Виконала: Котенко К.В.

Політичній режим Кореї

Політичний режим це- це вся сукупність явних або неявних моделей дій, що визначають форми й

канали доступу до найважливіших управлінських позицій, це характеристики суб’єктів, що мають

такий доступ або позбавлені його.

1. Традиційний режим: закритий, з монолітною елітою, виключальний. Це- Саудівська Аравія, більшість країн Перської затоки.

2. Змагальна олігархія: відкритий, включальний режим. Характерній для Англіїї у 17-першій пол.18 ст., більшості латиноамериканських країн.

3. Авторитарно-бюрократичний режим: закритий, ії диференційованою елітою, виключальний. Його різновидом є військовий режим. Такий режим діє в Заїрі, Уганда, Чилі

4. Егалітарно- авторитарний режим: закритий, з монолітною елітою, включальний. Егалітарно-авторитарний режим упав у СРСР, країнах Центральної та Східної Кореї, проте в суттєво модифікованому вигляді він ще існує в Китаї, а також у Вєтнамі, Північній Кореї, на Кубі.

Республіка Корея , проголошена 15 серпня 1948 , є парламентською республікою.

Відповідно до положень конституції 1948 , в країні була створена сильна виконавча влада на чолі з президентом , який обирався на чотирирічний термін Національними зборами , а з 1952 - загальним голосуванням.

Вищий державний пост з 1948 по 1960 обіймав Лі Синман

У 1960 в Південній Кореї була встановлена парламентська система правління , при якій виконавчі органи підпорядковувалися прем'єр- міністру , відповідальному перед Національними зборами .

У 1961 до керівництва країною прийшли військові на чолі з Пак Чонхи , був відновлений пост президента. Пак Чонхи переміг на виборах 1963 , 1967 , 1971 , 1972 і 1978 .

За конституцією 1972 , президентські повноваження були розширені. Після вбивства Пак Чонхи в 1979 в країні тимчасово діяв режим надзвичайного стану.

Конституцією 1980 передбачалися вибори президента спеціальною колегією . Однопалатний парламент ( Національні збори) із законодавчими функціями повинен був діяти протягом чотирьох років.

У 1987 уряд розробив шостий за рахунком проект конституції.

Згідно з новою конституцією , при президенті , який має право перебувати на своїй посаді

протягом одного п'ятирічного терміну , і з його участю

створюється Державна рада . У нього входять члени уряду на чолі з

прем'єр -міністром ( призначається президентом за

згодою парламентаріїв) і Національних зборів , депутати

якого обираються прямим голосуванням на чотирирічний період . Вибори проводяться за

системою мажоритарного і пропорційного представництва .

Політичні партії. До 1988 провідна політична партія дотримувалася консервативних позицій і безпосередньо контролювалася президентом.

Система місцевого управління. Республіка Корея розділена на 9 адміністративних провінцій. Статус провінції має столиця Сеул , а Пусан , Тегу , Інчхон , Теджон і Кванджу є містами прямого підпорядкування. Всі вони управляються виборними губернаторами і виконавчими радами , а округи і основна маса міст , підлеглих провінційним властям , очолюються виборними мерами та порадами.

Збройні сили , оснащені переважно американської військової технікою , включають сухопутні війська чисельністю бл . 650 тис. осіб , військово -повітряні сили , кораблі берегової охорони і невелике з'єднання морських піхотинців. Крім того , налічується понад 4 млн. резервістів. У країні постійно присутня група військових радників із США і розміщені американські авіабази .

Зовнішня політика Республіки Корея заснована на підтримці тісних зв'язків з США . Згідно з угодою 1963 ,

США гарантують їй захист від зовнішньої агресії. Відносини з Японією нормалізовані в 1965 .

• У 1991 Республіка Корея стала членом в ООН.

Політичний устрій Північної Кореї тримає своїх громадян і навіть іноземців під постійним контролем. Проте фотожурналіст Ларс Беч зміг зробити цей репортаж про життя північнокорейців.

Населення країни не знає про мобільних телефонах та інтернеті, вони практично не знають, що відбувається в їхній країні. Не кажучи вже про зовнішній світ.

Покійний глава Північної Кореї Кім Ір Сен є центром культу, небаченого в інших країнах світу. Народ як і раніше обожнює його, і навіть через дев'ять років після його смерті як і раніше носить нашивки з його портретом на грудях.

Він вважається першим визволителем країни від японської окупації, а потім привів країну до перемоги в Корейській війні.

Неповноцінна система громадського транспорту в Пхеньяні не може задовольнити вимогам тримільйонного населення. Старі і переповнені тролейбуси, невелика система метро і кілька громадських автобусів створюють величезні черги на зупинках довжиною до 50 метрів.

30-метрова бронзова статуя покійного лідера країни Кім Ір Сена приваблює натовпи людей в центрі Пхеньяну. Всі молодята обов'язково повинні віддати йому данину пам'яті, поклавши квіти і вклонившись.

На честь святкування 60-річчя комуністичної партії прикрашаються всі готелі, ресторани і будівлі.

Культ особистості Кім Ір Сена не зламала навіть його кончина в 1994 році. Скрізь можна зустріти його

портрети, а жителі продовжують віддавати данину пам'яті великому лідеру, якого прозвали «вічним

президентом» на численних пам'ятниках і меморіалах по всій країні.

Північна Корея живе в постійному страху нападу з боку Південної Кореї з моменту підписання мирної угоди в 1953 році. На фото: підполковник Кім Мьон Хуань пояснює стан Північної Кореї на кордоні з Південною.

Північнокорейські солдати готуються увійти на Міжнародну виставку дружби. На виставці представлені більше 120 000 подарунків, які покійний президент Кім Ір Сен отримав від міжнародних делегацій. Солдати відвідують це місце в рамках свого навчання.

• Мать с сыном выходит из станции метро в Пхеньяне. Система общественного транспорта не может полноценно обслуживать население города из-за нехватки транспорта и топлива. Поэтому многим жителям приходится добираться из одной части города в другу пешком или на велосипеде.

Політичний режим Північної Кореї підтримує дух своїх громадян постійними гаслами та політичною рекламою,

що спонукає їх влаштовувати демонстрації на честь лідера і працювати на просвітництво нації.

На північнокорейських дорогах дуже не багато автомобілів. Багато хто просто не можуть їх собі дозволити, та й палива часто не вистачає. Замість

цього по широких шосе гуляють або їздять на велосипедах.

Дякую за увагу!