO2 CO Бенз(а)пірен

ГДК на межі СЗЗ м.р. мг/м3 0,2 0,15 0,5 5,0 1Е-06

Буріння.

Джерело

викиду:

вихлопна

труба

дизельного

двигуна

бурового

верстата

Потужність

викиду

0,016 0,001 0,002 0,010 3,00Е-08

Доцільність

проведення

розрахунку

(так, ні)

ні ні ні ні ні

5.2.2 Водне середовище

Можливим джерелом забруднення водяних горизонтів при бурінні

водяної свердловини може бути буровий розчин , що використовується для

буріння свердловини .

З метою попередження забруднення водяних горизонтів при бурінні в

інтервалі 0 – 150 м використовується буровий розчин, приготований на основі

бентонітової глини , а в інтервалі - м , при розкритті проектного водяного

горизонту, використовується прісна вода.

Скидання залишків бурового розчину, бурового шламу, а також прісної

води проводиться у гідроізольовані шламові амбари глибокої свердловини.

Для попередження попадання атмосферних опадів в підземні води поза

технічною колоною й перетікання вод різних водоносних горизонтів і захисту

наміченого до експлуатації водоносного гоpизонту пеpедбачається тампонаж

затрубного простору.

Геpметизація устя свеpдловини забезпечується обладнанням

геpметизуючого оголовка, устьового і відвідного патpубків, опоpної плити,

ущільнюючих сальників, пpокладок із гуми.

На свердловину доставляється і встановлюється металеве укриття на

санях.

Крім того, проектом передбачається організація зони санітаpної охоpони

навколо свердловини, що складається з пеpшого, дpугого і третього поясу.

Пеpший пояс (зона сувоpого pежиму) у відповідності з ДБН В.2.5-

74:2013пpиймається у pадіусі 30 метpів навколо свердловини. Територія

пеpшого поясу огоpоджується. На ній забоpоняється будь-яке будівництво,

39

проживання людей, випуск стічних вод. Поверхня території планується для

відводу атмосферних опадів.

Розміpи дpугого і третього поясів зон санітаpної охоpони визначаються

розрахунком відповідно до pекомендацій ВНДІ Водгео Деpжбуду СРСР, 1983 р.

5.2.3 Геологічне середовище

Геологічним середовищем проектної свердловини є геологічний розріз,

що розкривається в процесі буріння до проектної глибини – 150 м.

Вплив на геологічне середовище виявляється у вигляді порушення

нормативного стану геологічного розрізу, який вміщує підземні водоносні

горизонти з відмінними по величині пластовими параметрами.

Попередження негативного впливу на геологічне середовище

передбачається за рахунок застосування конструкції свердловини, яка включає

перекриття пробуреного інтервалу до глибини 130 м обсадною колоною

діаметром 168 мм.

5.2.4 Родючий шар грунту

Для попередження забруднення родючого ґрунту його знімають до

початку спорудження свердловини і складають у кагати по периметру бурового

майданчика.

Після закінчення спорудження виконується технічна рекультивація

земельної ділянки. Після закінчення спорудження виконується технічна

рекультивація земельної ділянки.

Згідно нормативних вимог ДСанПіН 2.2.7.029-99 “Гігієнічні вимоги

щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки

для здоров’я населення” тверді побутові відходи передбачається зберігати в

закритому металевому контейнері, що встановлюється на майданчику з

твердим покриттям.

По мірі накопичення ТПВ в закритому металевому контейнері

передбачається вивіз цих відходів на полігон згідно договору із

спеціалізованою організацією.

5.2.5 Комплексна оцінка проектної діяльності на навколишнє

середовище

Повітряне середовище піддається впливу продуктами згорання

дизельного палива бурового верстата 1БА-15В , але в межах ГДК.

Прийнята конструкція свердловини дозволяє попередити забруднення

малодебітних вищезалягаючих водоносних горизонтів та інші негативні

наслідки у вигляді деформації земної поверхні тощо.

Зняття та складування родючого шару грунту на площадці бурової

попереджує його забруднення.

В цілому заходи, дозволяють виключити можливість забруднення

повітряного, водного, геологічного середовищ та родючого шару грунту.

40

6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО

ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Основною метою прогнозу є оцінка можливого впливу на стан

навколишнього середовища на прямий чи опосередкований вплив на людину,

вирішення задач раціонального природокористування у відповідності з

очікуваним станом навколишнього середовища.

Враховано оцінку можливих причин негативного впливу на

навколишнє природне середовище та стан довкілля. Разом з тим більшість із

можливих ризиків, що можуть виникнути в процесі планованої діяльності, не

вплинуть істотно на навколишнє природне середовище і здоров’я людини.

Для прогнозування впливу водозабору підземних вод Шебелинського

відділення з переробки газового конденсату та нафти (що видобуває воду

для використання на виробничі та господарсько-питні потреби) на довкілля

використовувались методи з використанням довідникових і нормативних

документів, матеріалів спеціального дозволу на користування надрами №

4029 від 13.01.2011 р., Дозволу на спеціальне водокористування від

11.05.2018 р. №3011Хр/49д-18, звіту про роботи з розвідування підземних

вод (2013-2016 рр.) «Геолого-економічна оцінка експлуатаційних запасів

підземних вод на Шебелинському родовищі (ділянки водозабору

Шебелинського відділення з переробки газового конденсату та нафти –

свердловини №№1-10) у смт. Андріївка Балаклійського району Харківської

області станом на 01.08.2016 р.» (ТОВ «Укргеологія», м. Харків, 2016)[43],

матеріалів наукових статей і монографій, навчальних посібників, довіково-

інформаційних наукових матеріалів, матеріалів Доповіді про стан

навколишнього природного середовища в Харьківській області департамента

екології та природних ресурів, інформаційно-довідкових матеріалів

Балаклійської районної державної адміністрації та Андріївської селищної

ради.

Основною метою прогнозу є оцінка можливого впливу на стан

навколишнього середовища, вирішення задач раціонального природо-

користування у відповідності з очікуваним впливом на довкілля.

На основі проведеної оцінки зроблено висновок, що планована

діяльність з видобування питних підземних вод, подальшої розробки

родовища, яка може включати пошук, розвідку, дорозвідку з бурінням

свердловин, в тому числі експлуатаційних, не створить істотного впливу на

стан навколишнього середовища.

Планована діяльність буде здійснюватися у відповідності до вимог

природоохоронного законодавства України.

41

7. ЗАХОДИ СПРЯМОВАНІ НА ЗАПОБІГАННЯ ЗНАЧНОГО

НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

При оцінці впливу на довкілля від планованої діяльності прийняті

наступні обмеження:

а) екологічні обмеження - щодо недопустимості виснаження та

забруднення водоносного горизонту розрахунково обґрунтовані обсяги

забору води, зведення до найменших величин впливу на якість та рівень

підземних вод, встановлені величини скидустічних вод.

б) територіальні обмеження - межі відведеної земельної ділянки для

ведення планованої господарської діяльності.

Заходи щодо захисту природного навколишнього середовища.

Свердловини №№ 1, 3, 5, 6 ділянки №1 знаходяться в бетонованих

колодязях діаметром 3 - 4 м та глибиною 2,8 - 3,3 м. Підлога колодязів

забетонована. Гирло свердловин виступає над підлогою на 0,55 - 0,81 м. З

усіх сторін колодязів нагорнутий грунт (обваловка), внаслідок цього вони

мають підвищений стан у порівнянні з оточуючою місцевістю. Зверху

находяться металеві кришки, які замикаються на ключ.

Свердловини №№ 2, 4 ділянки №1 містяться в цегляних будинках 4 х

5 м та 2 х 3 м, відповідно, й висотою 3 м. Двері будинків замикаються на

ключ. Підлога в будинку бетонна. Гирло знаходиться на рівні 0,16 м та 0,84 м

над підлогою.

Гирла свердловин герметизовані, вхідні створи для кабелів, що йдуть

до насосу, також ущільнені. Таким чином, попадання дощових і талих вод в

експлуатуючий водоносний горизонт через гирла експлуатаційних

свердловин виключено.

Для обліку води використовуються водомірні лічильники.

Свердловини мають зону санітарної охорони суворого режиму у

формі прямокутників розміром 30 х 43 м – 44 х 54 м, площами 0,1298 –

0,2291 га. Абсолютні відмітки урізу води в р. Сіверський Донець складають

порядку 79,5 м. Середня абсолютна відмітка обсипки гирл свердловин

порядку 83 м, що виключає їхнє затоплення паводковими водами. Рельєф

ділянки водозабору – спокійний із зниженням в бік ріки. Свердловини

розташовуються на вільній від забудови та осередків забруднення

прирічкових землях. Зони санітарної охороні обнесені металевим колючим

дротом на залізобетонних та дерев’янихстовпах. Присутні заперечуючі

знаки.

Свердловини №№ 7, 8 діляки №2 знаходяться в залізобетонних

підземних спорудах 3 х 2,5 м та глибиною 3,5 м. Вхід у споруди через

вертикальний залізний колодязь. Підлога споруд забетонована. Гирла

свердловин виступають над підлогою на 0,67 м та 0,8 м. З усіх сторін споруд

нагорнутий грунт, внаслідок чого вони мають підвищене положення у

порівнянні з оточуючою місцевістю. Зверху знаходяться металеві кришки,

які замикаються на ключ.

Гирла свердловин герметизовані, вхідні створи для кабелів, що йдуть

до насосу, також ущільнені. Таким чином, попадання дощових й талих вод в

42

експлуатуючий водоносний комплекс через гирла експлуатаційних

свердловин виключено.

Для обліку води використовуються водомірні лічильники.

Зона санітарної охорони суворого режиму свердловин спільна й

представляє собою прямокутник 28 х 39 м, площею 0,1168 га. Знаходиться в

торці лісозахисної смуги. Навколо неї - сільськогосподарські поля, примикає

грунтова автодорога. Поверхня зони санітарної охорони суворого режиму

рівна, спланована, обнесена металевим колючим дротом на залізобетонних

стовпах із заперечуючими знаками.

Свердловини №№ 9, 10 ділянки №3 знаходяться в залізобетонній

підземній споруді розміром 3 х 7 м та глибиною 3,5 м. Вхід у споруду через

вертикальні залізні колодязі, які знаходяться над свердловинами. Підлога

споруди забетонована. Гирла свердловин виступають над підлогою на 0,62 -

0,74 м. З усіх сторін на споруду нагорнутий грунт, й вона має підвищене

положення у порівнянні з оточуючою місцевістю. Зверху знаходяться

металеві кришки, які замикаються на ключ.

Гирла свердловин герметизовані, вхідні створи для кабелів, що йдуть

до насосу, також ущільнені. Таким чином, попадання дощових та талих вод в

експлуатуючий водоносний комплекс через гирла експлуатаційних

свердловин виключено.

Для обліку води використовуються водомірні лічильники.

Зона санітарної охорони суворого режиму спільна й представляє

собою прямокутник 30 м х 40 м, площею 0,1437 га. Вона розташована на

відстані 60 – 70 м від проїжджих частин вулиць С.Підченка та Крупської на

північній околиці смт. Андріївка на відкритому майданчику. Поверхня зони

санітарної охорони суворого режиму рівна, спланована, обнесена металевим

колючим дротом на залізобетонних стовпах із заперечуючими знаками.

Процес експлуатації водозабору підземних вод Шебелинського

ВПГКН має помірний вплив на гідрогеологічний режим підземних вод.

З метою запобігання забруднення підземних вод потрібно суворо

дотримуватися вимог Постанови кабінету міністрів України від 18 грудня

1998 р. № 2024 (Київ) «Про правовий режим санітарної охорони водних

об΄єктів» щодо першого, другого і третього поясу ЗСО.

У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може

призвести до завдання шкоди свердловинам підземних вод навколо яких

вони створені.

Обов’язкове дотримання меж земельних ділянок, відведеної щодо

експлуатації свердловин №№ 1-10 водозабору Шебелинського ВПГКН.

Планована діяльність здійснюється в умовах діючої промислової

експлуатації свердловин №№ 1-10 і для зменшення негативного впливу на

природний рослинний покрив використовуються існуючі дороги і проїзди.

Впровадження планованої діяльності є вагомим внеском у розвиток як

регіональної економіки, так і економіки України в цілому, оскільки

Шебелинське відділення з переробки газового конденсату та нафти

(ВПГКН), яке використовує воду з водозабору підземних вод для

43

задоволення власних потреб, а саме - господарчо-питних, виробничих та

протипожежних, є одним з основних бюджетоутворюючих і стабільно

працюючих підприємств району.

Суворе дотримання правил по безпеці робіт, технічного оснащення,

устаткування щодо впровадження планованої діяльності.

Виконання вищевказаних заходів з охорони навколишнього

середовища передбачених ОВД, щодо експлуатації водозабору підземних вод

Шебелинське ВПГКН, сприяє збереженню і раціональному використанню

природних ресурсів, запобіганню негативного впливу на стан природного

середовища в районі розміщення вищевказаного водозабору.

8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА

ДОВКІЛЛЯ

Як показують результати проведеної оцінки впливу на довкілля,

значного негативного впливу на навколишнє середовище під час

провадження планованої діяльності АТ «Укргазвидобування», яку буде

здійснювати філія УПГГК із видобування питних підземних вод

Шебелинського родовища згідно спеціального дозволу на користування

надрами від 13.01.2011 р. №4029, дозволу на спеціальне водокористування

від 11.05.2018 р. №3011Хр/49д-18 при дотриманні технічних і технологічних

нормативів, проектних рішень не очікується.

9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ

(ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ, ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ

ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ), ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ

ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Труднощів у процесі підготовки звіту з «Оцінки впливу на довкілля»

планованої діяльності не виникало.

АТ «Укргазвидобування» надано вихідну інформацію, а саме:

– Дозвіл на спеціальне водокористування;

- Спеціальний дозвіл на користування надрами

– графічні матеріали;

– геологічна інформація;

– стандарти, інструкції інші нормативні документи, які розроблені на

підприємстві для забезпечення нормативних екологічних значень показників

виробничої діяльності.

44

10. УСІ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ

ДО ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Повідомлення про планову діяльність (2018424649/1141), що підлягає

оцінці впливу на довкілля опубліковано у газетах: “Урядовий кор'єр” від

24.04.2018 № 79(6195) та “Голос України” від 24.04.2018 р. № 76 (6831), а

також на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України. У

відповідності до п. 7 ст. 5 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”

протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про

плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість

може надати уповноваженому територіальному органу зауваження і

пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації

інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення (25.04.18 р.)

повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля,

зауважень і пропозицій від громадськості не надходило (лист Департаменту

екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології

та природних ресурсів України від 25.04.2018 р. №2018424649/1887 –

додаток В).

11. СТИСЛИЙ ЗМІСТ МОНІТОРИНГУ ЗА СТАНОМ ВПЛИВУ

НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Програма моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля.

1. Ведення журналу обліку водоспоживання – щоденно;

2. Вимірювання статичного та динамічного рівнів з одночасним заміром

температури води у свердловині – 1 раз на місяць.

3. Відбір проб на скорочений хімічний аналіз – 1 раз на квартал, на повний

хімічний аналіз – 1 раз на рік, на радіологічний аналіз – 1 раз на 3 роки;

4. Огляд стану зони санітарної охорони І-го та ІІ-го поясів ЗСО свердловини

– 1 раз на тиждень;

5. Проведення регулярних оглядів стану свердловини, устаткування,

трубопроводів – 1 раз на тиждень;

6. Генеральна перевірка стану свердловини, устаткування, трубопроводів – 1

раз на рік.

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» планує здійснювати

діяльність із видобування питних підземних вод Шебелинського родовища

згідно спеціального дозволу на користування надрами від 13.01.2011 р.

№4029, дозволу на спеціальне водокористування від 11.05.2018 р.

№3011Хр/49д-18. Експлуатація родовища з метою подальшого видобування

45

питних підземних вод не створить значного негативного впливу на умови

життєдіяльності населення завдяки дотриманню зон санітарної охорони і

виконанню природоохоронних заходів на всіх етапах планованої діяльності.

Водозабір Шебелинського ВПГКН складається з 3 ділянок, які

розташовані в окрузі смт. Андріївка Балаклійського району Харківської

області. Перша ділянка - на березі ріки Сіверський Донець на південній

окраїні селища, друга – на відстані 550 м на південний схід від території

Шебелинського ВПГКН, третя – в районі залізничної станції Шебелинка,

північна частина селища.

Водопостачання Шебелинського ВПГКН з підземних джерел –

свердловин, що пробурені на трьох ділянках в окрузі смт. Андріївна,

здійснюється відповідно до Дозволу на спеціальне водокористування.

Водокористування дозволяється при дотриманні наступних умов:

забір свіжої води з підземних вод не більше - 174,6 тис.м3/рік;

488,237 м3/добу.

Після припинення експлуатації кожної водяної свердловини остання

лік-відується у відповідності з вказівками по проектуванню і виконанню

ліквідаційного тампонажу розвідувальних, гідрогеологічних і

експлуатаційних водозабірних свердловин, що виконали своє призначення на

території України. У відповідності з правилами виконання робіт по

санітарно-технічному тампонажу і з врахуванням конструкції свердловини,

що ліквідується, приймається порядок виконання робіт, який надається в

проектно-кошторисній документації на буріння водяної свердловини для

технічного водозабезпечення.

Ціль планованої діяльності є продовження видобування питних вод,

отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою

видобування питних підземних вод, експлуатації водозабору Шебелинського

ВПГКН, який складається із десяти свердловин, розташованих на трьох

ділянках з метою використання для задоволення питних і санітарно-

гігієнічних та виробничих потреб, передачі вод для потреб населення та

вторинних водокористувачів, скиду зворотних (стічних) вод до водного об'

При експлуатації водозабору підземних вод Шебелинського ВПГКН,

який складається із десяти свердловин відбувається вплив на довкілля.

В результаті проведеної оцінки впливу на довкілля, можна зробити

висновок, що стан факторів довкілля від експлуатації водозабору

Шебелинського ВПГКН, залишиться на існуючому рівні і характеризується

як екологічно допустимий.

Додаткового відводу земель у постійне, тимчасове використання не

потрібно.

Об'єми водоспоживання, вплив на водне середовище залишаються на

існуючому рівні.

Вплив на клімат і мікроклімат, атмосферне повітря, земель ресурси,

флору і фауну, навколишнє техногенне середовище – відсутній.

Вплив на навколишнє соціальне середовище вплив носить позитивний

аспект (позитивний вплив на місцеву економіку). Вода з водозабору

46

підземних вод Шебелинського ВПГКН, використовується для задоволення

власних потреб Шебелинського ВПГКН, а саме - господарчо-питних та

виробничих. Позитивний вплив щодо впровадження планованої діяльності,

є вагомим внеском у розвиток як регіональної економіки, так і економіки

України в цілому, оскільки Шебелинське відділення з переробки газового

конденсату та нафти (ВПГКН) є одним з основних бюджетоутворюючих і

стабільно працюючих підприємств району.

Заходи, які підприємство реалізує при експлуатації, спрямовані на

запобігання негативного впливу на довкілля:

- якісне влаштування артезіанської свердловини та водопровідної

мережі;

- встановлення зони санітарної охорони з трьох поясів, першого –

суворого режиму, другого та третього – режимів обмеження;

- проведення систематичного контролю герметичності арматури і

з'єднань водозабірної споруди та водопровідних мереж;

- водовідбір підземних необхідно проводити в об'ємі, який

затверджений дозволом на спеціальне водовикористання. Облік

відбираємої підземної води виконувати за допомогою лічильника;

- своєчасний вивіз господарсько-побутових відходів.

12.1 Буріння та облаштування свердловин

В ході подовження видобування питних підземних вод, розробки та

експлуатації родовища, в межах спеціального дозволу на користування

надрами Шебелинського родовища можливо будівництво свердловин.

Планується буріння до трьох експлуатаційних свердловин для видобутку

питних підземних вод.

Буріння водяних свердловин планується здійснювати у відповідності з

вимогами ДБН В.2.5-74:2013 з водоохоронними зонами з трьох поясів

навколо кожної.

Розміри поясів зон санітарної охорони

Пояси санітарної зони Радіус, м

- І пояс , м : 30 (15)

- ІІ пояс , м : Розрахунковий спосіб, відповідно до умов

- ІІІ пояс , м : Розрахунковий спосіб, відповідно до умов

Охорона навколишнього природного середовища при бурінні

свердловин забезпечується дотриманням технологічних вимог, які

передбачені робочим проектом.

Свердловини будуть облаштовані всередині підземних бетонних

колодязів, устя свердловин - герметизовані

При будівництві свердловини наявність iонiзуючих випромінювань,

електромагнiтних хвиль та інших шкідливих факторів не очікується.

Після припинення експлуатації кожної водяної свердловини остання

ліквідується у відповідності з вказівками по проектуванню і виконанню

47

ліквідаційного тампонажу розвідувальних, гідрогеологічних і

експлуатаційних водозабірних свердловин, що виконали своє призначення на

території України.

В процесі спорудження свердловини можливі впливи на:

1) Геологічне середовище

Попередження негативного впливу на геологічне середовище

передбачається за рахунок застосування конструкції свердловини, яка

включає перекриття пробуреного інтервалу до глибини 130 метрів обсадною

колоною діаметром 168 мм.

2) Повітряне середовище

Головним джерелом викидів забруднюючих речовин в атмосферу є

дизельний двигун бурового верстата. При будівництві свердловини наявність

iонiзуючих випромінювань, електромагнiтних хвиль та інших шкідливих

факторів не очікується.

3) Родючий шар ґрунту

Для попередження забруднення родючого ґрунту його знімають до

початку спорудження свердловини і складають у кагати по периметру

бурового майданчика. Після закінчення спорудження виконується технічна

рекультивація земельної ділянки. Після закінчення спорудження виконується

технічна рекультивація земельної ділянки.

4) Водне середовище

Для попередження попадання атмосферних опадів в підземні води

поза технічною колоною й перетікання вод різних водоносних горизонтів і

захисту наміченого до експлуатації водоносного гоpизонту пеpедбачається

тампонаж затрубного простору.

Геpметизація устя свеpдловини забезпечується обладнанням

геpметизуючого оголовка, устьового і відвідного патpубків, опоpної плити,

ущільнюючих сальників, пpокладок із гуми.

З метою забезпечення нормативного стану довкілля в робочих проек-

тах на спорудження даних свердловин мають бути передбачені технічні рі-

шення з рекомендаціями, що дозволять зменшити або запобігти впливу на

нього.

Внаслідок здійснення аналогічних і ін. технічних рішень та заходів

при спорудженні свердловин на родовищах АТ “Укргазвидобування” залиш-

кових впливів на навколишнє середовище не спостерігалося. При впрова-

дженні зазначених технічних рішень і заходів у процесі провадження

планованої діяльності залишкових наслідків не очікується.

Суб’єктом господарювання разом з буровою організацією будуть при-

йняті заходи по здійсненню проектних рішень відповідно до норм і правил

охорони навколишнього середовища і вимог екологічної безпеки на всіх ета-

пах спорудження свердловин.

По закінченню бурових робіт і після проведення технічної рекульти-

вації відведена ділянка землі повертається землевласникам

(землекористувачам) для проведення біологічного етапу рекультивації, після

чого землі використовуються за призначенням.

48

12.2 Ліквідація свердловин

Після припинення експлуатації водяної свердловини остання

ліквідується у відповідності з Інструкцією по проектуванню і виконанню

ліквідаційного тампонажу розвідувальних, гідрогеологічних і

експлуатаційних водозабірних свердловин, що виконали своє призначення на

території України (РСН 324-82).

У відповідності з правилами виконання робіт по санітарно-технічному

тампонажу приймається наступний порядок робіт:

1) Підготовка площадки біля свердловини та підвезення необхідного

обладнання;

2) Демонтаж і підйом електрозаглибного насосу

3) Промивка стволу свердловини розчином хлорного вапна з метою

дезінфекції водоприймальної частини свердловини.

4) Ствол свердловини засипається промитим і продезінфікованим піском.

5) Після засипки ствола проводиться заливка свердловини цементним

розчином

6) Для надійного захисту устя свердловини, що ліквідується від забруднення

і з метою рекультивації після тампонажу навколо свердловини риється шурф.

Після завершення ліквідації свердловини, її устя облаштовують

репером, де позначається порядковий номер, назва родовища і найменування

компанії, що займалася розробкою.

Акт про ліквідацію свердловини і уточнені координати

місцезнаходження устя свердловини здаються в архів на постійне зберігання.

Таким чином, на Шебелинському родовищі буде провадитись планова

діяльність по видобування питних підземних вод згідно спеціального дозволу

на користування надрами від 13.01.2011 р. №4029 (Додаток А), дозволу на

спеціальне водокористування від 11.05.2018 р. №3011Хр/49д-18 (Додаток Б).

Наявність спеціального дозволу та інших документів дозвільного

характеру, виданих територіального органами Мінприроди, Державної

служби геології та надр України та іншими документами дозвільного

характеру виключає необхідність розгляду територіальних, технічних

альтернатив.

Підстав для здійснення транскордонної оцінки впливу немає.

В ході подальшої розробки та експлуатації Шебелинського родовища

не прогнозуються негативний вплив на умови формування поверхневих,

підземних вод.

Планована діяльність з видобування питних підземних вод на

Шебелинському родовищі не здійснює впливу на атмосферне повітря,

рослинний, тваринний світ, грунти, не створює техногенного навантаження.

Експлуатація Шебелинського родовища питних вод буде здійснюватись з

неухильним дотриманням норм Законів України "Про надра", "Про відходи",

"Про оцінку впливу на довкілля", "Про охорону атмосферного повітря",

Водного Кодексу України, Земельного Кодексу України, інших законодавчих

актів та нормативних документів, що регламентують здійснення діяльності з

49

попередження негативного впливу на навколишнє середовище.

Соціально-економічний вплив планованої діяльності - позитивний

вплив щодо впровадження планованої діяльності, є вагомим внеском у

розвиток як регіональної економіки, так і економіки України в цілому,

оскільки Шебелинське відділення з переробки газового конденсату та нафти

(ВПГКН) є одним з основних бюджетоутворюючих і стабільно працюючих

підприємств району, а також сприяє створенню робочі місць для населення

Відповідальність за взяті зобов’язання по реалізації планованої діяльності у

відповідності до законодавчих актів, норм і правил охорони навколишнього

природного середовища та вимог екологічної безпеки на всіх етапах

діяльності підприємства бере на себе філія Управління з переробки газу і

газового конденсату АТ «Укргазвидобування».

50

13. СПИСОК ПОСИЛАНЬ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" №2059

2. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища".

3. Закон України "Про охорону атмосферного повітря".

4. Закон України "Про нафту і газ".

5. Закон України "Про надра".

6. Закон України "Про відходи".

7. Закон України "Про природно-заповідний фонд України".

8. Закон України «Про інформацію»;

9. Закон України № 20877-V від 05.04.2007 р. «Про основні засади

державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

10. Закон України “Про поводження з радіоактивними відходами” від

30.06.1995, № 255/95-ВР

11. Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних

ситуацій техногенного та природного характеру».

12. Гірничий Закон України.

13. Земельний Кодекс України.

14. Водний Кодекс України.

15. Податковий Кодекс України, розділ VIIІ «Екологічний податок»

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 року № 343

«Порядку організації та проведення моніторингу у галузі охорони

атмосферного повітря»

17. Постанова Кабінету Міністрів від 1.10.99 № 2034 «Порядок ведення

державного обліку та паспортизації відходів».

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. №1026

Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

19. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. Правила

охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами.

20. Постанова Кабінету Міністрів від 18 грудня 1998 р. N 2024 «Про

правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів».

21. Постанова КМУ від 1 серпня 1992 р. № 442 “Порядок проведення

атестації робочих місць за умовами праці”

22. «Екологічний паспорт Харківської області» 2016, 2017 рр.

23. ДСН 3.3.6.039-99. Державні санітарні норми виробничої, загальної та

локальної вібрації.

24. Геологічна будова та спадщина Харківщини. М.В.Космачова

(Навчальний посібник. Міністерство освіти і науки України Харківський

національний університет імені В. Н.Каразіна.Харків,2015.ГОСТ 26568-

85. 25. ДБН А.2.2-1-2003. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє

середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. - К.: Держкомітет України з будівництва та архітектури. 2004.

26. ДБН А. 3.01.5-2016 Організація будівельного виробництва.

51

27. В.Г.Клименко, доцент Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна «Територіальні особливості водно-ресурсного потенціалу Харківської області» (Вісник Харківського національного університету, № 824, 2008 р.).

28. ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Основні положення проектування» 29. Харківська обласна державна адміністрація. Департамент екології та

природних ресурсів. Доповідь про стан природного середовища в Харьківській області у 2016 році (Харків, 2017 р.).

30. ДСанПін 2.2.4-171-10 Державні санітарні нормам та правилам «Гігієнічні

вимоги до води питної, призначеної для споживання людей»

затвердженим наказом МОЗ України №400 від 12.05.2010 р.

31. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів,

затверджені наказом МОЗ України від 19.06.1996 р. № 173 зі змінами за

наказом від 02.07.2007 р. № 362.

32. Державні санітарні норми і правилами захисту населення від

впливу електромагнітних випромінювань, Київ, наказ Міністерства охо-

рони здоров'я України від 01.08.96 р. № 239.

33. КНД 41-00032626-00-326-99. Визначення забруднення грунтів навколо

бурових площадок (методичні вказівки). – К.: Держкомекології, 1999. –

46 с. (Керівний нормативний документ)

34. ОНД 86. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе

вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий.

Госкомгидромет, 4.08.86

35. СОУ 41.0-30019775-043:2005. Галузеві технологічні нормативи

водовикористання та водовідведення на об'єктах ДК

“Укргазвидобування” (поточні та перспективні). Методика розрахунків.

36. СОУ 11.2-30019775-075:2005. Відходи виробництва і споживання.

Нормативи утворення

37. СОУ 11.2-30019775-032:2004. Викиди забруднювальних речовин в

атмосферне повітря від основних виробництв та технологічних процесів

ДК “Укргазвидобування”. Методика визначення питомих показників

38. РД 52.04.52-85. Методические указания. Регулирование выбросов при

неблагоприятных метеорологических условиях

39. Рекомендації по розрахунку ЗСО. ВНДІ Водгео Держбуду СРСР, 1983 р.

40. РСН 324-82. Инструкция по проектированию и производству

ликвидационного тампонажа наблюдательных, разведочных, гидро-

геологических, инженерно-геологических, эксплуатационных

водозаборных скважин и горных выработок, проходимых при проведении

геологических съемок, инженерно-геологических изысканий,

разведочных работ на воду, а также для целей водоснабжения,

выполнивших свое назначения на территории Украинской ССР.

Утверждена приказом Госкомитета УССР по делам строительства от 16

июня 1981 года (№153).

41. Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в

атмосферне повітря різними виробництвами, Український науковий центр

52

технічної екології, том І-ІІІ, Донецьк, 2004.

42. Сборник методик по расчёту содержания загрязняющих веществ в

выбросах от неорганизованных источников загрязнения атмосферы,

УкрНТЭК, Донецк, 2000.

43. Геолого-економічна оцінка експлуатаційних запасів підземних вод на

Шебелинському родовищі (ділянки водозабору Шебелинського

відділення з переробки газового конденсату та нафти – свердловини

№№1-10) у смт. Андріївка Балаклійського району Харківської області

станом на 01.08.2016 р.» ,ТОВ «Укргеологія», м. Харків, 2016

44. Тищенко Н.Ф. Охрана атмосферного воздуха. Расчет содержания вредных

веществ и их распределение в воздухе: Справочник. – М.: Химия, 1989.

45. Червона Книга України.

53

ДОДАТКИ

54

55

56

57

58

59

60

61

62

63

64

65

66

67