Кодекс поведінки Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та неурядових організацій (НУО) при наданні

допомоги у випадку стихійних лих і катастроф

The Code of Conduct for the International Red Cross and Red Crescent Movement and Non-Governmental Organizations (NGOs) in Disaster

Relief

1. Гуманітарна складова є пріоритетом. 1. The humanitarian imperative comes first.

2. Допомога надається незалежно від раси, віросповідання чи національності одержувачів і без супротивних відмінностей будь-якого роду. Пріоритети у наданні допомоги розраховуються

лише на підставі потреб. 2. Aid is given regardless of the race, creed or nationality of the recipients and without adverse distinction of any kind.

Aid priorities are calculated on the basis of need alone.

3. Допомога не використовуватиметься для просування політичних інтересів або релігійних

поглядів. 3. Aid will not be used to further a particular

political or religious standpoint.

4. Ми прагнемо не бути інструментом державної зовнішньої політики.

4. We shall endeavour not to act as instruments of governmental foreign policy.

5. Ми повинні поважати культуру та звичаї. 5. We shall respect culture and custom.

6. Ми будемо намагатися створити відповідь на стихійні лиха на основі місцевих ресурсів

6. We shall attempt to build disaster response on local capacities.

7. Бенефіціари програми повинні залучатися до управління з надзвичайної допомоги.

7. Ways shall be found to involve programme beneficiaries in the management of relief aid.

8. Гуманітарна допомога повинна бути направлена на зниження вразливості до

майбутніх катастроф, а також на задоволення основних потреб.

8. Relief aid must strive to reduce future vulnerabilities to disaster as well as meeting basic needs.

9. Ми вважаємо себе відповідальними як перед тими, кому ми прагнемо допомогти, так і перед

тими, від кого ми приймаємо ресурси для допомоги.

9. We hold ourselves accountable to both those we seek to assist and those from whom we accept resources.

10. В наших інформаційних, публічних та рекламних заходах, ми повинні визнавати жертв

катастроф як гідних людей, а не безнадійних об'єктів.

10. In our information, publicity and advertising activities, we shall recognize disaster victims as dignified humans, not

hopeless objects.